Як розпочати або повернутися до навчання в українській школі після перебування за кордоном

Значна кількість українських дітей через повномасштабне вторгнення проживає за кордоном. Для того щоб наші діти не лише зберігали зв’язок з українською освітою, перебуваючи за кордоном, а й поверталися в Україну та реінтегрувалися назад – для них мають бути створені сприятливі умови. Тобто процес повернення має бути полегшеним, неформалізованим.

Вже неодноразово наголошувала на тому, що діти та їхні батьки повинні розуміти, що їх тут чекають. Адже родини, які ухвалюють рішення про те, чи повертатися, чи залишитися в країні перебування, – стикаються з низкою проблем і чинників, що впливають на їх вибір. 

Тому, щоб інформаційно допомогти дітям та батькам, які повернулися в Україну, розпочати або продовжити навчання дитини в українській системі освіти – у цій публікації на сайті освітнього омбудсмена читайте докладніше про:

  • надолуження освітніх втрат – можливості побудови індивідуальної освітньої траєкторії учнів; 
  • вибір форми здобуття освіти після повернення в Україну;
  • зарахування до закладу освіти України дітей, які були вимушені перервати навчання через проживання та навчання за кордоном;
  • визнання та оцінювання результатів навчання, здобутих дітьми за кордоном;
  • важливість психологічної підтримки дітей, які повернулися в українське освітнє середовище.

НЕОБХІДНІСТЬ ПОБУДОВИ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ОСВІТНЬОЇ ТРАЄКТОРІЇ УЧНЯ ДЛЯ ПОДОЛАННЯ ОСВІТНІХ ВТРАТ 

Що передбачає індивідуальна освітня траєкторія?

Кожен здобувач освіти  має право на індивідуальну освітню траєкторію, тобто такий шлях реалізації власного потенціалу, який буде враховувати, зокрема його здібності, інтереси, потреби. 

В основі цього права для учня – можливість визначати власні освітні цілі, а також обирати суб’єктів освітньої діяльності та запропоновані ними: 

  • форми здобуття загальної середньої освіти;
  • навчальні плани та програми;
  • навчальні предмети (інтегровані курси), інші освітні компоненти, зокрема й  вибіркові, і рівні їх складності;
  • форми організації освітнього процесу, методи, засоби навчання;
  • темпи засвоєння освітньої програми та/або послідовність вивчення окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів).

Таке право учня передбачено ч. 1 ст. 53 Закону України “Про освіту” та деталізовано у ст. 14 Закону України “Про повну загальну середню освіту”.

Про обрання конкретної форми здобуття загальної середньої освіти розповімо далі. Тут маємо зауважити, що індивідуальна освітня траєкторія може реалізуватися не лише на певній формі здобуття освіти, як от індивідуальна форма (екстернатна, сімейна (домашня) чи педагогічний патронаж), але і в межах інституційної (очної, дистанційної) форми. Зокрема, це стосується осіб з особливими освітніми потребами, однак не лише у вузькому, але й у широкому розумінні, – наприклад, це учні, які потребують додаткової уваги через потребу мовної адаптації, діти, які мають певні труднощі у навчанні чи, навпаки, певні здібності до вивчення предмета.  

Дітям, які повертаються після навчання за кордоном, до української школи, потрібен час для реінтеграції чи адаптації до української системи освіти. Особливо важливим це є для тих дітей, які раніше навчалися лише у закордонній школі, зокрема, розпочали там здобувати початкову освіту. Необхідно, щоб у процесі навчання дитина відчувала підтримку. І ця підтримка має бути як від педагогів, так і від психолога закладу та батьків, бо тільки спільними зусиллями можна своєчасно виявити, з якими труднощами стикається дитина, зокрема  під час опанування предметів, а також психологічними, зумовленими зміною середовища, та допомагати  їй долати ці труднощі. 

В умовах війни розуміємо, що освітні втрати учнівства значні, тож частина  дітей потребує додаткової підтримки в освітньому процесі, якщо не постійно, то принаймні тимчасово. Побудова індивідуальної освітньої траєкторії для таких учнів може бути хорошим рішенням для забезпечення їх доступу до освіти.


Як запровадити індивідуальну освітню траєкторію?

Державна служба якості освіти спільно з експертами ініціативи «Збереження доступу до шкільної освіти», що впроваджується в межах проєкту “Супровід урядових реформ в Україні” (SURGe) роз’яснює, що найчастіше запровадження індивідуальної освітньої траєкторії для дитини відбувається через звернення її батьків з відповідною заявою. Втім, якщо школа не має для цього необхідних ресурсів, вона може відмовити в організації індивідуальних освітніх траєкторій для учнів, батьки яких зробили, наприклад, запит на навчання за іншими навчальними програмами тощо.

Проводячи діагностувальне тестування/вивчення учнів, педагоги також можуть виявити дітей, які потребують індивідуального підходу. Але у сьогоднішніх умовах очевидним є те, що індивідуалізації потребують перш за все ті діти, які зазнали найбільших освітніх втрат.

Як організувати навчання за індивідуальною освітньою траєкторією?
Як зазначають на сайті Державної служби якості освіти, для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії учнів розробляється індивідуальний навчальний план та, за потреби, індивідуальна програма розвитку (для учнів з особливими освітніми потребами). Окремий документ, де визначається індивідуальна освітня траєкторія, не розробляється.

Індивідуальний навчальний план обов’язково розробляється для учнів, які навчаються на інклюзивному навчанні. Для учнів, які навчаються за індивідуальною формою здобуття освіти, індивідуальний навчальний план обов’язковий для педагогічного патронажу та екстернату. Для сімейної (домашньої) форми здобуття освіти індивідуальний план необов’язковий.

Для індивідуальної роботи з учнями, які навчаються очно, але не відвідують заклад освіти у зв’язку із воєнними діями чи потребують індивідуального підходу, індивідуальний план може розроблятися педагогами, якщо вони вбачають у цьому потребу.

Докладніше про індивідуальну освітню траєкторію можна прочитати на сайті Державної служби якості освіти.

Також наразі Міністерство освіти і науки України розробляє модельні навчальні програми для адаптації та компенсації освітніх втрат дітей, які повертаються з-за кордону.

Про індивідуальну освітню траєкторію “мовою законодавства” можна прочитати на довідковому вебсайті освітнього омбудсмена.

 

У ЯКІЙ ФОРМІ МОЖУТЬ ЗДОБУВАТИ ОСВІТУ ДІТИ, ЯКІ ПОВЕРНУЛИСЯ В УКРАЇНУ

При поверненні до України, діти, які тимчасово проживали за кордоном, можуть обрати здобуття освіти як за інституційною формою (зокрема, очною чи дистанційною), так і за однією з індивідуальних форм (сімейною (домашньою), екстернатною чи педагогічним патронажем).

Очна та змішана форма здобуття освіти – це спосіб організації навчання здобувачів освіти, що передбачає їх безпосередню участь в освітньому процесі.

Дистанційна форма здобуття освіти – це така форма, де за організацію освітнього процесу відповідає заклад освіти, однак батьки створюють належні та безпечні умови навчання, виховання і розвитку дитини. Навчання може відбуватися у різних режимах: у синхронному, коли учасники одночасно перебувають в електронному освітньому середовищі або спілкуються за допомогою засобів аудіо-, відеоконференції (не менше 30% навчального часу, передбаченого освітньою програмою закладу освіти), та в асинхронному. Організація здобуття освіти за дистанційною формою здійснюється виключно за бажанням учнів, їх батьків. 

Екстернат – це спосіб організації навчання здобувачів освіти, за яким освітня програма повністю засвоюється здобувачем самостійно.

Сімейна (домашня) форма здобуття освіти – це спосіб організації освітнього процесу дітей самостійно їхніми батьками для здобуття формальної (дошкільної, повної загальної середньої) та/або неформальної освіти. Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки.

Педагогічний патронаж передбачений для дітей, які з певних причин не можуть здобувати освіту за іншими формами (через стан здоров’я, сімейні чи особисті обставини тощо). 

Звертаємо увагу, що на екстернатній або сімейній формі діти можуть навчатися в будь-якому закладі освіти України. На дистанційній формі можна здобувати освіту не в усіх закладах, адже не всі заклади організовують таке навчання. Тому перед поданням заяви просимо батьків сконтактувати зі школою та з’ясувати щодо можливості навчання за дистанційною програмою. За формою педагогічного патронажу можна навчатися у закладі, якщо він організовує таке навчання.

Нормативне врегулювання
Докладніше про форми здобуття освіти можна дізнатися, ознайомившись із:

Батькам важливо розуміти різницю між цими формами здобуття освіти, в чому особливості їх організації та оцінювання результатів, а також варто зважати на безпекову ситуацію, тривалість перебування за кордоном, освітні потреби дитини, наявність освітніх втрат, стан здоров’я, свої можливості допомогти дитині з навчанням. Якщо батьки бачать якісь труднощі дитини у навчанні, це важливо врахувати при поверненні дитини до навчання в Україні, й обирати форму здобуття освіти відповідно до цього. Це може передбачати й звернення до закладу освіти з проханням застосування індивідуальної освітньої траєкторії для дитини.

Нагадуємо, що наразі у дітей, які перебувають за кордоном, є можливість вільного вибору освітньої програми – докладніше про варіанти здобуття ними освіти можна прочитати в одній із попередніх публікацій на сайті освітнього омбудсмена.

 

ПСИХОЛОГІЧНА АДАПТАЦІЯ ТА ПІДТРИМКА ДІТЕЙ, ЯКІ ПОВЕРНУЛИСЯ

Дуже важливо, щоб дитина при поверненні до навчання в українській школі, відчувала себе безпечно. Перебуваючи за кордоном, дитина могла звикнути до відсутності повітряних тривог, а тому може більше хвилюватися за фізичну безпеку. 

Також швидше за все дитина мала інше мовне середовище, якщо відвідувала заклад освіти за місцем тимчасового проживання, або ж менше комунікувала з однолітками рідною мовою, а тому потребує певного періоду адаптації для взаємодії у колективі. 

За той час, поки дитина перебувала за кордоном, вона могла втратити частину соціальних зв’язків зі своїми друзями, знайомими, однокласниками з України. Крім того, після повернення в Україну дитина не завжди має можливість продовжити здобуття освіти в тому ж закладі, де навчалася до переміщення за кордон. Це може бути пов’язано з тимчасовою окупацією територій, переміщенням всередині країни. Водночас дитина почне втрачати ті соціальні зв’язки з новими друзями та знайомими, які вона набула за кордоном. Тому важливо, щоб дитина не почувалася самотньою. 

При поверненні до закладу освіти дитині потрібно відчувати підтримку, безпеку, увагу і прийняття. І, як вже згадувалося, важливою є як роль батьків, так і школи та співпраця між ними.

Радимо батькам звернутися до шкільного психолога або до психолога комунальних установ громади для того, щоб фахівець допоміг адаптуватися дитині.



ЗАРАХУВАННЯ ДІТЕЙ, ЯКІ ВИМУШЕНО ПЕРЕРИВАЛИ ЗДОБУТТЯ ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНСЬКІЙ СИСТЕМІ ОСВІТИ У ЗВ’ЯЗКУ ІЗ ПРОЖИВАННЯМ ТА НАВЧАННЯМ ЗА КОРДОНОМ 

Згідно з Методичними рекомендаціями щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні, затвердженими Наказом Міністерства освіти і науки України 15 травня 2023 року № 563 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 20.08.2025 №1162) (далі – Методичні рекомендації), діти, які вимушено переривали здобуття повної загальної середньої освіти в українській системі шкільної освіти через навчання за кордоном, зокрема такі, яких відповідно до пункту 7 Порядку переведення учнів закладу загальної середньої освіти на наступний рік навчання, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14 липня 2015 року № 762 (зі змінами), було визнано такими, що вибули, на підставі заяви батьків або інших законних представників (їхньої заяви у разі досягнення ними повноліття), як правило, зараховуються (поновлюються) відповідно до заяви батьків або інших законних представників до закладів освіти України на ту паралель класів (у клас того року навчання), у якому б вони навчалися, якби не переривали навчання в закладі загальної середньої освіти (далі – ЗЗСО) України. 

Зарахування або переведення дитини здійснюється відповідно до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, що затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 16 квітня 2018 року № 367.

Згідно з Методичними рекомендаціями, на підставі письмового звернення до закладу освіти одного з батьків або інших законних представників, поданого у довільній формі, учні 1-10 класів для повторного здобуття загальної середньої освіти у відповідному класі можуть бути зараховані (поновлені) на паралелі класів, яка на 1 рік навчання передує тій, на якій би вони навчалися, якби не переривали навчання у ЗЗСО України, але таке повторне навчання у тому самому класі допускається не більше одного разу упродовж здобуття повної загальної середньої освіти. Відповідно до Методичних рекомендацій, зарахування (поновлення) учнів, які вимушено переривали здобуття повної загальної середньої освіти у закладах освіти України, зокрема у разі надходження звернення щодо повторного здобуття загальної середньої освіти учнем у відповідному класі, відбувається на ту паралель класів, яка вказана у заяві. 

Якщо в учня відсутній документ про освіту або інформація про них в “Автоматизованому інформаційному комплексі освітнього менеджменту” чи Єдиній державній електронній базі з питань освіти, що підтверджують наявність(ий) рівня(ь) освіти або попередні результати навчання, оцінювання результатів навчання за певний клас для учнів / учениць, які вимушено переривали здобуття повної загальної середньої освіти у закладах освіти України у зв’язку із перебуванням та/або навчанням за кордоном організовується після зарахування (поновлення) у закладі освіти України.

Докладніше про оцінювання та визнання результатів навчання дитини, яка повернулася в Україну – у підрозділі нижче.

Зарахування дітей, які вимушено опинилися за межами України й не були зараховані у відповідному віці до 1 класу до закладу освіти України, здійснюється відповідно до заяви батьків або інших законних представників, як правило, на ту паралель класів (у клас того року навчання), у якому б вони навчалися, якби розпочали таке навчання.

 

ОЦІНЮВАННЯ/ВИЗНАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ДИТИНИ, ЯКА ПОВЕРНУЛАСЯ В УКРАЇНУ 

Ще один момент, щодо якого хвилюються батьки, – як буде відбуватися процес оцінювання/визнання результатів навчання, здобутих за кордоном. Це вкрай важливо у контексті продовження навчання в українській системі освіти. 

Залежно від того, який варіант здобуття освіти обрала дитина, яка тимчасово перебувала за кордоном, буде різнитися і формат – оцінювання чи визнання результатів навчання, здобутих такою дитиною. Оскільки варіантів здобуття освіти є велика кількість (докладніше про них в одному із попередніх матеріалів на сайті освітнього омбудсмена), то і процес оцінювання/визнання результатів буде відрізнятися. Тут звернемо увагу на ключові варіанти.

Якщо дитина навчалася лише у школі країни перебування

Результати навчання, здобуті у школі країни перебування, не потребують оцінювання. Вони визнаються та зараховуються закладом освіти України через співвіднесення шкали оцінювання таких результатів навчання зі шкалою, визначеною системою оцінювання, затвердженою Міністерством освіти і науки України. Це передбачає пункт 5 Порядку визнання на рівнях повної загальної середньої освіти результатів навчання, здобутих шляхом формальної та/або неформальної освіти у суб’єктів освітньої діяльності, розміщених за кордоном (далі – Порядок), що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2025 р. № 734.

Для цього один із батьків, законних представників (для осіб, які не досягли повноліття) або повнолітня особа самостійно має подати до закладу освіти України заяву, складену у довільній формі, та додати копії документів (наприклад, табель, свідоцтво досягнень, інформаційну довідку з оцінками, копії / фотографії класного журналу, у т. ч. електронного, профайл або портфоліо учня тощо), що підтверджують та/або дають змогу ідентифікувати результати навчання дитини. Це передбачено Методичними рекомендаціями. З переліком інформації, яка має бути в інформаційній довідці або іншому документі, який подається для підтвердження та/або ідентифікації результатів навчання дитини, можна ознайомитися в Методичних рекомендаціях.

Зокрема, відповідно до Методичних рекомендацій, підлягають визнанню та зарахуванню результати навчання, здобуті у закордонних коледжах, якщо особа одночасно продовжує навчання у закладі загальної середньої освіти України.

Зазначимо, що Міністерство освіти і науки України спільно з ДП «Інформаційно-іміджевий центр» на своєму вебсайті повідомляє, що оновило та розширило шкалу співвіднесення іноземних систем оцінювання з українською 12-бальною шкалою. Це рішення спрощує процес перезарахування результатів навчання для учнів, які здобували освіту за кордоном.

Водночас звертаємо увагу, що оскільки дитина навчалася лише у школі країни перебування, їй потрібно буде пройти оцінювання з предметів українознавчого компонента. Якщо у дитини є освітні втрати щодо предметів українознавчого компонента, то варто ініціювати розробку індивідуальної освітньої траєкторії для опанування цих предметів.


Якщо дитина навчалася за повною програмою в українській школі

У такому разі оцінювання буде відбуватися з особливостями залежно від конкретної форми здобуття освіти – інституційної (дистанційної) чи індивідуальної (екстернатної, сімейної (домашньої), педагогічного патронажу). Фактично якщо дитина склала оцінювання наприкінці навчального року, то ніяких додаткових оцінювань перед новим навчальним роком після повернення в Україну їй проходити не потрібно. Вона просто продовжує навчання. 

Умови оцінювання за дистанційною формою здобуття освіти визначаються Положенням про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти. Пункт 8 розділу I передбачає, що оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися очно або дистанційно з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, зокрема відеоконференцзв’язку та інструментарію оцінювання, визначеного освітньою програмою закладу освіти. Пункт 5 розділу II визначає, що учні, які здобувають освіту за дистанційною формою, продовжують наступний рік навчання за цією формою здобуття освіти за умови засвоєння освітньої програми на рівні навчальних досягнень не нижче середнього, що підтверджується результатами річного оцінювання.

Відповідно до п. 5 розділу III Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, що затверджене Наказом Міністерства освіти і науки України від 12.01.2016 року № 8, здобувачі освіти за сімейною (домашньою) формою проходять підсумкове (семестрове та річне, що здійснюється за результатами семестрового) оцінювання, а також атестацію. 

Щодо екстернатної форми здобуття освіти, пункти 6-9 розділу II Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти визначають, що екстерни складають річне оцінювання та атестацію. Річне оцінювання проводиться з усіх навчальних предметів, обов’язкових для вивчення відповідно до освітньої програми. Оцінювання проводиться, як правило, до закінчення навчального року. Для екстернів, які здобували або здобувають повну загальну середню освіту за кордоном оцінювання може проводитися протягом усього навчального року. Протягом одного навчального року екстерн може пройти оцінювання за один або кілька класів у межах одного або декількох рівнів повної загальної середньої освіти. Екстерни, які здобували або здобувають повну загальну середню освіту за кордоном, для отримання відповідних документів про освіту проходять річне оцінювання та атестацію відповідно до законодавства.

Якщо дитина навчалася в школі країни перебування та в українській школі за українознавчим компонентом
У такому разі результати навчання, здобуті у школі країни перебування, не потребують оцінювання, визнаються та зараховуються закладом освіти України через співвіднесення шкали оцінювання таких результатів навчання зі шкалою, визначеною системою оцінювання, затвердженою Міністерством освіти і науки України.

Що ж до предметів, які вивчалися в українській школі за українознавчим компонентом, то вони оцінюються закладом освіти на загальних засадах.


Якщо дитина навчалася у школі країни перебування та здобувала неформальну освіту в українському освітньому осередку
У такому разі результати навчання, здобуті у школі країни перебування, не потребують оцінювання, визнаються та зараховуються закладом освіти України через співвіднесення шкали оцінювання таких результатів навчання зі шкалою, визначеною системою оцінювання, затвердженою Міністерством освіти і науки України.

Якщо дитина вивчала предмети українознавчого компонента у суб’єктів освітньої діяльності, які успішно пройшли верифікацію та обліковуються з використанням засобів програмно-апаратного комплексу “Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту”, то вони визнаються без додаткового оцінювання та зараховуються закладом освіти України за системою оцінювання, затвердженою Міністерством освіти і науки України – визначає пункт 6 Порядку. Наразі триває реєстрація відповідних українських осередків за кордоном для їх верифікації. 

Якщо дитина вивчала предмети українознавчого компонента в освітньому осередку, який надає освітні послуги у співпраці з Державним ліцеєм “Міжнародна українська школа” відповідно до укладеного договору та видає українські документи про освіту – дитина не має проходити додаткове оцінювання результатів навчання.

 

ПРАВО ПІДВИЩИТИ РЕЗУЛЬТАТИ ОЦІНЮВАННЯ ПІСЛЯ ЇХ ВИЗНАННЯ

Окремо зазначимо, що у разі проведення процедури визнання та зарахування результатів навчання відповідно до Порядку, після отримання результатів оцінювання за шкалою, визначеною системою оцінювання, затвердженою Міністерством освіти і науки України, батьки або інші законні представники учнів 5-11 класів, які виявили бажання підвищити результати оцінювання, звертаються до керівника закладу освіти України щодо проведення відповідного оцінювання за попередній рік (клас) навчання на загальних засадах, визначених законодавством для форм здобуття особою повної загальної середньої освіти. Це передбачено  Методичними рекомендаціями.

 

ОЦІНЮВАННЯ У РАЗІ НЕВІДПОВІДНОСТІ КЛАСІВ УКРАЇНСЬКОЇ ТА ЗАКОРДОННОЇ ШКОЛИ

Окремо звертаємо увагу на важливу проблему, про яку зазначали в Аналітичній записці “Ризики можливих порушень прав учасників освітнього процесу та негативного впливу на сферу освіти у зв’язку з впровадженням наказів Міністерства освіти і науки України від 07.09.2024 р. № 1112 та від 09.09.2024 р. № 1276” (далі – Аналітична записка), яку в березні цього року підготували освітній омбудсмен зі Службою освітнього омбудсмена. Докладно з Аналітичною запискою можна ознайомитися на сайті освітнього омбудсмена. Зокрема, це проблема невідповідності класів: класу, у якому дитина мала б навчатися в Україні та класу, в якому вона навчається за кордоном.

Так, у частини учнів, які перебувають за кордоном (офіційні дані відсутні), не збігається клас навчання в українській школі та в школі країни перебування, або ж діти відвідують інтеграційні класи. Особливо великий відсоток таких дітей у країнах, державна мова яких (німецька, французька, італійська, португальська тощо) рідко вивчається в українських закладах загальної середньої освіти. Наша держава не має даних щодо того, у якої кількості учнів збігається клас навчання в українській школі з класом навчання в школі країни перебування. 

У разі, якщо класи української школи та школи країни перебування не збігаються,  визнати оцінки, отримані за кордоном, за визначеною Міністерством освіти і науки України процедурою, на нашу думку, неможливо. Відповідно до пункту 2 Порядку переведення учнів закладів загальної середньої освіти на наступний рік навчання, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 р. № 762, переведення учнів (крім перших та других класів) на наступний рік навчання здійснюється на підставі результатів підсумкового (семестрового та річного) оцінювання учнів та/або  державної підсумкової атестації. Це означає, що для переведення до наступного класу учень повинен мати оцінювання з усіх предметів. 

Навчаючись за програмою українознавчого компонента і вивчаючи лише окремі предмети (українську мову та літературу, історію України тощо) і навчаючись в школі країни перебування в класі рівнем нижче, учень не матиме змогу перезарахувати оцінки, отримані у школі країни перебування з інших предметів.

Зазначене викликає невдоволення батьків та учнів, адже для вступу до школи країни перебування діти у більшості країн складають лише тестування з мови країни та математики. Тож багато батьків та учнів обирають навчання за повною програмою – з усіх навчальних предметів (інтегрованих курсів), обов’язкових для вивчення. Після  повернення до України це дає дітям змогу без проблем повернутися до певного класу без додаткового оцінювання.

Саме тому дуже важливо, щоб батьки мали змогу обирати форму та програму здобуття освіти для дітей. Необхідно забезпечити для таких дітей усі можливі способи доступу до української освіти та дотримуватися права батьків на вільний вибір закладу освіти, освітньої програми, виду і форми здобуття дітьми відповідної освіти. 

Якщо у дитини є освітні втрати через невідповідність класів української та закордонної школи, то варто ініціювати розробку індивідуальної освітньої траєкторії для опанування цих предметів.

Маємо створити сприятливі умови, щоб реінтеграція дітей в українську систему освіти відбувалася легше. Це стосується як мовного та психологічного аспекту, так і аспекту подолання освітніх втрат.

 

Зображення: storyset