Кабінет Міністрів України постановою № 1513 від 19.11.2025 р. затвердив Порядок реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми (далі – Порядок): https://bit.ly/4pqlzZM
Порядок визначає механізм реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми
- в закладах освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури і спорту, оздоровлення та відпочинку, молодіжних центрів, дитячих та молодіжних громадських об’єднань, інших громадських об’єднань, що є суб’єктами молодіжної роботи, у колективах яких перебувають діти / які контактують з дітьми (незалежно від типу і форми власності) (далі – суб’єкти),
- які сталися у приміщенні, на території суб’єкта або під час заходів поза його межами, організатором (співорганізатором) яких є суб’єкт.
Затвердження такого документа – важливий крок у напрямку захисту дитини від насильства та жорстокого поводження, який передбачений частиною 6 статті 10 Закону України “Про охорону дитинства”. Освітній омбудсмен надавала свої пропозиції до вказаного Порядку, більшу частину пропозицій було враховано, деякі – в редакції.
Головна моя позиція полягала в тому, що керівник закладу освіти чи комісія з розгляду випадків насильства та/або жорстокого поводження з дітьми не може встановлювати, чи відбувся факт насильства, чи ні, це мають робити відповідні органи – поліція та суд. Тому в Порядку передбачено, що комісія розв’язує питання подолання наслідків насильства й було виключено завдання щодо прийняття комісією рішення про наявність /відсутність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену в повідомленні, адже вирішення таких питань є сферою компетенції правоохоронних органів.
Нагадаємо, що раніше постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2025 р. № 658 було затверджено Типову програму унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми (далі – Типова програма): https://bit.ly/4jG2Rdg. Докладніше про цей документ тут. Типова програма містить, зокрема перелік превентивних заходів, заходів із виявлення і реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, заходів з навчання та підвищення обізнаності унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, заходи з моніторингу та оцінки виконання програми, заходи з інформування (розміщення у доступних місцях для дітей та батьків, інших законних представників інформаційних матеріалів (плакатів, брошур із контактами служб допомоги, контактних номерів телефонів для анонімного звернення).
Далі з урахуванням двох вищезгаданих документів окреслимо дії суб’єкта для профілактики та протидії насильству та жорстокому поводженню з дітьми. Зауважимо, що деякі активності, передбачені цими документами, зокрема інформування всіх зацікавлених, супроводжує практично всі заходи, які буде реалізовувати суб’єкт. Саме тому тут подаємо певним чином спрощену інструкцію для розуміння, як налагодити роботу з урахуванням змін до законодавства.
ЯК МАЄ ДІЯТИ СУБ’ЄКТ, ЩОБ ОРГАНІЗУВАТИ РОБОТУ ІЗ ПРОТИДІЇ НАСИЛЬСТВУ ТА ЖОРСТОКОМУ ПОВОДЖЕННЮ З ДІТЬМИ
1.ЗАТВЕРДИТИ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЮ НАСИЛЬСТВУ ТА ЖОРСТОКОМУ ПОВОДЖЕННЮ З ДІТЬМИ
Передусім керівник суб’єкта затверджує положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми в закладі (установі), молодіжному центрі, дитячому та молодіжному громадському об’єднанні, іншому громадському об’єднанні, що є суб’єктом молодіжної роботи, з урахуванням Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми та Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, затверджених Кабінетом Міністрів України, забезпечує його оприлюднення, обов’язкове ознайомлення з ним працівників та здійснює контроль за його виконанням. Це передбачено статтею 10-1 Закону України “Про охорону дитинства” та пунктом 5 Порядку.
При цьому відповідно до пункту 6 Типової програми у положенні про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми обов’язково визначаються суб’єкти виконання (адміністрація, волонтери, працівники, інші залучені фахівці, які контактують із дітьми), до кого застосовується документ, вимоги щодо політики найму працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю, пов’язані із політикою запобігання насильству (перевірка кандидатів на наявність судимостей, рекомендації), вимоги щодо навчання персоналу (обов’язкові навчання з питань захисту прав дитини).
Також відповідно до пункту 5 Типової програми суб’єкт має затвердити:
- форму первинного повідомлення про підозру на випадок насильства щодо дитини згідно з додатком 1 Типової програми;
- форму реєстрації внутрішнього інциденту (журналу безпеки) згідно з додатком 2 Типової програми або ведення обліку внутрішніх інцидентів (повідомлень про випадки насильства та жорстокого поводження з дитиною) в інший спосіб за рішенням суб’єкта;
- форму анкети анонімного опитування для дітей згідно з додатком 3 Типової програми.
2.СТВОРИТИ ОРГАН ДЛЯ РОЗГЛЯДУ ПОВІДОМЛЕНЬ ПРО ВИПАДКИ НАСИЛЬСТВА ТА ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ
Пунктом 5 Порядку передбачено, що керівник суб’єкта за погодженням зі службою у справах дітей за місцем розташування суб’єкта формує склад комісії з розгляду випадків насильства та / або жорстокого поводження з дітьми (далі – комісія), організовує її роботу, оприлюднює інформацію про склад такої комісії.
Відповідно до пункту 6 Порядку комісія виконує свої обов’язки на постійній основі. Склад комісії формується з урахуванням її основних завдань та затверджується керівником суб’єкта.
Серед завдань комісії пунктом 13 Порядку визначено:
- збір інформації щодо обставин випадку насильства та / або жорстокого поводження з дітьми, зокрема пояснень сторін насильства та / або жорстокого поводження з дитиною, батьків або інших законних представників дитини, яка стала стороною насильства та / або жорстокого поводження з дитиною; опрацювання повідомлень, аналіз зібраної інформації щодо обставин, зазначених у повідомленні;
- оцінка потреб осіб, які є стороною насильства та / або жорстокого поводження з дитиною, в соціальних та психолого-педагогічних послугах і забезпечення таких послуг;
- надання рекомендацій щодо добровільного проходження особами, які стали стороною насильства та / або жорстокого поводження з дитиною, відповідної програми для таких осіб;
- підготовка пропозицій щодо внесення змін до положення про запобігання та протидію насильству та / або жорстокому поводженню з дітьми;
- здійснення моніторингу виконання рекомендацій комісії і надання відповідної інформації службі у справах дітей за місцем розташування суб’єкта;
- розгляд висновків практичного психолога та соціального педагога або інших експертних висновків, що мають значення для об’єктивного розгляду заяви у разі їх надходження від батьків або інших законних представників дитини.
Склад комісії не може бути менше п’яти осіб. До нього входять голова, заступник голови, секретар та члени комісії.
До складу комісії входять працівники суб’єкта, зокрема педагогічні (науково-педагогічні) працівники, практичний психолог та соціальний педагог, а також представники служби у справах дітей за місцем розташування суб’єкта та надавача соціальних послуг, уповноваженого підрозділу органу Національної поліції (за згодою). До складу комісії не може входити працівник суб’єкта, щодо якого надійшло повідомлення. Член комісії, щодо якого надійшло повідомлення, виключається зі складу комісії – визначає пункт 6 Порядку.
3.ЗАБЕЗПЕЧИТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ПОДАННЯ ПОВІДОМЛЕНЬ ПРО ВИПАДКИ НАСИЛЬСТВА ТА ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ
Суб’єкт має інформувати дітей та їх батьків або інших законних представників дитини, працівників суб’єкта про їх обов’язок повідомити про випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми та про те, у який спосіб це можна зробити – визначає пункт 8 Типової програми.
Також періодично треба підвищувати обізнаність всіх зацікавлених у питаннях протидії насильству. Докладніше про це згодом.
Суб’єкт забезпечує функціонування різних способів отримання повідомлень про можливі випадки насильства.
У разі потреби керівник суб’єкта може визначати відповідальну особу для здійснення заходів щодо унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, яка реєструватиме повідомлення, що надійшло, в журналі обліку (у паперовій та/або електронній формі) та забезпечуватиме його підготовку до розгляду – передбачає пункт 8 Типової програми. Разом з тим наголошую, що відповідно до пункту 5 Типової програми ведення обліку внутрішніх інцидентів (повідомлень про випадки насильства та жорстокого поводження з дитиною) може здійснюватися і в інший спосіб за рішенням суб’єкта.
4.ОРГАНІЗОВУВАТИ ІНФОРМУВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ СУБ’ЄКТА ПРО ЗАХИСТ ДІТЕЙ ВІД УСІХ ФОРМ НАСИЛЬСТВА ТА ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ І ЗАХОДИ ДЛЯ ВСІХ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ З ПІДВИЩЕННЯ ОБІЗНАНОСТІ ЩОДО ПРОТИДІЇ НАСИЛЬСТВУ ТА ЖОРСТОКОМУ ПОВОДЖЕННЮ З ДІТЬМИ
Керівник суб’єкта відповідно до пункту 5 Порядку організовує інформування працівників суб’єкта про захист дітей від усіх форм насильства та жорстокого поводження, зокрема про види і форми жорстокого поводження з дітьми, насильства стосовно дітей і за участю дітей, ознаки різних форм насильства та жорстокого поводження, порядок взаємодії суб’єктів з метою реагування на такі випадки та організації надання дитині необхідної допомоги, дії та заходи щодо надання дитині екстреної допомоги у зв’язку із загрозою внаслідок насильства її життю та здоров’ю.
Докладно напрями інформування працівників окреслені у пункті 11 Типової програми.
Важливо зауважити, що відповідно до пункту 6 Типової програми, керівник суб’єкта забезпечує здійснення заходів з ознайомлення працівників суб’єкта, інших фахівців, які контактують із дітьми, із положенням про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми до початку їх роботи з дітьми, але у строк, що не перевищує п’яти робочих днів із дня початку роботи з дітьми та молоддю.
Також необхідно періодично організовувати заходи з підвищення обізнаності щодо протидії насильству та жорстокому поводженню з дітьми, спрямовані на різні категорії – працівників, батьків, інших законних представників дитини, дітей та молодь, адже всім важливо бути обізнаними щодо цього питання. Формат заходів залежить від аудиторії та мети. Докладніше про них у пункті 11 Типової програми.
Відповідно до пункту 10 Типової програми суб’єкт має розробити та/або поширити інформаційні матеріали з питань унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми шляхом:
- розміщення на інформаційних стендах у приміщенні, розповсюдження серед працівників, дітей, їх батьків або інших законних представників дитини у формі буклетів (листівок);
- надсилання через батьківські, учнівські групи в месенджерах, розміщення на офіційному вебсайті суб’єкта роботи з дітьми та молоддю та його сторінках у соціальних мережах;
- проведення тематичних семінарів для батьків або інших законних представників дитини.
Для проведення інформування дітей, їх батьків або інших законних представників, працівників Cуб’єкта можуть залучатися експерти, фахівці, зокрема представники органів місцевого самоврядування, структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, служб у справах дітей, уповноважених підрозділів органів Національної поліції, надавачів соціальних послуг, закладів вищої освіти, а також психологи, соціальні педагоги, фахівці в галузі права, представники громадських об’єднань, іноземних неурядових організацій – визначає вже згаданий пункт 11 Типової програми.
5.ОЦІНЮВАТИ РИЗИКИ ПІД ЧАС ПРИЙОМУ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ
Відповідно до статті 10 Закону України “Про охорону дитинства” забороняється працювати у контакті з дітьми особам, інформацію про яких внесено до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
Єдиний реєстр осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи є складовою частиною Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту. Докладніше про порядок отримання витягу можна довідатися у розділі V Порядку формування та ведення Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту, що затверджений Наказом Міністерства юстиції України 26.06.2018 р. № 2023/5.
Під час працевлаштування осіб, які матимуть безпосередній або опосередкований контакт з дітьми, має бути проведене опитування, яке може включати запитання ситуаційного характеру щодо насильства або жорстокого поводження із дитиною, з метою виявлення можливої схильності особи до агресії, насильницької поведінки, жорстокого поводження – визначає пункт 9 Типової програми.
6.ОПЕРАТИВНО РЕАГУВАТИ У ВИПАДКУ ВИЯВЛЕННЯ ОЗНАК НАСИЛЬСТВА АБО ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДИТИНОЮ
Також Порядок передбачає особливості реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, які проживають або цілодобово перебувають в суб’єкті. Він вказує на потребу створення умов для самозвернення таких дітей за допомогою, зокрема облаштування простору та засобів, інформування дітей про таку можливість, окреслює дії керівника у випадку, якщо йому стало відомо про дітей, що постраждали від насильства та / або жорстокого поводження, а також взаємодію інших органів та установ, спрямовану на захист прав дитини.
7.ЗДІЙСНЮВАТИ МОНІТОРИНГ СИТУАЦІЇ ЩОДО ПРОТИДІЇ НАСИЛЬСТВУ ТА ЖОРСТОКОМУ ПОВОДЖЕННЮ З ДІТЬМИ У СУБ’ЄКТІ
Суб’єкт має здійснювати регулярні самоперевірки – оцінювати ефективність заходів, які проводяться, виявляти проблемні аспекти, збирати інформацію для зворотного зв’язку (проводити анкетування дітей, батьків, персоналу), аналізувати інциденти (вивчати випадки насильства для запобігання повторенню).
Унеможливлення насильства та жорстокого поводження включає регулярне оцінювання ризиків, пов’язаних з насильством та жорстоким поводженням з дітьми, вжиття заходів, необхідних для їх усунення або мінімізації, із забезпеченням подальшого моніторингу та контролю, а також перегляд запроваджених заходів з унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми (п. 14 Типової програми). Нагадаю, що до завдань комісії, відноситься, зокрема, підготовка пропозицій щодо внесення змін до положення про запобігання та протидію насильству та / або жорстокому поводженню з дітьми. Це передбачає зокрема пункт 13 Порядку.
ПРОПОЗИЦІЇ ОСВІТНЬОГО ОМБУДСМЕНА ДО ПОРЯДКУ
Освітній омбудсмен ретельно опрацьовувала та надавала пропозиції до проєкту постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми”. Більшу частину пропозицій було враховано, деякі – в редакції.
Хочу ще раз наголосити: зміни законодавства передбачають, що кожен суб’єкт з урахуванням Порядку та Типової програми розробить локальний акт, який врегулює роботу суб’єкта із запобігання та протидії насильству та жорстокому поводженню. Від того, наскільки якісно кожен із суб’єктів організує цю роботу буде залежати захист прав дітей, безпека освітнього середовища, психологічний стан учасників освітнього процесу та якість самої освіти. Саме тому прошу всіх суб’єктів відповідально поставитися до цього.
Зображення: freepik