Головна Блог сторінка 3

Безоплатний державний електронний журнал для закладів освіти

Ведення електронного журналу значно спрощує та покращує взаємодію між учасниками освітнього процесу. Особливо необхідне запровадження електронного журналу зараз, коли заклади освіти працюють у різних форматах, а частина працівників та здобувачів освіти й далі вимушено знаходяться в інших регіонах України або за кордоном. Наразі ведення таких електронних класних журналів замість паперових нормативно дозволяється для початкових класів. Але для 5-11 класів Інструкція з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів поки що передбачає ведення журналів у паперовій формі. Ми зверталися до МОН з відповідним листом щодо внесення нормативних змін для запровадження електронних класних журналів і очікуємо на необхідні зміни. 

Водночас у проєкті плану відновлення України в частині освіти і науки від 03.08.2022 р. однією з цілей плану МОН запропонувало перехід закладів загальної середньої освіти на електронний формат ведення ділової документації, зокрема до кінця 2022 року планується переведення закладів освіти на е-документообіг (цифровізація документів і класних журналів), підключення зовнішніх інформаційних систем до модулів е-документообігу та е-звітності програмно-апаратного комплексу «Автоматизованого інформаційного комплексу освітнього менеджменту» (далі – ПАК «АІКОМ»). Для цього мають бути здійснені відповідні зміни у нормах законодавства.

Відповідно до роз’яснення Державної служби якості освіти , за рішенням педагогічної ради закладу освіти для організації дистанційного навчання може використовуватися електронний розклад занять, електронний класний журнал/щоденники.

Звертаємо увагу, що на базі ПАК «АІКОМ» ще з грудня 2020 року для закладів загальної середньої освіти діє безоплатний державний сервіс електронних журналів E-Journal. Він створений Міністерством освіти і науки України та Державною науковою установою «Інститут освітньої аналітики» (наказ МОН від 22.12.2020 № 1545). Рішення про використання цього сервісу електронних журналів заклад загальної середньої освіти приймає добровільно. Підключення закладу до системи безоплатно електронного журналу дозволить учителеві з будь-якого місця заповнювати теми уроку, інформацію про оцінки, а батькам відстежувати результати навчання дитини та володіти необхідною інформацією в разі переміщення. Нижче розповідаємо, як закладу освіти під’єднатися до системи безоплатного електронного журналу. 

ЯК ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ПІД’ЄДНАТИСЯ ДО СИСТЕМИ E-JOURNAL

  1. Закладу освіти потрібно надіслати на електронну адресу “Інституту освітньої аналітики” (ejournal@iea.gov.ua) запит щодо підключення до E-Journal. У запиті необхідно обов’язково вказати:
  • регіон (область)
  • місто/ОТГ
  • назву закладу освіти із вказанням його ID в системі ДІСО
  • ЄДРПОУ закладу освіти
  • ПІБ, електронну адресу та телефон відповідальної особи (адміністратора).
  1. “Інститут освітньої аналітики” розглядає звернення та створює в E-Journal адміністратора для цього закладу загальної середньої освіти з відповідними правами доступу.
  2. Система E-Journal автоматично генерує права доступу та надсилає запрошення на вказану електронну адресу відповідальної особи (адміністратора) закладу освіти.
  3. Відповідальна особа, отримавши права доступу, авторизується в системі та розпочинає роботу відповідно до інструкцій, з якими можна ознайомитися тут

ЯК НЕ ДОПУСТИТИ НЕБАЖАНИЙ ДОСТУП ДО ОСВІТНІХ РЕЄСТРІВ ТА БАЗ ДАНИХ

Для закладів загальної середньої освіти та громад, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях або близько до них, дуже важливо захистити від окупантів та колаборантів освітні реєстри, персональні дані учасників освітнього процесу та іншу інформацію закладу. 

Для цього на сайті електронної системи управління освітою “Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту” рекомендують:

  • перемістити локальні освітні реєстри, бази даних та копії державних реєстрів у безпечне місце/середовище на вільних територіях. Якщо вони зберігаються на окупованих та сусідніх до них територіях, то мають бути знищені;
  • видалити заздалегідь освітні персональні дані/програмне забезпечення, якщо є небезпека опинитися в руках ворога. Адже програмне забезпечення, що функціонує на робочих комп’ютерах освітян, може автоматично зберігати документи та дані на цих комп’ютерах;
  • забезпечити застосування механізму превентивного відключення з боку технічних адміністраторів, власників, операторів національних та локальних, державних та приватних освітніх інформаційних систем та освітніх інформаційних ресурсів доступу для користувачів на окупованих територіях до «чутливої» інформації.

Починаємо новий навчальний рік задля перемоги!

Ми воїни. Не ледарі. Не лежні

І наше діло праведне й святе.

Бо хто за що, а ми за незалежність.

Отож нам так і важко через те.

З цими словами Ліни Костенко ми робимо сьогодні, 1 вересня, наступний крок у наше майбутнє. Цей крок дається нам непросто, він дійсно важкий. Але це крок переможців у майбутнє. Бо саме освіта – це наше майбутнє.

Очі дітей, студентів, які дивляться на нас у шкільному класі, в авдиторії, через екран монітора на “дистанційці” – то очі майбутнього. Наше головне завдання – зберегти життя, бо то – найголовніше. Наше власне життя, життя тих, хто поруч з нами, життя тих, хто під рашистськими кулями та снарядами боронить нас на фронті. 

Як би нам не хотілося вже бути вдома, на жаль, частина здобувачів освіти разом із батьками та працівників закладів освіти й надалі вимушено залишаються за межами свого дому – в інших регіонах України або за кордоном, частина учасників освітнього процесу живуть під тимчасовою окупацією або потерпають від постійних обстрілів. Але де б ми не знаходилися – ми маємо триматися разом, підтримувати один одного та спільно відстоювати наші права, зокрема в освіті. 

Задля нашої перемоги ми маємо продовжувати працювати кожен на своєму місці. Навчатися, навчати, допомагати, підтримувати, грамотно і відповідально керувати. Наша сила – у спільному спротиві: кожна наша дія на користь освіті послаблює ворога.

Україна здивувала світ, Україна здивувала і дивує нас самих волею до перемоги, прагненням відстоювати незалежність. 

Будемо дивувати й надалі. Бо здивування – то перший крок до нового: і у знаннях, і у житті.

Моє найпалкіше бажання для всіх нас – наступне перше вересня зустріти у звільненій країні! 

Тримаймося і переможемо!

Слава Україні!

Чи вміють діти захищати свої права: результати дослідження в межах проєкту #ПраваРулять.

Діти відчувають, що мають бути рівними у правах із дорослими, проте їхня обізнаність про власні права залишається низькою. Вони часто впевнені, що дорослі чинять правильно, тому визначити, порушені їхні права чи ні, не можуть. Це в майбутньому формує віктимну поведінку: визнання своєї неправоти, небажання вступати в діалог і відстоювати свої права, очікуючи на батьків, які допоможуть впоратися із ситуацією. 

До того ж, діти бояться відстоювати свої права через страх колективного тиску батьків, вчителів, інших дорослих, однокласників та стереотипні освітні наративи дорослих на кшталт «це єдиний спосіб впоратися з неслухняними дітьми» або «так роблять з усіма» тощо. 

Такі результати дослідження, проведеного ГО «Комунікації для змін» у партнерстві з Держпродспоживслужбою та Службою освітнього омбудсмена в межах проєкту #ПраваРулять. Дослідження проводилося серед дітей 9-18 років.

«Терпимість до порушення прав дітей та підлітків не тільки руйнує їхню психіку, але й сприяє формуванню дорослої людини, яка боятиметься відстоювати свої права. Це може призвести до зростання покоління, нездатного протидіяти корупції та іншим видам порушення прав», — зазначає освітній омбудсмен Сергій Горбачов. 

Крім того, з початком повномасштабної війни діти та підлітки стали більш тривожними через те, що були вимушені змінити звичний спосіб життя. За даними фонду UNICEF, через російську агресію в Україні більше половини українських дітей вимушено змінили своє місце проживання і спосіб життя. Це спричинило високий рівень стресу серед дітей, який проявляється у небажанні продовжувати навчання і складнощах у процесі адаптації до нових умов життя та підліткових колективів. 

За даними опитування Служби освітнього омбудсмена, 83 % опитаних здобувачів освіти заявили про поганий психологічний стан та психологічні проблеми. 

Війна також загострила конфліктні ситуації в родині через примусове вивезення дітей в інше місце без їхньої згоди, напруження у зв’язку з небезпекою, неможливість впливати на обставини, що викликає в дітей відчуття безпорадності. 

На основі результатів дослідження буде створений ігровий чат-бот #ПраваРулять, який допоможе дітям та підліткам краще розуміти свої громадянські права, насамперед права в освіті та права споживачів, а також підкаже, як саме їх відстоювати. Запуск ігрового чат-боту планується наприкінці вересня.   

 

Чим закордонні школи відрізняються від українських? Результати опитування батьків, чиї діти знаходяться за кордоном

Освітні проблеми українців за кордоном

Ми завершили опрацювання результатів опитування батьків здобувачів освіти, які перебувають за кордоном. Й у сьогоднішній публікації наводимо найважливіші з них:

  • чим закордонні школи відрізняються від українських;
  • проблеми, з якими зіткнулися в освіті здобувачі освіти та батьки, які перебувають за кордоном;
  • чи зберігають зв’язок здобувачі освіти, які знаходяться за кордоном, з Україною.

Опитування, що проводила Служба освітнього омбудсмена на своїх офіційних каналах комунікації, було кількісним та проводилося на доступній вибірці (available sampling), що означає залучення до дослідження всіх охочих потенційних респондентів, що відгукнулися на заклик до участі у дослідженні.

Результати опитування не претендують на репрезентативність у масштабах всієї країни, але це не може бути приводом для їхнього знецінення, оскільки вони відображають думку аудиторії, охопленої дослідженням, та демонструють наявність важливих проблем, якими не можна нехтувати, – саме з такою метою використовується даний тип досліджень.

Участь в опитуванні взяли 7921 батьків здобувачів освіти, які знаходяться за кордоном. Серед них батьки: 

  • учнів закладів загальної середньої освіти – 89,2%  (7065) опитаних;
  • вихованців закладів дошкільної освіти – 6,9% (550) опитаних;
  • здобувачів закладів фахової передвищої освіти – 1,3% (106) опитаних; 
  • студентів закладів вищої освіти – 1,1%  (86) опитаних;
  • здобувачів закладів професійної(професійно-технічної) освіти – 0,8%  (61) опитаних;
  • закладів спеціальної освіти – 0,7% (57) опитаних.

Найголовніший результат цього опитування: ми виразно побачили, що позитивні відмінності інших освітніх систем, які відзначають батьки, практично точно моделюють концепцію Нової української школи, яку ми створюємо в Україні. Простіше кажучи, можна впевнено стверджувати, що українські батьки, чиї діти навчаються зараз за кордоном, отримали можливість зазирнути у майбутнє і побачити, що саме має дати нашим дітям Нова українська школа після її повноцінного впровадження.

 

ЗВ’ЯЗОК УКРАЇНСЬКИХ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ЗА КОРДОНОМ З УКРАЇНОЮ

Чи планують опитані батьки повертатися з дітьми з-за кордону в Україну

Більшість опитаних батьків, які зараз знаходяться зі своїми дітьми за кордоном, раніше чи пізніше планують повернутися в Україну – 82,5% (6537). З них: 

– 39,6% (3137) опитаних батьків планують повернутися в Україну після завершення війни (це батьки вихованців закладів дошкільної освіти –  6,5% (203) опитаних, батьки учнів закладів загальної середньої освіти – 89% (2792) опитаних, батьки закладів спеціальної освіти – 1% (30) опитаних, батьки здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти – 0,8% (26) опитаних,  батьки здобувачів фахової передвищої освіти – 1,6% (51) опитаних,  батьки студентів закладів вищої освіти – 1,1% (35) опитаних);  

– 2,6% (209) опитаних планують повернутися протягом пів року;

– 2,4% (187) опитаних хочуть повернутися до 1 вересня 2022 року. 

Ще 37,9% (3004) опитаних планують повернутися, але не знають, коли це зробити.   

12%  (953) опитаних ще не визначилися або вагаються, чи повертатися. 

3,9% (308) – не планують повертатися та хочуть залишитися за кордоном.  

1,6% (123) опитаних вказували, що не знають, коли повернуться  або повернуться тоді, коли буде безпечно.

Тому дуже важливо підтримувати наших громадян, допомагати дітям, які за кордоном, із реалізацією їхнього права на освіту, сприяти тому, щоб ті громадяни, які ще не визначилися, чи повертатися додому, обов’язково повернулися в Україну. Наші пропозиції щодо того, що для цього можна зробити – тут

У яких закладах освіти навчалися здобувачі освіти, які перебувають за кордоном

Значна частина опитаних батьків – 40,4% (3203) повідомили, що дитина навчалася  одночасно у двох закладах: очно в  закордонному та  дистанційно в українському. 

Більше третини опитаних батьків – 34,9% (2763) зазначили, що дитина навчалася дистанційно лише в українському закладі освіти.

1,2% (97) опитаних батьків вказали, що дитина навчалася очно в українській школі за кордоном, ще 0,8% (65) опитаних зазначили, що дитина одночасно навчалася в суботній чи недільній українській школі (класі)  за кордоном та в закордонному закладі освіти.

Лише 11% (871) зазначили, що дитина навчалася тільки в закордонному закладі освіти. 

Тобто бачимо величезне прагнення здобувачів освіти, які перебували за кордоном у минулому навчальному році, не втрачати зв’язок з Україною, та, попри всі виклики, продовжувати здобувати українську освіту, вивчати українську мову, літературу, історію.

Ще 8,3% (656) опитаних батьків зазначили, що дитина зовсім ніде не навчалася: з них  45,1% (296) опитаних – це батьки вихованців закладів дошкільної освіти, 52,9% (347) опитаних – батьки учнів закладів загальної середньої освіти, 0,15% (1) опитаний – батьки здобувачів спеціальної освіти, 0,15% (1) опитаний – батьки здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти, 0,6% (4) опитаних – батьки студентів фахової передвищої освіти, 1,1% (7) опитаних  – батьки здобувачів вищої освіти.

Нагадуємо батькам, що дитина зобов’язана здобувати шкільну освіту. Батьки зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти та готувати її до самостійного життя (частина 3 статті 150 “Сімейного кодексу України”). Обов’язок батьків – сприяти, щоб дитина виконувала освітню програму та досягала передбачених програмою результатів навчання (частина 3 статті 55 Закону України “Про освіту”)

266 (3,4%) опитаних батьків зазначили інші варіанти, зокрема, що приїхали за кордон після закінчення навчального року чи навчалися самостійно. 

На запитання щодо обов’язку відвідувати заклад освіти у країні перебування більш ніж половина батьків –  58,5% (4633) опитаних повідомили, що дитина зобов’язана відвідувати заклад освіти у країні перебування, 18,4% (1461) – не володіють інформацією про це. 11,8% (938) опитаних батьків зазначили, що для українців навчання у закордонному закладі їхньої країни перебування не є обов’язковим, 10% (783) опитаних батьків повідомили, що дитина не зобов’язана відвідувати заклад освіти у країні перебування. Інші  1,3% (106) опитаних – це батьки абітурієнтів, студентів або дошкільників.   

КРАЇНИ ПЕРЕБУВАННЯ  УКРАЇНСЬКИХ БІЖЕНЦІВ, які взяли участь в опитуванні

Більшість опитаних українських здобувачів освіти, які знаходяться за кордоном, перебувають у Польщі – 28,2% (2233) та Німеччині –  24,2% (1919). Також частина батьків зі здобувачами освіти перебувають у Чехії – 7,5% (591) опитаних, Румунії – 3,8% (304) опитаних, на Кіпрі – 3,6% (286), Нідерландах – 2,7% (214), Словаччині – 2,7% (213), Італії –  2,4% (194), Австрії – 2% (159). 

Менш ніж 2%, але більш ніж 1% опитаних – у Великобританії, Франції, Болгарії, Іспанії, Литві, Швейцарії, Норвегії, Туреччині, Угорщині. 

Менш ніж 1% опитаних – у Фінляндії,  Ірландії, Швеції, Бельгії, Молдови, Данії, Португалії, Латвії, США, Естонії, Греції, Канаді, Словенії, Грузії, Чорногорії, Хорватії, Північній Македонії, Єгипті, Люксембурзі, Ізраїлі, Вірменії, Азербайджані, ОАЕ, Албанії, Мальті, Японії, Бразилії, Австралії, Сан-Маріно, Південній Кореї, Індії, Узбекистані, Сербії, росії та інших країнах.

 

ЧИМ ЗАКОРДОННІ ШКОЛИ ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ ВІД УКРАЇНСЬКИХ 

Більшість батьків звернули увагу на інше ставлення в закордонних школах до дитини – з добротою та більшою повагою, на підходи до навчання та практичність й актуальність отриманих знань і компетентностей. Також значною перевагою, яку зазначили батьки, є відсутність у закордонних школах так званих “батьківських комітетів” та збору коштів із батьків.

На загал, особливості освіти дітей у школах інших країн, про які висловлюються батьки, доволі точно моделюють концепцію Нової української школи, яку ми створюємо в Україні. 

Наголошуємо, оскільки батьки могли обирати кілька варіантів відповідей щодо того, чим закордонні школи відрізняються від українських, сума відсотків може не складати 100%. 

Вчитель, дитина, атмосфера

  • ставлення педагогів з добротою та повагою до дитини, дотримання прав людини, дитина захищена від принижень дорослого – 88,5% (7015) опитаних;
  • людяність та професійність педагогів, щирість та доброта, вчитель не підвищує голос, немає наказового тону, надає індивідуальну допомогу учню, якщо виникають труднощі у навчанні – 76% (6023) опитаних;
  • професійність педагогів, престижність професії, більше поваги до людини, на посаду вчителя  проводиться конкурс та є відбір за певними критеріями, тому випадкових людей в освіті немає  – 75% (5937) опитаних;
  • закордонний заклад освіти – вільний простір для здобувачів освіти, де панує дружня та вільна атмосфера – 65,1% (5156) опитаних.

Освітні програми та зміст освіти

Варто зазначити, що перелічені нижче особливості закордонних шкіл також відповідають нашим прагненням у вдосконаленні змісту освіти, що передбачено концепцією Нової української школи:

  • освітні програми адаптовані до життя, знання (компетентності) актуальні та сучасні, їх можна використовувати у житті, навчання в ігровій формі, особливо у початковій школі, також поширена практика створення шкільних проєктів під час уроків або як форми домашнього завдання, часто проводяться безплатні екскурсії – 97,8% (7739) опитаних; 
  • застосовується індивідуальний підхід до кожної дитини, велика увага приділяється психологічному стану дитини, активно та без тиску з дітьми  працюють психолог та соціальний педагог, булінг на мінімальному рівні або практично відсутній, дітей навчають не конфліктувати,  гратися разом, займати себе іграми,  закордонні діти інакше виховані, тому ставлення до інших дітей краще – зазначають 97,7% (7740) опитаних батьків;
  • відсутнє надмірне навантаження дітей, діти не вчать непотрібну та зайву інформацію, вивчають менше предметів, а оцінювання не є каральним методом –  85,5% (6771) опитаних;
  • велика увага приділяється мистецтву, музиці, спорту, здоровому способу життя, читанню книжок,  викладення матеріалу відбувається цікаво, креативно, досить часто з різноманітними дослідами, є щоденні прогулянки та ігри на вулиці – 84,6% (6702) опитаних;
  • діти вільно почуваються на уроках, правила поведінки у школі прості, логічні та зрозумілі, немає шкільної форми,  у школі не обмежують активність – 84,2% (6668) опитаних;
  • менша кількість дітей у класі, під час уроків забирають телефони, менша кількість контрольних, самостійних,  домашніх завдань – 67,9% (5386) опитаних;
  • дітей спонукають до обговорення, висловлення своєї думки, навчають поважати один одного, знаходити спільну мову, комунікувати один з одним, працювати в команді – 63,9% (5064) опитаних;
  • працює шкільна електронна безоплатна система, де батьки отримують повідомлення, оголошення, оцінки дитини тощо – 19,9% (1575) опитаних;
  • велика увага приділяється дітям з особливими потребами, цим дітям надаються  усі необхідні послуги – 11,5% (914) опитаних.

Заклади освіти та фінансові питання

  • у закладах освіти немає батьківських комітетів, із батьків не збирають гроші на ремонт школи та класу – про це зазначили 98,8% (7829) опитаних;
  • закордонні школи краще фінансуються, будівлі школи сучасні, забезпечені всім необхідним –  83% (6577) опитаних;
  • додаткові зошити з різних предметів не закуповують, держава забезпечує канцтоварами всіх дітей – 45,9% (3637) опитаних;
  • харчування повноцінне, якісне, із сучасним меню –  33,3% (2636) опитаних.

11,4% (903) опитаних батьків не знають, чим українські школи відрізняються від закордонних.

 

ОСВІТНІ ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКИХ БІЖЕНЦІВ

Перебуваючи за кордоном під час повномасштабної війни, батьки здобувачів освіти зіткнулися з такими проблемами щодо навчання дітей (звертаємо увагу, що сума зазначених нижче відсотків не складає 100%, оскільки батьки могли обирати кілька варіантів відповідей для позначення проблем).

Мовний бар’єр

На першому місці – мовний бар’єр. Про цю проблему зазначили 69,1% (5476) опитаних батьків. Про складність соціалізації та комунікації з однолітками вказали 17,8% (1412) опитаних.

Проблеми щодо освітнього процесу

34,8% (2756) опитаних батьків повідомили, що час навчання в закордонному та українському закладах освіти збігається. 27% (2140) опитаних зазначили, що дитина отримувала подвійне навантаження через навчання в українському та закордонному закладі освіти. 

8,4% (663) опитаних указали проблемою різновікові класи в українській школі за кордоном чи в закордонному закладі освіти. 

Різні освітні програми

Про різні освітні програми в українських та закордонних школах зазначили 34,5% (2731) опитаних батьків.

 5,7% (449) опитаних повідомили, що дитина у закордонній школі була зобов’язана відвідувати уроки, які не вивчала в українській школі. А 6,7% (531) батьків зіткнулися з тим, що викладання та  тлумачення предмета історія за кордоном відрізняється від того, як це робиться в Україні.

Психологічні проблеми

13% (1033) опитаних батьків вказали про складний емоційний стан чи психологічні проблеми дитини, що  заважали їй навчатися.

Проблеми щодо дистанційного навчання

9,6% (761) зазначили про відсутність (нестачу) гаджетів для навчання.

6,7% (533) повідомили, що дитина не сприймала дистанційне навчання, яке було організовано українським закладом освіти. 

Вступ до закладу освіти

Про неможливість вступу на відповідний рівень освіти у закордонному закладі освіти зазначили 16,5% (1308) опитаних батьків.

9,7% (770) опитаних вказали про неможливість дитини перейти до наступного класу.

Проблеми з документами

2,8% (221) опитаних батьків повідомили, що українські заклади освіти не приймають довідки про навчання дитини у закордонному закладі.

1,6% (129) батьків зазначили про проблеми з  видачею документів про навчання у закордонних школах.

1,3% (105) повідомили, що втратили  документи про освіту в Україні.

Проблеми щодо забезпечення права на освіту дітей з особливими потребами

1,9% (148) опитаних батьків вказали, що дитині з  особливими освітніми потребами неможливо або проблемно було забезпечити якісний освітній процес та отримувати відповідні послуги в закордонному закладі освіти.

Ще 1% (82) опитаних батьків зазначили, що дитині з  особливими освітніми потребами неможливо було забезпечити якісний освітній процес та отримувати відповідні послуги в українському закладі освіти.

Дорога до закладу освіти

7,5% (596) зазначили, що дитині було складно добиратися до закладу освіти.

Платні підручники

3,5% (277) опитаних повідомили про необхідність оплати підручників у країні перебування.

 

ПЛАНИ УКРАЇНСЬКИХ БІЖЕНЦІВ ЩОДО ЗДОБУТТЯ ОСВІТИ В НОВОМУ НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

Чи планує дитина навчатися в закордонному закладі освіти у новому навчальному році

35,9% (2844) опитаних батьків зазначили, що в новому навчальному році дитина планує навчатися в тому ж закордонному закладі освіти, де навчалася раніше, ще 17,1% (1355) опитаних  повідомили, що дитина планує навчатися у новому закладі освіти за кордоном. 11,3% (897) опитаних зазначили, що дитина не навчалася в закордонному закладі, але планує там навчатися. 

17,1% (1358) опитаних батьків вказали, що дитина зовсім не планує навчатися у закордонному закладі, бо продовжить дистанційно навчатися в українському закладі освіти за попереднім місцем проживання. Ще 3,2%  (253) опитаних зазначили, що дитина не планує навчатися у закордонному закладі, бо продовжить дистанційно навчатися в українському закладі освіти, який обрали під час війни. 

4,9% (391) опитаних вказали, що планують навчатися лише в українській школі за кордоном.

3% (240) опитаних не планує навчатися за кордоном, бо родина хоче повернутися до України до початку навчального року.

7,5% (583) опитаних зазначили інші варіанти, зокрема про одночасне навчання в українському та закордонному закладі освіти.

Чи планує дитина навчатися в українському закладі освіти, перебуваючи за кордоном

45,1% (3570) опитаних батьків зазначили, що дитина планує навчатися дистанційно в українському закладі освіти, бо хоче повернутися до України та продовжити навчання.

36% (2848) опитаних повідомили, що дитина планує навчатися дистанційно, оскільки не хоче втрачати зв’язок з Україною.

 10% (795) опитаних планують повернутися до України.

 8,9% (708) опитаних планують очно  навчатися в українському закладі освіти (класі) за кордоном.

 

ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ОСВІТИ ЗА КОРДОНОМ 

Ми запропонували батькам здобувачів освіти, які знаходяться за кордоном, також висловити власну думку щодо переваг та недоліків освіти за кордоном. Багато батьків знову серед переваг вказали на повагу педагога до дитини та людяність, що є і базовим прагненням втілення концепції Нової української школи.

Також батьки вважають перевагами освіти за кордоном:

  • інший підхід до навчання, особливо до вивчення  іноземних мов;
  • спрямованість освіти на всесторонній розвиток дитини та отримання знань, корисних для використання у житті; 
  • більше вільного простору для дітей, багато практичних занять, зокрема на природі та менше навантаження; 
  • увагу до психологічного стану дітей; 
  • підтримку учнів з особливими освітніми потребами;
  • краще матеріальне забезпечення шкіл. 

Серед недоліків освіти за кордоном батьки зазначили, зокрема:

  • неможливість вивчати українську мову, історію та культуру; 
  • 12-13-річне, а в деяких країнах – 15-річне навчання у школі; 
  • платні підручники;  
  • відсутність державних дитячих садочків. 

 Також батьки залишали власні пропозиції щодо освітнього процесу та розв’язання проблемних питань. Вони запропонували: 

  • здійснювати більш індивідуальний підхід  до дітей та їх освітніх потреб;
  • адаптувати дистанційне навчання в Україні до розкладу навчання за кордоном з можливістю ведення та доступу до відеозаписів уроків; 
  • здійснювати відкриту комунікацію керівників та вчителів закладу освіти з дітьми та батьками, зокрема в онлайн-формі;
  • зменшити навантаження, адже дуже велика кількість інформації, яку діти не встигають обробляти;
  • надати дитині можливість обирати предмети, які вона буде вивчати дистанційно в українській школі;
  • приділяти більше уваги вивченню іноземних мов;
  • організувати філії українських шкіл за кордоном;
  • ввести електронний щоденник;
  • забезпечити вчителів сучасною комп’ютерною технікою.

Найголовніший результат цього опитування: ми виразно побачили, що позитивні відмінності інших освітніх систем, які вражають батьків, практично точно моделюють концепцію Нової української школи, яку ми створюємо в Україні. 

Простіше кажучи, можна впевнено стверджувати, що українські батьки, чиї діти навчаються зараз за кордоном, отримали можливість зазирнути у майбутнє і побачити, що саме має дати нашим дітям Нова українська школа після її повноцінного впровадження.

Днями ми також оприлюднили наші пропозиції щодо вирішення проблем організації освітнього процесу в умовах воєнного стану, зокрема у сфері державної політики, для органів влади, органів управління освітою, закладів освіти, педагогів та батьків. Наші пропозиції ми розробляли на основі результатів опитування щодо проблем, які зазначали батьки здобувачів освіти, котрі перебувають за кордоном, батьки здобувачів освіти, котрі перебувають в Україні, здобувачів освіти та педагогічних працівників, а також звернень до освітнього омбудсмена. Ми вже оприлюднили всі результатами опитування батьків здобувачів освіти, які перебувають в Україні, ознайомитися з ними ви можете в публікаціях на нашому сайті. Також очікуйте публікацію з результатами опитування педагогічних працівників.

 

Пропозиції щодо вирішення проблем учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану

Освіта  в умовах воєнного  стану потребує чітких, швидких та вчасних рішень, доступних роз’яснень, розробки нових нормативно-правових і законодавчих актів  та внесення змін в наявні. 

Не менш важлива чесна, вчасна й зрозуміла комунікація з  учасниками освітнього процесу,  виокремлення проблем та пропонування рішень для їх розв’язання. На підставі результатів опитувань учасників освітнього процесу, звернень до освітнього омбудсмена, моніторингу ЗМІ, ми виокремили ті проблеми, які потребують рішень на рівні органів центральної влади, органів місцевого самоврядування та органів управління освітою, закладів освіти. 

Для розв’язання проблем у сфері освіти та для організації безпечного  і якісного освітнього процесу в новому навчальному році, забезпечення прав учасників освітнього процесу, які знаходяться, як в Україні, так і за кордоном, Служба освітнього омбудсмена пропонує певне бачення ситуацій, проблем та пропозиції щодо їх вирішення. Щиро дякую працівникам відділу медіа та аналітики за ініціативу та проведення опитування, підготовку аналітичних дописів та цих пропозицій.

Пропозиції не є всеохопними та повними, але враховують основні проблеми у сфері освіти. Якщо у вас є свої пропозиції, можете зазначити їх у коментарях під цим дописом чи у месенджері.

ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ОСВІТИ

Державна політика щодо організації освітнього процесу в новому навчальному році
  •  продовжити реформу Нової української школи та розробити необхідні документи, рекомендації, курси для педагогів для реалізації НУШ в 5 класах закладів загальної середньої освіти. Цей процес вже розпочато, але поки що є лише курс “НУШ: базова середня освіта”, розроблений Освіторією. (1705 осіб (21,1%) опитаних вчителів та керівників закладів освіти зазначили про потребу продовження реформи та відсутність необхідних матеріалів).
  •  розробити стратегію компенсації освітніх втрат здобувачів освіти на рівні держави, окремої громади, закладу освіти та класу (батьки, педагоги, здобувачі освіти зазначали про освітні втрати під час карантину (більше 100 звернень до освітнього омбудсмена про погану якість дистанційного навчання), про перерви у навчанні під час воєнних дій, про неможливість здійснювати навчання під час повітряних тривог та перебування в укритті повідомляли – 2306 (9,1%) опитаних батьків, 30 (0,4%) опитаних педагогів, 569 (10,1%) опитаних здобувачів освіти; про неможливість здійснювати навчання через переїзди – 851 (2,6%) опитаних батьків, 19(0,2%) опитаних педагогів, 78(1,4%) опитаних здобувачів освіти;  про неможливість під’єднатися до онлайн уроків чи платформ через слабкий інтернет – 9177 (27,7%) опитаних батьків, 1927 (23,6%) педагогів, 2619 (46,5%) здобувачів освіти;  про неможливість навчатися та навчати через відсутність гаджетів – 1288 (15,9%) опитаних педагогів, 3823 (11,5%) батьків, 492 (8,7%) здобувачів), 5713 (22,6%) опитаних батьків та 701 (12,4%) опитаний здобувач вважають, що дистанційне навчання надає погану якість освіти.
  •  розробити орієнтовні механізми одночасного функціонування різних форм здобуття освіти в одному класі, паралелі класів, закладі освіти, громаді (наразі є незрозумілою процедура організації освітнього процесу, оплати праці та інші питання щодо організації навчання в різних формах (офлайн і онлайн), про це повідомляли керівники, працівники закладів освіти та батьки);
  •  дозволити використання електронного журналу у 5-11 класах; наразі така можливість є лише у 1-4 класах – внести відповідні зміни до законодавства (ця проблема була наявна ще у березні цього року, педагогів змушували повертатися в зони бойових дій та на окуповані території для заповнення класних журналів. У частині закладів освіти педагоги спалили класні журнали та іншу документацію з персональними даними учнів та батьків, щоб вона не дісталася ворогу. У частини переміщених учнів відсутні дані про вивчені предмети та оцінки. Освітній омбудсмен надіслав лист 26.06.2022 до МОН з ініціативою запровадження класних журналів, який поки залишився без відповіді); 1643 (20,3%) педагогів та керівників закладів освіти,  які взяли участь в опитуванні, заявили про необхідність запровадження електронних журналів та щоденників;
  •  розробити алгоритм евакуації закладу освіти (про таку потребу наполегливо повідомляли директори закладів освіти, які знаходяться на окупованій території);
  •  розробити рекомендації щодо оцифрування документів закладів освіти та формування електронного архіву (про таку потребу заявили директори закладів освіти, які знаходяться на окупованій території);
  •  розробити рекомендації щодо доступу та захисту інформації у закладах освіти,  організаційні заходи із недопущення небажаного доступу до освітніх реєстрів і баз даних (про таку потребу заявили директори закладів освіти, які знаходяться або знаходилися на окупованій території);
  • розробити алгоритми дій керівників закладів освіти та педагогічних працівників у разі руйнування та пошкодження закладу освіти (про таку потребу заявили директори закладів освіти, що були зруйновані);
  • розробити зрозумілий та прозорий механізм розподілу та використання залишків освітньої субвенції в умовах воєнного стану на рівні області, міста, громади з можливістю контролю громадськості за процесами та діями. Голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак сьогодні повідомив, що 17 серпня на засіданні Комітету народні депутати домовилися з Міністерством фінансів України розблокувати постанову Кабінету Міністрів України № 590 від 09.06.2021, щоб мати можливість місцевим громадам закупити шкільні автобуси. (Про непрозорість та можливу певну корупційну складову у розподілі освітньої субвенції давно йде мова, ця проблема загострилася під час війни, є певне нерозуміння серед педагогічних працівників, яких примушують до написання заяв за свій рахунок, через начебто брак коштів освітньої субвенції, водночас на рахунках частини областей та місцевих громад накопичуються значні суми коштів. Про зменшення заробітної плати заявили 3991 (49,4%) педагогічних працівників, які взяли участь в опитуванні, а освітній омбудсмен отримав 320 звернень про цю проблему від педагогічних працівників). 
  •  зараховувати на дистанційну форму навчання дітей з тимчасово окупованих територій за спрощеною процедурою, зокрема – видати наказ або внести зміни до законодавства щодо доступу до дистанційної форми навчання здобувачів освіти, які знаходяться за кордоном та на тимчасово окупованих територіях, без довідки про стан здоров’я та наявності щеплень (про проблеми з доступом до освіти через відсутність таких довідок заявили 224 (2,8%) батьків, які взяли участь в опитуванні, чиї діти знаходяться за кордоном; 
  • запровадити електронний реєстр вакцинації громадян та змінити процедуру відновлення довідок про щеплення  (велика кількість внутрішньо переміщених осіб та біженців повідомили про проблеми з відновленням довідки про щеплення та проблеми із зарахуванням дітей до закладів освіти через втрату довідок про щеплення. Наразі процедура відновлення даних про вакцинацію передбачає звернення лише до лікаря, із яким укладена декларація, або з відповідальним представником медичного закладу, де працює лікар, тобто якщо зв’язок з медичним закладом втрачено, відновити щеплення неможливо). 391 (4,8%) педагогічних працівників, які взяли участь в опитуванні,  заявили про незрозумілий механізм дій, якщо у здобувача освіти відсутні щеплення; 
  • продовжити дебюрократизацію освітнього процесу (про збільшення кількості документів, які повинен мати заклад освіти та необхідність їх зменшення заявили  2349 (29%) педагогічних працівників, які взяли участь в опитуванні; 
  • розробити та впровадити єдиний національний реєстр(и) здобувачів освіти, що дозволить розробити процедуру контролю за здобуттям освіти дітей, які знаходяться в складних життєвих обставинах на території України та за її межами, зокрема через воєнні дії (про збільшення кількості дітей, які не здобувають освіту з незрозумілих причин, заявили батьки та педагоги, контроль за здобуттям освіти з боку соціальних органів ускладнений через масове переселення всередині країни та за кордон, воєнні дії та окупацію);
  • зняти обмеження для роботи психолога з дітьми у закладі освіти – внести зміни до законодавства, наразі робота психолога з учнем можлива лише за згоди батьків (26 % батьків  заявили про складний емоційний стан та психологічні проблеми їхніх дітей, а 18,5% опитаних батьків повідомили, що в дитини немає бажання вчитися.)  
  • внести зміни до наказу МОН №1205 від 06.12.2010  щодо кількості ставок психолога у закладі освіти: зараз одна ставка психолога виділяється на школу, де є більше 300 учнів і не має значення, скільки у школі учнів: 300 чи 1300 – це все одна ставка психолога, що робить неможливим ефективну роботу психолога у цей важкий часа. Потрібно, щоб кількість ставок визначалася пропорційно кількості учнів, наприклад, одна ставка на кожні 300-500 учнів.
Державна політика щодо цифровізації освіти та забезпечення якості дистанційної освіти
  •  запровадити електронне діловодство та звітність у закладах освіти та органах управління освітою і сприяти розвитку та підключенню закладів освіти до Автоматизованого  інформаційного комплексу освітнього менеджменту (про це зазначали керівники закладів освіти та педагоги); 
  •  сприяти розширенню безоплатного державного електронного журналу і щоденників та приватних сервісів (освітній омбудсмен отримує скарги від батьків про збір коштів за оплату послуг користування електронним щоденником, що в умовах фінансової скрути батьків є проблемним та недопустимим).  
  •  продовжити розробку відеоуроків Всеукраїнської школи онлайн, розробити уроки для 1-4 класів та продовжити роботу над розробкою всіх тем та предметів для 5-11 класів (про відсутність усього комплекту уроків та побажання наявності уроків усіх класів, предметів та тем заявляли батьки, педагоги та здобувачі освіти, адже це полегшить здобуття дистанційної освіти та компенсацію освітніх втрат);
  •  забезпечити доступ учасників освітнього процесу до підручників для 5-х класів Нової української школи у форматі pdf (про відсутність нових підручників для 5 класу НУШ повідомляли батьки та педагоги як в опитуваннях, так і у зверненнях до освітнього омбудсмена).
  • сприяти створенню безоплатних українських дистанційних шкіл для внутрішньо-переміщених дітей, здобувачів освіти з ТОТ та здобувачів, які знаходяться за кордоном.  
Державна політика щодо оплати праці педагогічних працівників та наповнення класів
  • розробити порядок оплати роботи вчителів, які здійснюють дистанційне навчання, змішане та очно-дистанційне навчання;
  • розробити мінімальні та максимальні нормативи наповнення дистанційних  класів;

Про необхідність та незрозумілість формування дистанційних класів, їх наповнення та оплату праці зазначали педагоги та керівники закладів освіти.

Державна політика у сфері освіти на тимчасово окупованих територіях
  • розробити рекомендації щодо здобуття освіти на тимчасово окупованих територіях;
  • розробити орієнтовний алгоритм щодо дій закладів освіти, працівників закладів освіти, органів управління освітою, які опинилися у тимчасовій окупації;
  • здійснювати постійну комунікацію та інформаційну підтримку громадян України, які залишилися на тимчасово окупованих територіях
  • постійно комунікувати ключові тези про те, що українська держава не забула про наших громадян, які не з власної волі опинилися на тимчасово окупованих територіях, постійно транслювати меседжі, що це – наші громадяни, ми про них пам’ятаємо, підтримуємо і закликаємо їх не йти на добровільну співпрацю з окупантами.

Про необхідність таких рекомендацій, алгоритму дій та підтримку буквально благали та продовжують благати працівники управлінь і закладів освіти, керівники закладів освіти, батьки, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях.

Державна політика для забезпечення освітніх прав здобувачів освіти та педагогічних працівників,  які знаходяться за кордоном

Задля забезпечення права на здобуття української освіти дітей, які знаходяться за кордоном, необхідне долучення українських дітей до освітнього процесу за українськими програмами. Це не лише сприятиме реалізації їхнього права на освіту, а й продемонструє підтримку нашим юним громадянам та їхнім батькам, які ще не визначилися щодо того, чи варто повертатися в Україну. Серед 7921 опитаних батьків здобувачів освіти, які перебувають за кордоном:  

-3137 (39,6%) – планують повернутися в Україну після завершення війни;

-3004 (37,9%) – планують, але коли, не знають; 

-553 (7%) – не визначилися;

-400 (5%) – вагаються;

-308 (3,9%) – не планують повертатися, хочуть залишитись за кордоном;

-209(2,6%) – планують повернутися протягом півроку;

-187(2,4%) – планують повернутися до 1 вересня 2022 року,  інші 123(1,6%) – не знають, коли повернуться  або коли буде безпечно.

Ці пропозиції надавалися батьками та педагогічними працівниками, які знаходяться за кордоном, керівниками закладів українських закордонних суботніх та недільних шкіл: 

  • розробити стратегію повернення українських громадян до України через підтримку освіти наших дітей;
  • провести перемовини з країнами, де перебувають українські біженці, щодо лояльного до українців освітнього процесу, щоб наші діти могли зберігати зв’язок з українською освітою, навчатися за українськими програмами та за можливості викладання кількох предметів за українськими програми: українська мова та література; історія України;
  • забезпечити права на здобуття української освіти для дітей, які знаходяться за кордоном, шляхом розробки відповідних механізмів та процедур (врахувати у документах зарахування предметів, які вивчають за кордоном, оптимізувати розклад уроків через зайнятість учнів у першій половині дня в закордонних школах  та подвійне навантаження, надати можливість запису уроків тощо);
  • розробити освітні програми для закордонних українців задля збереження національної ідентичності та культурних зв’язків;
  • запровадити статистику українських здобувачів освіти, які знаходяться за кордоном;
  • визначити окремі школи дистанційного навчання для дітей за кордоном із спеціально оптимізованим розкладом;
  • посилити спроможність Міжнародної української школи, можливо – створити ще кілька аналогічних закладів освіти для забезпечення доступу до освіти українських здобувачів освіти, які знаходяться за кордоном;
  • здійснювати розвиток та підтримку, зокрема фінансову,  українських шкіл за кордоном, створити їх реєстр, розглянути можливість видачі ними українських документів про освіту;
  • розробити порядок зарахування навчальних досягнень із предметів, які здобувач освіти вивчав у закордонних школах, в українських закладах освіти;
  • забезпечити підтримку українських освітян, які працюють у закладах освіти за кордоном та/або  суботніх чи недільних українських школах, розробити порядок зарахування стажу роботи за кордоном до педагогічного стажу;
  • провести аналітику щодо переведення українських здобувачів освіти, які знаходяться за кордоном, на сімейну форму навчання;
  • розробити механізми  компенсації освітніх втрат закордонних українців.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

 Залишається актуальною проблема психологічного стану дитини в умовах війни.

Органами управління освітою, керівникам закладів освіти, педагогічним працівникам:

  • Забезпечити психологічну допомогу здобувачам освіти незалежно від форми здобуття ними форми освіти (83 % опитаних здобувачів освіти заявили про поганий психологічний стан та психологічні проблеми; 26 % батьків  заявили про складний емоційний стан та психологічні проблеми їхніх дітей, а 18,5% опитаних батьків повідомили, що в дитини немає бажання вчитися);
  •  Залучати здобувачів освіти до позашкільної освіти. (52,3 % (2829) опитаних здобувачів освіти вказали, що не відвідували жоден гурток чи секцію до війни, з них 49,4  % (1397) повідомили, що покинули займатися у гуртках та секціях); 

Батькам: 

  • забезпечити для дитини обов’язкове продовження здобуття освіти;
  • не ігнорувати психологічний стан та зміни в поведінці дитини (втрату мотивації до навчання, погіршення апетиту, проблеми зі сном, підвищену тривожність) та надавати згоду для роботи шкільного психолога з дитиною (інформацію про те, де отримати психологічну допомогу, та корисну інформацію щодо цього можна знайти, зокрема на нашому сайті тут, а також тут).

ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ФІЗИЧНОЇ БЕЗПЕКИ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ, ЗОКРЕМА ПІД ЧАС ДОРОГИ ДО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Пропозиції засновникам закладів освіти, органам управління освітою та керівникам закладів освіти
  • забезпечити охорону закладу освіти, який буде працювати очно; з метою безпеки дітей заборонити доступ до будівлі стороннім особам. Допуск батьків до закладу освіти здійснювати за погодженням із адміністрацією закладу за умови підтвердження особи. Здійснювати письмовий облік відвідувачів із предявленням документів, які посвідчують особу.
  •  якщо укриття у закладі освіти не спроможне за нормативами приймати велику кількість осіб, інформувати мешканців прилеглих будинків та інших споруд щодо інших укриттів біля їхнього місця проживання та неспроможності забезпечити їм укриття у закладі освіти;
  •  працівникам закладів освіти встановити на свої смартфони український застосунок “Повітряна тривога”, який попереджає про повітряну тривогу, хімічну, техногенну  та ядерну катастрофу на окремій місцевості,  яку вкаже користувач (застосунок можна завантажити Google Play Market та AppStore, реєстрація не потрібна, програма не збирає персональні дані користувачів і геолокацію. Мобільні оператори не знімають мегабайти, а відповідно  кошти за використання застосунку. Для роботи застосунку смартфон повинен мати доступ до мобільного інтернету);
  • здійснювати періодичні тренування щодо дій працівників закладів освіти та здобувачів освіти у разі отримання повідомлення про повітряну тривогу, надзвичайних ситуацій різного характеру за розробленими алгоритмами. 

Розробити та затвердити у закладі освіти лаконічні, чіткі та зрозумілі документи, здійснювати періодичні тренування з працівниками закладів освіти та здобувачами освіти :

  • алгоритм дій у разі надзвичайних ситуацій для оцінки ситуації та обрання правильного порядку дій (докладно)
  •  алгоритми дій у закладі освіти та поряд з його межами в разі ядерної катастрофи, застосування хімічної, біологічної зброї; техногенних катастроф  із викиданням (загрозою викидання)  небезпечних  хімічних,  радіоактивних   і   біологічно небезпечних   речовин;
  •  алгоритми дій у разі повідомлення про природні катастрофи (докладно);
  •  алгоритм дій учнів, батьків та працівників закладу освіти у разі  повітряної  тривоги, коли вони знаходяться за межами закладу;
  • алгоритм дій у разі виявлення невідомих предметів, підозрілих об’єктів або вибухонебезпечних предметів  у закладі освіти, на його території  або біля території; (докладно);
  •    алгоритми дій під час підвезення дітей до закладів освіти в умовах воєнного стану в шкільних автобусах;
  •  розробити маршрут підвезення дітей до закладу освіти таким чином, щоб у разі повітряної тривоги діти та супроводжуючі особи могли швидко сховатися в укриття та ознайомити з маршрутом і картою укриттів водія та супроводжуючу особу;
  •  розробити інструкції для особи, яка супроводжує дітей під час підвезення, до яких внести обов’язок слідкувати за картами повітряних тривог, організувати переміщення дітей до укриття, супроводжувати та перебувати разом із дітьми в укритті, надавати за потреби потрібну допомогу.
Батькам здобувачів освіти

Батькам здобувачів освіти радимо:

  • ознайомитися з картою укриттів між місцем проживання та закладом освіти, перевірити наявність, доступність  та стан укриттів;
  • спланувати шлях дитини до школи так, щоб у разі повітряної тривоги батьки та дитина або сама дитина могла сховатися в укритті;
  • розробити алгоритми дій дитини у разі повітряної тривоги по дорозі до школи та зі школи до місця проживання;
  • звернутися до закладу освіти щодо огляду укриття;
  • підтримувати зв’язок  із класним керівником та педагогами

 

ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС

Кожна громада разом із закладами освіти має визначити форми навчання для кожного закладу, з’ясувати,які заклади освіти мають укриття, і чи можливо там запровадити очне й змішане навчання, а також визначити заклади освіти, які будуть здійснювати дистанційне навчання. 

Пропозиції щодо організації освітнього процесу в закладі освіти та громаді
  • дистанційне навчання і переведення дітей, які обрали очне навчання, до закладу освіти, який буде здійснювати очне навчання;
  • очне навчання  та організація дистанційних класів у закладі освіти на паралелі, переведення до них тих дітей, які обрали дистанційне навчання;
  • очне навчання закладів освіти у громаді, визначення окремої(их) школи(іл) у громаді,  які будуть здійснювати дистанційне навчання, переведення до неї/них тих дітей, які обрали дистанційне навчання;
  • змішане навчання: всі класи навчаються декілька днів на тиждень очно, а декілька дистанційно, з урахуванням попередніх пропозицій;
  • очно – дистанційна форма роботи закладу освіти: початкова школа та окремі паралелі (класи) навчаються очно, інші класи дистанційно,  з урахуванням попередніх пропозицій.
Пропозиції керівникам закладів освіти та органам управління освітою
  •  засновникам закладів освіти зробити все від них залежне для матеріально-технічного забезпечення укриттів до початку навчального року, забезпечення медичними аптечками та іншими необхідними засобами для безпеки учасників освітнього процесу;
  •  забезпечити права здобувачів освіти та батьків щодо вибору форми навчання для дітей та рівний доступ до освіти усіх здобувачів, незалежно від місця їхнього перебування;
  •  сприяти комунікації з батьками, зокрема – організувати огляд батьками укриттів у закладах освіти;
  •  розробити алгоритми дій під час повітряної тривоги для працівників закладів освіти, здобувачів освіти та батьків, які навчаються і працюють очно та дистанційно;
  •  ознайомити з алгоритмами дій учасників освітнього процесу та провести відповідні тренування; 
  •  налагодити комунікацію щодо організації навчального процесу з усіма учасниками освітнього процесу;
  •  з повагою ставитися до права батьків обирати форму здобуття освіти їхніми дітьми, не чинити тис та примус щодо вибору форми навчання для дитини, який не збігається із формою навчання закладу освіти, зокрема примус до сімейної чи екстернатної форми здобуття освіти (За результатами нашого опитування та звернень до освітнього омбудсмена, частина батьків, чиї діти знаходяться в Україні 145 (1,24%)  та 752 (9,5%) батьків, чиї діти знаходяться за кордоном, заявили про тиск та примус з боку закладів освіти до певної форми здобуття освіти, яку вони не обирали).
  •  забезпечити права на українську освіту дітей, які знаходяться за кордоном, не примушувати їх до сімейної, екстернатної форми здобуття освіти та до відрахування; 313 (4%) опитаних батьків повідомили про примус забрати документи із закладу, а 665 (8,4%) опитаних заявили, що заклад освіти пропонує повернутися в Україну і навчатися очно, а 87(1,1%) опитаних батьків зазначили, що заклад пропонує перевестися до іншого закладу освіти, який здійснює дистанційне навчання; 
  • продовжити реформу Нової української школи, зокрема у 5-х класах;
  •  розробити стратегію компенсації освітніх втрат здобувачів освіти на рівні закладу освіти та класу, можливо за рахунок факультативів чи варіативної складової складової;
  •  забезпечити психологічну підтримку учасників освітнього процесу, не навантажувати психологів не властивими їм функціями;
  •  запровадити у закладі освіти електронний журнал та щоденник;
  •  оцифрувати усі важливі документи закладу освіти та сформувати електронний архів закладу, забезпечити їхнє надійде збереження та захист;
  •  у разі потреби здійснити організаційні заходи із недопущення небажаного доступу до освітніх реєстрів і баз даних, докладно; 
  •  органам управління освітою спільно з керівниками закладів освіти   розробити алгоритм оплати праці педагогічних працівників, які будуть працювати за дистанційною, очно-дистанційною, змішаною формою.
Пропозиції щодо освітнього процесу на тимчасово окупованих територіях

На тимчасово окупованих територіях маємо надскладну ситуацію. Багато проукраїнських педагогів готові продовжувати навчати за українськими програмами, але водночас педагоги отримують погрози від окупантів та колаборантів щодо заборони здійснювати навчання за українською програмою, українською мовою.

Колективи частини закладів розділилися. На жаль, частина педагогів перейшла на сторону окупантів Можливо, це було здійснено під примусом та тиском, і ці педагоги планують здійснювати навчання за програмами окупантів. А частина колективу залишилася вірними Україні та готові продовжувати навчання за українськими програмами.

 Найголовніше:

  • Зберегти життя та здоров’я! 
  • Ми з вами, тримайтеся, спільно чекаємо на звільнення українських територій!
  • Якщо викладання за українськими програмами пов’язане з ризиком для життя та здоров’я, то не варто це робити. Знання дітей ми ще можемо надолужити!
  • Якщо є можливість здійснювати  дистанційне навчання у закладах освіти за українськими програмами на тимчасово окупованих територіях, і це безпечно, то можна запровадити дистанційне навчання, але забезпечити таємність та непублічність такого навчання;
  • Якщо вас примушують працювати за програмами окупантів, і є можливість зафіксувати цей примус різними способами, то фіксуйте факти примусу, документуйте тиск та погрози окупантів.
Пропозиції щодо організації якісного дистанційного навчання

За результатами нашого опитування, 5713 (22,6%) опитаних батьків вважають, що дистанційне навчання надає погану якість освіти. Про кроки на державному рівні щодо якості дистанційного навчання ми вже зазначали у розділі “Пропозиції щодо реалізації державної політики у сфері освіти”.

Просимо керівників та працівників закладів освіти:

  • переглянути підходи до організації дистанційного навчання з урахуванням досвіду інших закладів освіти;
  • провести заходи (педагогічні ради, тренінги тощо) з  підвищення кваліфікації щодо організації дистанційного навчання;
  • керівникам закладів освіти здійснювати тактовний контроль щодо належного здійснення педагогами дистанційного навчання зі складовою онлайн-уроків, своєчасної здачі та перевірки робіт, роботи над помилками тощо;
  • педагогічним працівникам пропонувати здобувачам освіти оригінальні завдання та перевіряти їхнє виконання на доброчесність і плагіат.
Забезпечення освітніх прав внутрішньо переміщених осіб та осіб з особливими освітніми потребами
  • органам управління освітою сприяти керівникам закладів освіти у створенні додаткових класів, за потреби; 
  • керівникам закладів освіти не відмовляти батькам у зарахуванні дітей-переселенців до закладів освіти;
  • сприяти отриманню документів внутрішньо переміщених осіб; 
  • керівникам закладів освіти не відмовляти батькам, які надали висновок інклюзивно-ресурсного центру про особливі освітні потреби дитини, у створенні інклюзивного класу на період дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, або до моменту виїзду особи з ООП до іншого місця проживання;
  • сприяти в отриманні нового висновку інклюзивно-ресурсного центру в разі завершення його терміну.

ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ (ОСВІТНЯ, ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ТОЩО) 

Функціонування закладів освіти у разі нестачі чи відсутності опалення, газо- та електропостачання

Я знаю, що засновники закладів освіти, органи управління освітою і так дбають про перелічене нижче, але узгальнимо:

  • оцінити можливість забезпечення альтернативним опаленням, газо- та електропостачанням, які необхідні для функціонування закладів освіти, які зараз планують працювати очно, зокрема і для приготування їжі в шкільній їдальні;
  • за можливості, забезпечити заклади освіти, які планують працювати очно,  альтернативним опаленням, газо- та електропостачанням;
  • за неможливості забезпечення альтернативним опаленням, газо- та електропостачанням, розглянути питання організації навчання у дистанційному форматі;
  • у разі створення пункту обігріву у закладі освіти, оцінити можливість проведення там очного навчання та забезпечення безпеки учасників освітнього процесу, коли у закладі освіти будуть знаходитися сторонні особи.
Харчування у закладах освіти

У частині громад харчування учнів 1-4 класів та харчування дітей пільгових категорій здійснюється коштом місцевих бюджетів, що в умовах фінансової скрути, є досить важким тягарем для місцевих бюджетів. Водночас перекладати цей тягар на батьків теж неправильно,  оскільки добробут сімей також знизився.  Через війну та руйнування підприємств частина батьків залишилася без роботи, внутрішньо переміщені особи втратили майно та дім, і частина з них  також не працевлаштована. 

Водночас засновникам закладів освіти, управлінням освіти та керівникам закладів освіти важливо враховувати, що якщо заклад освіти розпочне очне навчання, є великий ризик того, що він  у будь-який момент може перейти на дистанційне навчання з початком опалювального сезону через можливі проблеми з опаленням, газо- та електропостачанням.

Тому варто врахувати цей момент під час  закупівлі продуктів харчування, щоб не допускати зайвих витрат місцевих бюджетів.

Пропозиції щодо технічного забезпечення
  • Забезпечити Інтернет-зв’язок гарної потужності у закладі освіти, зокрема в укритті. Рекомендуємо ознайомитися з проєктом Мінцифри “Wi-fi в  укритті” та подати заявку на участь у цьому проєкті. 

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Так само, впевнений, що керівники органів управління освітою та закладів освіти роблять усе можливе для вирішення цих проблем, але також узагальнимо:

  • зберегти освітній потенціал громади та фахових педагогічних працівників;
  • створити безпечні умови для учасників освітнього процесу, зокрема працівників закладів освіти;
  • не здійснювати примус педагогічних працівників до відпустки за власний рахунок;
  • здійснювати оплату проходження медичного огляду працівників закладів освіти за рахунок роботодавця, тобто за рахунок закладу освіти чи управління освітою;
  • не змінювати педагогічне навантаження педагогічного керівника без погодження з ним;
  • надати можливість педагогічним працівникам  працювати дистанційно;
  • припинити сегрегацію працівників на тих, хто знаходиться у населеному пункті, де розташовується заклад освіти,  та на тих, хто  перебуває за кордоном чи змінив місце проживання;
  • припинити примус до повернення педагогічних працівників та до очної роботи у зонах бойових дій та на тимчасово окуповану територію. 

 

Із результатами нашого опитування батьків, які знаходяться в Україні, знайомтеся за посиланнями:

Також очікуйте результати опитування батьків здобувачів освіти, які знаходяться за кордоном.

 

 

Проблеми щодо навчання дітей, які перебувають в Україні

Щоб організувати  освітній процес у новому навчальному році й розуміти, над чим для цього потрібно працювати, необхідно володіти інформацією, з якими проблемами щодо освіти дитини найбільше зіткнулися батьки здобувачів освіти, які знаходяться в Україні, у минулому навчальному році, зокрема під час війни. Також необхідно бути обізнаними про ті проблеми, з якими зараз стикаються батьки, та про їхні побоювання щодо початку нового навчального року.  Тому в нашому опитуванні ми попросили позначити батьків ці проблеми із запропонованого списку, а також надати власні варіанти.

Результати, які ми отримали, допомогли нам сформувати перелік проблем та питань, що хвилюють учасників освітнього процесу в новому навчальному році, й ми звертатимемося до органів державної влади та громадськості, щоб спільно виробити шляхи їх розв’язання. Читайте про ці проблеми нижче. Наші пропозиції щодо розв’язання проблем в освіті, з якими зіткнулися та бояться зіткнутися здобувачі освіти, батьки здобувачів освіти в Україні й за кордоном та педагогічних працівників – у нашій наступній публікації.

Опитування, що проводила Служба освітнього омбудсмена на своїх офіційних каналах комунікації, було кількісним та проводилося на доступній вибірці (available sampling), що означає залучення до дослідження всіх охочих потенційних респондентів, що відгукнулися на заклик до участі у дослідженні.

Результати опитування не претендують на репрезентативність у масштабах всієї країни, але це не може бути приводом для їхнього знецінення, оскільки вони відображають думку аудиторії, охопленої дослідженням, та демонструють наявність важливих проблем, якими не можна нехтувати, – саме з такою метою використовується даний тип досліджень.

Нагадуємо, що участь у цьому  опитуванні взяли 25230 батьків здобувачів освіти, які знаходяться в Україні.

З ЯКИМИ ПРОБЛЕМАМИ ЩОДО ОСВІТИ ДИТИНИ ЗІТКНУЛИСЯ БАТЬКИ

Звертаємо увагу, що сума зазначених відсотків у діаграмах нижче не складає 100%, оскільки батьки могли обирати кілька варіантів відповідей.

Поганий або відсутній Інтернет

Серед проблем, що перешкоджали дитині навчатися у дистанційній формі, найбільше батьків зазначили про поганий або відсутній Інтернет – 9129 (36,2%) опитаних. Ця проблема посідає перше місце серед усіх проблем, які позначали батьки. 

Складний емоційний стан та психологічні проблеми дітей

Інша група проблем – це особисті проблеми, зумовлені війною, які впливали на здобуття освіти. 

Порівняно значний відсоток опитаних батьків – 6528 (25,9%) повідомили, що дитині  заважали навчатися  складний емоційний стан чи психологічні проблеми. Ця проблема посідає друге місце серед усіх проблем, які позначали батьки. 

Також 4680 (18,5%) опитаних батьків повідомили, що в дитини немає бажання вчитися, і ця проблема на третьому місці в переліку найпоширеніших проблем.

Дитина не сприймає дистанційне навчання

4269 (16,92%) опитаних батьків зазначили, що дитина не сприймає дистанційне навчання. Це насамперед стосується дітей початкової школи. 

Серед них батьки:

  • учнів 1-4 класів, 1835 осіб (43%)
  • учнів 5-9 класів, 1678 (39,3%) 
  • учнів 10-11 класів, 187 (4,4%) 
  • дошкільників – 497 (11,6%) 
  • учнів закладів спеціальної освіти -12 (0,3%) 
  • здобувачів закладів фахової передвищої освіти -30 (0,7%)
  • здобувачів закладів професійної (професійно-технічної) освіти – 14 (0,33%)
  • студентів закладів вищої освіти -16 (0,37%).

Відсутність або нестача гаджетів для навчання

3051 (12,1%) опитаних батьків повідомили, що в сім’ї не було або не вистачало гаджетів для того, щоб дитина могла навчатися. 

Відсутність або часткове дистанційне навчання 

Ще 2312 (9,2%) опитаних батьків зазначили, що дистанційне навчання було організовано частково або лише на певний період. Більша частина батьків, які вказали на цю проблему, до війни мешкали в Донецькій, Дніпропетровській, Харківській та Луганській областях. 

1144 (4,5 %) опитаних батьків зазначили, що дистанційне навчання зовсім не було організоване. Про це повідомили батьки, які мешкали до вторгнення рф у Донецькій, Харківській та Дніпропетровській  областях. 

Проблеми зі здобуттям освіти на тимчасово окупованих територіях

49 (0,2 %) опитаних батьків повідомили, що дитина не навчалася певний час через те, що заклад освіти розпочав навчання за програмами окупантів. 

40 (0,2 %) опитаних вказали, що заклад освіти розпочав навчання за програмами окупантів.

138 (0,5%) опитаних батьків повідомили, що педагог часто не виходив на зв’язок, оскільки залишився на тимчасово окупованій території.

Перебування в укритті перешкоджало навчанню дитини 

2306 (9,1 %) опитаних батьків зазначили, що перешкоджало навчанню дитини періодичне та тривале перебування в укритті. Про цю проблему вказали батьки, які проживали у Донецькій, Дніпропетровській та Харківській областях.

Проблеми під час перебування за кордоном

Частина родин уже повернулися з-за кордону до України, й частина опитаних батьків, а саме – 634 (2,5 %)  повідомили, що в дитини були складнощі під час тимчасового навчання та перебування за кордоном.

Проблеми дітей з особливими освітніми потребами 

176 (0,7 %) опитаних батьків зазначили, що дитині з  особливими освітніми потребами неможливо було забезпечити якісний освітній процес та отримувати відповідні послуги.

Проблеми внутрішньо переміщених осіб

64 (0,3 %) опитаних повідомили, що їм відмовили у влаштуванні дитини у заклад освіти. 

Інші проблеми

Ще  2764 (11%) опитаних батьків зазначили інші варіанти проблем. Серед них, зокрема:

  • відсутність у дитини підручників
  • великий обсяг матеріалу для самостійного навчання
  • неможливість займатися по обраній освітній програмі 
  • нестача спілкування з однолітками.

Відсутні проблеми

565 (2,24%) опитаних батьків повідомили, що в них не виникало складнощів щодо освіти дитини.

Це найпоширеніші проблеми, з якими стикалися батьки дітей під час війни. Усі ці проблеми, на нашу думку, будуть наявні й у новому навчальному році. Частину з них можна вирішити хоча б частково, а частина, на жаль, залишиться не вирішеною, і знайти рішення можливо лише після війни. 

ОЧІКУВАННЯ БАТЬКІВ ЩОДО НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО РОКУ 


Звертаємо увагу, що сума зазначених відсотків у діаграмах нижче не складає 100%, оскільки батьки могли обирати кілька варіантів відповідей.

Питання фізичної безпеки дитини під час навчання

Батьків найбільше турбують безпекові питання організації освітнього процесу під час нового навчального року в умовах воєнного стану. 

Більшість опитаних батьків здобувачів освіти, які знаходяться в Україні,

 – 16602 (65,8%) вважають найбільшою проблемою в новому навчальному році небезпеку для життя і здоров’я дитини через ракетні удари,  які становлять загрозу для закладів освіти та дітей;

– 4178 (16,6%) хвилюються, що може бути загроза вторгнення на територію, де батьки з дитиною проживають.

 Безпека під час повітряної тривоги 

– 13234 (52,45%) опитаних батьків другою найпоширенішою проблемою вважають те, що завадити навчанню можуть повітряні тривоги; 

9039 (35,8%) опитаних батьків хвилюються, що дітям буде важко знаходитися в  укритті довгий час.  

  • Безпека дитини дорогою до школи чи укриття

– 7132 (28,26%) опитаних батьків бояться, що дорога до закладу освіти буде небезпечною для дитини; 

– 6853 (27,18%) опитаних батьків вважають, що  для дитини може бути небезпечним переміщення із закладу освіти до укриття під час повітряної тривоги.

Також батьків хвилюють такі безпекові питання: 

  • дитина не встигне вчасно дістатися до місця навчання через повітряну тривогу;
  • невпевненість у безпеці здобувачів початкової освіти через вікові особливості. 

Психологічний стан дитини

Залишається актуальним питання психологічного стану дитини в умовах війни. Ця проблема посідає 5-е місце у переліку з 18 проблем після фізичної безпеки.  

6972 (27,6%) опитаних батьків вважають, що психологічний стан дитини негативно впливатиме на її навчання в новому навчальному році. 

Перерви  у навчанні

830 (3,29%) опитаних батьків зазначають про такі можливі перерви через вимушений переїзд (до іншої країни або в межах території України).

404 (1,6%) опитаних батьків зазначають, що в новому навчальному році в дитини можуть виникати перерви у навчанні через сімейні обставини.

Нестача висококваліфікованих педагогів 

476 (1,9%) опитаних батьків зазначили інші проблеми, які їх турбують. Зокрема, батьки занепокоєні, що висококваліфіковані педагоги можуть не повернутися з-за кордону, щоб продовжити навчати дітей. 

Проблеми під час дистанційного навчання

5478 (21,71%) опитаних батьків зазначають, що в їхніх дітей може бути відсутній або поганий Інтернет для здійснення дистанційного навчання у новому навчальному році, що відповідно вплине й на якість навчання дитини. 

2022 (8%) опитаних батьків зазначають, що в дитини відсутні або їй не вистачає гаджетів для навчання, що відповідно також вплине на якість навчання.

1939 (7,68%) опитаних батьків вважають, що   дистанційне навчання буде організоване неякісно, а 803 (3,2%) опитаних вказують, що дистанційне навчання буде відсутнє.

Значна частина опитаних батьків 5713 (22,6%) загалом вважають, що дистанційне навчання надає погану якість освіти.

Складнощі в навчанні після перебування за кордоном

237 (0,94%) опитаних батьків хвилюються, що після перебування та навчання дитини за кордоном у неї можуть виникати складнощі під час навчання в Україні.

117 (0,5%) опитаних батьків хвилюються, як буде здійснюватися зарахування  предметів, які в Україні вивчаються як окремі предмети, а за кордоном їхні діти вивчали як  інтегровані (об’єднані), наприклад: хімія та фізика, алгебра та геометрія тощо. 

Інші проблеми із запропонованого в опитуванні переліку проблем

167 (0,6%) опитаних батьків зазначили, що заклад освіти буде впроваджувати навчання за програмами окупантів.

242 (1%) опитаних батьків повідомили, що дитина має особливі освітні потреби, тому можуть виникати проблеми з отриманням відповідних послуг для здобуття належної освіти.

Також батьки скаржаться на відсутність і нестачу підручників та негативний вплив на здоров’я через використання гаджетів.

 

Чи безпечним було складання національного мультипредметного тесту?

Наприкінці липня працівники Служби освітнього омбудсмена завдяки конструктивній співпраці з Українським центром оцінювання якості освіти мали можливість провести моніторинг дотримання прав учасників освітнього процесу під  час  складання основної сесії Національного мультипредметного тесту (НМТ) у  тимчасових екзаменаційних центрах (ТЕЦ). 

Для цьогорічних учасників це новий та незвичний формат вступного випробування для оцінювання здобутих знань, який проходить в умовах воєнного стану. Головним під час проведення НМТ є створення безпечних умов для учасників тестування та організаторів, а також доброчесної та прозорої процедури вступного випробування.  Тому задля безпеки, про місця проведення НМТ знали лише учасники тестування та його організатори. Головним критерієм вибору приміщення для проведення НМТ була наявність укриттів, належного Інтернет-підключення та комп’ютерного обладнання. 

Відмінність НМТ від ЗНО полягала в тому, що абітурієнти складали тестування у спеціальній комп’ютерній програмі, кількість предметів було зменшено до трьох й об’єднано замість трьох тестувань в одне, але результати отримуються за кожен блок. Також після завершення тестування абітурієнт одразу міг побачити свій результат, що дозволяє йому орієнтовно визначити шанси та можливості вступу до омріяного закладу вищої освіти. 

Для нас важливим було дотримання умов безпеки, рівних прав учасників, правил проведення НМТ. Саме ці вимоги стали предметом моніторингу цьогорічного тестування в різних областях та містах України.

Після того, як деякі учасники завершили тестування і вийшли  за межі пункту тестування, ми, за їхньої згоди, поставили їм кілька запитань, щоб дізнатися думки та враження від проведення НМТ.

 

м. Хуст, Закарпатської області

 Працівниця Служби освітнього омбудсмена прибула до тимчасового екзаменаційного центру о 9:20. При прибутті було виявлено, що майже всі учасники вже пройшли ідентифікацію особи на вході. Скупчення учасників не було. Черга знаходилася у затінку, на ґанку, під накриттям та просувалася дуже швидко, менше однієї хвилини витрачалося на ідентифікацію особи кожного абітурієнта. В абітурієнтів перевіряли наявність документа, що посвідчує особу, учасників без документів не було. О 9:29 пролунав сигнал повітряної тривоги, у зв’язку з чим допуск абітурієнтів до центру тестування було припинено. Однак на той момент усі учасники вже пройшли реєстрацію і були запущені до аудиторії. Абітурієнтів попросили дотримуватися правил безпеки під час повітряної тривоги та ознайомили зі шляхами й правилами переміщення до укриття.

До приміщення спостерігачка зайшла о 09:30 та разом з усіма учасниками попрямувала до укриття, яке знаходилося в будівлі ТЕЦ. Переміщення до укриття здійснювалося організовано, спокійно та злагоджено. Шлях до укриття позначався вказівниками. Укриття було облаштоване світлом, лавками для сидіння та водою. Абітурієнти зовні поводилися спокійно, але було видно, що дуже переймаються можливістю перенесення тестування на іншу дату та час. Повітряна тривога тривала 1 годину 14 хвилин. Після завершення повітряної тривоги в учасників ще раз перевірили дані, паспорти й запросили пройти  до відповідного кабінету. 

Біля входу до кожної аудиторії були наявні аудиторні списки, де кожен міг перевірити своє місце у кабінеті, яке він мав зайняти для тестування. Всіх учасників попередили про заборону мати при собі технічні пристрої та попросили залишити їх у спеціально відведеному для цього місці. Спілкування організаторів та інструкторів з абітурієнтами було коректне та ввічливе.

Для забезпечення доброчесності комп’ютери розмістили так, щоб абітурієнти не могли бачити відповіді один одного. Там, де була можливість, учасників розташовували у шаховому порядку або обличчям до обличчя. Не на свої місця абітурієнти не сідали. У кожному кабінеті було 10 комп’ютерів, але 5 учасників не з’явилися на тестування, тому не за всіма комп’ютерами сиділи абітурієнти. 

До та під час тестування приміщення провітрювалося, вікна були відчинені, з сонячного боку були закриті штори. Учасники не висловлювали додаткових прохань щодо провітрювання. В аудиторіях не було задухи, день був не дуже спекотний, і майже всі аудиторії розташовувалися не на сонячній стороні. Також у ТЕЦ забезпечувалася приватність використання санітарного вузла – були окремі кабінки. У санвузлах були наявні мило та одноразові рушники.

Перед початком тестування кожен координатор провів зрозумілий інструктаж. Об 11:00, після завершення повітряної тривоги та інструктажу, розпочалося безпосередньо тестування. Під час тестування учасники між собою не спілкувалися, жодних порушень упродовж проведення НМТ не було. Але траплялося зависання програми.

В одного учасника після повітряної тривоги, під час  тестування від хвилювання погіршилося самопочуття. Йому було надано першу медичну допомогу – води та заспокійливого виявилося достатньо, щоб стан учасника покращився. 

Коментарі учасників тестування

Ангеліна, смт Тересва

Завдання цього року виявилися не дуже складними. Однак  повітряна тривога додала хвилювань, що НМТ буде перенесено.

 

м. Бровари

Запуск до центру  розпочався о 9.30, завершився о 9.50. Абітурієнти пред’являли id-картку та запрошення, дехто надавав для перевірки посвідчення особи з додатка Дія.  До ТЕЦ було запрошено 52 учасники, з’явилося 47. Усі абітурієнти зайшли вчасно. Місця за комп’ютерами було розподілено завчасно між учасниками й були зафіксовані в аудиторному списку. Перед кожним комп’ютером та ноутбуком розміщувався папірець із номером місця, ПІБ учасника та логіном і паролем входу.

Зранку в  тимчасовому екзаменаційному центрі (ТЕЦ) НМТ, який розташовувався закладі освіти, було чутно тренування зі спортивної зали та російську мову педагога, що проводив заняття з дітьми у пришкільному таборі. Також до ТЕЦ НМТ намагалися потрапити діти, які прийшли на тренування з баскетболу. Хочемо зауважити, що працівники ТЕЦ не мають стосунку до роботи пришкільного табору та роботи залучених педагогічних працівників закладів освіти м. Бровари. 

У закладі освіти, де проводилося тестування, було наявне укриття – це приміщення, де тренується спортивна секція, тому на стінах та підлозі настелені та прикріплені спортивні килими. Укриття забезпечено водою, є освітлення та водопостачання, сучасна вбиральня та душ. Вказівники були на всіх поверхах та шляхах проходження до укриття. Як повідомили організатори центру,  у школі була присутня медсестра, оскільки зараз працює пришкільний табір. У разі потреби вона надасть медичну допомогу, але, на щастя, ніхто не потребував допомоги. 

О 9.00 відбулася нарада педагогів, які організовують тестування у пункті.             У пункті тестування присутній представник поліції, але він не здійснював перевірку учасників на наявність заборонених електронних засобів, як це було передбачено під час ЗНО.

У кожній аудиторії стояв стіл, на якому абітурієнти залишили речі, мобільні телефони та інші пристрої було запропоновано вимкнути, зокрема і додаток “Повітряна тривога”.

Під час проведення інструктажу координаторка зазначила, що у разі повітряної тривоги учасникам тестування буде повідомлено про це, час для проходження тесту буде зупинено і вони пройдуть в укриття, де заборонено користуватися мобільними телефонами та спілкуватися.

До аудиторій, де відбувалося тестування, представника Служби освітнього омбудсмена попросили не заходити, аргументуючи відсутністю такої можливості у регламенті, але двері у всіх аудиторіях під час тестування були відчинені, що дозволило проводити моніторинг та спостереження за проходженням тестування. 

Під час проведення НМТ ніяких інцидентів не було, а в аудиторіях була тиша. Сторонніх предметів не помічено. Один учасник, сівши за комп’ютер, почав відкривати вкладки на комп’ютері, але координаторка припинила це, зазначивши про заборону.

Коментарі від учасників тестування

Михайло з м. Бровари першим вийшов з аудиторії, де проводилося тестування. 

На його думку, він виконав усі завдання, набрав максимально можливий бал із математики, але через поспіх та намагання швидко виконати, через побоювання повітряної тривоги одне запитання з української мови не зберіг, тепер шкодує про це. У коментарі зазначив про наявність деяких завдань попередніх років ЗНО та тестового завдання НМТ, яке було виставлено для загального доступу, що полегшило йому виконання завдань. 

Напередодні, за декілька днів до НМТ, Михайло відчував великий страх та депресію, що призвело до вживання заспокійливих препаратів, але вони не допомагали йому впоратися зі страхом. Він боявся повітряної тривоги під час НМТ, тому поспішав виконати всі завдання та покинути приміщення пункту тестування, через це не зберіг одну відповідь з української мови, що, звісно, вплине на результат.

 На запитання про безпечність НМТ відповів, що  важко надати відповідь про те, чи є тут укриття, бо в цій школі ніколи не був, укриття не бачив, лише почув про його наявність від інструктора. 

Програма тестування працювала добре, нарікань на  неї не має. 

Михайло добре готувався, спочатку до ЗНО, потім до НМТ. Він повідомив, що багато оприлюднених начебто завдань НМТ, не мають нічого спільного з реальними завданнями. Говорить, що всі начебто пробні тести НМТ, відео в ютубі, які виставляються, не відповідають дійсності. Недоліків програми не побачив. Завдання не складні, якщо гарно готувався, то все можна виконати. Побажав усім абітурієнтам не хвилюватися, готуватися і вступати.

Марина, м. Бровари

На думку Марини, завдання були не дуже важкі, найскладніші з математики. Дівчина готувалася самостійно, переглядаючи відео та займаючись з репетитором. 

Напередодні відчувала страх, особливо хвилювалася про можливу повітряну тривогу під час виконання НМТ. Але в день тестування змогла побороти страх та впоратися з ним. 

Програмою тестування задоволена, все працювало.

Коли абітурієнтка заходила до приміщення, звернула увагу на вказівники, які вказували шлях до укриття. Прослідкувавши за вказівниками, Марина побачила сходи, які вели до захисної споруди й  запам’ятала шлях до неї, щоб знати куди прямувати у разі повітряної тривоги. 

Марина побажала учасникам тестування не хвилюватися, добре готуватися. Абітурієнтка спілкувалася з представником Служби освітнього омбудсмена російською мовою.

Дар’я, м. Бровари, розповіла, що був страх перед виконанням НМТ. Вона старанно готувалася до тестування – онлайн курси, заняття з репетитором. Але результатом не задоволена, найважчі завдання для неї були з української мови (абітурієнтка спілкувалася з представником Служби освітнього омбудсмена російською мовою). Програма тестування працювала добре, нарікань до її роботи немає. Заходи безпеки, вказівники до укриття чи наявність самого укриття не турбувало учасницю, адже вона була зосереджена лише на тестуванні.

 

м. Тернопіль

Представниця Служби освітнього омбудсмена прибула на територію тимчасового екзаменаційного центру (ТЕЦ) НМТ о 7:50 і вже у цей час побачила одну  абітурієнтку, яка  приїхала до пункту тестування завчасно, побоюючись проблем на дорозі та повітряних тривог.

О 9:30 розпочався запуск абітурієнтів. Черга знаходилася у затінку – в середині приміщення. Це зроблено на випадок поганих погодних умов. Усіх абітурієнтів з вулиці попросили зайти в коридор будівлі й стати один за одним, а далі по троє з відстанню метр між кожним абітурієнтом вони проходили для перевірки документів. Черга просувалася швидко, близько 20 секунд на одного учасника. Абітурієнти надавали id-паспорти та запрошення. У деяких абітурієнтів паспорти були у застосунку Дія, тому їх дійсність перевіряли скануванням Qr-коду в застосунку. Пропускали абітурієнтів спершу лише відповідальна за ТЕЦ, а потім до неї приєдналася помічниця. Загалом у ТЕЦ було зареєстровано для тестування 32 абітурієнти, які прийшли вчасно, 2 з них не з’явилися. Був абітурієнт, який пересувався на милицях, але він пересувався самостійно, і ніщо не створювало йому якихось перешкод для складання тестування.

Під час інструктажу для координаторів їх було ознайомлено, зокрема з правилами переміщення до укриття, повідомлено, що медичний працівник в ТЕЦ не передбачений та у разі ситуації погіршення самопочуття абітурієнта викликати “швидку”.

Укриття знаходилося в будівлі поруч із закладом освіти. Як розповіла представниці Служби відповідальна за ТЕЦ, це підвальне приміщення радянського типу. На дверях при вході до ТЕЦ був вказівник щодо розміщення укриття. 

 Координаторам наголосили, що при оголошенні повітряної тривоги абітурієнти не мають права чіпати свої комп’ютери, вони беруть усі свої речі та разом з координатором виходять з  аудиторії. Інструктор закриває аудиторію та спускається з абітурієнтами на перший поверх (у будівлі було 3 поверхи). Коли всі абітурієнти та всі координатори спустилися на перший поверх, абітурієнти всі разом прямують до укриття під супроводом та наглядом поліцейського та координаторів.  

 Координатори повідомили вступникам аналогічну інформацію, також повідомили, що вступники зможуть продовжити тестування з тієї секунди, на якій завершили, не спілкуватися між собою і не користуватися телефонами. Також зазначили, що якщо тривога триватиме довго, абітурієнти зможуть взяти участь у додатковій сесії.

В аудиторії, де перебувала спостерігачка, було 32 комп’ютери. Один із цих комп’ютерів – у координатора.

На кожному комп’ютері був відповідний папірець із номером робочого місця, логіном і паролем для входу для тестування. Номер відповідав номеру абітурієнта в аудиторному списку.
В аудиторії спостерігачки всі абітурієнти сиділи поруч, за винятком двох абітурієнтів, які сиділи через один, оскільки не з’явився один учасник тестування. Між комп’ютерами та робочими столами в цій аудиторії були спеціальні дерев’яні перегородки. Відповідальна особа зазначила, що матеріально-технічне забезпечення кабінетів не всюди дозволяє розсадити абітурієнтів через одного, зокрема через те, що не всі комп’ютери робочі.

Перед початком тестування координатор ще раз наголосила, щоб всі вимкнули телефони, а також сповіщення повітряної тривоги та відклали свої речі у спеціальному місці. Також заборонялося ставити пляшку з водою на стіл біля комп’ютера, дозволялося ставити воду під свій робочий стіл або на окремому спеціально відведеному столі. Це було здійснено, щоб випадково не пошкодити комп’ютерне обладнання

Тестування в аудиторії спостерігачки розпочалося о 10 год 16 хвилин. Увесь час були відчинені вікна, були зашторені жалюзі, щоб не заважало сонце. Іноді для провітрювання під час тестування відкривалися і двері. В аудиторії, де знаходилася  представниця Служби освітнього омбудсмена,  було 3 вогнегасники.

У будівлі були наявні санітарні зони: окремі кабінки з дверцятами, що замикаються. Але на третьому поверсі були лише жіночі туалети з кабінками, що замикаються (там розміщувалася відповідна табличка на позначення жіночої вбиральні). Але  ці вбиральні дозволялося відвідувати як дівчатам, так і хлопцям.

Двоє абітурієнтів у аудиторії спостерігача поскаржилися координатору, що їм не зберігає відповіді. Ще під час інструктажу для координаторів  вони були попереджені про таку ситуацію й дії в такій ситуації. Відповідно до інструкцій,  координатор сказав абітурієнтам оновити сторінку за допомогою клавіші F5 та ще раз  натиснути на незбережених відповідях “зберегти”. Й після оновлення сторінки всі відповіді було збережено, все вже було добре.

Упродовж майже всього тестування була тиша. Ближче до кінця тестування лише один абітурієнт двічі намагався поспілкуватися з сусідкою, але координаторка одразу зробила зауваження. Абітурієнт припиняв і після двох спроб більше не спілкувався. 

Перший абітурієнт завершив тестування об 11:42, останній – о 12:16, коли планово завершувався час тестування. 

Після завершення тестування координатори та відповідальна особа заповнили документи системи,  протоколи, які успішно було відправлено. Тестування було організовано належно. 

Коментарі учасників тестування

Тадей, м. Тернопіль:

“Завдання були досить нескладними, особливо з української мови та історії України. Математику я трошки гірше знав, тому завдання відповідно були для мене трохи складнішими. 

Щодо хвилювання, я не дуже емоційна людина, але мама мені рекомендувала робити дихальні вправи, якщо буде паніка. Мені трішки не вистачило часу – хвилин 5-10. Але загалом тест нормальний, не дуже складний, трішки хвилювався спочатку, але все добре”.

 

м. Київ, Подільський район

 Працівник Служби освітнього омбудсмена прибув до тимчасового екзаменаційного центру (ТЕЦ) НМТ о 8.45, при прибутті було виявлено 6 учасників НМТ із батьками.  Відповідальний за ТЕЦ показав укриття, яке розташоване в іншому приміщенні цього ж закладу освіти – близько 100 метрів від місця проведення НМТ. У такому укритті виявилося дуже затишно, тепло, оскільки це історична будівля і там  представник Служби почувався навіть комфортно, шлях до нього вказували таблички-вказівники, які розміщені у доступній зоні уваги. 

Потім було ознайомлення з будівлею, яка відповідала належним умовам: 

  • чотири комп’ютерні аудиторії, з них три аудиторії знаходяться на першому поверсі, одна – на другому. Це просторі приміщення, у яких ведеться відеоспостереження.
  • безпекою проведення НМТ опікувалася поліція (3 особи, серед них – 1 жінка) зі зброєю, що знаходилися на кожному поверсі.
  • наявність використання санітарних вузлів, які були приватними та знаходилися на одному поверсі з кабінетами, де проводили НМТ. 

Також працівника Служби освітнього омбудсмена поінформували, що запрошення на НМТ отримали 45 учасників, та розповіли про  розподілення учасників в аудиторіях, процедуру отримання ними паролів доступу до завдань та процес проведення НМТ. Найбільше скупчення учасників зафіксовано о 9.30 –  близько 30 осіб. У цей час стартувала перевірка запрошень та документів учасників тесту. Відповідальний за ТЕЦ та його помічниця ретельно перевіряли документи учасників, оскільки на чорно-білому  фото деякі учасники виглядали молодшими. Декілька абітурієнтів пред’явили електронний паспорт в Дії. Учасники були у піднесеному настрої, навіть було дивно, що більше хвилювалися їхні батьки. Один учасник захотів вибігти з приміщення проведення НМТ після перевірки документів, щоб віддати документи матері, але відповідальний його зупинив і пояснив, що це є порушенням і необхідно повернутися до аудиторії. 

Списки учасників та номери кабінетів проведення НМТ було складено заздалегідь і вивішено біля аудиторій, усі учасники вчасно зайняли свої місця за комп’ютерами  (ауд. № 1 – 10 осіб, ауд. № 2 – 14 осіб, ауд. № 3 -14 осіб, ауд. № 4 – 12 осіб. У одного учасника перед початком НМТ не працювала комп’ютерна миша. Помічниця відповідального за ТЕЦ перевірила з’єднання – і гаджет запрацював. 

З 45 зареєстрованих учасників на тестування з’явилося 43. Особисті речі, мобільні телефони були покладені учасниками у відведене місце. На столі в учасників були ручки, пляшки з водою та чисті аркуші паперу, видані координаторами ТЕЦ для чернеток. Після проведення інструктажу, де також було детально повідомлено про укриття, о 10.10 розпочався НМТ. 

 Працівник Служби освітнього омбудсмена мав можливість вільно спостерігати за ходом тестування, не заходячи в аудиторії, оскільки двері були відкриті (вікна та двері  у трьох аудиторіях на першому поверсі були відчинені, у четвертій двері були зачинені – створювався протяг). 

Медична допомога учасникам під час проведення сесії не знадобилася. Тест проходив спокійно, дисципліновано. Команда координаторів  створила комфортні, відповідні умови проведення НМТ, доброзичливо ставилася до учасників НМТ. 

Більшість учасників задоволені проходженням НМТ і результатом, відзначили належний рівень організації. Завдання виявилися для деяких абітурієнтів неважкими, для інших – середніми. Отриманих балів їм достатньо для вступу до обраних ЗВО. 

Коментарі учасників тестування

Софія, м. Київ

Дівчина об 11.05 першою завершила НМТ, дуже поспішала і була схвильована, але відповіла, що тест для неї був не складним і вона задоволена своїм результатом.

Петро, м. Київ

 Складанням НМТ задоволений, завдання для нього виявилися не складними, не хвилювався (було видно, що хлопець впевнений у собі та у своїх знаннях). Проблем із комп’ютерною програмою не виникало. У ТЕЦ почував себе спокійно, організацією проведення тестування задоволений. Хлопець готувався до ЗНО, тому був дещо розчарований, що довелося складати тестування в форматі НМТ і висловив зауваження стосовно завдань з української мови: не було завдань, у яких перевіряли знання правил української мови.

Олександра, м. Київ

Дівчина закінчила екстерном 10 та 11 клас за один рік. Результатом складання тестування задоволена, його достатньо для вступу до бажаного ЗВО. Завдання були не важкими, але зазначила, що іноді незначно зависала програма. Організація проведення  – на належному рівні. Абітурієнтка була спокійна і впевнена у собі. 

Ще кілька учасників зауважили, що готувалися до ЗНО з окремих предметів (наприклад, одна учасниця готувалася до ЗНО з  географії та англійської мови). Тому при проведенні НМТ не зовсім врахували їх уподобання, але отриманими балами з основного предмета задоволені.

Після закінчення НМТ учасники здавалися більш знервованими, ніж до його початку, але це не дивно, адже тест нарешті було складено.

 

м. Київ, Печерський район 

До закладу освіти Печерського району м. Києва працівниця Служби освітнього омбудсмена прибула о 8.50, учасників НМТ ще не було. Зайшовши  до приміщення, спостерігачка виявила готових до пропуску абітурієнтів  координаторів ТЕЦ та трьох поліцейських. Також у школі була присутня чергова медсестра.

Укриття знаходиться в будівлі поруч,  заклад освіти підписав відповідний договір з іншим суб’єктом господарювання щодо використання цього укриття, й у разі повітряної тривоги всі мали прямувати у визначену будівлю. Укриття належно оснащене і знаходиться за 2 хвилини від школи. 

Близько 9.20  почали підходити учасники НМТ, черги не було, адже участь у тестуванні брали лише 45 абітурієнтів, з яких один не з’явився.  Місця за комп’ютерами були розподілені завчасно між учасниками НМТ в аудиторному списку, що розміщувався при вході. Абітурієнтів, які б сідали не на свої місця, не було. В аудиторії спостерігачки було 11 комп’ютерів. 

Після проведення чіткого та лаконічного інструктажу абітурієнтам (у межах 10-и хвилин), о 10.10 стартував НМТ. Двері в аудиторіях були прочинені, абітурієнти індивідуально не просили провітрювати приміщення. Спекотно в аудиторіях не було. Усі абітурієнти були занурені у свої завдання, ніхто з учасників між собою не розмовляв. Уже о 10.50 перший учасник завершив виконання тесту. Ніяких проблем та інцидентів не виникло, все пройшло ідеально, робота ТЕЦ була гарно організована.  

 Переважно учасники НМТ залишилися задоволені своїми результатами, адже серед них було багато таких, хто отримав максимальні бали. Для одних абітурієнтів не було проблемою скласти математику,  вони говорили, що завдання не надто складні, для інших – завдання з української мови видалися схожими з тогорічним ЗНО.  Тому той, хто готувався, з легкістю, хоч і з хвилюванням, все склав.

 

м. Київ, Деснянський район 

Найбільше скупчення учасників зафіксовано о 09.35  (орієнтовно 30 осіб). Черга розподілилася рівномірно й просувалася швидко, документи перевіряли двоє працівників. Вступників без документів не  було. За 10 хвилин до початку тесту було призупинено доступ до ТЕЦ. 

У закладі освіти було найпростіше укриття, забезпечене меблями, водою, освітленням та електропостачанням. Були вказівники, де знаходиться укриття. Також координатор поінформував абітурієнтів, що, у разі повітряної тривоги, треба діяти відповідно до вказівок організаторів. Інструктаж був зрозумілий і тривав 11 хвилин.  

Перед тестуванням абітурієнти поклали особисті речі та засоби зв’язку, пристрої зчитування, обробки, інші засоби, предмети, прилади, що не передбачені процедурою НМТ, у самостійно відведене місце. На місцях за комп’ютерами були наліпки з прізвищами. В аудиторії спостерігача розміщувалося 20 комп’ютерів, абітурієнтів було 14. У приміщенні працював кондиціонер. Розпочався НМТ о 10.11. Технічних збоїв у роботі програмного забезпечення під час тестування не було. Учасники в процесі тестування не спілкувалися між собою. 

У ТЕЦ забезпечувалася приватність санітарного вузла, але засоби для миття рук були наявні лише на одній раковині. 

Після завершення тестування спостерігач поспілкувався з двома учасниками тестування – Віталієм та Андрієм із м. Києва  Вони розповіли, що задоволені отриманими результатами, але вказали на складність питань з історії, пов’язаних з представниками кримськотатарського народу.  Обидва абітурієнти зазначили, що комп’ютерна програма працювала коректно, були здійснені відповідні заходи безпеки.  Страху чи хвилювання у них не було. На завершення розмови, Віталій висловив бажання, щоб і наступні тестування для наступних поколінь проходили онлайн, тому що це зручно.

м. Київ, Дніпровський район

Спостерігач прибув до тимчасового екзаменаційного центру (ТЕЦ) НМТ о 8.40, при прибутті було виявлено, що абітурієнти ще відсутні, а заклад зачинений на допуск для сторонніх осіб. Пункт тестування охороняли 3 поліцейських із табельною зброєю (пістолет та автомат). 

Близько 9:00 абітурієнтам та їх супровідникам  дозволили заходити на територію закладу, а о 9:30 вступників почали пускати до закладу та в аудиторії для складання тесту. Разом із керівником закладу  працівник Служби освітнього омбудсмена відвідав класи для тестування, де керівник перевірив їх готовність (чи всі комп’ютери працюють, чи є запасні, якщо станеться якась технічна помилка чи несправність). Рівно о 9:10 керівник провів коротку нараду з координаторами, де наголосив на процедурі евакуації дітей із кабінетів до укриття у разі оголошення повітряної тривоги, також були визначені відповідальні особи та порядок супроводу абітурієнтів до укриття цими особами.

Найбільше скупчення учасників зафіксовано о  9:30 – близько 40 осіб, проте всі абітурієнти пройшли до закладу за 6-7 хвилин. Документи перевіряли двоє працівників, абітурієнтів без документів не виявлено. Усього було зареєстровано 53 учасники, 2 учасники тестування не з’явилися.

У закладі освіти розміщувалося укриття, були вказівники до укриття. Також забезпечувалася приватність санітарного вузла, у санвузлах наявні мийні засоби та одноразові серветки для миття рук.

У приміщенні закладу було 4 кабінети з різною кількістю комп’ютерів. Місця були розподілені ще до початку НМТ, абітурієнти зайняли свої місця відповідно до списків, які також розміщувалися біля аудиторії. 

О 10:18 розпочалося тестування. Спостерігача до аудиторії з абітурієнтами під час проведення НМТ не допускали. Двері та вікна були відчинені під час всього тестування. Оскільки аудиторії знаходилися  віддалено одна від одної,  жодні шуми не заважали. 

Перший учасник покинув тестування через 36-38 хвилин після його початку. 

Тестування пройшло без жодних проблем. Усі абітурієнти, з якими поспілкувався працівник Служби освітнього омбудсмена, висловили своє задоволення процесом проведення і дякували координаторам за зрозумілий інструктаж. Робота працівників закладу та організація НМТ відбулася на належному рівні. 

 

Польща, м. Краків

Біля закордонного ТЕЦ у Польщі (м.Краків), о 7:48 за місцевим часом,  учасники та їхні родини вже чекали відкриття пункту тестування. Особливістю проведення НМТ за кордоном є виникнення плутанини з часом – вказується київський, і невелика частина учасників помилилася з часом, запізнюючись на годину. 

Команда організаторів проведення НМТ – наші земляки, польські колеги були кураторами, але спілкування з ними відбувалося переважно при підготовці. З учасниками спілкувалися українською. Спостерігач від Служби освітнього омбудсмена дізнався, що  цей ТЕЦ працює з 22 по 29 липня й що у м. Кракові є ще один центр, який працюватиме до 4 серпня.

Найбільше скупчення учасників зафіксовано о  8:30  (приблизно 40-50 осіб). 

90% учасників зайшли за 9 хвилин, один координатор перевіряв документи, інший – перевіряв списки. Після того, як основна черга зайшла, помічник кілька разів проходила по території (на вулиці) в пошуках “заблукалих” учасників, – деякі з них через плутанину в часовій різниці думали, що НМТ відбудеться через годину. Була абітурієнтка якої не знайшли у списку. Коли в цієї абітурієнтки перевірили запрошення, виявилось, що вона мала прийти на день раніше. Тому їй порадили зареєструватися на додаткову сесію. Останній учасник зайшов у ТЕЦ о 8:59 і він встиг зайти до аудиторії о 9:00. Загалом у тестуванні мало взяти участь  67 учасників, але 10 – не з’явилися.

Цей пункт відрізнявся дуже вдалим розташуванням аудиторій, у яких встановлено відеоспостереження. Чотири аудиторії поспіль, стіни між ними напівпрозорі (нижня половина – стіна, верхня – скло), а також скляні двері між аудиторіями.  Тому спостерігач мав можливість бачити всі аудиторії наскрізь і всіх інструкторів (сидячи дітей в інших аудиторіях видно не було). Двері в аудиторіях автоматично зачинені, зайти можна тільки з карткою (якої в учасників не було), вийти – натиснувши кнопку поруч із дверима. Майже всі, хто виходив до вбиральні чи по завершенню НМТ, потребували допомоги з відчиненням  дверей.

Учасників розмістили в аудиторіях згідно зі списками, провели інструктаж, який тривав 10 хвилин, та попросили залишити мобільні телефони й інші гаджети, що заборонені правилами проведення НМТ, у визначеному місці.  

У кожній аудиторії встановлено 20 комп’ютерів (у трьох аудиторіях один комп’ютер залишався в резерві, в четвертій – для учасників передбачили 10 місць, інші – резерв).  У приміщенні працювали кондиціонери, але була невелика проблема – збільшити температуру не вдавалося, тому було прохолодно, і в деяких аудиторіях двері відчинили, щоб було тепліше.

У кабінеті,  де знаходився працівник Служби освітнього омбудсмена, були присутні 17 учасників. Під час проведення НМТ у роботі програми відбувалися невеликі збої – поява ієрогліфів, незбереження відповідей (насправді, як потім виявилося, відповіді зберігалися). Після того, як абітурієнти оновили сторінку – програма працювала вже коректно. 

Більшість учасників виконали завдання раніше відведеного часу. Одна дівчина витратила одну годину на складання тесту і набрала максимальну кількість балів. 

Спостерігач, поспілкувавшись з абітурієнтами, дізнався, що деякі учасники вже вступили до польських університетів, але вирішили перевірити свої здобуті знання у НМТ. 

Один учасник розповів, що йому сподобалась організація НМТ, програма працювала коректно. Спочатку він хвилювався, кілька завдань для нього були  складними, але зазначив, що отримані бали залежать від того, як підготувався, а в цілому своїми результатами задоволений та побажав іншим учасникам не хвилюватися. 

 Інша учасниця повідомила, що запитання тесту не відповідали її очікуванням, особливо математика. Усе було не так, як у демонстраційній версії тесту, де  більшість завдань була на відстань, а в НМТ –  на прорахунок. Після приїзду до Польщі дівчина припинила заняття, тому завдання з математики для неї виявилися важчими. Організацією проведення та роботою комп’ютерної програми учасниця була задоволена.

 

У сесіях тестування, відвіданих працівниками Служби освітнього омбудсмена, особи з особливими освітніми потребами участі не брали.

 

Як здійснюється комунікація між учасниками освітнього процесу, закладами освіти та владою в Україні, за кордоном, на тимчасово окупованих територіях?

Для безпечної та належної організації освітнього процесу та дотримання прав учасників освітнього процесу дуже важлива вчасна, зрозуміла та чесна комунікація всіх сторін: батьків, учнів, студентів, педагогічних та науково-педагогічних працівників, керівництва закладів освіти та органів влади. 

Така комунікація допоможе реалізації прав учасників освітнього процесу, зокрема вибору форми навчання; здобуттю освіти при перебуванні за кордоном; закладам освіти – ефективнішій організації освітнього процесу та плануванню своєї роботи; а також допоможе розвіяти сумніви та перестороги батьків, учнів, студентів, працівників, адже володіння будь-якою інформацією краще, ніж її повна чи часткова відсутність. Комунікація допоможе побудувати довіру між усіма учасниками освітнього процесу та владою щодо спільного створення безпечного освітнього середовища для дітей і працівників закладів освіти в умовах воєнного стану, попри те, що планувати будь-що заздалегідь у таких умовах досить складно.

Саме тому в наших опитуваннях для батьків здобувачів освіти, які знаходяться в Україні та за кордоном, та педагогічних працівників наявні запитання, чи зрозуміло їм, як буде організовано освітній процес у новому навчальному році й чи достатньо інформації надається закладами освіти, органами влади щодо цього питання. Читайте про ці результати нижче у нашому дописі.

Опитування, що проводить Служба освітнього омбудсмена на своїх офіційних каналах комунікації, є кількісним та проводиться на доступній вибірці (available sampling), що означає залучення до дослідження всіх охочих потенційних респондентів, що відгукнулися на заклик до участі у дослідженні.

Результати опитування не претендують на репрезентативність у масштабах всієї країни, але це не може бути приводом для їхнього знецінення, оскільки вони відображають думку аудиторії, охопленої дослідженням, та демонструють наявність важливих проблем, якими не можна нехтувати, – саме з такою метою використовується даний тип досліджень.

Результати, які ми отримали та ще розраховуємо отримати, допоможуть сформувати перелік проблем та питань, що хвилюють учасників освітнього процесу в новому навчальному році, й ми звертатимемося до органів державної влади та громадськості, щоб спільно виробити шляхи їх розв’язання.

Нагадуємо, що участь у цьому  опитуванні взяли 25230 батьків здобувачів освіти, які знаходяться в Україні.

 

ЧИ ДОСТАТНЬО ІНФОРМАЦІЇ ОТРИМУЮТЬ БАТЬКИ ПРО ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС У НОВОМУ НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ В УКРАЇНІ

Третина опитаних батьків – 33,7% (8495) повідомили, що їм зрозуміло, як відбуватиметься освітній процес, і що вони отримують всю необхідну інформацію як від закладу освіти, так і від влади.

Загалом більше третини опитаних батьків повідомили про часткове розуміння того, як відбуватиметься освітній процес у новому навчальному році. Це – 35,9% (9037) опитаних батьків.

19,3% (4864) опитаних батьків зазначили про часткове розуміння через те, що як від закладів освіти, так і від влади батькам надається неповна інформація. 13,5% (3400) опитаних батьків зазначили про часткове розуміння та отримання інформації лише від закладу освіти. 

Ще 3,1% (773) опитаних батьків повідомили, що частково розуміють й отримують інформацію лише від влади.

3,1% (793) опитаних батьків повідомили, що їм все зрозуміло, але вони самостійно знаходять інформацію.

Значна частина – 24% (6064) опитаних батьків не розуміють, як відбуватиметься освітній процес, тому що жодної інформації ні з боку закладу освіти, ні з боку влади про це не надається.

1,8% (452) опитаних батьків вказали, що не цікавляться цим питанням.

1,5% (389) опитаних обрали інший варіант.

У попередніх дописах ми наводили дані про те, чи цікавилися батьки наявністю й станом укриття та чи мали змогу його оглянути, щоб прийняти рішення щодо форми навчання своєї дитини: 8% (2027) опитаних батьків повідомили нам, що цікавилися станом укриття, але не отримали про нього необхідну інформацію, тобто заклад освіти не надав такої інформації. Це впливає на вибір батьками форми навчання. https://bit.ly/3Ql9Sm1 

! Але комунікація – це процес, участь у якому беруть усі сторони. 

Водночас, відповідно до вже оприлюднених нами результатів опитування, більше третини батьків – 34,1% (8610) опитаних зазначили, що не цікавилися станом укриття, але планують зробити це пізніше. 

Крім того, менше половини батьків повідомили заклад освіти, в якому навчається їхня дитина, про те, яку форму здобуття освіти вони для неї обрали у новому навчальному році. Це зробили 46,7% (11770) опитаних батьків. https://bit.ly/3Ql9Sm1 

 

КОМУНІКАЦІЯ БАТЬКІВ, ЯКІ ЗНАХОДЯТЬСЯ ЗА КОРДОНОМ, ІЗ ЗАКЛАДОМ ОСВІТИ

Ми опрацьовуємо перші результати опитування батьків, які знаходяться за кордоном, участь у якому взяли 7921 особа. Для нашої держави дуже важливо, щоб діти, які зараз знаходяться за кордоном, здобували українську освіту. Для громадян України важливо підтримувати зв’язок із закладом освіти, який має пропонувати різні рішення для забезпечення права дітей на освіту. Хоча забезпечення таких прав можна ініціювати на державному рівні, а не лише на рівні окремого закладу освіти, міста чи області.. 

Тому ми запитали батьків, чи контактують вони із закладом освіти, де дитина (діти) навчалася  до війни, та що пропонує заклад освіти для учнів та студентів, які знаходяться за кордоном. 

3,5% (275) опитаних повідомили, що  контакт із закладом освіти втрачено;

  • 6,98% (553) опитаних батьків зазначили, що заклад освіти нічого не пропонує;
  • 1,9% (151) опитаних очікують на рішення закладу освіти;
  • 0,13% (10) змушені були забрали документи із закладу освіти.

Сума цих показників не дає у підсумку 100%, оскільки відповіді щодо проблем з комунікацією виокремлені з декількох запитань.

Ми навели лише частину даних опитування батьків здобувачів освіти, які знаходяться за кордоном. Докладно про те, як реалізуються освітні права дітей, які знаходяться за кордоном, в українських закладах освіти читайте у наступних наших дописах.

 

 

КОМУНІКАЦІЯ МІЖ ПЕДАГОГІЧНИМИ ПРАЦІВНИКАМИ, КЕРІВНИКАМИ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ, ВЛАДОЮ ТА БАТЬКАМИ

Ми вже опрацьовуємо і перші результати опитування педагогічних працівників, участь у якому взяли 8078 осіб. Адже освітяни є важливою частиною комунікаційного процесу між усіма учасниками освітнього процесу, які мають розуміти, як відбуватиметься освітній процес у новому навчальному році, повинні бути ознайомленими з алгоритмами дій в різних ситуаціях і доносити цю інформацію до батьків. 

Тому ми запитали педагогічних працівників про те, чи достатньо інформації надається керівниками закладів освіти, органами влади щодо організації початку навчального року.

  • 35,9% (2897) опитаних педагогічних працівників повідомили, що їм все зрозуміло, інформація надходить від керівника закладу освіти та влади;
  • 22,5% (1820) частково зрозуміло, інформація надається не повна, як від керівника закладу освіти, так і від влади;
  • 21% (1694) частково зрозуміло, інформація надходить лише від керівників закладів;
  • 11,5% (925) опитаних повідомили, що їм нічого не зрозуміло, інформація не надається;
  • 3,9% (319) все зрозуміло, але вони самостійно знаходять інформацію;
  • 1,5% (123) частково зрозуміло, інформація надходить лише від влади;
  • 1,2% (95) опитаних не цікавляться цим питанням.

Серед власних варіантів, а їх надали 2,5% (205) опитаних, педагоги вказали, що: вони у відпустці до кінця серпня; інформація нечітка, не конкретна, розмита, не підкріплена нормативними документами, що викликає ще більше запитань; інформація швидко змінюється, керівник закладу інформує, але влада не надає інформацію, тож все незрозуміло. Декілька керівників закладів освіти повідомили, що не знають, як працювати далі та організовувати освітній процес.

Також ми запитали педагогічних працівників, яким чином вони комунікують з батьками, щоб забезпечити ту форму освіти, яку вони обрали для своїх дітей. Нагадуємо, опитування проводилося з 3 по 8 серпня 2022 року, тому наразі ситуація може бути іншою.

  • 31,3% (2531) опитаних повідомили, що місцева влада та керівники закладів освіти ще не прийняли рішення щодо роботи закладу освіти. Відповідно, педагоги не могли комунікувати з батьками та пропонувати їм рішення щодо форми навчання їхніх дітей;
  • 26,4% (2135) освітян зазначили, що вони опитують батьків щодо форми навчання;
  • 1,8% (142) сказали, що заклад освіти планує працювати очно або змішаною формою (очно-дистанційно), тому вони пропонують батькам, які обрали дистанційне навчання, перевести дітей на сімейну форму навчання.

Але тут виникає питання – чи зможуть батьки навчити дітей так, як це роблять професіонали? Адже за здобуття сімейної форми навчання несуть відповідальність лише батьки, і саме вони мають робити усвідомлений вибір. Пропонування такої форми навчання – це просто перекидання відповідальності за здобуття освіти із закладу освіти на батьків та намагання не вирішувати ці проблеми в межах закладу освіти, міста чи селища, району/ОТГ;

  • 1,1 % (90) педагогів повідомили,  що заклад освіти планує працювати очно (змішана форма: очно-дистанційна), тому вони пропонують перевести дітей, батьки яких обрали дистанційне навчання, до інших закладів освіти. Якщо заклад освіти має невелику кількість здобувачів освіти, тоді організовувати дистанційні класи на паралелі в закладі освіти, який працює очно, практично неможливо. Тому певним виходом із ситуації є запровадження дистанційної освіти в одному закладі освіти міста/селища/району/ОТГ;
  • 1,28% (103) опитаних  педагогічних працівників не володіють інформацією щодо форми навчання свого закладу освіти у новому навчальному році;
  • 0,11% (9) педагогів заявили про відсутність дій з боку закладів освіти щодо комунікацій з батьками та забезпечення їхніх прав на освіту.

Сума цих показників не дає у підсумку 100%, оскільки відповіді щодо проблем з комунікацією виокремлені з декількох запитань.

Аналізуючи опитування здобувачів освіти, в якому взяли участь 5632 учнів та студентів, ми звернули увагу на те, що 12,1% (683) повідомили, що чекають інформацію щодо освітнього процесу у новому навчальному році. А 9,4% (528) ще не обрали формат навчання, бо безпекова ситуація може змінитися.

Декілька здобувачів повідомили, що заклад освіти обрав очне навчання, а самі здобувачі – дистанційне, зокрема ті, що за кордоном, і тепер їм погрожують відрахуванням.

 

КОМУНІКАЦІЯ З УЧАСНИКАМИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ, ЯКІ ЗНАХОДЯТЬСЯ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

З початку війни Служба освітнього омбудсмена  отримала 421 звернення від громадян України, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях, переважну більшість – від педагогічних працівників та батьків. Також до нас за консультацією звертаються рідні тих працівників закладів освіти, які залишилися на цих територіях.

У опитуванні для педагогічних працівників взяли участь 120 осіб, які вказали, що на момент заповнення опитування вони проживають на тимчасово окупованій території. 

Зрозуміло, що з працівниками закладів освіти, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях, комунікація ускладнена, поганий або відсутній інтернет та мобільний зв’язок, але все ж є шляхи хоч частково доносити інформацію, роз’яснення, алгоритми, підтримку тощо.

90% з тих, хто звертався до нас, та тих, хто заповнив опитування, повідомили про відсутність або нестачу інформації для працівників закладів освіти, які перебувають на ТОТ. Через відсутність офіційних роз’яснень вони не розуміють, як організовувати освітній процес на тимчасово окупованих територіях, зокрема там, де частина педагогів погодилась співпрацювати з окупантами й буде організувати освітній процес за їхньою програмою, а частина проукраїнських педагогів планують навчати дітей за українськими програмами. Великою складністю є відсутність або нестабільна комунікація  між усіма учасниками освітнього процесу, зокрема зі здобувачами освіти, через це є складність організації дистанційного навчання, зокрема з учнями, які знаходяться за кордоном.

Про алгоритми організації освітнього процесу в новому навчальному році запитують як керівники закладів освіти, так і педагогічні працівники. Причому дуже тривожить наших колег відчуття, що українська влада не приділяє достатньо уваги питанням підтримки тих, хто не з власної волі опинився на ТОТ.

Ми розуміємо складний стан усіх українських громадян, які залишаються вірними своїй державі, зокрема і працівників закладів освіти.

Про ці проблеми неодноразово заявляли у ЗМІ, а також публікували відповідні дописи. https://bit.ly/3zVyMRY 

Підсумовуючи, хочу зазначити, що питання комунікації дуже важливе між усіма учасниками освітнього процесу, між владою та громадянами, але перед цим мають передувати розробка та прийняття рішень, алгоритмів, роз’яснень. 

У попередніх наших дописах ми висвітлювали інформацію від батьків:

  • про форму навчання, яку обрали батьки для своєї дитини https://bit.ly/3bHnlpj
  • про наявність укриття в будинку, де проживає родина, чи в інших будівлях та об’єктах, які знаходяться поруч, та реагування батьків на сигнал “повітряна тривога” https://bit.ly/3QjtAhN.
  • Як реалізується право батьків на вільний вибір форми навчання  та чи цікавилися батьки наявністю й станом укриття та чи мали змогу його оглянути, щоб прийняти рішення щодо форми навчання своєї дитини https://bit.ly/3Ql9Sm1 

Як реалізується право батьків на вільний вибір форми навчання?

Чи цікавилися батьки наявністю й станом укриття та чи мали змогу його оглянути, щоб прийняти рішення щодо форми навчання своєї дитини

Ми продовжуємо серію наших публікацій за результатами опитування батьків здобувачів освіти, які знаходяться в Україні. У цій публікації оприлюднюємо результати щодо того, як реалізується право батьків вільно обирати форму навчання для своєї дитини. 

Багато батьків, перед тим, як обрати форму навчання для своєї дитини, бажають оглянути укриття у закладі освіти. Ми запитали у батьків, чи цікавилися вони наявністю та станом укриття, чи мали змогу його оглянути, щоб прийняти рішення щодо форми навчання своєї дитини (дітей). 

Щоб з’ясувати ситуацію з реалізацією цього права ми опитали батьків: 

  • чи цікавилися вони наявністю укриття, чи мали змогу там бути особисто;
  • чи повідомляли вони заклад освіти, в якому навчається дитина, про обрану форму навчання; 
  • як реагував заклад освіти на рішення батьків, чи надавав право вибору та погоджувався з вибором батьків, чи нав’язував іншу форму організації навчання дитини;
  • яку форму обрав заклад освіти й що, на думку батьків, спонукало заклад обрати ту чи іншу форму навчання. 

Опитування, що проводить Служба освітнього омбудсмена на своїх офіційних каналах комунікації, є кількісним та проводиться на доступній вибірці (available sampling), що означає залучення до дослідження всіх охочих потенційних респондентів, що відгукнулися на заклик до участі у дослідженні. 

Результати опитування не претендують на репрезентативність у масштабах всієї країни, але це не може бути приводом для їх знецінення, оскільки вони відображають думку аудиторії, охопленої дослідженням, та демонструють наявність важливих проблем, якими не можна нехтувати – саме з такою метою використовується даний тип досліджень. 

Результати, які ми отримали та ще розраховуємо отримати, допоможуть сформувати перелік проблем та питань, що хвилюють учасників освітнього процесу в новому навчальному році, й ми звертатимемося до органів державної влади та громадськості, щоб спільно виробити шляхи їх розв’язання.

Нагадуємо, що участь у цьому  опитуванні взяли 25230 батьків здобувачів освіти, які знаходяться в Україні.

ЧИ ЦІКАВИЛИСЯ БАТЬКИ СТАНОМ УКРИТТЯ ТА ЧИ БУЛИ В УКРИТТІ ОСОБИСТО

Різною мірою та з різним результатом станом укриття загалом цікавилися 59,9% (15111) опитаних батьків. З них 17, 2% (4330) опитаних респондентів повідомили про відсутність укриття у закладі освіти. 26% (6560) опитаних батьків вказали, що цікавилися станом укриття та отримали необхідну інформацію й лише 8,7% (2194) опитаних батьків не тільки цікавилися та отримали інформацію про стан укриття, а й особисто відвідали його. 

8% (2027) опитаних батьків повідомили нам, що цікавилися станом укриття, але не отримали про нього необхідну інформацію, тобто заклад освіти не надав такої інформації. Це впливає і на вибір батьками форми навчання. Нагадую, відповідно статті 55 Закону України “Про освіту”, ви маєте право володіти інформацією про заклад освіти, його діяльність, зокрема і про укриття та особисто перевірити його, навіть якщо керівництво закладу відмовляється вас туди впустити. Адже це стосується безпеки вашої дитини. 

Водночас більше третини батьків – 34,1% (8610) опитаних зазначили, що не цікавилися станом укриття, але планують зробити це пізніше. Тому звертаюся до батьків та прошу якнайшвидше поцікавитися станом укриття в закладі освіти. Адже від цього залежать життя та безпека вашої дитини. 

Звертаюся також до керівників закладів освіти із закликом – сприяти тому, щоб батьки мали змогу оглянути укриття і прийняти рішення щодо форми навчання дітей. Адже комунікація та співпраця дає більший та кращий результат. 

6% (1509) опитаних батьків зазначили, що їх зовсім не цікавить стан укриття. Це може бути пов’язано з тим, що батьки обрали для дитини іншу форму навчання. 

ЧИ ПОВІДОМЛЯЛИ БАТЬКИ ЗАКЛАД ОСВІТИ ПРО ОБРАНУ ДЛЯ ДИТИНИ ФОРМУ НАВЧАННЯ

Відповідно до результатів опитування, менше половини батьків повідомили заклад освіти, в якому навчається їхня дитина, про те, яку форму здобуття освіти вони для неї обрали у новому навчальному році. Це зробили 46,7% (11770) опитаних батьків. 

16,9% (4268) опитаних батьків не повідомляють заклад освіти про обраний формат, оскільки він відповідає формату, який обрав заклад освіти. 

З різних причин наразі не повідомили заклади освіти про свій вибір форми навчання для дитини загалом 36,4 % (9192) опитаних батьків, і це значний відсоток. З них 14,1% (3558) опитаних планують повідомити заклад освіти найближчим часом. 

Найпоширеніша причина, з якої батьки поки не повідомляють заклад, полягає в тому, що вони вважають, що до початку навчального року ще є вдосталь часу. Так думають 19,9% (5033) опитаних батьків. Ми розуміємо, що частина батьків могли ще не визначитися, адже безпекова ситуація змінюється або у зв’язку з тим, що в закладі досі працюють над ремонтом та оснащенням укриття. Але маємо нагадати – і це дуже важливо: для того, щоб заклад обрав форму навчання, йому необхідно знати думку батьків.  

2,4% (601) опитаних батьків не повідомляли й зовсім не планують повідомляти про це заклад освіти. 

Хочемо зазначити, що для закладу освіти також важливо знати, що обрана вами форма відповідає формі, яку вибрав заклад, навіть якщо вибір збігається, тому варто повідомити про це заклад.  

Щоб організувати освітній процес, закладу освіти потрібно володіти інформацією від батьків щодо того, яку форму навчання вони обирають.  Тому прошу батьків обрати та повідомити заклади освіти про свій вибір, за потреби написати заяву про форму навчання. 

ЯК РЕАГУВАВ ЗАКЛАД ОСВІТИ НА РІШЕННЯ БАТЬКІВ

Заклад освіти має реагувати на вибір батьками форми навчання для своїх дітей, комунікувати, пропонувати різні варіанти здобуття освіти. 

З 46,7% (11770) батьків, які повідомили заклад освіти про свій вибір, 56,1% (6602) батьків відповіли, що заклад освіти погодився з їхнім вибором. 

Ще 1,24% (145) опитаних батьків зазначили, що заклад запропонував їм інше рішення. 

 З них 0,65% (76) опитаних зазначили, що заклад запропонував перевести дитину на дистанційну форму навчання, 

0,32% (38) опитаних зазначили, що заклад запропонував батькам організувати для дитини сімейну форму здобуття освіти, ще 0,01% (1) опитаних вказали, що заклад запропонував перевести дитину на екстернатну форму, а 0,26% (30) опитаних батьків повідомили, що заклад освіти попросив перевести дитину до іншого закладу освіти.

Значний відсоток опитаних батьків – 38,56% (4538) зазначили, що не знають, як заклад відреагував на їхнє рішення. 

4,1% (485) опитаних зазначили інші варіанти. З них – 1,1% (132) повідомили, що наразі закладами освіти  ще проводиться опитування думки батьків щодо форми навчання, а 2,5% (294) зазначили, що заклад освіти зовсім не цікавиться, яку форму обирають батьки, й не комунікує з ними, або заклад освіти ставить перед фактом про форму організації навчання, ігноруючи вибір батьків, або нещодавно провели опитування й ще не встигли надати зворотний зв’язок,  а 0,5% опитаних зазначили, що заклад ніяк не відреагував на їхнє рішення щодо обраної форми навчання. 

ЯКУ ФОРМУ НАВЧАННЯ ЗАПРОПОНУВАВ ЗАКЛАД ОСВІТИ

Наразі з отриманих даних бачимо, що з різних причин частина закладів освіти обрали дистанційну форму навчання. Про це зазначили 32,7% (8253) опитаних батьків. 

З них 19% (4805) опитаних батьків вказали, що заклад запропонував дистанційне навчання через те, що знаходиться на території бойових дій чи поблизу неї або на тимчасово окупованій території. Ще 9,7% (2446) опитаних респондентів вказали причиною дистанційного освітнього процесу відсутність у закладі освіти укриття, а 4% (1002) опитаних батьків зазначили, що дистанційне навчання буде здійснюватися через те, що наявне в закладі освіти укриття, не відповідає вимогам ДСНС. 

18,5% (4672) опитаних батьків зазначають, що заклад освіти ще не запропонував форму навчання, оскільки педагоги чекають вказівок керівництва. 

Водночас доволі значна кількість опитаних батьків – 32% (8064) – не знають, яку форму запропонував заклад освіти. 

Ще 7,8% (1967) опитаних батьків зазначили, що вони не знають, яку форму запропонував заклад, і будуть робити так, як скажуть вчителі. Лише 4,6% (1157) опитаних батьків зазначили, що заклад освіти обрав очне навчання, тому що знаходиться на безпечній території, й у ньому є укриття.

Ще 4,4% (1117) опитаних батьків вказали про змішане навчання, у зв’язку з тим, що всі учні не поміщаються в укриття, тому необхідно їх розподіляти за формами.

У попередніх наших дописах ми висвітлювали інформацію від батьків:

Чи обізнані батьки про укриття та як вони реагують на повітряну тривогу – результати опитування батьків, які знаходяться в Україні

Продовжуємо публікацію результатів опитування. У цьому дописі ми висвітлили такі питання:

  • наявність укриття поруч із місцем проживання родини; 
  • обізнаність батьків щодо наявності укриття у закладі освіти;
  •  як реагують батьки на сигнал “повітряна тривога”;
  • думки батьків про безпечне місце для навчання дітей.

Служба Освітнього омбудсмена дякує за інтерес з боку Міністерства освіти і науки України до нашої роботи – це засвідчує серйозне ставлення до Служби. Розуміємо, що така увага до нашого опитування також пов’язана з актуальністю піднятих питань. 

Опитування, що проводить Служба освітнього омбудсмена на своїх офіційних каналах комунікації, є кількісним та проводиться на доступній вибірці (available sampling), що означає залучення до дослідження всіх охочих потенційних респондентів, що відгукнулися на заклик до участі у дослідженні. Заклик було опубліковано на сторінці Освітнього омбудсмена та поширено за допомогою цифрових засобів. 

Результати опитування не претендують на репрезентативність у масштабах всієї країни, але це не може бути приводом для їх знецінення, оскільки вони відображають думку аудиторії, охопленої дослідженням та демонструють наявність важливих проблеми, якими не можна нехтувати – саме з такою метою використовується даний тип досліджень. 

Результати, які ми отримали та ще розраховуємо отримати, допоможуть сформувати перелік проблем та питань, що хвилюють учасників освітнього процесу щодо освітнього процесу в новому навчальному році й ми звертатимемося до органів державної влади та громадськості, щоб спільно виробити шляхи їх розв’язання. Власне, саме це і зазначено в анонсі опитування на сторінці освітнього омбудсмена

Результати дослідження також можуть бути використані для проведення подальшого кількісного національного дослідження. 

Хочу зауважити, що опитування проводиться власними силами працівників Служби освітнього омбудсмена, ні державних коштів, ні грантових, ні будь-яких інших коштів  на це не було витрачено. 

Тож зберігайте спокій, підтримуйте ЗСУ і разом до перемоги!

ОБІЗНАНІСТЬ БАТЬКІВ ПРО УКРИТТЯ ПОРЯД З МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ

Повертаючись до перших результатів опитування, у якому батьки повідомили про вибір форми навчання  та мотиви такого вибору, 62,5% (15762 осіб) опитаних батьків  обрали для своїх дітей дистанційну форму навчання. Але, якщо дитина буде навчатися вдома, то постає питання наявності укриття в будинку, де проживає родина, чи в інших будівлях та об’єктах, які знаходяться поруч. Також дуже важливо, як себе поводять батьки під час сигналу “повітряна тривога”, адже саме від їхньої поведінки залежатиме поведінка здобувачів освіти під час загроз ракетних ударів, і відповідно їхнє життя та здоров’я.

Більше половини – 51,1% (12895) опитаних батьків вказали, що біля їхнього місця проживання немає спеціально обладнаного укриття. З цього можна зробити висновок, що якщо діти цих батьків  навчатимуться вдома за дистанційною, індивідуальною, сімейною формою навчання або на екстернаті – вони перебуватимуть у небезпеці під час повітряної тривоги, оскільки поруч немає спеціально обладнаного укриття. Ми припускаємо, що частина людей не знає про наявність укриття. 

Лише 34,4% (8674) опитаних батьків зазначили про наявність такого спеціально обладнаного укриття. Варто зауважити, що доволі значна частина опитаних батьків – 14,5% (3661), через 5 місяців війни досі не володіють інформацією про наявність поруч спеціально обладнаного укриття. Невідомо, з яких причин вони не володіють цією інформацією. Можна припустити, що місто чи селище, де вони проживають, знаходиться на безпечній території, де не так часто постають загрози ракетних ударів, або батьки не цікавляться питанням власної безпеки та безпеки своїх дітей. Можливо є інші причини. 

Хочу зауважити, що інформацію про наявність укриттів ви можете знайти на вебсайтах органів місцевої влади. 

ЯК РЕАГУЮТЬ БАТЬКИ НА СИГНАЛ “ПОВІТРЯНА ТРИВОГА”

Варто звернути увагу, що з 34,4% (8674) опитаних батьків, які зазначили, що поруч із їхнім місцем проживання знаходиться спеціально обладнане укриття, 

40,16% (3484)  опитаних батьків іноді прямують до укриття у разі небезпеки

34,38% (2982) опитаних батьків спускаються до підвалу або бомбосховища під час повітряної тривоги. 

25,46% (2208) – зовсім не переміщуються до укриття під час повітряної тривоги.

Таке реагування батьків викликає певне занепокоєння, адже якщо значна кількість батьків із різних причин не реагує на небезпеку можливого потрапляння ракети та загрозу життю, це може позначатися і на поведінці та безпеці дітей. 

Наполегливо прошу всіх громадян з’ясувати, де саме поблизу них знаходяться укриття і не нехтувати сигналами повітряної тривоги: особливо – у районах, поблизу яких ведуться активні бойові дії. Від вашої обізнаності та дій у разі небезпеки  залежить ваше життя і життя ваших дітей.

ДУМКИ БАТЬКІВ ЩОДО БЕЗПЕЧНОГО МІСЦЯ НАВЧАННЯ ДЛЯ ДИТИНИ

43,9% опитаних батьків (11075 з 25230) вважають, що найбезпечніше навчатися дитині буде вдома – у квартирі чи будинку. 

34,7% (8762) опитаних батьків переконані, що під час повномасштабної війни безпечних місць та населених пунктів на території України немає, а 11,3% (2846) опитаних не знають, де дитині буде безпечніше навчатися.

Лише 8,5% (2139) опитаних батьків вважають, що дитині найбезпечніше навчатися у закладі освіти, бо там є укриття, й дитина впродовж усіх занять перебуватиме під наглядом дорослих.

1,6% (408) опитаних респондентів зазначили інші варіанти: безпечно у населених пунктах, які знаходяться біля Європейського кордону; в іншій країні; там де немає війни; на території України буде безпечно після перемоги.  

ОБІЗНАНІСТЬ БАТЬКІВ ЩОДО НАЯВНОСТІ УКРИТТЯ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ, ДЕ НАВЧАЄТЬСЯ ДИТИНА

Найбільша кількість опитаних батьків  (38,5% – 9712) зазначили, що в закладі освіти є найпростіше укриття – підвальне приміщення. 2,9% (729) опитаних зазначили про наявність у закладі освіти протирадіаційного укриття. 2,6% (653) опитаних повідомили, що укриття є, але його будуть ремонтувати. 

15,8% (3986) опитаних батьків вказали, що укриття відсутнє зовсім, а 2,7% (683) опитаних повідомили, що укриття знаходиться в будівлі поруч. 

Водночас залишається значною необізнаність опитаних батьків щодо ситуації з укриттям у закладі освіти: 

21,9% (5530) опитаних батьків узагалі не знають, чи є в закладі освіти укриття, 

14,7% (3702) опитаних знають, що якесь укриття є, але яке саме та в якому стані – не знають, 

0,9% (235) опитаних батьків вказали, що їх зовсім не цікавить, чи є укриття у закладі освіти, де навчається їхня дитина. 

Підсумовуючи, можна сказати, що 37,5% (9467) опитаних батьків не особливо цікавляться цим питанням. Але варто також враховувати той фактор, що значна частина батьків обрали для дитини дистанційну форму навчання, у зв’язку з чим можуть не цікавитися питанням укриття.

У наступних наших дописах читайте:

  • як реалізується право батьків на вільний вибір форми навчання;
  • чи мають можливість батьки оглянути укриття закладу освіти та ухвалювати рішення щодо форми навчання своєї дитини. 

У першій публікації про результати нашого опитування для батьків здобувачів освіти, які знаходяться в Україні, ми висвітлили такі проблеми: 

  • що думають батьки про вибір між очним та дистанційним навчанням 
  • як оцінюють можливість тієї чи іншої форми навчання з погляду безпеки учасників освітнього процесу
  • які фактори впливають на вибір батьків.