ХТО І ЯК РОЗРОБЛЯЄ ТЕСТИ ТА ЗАБЕЗПЕЧУЄ ТАЄМНІСТЬ ЗАВДАНЬ

Сергій Горбачов: Пане Валерію, скажіть, будь ласка, який компонент вашої роботи Ви вважаєте найважливішим задля дотримання прав учасників освітнього процесу?

Валерій Бойко: Складно виокремити якісь важливі або не важливі елементи нашої роботи: кожен з них має критичне значення. Бо від самого моменту створення кожного тестового завдання, формування, друку та доставки сертифікаційних робіт до пунктів проходження тестування, логістики, організації ЗНО в населених пунктах,   співробітники Українського центру оцінювання якості освіти і його регіональних підрозділів докладають максимальних зусиль.

ВАЛЕРІЙ БОЙКО: “У РОБОТІ Українського центру оцінювання якості освіти СКЛАДНО ВИОКРЕМИТИ ВАЖЛИВІ АБО НЕ ВАЖЛИВІ ЕЛЕМЕНТИ РОБОТИ: КОЖЕН З НИХ МАЄ КРИТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ”

Сергій Горбачов: Розкажіть більш детально про те, як розробляються тести, що взагалі враховується при їх розробці, хто є авторами тестів. Чи престижно бути авторами тестів ЗНО?

Валерій Бойко: УЦОЯО постійно формує банк завдань тестувань зовнішнього незалежного оцінювання з усіх предметів. У ньому вміщуються завдання, які розробляють автори на наше замовлення. Кожне завдання проходить рецензування та апробацію і  ретельно перевіряється фахівцями-предметниками відповідного відділу. Наприклад, завдання з історії України, української мови, літератури, іноземних мов перевіряє відділ змісту суспільно-гуманітарних навчальних предметів; географію, біологію, фізику, математику, хімію – відділ змісту природничо-математичних навчальних предметів.

Працівники УЦОЯО щороку компонують кілька варіантів тестів: для основної та додаткової сесії. Це робиться заради забезпечення права на доступність і здобуття вищої освіти для тих осіб, які з різних життєвих і незалежних від них обставин не змогли потрапити на основну сесію. 

Для таких учасників ЗНО ми проводимо ще додаткову сесію тестування. У різні періоди існування Українського центру, з огляду на різні суспільно-політичні події, Український центр проводив декілька додаткових сесій. Це, наприклад, стосувалося подій, пов’язаних з окупацією Криму, з початком російської агресії на сході України. 

Для того, щоб ознайомити абітурієнтів з якимись новаціями або структурними докорінними змінами у завданнях УЦОЯО розробляє демонстраційний варіант тестів, який розміщується на сайті. Наприклад, вже зараз доступний демонстраційний варіант тесту з математики ЗНО-2021

УЖЕ ЗАРАЗ ДОСТУПНИЙ ДЕМОНСТРАЦІЙНИЙ ВАРІАНТ ТЕСТУ З МАТЕМАТИКИ  ЗНО-2021

Сергій Горбачов: Як центр забезпечує таємність змісту завдань? Бо, наприклад, мене попросили поставити таке запитання: «Кажуть, можна сплатити дві тисячі доларів, і будемо знати про те, які тести будуть зараз використовуватися». 

Валерій Бойко: Ми такі запитання чуємо досить часто. Наприклад, декілька років тому в Український центр зверталася схвильована мама абітурієнта, яка дорікала Українському центру про те, що їй хтось сказав, що треба купити збірник з 600 чи 700 завдань, простудіювавши які, можна гарантовано отримати високий бал ЗНО. Родина купила збірник, дитина сумлінно простудіювала всі ці сотні завдань, які були до нього включені… А потім виявилося, що жодного з тих завдань, які дитина попередньо розв’язала, у тесті не було. І в цьому була претензія до Українського центру.

Сергій Горбачов: А звідки цей дивний збірник взявся? Подібні збірники взагалі якось співвідносяться з реальним ЗНО?

Валерій Бойко: Зараз на будь-якому книжковому ринку можна придбати різноманітні збірники на будь-який смак: будь-якого видавництва, у будь-якій палітурці, розміру, формату, шрифту. Вони подібні один до одного. У таких посібниках може бути дотримано формат завдань, буде часткове копіювання тих формулювань та підходів, які використовує УЦОЯО. Але їхній зміст не має нічого спільного зі змістом реальних тестових завдань. Це варто добре пам’ятати всім, хто готується до ЗНО. Ми не можемо заборонити використовувати такі збірники у тренувальних цілях, але повторюся: ці завдання не є чинними для дійсного ЗНО. 

ЗМІСТ ЗБІРНИКІВ ЗАВДАНЬ “З РИНКУ” НЕ МАЄ НІЧОГО СПІЛЬНОГО ЗІ ЗМІСТОМ РЕАЛЬНИХ ТЕСТІВ ЗНО

Сергій Горбачов: А чи були випадки витоку даних про тести, коли хтось дізнавався про реальні тестові завдання?

Валерій Бойко: Мені такі факти не відомі. Наш відділ захисту інформації забезпечує збереження секретності завдань та пильнує за інформаційним простором для того, щоб відслідковувати такі речі. Були спроби видати вигадане за дійсне. Але серед всього того, що з’являлося або напередодні тестування, або в день тестування, або навіть під час проходження тестування, ми не зафіксували жодного дійсного випадку витоку даних реального тестування. 

Сергій Горбачов: Коли ми говоримо про ЗНО у нинішньому форматі – це, на думку багатьох педагогів,  досить послідовна реалізація концепції знаннєвого підходу. Тобто треба щось вивчити, а потім – відтворити. Яким чином центр оцінювання якості освіти реагує на виклики Нової української школи щодо компетентнісного підходу? Наскільки взагалі можливо в тестах масового ЗНО реалізувати компетентнісні завдання?

Валерій Бойко: Без міцних фундаментальних знань не можуть з’явитися вміння і навички, які й формують компетентності. Коли є симбіоз цього всього, можна певною мірою говорити про компетентнісний підхід. 

Усі тести, які продукує Український центр, можна назвати знаннєвими та компетентнісними водночас. Це тести з української мови і літератури, математики, фізики, хімії, біології тощо. 

Сергій Горбачов: Наступне запитання пов’язано з цим же. Компетентнісний підхід дуже послідовно і дуже масово реалізовано в міжнародному дослідженні PISA, яким, до речі, займався й Український центр оцінювання якості освіти. Скажіть, будь ласка, наскільки корелює підхід українського ЗНО з методикою і підходами міжнародного дослідження? І чи вважаєте Ви, що дані PISA об’єктивно відображають стан нашої освіти?

Валерій Бойко: Підходи ЗНО та підходи PISA є діаметрально протилежні. Дані PISA об’єктивно відображають стан української освіти відносно того кластеру, стосовно якого здійснюються виміри. Це п’ятнадцятирічні підлітки. Якщо говорити про змістовий компонент ЗНО, то ЗНО за форматом саме безпосередньо інструмента, який використовується, більш подібний до TIMSS, а не до PISA. TIMSS – це також міжнародне дослідження, яке скероване на перевірку математичної, читацької і природничої грамотності, але в TIMSS використовуються завдання з чіткою прив’язкою до національних навчальних програм. 

Підходи ЗНО та підходи PISA є діаметрально протилежні. 

PISA є надпрограмою, продуктом, який не опирається на жодні державні стандарти, типові освітні програми, навчальні програми, будь-що. Інструмент PISA саме тому унікальний, що він  універсальний для будь-якої країни, його можна використовувати, тому що перевіряється все те, що знадобиться майбутньому свідомому громадянину своєї держави. Це вміння читати, аналізувати, критично сприймати інформацію, це вміння розумітися на якихось загальних природничих явищах, вміння застосовувати набуті знання без прив’язки до того, що ти вчив у школі Сінгапура чи в школі України. Водночас уміння застосовувати набуті математичні знання безпосередньо так само в життєвій ситуації, з якою може стикнутися дитина з Вашингтона, або дитина з Києва, чи дитина з Мінська, Кишинева, взагалі – з будь-якого міста будь-якої країни. 

Важливо також розуміти, що PISA – інструмент моніторингового дослідження. 

 

ЧИ ТРЕБА РОЗДІЛЯТИ ЗНО ТА ДПА?

Сергій Горбачов: Як Ви вважаєте: чи можна поєднувати в одному процесі ці дві цілі: підбити підсумки навчання у школі – і забезпечити вступний іспит до закладу вищої освіти? Чи не вважаєте Ви, що це треба взагалі розділити? І, можливо, взагалі усунути заклади середньої освіти від проведення ЗНО? Бо як директор школи я чудово знаю, як кожного року школа має готувати списки випускників на ЗНО, подавати, звіряти їх, організовувати явку випускників на пункти ЗНО. За все це відповідає заступник директора з навчально-виховної роботи. Крім того,  приміщення шкіл використовується як пункти тестування, а вчителі виступають інструкторами на ЗНО. 

Валерій Бойко: На мій погляд, школа відокремлена від ЗНО як інституція, бо використовує результати ЗНО тільки в тій частині, яка стосується результатів ДПА (державної підсумкової атестації). На сьогодні, головна  мета ЗНО – це забезпечення чесного прозорого вступу до закладів вищої освіти. 

Для того, щоб випускник двічі не переживав стрес:  спочатку шкільний іспит, а потім ЗНО, виникла ідея об’єднати ці випробування в одне.  Фактично ДПА в тому форматі, у якому вона зараз існує, – додаткова функція, яку УЦОЯО додатково реалізує. Це доволі складно. 

Тому що при оцінюванні ДПА необхідно враховувати, на якому рівні дитина вивчала предмет (стандарт чи профільний), і належно оцінити за шкалою 1-12. Чи мотивує система ДПА до її успішного проходження?

Відповіді на гострі запитання читачів про те, хто може складати ЗНО, чи буде ЗНО після 9 класу, навіщо складати вступні іспити на магістратуру за технологією ЗНО та інші – читайте у другій частині інтерв’ю з очільником УЦОЯО Валерієм Бойком.