Поняття булінгу існує в законодавчому полі України лише три роки. Увесь цей час проблема булінгу постійно залишається актуальною. Це демонструє статистика судових рішень щодо булінгу та значна кількість звернень до освітнього омбудсмена.

Із січня 2019 року, коли набув чинності закон, який визначає булінг та його ознаки, по 2021 рік суди розглянули 978 справ про булінг, з них: у 2019 році – 325, у 2020 – 317, у 2021 – 336 (Джерело даних – Єдиний державний реєстр судових рішень). 

Працюючи над зверненнями щодо цькування та аналізуючи судові справи з цієї проблеми, ми знайшли кілька, на наш погляд, суттєвих моментів у антибулінговому законодавстві для захисту ВСІХ учасників освітнього процесу від булінгу та щодо протидії повторному булінгу від одних і тих же кривдників.  

 

НЕОБХІДНО РОЗШИРИТИ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГІВ ТА КЕРІВНИКІВ,  ВИЗНАНИХ СУДОМ ВИННИМИ ЗА ВЧИНЕННЯ НИМИ БУЛІНГУ

Перше – необхідні більш рішучі дії для захисту учнів, які постраждали від булінгу. Бо зараз склалася доволі небезпечна ситуація, коли вчитель або керівник закладу освіти визнані винними у вчиненні булінгу, але продовжують працювати з тими ж дітьми. Наразі якщо суд ухвалив рішення про провину цих осіб – залежно від ситуації, булер несе адміністративну відповідальність за статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу або громадських робіт. А якщо керівник закладу освіти не повідомив поліцію про випадки булінгу учасника освітнього процесу – це карається штрафом або виправними роботами на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

В одній із ситуацій, про яку ми писали раніше, директорка ліцею, визнана судом винною у вчиненні булінгу, знову претендувала на посаду керівника того самого закладу освіти. І лише суспільний розголос змусив її зняти свою кандидатуру з конкурсу.

Також освітньому омбудсмену повідомляють про факти щодо педагогів, яких  суд визнав винними за булінг,  звільнялися з закладу освіти і влаштовувалися на роботу в іншомі закладі освіти, інколи з певним підвищення на посаді. Але, на превеликий жаль, наразі в законодавстві немає правових підстав забороняти керівнику закладу освіти або його заступнику, визнаних судом винними у булінгу, обіймати цю посаду, та не допускати брати участь у конкурсі на посаду керівника закладу освіти. 

Також геть сюрреалістично виглядає, коли вчитель, якого суд визнав винним у цькуванні, має звання “Вчитель вищої категорії”, Вчитель-методист” тощо або коли ці звання йому присвоюють вже після ухвали суду. Тому вважаю за потрібне визначити в законодавстві зобов’язання понижувати категорію, позбавляти педагогічних та почесних звань, надбавок та премій тих педагогів, яких суд визнав винними в булінгу. 

 

НЕОБХІДНИЙ ЮРИДИЧНИЙ ЗАХИСТ УСІХ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Друга ініціатива, на якій ми вже неодноразово наголошували – це юридичний захист від булінгу не лише неповнолітніх, а й повнолітніх здобувачів освіти. Адже наразі визначення булінгу обмежується словами “малолітній” та “неповнолітній”, що позбавляє студентів закладів вищої освіти правового захисту від булінгу, оскільки більшість студентів ЗВО є повнолітніми. Тобто, повнолітні учні та студенти не підпадають під дію законодавства про булінг, і захистити їх, використовуючи закон про протидію булінгу, наразі неможливо. Це демонструють і   скарги до освітнього омбудсмена та випадки, які стали відомими медіа.  

Нині на сайті Верховної Ради України знаходяться три законопроєкти щодо вдосконалення законодавства про булінг: 6393, 6393-16457. Ці законопроєкти пропонують, зокрема: 

  • замінити у визначенні булінгу “малолітню чи неповнолітню особу” на “дитину”;
  • додати крім учасників освітнього процесу  також учасників процесу оздоровлення та відпочинку дітей, учасників спортивних змагань та (або) навчально-тренувальних зборів, закладів охорони здоров’я, дитячих закладів оздоровлення та відпочинку,  закладів культури і мистецтва;
  • внести визначення “булінг” також до інших законів – «Про фізичну культуру і спорт», «Про охорону дитинства», «Про оздоровлення та відпочинок дітей». 

Підтримуючи необхідність ухвалення цих змін, мусимо зазначити, що вони не усувають проблему відсутності захисту від булінгу у ситуації, коли всі учасники: і булер, і постраждалий – є повнолітніми особами. 

ЗАХИСТ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ВІД ЦЬКУВАННЯ ТА МОБІНГУ

Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають право на захист прав, повагу, гідність та захист. Відповідно до статті 54 ЗУ «Про освіту»,  вони мають право на:

  • справедливе та об’єктивне оцінювання своєї професійної діяльності;
  • захист професійної честі та гідності;
  • безпечні і нешкідливі умови праці;
  • захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю.

У разі вчинення булінгу з боку неповнолітнього здобувача(ів) освіти до педагога, буде діяти законодавство про булінг, а якщо здобувач(і), які є булерами, повнолітні(й), то ці випадки вже не підпадають під законодавство. Також педагоги практично не захищені від батьків здобувачів, які теж можуть їх цькувати.

Найгарячіша проблема у закладах освіти – це мобінг –   дії учасників трудових відносин, які полягають у психологічному, економічному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно працівника з метою приниження їх людської гідності за певними ознаками, створення стосовно них напруженої, ворожої, образливої атмосфери та/або примушування учасника трудових відносин до зміни місця роботи. 

Але поки що поняття мобінгу не внесено до Кодексу України про адміністративні правопорушення та не визначено міру покарання за нього. А відповідний законопроєкт пропонував надати визначення мобінгу та встановити за такі дії відповідальність,  відхилено. 

Також вже й інші державні органи, депутати, освітяни, громадськість неодноразово звертали та продовжують звертати увагу на те, щоб у законодавчому полі були введені поняття кібербулінгу та мобінгу.

Я буду звертатися з пропозиціями щодо захисту від булінгу ВСІХ здобувачів освіти та посилення відповідальності для педагогів і керівників, які визнані судом винними у вчиненні булінгу з відповідним листом до Верховної Ради України.

КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО БУЛІНГУ

Щоб бути захищеним від булінгу – не достатньо лише змін до законодавства, всім учасникам освітнього процесу потрібно вміти розпізнавати ситуації булінгу, правильно фіксувати факти, що можуть свідчити про булінг, знати процедуру розслідування випадків булінгу. Приміром, під час засідання комісії з розгляду випадку булінгу батькам варто проводити аудіозапис засідання комісії, але перед початком засідання обов’язково потрібно показати присутнім диктофон та попередити про запис. 

Про те, як розпізнавати булінг, як говорити з дитиною про булінг, куди звертатися та багато іншої цікавої інформації, читайте на нашому інформаційно-довідковому ресурсі освітнього омбудсмена: 

Про те, як навчити молодь безпечній поведінці в Інтернеті;

Також про те, як протидіяти булінгу у школі та як поскаржитися на цькування, нещодавно разом із старшою інспекторкою з особливих доручень відділу зв’язків із громадськістю Департаменту патрульної поліції, капітана поліції Юлією Берсименко та юристом “Батьки SOS” Романом Бондаренком говорили на Суспільному в ефірі “Прозоро: про соціальне”

 

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».