Освітній омбудсмен вже неодноразово заявляв про дуже серйозну для українських школярів та української освіти проблему – це вимірювання та компенсація освітніх втрат. Їх мають практично всі українські діти шкільного віку, де б вони не знаходилися.

Через тривалі перебої й відсутність електропостачання та інтернет-зв’язку, перебування в укриттях, освітні втрати мають ті, хто зараз перебуває на контрольованій Україною території. Не мають доступу до української освіти, а відповідно мають суттєві освітні втрати ті діти, які перебувають на тимчасово окупованих територіях. Діти, які перебувають за кордоном, змушені навчатися у двох школах, але більшість обирає навчання у школі країни перебування, і переходить на сімейне навчання, за якість якого відповідають лише батьки. Крім того, свою роль відіграє й подвійне навантаження, яке мають діти, що навчаються за кордоном. А частина дітей, що перебувають за кордоном, навчаються на екстернатній, або сімейній формі, що також впливає на якість освіти.

Незважаючи на самовіддані зусилля наших вчителів і проведення уроків прямо на вулиці, з пунктів Незламності, в укриттях, та допомогу батьків своїм дітям, мусимо чесно зазначити про те, що українські діти мають дуже серйозні освітні втрати. Наразі в Україні на рівні держави, на жаль, відсутні усталені процедури для дослідження рівня освітніх втрат та їх компенсації, але представники Сектору освіти Світового банку зазначають, що через пандемію та війну освітні втрати в Україні можуть становити більше одного року. 

Світовий банк у своєму галузевому огляді “Освіта: наслідки війни в Україні” зазначає, що їм доводиться відмовлятися від масштабних інвестицій у фізичну інфраструктуру України на користь прямої підтримки процесу викладання та навчання. І радять організувати шкільне навчання де завгодно, на кшталт як це зробила Південна Корея в 1951 році.  Одна з порад Світового банку – зараз зосередитися на оцінюванні втрат, підтримці та репетиторстві, щоб забезпечити досягнення мінімального рівня знань.

А на етапі відновлення Світовий банк радить приділяти пріоритетну увагу поверненню до навчання, щоб подолати прогалини в навчанні, а частині здобувачів освіти може знадобитися адресне навчання. Адже економічне зростання України в середньостроковій перспективі вимагатиме значних інвестицій у людський капітал, при чому безпосереднім пріоритетом має стати відновлення системи надання високоякісної освіти. 

Тобто ми маємо сьогодні вкладати в освіту, компенсувати втрачені знання, щоб через декілька років мати економічне зростання, підвищення ВВП країни та добробуту українських людей. На жаль, на державному рівні питання вимірювання та компенсації освітніх втрат поки не порушується. Але батьки, педагоги, освітні управлінці та експерти розуміють, що освітні втрати необхідно компенсувати, і починати це робити зараз, не чекаючи завершення війни. Наша боротьба на освітньому фронті – це боротьба за майбутнє України. Важливо пам’ятати, що надолуження освітніх втрат в Україні не є миттєвим процесом, а вимагає довгострокової роботи та взаємодії між державними установами, освітніми установами та суспільством.

РОЗРОБКА СТРАТЕГІЇ ВИМІРЮВАННЯ ТА КОМПЕНСАЦІЇ ОСВІТНІХ ВТРАТ

Громада або/та заклад освіти може розробити стратегію (програму) вимірювання та компенсації освітніх втрат. У документі  варто зазначити:

  • з яких предметів планується організувати компенсацію освітніх втрат та у яких класах, у який термін;
  • формат та строк проведення освітніх вимірювань з окремих предметів;
  • формати співпраці з батьками щодо компенсації втрат; 
  • орієнтовну кількість годин із кожного предмета, необхідну для компенсації знань;
  • формати навчання: 
  • факультативи;
  • курс за вибором;
  • пришкільний табір;
  • інші формати.
  • яких вчителів планується залучити до компенсації освітніх втрат;
  • коли планується компенсувати втрати: протягом навчального року, в червні тощо;
  • форми залучення учнів: навчання у класах, групах тощо;
  • моніторинг результативності та коригування програми.

На жаль, поки такої стратегії на рівні держави немає. Ми ретельно розглянули стратегічний документ ПЛАН ВІДНОВЛЕННЯ Освіта і наука, у якому викладені проблеми різних рівнів освіти та пропозиції щодо їх вирішення, але ця проблема у документі не зазначена. Служба освітнього омбудсмена запропонує цю ініціативу під час обговорення цього документа. 

 

КОМУНІКАЦІЯ  З БАТЬКАМИ ЩОДО ВИМІРЮВАННЯ ТА КОМПЕНСАЦІЇ ОСВІТНІХ ВТРАТ

Під час роботи над стратегією закладу освіти щодо компенсації освітніх втрат та під час проведення такого навчання варто співпрацювати з батьками, щоб зрозуміти їхню позицію та організувати якісний освітній процес. 

Школи, які поділилися з нами своїм досвідом, свідчать про активну та постійну залученість батьків до роботи школи. Саме з батьками ці школи визначили предмети, з яких відбуватиметься вимірювання та компенсаційне  навчання, певні дні та години для проведення занять.

Директорка ліцею з Київської області поділилася досвідом організації навчання з компенсації освітніх втрат. Педагоги закладу освіти, який вона очолює, проводять уроки, які не відбулися через повітряні тривоги та відключення електропостачання, іноді у вихідні дні, або у будні дні, зокрема у вечірні години, а години занять визначають залежно від графіка відключення світла. Педагоги ліцею постійно комунікують з батьками та спільно визначають формати, дні та години таких занять. Також запланували проведення педагогами індивідуальних консультацій з дітьми для безпосереднього надолуження знань.

 

КАРТА ОПОРНИХ ЗНАНЬ ПРЕДМЕТА

Перш за все радимо педагогам створити карту опорних знань із кожного предмета та класу. У ній має бути зазначено головні знання з кожного предмета за певний клас (це та основа знань, якою повинен володіти учень, і без них він не зможе навчатися у наступному класі). 

Але закликаю вчителів не вдаватися до предметного шовінізму, який, на жаль, присутній у великої кількості вчителів, які вважають свій предмет найголовнішим для дітей і здійснюють відповідну поведінку та дії.

Тому закликаю складати коротку карту опорних знань, включати до неї найголовніші теми (правила, формули тощо), для кожного класу з певного навчального предмета. Критерієм включення знань опорної карти має слугувати те, що без володіння ними учень не зможе навчатися у наступному класі. 

Педагоги  можуть об’єднати свої зусилля щодо розробки карт опорних знань із предмета в кожному класі на рівні закладу освіти, методичного об’єднання або окремої громади. 

 

ОСВІТНІ ВИМІРЮВАННЯ ДЛЯ З’ЯСУВАННЯ ОСВІТНІХ ВТРАТ

Для того, щоб компенсувати освітні втрати, необхідно визначити рівень опорних знань у дітей. На жаль, поки у нашій країні освітні вимірювання не розроблені й не проводяться. Хоча за час війни можливо було розробити короткі освітні вимірювання з володіння опорними знаннями для кожного класу з кожного предмету і надати цей інструмент закладам освіти та педагогам. Адже в нашій країні є достатня кількість наукових та науково-методичних установ як державного, так і обласного рівнів. 

Наразі розроблені діагностичні тести з математики й української мови для учнів 5, 7 та 9 класів, які розміщені на вебсайті Всеукраїнської школи онлайн. Докладно, як користуватися тестами https://youtu.be/9QtBSrEnjRE .

Щоб з’ясувати рівень володіння опорних знань з інших предметів та по класах  – радимо педагогам напрацювати відповідні завдання на основі карти опорних знань предмета. Педагоги також можуть об’єднати свої зусилля щодо розробки цих завдань у закладі освіти або з іншими закладами освіти. 

Як в інших країнах визначають рівень знань та освітні й особисті потреби кожної дитини, щоб здійснювати  ефективний педагогічний підхід до кожної дитини, читайте у нашому наступному дописі. 

 

ВАРІАНТИ КОМПЕНСАЦІЇ ОСВІТНІХ ВТРАТ ТА МОЖЛИВОСТІ ОПЛАТИ ЗА ЦЮ РОБОТУ

Питаннями компенсації освітніх втрат займалися як окремі країни, так і міжнародні організації. Зокрема ЮНЕСКО підготувала документ «Відновлення освітніх втрат: що можна зробити швидко та масштабно, у якому запропонували варіанти програм для подолання прогалин у знаннях через Covid19. Це питання також досліджував портал Освіторія. Ми здійснили аналіз цих програм та можливість їхнього застосування в умовах війни в Україні, а також можливе джерело оплати роботи вчителів.

Коригування навчального року

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 р. № 711 “Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні” було встановлено тривалість 2022/20223 навчального року з 1 вересня 2022 року по 30 червня 2023 року, тобто 175 днів. Така тривалість була і в довоєнні часи.  Червень є навчальним місяцем, але фактично всі школярі  у червні не навчалися. Тому окремі громади та міста  ініціювали проведення у червні 2023 року повноцінного навчання або навчання з окремих предметів. 

Дітей під час такого навчання при цьому можна поділити не по класах, а по групах, залежно від рівня знань та рівня освітніх втрат, які мають показати освітні вимірювання.

Це може бути пришкільний табір з усіма активностями та з навчанням з окремих предметів.

Додаткової оплати з бюджету така програма фактично не потребує. Адже вчителі забезпечені заробітною платою у червні коштом освітньої субвенції. 

Програми надолуження освітніх втрат та корекційні програми 

Програми надолуження освітніх втрат  – це короткострокові програми, які надають усім учням можливість надолужити матеріал через повторний доступ до нього паралельно з продовженням стандартного навчання. 

Корекційні програми орієнтовані на учнів, які мають труднощі в навчанні. У школі такі програми реалізують як додаткову цільову підтримку за стислим навчальним планом, одночасно зі звичайними заняттями. Це можуть бути індивідуальні додаткові заняття з учителем або виокремлення групи учнів, які потребують допомоги.  Під час такого навчання школяра  зосереджуються на формуванні мінімальних навичок та знань, необхідних для адекватного сприйняття матеріалу на рівні класу. 

У закладі освіти такі програми можна впровадити у вигляді факультативу, курсу за вибором або індивідуальних занять, але є проблема оплатити роботи вчителів. Адже у 2023 році обсяг субвенції визначили без врахування додаткових годин навчального плану на окремі предмети, факультативні курси, індивідуальні заняття. Тобто у разі запровадження таких програм, оплату можуть здійснювати лише за кошти місцевого самоврядування або за рахунок економії освітньої субвенції.

Але є недержавні програми, які впроваджуються громадськими організаціями, їхній перелік буде наведено нижче.  

Програми прискореного навчання

Ідея цієї програми – подати найважливіші знання та навички, зосередитися на головному, тобто прибрати предметний шовінізм. 

Прискорене навчання — це  проєктний, діяльнісний підхід. Під час  такого навчання повторення матеріалу відбувається під час відпрацювання навичок. Учні на таких уроках мають проявляти активність, зокрема фізичну — багато рухатися, заняття емоційно забарвлені. 

Ця програма підійде для дітей, які мають великі перерви у навчанні, зокрема для тих, хто перебував в окупації, чи зоні бойових дій, або тих, хто перебуває за кордоном і не навчався тривалий час за українською програмою.

Таку програму можна також провадити як факультатив, курс за вибором, індивідуальні заняття, або у червні. Й організувати таке навчання можна на звільнених територіях або організувати групи дітей у громаді. 

ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА ПІД ЧАС КОМПЕНСАЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Напевно всі розуміють, яку психологічну шкоду, крім фізичної, заподіює війна. Особливо страждає вразлива та нестійка психіка дітей. 

Тому під час компенсаційного навчання вчителям варто використовувати різні техніки та прийоми для покращення психологічного стану дітей. Можливо долучити до такого навчання психолога для  консультування батьків і вчителів, проведення психологічної профілактики та корекційної роботи

З переліком інформаційних ресурсів для дітей можна познайомитися за покликанням. Дізнатися про те, як батькам та педагогам зменшити рівень тривожності та стресу і де знайти допомогу можна у дописі на нашому вебсайті. 

 

РЕАЛІЗАЦІЯ, МОНІТОРИНГ ТА КОРЕГУВАННЯ КОМПЕНСАЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

ЮНЕСКО у своєму документі “Відновлення освітніх втрат: що можна зробити швидко та масштабно” зазначає, що реалізація програми потребує значних ресурсів (бюджет, інфраструктура, людські ресурси, матеріали, організація тощо). 

Але варто на етапі реалізації оцінювати дієвість програм компенсаційного навчання – контролювати та оцінювати виконання програми, щоб за потреби проводити коригування. Під час моніторингу варто оцінювати результативність навчання, рівень оволодіння знаннями та навичками з певних предметів та тем, сприйняття навчання учнями та батьками. Залежно від результатів заклад освіти може розробити нові підходи до навчання, адаптовані до конкретних умов.

 

НЕДЕРЖАВНІ ПРОЄКТИ ЩОДО КОМПЕНСАЦІЇ ОСВІТНІХ ВТРАТ

Найвідоміший проєкт “Освітній суп” – це безоплатні онлайн-заняття (академічний тьюторинг у малих групах) з урахуванням шкільної програми для учнів та учениць 5-10 класів. Цьогоріч проєкт фокусується на двох предметах – математика та українська мова. 

У 2023 році відбуватиметься три хвилі набору:

  • 1 хвиля-лютий-березень
  • 2 хвиля- березень-квітень
  • 3 хвиля травень-червень

Інформацію про набір можна знайти в соцмережах ГО “Навчай для України” meta (facebook) або instagram. 

Більше деталей у реєстраційній формі: https://bit.ly/registration_sup

Проєкт “Залишаємось з Україною” від ГО “Смарт освіта”

Проєкт не є безпосередньо компенсаційним навчанням, але він дає можливість учням 5-11 класів, які перебувають за кордоном, зберігати зв’язок з Україною та її системою освіти. Долучившись до проєкту діти матимуть змогу вивчати українську мову, літературу та історію України. Безоплатні українознавчі онлайн-заняття відбуваються ввечері в будні дні та в суботу. 

Щоб доєднатися до занять, батьки мають заповнити відповідну форму.

Влітку організація проводила кетч-ап класи офлайн (у Львові) та онлайн для учнів 5-11 класів. Зараз ГО працює над оновленням програми навчання, яке відбудеться влітку 2023-го року (орієнтовно в липні-серпні), про усі деталі буде повідомлено згодом.

Докладно про проєкт на вебсайті ГО Смарт освіта. 

«Catch up-класи» на Житомирщині за підтримки UNICEF

У  Житомирській області в межах крос-секторального проєкту реалізується освітня активність «Catch up-класи», що надає можливості для навчання та розвитку дітей, які мають обмежений доступ до освіти.

В області вже 419 вчителів із 26 територіальних громад додатково займаються з дітьми у таких «catch up-класах», аби допомогти дітям надолужити пропущений навчальний матеріал. Це вчителі, які проводять заняття з математики, української мови, та психологи, які надають допомогу дітям. 

Зараз продовжується набір дітей та вчителів до проєкту. 

Батьки можуть залишити заявку, аби записати свою дитину до такого «catch up-класу». Заняття безоплатні. Відповідно до територіального розміщення та пріоритетної форми навчання (в онлайн чи офлайн форматі) буде підібраний вчитель, який допоможе наздогнати дитині навчальний матеріал. 

До проєкту також запрошуються вчителі та психологи. Щоб долучатися до проєкту необхідно заповнити онлайн-форму, пройти відбір та навчання. 

Проєкт реалізується  ГО «НУО «Ін Тач Юкрейн Фундейшн», за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ). Докладна інформація про проєкт.

 

ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД КОМПЕНСАЦІЇ ОСВІТНІХ ВТРАТ

У Великобританії для подолання впливу на успішність і навчання учнів COVID-19 розробили Національну програму репетиторства. Це державна програма, яка реалізується у партнерстві з п’ятьма благодійними організаціями, розроблена для того, щоб охопити учнів цієї держави із найменш заможних родин. На її реалізацію виділено 1 мільярд фунтів. Докладно про програму можна дізнатися тут.

У документі “Відновлення освітніх втрат: що можна зробити швидко та масштабно” наводиться досвід різних країн щодо компенсації освітніх втрат, психічної підтримки, консультування педагогів тощо. 

 

Висновок: 

Україна потребує і надалі потребуватиме ще більше освічених людей, яку їй може дати система освіти та якісне навчання. 

Освітні втрати, які мають наші діти через пандемію і війну, вплинуть як на майбутнє кожного громадянина, так і на економіку країни.  

Ми не можемо замовчувати та заплющувати очі на великі освітні втрати наших дітей, удавати, у з цим все добре. 

Відбудовувати зруйновані заклади освіти – це добра і потрібна справа, але це тривалий та коштовний процес, який триватиме не один рік, враховуючи масштаби руйнувань. 

Водночас вже зараз варто врахувати поради міжнародних партнерів України і включити порядку денного компенсацію освітніх втрат здобувачів освіти на всіх рівнях: від державного рівня, рівня громади до закладу освіти, батьків і педагогів.