Нещодавно було презентоване дослідження “Війна та освіта: як рік повномасштабного вторгнення вплинув на українські школи”, дослідження проведене аналітичним центром Cedos на замовлення міжнародного благодійного фонду savED за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». У ньому аналізується, як повномасштабна війна вплинула на доступ до загальної середньої освіти, зокрема у громадах, що перебували в зоні бойових дій або в окупації; якими є потреби для відновлення цього доступу, а також можливі шляхи задоволення цих потреб залежно від масштабу та характеру зумовленого війною впливу та щоб з’ясувати вплив повномасштабного вторгнення на доступ учнів до освіти, як батьки залучаються до навчання своїх дітей і з якими проблемами стикаються діти та батьки під час навчання.
Варто зазначити, що проведене опитування батьків репрезентативне й у більшості підтверджує результати щодо проблем українських учнів в умовах воєнного стану, отриманих внаслідок нерепрезентативного опитування для батьків, здійсненого Службою освітнього омбудсмена перед початком 2022-2023 навчального року, та дослідження, проведеного Державною службою якості освіти.
ОСВІТНІ ВТРАТИ
Згідно з результатами дослідження, батьки зазначають про освітні втрати дітей. Зокрема 13% батьків вказали, що з початку повномасштабного вторгнення дитина пропустила більш як 30 днів навчання. Серед основних причин пропусків занять батьки назвали повітряні тривоги, відключення електроенергії, інтернету та мобільного зв’язку внаслідок обстрілів. Більшість учнів та учениць, які вчаться за дистанційною або змішаною формою навчання також мають проблеми з доступом до навчання, зокрема через брак гаджетів для навчання та належного робочого місця вдома. 11% батьків вказали, що їхні діти не мають власного гаджета для навчання або робочого місця вдома.
85% батьків повністю або швидше погоджуються з тим, що прогалини у знаннях і навичках, які виникли у дітей унаслідок пандемії та повномасштабного вторгнення, матимуть вплив на їхню освіту та майбутнє. Тому батьки підтримують необхідність компенсації прогалин у знаннях: 72% батьків вважають, що потрібні додаткові заходи для компенсації прогалин у знаннях і навичках їхніх дітей.
НАВАНТАЖЕННЯ
За даними опитування батьків, діти, які навчаються на дистанційній формі, більше часу присвячують навчанню вдома щодня, на додаток до відвідування уроків, порівняно з дітьми, які навчаються очно або за змішаною формою.
ПРОБЛЕМИ ЩОДО ВІДНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
У дослідженні звертається увага на необхідність переглянути розвиток освітньої мережі. Плани розвитку освітньої мережі мають враховувати переміщення учнів та учениць через воєнні дії та реформу НУШ, зокрема потребу створити мережу старших шкіл (ліцеїв), спроможних надавати профільну середню освіту.
Також зараз немає реєстру пошкоджених і зруйнованих шкіл та інформації про ступінь пошкодження, через що складно оцінити обсяг втрат і вартість відновлення шкіл на національному рівні.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
Для того, щоб забезпечити право українських дітей на середню освіту та подолати наслідки збройної агресії рф проти України в освітній сфері, автори звіту рекомендують:
ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСТУПУ ДО ОСВІТИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
- Постійний моніторинг доступності середньої освіти у розрізі громад з оцінкою частки дітей, які навчаються дистанційно, та можливостей для синхронного дистанційного навчання.
- Створення можливостей для змішаного навчання у громадах зі зруйнованими школами: освітніх центрів, модульних шкіл, тимчасових навчальних приміщень у громадських будівлях, що вціліли.
- Забезпечення учасників освітнього процесу навчальними та методичними матеріалами (зокрема паперовими підручниками) і гаджетами, що підходять для дистанційного навчання, насамперед у регіонах, де з безпекових причин усі або переважна більшість дітей навчаються дистанційно.
- Спорудження й облаштування шкільних сховищ. Облаштовані укриття мають бути повноцінними, безпечними та комфортними просторами, зі зв’язком і доступом до мережі, обладнаними всіма необхідними засобами навчання, щоб забезпечити принаймні кількагодинні заняття по змінах.
- Забезпечення потреби у шкільних автобусах і розширення маршрутів їхньої роботи, забезпечення транспортом вчителів. Автобуси можуть підвозити не лише до опорних шкіл, а й до шкіл, де є укриття.
ДЛЯ ПОДОЛАННЯ НАСЛІДКІВ ВІЙНИ ДЛЯ УЧНІВСТВА ТА ВЧИТЕЛЬСТВА (ОСВІТНІ ВТРАТИ, ПЕРЕВАНТАЖЕННЯ, ПСИХОЕМОЦІЙНИЙ СТАН)
- Виміряти освітні втрати, особливо дітей із вразливих груп, на національному рівні та надати вчительству ефективні інструменти для діагностики таких втрат.
- Вивчити вплив повномасштабної війни на вразливі групи учнівства (учнів сільської місцевості, зокрема через те, що більшість звільнених територій – це села, учнів з ООП, учнів із родин, де є загиблі під час війни, зокрема у яких загинули батьки. Цю вразливість певних категорій, на переконання авторів дослідження, слід враховувати при дослідженні освітніх втрат, дизайні та наданні допомоги у відновленні доступу до освіти.
- Запустити Національну програму з компенсації освітніх втрат.
- Забезпечити сталу роботу системи психоемоційної підтримки учасників освітнього процесу. Необхідно сформувати програму психологічної підтримки для учасників освітнього процесу, що включатиме як зусилля професійних психологів та психологинь, так і інтенсивне навчання вчителів та вчительок, як оцінювати психоемоційний стан дитини та власний, як діяти у випадку ознак травматичного розладу.
ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ, ЗОКРЕМА ІНФРАСТРУКТУРИ
При формуванні напрямків і модальностей допомоги слід брати до уваги дуже локальний контекст окремих областей та громад у них з урахуванням всебічної оцінки саме місцевих потреб.
- Створити систему збору інформації про руйнування закладів освіти.
- Оновити плани розвитку освітньої мережі.
- Посилювати спроможність щодо планування та здійснення відновлення, а також подальшої реалізації освітньої політики на регіональному (обласному) та місцевому рівнях.
- Забезпечити освітнє середовище у всіх школах відповідно до стандартів і рекомендацій МОН.
- Продовжити реформу Нової української школи. План імплементації НУШ потребує перегляду й оновлення. Також необхідно здійснити етапи, що їх не було належним чином реалізовано протягом останніх 2 років, зокрема перенавчання вчителів та вчительок базової школи, підготовку та друк навчальних матеріалів, створення електронної системи збору даних і менеджменту освіти, осучаснення системи оплати праці вчителів та вчительок, спрощення документообігу, оновлення системи моніторингу та незалежного оцінювання навчальних результатів, а також створення належного освітнього середовища.
Докладно про результати дослідження – за посиланням.
Дослідження проведене аналітичним центром Cedos на замовлення благодійного фонду savED за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».