Головна Блог сторінка 2

#ПраваРулять: для підлітків створили ігровий чат-бот, що вчить, як обстоювати свої громадянські права

Чат-бот #ПраваРулять працюватиме на платформах Telegram, Viber та Facebook.

Розробка чат-бота відбулася у тісній співпраці зі Службою освітнього омбудсмена та Держпродспоживслужбою. 

В ігровому форматі підлітки дізнаються про свої громадянські права та про ситуації, у яких ці права можуть порушуватися. Кожна ситуація, що описана в чат-боті, — гарно впізнавана та знайома з життя:

  • коли вчитель не відпускає в туалет під час уроку;
  • коли в школі змушують носити шкільну форму;
  • коли стаєш свідком булінгу в школі;
  • коли касир у магазині каже «немає решти»;
  • коли змушують платити за випадково пошкоджений товар;
  • коли на ціннику акція, а касир пробиває повну ціну.

 Ці та інші ситуації дитина зможе безпечно «прожити» в чат-бот грі та дізнатися, як діяти в кожній із них та на які закони покликатися. Знайти чат-бот гру можна на сайті rightsrule.com.ua.

 Це допоможе дітям бути впевненими в собі та сприятиме підвищенню рівня їхньої громадянської грамотності. А в результаті — і громадянської активності в дорослому віці.

Саме завдяки фахівцям Служби освітнього омбудсмена та Держпродспоживслужби кожна ситуація містить детальну аргументацію для обстоювання своїх прав та перелік контактів державних служб, до яких підлітки можуть звернутися за підтримкою.

В основі ігрового чат-бота — результати опитування підлітків, яке виявило найбільш значущі для них проблеми щодо знання та захисту своїх громадянських прав, питань освітнього процесу та питань прав споживачів, пов’язаних із воєнним станом у країні.

Загалом діти, які взяли участь в опитуванні, відчувають, що мають бути рівними в правах із дорослими, проте обізнаність про громадянські права та права споживачів у них низька. Діти часто не можуть розпізнати факт порушення своїх прав. Це в майбутньому стає причиною формування в дітей віктимної поведінки: визнання своєї неправоти, небажання вступати в діалог і захищати свої права, очікуючи на допомогу від батьків.

Тому мета запуску чат-бота #ПраваРулять — допомогти підліткам краще розуміти свої громадянські права та отримати інструменти, за допомогою яких вони впевнено можуть їх захистити. Крім цього, чат-бот гра стане джерелом корисного контенту та пізнавальної розваги для підлітків, які проводять багато часу в онлайні. «Проживати» ситуації у грі дитина зможе як самостійно, так і з батьками чи друзями.

 

Тепер можна вести лише електронний журнал, без паперового

Наказом МОН від 8 серпня 2022 року № 707 було затверджено «Інструкцію з ведення ділової документації у закладах загальної середньої освіти в електронній формі», яка дозволяє закладам загальної середньої освіти ведення електронних журналів замість паперових, а також інших документів закладу освіти в електронній формі.  

Щиро вдячний Міністерству освіти і науки України за розроблення та затвердження цього дуже важливого для керівників закладів освіти та педагогічних працівників документа. Адже багато директорів шкіл виявляли ініціативу щодо переведення закладу на електронний класний журнал у старших класах, але, на жаль, не могли цього зробити юридично, оскільки раніше вести електронні класні журнали замість паперових нормативно дозволялося лише в початкових класах

Ми отримували звернення від директорів шкіл та педагогічних працівників щодо дозволу ведення електронних журналів, особливо в умовах воєнного стану. Це були звернення педагогів, зокрема щодо того, що вчителів під час вимушеного переміщення примушували повертатися з безпечних місць для того, щоб особисто прийти заповнити журнал у закладі освіти. 

Ще навесні ми зверталися до МОН з відповідним листом щодо внесення нормативних змін для запровадження електронних класних журналів не лише у початкових класах, а й у закладах загальної середньої освіти загалом. 

Ведення класних журналів в електронній формі значно спростить діловодство, дозволить педагогічним працівникам зручно в будь-який час та з будь-якого місця заповнювати такий журнал та зберегти інформацію, водночас захистивши її від доступу сторонніх осіб. Адже на тимчасово окупованих територіях деякі заклади освіти задля захисту персональних даних учасників освітнього процесу були вимушені спалювати класні журнали.

У проєкті плану відновлення України в частині освіти і науки від 03.08.2022 р. однією з цілей плану МОН запропонувало перехід закладів загальної середньої освіти на електронний формат ведення ділової документації, до кінця 2022 року планується переведення закладів освіти на е-документообіг.

Відповідно до нової «Інструкції з ведення ділової документації у закладах загальної середньої освіти в електронній формі», ведення ділової документації закладу освіти в електронній формі запроваджується з метою:

  • вдосконалення управління закладом освіти через автоматизацію одержання, обробки та зберігання інформації та документів у електронній формі;
  • забезпечення оперативності, достовірності та цілісності інформації, що використовується в освітній діяльності;
  • організації освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання та відстеження результатів навчання;
  • спрощення ведення ділової документації в закладі освіти, зменшення витрат часу на її ведення;
  • забезпечення органів управління у сфері освіти оперативною та актуальною інформацією про діяльність закладів освіти для прийняття управлінських рішень (пункт 3 розділ 1 Інструкції).

Нова Інструкція визначає, зокрема:

  • що таке електронний класний журнал;
  • особливості ведення електронних класних журналів;
  • які ще документи можна вести в електронній формі тощо.

 

ЕЛЕКТРОННИЙ КЛАСНИЙ ЖУРНАЛ 

Електронний класний журнал – окремий електронний документ ділової документації закладу освіти, у якому фіксуються результати навчальних досягнень здобувачів освіти, відвідування ними занять, стан виконання навчальних програм тощо.

Електронний класний журнал може бути реалізований як окрема електронна освітня інформаційна система (ОІС) або як її функціональний модуль програмно-апаратного комплексу “Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту” (“АІКОМ”) (пункт 2 розділ 1 Інструкції).

Наприклад, на базі «АІКОМ» ще з грудня 2020 року для закладів загальної середньої освіти діє безоплатний державний сервіс електронних журналів E-Journal. Про те, як закладу освіти під’єднатися до системи Е-journal читайте в нашій окремій публікації.

 

ОСОБЛИВОСТІ ВЕДЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО КЛАСНОГО ЖУРНАЛУ

Електронний класний журнал є документом ділової документації закладу освіти, що ведеться в електронній формі та використовується для:

1) зберігання даних про навчальні досягнення здобувачів освіти;

2) автоматизації обліку та контролю освітнього процесу;

3) одержання, обробки та зберігання даних для автоматизації ведення ділової документації закладу освіти в електронній формі;

4) оперативного доступу до інформації учасниками освітнього процесу про рівень навчальних досягнень із різних предметів, відвідуваність і домашні завдання;

5) забезпечення можливості дистанційного прямого та оперативного інформування учасників освітнього процесу (пункт 1 розділ 2 Інструкції).

Інформація до електронного класного журналу вноситься українською мовою, за винятком даних, що потребують використання літер латинської абетки та спеціальних символів (стосовно навчання іноземним мовам, серія документа, адреса електронної пошти тощо) (пункт 2 розділ 2 Інструкції).

У разі потреби, електронний класний журнал та інші документи генеруються засобами освітньої інформаційної системи у формі електронного документа шляхом вивантаження даних у форматах pdf, csv, xlsx або іншому зчитуваному форматі на вибір особи, яка зробила до системи запит щодо вивантаження (пункт 3 розділ 2 Інструкції).

Після завершення навчального року та внесення відповідних записів у електронний класний журнал, директор закладу освіти або уповноважена ним особа накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (пункт 4 розділ 2 Інструкції).

 

ЯКІ ЩЕ ДОКУМЕНТИ МОЖНА ВЕСТИ В ЕЛЕКТРОННІЙ ФОРМІ

На підставі даних ділової документації закладу освіти, що вносяться та обробляються в освітній інформаційній системі, в електронній формі створюються та/або ведуться:

1) класний журнал для I – IV класів;

2) класний журнал для V – XI (XII) класів;

3) журнал обліку пропущених і замінених уроків;

4) журнали здобувачів освіти, які здобувають загальну середню освіту за індивідуальною формою;

5) журнал факультативних та гурткових занять;

6) журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності;

7) особові справи здобувачів освіти;

8) алфавітна книга здобувачів освіти;

9) особова справа педагогічного працівника;

10) журнал реєстрації наказів руху здобувачів освіти;

11) накази керівника з кадрових питань особового складу тимчасового зберігання (про відрядження, стягнення, надання щорічних оплачуваних відпусток та відпусток у зв’язку з навчанням);

12) річний план роботи закладу освіти;

13) розклад навчальних занять;

14) свідоцтва досягнень здобувачів освіти тощо (пункт 6 розділ 1 Інструкції).

У додатку до Інструкції міститься перелік даних, що обробляються в електронній освітній інформаційній системі для ведення ділової документації закладу загальної середньої освіти в електронній формі. 

 

15 кроків для розвитку доброчесної освіти

Повномасштабна війна значно вплинула на наше бачення, розуміння та усвідомлення цінностей і змінила та продовжує змінювати українців. 

Але ми маємо ще одну війну – з корупцією та недоброчесністю, яку українці вважають дуже актуальною загрозою нашому майбутньому. За даними Центру аналізу опитувальних досліджень, головною ціллю для розвитку України впродовж наступних десяти років 49% респондентів вбачають відновлення територіальної цілісності України, а другою важливою ціллю – необхідність позбутися корупції,  про що зазначили 48% респондентів.

Освіта  формує наше суспільство та державу, зокрема і майбутню, тому так важливо створити доброчесне освітнє середовище у закладах освіти. Ще у 2012 році Комітетом міністрів Ради Європи було прийнято Рекомендацію CM/Rec(2012)13   державам-членам щодо забезпечення якісної освіти, яка зазначає, що етика, прозорість та доброчесність є передумовами досягнення високої якості освіти.

Влітку 2022 року Комітет  Міністрів  Ради Європи прийняв нову Рекомендацію  CM/REC(2022)18 державам-членам щодо боротьби з шахрайством у сфері освіти. Звертаємо увагу, що ця рекомендація стосується всіх рівнів та форм освіти.

Новий стандарт складається з чотирьох аспектів: 

  • запобігання шахрайству в освіті; 
  • притягнення до відповідальності;
  • міжнародна співпраця;
  • моніторинг. 

Документ містить шість основних рекомендацій державам-членам Ради Європи  та 15 важливих кроків для розвитку та досягнення доброчесності у сфері освіти, про які читайте нижче.

Для підготовки публікації ми  аналізували Рекомендацію Ради Європи, використовуючи неофіційний переклад документа, здійснений аналітичним центром “ОсвітАналітика”

 

Рекомендації Комітету Ради Європи

Для боротьби з шахрайством у сфері освіти й розвитку академічної доброчесності Комітет Ради Європи рекомендує державам-членам здійснити наступні кроки. 

  1. Підвищувати рівень обізнаності й інформування закладів освіти, учасників освітнього процесу та освітніх управлінців

Для досягнення цієї цілі необхідно:

  • постійно поширювати принципи ETINED (мережі спеціалістів, призначених державами-членами Ради Європи та державами-учасницями Європейської культурної конвенції), які ґрунтуються на концепції, що якісна освіта можлива, а боротьба з шахрайством у сфері освіти ефективна, якщо всі важливі сектори суспільства суворо дотримуватимуться фундаментальних етичних принципів як у громадському, так і в професійному житті; 
  • встановити однакові стандарти якості та етики в національних освітніх системах усіх закладів освіти;
  • підвищувати рівень обізнаності про запобігання шахрайству у сфері освіти;
  • державам-членам надати настанови стосовно методів запобігання шахрайству у сфері освіти та поширення принципів етики, прозорості та доброчесності в усіх закладах освіти, серед учасників освітнього процесу, управлінців.

2. Здійснювати безперервне навчання

Необхідно забезпечувати безперервне навчання щодо запобігання шахрайству в освіті та розвивати принципи етики, прозорості та доброчесності серед усіх професіоналів у секторі освіти.

3. Боротися з плагіатом і використанням документів та змісту, що містять плагіат

Для боротьби з плагіатом і використанням робіт, які містять плагіат, закладам освіти слід підтримувати учнів, студентів, дослідників та персонал у розвитку навичок критичного мислення, написання академічних робіт та досліджень на кожному етапі навчання. 

Всі освітні програми мають зосереджуватися на розвитку впевненості студентів у власній академічній спроможності та на запобіганні шахрайству у сфері освіти. Тому в межах національних законодавств рекомендується вжити заходів, щоб надати якомога більше можливостей закладам освіти заборонити та ліквідувати шахрайство в освіті у формі плагіату, зловживання матеріалами, достовірність яких неможливо перевірити, матеріалами, що містять плагіат чи фальсифікації, при призначенні чи під час підвищення академічного персоналу, вчителів та інших професіоналів у сфері освіти. 

Також рекомендується вжити заходів на національному чи інституційному рівні, щоб запровадити та розвивати технічні рішення ідентифікації шахрайства в освіті, особливо під час онлайн навчання. 

4. Вжити заходів для заборони реклами та поширення шахрайських освітніх послуг

На жаль, ця проблема дуже поширена в нашій країні. У соціальних мережах, зокрема у педагогічних групах, групах здобувачів освіти ширяться непоодинокі оголошення про проходження підвищення кваліфікації замість іншого педагогічного працівника, купівлю документа про підвищення кваліфікації, про написання замість абітурієнта дипломних робіт чи мотиваційних листів під час вступної кампанії тощо. Також нам відомі випадки, коли флаєри з рекламою щодо написання замість студентів робіт роздавали недалеко від закладів вищої освіти. Служба освітнього омбудсмена неодноразово звертала увагу на ці проблеми. Зокрема, у першій щорічній доповіді освітнього омбудсмена ми пропонували передбачити відповідальність за виготовлення на замовлення студентських і наукових робіт. Але поки що загалом ця проблема залишається.

  1. Оновити нормативно-правову базу, закони та практики в питаннях боротьби з шахрайством в освіті у закладах освіти

Рекомендація зазначає, що слід розглянути можливість запровадження необхідного нового законодавства, щоб захистити права учнів, студентів, дослідників та працівників закладів освіти.

За останній рік в Україні на державному рівні відбулися певні позитивні зрушення щодо оновлення нормативної бази в питаннях академічної доброчесності. Зокрема, постановою Кабміну від 12 січня 2022 р. № 44 було затверджено Порядок присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради  закладу вищої освіти, наукової установи  про присудження ступеня доктора філософії. Цей Порядок – важливий крок для боротьби з академічною недоброчесністю в закладах вищої освіти, адже містить, зокрема норму щодо накладення санкцій (а саме: позбавлення ступеня доктора філософії) у разі виявлення у дисертації та/або наукових публікаціях, в яких висвітлені наукові результати дисертації, фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації незалежно від строку, що минув після присудження разовою радою закладу освіти ступеня доктора філософії (пункт 45 Порядку).

Також на засіданні Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 30 серпня 2022 року учасники засідання погодили пропозиції, розроблені НАЗЯВО у формі проєкту Закону України “Про академічну доброчесність” . Ці пропозиції мали бути надіслані Верховній Раді України, Президентові України, Кабінетові Міністрів України та закладам вищої освіти для їх обговорення та належного реагування. Проєкт Закону України “Про академічну доброчесність” визначає, зокрема встановлення порушення академічної доброчесності, заходи реагування на порушення академічної доброчесності, основні вимоги та способи забезпечення академічної доброчесності. 

Аналітичним центром “ОсвітАналітика” було надано пропозиції до проєкту Закону, з якими можна ознайомитися тут. Зокрема, у пропозиціях “ОсвітАналітика” звертає увагу, що в пропонованій редакції законопроєкту пропонується виключити норму ч. 7 ст. 42 Закону України «Про освіту», яка надає закладам освіти повноваження встановлювати додаткові види академічної відповідальності учасників освітнього процесу. Ми цілком підтримуємо пропозицію “ОсвітАналітики” щодо залишення у законі цієї норми, оскільки наявність у закладів освіти повноваження самостійно визначати окремі види академічної відповідальності відповідає міжнародному досвіду та є важливою складовою академічної автономії закладів освіти скасування вказаної норми є недоцільним. 

  1. Встановити чіткі кодекси професійної поведінки на основі принципів ETINED

Ці кодекси мають бути спрямовані на просування демократії, прав людини та верховенства права й відображати зобов’язання щодо підтримки рівності, справедливості та інклюзії у сфері освіти.

  1. Забезпечити захист термінології у сфері освіти 

Необхідно забезпечити у національній законодавчій освітній базі ефективний захист актуальної термінології та її перекладів від зловживання чи оманливого використання. Особливу увагу рекомендується приділити інституційним та науковим званням і номенклатурі освітніх ступенів та кваліфікацій.

  1. Забезпечити охорону здоров’я, безпеку та освіту майбутніх поколінь

Забезпечити автентичність і доброчесність академічних та/або професійних кваліфікацій і дипломів про вищу освіту, які прямо або опосередковано пов’язані з охороною здоров’я, безпекою, фізичним, психічним та соціально-економічним добробутом нинішніх та майбутніх поколінь.

  1. Захистити викривачів академічної недоброчесності 

Державам-членам та закладам освіти рекомендується забезпечити свободу у викритті проблем, пов’язаних із шахрайством у сфері освіти та академічною доброчесністю, забезпечивши об’єктивний процес для подання скарг та засоби захисту викривачів, а також – об’єктивний та неупереджений процес для осіб та організацій, звинувачених у шахрайстві у сфері освіти. 

  1. Використовувати цифрові рішення для забезпечення доступності до освітніх даних

Забезпечити доступність та цілісність даних щодо кваліфікацій, документів про освіту, безпечні системи обміну документами, надійні цифрові реєстри для використання студентами, прості, доступні та багатомовні послуги перевірки автентичності документів про освіту та професійних сертифікатів через цифрові рішення, які відповідають законам про захист персональних даних. 

  1. Заохочувати дослідження щодо шахрайства у сфері освіти

Підтримувати й заохочувати проведення досліджень щодо шахрайства у сфері освіти, вивчення його причин та наслідків, дослідження ефективності заходів, ужитих для запобігання такому шахрайству або боротьби з ним. 

  1. Здійснювати міжнародну співпрацю щодо боротьби з шахрайством в освіті

Необхідно на міжнародному рівні співпрацювати в боротьбі з шахрайством у сфері освіти та в переслідуванні порушників, для припинення діяльності шахрайських надавачів освітніх послуг, щоб будь-яку організацію чи особу, які повністю або частково ведуть свою діяльність на території держави-члена або за межами зазначеної держави-члена, можна було притягнути до відповідальності за надання послуг, пов’язаних із шахрайством у сфері освіти. 

Рекомендується працювати над досягненням цієї мети з допомогою запровадження процесу моніторингу національної та міжнародної діяльності, обміну інформацією та співпраці, включно з правоохоронними заходами через правоохоронні органи та агенції. 

  1. Заохочувати збір даних про діяльність шахрайських надавачів освітніх послуг

Задля підтримки міжнародної співпраці в запобіганні шахрайству у сфері освіти та для забезпечення можливостей інформування і проведення порівняльних досліджень необхідно заохочувати систематичний збір статистичних даних щодо діяльності шахрайських надавачів освітніх послуг у сумісному форматі, що встановлюється Радою Європи. 

  1. Запровадити систему моніторингу

Запровадити систему моніторингу шахрайства у сфері освіти та діяльності шахрайських надавачів освітніх послуг. Вона має включати систему інформування визначеної агенції контролю якості, омбудсмена чи іншого центрального органу закладами освіти та іншими зацікавленими сторонами у сфері освіти для надсилання їм повідомлень зі спеціальним посиланням на роль представництв мережі ENIC/NARIC (Європейська мережа інформаційних центрів у європейському регіоні/Національні інформаційні центри з питань академічного визнання у Європейському Союзі) у кожній державі-члені та їх мережах, а також із посиланням на Комітет Лісабонської конвенції. 

  1. Здійснювати оцінку та аналіз

Рекомендується регулярно проводити оцінку стратегій та політик, прийнятих державами-членами згідно з цією Рекомендацією, та адаптувати їх відповідним чином. Держави-члени мають публікувати результати таких оцінок на платформі ETINED. 

 

Але, на нашу думку, забезпечити прозорість та доброчесність освіти дуже складно без дотримання принципів етики, прозорості та доброчесності й в інших сферах. Тому зміни та боротьба з шахрайством в освіті залежать також від реформування й подоланням недоброчесності в інших сферах.

 

2022/2023 навчальний рік у складних умовах

У цей складний період воєнного часу Україна зазнала руйнування об’єктів критичної інфраструктури, тому ми маємо проблеми  з постачанням електроенергії, можливі й проблеми з опаленням.

Це все впливає на освітній процес.

Ми маємо пропозиції щодо вирішення цих проблем і закликаємо вас надавати пропозиції щодо забезпечення прав учасників освітнього процесу.

Ваші пропозиції будуть опрацьовані та надіслані відповідним органам влади.

Це не зламає нас – українців. Ми розуміємо, що це все важко, незручно, некомфортно, але уявімо собі, в яких умовах зараз воюють наші збройні сили, захищаючи кожного з нас, ризикуючи життям та здоров’ям. Тому кожен має згуртуватися на тому місці, де працює, навчається та проживає. 

Наш освітній фронт потребує згуртованості, чіткості, порозуміння та роз’яснень від органів влади. Звітування про готовність закладів освіти до опалювального сезону, на жаль, практично неефективне, оскільки ситуація змінюється щоденно, зокрема – внаслідок нових руйнувань об’єктів критичної інфраструктури. Війна змінює наше життя, освіту, і ми маємо гнучко реагувати на ці виклики та забезпечити права дітей на освіту в таких умовах, а педагогічним працівникам право на оплату праці.

ТРИВАЛІСТЬ, ПОЧАТОК ТА ЗАВЕРШЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

Традиційно навчальний рік розпочинався 1 вересня і завершувався не пізніше 1 липня наступного року й тривав не менше 175 навчальних днів, про що зазначено у  частині третій статті 10 Закону України “Про повну загальну середню освіту”. Але в умовах воєнного стану зупиняється дія цього положення. І тривалість навчального року, дата його початку та/або закінчення під час воєнного стану тепер визначаються Кабінетом Міністрів України. Ця норма прийнята для того, щоб гнучко реагувати на виклики під час війни.

Тому Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 р. № 711 “Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні” було встановлено тривалість 2022/23 навчального року з 1 вересня 2022 року по 30 червня 2023 року.

Законодавство надає автономію закладам освіти, й вони самостійно педагогічною радою визначають структуру і тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу у межах часу, передбаченого освітньою програмою, відповідно до обсягу навчального навантаження, встановленого відповідним навчальним планом. 

Усі класи, крім випускних, завершують навчання наприкінці травня, тобто фактично вони мають 155 навчальних днів. 

Якщо звернутися до тривалості навчального року за кордоном, то, наприклад, у Великій Британії навчання триває з вересня по липень, у Німеччині розпочинається у серпні або вересні та триває до червня або липня. Але в серпні чи червні усі школярі мають уроки, частина з яких проходить на подвір’ї школи. 

Тому маємо пропозицію, і запрошую до дискусії щодо перенесення частини освітнього процесу зі складних зимових місяців на літній період. Перенесення дозволить реалізувати права дітей на освіту.

Адже діти мали тривалі перерви у навчанні, й відповідно освітні втрати через війну, переїзди, перебування на тимчасово окупованих територіях, відсутність Інтернету та гаджетів тощо. 

Ваші пропозиції залишайте у коментарях. 

ПЕРЕНЕСЕННЯ КАНІКУЛ

Відповідно до пункту 4 статті 10 розділу ІІІ Закону України “Про повну загальну середню освіту” тривалість канікул у закладах освіти протягом навчального року не може становити менше ніж 30 календарних днів. Зазвичай під час навчального року школярі мали осінні та весняні канікули, які тривали по одному тижню, зимові канікули – 2 тижні. 

Деякі місцеві органи влади та заклади освіти приймають рішення про перенесення осінніх канікул на зимовий період. Частина закладів освіти приймають рішення щодо інших варіантів ущільнення освітнього процесу, зокрема здійснюють шестиденне навчання замість п’яти днів, щоб зменшити перерви у навчанні через можливі відключення світла та опалення взимку.

Таким чином у закладах загальної середньої освіти можемо мати три тижні зимових канікул. Чи дозволить це впоратися з проблемами, пов’язаними з перебоями з електропостачанням та опаленням, поки невідомо, але варто шукати рішення, у т.ч. – і такі.

На нашу думку, варто розглянути можливість збільшення тривалості канікул, тобто більше ніж 30 календарних днів. Це дозволить збільшити тривалість канікул у складній зимовий період  й продовжити освітній процес влітку. 

ЯК ТА КОЛИ  ВІДНОВИТИ ПЕРЕРВАНИЙ ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС

Через повітряні тривоги, відключення електропостачання маємо перерваний освітній процес.  Доволі часто повітряні тривоги та відсутність світла досить тривалі, від 2-3 до 5 годин. 

 У цей час діти мали б навчатися, але, перебуваючи в укритті під час повітряної тривоги або без електропостачання, часто педагоги не мають змогу продовжити як очне, так і дистанційне навчання учнів та студентів. 

Якщо ж педагог і продовжує дистанційне навчання, то не завжди здобувачі освіти можуть до нього приєднатися через поганий інтернет або його відсутність в укритті та відключення електропостачання.

До нас почали надходити скарги батьків на те, що у разі повітряної тривоги навчання скасовують, а дітям надсилають завдання для самостійного опрацювання. Враховуючи, що повітряні тривоги та відключення електропостачання відбуваються майже щодня, маємо ситуацію, що чи не половину навчального часу діти навчаються самостійно. 

Це все лише посилює освітні втрати, про справжній розмір яких ми можемо лише здогадуватися, бо вже багато років не фінансується створення ефективної системи освітніх вимірювань. 

Тому варто в закладі освіти розробити порядок відновлення освітнього процесу. Але виникає питання, якщо вчитель під час  повітряної тривоги знаходився з учнями в укритті, а це – в межах його робочого часу, то яким чином він має проводити уроки, які мали бути в цей час, та як здійснювати оплату праці такого вчителя. 

Тобто мають бути рекомендації та певний алгоритм, щоб забезпечити права дітей на освіту та права педагогів на оплату праці.

Також просимо описати проблеми, які виникли у цей складний час, та надати пропозиції щодо їхнього вирішення.

КОМПЕНСАЦІЯ ОСВІТНІХ ВТРАТ

Проблеми з постачанням електроенергії також впливають на освітній процес. Адже заклади освіти не зможуть повноцінно здійснювати очне навчання учнів та студентів. Під час повітряної тривоги перебування в укритті без світла й, можливо, без опалення стає випробуванням та певною загрозою для здоров’я. 

Водночас під час дистанційного навчання також виникають проблеми – не всі вчителі й викладачі зможуть здійснювати дистанційне навчання в синхронному режимі – проводити онлайн уроки та лекції, а здобувачі освіти мають проблеми з підключенням до Інтернету під час приєднання до онлайн уроків, своєчасного виконання та надсилання онлайн завдань педагогам.

Це все призводить до освітніх втрат. Ми вже неодноразово наголошували, що наші діти мають освітні втрати під час війни, фахівці сектору освіти Світового банку зазначають, що вони можуть становити більше одного року. Українські здобувачі мають освітні втрати, перебуваючи за кордоном.  Здобувачі зазнавали освітніх втрат і під час пандемії коронавірусу.  Аналітики зазначають, що освітні втрати впливають як на економічне зростання нашої країни  в майбутньому, так і на добробут кожного окремого українця. 

Але поки що питання як визначення освітніх втрат, так і їхньої подальшої компенсації у нашій державі не вирішено. 

Наші пропозиції щодо вирішення ситуації: надати розроблені та зрозумілі інструменти для проведення моніторингових досліджень на рівні області, району, ОТГ, міста чи навіть закладу освіти: все залежить від безпекової ситуації. І розробити та  реалізувати Українську стратегію компенсації освітніх втрат. 

Якщо ви маєте інші пропозиції, пишіть у коментарях.

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ

Загалом наразі заклади освіти та органи місцевого самоврядування доволі швидко та гнучко реагують на виклики й оперативно переводять дітей з очного та змішаного навчання  на дистанційне і навпаки.

Частина дітей, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях та за кордоном, постійно здійснюють навчання за дистанційною формою.

Хоч маємо майже трирічний досвід проведення дистанційного навчання, але все одно  отримуємо скарги від батьків на якість дистанційного навчання, неузгодженість розкладу та інших проблем. Також надходять скарги від педагогів щодо недостатніх зусиль з боку влади щодо розробки необхідних ресурсів для здійснення дистанційного навчання. 

Наразі маємо Всеукраїнську школу онлайн, на якій розроблено уроки для 5-11 класів, але не всі теми та предмети. Позитивно те, що Міністерство освіти і науки України повідомило про додавання на цю платформу до кінця 2022 року нові уроки, тести та матеріали для самопідготовки з 18 дисциплін для учнів 5-11 класів. Щиро це вітаю та сподіваюся на вчасну реалізацію цих процесів. 

На жаль, уроків для 1-4 класів на цій платформі поки немає,  наразі нічого не відомо про їхню розробку. Лише громадська спілка “Освіторія” запустила ігровий додаток для учнів 1-4 класів “Вивчаю – не чекаю”.

Про відсутність усього комплекту уроків та побажання наявності уроків для усіх класів, предметів та тем заявляли батьки, педагоги та здобувачі освіти, адже це полегшить здобуття дистанційної освіти та компенсацію освітніх втрат.

Тому вважаємо за необхідне віднайти можливість та розпочати роботу над уроками для 1-4 класів

Запрошуємо батьків та педагогів висловити своє бачення щодо покращення дистанційного навчання на рівні держави та закладу освіти. 

Розуміємо, що ми описали не всі проблеми, які зараз наявні в освіті. Бо під час війни проблеми виникають постійно, але вчасне реагування на них, вирішення, комунікація з громадськістю – є ключовими для органів влади. Замовчування та уникнення згадки про них лише посилює ці проблеми і шкодить усім нам.

Тому просимо у коментарях вказувати ті проблеми, які виникли, та які виникають у вас,  ми завжди відкриті до комунікації.

Тому звертаюся до учасників освітнього процесу – давайте спільно захищати свої права. 

Окреме важливе питання – дотримання прав педагогічних працівників, зокрема – на вчасну виплату заробітної плати у розмірах, визначених чинним законодавство. Про це ми готуємо окрему публікацію, яку Служба освітнього омбудсмена незабаром оприлюднить.

Як діяти закладу освіти та учасникам освітнього процесу під час повітряної тривоги

Минулого тижня через масові ракетні обстріли, згідно з рекомендаціями МОН, заклади освіти були переведені на дистанційне навчання. На цьому тижні кожна громада вирішує та обирає форму навчання враховуючи безпекову ситуацію.
Але ракетні удари повторюються, і учасники освітнього процесу мають бути готовими й діяти чітко та злагоджено будь-якої миті.
 

Водночас нам відомі випадки, коли під час масових ракетних обстрілів до закладів освіти під час повітряної тривоги приїжджали батьки та залишали вихователям, вчителям, які встигли доїхати до закладу освіти до оголошення тривоги або вимушено приїхали до закладу під час тривоги, дітей або навпаки забирали їх із закладів. Ми розуміємо батьків, адже всі хвилюємося за своїх рідних та близьких і хочемо, аби під час небезпеки вони були поруч із нами. Але в такій ситуації батьки, на жаль, наражають на небезпеку і дитину, й себе. 

Також нам пишуть, що в деяких закладах освіти керівництво під час повітряної тривоги примусово викликає працівників на роботу безпосередньо до закладу освіти, навіть якщо заклад працює дистанційно, зокрема й у заклади, в яких відсутнє укриття, що загрожує життю працівників. 

А деінде до укриттів закладів освіти вриваються невідомі особи, хоча, за правилами, якщо заклад освіти розпочав очне навчання, мешканці прилеглих будівель мають користуватися іншими укриттями, бо укриття розраховано лише на здобувачів освіти та працівників закладу освіти. 

Тому хочемо вчергове нагадати учасникам освітнього процесу про правила безпеки під час повітряної тривоги. Ми узагальнили рекомендації ДСНС, органів управління освіти, досвід Ізраїлю, а також надали власні пропозиції щодо підготовки та дій учасників освітнього процесу під час повітряної тривоги в різних ситуаціях:

  • якщо тривога застала до початку занять;
  • якщо тривога застала дорогою до закладу;
  • якщо тривога застала в закладі освіти;
  • якщо під час повітряної тривоги працівників викликають на роботу до закладу;
  • якщо під час повітряної тривоги батьки хочуть забрати дитину з укриття.

 

  ЯК КЕРІВНИКУ ОРГАНІЗУВАТИ РОБОТУ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ПІД ЧАС ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ

 Нагадуємо керівникам закладів освіти алгоритм від ДСНС щодо підготовки учасників освітнього процесу на випадок повітряної тривоги під час занять у закладі освіти:

  1. Учасники освітнього процесу мають бути ознайомлені з місцем розташування захисних споруд та правилами поведінки під час евакуації й в укритті. 
  2. Учасники освітнього процесу заздалегідь повинні вміти виконувати заходи з Плану реагування на надзвичайні ситуації або Інструкції закладу освіти, які передбачені на випадок отримання сигналу повітряної тривоги. 
  3. Заклад освіти заздалегідь розміщує всі покажчики напрямку руху для швидкого та безпечного проведення евакуаційних заходів учасників освітнього процесу. 
  4. Керівник має визначити відповідальну особу з-поміж працівників закладу освіти, яка супроводжуватиме учасників освітнього процесу під час евакуації та укриття в захисній споруді. 
  5. Керівник заздалегідь встановлює відповідальних осіб, які після евакуації перевіряють заклад на наявність присутніх учнів за межами захисної споруди.

На нашу думку, керівник обов’язково має видати письмовий наказ або розпорядження щодо роботи закладів освіти та працівників під час повітряної тривоги. Видавати та ознайомлювати з документом необхідно завчасно.

У наказі слід прописати два варіанти розвитку дій: 

  • якщо повітряна тривога розпочалася, коли тривають заняття 
  • якщо повітряна тривога розпочалася до початку занять. 

Адже, на жаль, отримуємо повідомлення від педагогічних працівників про те, що деякі безвідповідальні керівники закладів освіти, які зневажають своїх колег, примушують педагогів під час повітряної тривоги прибути до закладу освіти та працювати очно, зокрема й тоді, якщо здійснюється дистанційне навчання здобувачів. Зокрема примушують прибувати до тих закладів освіти, де відсутнє укриття. 

З наказом повинні бути ознайомлені всі учасники освітнього процесу, адже деякі батьки навіть під час тривоги, ризикуючи життям дитини та своїм власним, везуть або приводять дитину до закладу. У такій ситуації є ризик, що батьки прийдуть до школи чи садочка,  а там немає педагогічних працівників, усі перебувають в укритті, адже педагоги також не мають переміщуватися під час тривоги, ризикуючи власним життям, тобто немає кому передати дитину. Тому необхідно розробити чіткий алгоритм, як діяти батькам та педагогам, якщо тривога розпочинається до початку занять. 

Ми вже неодноразово наголошували, що в кожному закладі освіти на основі алгоритмів ДСНС та МОН щодо дій у разі повітряної тривоги має бути розроблений індивідуальний алгоритм. Адже в кожному закладі освіти своя безпекова ситуація, яка залежить від територіального розташування закладів освіти, кількості здобувачів та працівників, розташування укриття, віку здобувачів, які навчаються у закладі тощо.

ЮНІСЕФ також рекомендує:

  • організувати створення єдиного каналу комунікації в закладі освіти між керівництвом закладу та учасниками освітнього процесу на випадок повітряної тривоги, щоб володіти оперативною інформацією щодо ситуації в закладі; 
  • проінструктувати учасників освітнього процесу, якщо у разі повітряної тривоги буде пошкоджено інтернет- та мобільний зв’язок, де знаходиться укриття й де після закінчення повітряної тривоги батьки зможуть забрати дитину.

 

Як діяти педагогічним працівникам під час повітряної тривоги

Якщо педагогічний працівник перебуває в закладі освіти

Нагадуємо педагогічним працівникам алгоритм від ДСНС щодо дій вчителя у разі повітряної тривоги під час занять у закладі освіти:

  1. Відповідальна особа у разі надходження сигналу вмикає наявну систему оповіщення закладу. 
  2. Вчитель миттєво сповіщає учнів (словесно) про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації та припинення заняття. 
  3. Відповідальна особа разом із вчителями має скоординувати хід евакуації учнів від класу до захисної споруди (укриття). 
  4. Класи, в яких викладають вчителі, мають бути організовані для негайного пересування двома колонами в приміщенні класу та швидкого залишення кабінету. За можливості учні самоорганізовуються для залишення кабінету та руху до захисної споруди. При обмеженому просторі для пересування учні залишають приміщення групами. 
  5. Відповідальні за евакуацію особи повинні знаходитись у заздалегідь визначених місцях та допомогти в організації та регулюванні швидкого руху до захисної споруди. Молодшим класам (1 або 2 класи) необхідно надати помічників.
  6. Медичний працівник повинен знаходитись у відведеному для нього місці для швидкого надання медичної допомоги. 
  7. Відповідальні за евакуацію особи повинні знаходитися біля виходу із захисної споруди для здійснення контролю за порядком укриття учасників освітнього процесу та швидкого реагування у разі, якщо виявиться, що хтось відсутній. 
  8. Учні або цілі класи, які знаходяться на подвір’ї закладу, під час сигналу тривоги повинні рухатися під наглядом вчителя або самостійно до захисної споруди. 
  9. У середині захисної споруди відповідальні особи повинні забезпечити, щоб учні швидко та обережно зайняли свої місця. Після того як усі учні займуть свої місця відповідальний за клас повинен перевірити наявність усіх учнів. 
  10. Під час перебування в захисній споруді вчителі та відповідальні особи повинні провести заходи, щоб заспокоїти дітей та всіх, хто знаходиться в ній.

Якщо батьки хочуть забрати під час тривоги дитину з укриття – педагогічний працівник не має права передавати їм дитину. Докладніше про це читайте у підрозділі нижче.

Якщо тривога застала педагогічного працівника перед початком робочого дня 

Якщо працівник має змогу швидко за 5-7 хвилин дістатися до закладу освіти і в закладі освіти є укриття, то працівник переміщується до укриття закладу освіти. Але варто враховувати розташування закладу освіти, у деяких регіонах до укриття необхідно переміститися за 2-3 хвилини. 

Якщо у закладі освіти немає укриття, то працівник закладу має переміститися до найближчого до нього укриття за місцем його перебування.

Протизаконно та злочинно вимагати від працівників прибути до закладу освіти під час повітряної тривоги. 

 

Дії батьків до та під час повітряної тривоги 

Щоб підготуватися до можливої повітряної тривоги

ЮНІСЕФ рекомендує батькам:

  • долучитися до каналу комунікації закладу освіти між адміністрацією закладу та учасниками освітнього процесу, щоб володіти оперативною та необхідною інформацією у разі повітряної тривоги;
  • надати керівництву закладу свої контакти, контакти тих, хто може забирати дитину зі школи, деталі стану здоров’я дитини, зокрема про особливі потреби дитини. Також поінформуйте дитину, щоб вона знала свій резус-фактор та групу крові, свої хронічні хвороби, а також ваші контакти.

У нашій окремій публікації щодо евакуаційних рюкзаків ми вже зазначали, що в рюкзак дитини варто покласти записку від батьків, у якій вказано прізвище, ім’я, по батькові дитини, дата народження, адреса проживання, контакти батьків, сімейне фото (за можливості й, бажано, з підписами, хто на ньому зображений). Також варто зазначити в цій записці резус-фактор та групу крові дитини.

Якщо під час повітряної тривоги дитина перебуває в закладі освіти

Як ми вже зазначали, нам відомі випадки, коли під час масових ракетних обстрілів 10 жовтня до закладів освіти під час повітряної тривоги приїжджали батьки та забирали дітей із закладів. Нагадуємо, що батьки не можуть забрати дитину з укриття під час повітряної тривоги, а педагог, відповідно, не має права відпустити дитину з укриття навіть на прохання батьків. До завершення повітряної тривоги дитина повинна залишатися в укритті. Адже так батьки наражають на небезпеку і себе, й дитину.

Пунктами 15-16  Порядку заповнення та перебування в спорудах фонду захисних споруд цивільного захисту (Витяг із Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджений наказом МВС від 09.07.2018 № 579) визначено, що вихід із захисної споруди здійснюється тільки якщо надійшла інформація про відсутність небезпеки (після уточнення ситуації в районі споруди), а також у випадках вимушеної евакуації. 

Вимушена евакуація зі споруди фонду захисних споруд проводиться, якщо: 

  • відбулося пошкодження споруди, що виключає подальше перебування в ній осіб, які укриваються; 
  • відбулося затоплення споруди;
  • сталася пожежа у споруді та утворилися в ній небезпечні концентрації шкідливих газів; 
  • було досягнено граничних параметрів внутрішнього повітряного середовища, наприклад, в укритті суттєво знизився рівень кисню або у повітря є якісь небезпечні речовини.

Ми розуміємо батьків, адже всі хвилюємося за своїх рідних та близьких, особливо за дітей, і хочемо, аби під час небезпеки вони були поруч із нами.  Але правильне рішення під час повітряної тривоги – батькам залишатися там, де вони є, і шукати найближче безпечне укриття для себе, а дитині – перебувати в укритті закладу освіти або закріпленому за закладом освіти укритті. Нагадайте дитині, що під час повітряної тривоги треба слухати вчителя і не слід покидати заклад освіти, щоб бігти додому або на вулицю. 

Звертаємо увагу, що, наприклад, в Ізраїлі, згідно з циркуляром* генерального директора щодо забезпечення безпеки закладів освіти, під час стрілянини чи захоплення закладу освіти, навіть не у разі повітряної тривоги, а під час занять загалом усі ворота для входу на територію закладу зачинені відповідно до вказівок охоронця та за погодженням з офіцером безпеки ізраїльської поліції. Без дозволу закладу освіти після закриття воріт до закладу вхід іншим особам забороняється, зокрема навіть батькам, братам, сестрам учнів. 

А під час повітряної тривоги в Ізраїлі діти повинні перебувати в бомбосховищі до кінця повітряної тривоги й навіть ще 10 хвилин після її завершення. 

З досвіду роботи ізраїльських шкіл в умовах війни відомо, що під час бомбардування, незалежно від того, завершилися заняття чи ні, всі діти залишаються в укритті. Лише після завершення тривоги, налаштування комунікацій та запуску роботи громадського транспорту діти можуть повертатися додому. Класні керівники в такій ситуації обов’язково мають поцікавитися, чи дісталася дитина додому.

Якщо повітряна тривога трапилася дорогою до/із закладу освіти

Департамент освіти і науки Києва розробив рекомендації на випадок, якщо повітряна тривога застає здобувача дорогою до чи з закладу освіти. Наводимо батькам ці рекомендації трохи трансформовані:

  • оберіть із дитиною безпечний шлях до школи та у зворотному напрямку (тобто складіть своєрідний маршрут руху), далі оберіть укриття, які дитина зможе використовувати дорогою в разі сигналу повітряної тривоги;
  • поясніть дитині, щоб вона рухалася тільки за складеним маршрутом, не зупинялася і нікуди не звертала;
  • наголосіть дитині, що якщо немає можливості швидко дійти до школи або дому під час сигналу повітряної тривоги, щоб дитина прямувала до визначеного вами укриття і перебувала всередині укриття, а не біля його входу;
  • навчіть дитину не торкатися оголених електричних дротів, невідомих предметів, проговоріть правила мінної безпеки. Докладніше про правила мінної безпеки – на нашому сайті;
  • повідомте класного керівника про місцеперебування дитини або попросіть дитину це зробити.

 

Що робити учасникам освітнього процесу, якщо не встигли добігти до укриття під час обстрілу: поради ДСНС

Якщо не було часу добігти до укриття, ДСНС радить:

  • негайно перейти в приміщення без вікон або скористатися правилом двох стін (перша стіна бере на себе силу вибуху, друга – руйнування);
  • якщо виникла пожежа чи пошкодження будинку – зателефонувати 101, вказавши точну адресу, поверх та покинути небезпечне місце;
  • якщо в будинку стався вибух – слід якнайшвидше самостійно залишити будівлю та залишити двері відчиненими, щоб рятувальники не зрізали їх.

*неофіційний переклад циркуляра українською мовою 

 

Педагог самостійно визначає своє робоче місце під час дистанційної роботи

У зв’язку з масовими ракетними обстрілами та для збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу Міністерство освіти і науки України надіслало лист до органів управління освітою та закладів освіти №1/11870-22 від 10.10.2022 року, в якому рекомендує прийняти рішення про навчання у закладах освіти у дистанційному форматі до 14 жовтня 2022 року.

І одразу до нас масово почали надходити повідомлення про те, що керівники шкіл, а деінде й управління освіти, примушують педагогів приходити до закладів освіти й проводити звідти уроки та заняття. І не дозволяють здійснювати навчання з дому чи іншого зручного місця для педагога. Це робиться з метою начебто контролю за освітнім процесом. 

Подібна ситуація була з початком карантину через Covid-19, коли керівники заганяли педагогів у холодні заклади освіти з метою контролю, потім ситуація повторилася з початком війни. І знову вона виникає. 

Ми не розуміємо, чого саме прагнуть керівники, коли наражають на небезпеку життя та здоров’я своїх працівників. Адже є випадки, коли вчителів примушують приходити до закладу освіти, в якому немає укриття і проводити онлайн уроки під час повітряної тривоги. На декого з вчителів вже склали догани за відсутність на роботі. 

Служба освітнього омбудсмена https://bit.ly/3ERO3aX вже декілька разів надавала роз’яснення, що педагогічні працівники під час запровадження дистанційної роботи мають право самостійно визначати своє робоче місце. Таке роз’яснення надавало й Міністерство освіти і науки України https://bit.ly/3ExCkhh , але все одно незаконний примус продовжується.

 Прошу педагогічних працівників захищати свої права і подавати звернення https://bit.ly/3PTNy2o .

А для того, щоб нагадати, якими саме нормативними актами визначається порядок дистанційної роботи і дистанційного навчання, ми підготували докладні роз’яснення, з якими можна ознайомитися нижче.

 

ПОНЯТТЯ ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ З ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Дистанційне навчання – організація освітнього процесу (за дистанційною формою здобуття освіти або шляхом використання технологій дистанційного навчання в різних формах здобуття освіти) в умовах віддаленості один від одного його учасників та їх як правило опосередкованої взаємодії в освітньому середовищі, яке функціонує на базі сучасних освітніх, інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій.

У освітньому законодавстві є поняття дистанційного навчання як окремої форми здобуття освіти, тобто коли весь освітній процес здійснюється суто в дистанційному форматі. (Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти) https://bit.ly/3fPoSuT 

Та є поняття організація освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання. Це забезпечення освітнього процесу під час надзвичайних ситуацій природного та техногенного походження, карантину, інших обставин, які об’єктивно унеможливлюють відвідування закладів освіти (далі – надзвичайні обставини). 

А технології дистанційного навчання – комплекс освітніх технологій, а також інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, що дають можливість реалізувати процес дистанційного навчання в закладах освіти.

Тобто запровадження дистанційного навчання чи організація освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання передбачає віддаленість учнів й педагогів та віддалене виконання педагогами своєї роботи. 

І в разі видання наказу про дистанційне навчання чи організації освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання у закладі освіти змінюється форма роботи з очної на дистанційну для педагогів. 

 

ПОНЯТТЯ – ДИСТАНЦІЙНА РОБОТА 

Дистанційна робота – це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (стаття 60-2 Кодексу Законів про працю України). https://bit.ly/3g2yoLe 

У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

З таким працівником укладається відповідний трудовий договір, до вашої уваги  – Типова форма трудового договору про дистанційну роботу. https://bit.ly/3TeleJt 

На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі.

 

НАКАЗ ПРО ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ТА ДИСТАНЦІЙНУ РОБОТУ

Якщо виникають причини (збройна агресія, надзвичайні ситуації, пандемія тощо) чи відповідне рішення приймають військові адміністрації, роботодавець (а це – керівник закладу освіти) зобов’язаний видати наказ про запровадження:

  • дистанційного навчання
  • організацію освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання
  • дистанційну роботу тих працівників, які можуть здійснювати свої посадові обов’язки дистанційно.  

Здійснювати свої посадові обов’язки дистанційно мають  змогу вчителі та викладачі. 

Укладати трудовий договір про дистанційну роботу в письмовій формі не потрібно.

З наказом мають ознайомитися протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи ( стаття 60(2) Кодексу Законів України про працю.) https://bit.ly/3g2yoLe  

 

 

КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ ДИСТАНЦІЙНОЇ РОБОТИ

 

Відповідно до Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, https://bit.ly/3fPoSuT  керівник закладу освіти забезпечує організацію освітнього процесу під час дистанційного навчання та здійснення контролю за виконанням освітніх програм. Спосіб організації такого контролю схвалюється педагогічною радою закладу освіти.

У разі потреби засновник і керівник закладу освіти забезпечує організаційну та методичну підтримку педагогічних працівників для реалізації дистанційного навчання.

Керівник та його заступники також можуть здійснювати контроль за виконанням освітніх програм дистанційно. Це дозволяють зробити й електронні освітні платформи та онлайн сервіси. 

У крайньому разі в закладі освіти можуть вести онлайн розклад у будь-якому форматі й педагог може давати посилання, логін та пароль входу на кожен урок чи заняття. 

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕХНІКОЮ

У Положенні про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти https://bit.ly/3fPoSuT  зазначається, що з метою забезпечення умов праці, необхідних для організації дистанційного навчання, відповідно до умов трудового договору або за рішенням засновника може здійснюватися надання педагогічним працівникам персональних комп’ютерів (з можливістю використання засобів аудіо-, відеоконференцзв’язку) в тимчасове користування. 

Але більшість вчителів використовують або власне обладнання, або те обладнання, яке може надати для використання заклад освіти. І ми ще під час пандемії бачили, що є професійні і відповідальні керівники, яки видавали і видають накази про надання у користування вчителю комп’ютерної техніки закладу освіти для використання в умовах дистанційних форм освітнього процесу. 

 

Чи повернуться в Україну діти, які навчаються за кордоном?

За даними Міністерства освіти і науки України, станом на 12.09.2022 за кордоном перебувало 488 045 дітей шкільного віку, а станом на 1 вересня їх було 492 077. 

За даними Європейського союзу (статистика надходить із 26 країн ЄС), станом на 4 жовтня до шкільних систем країн ЄС інтегровано 517 123 українських дітей. Зауважимо, що до цієї статистики не входять дані з Великої Британії, США, Канади та інших країн, до яких масово виїздили українці, а також дані з росії та білорусі, куди депортували наших громадян. 

На жаль, знайти статистику щодо дітей, зокрема шкільного віку, які перебувають у країнах, що не входять до Європейського Союзу, нам не вдалося, є лише загальна статистика біженців у окремих країнах. 

За даними ООН, станом на 04.10.2022 у Європі зафіксовано 7 643 944 біженців з України, а зареєстрованих для тимчасового захисту або аналогічних національних схем захисту в Європі – 4 207 891 особа. Дані країн, які не входять до Європейського союзу, і відповідно не відображені у вищезгаданому звіті ЄС, щодо кількості українських громадян, які зареєструвалися як біженці: Туреччина – 145 000, Велика Британія – 131 700, Молдова – 93 117, Швейцарія – 65 618, Норвегія – 28492, Греція – 19413, росія – 2 852 395 осіб, 

За даними ЗМІ, у США знаходяться більше ніж 100 000 українських біженців (станом на липень 2022 року), в Канаді – 32 000 (станом на червень 2022 року).

Оскільки ООН у своєму звіті повідомляє, що 87 % українських біженців – це жінки та діти, і, враховуючи дані країн, які не входять до Європейського союзу, припускаємо, що насправді українських учнів за кордоном набагато більше.

Також відсутня інформація, скільки дітей залишилися на тимчасово окупованих територіях. Розуміємо, що в умовах війни ці цифри будуть орієнтовними, зокрема й через те, що ситуація змінюється, й ЗСУ щоденно звільняють нові населені пункти. 

Поки невідомо, скільки дітей мали б приступити до навчання у 2022/2023 році, якби би це був мирний час. А саме від цих цифр ми маємо відштовхуватися у всіх розрахунках та статистиці. За даними Інформаційно-аналітичного збірника “Освіта України в умовах воєнного стану” рік тому (станом на 1 вересня 2021 р.) розпочали навчання 4 230 358 учнів у 13 991 закладі загальної середньої освіти. 

Щиро підтримую ініціативу Міністерства освіти і науки України та Інституту освітньої аналітики щодо запровадження персонального обліку дітей дошкільного та шкільного віку, учасників освітнього процесу та суб’єктів освітньої діяльності. Це треба було зробити вже давно, але зараз це просто критично важливо. І це тепер можна зробити завдяки розвитку державної інформаційно-аналітичної системи «Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту» (далі – АІКОМ). Ця система зробить можливим збір, обробку та зберігання освітньої інформації для розподілу коштів освітньої субвенції, замовлення підручників, підвищення кваліфікації педагогічних працівників тощо.

ЧИ НАВЧАЮТЬСЯ ДІТИ, ЯКІ ЗНАХОДЯТЬСЯ ЗА КОРДОНОМ, В УКРАЇНСЬКИХ ШКОЛАХ?

Поки що на це запитання відповіді знайти не вдалося. 

За даними МОН (14:49 за міткою часу на відео), у Міжнародній українській школі, яка надає екстернатну освіту тим, хто знаходиться за кордоном, навчається 3,2 тис. осіб. Не відомо, скільки дітей навчається в українських школах за кордоном, цієї інформації ми знайшли.

Між тим у звіті Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, за результатами репрезентативного опитування, яке було проведено у серпні-вересні 2022 року, 73% батьків повідомили, що віддадуть своїх дітей до формальної школи в межах їх поточної країни перебування, а 18% повідомили, що надають перевагу тому, щоб їхні діти продовжували дистанційне навчання за українською програмою. Головними причинами, чому батьки не віддають дітей до місцевих шкіл вказували наступні: не мають наміру залишатися у країні перебування 21%, мовний бар’єр – 15%.

У серпні 2022 року ми провели опитування батьків дітей, які навчалися за кордоном у минулому навчальному році. Участь у цьому опитуванні взяли 7921 батьків здобувачів освіти. Значна частина опитаних батьків – 40,4% (3203) повідомили, що дитина навчалася одночасно у двох закладах: очно в закордонному та дистанційно в українському. Більше третини опитаних батьків – 34,9% (2763) зазначили, що дитина навчалася дистанційно лише в українському закладі освіти. А 1,2% (97) опитаних батьків вказали, що дитина навчалася очно в українській школі за кордоном, ще 0,8% (65) опитаних зазначили, що дитина одночасно навчалася в суботній чи недільній українській школі (класі) за кордоном та в закордонному закладі освіти. Лише 11% (871) зазначили, що дитина навчалася тільки в закордонному закладі освіти. 

Тобто наразі ситуація з навчанням дітей, які знаходяться за кордоном, в українських закладах освіти змінилася. Адже частина шкіл розпочали очне або змішане навчання, що унеможливлює дистанційне навчання дітей, які знаходяться за кордоном. 

Переважна більшість закладів освіти на території Україні здійснює дистанційне навчання в першу половину дня, що збігається з навчанням у школі країни перебування. А практично у всіх країнах є жорстка вимога до батьків щодо відвідування дітьми школи країни перебування. 

Водночас директори шкіл мають дотримуватися українського законодавстваякщо неповнолітній учень із невідомих причин або без поважних причин не відвідує заняття впродовж 10 робочих днів, і батьки або інші законні представники не попередили класного керівника або про причини, з яких дитина не відвідує школу, заклад освіти зобов’язаний поставити до відома Нацполіцію та Службу у справах дітей та передати дані цих учнів, щоб, відповідно до законодавства, захистити їхні права на здобуття загальної середньої освіти. Ці вимоги стосуються й дистанційного навчання, тому якщо дитина не має змоги відвідувати онлайн уроки в українській школі, знаходячись за кордоном, у її батьків одразу виникають проблеми. 

Саме тому перед початком 2022-2023 навчального року та в перші тижні батьки, чиї діти знаходяться за кордоном, масово скаржилися в соціальних мережах та писали скарги освітньому омбудсмену про те, що заклади освіти примушують переходити на сімейну форму здобуття освіти чи екстернат або забрати документи зі школи. Але у цьому разі, якщо батьки не мають відповідних навичок та знань, щоб навчати дитину, або здобувач не може опановувати освітню програму самостійно, дитина не отримає якісної освіти й матиме суттєві освітні втрати. 

На жаль, відсутня статистика, скільки дітей перейшли на сімейну форму здобуття освіти та екстернат із початком війни. 

Частина батьків перевела дітей до приватних шкіл, які надають послуги дистанційного навчання, але більшість таких шкіл є платними, і не всі мають змогу оплачувати ці послуги. 

Щоб уникнути зайвого навантаження на дітей, які пережили жахіття війни, частина батьків все ж обирають для навчання одну школу – школу в країні перебування.

 

НАВЧАННЯ В ЗАКОРДОННИХ ШКОЛАХ – МОВНИЙ БАР’ЄР, РОСІЙСЬКА МОВА, БУЛІНГ

Знову звернемося до нашого опитування батьків, чиї діти перебувають за кордоном, – 69,1% (5476) опитаних батьків зазначили як серйозну проблему мовний бар’єр, який створює великі проблеми для їхніх дітей у закордонних школах. 

В інтеграційних класах за кордоном навчаються діти з різних країн, деінде є інтеграційні класи суто для українців. Тому школа намагається створити умови для всіх дітей, які навчаються в таких класах, й другою мовою інтеграційного класу може бути англійська або російська. 

Закордонні школи залучають українських вчителів і навіть студентів до інтеграційних та звичайних класів, де навчаються наші діти. Але не у всіх школах є такі можливості, і не завжди серед українських біженців є педагоги, тим більше – такі, які зможуть здійснювати переклад та допомагати дитині вчити мову країни перебування. 

Оскільки за кордоном знаходяться багато колишніх громадян радянського союзу, які знають російську мову, або громадяни росії, або такі, які були ними, то іноземні школи запрошують працювати в інтеграційні класи російськомовних педагогів або росіян. Це не масове явище, але мушу зазначити, що такі випадки непоодинокі. 

Також маємо декілька повідомлень про те, що українські вчителі, які виїхали за кордон і навчають там дітей, здійснюють викладання російською мовою. 

До освітнього омбудсмена надходило декілька повідомлень про використання російської мови в інтеграційних класах: Австрія (Відень), Кишинів (Молдова), декілька міст Німеччини. У соціальних мережах повідомляють про викладання російською мовою в інтеграційних класах Норвегії (там живуть багато росіян), Польщі (вчителі колись вчили російську мову). Звісно, кожне таке повідомлення необхідно перевіряти та з’ясовувати, чому там використовують російську мову. Також є повідомлення про те, що дітям надають книжки та підручники російською мовою. 

Водночас маємо повідомлення українських вчителів, які викладають за кордоном або працюють в інтеграційних класах, про те, що частина учнів з України не володіють українською мовою. За словами дітей, вони не вивчали українську мову в закладах освіти. Подібне незнання української мови демонстрували діти – внутрішньо переміщені особи в межах України в західних областях. Хоча, відповідно до частини 2 статті 7 Закону України “Про освіту”, всі діти, навчаючись у закладах освіти нашої держави, мають її вивчати, навіть у школах, де ведеться викладання мовою національної меншини. 

Деінде до роботи інтеграційних класів долучаються українські волонтери. 

Про іншу проблему в закордонних закладах освіти поки голосно не говорять, але вона є і може посилитися. З росії наразі триває масовий виїзд росіян через мобілізацію, які їдуть до тих країн, де перебувають українські громадяни. Але, тікаючи від мобілізації, частина з них продовжують підтримувати імперську політику путіна війну та війну проти України. Дітей російських громадян влаштовують у заклади освіти, а деінде в інтеграційні класи, де навчаються українці. Випадки булінгу українських дітей були і до масового виїзду росіян через мобілізацію, а зараз кількість таких випадків може збільшитися. Це посилює напругу в суспільстві, закладах освіти. Але повідомлення від українських біженців, про те, як вирішуються ці ситуації в закладах освіти за кордоном, свідчать про те, що дирекція цих шкіл та вчителі у більшості випадків адекватно реагують на випадки конфліктів, булінгу та здійснюють усі необхідні заходи для їх подолання. Але все одно наявність таких випадків посилює психологічний стрес наших дітей, який вони отримали під час війни. 

Дуже рекомендую ознайомитися з рекомендаціями психологіні Світлани Ройз щодо того, як себе поводити українцям у країнах, куди зараз прибувають росіяни. 

ОСВІТНІ ВТРАТИ ДІТЕЙ, ЯКІ НАВЧАЮТЬСЯ ЗА КОРДОНОМ

Враховуючи результати опитування батьків, чиї діти знаходяться за кордоном, де майже 70% (5476) опитаних батьків вказали на мовний бар’єр, ми припускаємо, що більшість дітей не знає мови країни перебування і змушені вчити її в інтеграційних класах. Під час вивчення мови в інтеграційних класах діти не опановують навчальну програму країни перебування через мовний бар’єр. Водночас невідомо, чи продовжують навчання ці діти в українських закладах освіти. Як ми зазначали у попередньому розділі, частина дітей продовжили навчання за сімейною формою та екстернатом. Але якщо батьки не мають підготовки та знань для здійснення цього навчання, то таке навчання буде неефективним. 

Частково допомагає навчатися Всеукраїнська школа онлайн й розміщені там уроки з 5 по 11 клас. Але знову ж, навчання дітей із застосуванням різних платформ та систем також залежить від можливостей батьків, наявності гаджетів. Як ми вже зазначали, частина з них все ж обирає одну закордонну школу для навчання, щоб не перевантажувати дитину.

Усі ці фактори вказують на великий ризик і високу ймовірність значних освітніх втрат наших дітей, які знаходяться за кордоном. Ми сподіваємося, що більшість громадян України, які зараз знаходяться за кордоном, повернуться в Україну. Але результати опитування українських біженців, яке провело ООН змушують замислитися над результатами: 

  • 13% респондентів повідомили про плани повернутися назавжди в Україну протягом наступних трьох місяців;
  • 44% опитуваних не планує повертатися протягом наступних трьох місяців;
  • 43% – не знають чи ще не визначились. З них 79% планують залишитись в країні перебування

Саме від державної політики України, зокрема і в освіті, залежить чи повернуться наші громадяни із-за кордону.

Водночас українські біженці побачили, якою може бути гуманна до дитини школа. Аналізуючи дописи наших співгромадян, які діляться враженнями про закордонні школи, не можна не помітити, що сутнісно те, що описують батьки дуже точно повторює сутнісні особливості Нової української школи, яку ми створюємо в Україні: доброзичливе та поважливе ставлення до дитини, відповідальність за результати навчання не лише школи, але й родини, орієнтація змісту навчальних програм на формування знань та навичок, які реально потрібні у житті тощо. Фактично українські батьки та діти отримали неочікувану можливість зазирнути у майбутнє та побачити, яку саме школу ми будуємо в Україні. І ми не маємо права забувати, що від результатів впровадження реформи НУШ також буде залежати те, чи повертатимуться наші громадяни до України. 

Ми вже писали про освітні втрати, та як вони впливають на добробут українців у майбутньому й на економіку нашої країни. 

Тому вважаємо за необхідне ще раз зазначити, що Україна вкрай потребує розроблення та реалізації стратегії компенсації освітніх втрат. Органи місцевого самоврядування та заклади освіти мають отримати зрозумілі інструменти для проведення моніторингових досліджень на рівні окремого учня, класу, закладу освіти чи територіальної громади. Також необхідно розробити механізми для компенсації освітніх втрат у межах закладу освіти.  

Адже освітні втрати мають не лише діти, які навчаються за кордоном, а й ті, які зараз перебувають на тимчасово окупованих територіях, ті діти, які навчалися в ІІ семестрі 2021/2022 навчального року під час війни, маючи великі перерви у навчанні через повітряні тривоги, перебування в укритті, окупацію, переїзди, відсутність Інтернету для дистанційного навчання того. Також закордонні дослідження, які наведені у нашому дописі, свідчать про освітні втрати через дистанційне навчання під час пандемії коронавірусу. 

На жаль, поки відсутні дані про те, наскільки здобувачі освіти зазнали освітніх втрат за останні три роки. Тому нам вкрай потрібна усвідомлена та відповідальна стратегія компенсації освітніх втрат. На жаль, для цього практично нічого наразі не зроблено.

ВИЗНАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ У ЗАКОРДОННИХ ШКОЛАХ В УКРАЇНІ

На засіданні Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій розглядалося питання розв’язання проблем щодо визнання результатів навчання, які діти отримали у закордонних школах. Представники Міністерства освіти і науки України обіцяли надіслали лист до закладів освіти щодо визнання результатів навчання.

Але, крім листа (про який наразі поки що невідомо), на нашу думку, необхідно розробити механізм, як визнавати результати навчання. Адже системи освіти, навчальні програми України й за кордоном різні, різні терміни навчання, частина предметів об’єднано. Наприклад: предмети фізика, хімія та біологія за кордоном можуть бути об’єднані в один предмет: “Науки”. 

Водночас у закордонних школах не вивчають предмети “Українська мова”, “Українська література”, “Історія України”. І для кожної дитини, яка не вивчала їх, перебуваючи за кордоном, необхідно компенсувати ці освітні втрати, про що ми писали у попередньому розділі.

Щиро вітаю ініціативу Міністерства освіти і науки України та міністрів освіти і науки України, Естонії, Латвії, Литви, Польщі та Чехії щодо розробки механізму для визначення результатів навчання та синхронізації цих результатів між країнами, зустріч яких відбулася 6.10.2022

Також між МОН та Відділом видавництва та оцінювання Кембриджського університету підписано Меморандум про взаєморозуміння. Угода передбачає: створення карт навчання для систем освіти країн, які приймають українців, допомогу в реєстрації результатів навчання кожної дитини, надання постійної підтримки вчителям. 

Запропонована британськими колегами технологія створення карт, що зображують відмінності між національними освітніми програмами, спрямована на допомогу іноземним викладачам оцінити об‘єктивний рівень освіти учнів і студентів, а також посприяти учням та студентам у полегшенні перехідного процесу в навчанні. Ці карти також стануть у пригоді під час повернення українських дітей, адже допоможуть нашим викладачам зрозуміти досягнутий прогрес у навчанні залежно від того, в якій країні перебували українські учні та студенти.

З великими сподіваннями очікуємо на конкретні кроки для реалізації цих домовленостей.

ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ДІТЕЙ, ЯКІ НАВЧАЛИСЯ ЗА КОРДОНОМ

Упродовж навчального року дитина може повернутися до України або до навчання в українському закладі освіти незалежно від місця перебування. 

Офіс віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції у співпраці з МОН оновили брошуру про організацію навчання дітей, які повертаються до навчання в українських школах.

Якщо дитина вимушено не навчалася певний час в українській школі, щоб продовжити навчання в українській школі, для зарахування до закладу освіти вона має пройти підсумкове оцінювання. 

Якщо документ про попередньо здобутий рівень освіти або результатів оцінювання відсутній, у школі здійснюється оцінювання рівня навчальних досягнень для визначення класу, до якого має бути зарахована дитина.

Якщо дитина навчалася в закордонній школі у 9 класі – для зарахування до 10 класу дитина має отримати свідоцтво про здобуття базової середньої освіти. Для цього учні повинні пройти річне оцінювання та/або державну підсумкову атестацію у будь-якій школі України, що забезпечує здобуття базової та повної загальної середньої освіти.

Річне оцінювання здійснюється, як правило, до початку нового навчального року згідно з графіком та завданнями, погодженими педагогічною радою та затвердженими наказом керівника закладу освіти.

АКАДЕМІЧНА ВІДПУСТКА ТА ЗАЛИШЕННЯ НА НАВЧАННЯ ЩЕ В ОДНОМУ КЛАСІ

У зверненнях до освітнього омбудсмена батьки пропонували внести до освітнього законодавства зміни щодо можливості брати академічну відпустку здобувачам закладів загальної середньої освіти. Нам ця пропозиція видалася досить доцільною та вартою уваги. Тому ми звернулися з відповідним листом до Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій щодо розгляду запровадження такої можливості у школах для уникнення подвійного навантаження учнів. У Комітеті нам повідомили, що це питання потребує детального вивчення та опрацювання з урахуванням позицій на рівні МОН. МОН розглянуло таку нашу пропозицію та вважає запровадження академічної відпустки в закладах загальної середньої освіти недоцільним, оскільки повна загальна середня освіта в Україні, відповідно до законодавства, є обов’язковою. 

Водночас існує механізм, як залишити дитину на навчання на другий рік поспіль у тому ж самому класі. Згідно з пунктом 2 Порядку переведення учнів закладу загальної середньої освіти на наступний рік навчання, переведення учнів на наступний рік навчання здійснюється на підставі результатів підсумкового (семестрового та річного) оцінювання учнів згідно з рішенням педагогічної ради закладу загальної середньої.

МОН рекомендує в умовах воєнного стану гнучко використовувати процедури щодо залишення учнів для повторного здобуття загальної середньої освіти, застосовуючи індивідуальний підхід до кожного учня та діючи в найкращих інтересах дитини для дотримання її права на продовження здобуття освіти. Учні 1–10 класів можуть не переводитися на наступний рік навчання та залишатися для повторної освіти у тому самому класі на підставі письмової заяви одного з їхніх батьків чи інших законних представників. Рішення про переведення учня до наступного класу приймає педагогічна рада відповідного закладу загальної середньої освіти. 

Але незрозуміло, що робити, коли зараз дитина не має змоги навчатися в українській школі, перебуваючи за кордоном, а сімейне навчання чи екстернат не дає результатів. Саме тимчасове використання такої можливості академічної відпустки дало б змогу робити перерви у навчанні, зберігати зв’язок із закладом освіти та давало б перспективу повернення в Україну й відновлення повноцінного навчання. 

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Наш висновок після аналізу даних та ситуації щодо навчання українських дітей, які знаходяться за кордоном, на жаль, невтішний: ми можемо втратити велику частку нашого молодого покоління. 

Тому необхідно об’єднувати зусилля та якнайшвидше на рівні державної політики вирішити, як утримати та зберегти зв’язок наших дітей з українською освітою, як допомогти дітям здобувати українську освіту, як компенсувати освітні втрати, та врешті створити умови, щоб наші громадяни поверталися до України. 

Ми розуміємо, що створити умови для повернення всіх українських здобувачів до України наразі неможливо з безпекових причин, тому надзвичайно і найбільш важливо, що ми можемо зараз зробити на державному рівні, – це забезпечити зберегти зв’язок з Україною, який відбувається насамперед через освіту. Обов’язок відвідувати школу країни перебування, незрозумілість, як здобувати українську освіту, щоб не було подвійного навантаження, чи зарахують вивчені за кордоном предмети та інші проблеми негативно позначаються на збереженні цього зв’язку та освіті дітей. 

Ми вже зазначали у наших пропозиціях щодо вирішення проблем та забезпечення освітніх прав здобувачів освіти та педагогічних працівників, які знаходяться за кордоном. Трансформуємо їх з урахуванням тих проблем, які виникли з початком нового навчального року

  • розробити стратегію для створення умов повернення українських громадян до України через підтримку освіти наших дітей;
  • провести перемовини з країнами, де перебувають українські біженці, щодо лояльного до українців освітнього процесу, щоб наші діти могли зберігати зв’язок з українською освітою, навчатися за українськими програмами та за можливості викладання кількох предметів за українськими програмами: українська мова та література; історія України; 
  • забезпечити права на здобуття української освіти для дітей, які знаходяться за кордоном, шляхом розробки відповідних механізмів та процедур (врахувати у документах зарахування предметів, які вивчають за кордоном, оптимізувати розклад уроків через зайнятість учнів у першій половині дня в закордонних школах та подвійне навантаження, надати можливість запису уроків тощо);
  • розробити освітні програми для закордонних українців задля збереження національної ідентичності та культурних зв’язків;
  • отримати достовірну статистику щодо українських здобувачів освіти, які знаходяться за кордоном;
  • визначити окремі школи дистанційного навчання для дітей за кордоном зі спеціально оптимізованим розкладом;
  • посилити спроможність Міжнародної української школи;
  • здійснювати розвиток та підтримку, зокрема фінансову, українських шкіл за кордоном, створити їх реєстр, розглянути можливість видачі ними українських документів про освіту, забезпечення підручниками;
  • розробити порядок зарахування навчальних досягнень із предметів, які здобувач освіти вивчав у закордонних школах, в українських закладах освіти;
  • забезпечити підтримку українських освітян, які працюють у закладах освіти за кордоном та/або суботніх чи недільних українських школах, розробити порядок зарахування стажу роботи за кордоном до педагогічного стажу;
  • провести аналітику щодо переведення українських здобувачів освіти, які знаходяться за кордоном, на сімейну форму навчання;
  • розробити механізми компенсації освітніх втрат закордонних українців.

Як учасникам освітнього процесу діяти у разі ядерної загрози

Про ядерний шантаж з боку росії напевно вже чули всі українці.  Центр протидії дезінформації при РНБО України попереджає лише про посилення такого шантажу.

І хоча сподіваємося на краще й віримо в низьку ймовірність таких дій – готовим варто бути до всього. У разі можливої ядерної загрози важливо не розгубитися, чітко знати, як діяти та головне – діяти дуже швидко. Адже кожна неправильна дія може призвести до серйозних наслідків як для вас, так і для людей поруч із вами. 

Закладам освіти та учасникам освітнього процесу також дуже важливо володіти знаннями та навичками щодо цієї можливої загрози, бо ніхто з нас не знає, яка небезпечна ситуація коли й де може трапитися – чи під час перебування у закладі освіти, чи дорогою до нього, чи вдома. 

Ми опрацювали й узагальнили міжнародні рекомендації щодо дій у разі ядерної загрози та рекомендації Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Ядерний інцидент та радіаційна аварія 

Ядерний інцидент – будь-яка подія або ряд подій одного й того ж походження, які завдають ядерної шкоди: втрати життя, будь-яких ушкоджень здоров’ю людини, втрати майна або шкоди, заподіяної майну, будь-якої іншої втрати чи шкоди, що є результатом небезпечних властивостей ядерного матеріалу на ядерній установці або ядерного матеріалу, який надходить з ядерної установки чи надсилається до неї (стаття 1 розділу 1 Закону України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”).

Радіаційна аварія – подія, внаслідок якої втрачено контроль над ядерною установкою, джерелом іонізуючого випромінювання, і яка призводить або може призвести до радіаційного впливу на людей та навколишнє природне середовище, що перевищує допустимі межі, встановлені нормами, правилами та стандартами з безпеки (стаття 1 розділу 1 Закону України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”).

Можливі наслідки ядерної загрози

За інформацією сайту Внутрішньої безпеки США, наслідки ядерної загрози можуть бути різними:

  • яскравий спалах може спричинити сліпоту менш ніж за хвилину;
  • вибухова хвиля може спричинити смерть чи поранення людей, а також пошкодження будівель за кілька кілометрів від вибуху;
  • радіація може пошкодити клітини тіла, а великі дози опромінення – викликати променеву хворобу;
  • вогонь і висока температура можуть спричинити смерть, опіки та пошкодити будівлі за кілька кілометрів від вибуху;
  • електромагнітний імпульс може пошкодити електричне силове обладнання та електроніку за декілька кілометрів від детонації та спричинити тимчасові збої надалі;
  • опади (радіоактивний, видимий бруд і уламки, що падають дощем із висоти кількох миль) можуть викликати захворювання тих, хто перебуває на вулиці. Опади найбільш небезпечні в перші кілька годин після детонації, тоді вони випромінюють найвищий рівень радіації. Потрібен час, щоб радіоактивні опади повернулися на рівень землі, часто – понад 15 хвилин для областей за межами зон безпосереднього ураження вибухом. Цього часу достатньо, щоб запобігти значному опроміненню, дотримуючись простих кроків, про які читайте нижче.

Центр з контролю та профілактики захворювань в США інформує, що вплив радіації на здоров’я залежить від:

  • кількості радіації, яку поглинає організм (доза);
  • виду радіоактивного матеріалу;
  • способу потрапляння радіоактивного матеріалу до тіла або на нього;
  • тривалості, протягом якої людина піддавалася впливу радіації.

Вплив великої кількості радіації протягом короткого періоду часу може спричинити гострий радіаційний синдром (ГРС).

Як діяти в разі ядерної загрози

Федеральне агентство з надзвичайних ситуацій США рекомендує три простих, але дуже важливих кроки щодо самозахисту в разі ядерної загрози:

  • зайти до найближчої будівлі;
  • перебувати в середині будівлі;
  • бути на зв’язку.

Зайти в середину

Якщо ви знаходитеся на вулиці – й сталася ядерна загроза або якщо влада попереджає про неминучу ядерну загрозу – необхідно якнайшвидше пройти в укриття – до найближчої будівлі або підвалу, щоб уникнути радіації. Найкраще укриватися в будівлі з цегли або бетону. В будівлі слід знаходитися якомога далі від зовнішніх стін, даху та вікон, оскільки радіоактивні  матеріали осідають на зовнішній стороні будівлі. За інформацією Державної служби України з надзвичайних ситуацій, стіни дерев’яного будинку ослаблюють іонізуюче випромінювання у 2 рази, а цегляного – у 10 разів. Заглиблені сховища ще більше ослаблюють дозу випромінювання: з дерев’яним покриттям – у 7 разів, із цегляним або бетонним – у 40-100 разів.

Також потрібно вжити заходи захисту від проникнення у квартиру (будинок), заклад освіти радіоактивних речовин із повітря: закрити вікна, загерметизувати рами, двері.

Усередині укриття слід намагатися підтримувати відстань до 2 метрів між собою та іншими людьми, які не є членами вашої родини, щоб уникнути опромінення від інших або не опромінювати самому. 

Якщо можливо – одягнути маску.

Залишатися всередині

Якщо ви знаходитеся всередині приміщення, варто залишатися в укритті не менше 24 годин, якщо місцева влада не надасть інших інструкцій. Увесь цей час слід і надалі підтримувати дистанцію до 2 метрів між людьми, які не є членами вашої родини, та носити маску.

Якщо члени сім’ї роз’єднані по різних укриттях – кожен повинен залишатися там, де він є, а не переміщуватися в одне укриття, щоб уникнути впливу небезпечного випромінювання.

Якщо в людини є симптоми гострого радіаційного синдрому (опіки шкіри, нудота або блювота), слід звернутися за медичною допомогою, але лише після того, як буде безпечно залишити будівлю чи інше укриття. Якщо людина зазнала невеликої кількості радіації, наслідки для здоров’я будуть помітні не одразу.

Бути на зв’язку

Послуги стільникового зв’язку, обміну текстовими повідомленнями, телебачення та Інтернет можуть бути перервані або недоступні. Тому найкраще мати при собі приймач, що працює від батареї, або ручні радіостанції, щоб володіти достовірною та оперативною інформацією про ситуацію. 

На нашу думку, один або кілька таких приймачів та комплект запасних батарейок необхідно мати в кожному закладі освіти, щоб володіти офіційною інформацією в разі небезпеки та відповідно до неї визначати дії працівників та здобувачів освіти.

Слід залишатися на зв’язку, щоб чути оновлені інструкції від посадових осіб щодо ситуації та поточних дій. Якщо рятувальники радять евакуюватися, – слід слухати інформацію про маршрути, укриття та процедури. Після евакуації не можна повертатися, поки місцева влада не повідомить, що це безпечно. 

Як підготуватися до дій у разі можливої ядерної загрози

Підготовка до можливої евакуації: 

Узагальнивши рекомендації Міністерства внутрішньої безпеки США, міжнародний досвід, рекомендації ДСНС, пропонуємо керівникам закладів освіти, педагогічним працівникам та батькам наступний алгоритм дій. 

Визначити найближче від закладу освіти або по дорозі до закладу освіти та, відповідно, від дому місце для укриття. 

Ті заклади освіти, які працюють очно, вже мають або безпосередньо в закладі, або поруч із закладом укриття, яке може слугувати й укриттям у разі ядерної загрози.

Водночас варто враховувати, що під час можливої загрози дитина може перебувати далеко від дому чи закладу освіти – десь у дорозі. Тому батькам важливо проговорити з дитиною, де саме дитина може укритися, якщо загроза застала у дорозі, та що необхідно робити. Пропонуємо батькам, куди б не йшла ваша дитина, ознайомитися разом із дитиною з можливими укриттями на випадок ядерної загрози по цьому маршруту. Як ми вже зазначали, це може бути укриття під землею або центр великих будівель. Не можна ховатися на відкритих територіях, у транспорті, мобільних будинках.

Органам управління освіти та керівникам закладів освіти слід розробити чіткий алгоритм дій на випадок можливої ядерної загрози, якщо учасники освітнього процесу знаходяться в закладі освіти, в дорозі до закладу, у шкільному автобусі, на дистанційному навчанні та проводити відповідні тренування учасників освітнього процесу.

Також необхідно розробити алгоритм, як у разі вимушеної термінової евакуації внаслідок ядерної загрози після евакуації через безпечний час батькам зв’язатися зі своїми дітьми та дізнатися місце зустрічі, щоб педагогічні працівники передали дітей батькам, коли буде відповідний дозвіл від ДСНС покинути укриття або у разі евакуації.

 Для можливої евакуації слід скласти екстрений набір для виживання впродовж мінімум 24 годин (якщо можливо – на три й більше днів), а саме: 

  • бутельовану воду та упаковані харчові продукти (таку воду та продукти треба обов’язково мати герметично або, принаймні, щільно запакованими, щоб уникнути їхнього зараження);
  • ліки для невідкладної допомоги; 
  • кілька радіоприймачів із батарейним живленням та запасними наборами батарейок для отримання інформації у разі відключення електроенергії;
  • ліхтарик і додаткові батареї для необхідних речей.  

За можливості також покласти:

  • мило;
  • дезінфекційний засіб для рук із вмістом спирту не менше 60%;
  • дезінфекційні серветки та загальні засоби для домашнього прибирання, які можна використовувати для дезінфекції поверхонь, до яких регулярно будуть торкатися люди в укритті. 

Ще до початку воєнного стану ми вже порушували питання щодо оснащення індивідуально кожної дитини, класів та закладів освіти евакуаційними рюкзаками. Докладно з їхнім вмістом можна ознайомитися у нашій публікації. Загалом наповнення цих рюкзаків багато в чому відповідає і наповненню на випадок ядерної загрози. Деякі заклади освіти вже обладнали укриття або заклади освіти такими рюкзаками або запасами. 

ДСНС радить також мати в рюкзаку  верхній одяг (плащ, пальто, накидку) та гумові чоботи, а також протигаз, респіратор або ватно-марлеву пов’язку. Зрозуміло, що батьки навряд чи зможуть забезпечити дитину протигазом, але радимо мати в рюкзаку респіратор або ватно-марлеву пов’язку. Також розуміємо, що чоботи доволі об’ємні, тому певним виходом можуть бути калоші. Запасний одяг та взуття необхідні, щоб у разі потрапляння під радіоактивні опади переодягнутися в чистий одяг, це дуже важливо.

Враховуючи поради ДСНС щодо підготовки до евакуації вдома, трансформуємо їх для закладів освіти.   

Якщо влада повідомляє про евакуацію, необхідно:

  • уточнити час початку евакуації;
  • підготувати евакуаційні рюкзаки з предметами першої необхідності, особистими ліками, одягом, мінімальним запасом їжі та за можливості упакувати в поліетиленові мішки та пакети, щоб мінімізувати ризик зараження речей.

Правила евакуації

Також нагадуємо загальні правила евакуації для педагогів та здобувачів освіти з будівлі, які будуть прийнятними й під час евакуації в разі ядерної загрози (докладніше – у нашій публікації): 

  • Слухати повідомлення органів влади та дотримуватися вказівок.
  • Евакуація здійснюється за відповідним звуковим сигналом, який, у разі потреби, активує адміністрація або працівник, якому стало відомо про ядерну загрозу.
  • Нагадайте дітям про головну мету евакуації: їхня  безпека та правила евакуації: “Не говори. Не  біжи. Не штовхайся. Не повертайся туди, звідки йдеш”. 
  • Закрийте двері  та  вікна.
  • Візьміть з собою шкільний аварійний набір, відро (може бути складним), сумку для швидкої допомоги. 
  • Перевірте безпечність маршруту для евакуації.
  • Під час евакуації радять об’єднувати два класи, й під час переміщення один  вчитель очолює колону, а інший завершує колону дітей двох класів. 
  • Допоможіть дітям з інвалідністю та маленьким дітям.
  • Евакуація здійснюється до певного визначеного місця (місце для кожного класу визначається під час тренувальних навчань і не змінюється).
  • Після прибуття на визначене місце, перевірте наявність усіх дітей за списком.
  • Залишайтеся зі своїм  класом і просіть учнів бути разом, бути усім класом разом, нікуди не розходитися.
  • Якщо небезпечні умови зникли, здійсніть  зворотну  евакуацію  назад  до  класів,  дотримуючись  тих самих  правил.

ДСНС рекомендує:

  • взяти підготовлені речі, одягнути протигаз (респіратор, ватно-марлеву пов’язку), верхній одяг (плащ, пальто, накидку), гумові чоботи;
  • з прибуттям на нове місце перебування провести дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному пункті або ж самостійно (зняти верхній одяг, ставши спиною проти вітру, за можливістю, почистити одяг), обробити відкриті ділянки шкіри водою або спеціальним розчином, що буде виданий кожному. Для оброблення шкіри можна використовувати марлю чи рушники.

Нагадайте дітям правила евакуації

  • Не говори  –  щоб  чути  вчителя.
  • Не біжи –  щоб не  постраждати.  
  • Не штовхайся –  щоб не  постраждали інші.  
  • Не повертайся туди, звідки йдеш – щоб залишатися  в безпеці.

Якщо детонація застала на вулиці й поряд немає будівлі для укриття

Якщо ситуація можливої загрози виникає під час перебування в закладі освіти – це одна ситуація. Адже частина закладів мають певні укриття та необхідні евакуаційні запаси. Водночас така ситуація може трапитися зі здобувачами або працівниками й далеко поза межами закладу.

У такому разі слід сховатися від вибуху за будь-чим, що може захистити. Потрібно лягти обличчям вниз, щоб захистити відкриту шкіру від спеки та летючого сміття. Під час перебування у транспорті, потрібно безпечно зупинитися та пригнутися всередині.

Під час перебування на вулиці якщо неможливо негайно потрапити всередину, – слід прикрити рот і ніс маскою, тканиною або рушником, щоб зменшити кількість радіоактивного матеріалу для вдихання. 

Після того, як ударна хвиля пройде, необхідно якнайшвидше потрапити до найближчого нормального укриття, щоб захиститися від потенційних опадів. Для пошуку такого укриття буде близько 10 хвилин. Необхідно залишатися всередині до того, як пройдуть опади. Найвищий рівень радіації на відкритому повітрі від радіоактивних опадів виникає одразу після їх надходження, а з часом зменшується.

 Що робити, якщо потрапили в укриття після радіаційних опадів

  1. Необхідно зняти верхній шар забрудненого одягу, щоб видалити опади та радіацію з тіла. По можливості не торкатися очей, носа та рота. 
  2. Прийняти душ або вимити водою з милом незахищену шкіру, щоб видалити залишки зі шкіри або волосся, які не були покриті. Якщо не можливо вмитися або прийняти душ, слід скористатися серветкою або чистою вологою тканиною. Дезінфекційний засіб для рук не захищає від опадів. Не слід використовувати дезінфекційні серветки для шкіри. Знову по можливості не торкатися очей, носа та рота. 
  3. Одягнути чистий одяг.

Дезактивація зменшить вплив шкідливих радіоактивних матеріалів, й навіть просто знявши верхній шар одягу, можна видалити до 90% радіоактивного матеріалу. Тому слід привчити дитину носити з собою шматочок тканини та маленьку пляшку води.

При знезараженні інших людей або домашніх тварин людям, які допомагають здійснювати знезараження, також слід прикривати рот маскою, тканиною або рушником.

Безпечне харчування та побут у разі ядерного вибуху

За інформацією із сайту Внутрішньої безпеки США, безпечно вживати упаковані в герметичних контейнерах харчові продукти або продукти, які були в середині будівлі, не зіпсовану їжу з холодильника. Не можна вживати продукти на відкритому повітрі, адже вони можуть бути забруднені опадами.

Воду також слід пити в пляшках або ж уживати запаяні напої. Вода з бачка унітаза (не чаші) і водонагрівача також безпечна. Кип’ятіння водопровідної води не позбавляє її від радіоактивних матеріалів. Поки не будуть отримані результати тестування води на вміст радіації, лише вода в пляшках не міститиме забруднень і буде найбезпечнішою.

Щодо прийому ліків – ліки в герметичній упаковці не містять радіоактивного забруднення. Ліки, що не запечатані, слід приймати, якщо герметичні варіанти недоступні.

Слід використовувати вологий рушник або тканину для очищення всіх контейнерів, посуду та поверхні. Чистячі тканини потрібно запакувати та помістити їх якомога далі від людей і домашніх тварин. Після прибирання  необхідно вимити руки.

Правила від ДСНС щодо безпечної поведінки на забруднених радіонуклідами територіях

  • використовувати для харчування консервоване молоко та харчі, що зберігалися в закритих приміщеннях та в яких відсутнє радіоактивне забруднення. Не пити молоко від корів, які пасуться на забруднених полях;
  • не вживати овочів, що зросли на забрудненому радіоактивними речовинами ґрунті;
  • не пити воду з відкритих джерел та із водопроводу після сигналу радіаційної небезпеки; 
  • накривати колодязі плівкою або кришкою;
  • уникати довгих пересувань забрудненою місцевістю, особливо, ґрунтовими шляхами або травою, не ходити в ліс, не збирати у лісі ягід, грибів та квітів, не купатися у водоймищах;
  • у приміщеннях, призначених для перебування людей, щодня робити вологе прибирання, бажано з використанням миючих засобів;
  • знімати взуття при вході в приміщення з вулиці (забруднене взуття залишати при вході).
  • засоби індивідуального захисту можна не використовувати в приміщеннях, у тиху погоду без вітру та після дощу;
  • у разі пересування відкритою місцевістю, необхідно використовувати підручні засоби захисту:
  • органів дихання – прикрити рот та ніс змоченою водою марлевою пов’язкою, носовою хусткою, рушником або іншою частиною одягу;
  • шкіри та волосся – вкрити будь-якими предметами одягу, головними уборами, хустинками, накидками. Якщо вкрай необхідно вийти на вулицю, потрібно взути гумові чоботи.

З професійним святом!

О – ОСВІТЯНИ – люди, які зараз, докладаючи всіх зусиль, щоб навчати молоде покоління українців, виборюють перемогу та наше майбутнє своїми знаннями, словом, просвітництвом, діями на іншому, важливому для перемоги нашої країни  фронті, – освітньому. 

С – СМІЛИВІСТЬ кожного педагога, який продовжує навчати здобувачів під ракетними обстрілами та між повітряними тривогами або захищати нашу країну зі зброєю  на полі бою – МОТИВУЄ.

В – ВІДВАГА кожного працівника освіти, який під погрозами від окупантів, ризикуючи власним життям та здоров’ям, продовжує боротися проти освітнього геноциду, протистояти йому й надавати здобувачам українську освіту – ВРАЖАЄ, як історія вчительки з окупованої Волновахи.

І – ІНТЕЛЕКТ наших працівників освіти ДИВУЄ унікальними винаходами й розв’язує найскладніші завдання. 

Т – ТВОРЧІСТЬ наших освітян щодо проведення занять, вибору методів навчання НАДИХАЄ, як історія вчителя, який із допомогою мемів і пісень навчає учнів української мови. 

А – АКТИВНІСТЬ дій наших педагогів у рішучості зробити все можливе для перемоги нашої країни – ОКРИЛЯЄ, і спонукає педагогів змінюватися на краще, змінювати українську освіту, не зупинятися й вчитися новому та допомагати іншим, а учнів мотивує до навчання. 

Із професійним святом, наймужніші у світі освітяни!

 

Висвітлення інформації про заклад освіти в умовах воєнного стану

Навчальний рік розпочався, заклади освіти здійснюють освітній процес у різних формах: дистанційній, очній, змішаній. Водночас у медіа, соціальних мережах та на вебсайтах ширяться сюжети й дописи щодо роботи закладів до навчального року, особливостей здійснення освітнього процесу, в яких називаються та демонструються заклади освіти, їхні укриття, кількість дітей, демонструються світлини з дітьми у закладах освіти тощо. 

Така, на перший погляд, звичайна інформація про заклад освіти та його роботу (текстова, а також фото та відео), його працівників та здобувачів, висвітлена чи то медіа, чи самими учасниками освітнього процесу, чи владою, чи громадськістю може бути ризикованою для життя та безпеки учасників освітнього процесу та людей поруч. Адже ворог не зупиняється ні перед чим, нищить як військові, так і цивільні об’єкти. 

Крім того, дуже важливо провести комунікацію з усіма учасниками освітнього процесу щодо висвітлення роботи закладу освіти й розв’язати питання щодо допуску до закладу сторонніх осіб, які можуть розповсюдити важливу інформацію про заклад. 

У цій публікації пропонуємо вашій увазі:

  •  законодавчі обмеження щодо  проведення фото та відеозйомки під час воєнного стану (обмеження права збирати та поширювати інформацію, використання повітряного простору, згода на фото та відеозйомку);
  •  пропозиції, розроблені  Службою  освітнього омбудсмена та Асоціацією Digital Ukraine для медіа, працівників закладів освіти, учасників освітнього процесу щодо висвітлення інформації про заклад освіти в умовах воєнного стану та проведення фото й відеозйомки;
  •  ізраїльський досвід захисту шкіл.

Ми розуміємо, що умови воєнного часу змушують нас швидко реагувати та уточнювати власні дії у конкретних ситуаціях, тому будемо вдячні за конструктивні коментарі та пропозиції щодо того, як можна забезпечити прозорість діяльності закладів освіти без суттєвих ризиків для безпеки всіх учасників освітнього процесу.

 

ЗАКОНОДАВЧІ ОБМЕЖЕННЯ ЩОДО  ПРОВЕДЕННЯ ФОТО ТА ВІДЕОЗЙОМКИ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ

Обмеження права збирати та поширювати інформацію

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір (стаття 34 Конституції України). Але на період воєнного стану це право може тимчасово обмежуватися (Указ Президента України № 64/2022). Наприклад, рішенням Ради оборони Тернопільської області від 31 березня 2022 року №32 було визначено на період воєнного стану заборонити фото та відеозйомку, зокрема місць масових скупчень людей. Заклади освіти також є місцями масових скупчень людей.

Використання повітряного простору

У довоєнні часи з нагоди свят, заходів, для підготовки святкових відеороликів деякі органи місцевої влади, заклади освіти та учасники освітнього процесу здійснювали відеозйомку території закладу та його околиць із дронів або інших літальних апаратів. 

Звертаємо увагу, що, відповідно до пункту 30 Положення про використання повітряного простору України, забороняється використання повітряного простору України (тобто, зокрема й відеозйомка з дронів, квадрокоптерів, безпілотників):

  • над атомними станціями, гідроелектростанціями, греблями, важливими державними об’єктами, природними заповідниками, об’єктами або промисловими підприємствами підвищеної екологічної небезпеки;
  • у разі виникнення загрози національній безпеці, суверенітету над повітряним простором України, територіальної цілісності України або під час збройного конфлікту, проведення спеціальних операцій, пов’язаних із протидією протиправній діяльності на державному кордоні, збереженням територіальної цілісності України та конституційного ладу.

На період воєнного стану запуск безпілотників проводиться виключно за погодження Служби безпеки України.

Згода на фото та відеозйомку

Інформація про фізичну особу є конфіденційною інформацією (частина 1 статті 21 Закону України «Про інформацію»). Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини (ч. 2 статті 11, ч. 4 статті 21 Закону України «Про інформацію»). 

Хоча окремо питання фото- і відеозйомки та використання фото дітей окремо законодавством України не врегульовано, з урахуванням вищезазначених норм законодавства для неповнолітнього згоду на фото- чи відеозйомку мають надавати батьки. 

Проте варто враховувати, що в умовах воєнного стану розповсюдження конфіденційної інформації про людину навіть за її згодою може становити загрозу для  життя і здоров’я  людини та її родини. 

Адже навіть фільмування лише закладу, без присутності людей у кадрі, може бути небезпечним для всіх, хто у ньому навчається та працює. Тому рекомендуємо медіа, керівникам закладів освіти та учасникам освітнього процесу мінімізувати оприлюднення зйомок на території та в закладі. 

Однак, наголошуємо, що можливість фіксації порушення прав з метою подальшого усунення порушень та відновлення прав не скасована. 

Керуючись ст. 32 Конституції України   та Рішенням Конституційного Суду України, зйомки на мобільний телефон (що є збиранням інформації) протиправних дій, що здійснюється особою, яка обіймає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень, допускаються без їх дозволу за умови, що зйомки спрямовані на захист прав людини.  Докладніше – у нашій окремій публікації щодо фото та відеофіксації протиправних дій під час освітнього процесу.

Звертаємо увагу, що йдеться саме про зйомку з метою фіксації протиправних дій для підтвердження фактів порушення прав та додавання такого відео, наприклад, до звернення або доказом у суді, а не для публічного оприлюднення у соціальних мережах, медіа.

 

ПРОПОЗИЦІЇ ДЛЯ МЕДІА, ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ, УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ЩОДО ВИСВІТЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЗАКЛАД ОСВІТИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ТА ПРОВЕДЕННЯ ФОТО Й ВІДЕОЗЙОМКИ

Навіть мінімізувавши фото та відеозйомки закладу освіти або їх оприлюднення медіа мають пам’ятати про правила безпечного висвітлення інформації. Безпека здобувачів та працівників кожного закладу залежить також безпосередньо від інформаційної компетентності  керівника та учасників освітнього процесу цього закладу щодо того, яку інформацію та як варто поширювати публічно в медіа чи соціальних мережах або на сайті закладу освіти.

Наводимо прості, але дуже важливі пропозиції щодо того, як правильно розповідати про освітній процес із застосуванням фото- та відеозйомки, щоб не наражати учасників освітнього процесу та людей поруч із закладом на небезпеку:

  • здійснювати зйомку без позначення геолокації закладу освіти;
  • не зазначати назви та адреси закладів  освіти у сюжеті чи публікації, соціальних мережах;
  • здійснювати зйомку без потрапляння у кадр сусідніх будівель та споруд, особливо об’єктів критичної інфраструктури, не показувати транспортні зупинки поруч із закладом;
  • якщо поруч із закладом влучила ракета або працювала ППО – не викладати фото та відео потрапляння;
  • не знімати на офіційних заходах військовослужбовців та їх родичів, а також не позначати їх у соціальних мережах;
  • не здійснювати зйомку, не повідомляти про наявність та кількість  в закладі освіти дітей та рідних військовослужбовців, працівників органів безпеки та правоохоронних органів,  медичних працівників, які працюють на території бойових дій, полонених;
  • не публікувати матеріали, фото та відео фрагменти, на яких можна визначити розташування укриттів з прив’язкою до місцевості;
  • не знімати та не публікувати напрямки евакуації закладів освіти;
  • не повідомляти форму навчання у закладі освіти;
  • не висвітлювати інформацію щодо форми навчання закладу освіти/зміни форми навчання (дистанційна, очна, змішана чи очно-дистанційна), не розміщувати цю інформацію на вебсайтах та у соціальних мережах;
  • перед тим, як здійснювати чи надавати дозвіл на фото та відеозйомку в закладі освіти, переконатися, чи немає заборони місцевої влади щодо зйомки місць масових скупчень людей;
  • працівникам ЗМІ обов’язково надавати свої журналістські посвідчення, а працівникам закладів освіти перевіряти наявність посвідчень, ретельно перевіряти термін дії посвідчення та фіксувати дані з цих посвідчень, щоб не допустити до закладу сторонніх осіб; 
  • не дозволяти робити та не оприлюднювати світлини й відео дітей, які дають змогу зрозуміти форму навчання закладу освіти та визначити кількість дітей, які навчаються;
  • не повідомляти в медіа та соцмережах інформацію щодо наявності чи відсутності  охорони у закладі освіти;
  • не анонсувати публічно заходи з очною присутністю учасників освітнього процесу;
  • розміщувати чи надавати медіа інформацію про очні заходи після їхнього проведення;

Керівників закладів освіти просимо:

  • розробити правила безпеки щодо висвітлення інформації про роботу закладу освіти та учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану на сайті закладу, в соціальних мережах та медіа.
  • Проінформувати та постійно комунікувати з дітьми та батьками щодо безпеки та правил висвітлення інформації про роботу закладу освіти у соціальних мережах та медіа, в закритих батьківських, учнівських та педагогічних чатах. 
  • Обмежити доступ до закладу сторонніх осіб, що зменшує ризики несанкціонованої фото та відеозйомки закладу та передачі інформації про роботу закладу стороннім особам. 
  • Забезпечити охорону закладу освіти.
  • Допуск батьків до закладу освіти здійснювати за погодженням з адміністрацією закладу за умови підтвердження особи. Здійснювати письмовий облік відвідувачів із пред’явленням документів, які посвідчують особу.
  • Забезпечувати допуск до укриття в закладі освіти лише для учасників освітнього процесу. Якщо заклад освіти працює в будь-якій, крім дистанційної форми, органи влади та заклад освіти обов’язково повинен попередити мешканців прилеглих будівель, що в разі небезпеки заклад освіти не слугуватиме укриттям для жителів та працівників прилеглих будівель і надати інформацію про інші укриття у відповідному районі.

Водночас хочемо наголосити, що, дбаючи про безпеку учасників освітнього процесу, не слід забувати про дотримання вимог статті 30 Закону України “Про освіту” щодо прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти. Загалом норми цієї статті не передбачають висвітлення такої інформації, яка могла б бути небезпечною. Також керівник не повинен зловживати своїми повноваженнями й обмежувати законні права батьків, наприклад, перевіряти стан укриття, прикриваючись дотриманням правил безпеки висвітлення інформації про заклад освіти в умовах воєнного стану.

 

ІЗРАЇЛЬСЬКИЙ ДОСВІД ЗАХИСТУ ШКІЛ 

Попри війну й легалізацію та застосування у країні зброї, школи в Ізраїлі зазнають найменшої кількості збройних нападів, терактів у порівнянні зі школами інших країн, у яких панує мир. Тому ми проаналізували досвід забезпечення безпеки у школах Ізраїлю.

Забезпечення охорони закладу

У 2012 році в Ізраїлі був виданий циркуляр генерального директора * щодо забезпечення безпеки закладів освіти, зокрема від встановлення вибухових пристроїв усередині або поблизу закладу освіти, стрілянини чи захоплення закладу освіти. Нижче наводимо тези цього документу.

У школах, де навчається понад сто учнів, передбачається професійний охоронець. Він проходить тренінгові навчання за стандартами, затвердженими ізраїльською поліцією. Загальна відповідальність за роботу охоронців покладається на поліцію Ізраїлю. Повсякденна робота охоронців здійснюється через органи місцевого самоврядування. Діяльність охоронців контролюється охоронною компанією на підставі угоди, підписаної між охоронною компанією та місцевою владою і відповідно до інструкцій поліції. 

Перевірки закладу охоронцем

Відповідно до циркуляра *, до початку занять охоронець здійснює ранкову перевірку всієї території школи та найближчих околиць щодо виявлення підозрілих осіб, предметів та транспортних засобів (оглядає сміттєві баки, пісочниці, рослинність тощо), адже критичними є години, коли заклад порожній. Охоронець зобов’язаний зачинити всі ворота в закладі освіти до того, як учні входять до приміщення, та провести такий ранковий огляд перед початком уроків. 

Також охоронець зобов’язаний здійснювати регулярну перевірку закладу в навчальний час – мінімум двічі, бажано перед виходом здобувачів на перерву. 

У навчальний час охоронець повинен перебувати біля головних воріт закладу, щоб контролювати територію вхідних воріт та шкільне подвір’я та реагувати у разі надзвичайних подій. У періоди, коли здобувачі прибувають/йдуть із закладу, охоронець має спостерігати та контролювати шляхи доступу до закладу освіти, оскільки це відомі для здобувачів та сторонніх осіб фіксовані години з великим скупченням людей. У ці періоди часу охоронець має бути готовим відреагувати навіть на подію, яка може статися поза стінами школи. 

Допуск сторонніх

Згідно з циркуляром *, упродовж періоду навчання усі ворота для входу на територію закладу зачинені відповідно до вказівок охоронця та за погодженням з офіцером безпеки ізраїльської поліції. 

Охоронець зобов’язаний реєструвати сторонніх осіб і транспортні засоби, які в’їжджають на територію школи.

У разі звернення до закладу невідомої охоронцеві особи, охоронець перевіряє її особу за посвідченням або будь-якою іншою ідентифікаційною карткою, з’ясовує мету входу та передає деталі до секретаріату закладу (через телефон, домофон або особисто), і секретаріат схвалює або забороняє вхід цієї особи. Якщо в особи є сумка чи пакет, охоронець має її обшукати. Якщо охоронець залишає ворота на короткий час, щоб передати інформацію секретаріату, він повинен замкнути ворота та залишити на них табличку «охоронець здійснює перевірку». Відомості про тих, хто входить до воріт закладу освіти, фіксуються у журналі щоденно на окремій сторінці. 

Без дозволу закладу освіти після закриття воріт до закладу освіти вхід особам забороняється, зокрема навіть батькам, братам, сестрам учнів. 

Елементи, які повинні встановлюватися в кожній школі згідно з інструкціями ізраїльської поліції

  • Звичайний стандартний * паркан (має чітко встановлені вимоги до матеріалу виготовлення паркана та розмірів, щоб паркан забезпечував захист)
  • Ворота аварійного виходу (їх кількість залежить від розміру закладу освіти)
  • Система оповіщення 
  • Засоби зв’язку між будкою охорони та секретаріатом закладу (контакт/домофон/телефон)
  • Будка охорони.

Камери спостереження

Одним з елементів забезпечення безпеки закладів освіти Ізраїлю є встановлення камер відеоспостереження. 2015 року Міністерство освіти Ізраїлю опублікувало циркуляр «Камери в закладах освіти – регламент їх впровадження та способи їх встановлення» *, який врегульовує порядок встановлення та використання камер у школах. Звертаємо увагу, що, відповідно до цього циркуляру, встановлення камер не є обов’язковим. Водночас документ наголошує на важливості збереження права на приватність здобувачів освіти та працівників закладу в разі їх встановлення.

Камери дозволяється розміщувати всередині та на периферійній території закладу освіти (вхідних воротах, огорожі), щоб забезпечити безпеку закладу та запобігти проникненню сторонніх осіб. Відповідно до документа, рішення про розміщення камер на внутрішній території школи з метою їхньої роботи в навчальний час приймає директор закладу освіти з погодженням із директором округу. Рішення про встановлення камер у периферійній зоні школи з метою їх роботи в навчальний час приймає власник закладу освіти або місцеве управління освіти чи служби безпеки за погодженням із директором закладу освіти та з місцевою владою або з окружним управлінням Міністерства освіти та  поліцією Ізраїлю.

Три стани щодо безпеки в закладі освіти та посилення безпеки

Як зазначає циркуляр *, ізраїльська поліція встановлює три стани щодо безпеки закладів освіти: 

  1. Режим очікування  — це звичайний режим, у якому виконуються звичайні дії з безпеки, визначені для щоденних операцій. 
  2. Стан тривоги — відбувається під час підготовки до святкового періоду, важливих дат і вимагає, щоб охоронці пройшли інструктаж від охоронця Управління відповідно до оновлених інструкцій поліції. 
  3. Статус тривоги – це ситуація, в якій система безпеки готується перешкодити ворожій диверсійній діяльності на певній території. Ця ситуація вимагає посилення охорони та вжиття додаткових запобіжних заходів в установі, інструктаж персоналу установи щодо підвищення пильності та здійснення посиленого патрулювання поліцейськими автомобілями Ізраїлю в регіоні. 

Після отримання повідомлення про підвищення рівня тривоги в закладах освіти безпека охорони посилюється відповідно до інструкцій ізраїльської поліції та під її відповідальність, зокрема:

  • поліція Ізраїлю за необхідності збільшує кількість охоронців закладах освіти
  • на прохання департаменту безпеки ізраїльської поліції збільшуються мобільні відвідування закладів поліцією. 

 У деяких випадках сили безпеки або офіцери служби безпеки повідомляють школи про те, що вони повинні посилити пильність щодо безпеки. У цих випадках заходи щодо безпеки в школі принципово не змінюються, але директор і помічник служби безпеки забезпечать пильність вчителів і персоналу.

*неофіційний переклад українською мовою

Український проєкт «Спеціаліст з безпеки в освітньому середовищі»

За інформацією заступниці Міністра внутрішніх справ України Катерини Павліченко, з  1 вересня в українських закладах освіти окремих територіальних громад розпочали роботу перші 17 спеціалістів з безпеки в межах проєкту «Спеціаліст з безпеки в освітньому середовищі». Спеціаліст з безпеки, зокрема взаємодіятиме з поліцейськими та рятувальниками, слідкуватиме за станом безпеки у школі та за виконанням дітьми усіх заходів безпеки. Для цього всі спеціалісти з безпеки пройшли двотижневе очне навчання на базі Національної академії внутрішніх справ і продовжать дистанційне.

Проєкт «Спеціаліст з безпеки в освітньому середовищі» втілено МВС України разом із UNICEF Ukraine, Міністерством освіти і науки України та за співпраці з багатьма інституціями, зокрема Службою освітнього омбудсмена. Розробка проєкту розпочалася рік тому, водночас проєкт буде видозмінюватися відповідно до умов часу та масштабуватися до національного рівня.