Щоб знати, як компенсувати втрати освіти під час пандемії, потрібні якісні освітні вимірювання

    Нерівний доступ дітей до освіти через відсутність або нестачу комп’ютерного обладнання, поганий інтернет, психологічні особливості щодо сприйняття інформації дітьми різного віку та інші фактори вплинули на рівень знань та навичок здобувачів освіти. Але ні заклади освіти, ні держава не володіють інформацією про ці втрати і відповідно не можуть виробити певний план їх компенсації та компенсувати ці знання. Тому нам конче необхідні моніторингові дослідження рівня знань учнів під час дистанційного навчання. 

    Підготували публікацію про те, чому так важливі освітні вимірювання та оцінювання якості освіти, щоб якнайточніше визначити шляхи подолання освітніх втрат школярів за час пандемії.

    НЕРІВНИЙ ДОСТУП ДО ОСВІТИ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ

    Якість освіти безпосередньо пов’язана із доступом до неї, організацією дистанційного навчання та здатністю учнів здобувати й засвоювати знання. На жаль, мусимо констатувати, що для здобувачів освіти, особливо здобувачів загальної середньої освіти нерівність доступу до освіти в Україні та світі під час пандемії лише загострилася. Це залежить від багатьох факторів: регіону проживання здобувачів освіти, матеріально-технічного забезпечення сімей та педагогічних працівників для проведення дистанційного навчання, мотивації здобувачів освіти, організації й забезпечення процесу дистанційного навчання педагогами, керівниками шкіл та місцевих органів і, звичайно, підтримки з боку держави тощо. 

    Особливо постраждали діти з сімей, що мають низький соціальний статус та з сімей, які знаходяться у складних життєвих обставинах, діти з сільської місцевості, діти з особливими освітніми потребами.

    Так, за результатами опитування батьків «Навчання дітей під час карантину», яке Служба освітнього омбудсмена провела ще в перший місяць пандемії, на початку карантину серед 8056 респондентів погана якість інтернету була в 10,1% сімей, а 3% сімей мали перебої з підключенням до мережі Інтернет. Варто врахувати, що показники забезпечення Інтернетом були гірші, оскільки ті, хто не має інтернет-підключення, — не відповідали. Про наявність необхідного для забезпечення навчання дітей комп’ютерного обладнання вказали 66,5% батьків.

    А, за результатами аналітичного огляду “Здоров’я та освіта: як пандемія COVID-19 вплинула на доступ до публічних послуг в Україні”, приміром, у гірському районі Івано-Франківської області 37 770 учнів мали можливість навчатися дистанційно, а ще 13 178 учнів не могли навчатися дистанційно через відсутність доступу до інтернету й отримували завдання та матеріал до опрацювання в смс. Нескладно зрозуміти, що якість та рівень знань учнів, які не могли повноцінно навчатися дистанційно і взаємодіяти із вчителем онлайн відрізнятимуться від учнів, які мали таку можливість. Також, за результатами огляду з посиланням на дані Міністерства цифрової трансформації, 2531 школа в Україні розташовується в населених пунктах, де немає жодного провайдера, тому вчителі та учні не можуть підключитися до якісного інтернету. Усе це відповідно впливає на рівень знань учнів.

    Варто враховувати, що ситуація з пандемією впродовж 2020-2021 навчального року в різних регіонах України доволі різна. Тому десь школи рідше переходили на дистанційне навчання, а десь більшість часу працювали дистанційно. В деяких школах через надто кризову ситуацію із захворюваністю на дистанційне навчання переводили навіть учнів початкових класів, які мали навчатися очно, попри внесення території до «червоної» зони. Для учнів початкових класів значно важче організувати дистанційне навчання, оскільки вони потребують постійної взаємодії із вчителем та підтримки й допомоги батьків. Це відповідно теж створює певний знаннєвий відрив між учнями початкової школи, який весь час навчаються очно, й тими, які певний час навчаються онлайн.

    ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ ОНЛАЙН

    Психологічні фактори та некогнітивні навички, зокрема, мотивація учнів до навчання, наполегливість, вміння контролювати свій час, здатність до самоосвіти також мають важливе значення для засвоєння навчального матеріалу під час дистанційного навчання і впливають на рівень знань учнів. Коли ми проводили опитування батьків на початку пандемії, ми запитували батьків, наскільки їхні діти мають мотивацію навчатися на карантині й чи займаються самоосвітою. Оцінюючи мотивацію дітей за шкалою від 0 до 5, на жаль,  8,1% школярів, на думку батьків, взагалі не мали бажання вчитися, 26,8% мали лише деяку мотивацію, а 58,6% учнів мали помірне бажання навчатися. 6,5% вказали, що їхні діти проявляли надмірну жагу до знань. Тому для того, щоб дитина на карантині навчалася, батьки використовували примус, заохочення, нагадування, обіцянки, вмовляння, похвалу, мотивування і навіть шантаж. 

    Ще один важливий аспект, який впливає на продуктивність навчання — це вміння чергувати навчання та відпочинок і концентрувати увагу. Адже коли дитина тривалий час проводить перед екранами гаджетів й опрацьовує велику кількість інформації — це підвищує втому та розфокусовує увагу. Від тривалого перебування за екраном комп’ютера чи смартфона втомлюються навіть дорослі, а для дитини така безперервна діяльність не властива. Тому коли дитина втрачає уважність під час онлайн-уроку або дистанційного навчання загалом — це нормально. Але важливо вміти із цим боротися, аби такого не було постійно. Докладніше про те, що робити, якщо дитині важко навчатися дистанційно, губиться увага й не сприймається інформація — у нашій публікації.

    Міжнародні науковці у своїх дослідженнях також звертають увагу на важливість розвитку некогнітивних навичок учня. В аналітичному звіті незалежного некомерційного аналітичного центру США за вересень 2020 року дослідники Емма Гарсія та Елейн Вайс зазначають, що під час пандемії був перерваний цілісний розвиток дитини. Оскільки для дитини відвідування школи — це не лише вивчення предметів й здобуття академічних знань, а й розвиток соціальних та емоційних навичок, важливих для досягнення успіху в житті. Цей розвиток, що відбувається через особисті стосунки між учнями, учнями та вчителями, позашкільні заходи, що підтримують психічне та емоційне благополуччя дітей, був перерваний. 

    Як пишуть дослідники, криза під час пандемії допомогла підкреслити важливість у житті учнів соціально-емоційних або некогнітивних навичок: креативності, творчості, толерантності, наполегливості, емпатії, стійкості, самоконтролю та управління часом.  Вони вважають, що це навички, які, на жаль,  поки нехтуються в освітній політиці.  Тобто на них в останню чергу звертають увагу, коли розробляють навчальні програми, стандарти та оцінювання. Дослідники пишуть, що ці навички також обов’язково потрібно виховувати у школі й ставити їхній розвиток далеко не на останні місця. 

    Раптова потреба для дітей адаптуватися до невизначених обставин, що швидко змінюються й долати нові рівні травматизму (важкий перебіг хвороби, ізоляція від зовнішнього світу, смерть близьких) вимагає невідкладно долати розрив між розвитком когнітивних та некогнітивних навичок. “Наприклад, стійкість — здатність пристосовуватися до різних ситуацій та не втрачати особистий ріст — разом із наполегливістю та самоконтролем отримали нові визнання як важливі життєві навички за ці місяці пандемії. Діти різко перейшли на онлайн-навчання, їм доводилося відвідувати уроки без безпосереднього нагляду вчителя або взаємодії з іншими учнями, що вимагає вищого, ніж зазвичай, рівня самоконтролю та наполегливості. Креативність — ще одна навичка, яка, ймовірно, добре допомагає дітям під час цієї кризи: школярі, які знаходять нові способи бути зайнятими, роблять примусову ізоляцію результативною, приносять користь, тоді як їх однолітки, яким нудно, втрачають позиції”,-пишуть дослідники.

    Бутанські науковці Семітра Похрель та Рошан Четрі в дослідницькій статті “Огляд літератури про вплив пандемії COVID-19 на викладання та навчання”, аналізуючи загальну ситуацію, також пишуть, що оскільки багато учнів та студентів під час навчання вдома зазнали психологічних та емоційних переживань, вони не змогли продуктивно задіюватися у навчанні. Але водночас вважають, що на результати тих учнів, які мають мотивацію до навчання, пандемія відносно не впливає, оскільки вони потребують мінімального нагляду батьків та педагогів, тоді як учні, які навчаються слабко, стикаються з труднощами. 

    ЯК ПАНДЕМІЯ ВПЛИНУЛА НА РІВЕНЬ ЗНАНЬ ТА ЯК ЇХ КОМПЕНСУВАТИ

    Під час пандемії нерівний доступ до освіти в Україні та світі  і психологічні аспекти в цілому негативно позначилися на якості освіти учнів.

    За даними аналітичного огляду “Здоров’я та освіта: як пандемія COVID-19 вплинула на доступ до публічних послуг в Україні”, аналітики Світового банку, проаналізувавши дані 157 країн, припускають, що залежно від сукупної тривалості жорсткого карантину та закриття шкіл, реальні втрати навчального часу будуть дорівнювати від 0,3 до 0,9 років шкільного навчання. 

    Дослідники Оксфордського Центру демографічних наук Леверхульма, зібравши дані навчальних результатів учнів у Нідерландах під час першого восьмитижневого закриття шкіл у 2020 році, дійшли висновків, що це призвело до серйозних погіршень результатів навчання учнів початкової школи. 

    Погіршення результатів навчання особливо помітне в сім’ях із низьким рівнем освіти, у таких сім’ях результати учнів на 50% гірші, ніж в інших. Незважаючи на якісне дистанційне забезпечення, учні початкового шкільного віку втрачають п’яту частину прогресу, який вони зазвичай роблять за рік, а на дітей із неблагополучних сімей вплив був ще сильніший. 

    Науковці схвильовані, оскільки учні Нідерландів мали одні з найкращих у світі можливості віртуального навчання, але в середньому втрачали 20% очікуваного прогресу через закриття шкіл. Беручи до уваги результати дослідження, Уряд Нідерландів оголосив про виділення кризового пакету на 8,5 млрд. євро на заходи зі збільшення шкільного персоналу, літніх програм репетиторства, підтримки психічного здоров’я учнів. 

    А дослідники з Кембриджського університету та RTI International, проаналізувавши дані з Гани (держави у Західній Африці), підрахували, що минулий річний академічний прогрес, досягнутий дітьми з неблагополучних сімей Глобального Півдня, може бути знищений закриттям шкіл під час пандемії. Вони виявили, що в середньому 66% навчальних досягнень, отриманих упродовж навчального року, поза школою втрачаються протягом трьох місяців. Але цей результат ще набагато гірший для дітей, які не мають належних ресурсів для домашнього навчання або підтримки.

    За даними аналітичного огляду “Здоров’я та освіта: як пандемія COVID-19 вплинула на доступ до публічних послуг в Україні”, в Україні ще до пандемії недостатня якість шкільної освіти призводила до того, що близько 2,8 року загального часу навчання марнувалися. 

    Аналізуючи, навіщо потрібна реформа старшої школи, ми також зазначали, що вона допоможе усунути освітню нерівність, яку показують результати дослідження PISA-2018

    Приміром, результати сформованості читацької, математичної й природничо-наукової грамотності в учнів/студентів, які навчаються у великих містах у ліцеях, гімназіях і спеціалізованих школах, значно вищі, ніж в інших їхніх однолітків. Максимальна різниця становить більше 2-х років навчання. Наприклад середній бал учнів/студентів у читанні у великих містах становить 499,4,  а в учнів із невеликих міст та селищ — 420,6, з математики відповідно 494,1, бал, та 408,1 балів.

    Подібні відмінності між учнями з різних типів закладів освіти, а також учнів з різних типів місцевості показало і вітчизняне дослідження якості початкової освіти.

    На превеликий жаль, в Україні загальні дослідження щодо рівня знань дітей і того, у яких знаннях та навичках залишилися прогалини під час дистанційного навчання, не проводилися. 

    Але такі дослідження критично необхідні, щоб проаналізувати якість освіти, попередити можливі негативні наслідки нового можливого переведення закладів освіти на тривале дистанційне навчання й знайти рішення, які могли хоча б зменшити, якщо не вдастся повністю ліквідувати прогалини в якості освіти конкретного учня та покращити систему дистанційного навчання загалом. Адже під час пандемії ті прогалини, які були в знаннях учнів, лише погіршилися. Це підтверджують ті загальні дослідження процесу дистанційного навчання, які проводилися у нашій країні під час пандемії. В опитуванні, яке ми проводили у квітні 2020 року, 45,6% батьків були частково задоволені результатами навчання дитини під час карантину і лише 25,3% задоволені повністю. Натомість взагалі не задоволені були 27,4% батьків. У дослідженні «Освіта і пандемія: що українці думають про дистанційне навчання та як оцінюють ЗНО» за липень 2020 року, більшість українців оцінили якість шкільної освіти в Україні як середню (44,5%), ще 10% — як позитивну, а третина громадян вважають її дуже низькою (11%) чи скоріше низькою (25%). Також 26% респондентів вказали, що із переходом на дистанційне навчання рівень успішності дітей знизився.

    Проводила опитування щодо якості дистанційного навчання й Державна служба якості освіти України. Але всі ці дані опитувань — лише загальна картина того, як відбувалася організація дистанційного навчання. 

    Як зазначають автори дослідження “Здоров’я та освіта: як пандемія COVID-19 вплинула на доступ до публічних послуг в Україні”, у держави немає реальної картини рівня знань учнів у розрізі всіх регіонів, тому вона не може ухвалювати адекватні рішення, щоб адаптувати програми для надолуження втраченого розриву. Немає точної інформації, скільки учнів взагалі не навчалися, які частини освітніх програм були пропущені, які теми залишилися незрозумілими. Саме тому, на думку авторів, таке ключове значення має проведення серії моніторингових досліджень прогалин у недоотриманих або втрачених знаннях і навичках. Й на основі цих даних має бути підготовлена стратегія компенсації втрачених знань українських школярів. І я повністю підтримую цю позицію.

    Важливо також вибудувати систему стандартизованих вимірювань результатів навчання на ключових етапах здобуття освіти, як, наприклад, в Англії. Це  дозволяє відстежувати навчальні досягнення дітей,  вчасно реагувати на певні проблеми в освітній галузі, надавати підтримку і допомогу тим закладам освіти, які найбільше цього потребують.

    Також про те, як пандемія вплинула на якість освіти в Україні та світі, спілкувалися сьогодні в ефірі “Сніданок з 1+1”