На особистісний розвиток дитини, її психоемоційний стан й те, яким дорослим вона стане в майбутньому, насамперед впливає освітнє середовище, в якому дитина навчається. Адже саме у школі вона проводить більшість свого часу. Тому важливо, щоб дитина ходила до школи із цікавістю, відчувала там себе потрібною та почувалася в безпеці. Такою, на мою думку, і є Нова українська школа, в якій я б із задоволенням навчався, якби був школярем. Але, оскільки час назад не повернути, тепер важливо, щоб за реформою НУШ могли здобувати освіту нові покоління учнів. Пояснюю, чому ця реформа така потрібна і як вона допомагає реалізувати права дитини в освітньому середовищі.
Але треба розуміти, що реформа – це складний, насичений та багатоспрямований суспільний процес, який включає питання змісту освіти, педагогічних кадрів, ставлення до учасників освітнього процесу, розуміння технологій та готовність їх впроваджувати. Є багато проблем та питань, які необхідно вирішувати, і таким чином рухати реформу.
НАВІЩО ПОТРІБНА РЕФОРМА НУШ?
Чимало освітян, педагогів та батьків і досі переконані, що саме набір інформації, фактів та понять і є тими основними, конкретними знаннями, які під час навчання у школі має здобути дитина. Таке розуміння знань й освітнього процесу заклалося в суспільній свідомості з радянських часів. На цьому побудовані й освітні програми: учня звикли навантажувати величезною кількістю інформації, подекуди – другорядної, яка далеко не завжди є потрібною у реальному житті і яку він просто зазубрює, а потім – дуже швидко забуває. В результаті частина дітей, а потім – дорослих людей, мають проблеми з аналізом та критичним осмисленням інформації, бо шкільні роки займається переважно зазубрюванням, якщо, звісно, такий беззмістовний та нецікавий навчальний процес взагалі не знищив бажання вчитися.
Реформа НУШ змінює ставлення до освіти. Вона зорієнтовує освіту на те, що у школі дитина має здобувати практичні знання й опановувати та розвивати навички, які знадобляться їй у житті. Дитина має розуміти, для чого навчається, як здобуті знання розширюють її можливості і як їх можна застосувати на практиці. Ігрові методи навчання під час занять, креативні завдання та проєкти, які виконують учні, те, що на уроках вони частіше, ніж у загальноосвітніх школах працюють в парах або групках допомагає розвивати навички й уміння брати на себе відповідальність, приймати рішення, взаємодіяти в команді тощо. Під час таких занять діти, власне, і розуміють, як вони можуть використати ці знання на практиці. Під час такої роботи й сам педагог зростає як професіонал. Бо, маючи академічну свободу, він може вільно обирати різні цікаві форми і методи навчання, креативити та дискутувати разом з дітьми.
Досить часто від людей, які не дуже розбираються в освіті, можна почути абсолютно фантастичні твердження, що, нібито, НУШ відмовляється від знань. Це – абсолютно некоректно, бо саме міцні і системні знання є безумовною базою життєвих компетентностей. Простіше кажучи: якщо головною метою старої школи було дати лише знання, то нова школа, приділяючи величезне значення системним та глибоким знанням, робить наступний крок – на основі цих знать формує корисні життєві компетентності. Інакше кажучи: без знань немає і не може бути компетентностей.
Докладно про те, як реформа НУШ змінює якість освіти – читайте на нашому сайті.
ЯК ПОВ’ЯЗАНІ ПРАВА ДИТИНИ І РЕФОРМА НУШ
Нова українська школа реалізує головне право дитини – право на безпечний та ефективний розвиток її здібностей у дружньому освітньому середовищі. Це відбувається не лише через те, що змінюється на краще зміст освіти, а й через те, що змінюється ставлення до дитини.
Ми вже давно повинні відмовитися від радянської моделі, яка ламає дитину ще коли вона тільки починає знайомитися зі школою. Для старої школи типово те, що з перших днів дитину залякують тим, що вона має сидіти на уроках тихо та покірно, піднімати руку, під час заняття лише мовчки слухати те, що розповідає вчитель, без права висловити власну думку, не одягатися до школи занадто яскраво, а ще краще – взагалі носити шкільну форму.
Тобто на дитину тиснуть і змушують поводитися так, як вимагає система. Потреби дитини зазвичай взагалі не враховуються, її право на власну думку та право робити помилки критикується. В таких умовах дитина позбавляється права вибору, права на самовираження, а це вбиває в ній ініціативність, самостійність та сміливість брати на себе відповідальність. І після цього батьки та педагоги ще дивуються, чому в старших класах дитина не має мотивації навчатися, чому їй не цікаво здобувати знання, чому вона боїться відповідальності та самостійності й не може знайти свій життєвий шлях.
Нова українська школа відкидає таку модель ставлення до учня. Вона враховує потреби дитини й спрямована на те, щоб поступово, але наполегливо формувати в дитини, а згодом – майбутньої дорослої людини відповідальність за своє життя та життя інших. Докладно про те, як НУШ формує з дитини відповідального дорослого, громадянина своєї країни й конкурентоспроможного працівника – на нашому сайті.
Тому дуже важливо якомога ширше розповідати, що завдяки реформі НУШ вже є багато позитивних змін. Але для всіх нас – освітян, педагогів, батьків і, звичайно, самих учнів, які в новій школі можуть впливати на рішення, як зробити її кращою – не менш важливо розуміти, які ще є проблеми, що нам треба змінювати надалі, щоб дітям у школі було більш комфортно, і вони могли навчатися більш ефективно та розвивати свої здібності.
Фото: учні НУШ Володимирецької ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 Рівненської області, вчитель Валентина Кравчук