Запитання та відповіді про укриття в закладах освіти

У сховищі укриваються групи населення цивільного захисту. Це працівники АЕС, оборонних підприємств та підприємств, що забезпечують життєдіяльність великих міст, закладів охорони здоров’я. Також укриттю у сховищах підлягають учасники освітнього процесу окремих закладів освіти, насамперед віднесених в установленому законодавством порядку до відповідних груп цивільного захисту (здебільшого – це заклади вищої освіти).

Сховище – герметична споруда для захисту людей, у якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів.

Усі інші групи учасників освітнього процесу підлягають укриттю у протирадіаційних укриттях та спорудах подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційних укриттів (за винятком тих, що знаходяться у зонах спостереження навколо АЕС і підлягають укриттю виключно у захисних спорудах (стаття 32 Кодексу цивільного захисту України).

Протирадіаційне укриття – негерметична споруда для захисту людей, у якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

Споруди подвійного призначення – наземні або підземні споруди чи їх окремі частини, що спроєктовані або пристосовані для використання за основним функціональним призначенням, зокрема для захисту населення, та в яких створені умови для тимчасового перебування людей.

У найпростіших укриттях укриваються всі групи населення, якщо немає захисних споруд. Тому якщо на сьогодні, у воєнний час, недостатня кількість та місткість сховищ і протирадіаційних укриттів і немає можливості забезпечити укриття учасників освітнього процесу в захисних спорудах та спорудах подвійного призначення, заклади освіти можуть організовувати укриття учасників освітнього процесу в найпростіших укриттях.

Найпростіше укриття – це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, інша споруда підземного простору, в якій можливе тимчасове перебування людей з метою зниження комбінованого ураження від небезпечних чинників, а також від дії засобів ураження в особливий період. 

Звертаємо увагу, що облаштування та постановка на облік в особливий період найпростіших укриттів не означає повного виконання вимог законодавства щодо забезпечення учасників освітнього процесу засобами колективного захисту. Тому надалі, після закінчення війни, має бути розв’язане питання організації укриття учасників освітнього процесу згідно з нормами законодавства (у відповідних захисних спорудах) (розділ 1-2 Рекомендацій).

Остаточно розв’язують питання щодо видів об’єктів фонду захисних споруд, що мають бути створені у закладах освіти центральні та місцеві органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать такі заклади (відповідно до вимог статті 18 Кодексу). 

Докладніше про вимоги до кожного виду укриття читайте у відповідях нижче.

Відповідно до законодавства, підвальні приміщення можуть використовуватися для укриття як споруди подвійного призначення та як найпростіші укриття (стаття 32, глава 7 Кодексу). Водночас такі приміщення мають відповідати мінімальним вимогам щодо забезпечення безпеки учасників освітнього процесу та мають бути відповідно облаштовані.Те, чи безпечне підвальне приміщення, щоб у разі небезпеки там укривались учасники освітнього процесу, чи відповідає це приміщення мінімальним вимогам забезпечення безпеки вирішує спеціальна комісія (докладніше про цю комісію читайте в запитанні № 3) після обстеження підвального приміщення закладу освіти. Від рішення цієї комісії й залежатиме, можна розпочинати у закладі освіти очне навчання, чи ні.

Обладнання найпростіших укриттів повинне забезпечувати можливість безперервного перебування в них людини впродовж не менше 48 годин (розділ 5 Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту).

Вимоги до зовнішніх огороджувальних конструкцій, матеріалу, з яких їх виготовлено, об’ємно-планувальних та конструктивних рішень будівель (споруд, приміщень) найпростіших укриттів законодавством не визначено. Але, щоб забезпечити захисні властивості від дії звичайних засобів ураження, важливо, щоб несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (стіни, перекриття, покриття) будівель (споруд, приміщень) були виготовлені із залізобетону, цегли або інших кам’яних матеріалів. Також можливо використання будівель (споруд, приміщень) з інших матеріалів за умов їх заглиблення у землю (пункт 3.3 Рекомендацій).

Найпростіші укриття забезпечуються:

• місцями для сидіння (лежання) – лавками, стільцями, ліжками тощо;
• ємностями з питною (з розрахунку 2 л на добу на одну людину) та технічною водою (за відсутності централізованого водопостачання);
• контейнерами для зберігання харчових продуктів;
• виносними баками, що щільно закриваються, для нечистот (для неканалізованих будівель і споруд);
• резервним штучним освітленням (електричними ліхтарями, свічками, гасовими лампами тощо);
• первинними засобами пожежогасіння (відповідно до встановлених норм для приміщень відповідного функціонального призначення);
• засобами надання медичної допомоги;
• засобами зв’язку та оповіщення (телефоном, радіоприймачем);
• шанцевим інструментом (лопатами штиковими та совковими, ломами, сокирами, пилками-ножівками по дереву, по металу тощо).
• за можливості найпростіші укриття забезпечуються додатковим обладнанням, інструментами та інвентарем відповідно до норм, установлених для захисних споруд (розділ 5 Вимог).

Практичний посібник“Організація укриття населення у фонді захисних споруд цивільного захисту. Впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту. Серія 9” ДСНС та Інституту державного управління та наукових досліджень із цивільного захисту визначає наступні кроки для підготовки підвального приміщення до використання як укриття.     

Необхідно:

• прибрати приміщення від сміття; 
• винести непотрібні та зайві речі; 
• укріпити наявні віконні отвори та закласти їх мішками з піском; 
• демонтувати тимчасові перегородки; 
• звільнити загальні проходи в підвальному приміщенні;
• укріпити вхідні двері; 
• укріпити наявні віконні отвори та закласти їх мішками з піском; 
• перевірити електропроводку, освітлення та вимикачі; 
• створити запас електролампочок, свічок, ліхтариків; 
• облаштувати вентиляційні отвори; 
• облаштувати забір води від системи централізованого водопостачання та водовідведення або створити запаси води у ємностях; 
• облаштувати окремі приміщення для санвузлів та під’єднати їх до системи каналізації або забезпечити їх виносною тарою для нечистот, що щільно закриваються; 
• встановити лавки, лежаки; 
• створити запас харчових продуктів тривалого зберігання, а також теплих речей та ковдр, забезпечити їх зберігання у водонепроникних чохлах (додаток 6 Посібника).

Щоб визначити, чи дозволяє наявне в закладі освіти укриття розпочати очне навчання, на рівні органів місцевого самоврядування засновник закладу утворює спеціальну комісію, яка обстежує наявні будівлі (споруди, приміщення), щоб встановити, можливо їх використовувати для укриття як споруди подвійного призначення та найпростіші укриття, чи ні. До складу цієї комісії за згодою залучаються фахівці структурних підрозділів з питань освіти та науки, цивільного захисту, містобудування та архітектури, охорони здоров’я центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також фахівці територіальних органів та місцевих підрозділів ДСНС, Держпродспоживслужби тощо (розділ 2 Рекомендацій щодо організації укриття в об’єктах фонду захисних споруд цивільного захисту персоналу та дітей (учнів, студентів) закладів освіти). Наразі в закладах освіти вже створені та працюють такі комісії, до них обов’язково включений представник ДСНС. Після завершення роботи комісії буде зрозуміло, які заклади можуть продовжувати очне або змішане навчання, де та які відповідні роботи необхідно провести для підготовки укриття.

Відповідно до листа МОН від 11.07.2022 № 1/7707-22  “Про підготовку закладів освіти до нового навчального року та опалювального сезону в умовах воєнного стану” наказом закладу освіти до початку навчального року створюється постійна технічна комісія з обстеження приміщень, інженерно-технічних комунікацій закладу освіти, яка проводить огляд будівель, приміщень, комунікацій з метою приведення інженерно-технічних комунікацій, устаткування, обладнання у відповідність до чинних стандартів, правил, норм з охорони праці, а також підготовки закладу освіти до опалювального сезону, визначає готовність навчальних кабінетів, майстерень, спортзалів, ігрових та спортивних майданчиків, інших приміщень, а також укриттів фонду захисних споруд цивільного захисту до нового навчального року та складає:

• акт обстеження приміщень та інженерних комунікацій закладу освіти до початку навчального року та опалювального сезону;
• акти-дозволи на введення їх в експлуатацію. До акту-дозволу на  введення в експлуатацію спортзалу і спортивних споруд додаються відомості про випробування навчального спортивного обладнання, що розміщено в них для використання в освітньому процесі;
• акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту (сховище або протирадіаційне укриття, що є на балансі закладу освіти;
• акт оцінки об’єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення як найпростішого укриття.

Після огляду постійною технічною комісією заклад освіти приймає в експлуатацію комісія, створена за наказом відповідного органу управління освітою (залежно від підпорядкування), до якої входять представник органу управління освітою (голова комісії), керівник закладу освіти, представник профспілкової організації закладу освіти (у разі відсутності профспілкової організації – уповноважений трудового колективу), представник територіального органу Державної служби якості освіти України, а також представники місцевих органів державного нагляду (цивільний захист, пожежна безпека, Національна поліція, охорона праці, санітарно-епідеміологічний нагляд тощо – за згодою).

Будівельні норми не встановлюють окремих вимог для закладів освіти, тому на них діють загальні норми. Відповідно до ДБН В.2.2-5-97 «Будинки і споруди. Захисні споруди цивільного захисту», розташування захисної споруди дозволяється на відстані 500 м від закладу освіти. Водночас звертаємо увагу, що ДСНС,  враховуючи досвід організації захисту населення в умовах збройної агресії росії рекомендувало, щоб укриття розташовувалися від закладу освіти на відстані до 100 метрів (розділ 2 Рекомендацій). 

Необхідно враховувати багато факторів щодо евакуації учасників освітнього процесу. Адже в дітей дошкільного віку під час повітряної тривоги може бути “денний сон”, й у такій ситуації діти та працівники потребуватимуть ще більше часу для евакуації. У холодну пору року всім учасникам  освітнього процесу необхідно  більше часу для одягання,  а дітям дошкільного віку та 6-7 років необхідно допомогти одягнутися, що потребує більше часу. Також діти можуть розгубитися, почати панікувати, тому надзвичайно важливо проводити для учасників освітнього процесу тренування з евакуації до укриття. Тому відстань від закладу освіти до найближчого укриття може бути й меншою, ніж 100 метрів.

Для приміщень захисних споруд та споруд подвійного призначення нормативи площі укриття на одну людину визначаються  ДБН В.2.2-5-97 «Будинки і споруди. Захисні споруди цивільного захисту». Ці нормативи не залежать від віку осіб, що будуть укриватися, а залежать від організації у таких спорудах місць для сидіння та лежання, висоти приміщень. Якщо місця для сидіння (лежання) розташовуються в один ярус, то площа на 1 людину встановлюється в межах не менше 0,6 м2, у два яруси – 0,5 м2, у три яруси – 0,4 м2. 

Для найпростіших укриттів не визначені нормативи щодо площі укриття на 1 людину. Дітей до 11 років слід розміщувати в укритті окремо від інших вікових груп. Якщо неможливо забезпечити приміщення заздалегідь підготовленими місцями для сидіння та лежання, необхідно розраховувати спроможність з площі на 1 людину в 1 м2.

Швидкоспоруджувана захисна споруда цивільного захисту – це споруда, що зводиться в особливий період для нарощування фонду захисних споруд за короткий час зі спеціальних конструкцій, вимоги до яких встановлюються будівельними нормами, стандартами та правилами (стаття 32, глава 7 Кодексу). 

Чинне законодавство у сфері містобудівної діяльності наразі не передбачає таких типових проектів, але передбачає проекти повторного використання. Але для того, щоб з’явився проект повторного використання, його необхідно замовити, розробити, провести експертизу і побудувати з усіма наслідками: виділення земельної ділянки, проведення експертизи, введення в експлуатацію. Після цього цей проект можливо використовувати ще неодноразово. Здійснення цих процедур потребує часу та фінансування. 

Наразі є два варіанти розв’язання проблеми. Перший – замовляти проект і реалізовувати його один раз або багаторазово шляхом будівництва. Другий варіант – будувати швидкоспоруджувані захисні споруди блок-модульного типу. Такі споруди виробляються за кордоном, але в Україні також є компанії, готові розробити технічні вимоги проектів. Наразі розробляється відповідна нормативна база, щоб унормувати ці питання. ДСНС зараз працює над змінами до Державних будівельних норм, які міститимуть інформацію щодо створення швидкоспоруджуваних захисних споруд як об’єкта будівництва. Також ДСНС замовила в Інституті державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту ДСТУ щодо основних вимог до швидкоспоруджуваних захисних споруд блок-модульного типу, який міститиме інформацію про швидкоспоруджувану споруду як виріб. Але цей стандарт поки ще не готовий. Створення цих документів – це об’ємна робота, й усі, хто над ними працюють – працюють у прискореному ритмі.

Наразі існує можливість виробнику, який зацікавиться створенням швидкоспоруджуваних захисних споруд блок-модульного типу, створити технічні умови, погодити їх із ДСНС та виробляти такі блок-модульні споруди за замовленням. 

Якщо в закладі освіти немає захисної споруди, учасники освітнього процесу можуть укриватися в фортифікаційній споруді. Фортифікаційна споруда належить до найпростіших укриттів.

Створення фортифікаційних споруд як найпростіших укриттів здійснюється без процесу будівництва шляхом зведення тимчасових споруд із бетонних та залізобетонних будівельних конструкцій (можливо тих, що були у використанні), габіонів та мішків з ґрунтом (піском), створення перекритих щілин у ґрунті, потребує наявності відповідних конструкцій та матеріалів, а також часу (розділ 1 Рекомендацій).

У посібнику “Організація укриття населення у фонді захисних споруд цивільного захисту. Впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту. Серія 9” зазначається, що фортифікаційна споруда частково знижує ураження людей від вторинних чинників застосування ядерної зброї (світлового опромінення та повітряної ударної хвилі) та звичайної зброї (стрілецької, артилерійської, авіаційних бомб, гранат тощо). Тому це необхідно враховувати.

Вимоги до захисних властивостей фортифікаційних споруд не унормовано. Вимоги щодо проектування та будівництва фортифікаційних споруд відсутні. Але ці споруди мають забезпечуватися:

• місцями для сидіння (лежання);
• ємностями з питною та технічною водою (за
• відсутності централізованого водопостачання);
• контейнерами для зберігання харчових продуктів;
• виносними баками для нечистот, що щільно
• закриваються (для неканалізованих приміщень);
• резервним штучним освітленням (електричними приладами  та інших джерел енергії та живлення тощо);
• первинними засобами пожежогасіння;
• засобами надання медичної допомоги;
• засобами зв’язку та оповіщення (телефоном,
• радіостанцією, радіоприймачем);
• шанцевим інструментом (наказ МВС від 09.07.2018 № 579 та посібник“Організація укриття населення у фонді захисних споруд цивільного захисту. Впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту. Серія 9” ДСНС та Інституту державного управління та наукових досліджень із цивільного захисту). 

У приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, дозволяється перебування не більше 50 осіб (пункт 2.26 розділу 3 Правил пожежної безпеки в Україні). У закладах освіти зазвичай понад 50 осіб, за винятком окремих закладів у сільській місцевості, тому для більшості закладів освіти укриття з одним евакуаційним виходом неприйнятне.

Укриття має забезпечуватися не менше ніж двома евакуаційними виходами, один із яких може бути аварійним (якщо планується укриття у споруді подвійного призначення або найпростішому укритті місткістю менш як 50 осіб – у ньому допускається один евакуаційний вихід) (пункт 3,5 підпункт 7 Рекомендацій).

Аварійний вихід в укритті дуже важливий для того, що якщо неможливо використовувати основний вхід (вихід) через його пошкодження внаслідок дії небезпечних чинників надзвичайних ситуацій евакуація осіб, які укриваються, здійснюється через аварійні виходи споруд фонду захисних споруд (пункт 17 Порядку заповнення та перебування в спорудах фонду захисних споруд цивільного захисту).

Так. Але ці укриття повинні знаходитися на дозволеній відстані від закладу освіти, згідно з будівельними нормами — до 500 м, але ДСНС рекомендує до 100 метрів  з урахуванням наявного досвіду організації захисту населення в умовах збройної агресії російської федерації (відповідно до рекомендацій ДСНС. Відповідно до вимог Кодексу, заклади освіти можуть використовувати для укриття здобувачів освіти та працівників на договірних засадах об’єкти фонду захисних споруд інших суб’єктів господарювання (розділ 1 Рекомендацій). Але спеціальна комісія (дивіться запитання №3) повинна визначити, чи безпечне це укриття для учасників освітнього процесу. Щоб встановити, чи можливо використовувати споруду подвійного призначення чи найпростіше укриття, органи виконавчої влади обстежують і беруть на облік підземні порожнини, станції та переходи метрополітену, автодорожні, пішохідні тунелі, автостоянки, паркінги, гаражі, підземні торговельні центри, підприємства громадського харчування, магазини, підвальні, цокольні поверхи будинків і промислових об’єктів (відповідно до Порядку підготовки населення до зайняття об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту).

Це встановлює спеціальна комісія. Умов, коли споруда вважається непридатною для перебування, може бути багато. Якщо було встановлено, що конструкції у споруді можуть становити загрозу життю та здоров’ю людини,  відсутні запасні виходи, немає засобів протипожежної безпеки, неналежна вентиляція для нормального дихання й забезпечення достатньої кількості повітря, адже невідомо, скільки часу доведеться перебувати в укритті.

Зокрема якщо в споруді неможливо забезпечити базові життєві потреби людини – запаси питної води, баків для нечистот для відвідування туалету. 

За облаштування укриття в закладі освіти відповідає засновник. Адже саме засновник закладу освіти зобов’язаний забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов (частина 6 статті 25 Закону України “Про освіту”). Якщо засновником закладу освіти є місцева влада – саме вона відповідальна за облаштування укриття (це стосується переважної більшості закладів освіти). Якщо засновником закладу освіти є фізична або юридична особа, яка засновує приватний заклад – тоді за облаштування укриття відповідає ця особа. Також є незначна кількість закладів загальної середньої освіти, які мають фінансову автономію. Заклади освіти з фінансовою автономією мають свою власну бухгалтерію, що дозволяє відстежувати всі отримані кошти – на що, коли та в якій кількості вони були витрачені, економити та планувати шкільний бюджет. 

Керівник закладу освіти здійснює організаційно безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти.

Керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень:

• організовує діяльність закладу освіти;
• розв’язує питання фінансово-господарської діяльності закладу освіти;
• забезпечує організацію освітнього процесу та здійснення контролю за виконанням освітніх програм;
• забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища (частина 3 статті 26 Закону України “Про освіту”).

Згідно з Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, опікуватися захисними спорудами мають балансоутримувач захисної споруди – власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі, а це – засновники закладів освіти.

Відповідно до розділу V листа МОН від 11.07.2022 № 1/7707-22 “Про підготовку закладів освіти до нового навчального року та опалювального сезону в умовах воєнного стану” вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, критеріїв неможливості подальшого утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, оформлення документів, що підтверджують таку неможливість, а також визначення зразків документів паперового обліку фонду захисних споруд, запровадження системи їх нумерації затверджені наказом МВС від 09.07.2018 № 579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту», що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 30 липня 2018 р. за № 879/32331.”

Відповідно до статті 78 Закону України “Про освіту”,  фінансування закладів, установ і організацій системи освіти здійснюється за кошти відповідних бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством. Тобто фінансування укриттів у державних і комунальних закладах освіти має здійснюватися за кошти місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством, наприклад, благодійної допомоги, грантів тощо, згідно з Законами України “Про освіту” та “Про повну загальну середню освіту”. Тобто органи місцевого самоврядування мають виділити кошти на облаштування укриття. Також джерелом фінансування для облаштування укриттів може бути міжнародна допомога, наприклад, як раніше повідомляв міністр закордонних справ Тайваню Джозеф Ву Уряд Тайваню виділив 2 млн доларів допомоги Харкову, та по 500 тис. доларів – Запоріжжю, Миколаєву, Сумам та Чернігову. Частину з цих коштів планується витратити на  укриття в закладах освіти. Батьки також можуть допомагати фінансово для облаштування укриттів у вигляді благодійної допомоги, але це має бути добровільна допомога – ніхто не може примушувати батьків здавати будь-які кошти на облаштування укриття.

Відповідно до розділу 2 Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, щоб забезпечити готовність захисних споруд до використання за призначенням, відповідна комісія, яку створює засновник – орган місцевої влади. Комісія організовує періодичні огляди стану захисних споруд, оцінює стан готовності укриття, наявність та перевірку працездатності основного обладнання тощо. 

Оцінка стану готовності захисних споруд має здійснюватися щороку. Зараз комісія має перевірити всі укриття в закладах освіти перед початком навчального року. Це потрібно, щоб виявити недоліки у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачити заходи щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках:

• якщо проводиться технічна інвентаризація захисної споруди як об’єкта нерухомого майна;
• якщо готуються пропозиції щодо подальшого використання захисної споруди;
• після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди;
• якщо ДСНС здійснює заходи державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог.

Залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС до оцінки стану готовності, проведення інших обстежень захисних споруд (за винятком оцінки стану готовності під час нагляду) здійснюється за зверненням балансоутримувача.

Про проведення перевірки працездатності обладнання захисних споруд, їх оглядів та оцінки стану готовності робиться запис у журналі перевірки сховища (протирадіаційного укриття), форму якого наведено в додатку 12 до цих Вимог.

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог. Якщо таких недоліків немає – захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням.

Протирадіаційне укриття – негерметична споруда для захисту людей, у якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

Як зазначається у посібнику“Організація укриття населення у фонді захисних споруд цивільного захисту. Впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту. Серія 9”, протирадіаційне укриття забезпечує захист від іонізуючого (радіоактивного) випромінювання (у разі радіаційних аварій та звичайної зброї (стрілецької, артилерійської, авіаційних бомб, гранат тощо). 

Протирадіаційне укриття проєктується і будується за спеціальними нормами ДБН В.2.2-5-97 “Будинки і споруди. Захисні споруди цивільного захисту” та має нормовані захисні властивості.

Протирадіаційне укриття вважається негерметичною захисною спорудою, обмежено забезпеченою спеціальним інженерним обладнанням: 

• двері (звичайні, посилені); 
• вентиляція (до 50 осіб – природна, більше – з механічним спонуканням);
• стаціонарне електроживлення; 
• якщо більше ніж на 20 осіб – каналізація та водопровід, менше – баки з питною водою та виносна тара для нечистот.

Практичний посібник“Організація укриття населення у фонді захисних споруд цивільного захисту. Впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту. Серія 9” ДСНС та Інституту державного управління та наукових досліджень із цивільного захисту визначає наступні вимоги та кроки для підготовки підвального приміщення.     

Необхідно:

• прибрати приміщення від сміття; 
• винести непотрібні та зайві речі; 
• укріпити наявні віконні отвори та закласти їх мішками з піском; 
• демонтувати тимчасові перегородки; 
• звільнити загальні проходи в підвальному приміщенні;
• укріпити вхідні двері; 
• укріпити наявні віконні отвори та закласти їх мішками з піском; 
• перевірити електропроводку, освітлення та вимикачі; 
• мати запас засобів освітлення, які не становлять небезпеки, насамперед пожежної;; 
• облаштувати вентиляційні отвори; 
• облаштувати забір води від системи централізованого водопостачання та водовідведення або створити запаси води у ємностях; 
• облаштувати окремі приміщення для санвузлів та під’єднати їх до системи каналізації або забезпечити їх виносною тарою для нечистот, що щільно закриваються; 
• встановити лавки, лежаки; 
• створити запас харчових продуктів тривалого зберігання (консерви, консервація тощо), а також теплих речей та ковдр, забезпечити їх зберігання у водонепроникних чохлах (додаток 6 Посібника).

Ні. В такому разі укриття розраховується лише на здобувачів освіти та працівників закладу освіти. Але органи влади та заклад освіти обов’язково повинен попередити мешканців прилеглих будівель, що в разі небезпеки заклад освіти не слугуватиме укриттям для жителів та працівників прилеглих будівель і надати інформацію про інші укриття у відповідному районі.

Якщо заклад освіти укладає договір про використання укриттів, які належать іншим суб’єктам, цей договір має передбачати організацію заходів безпеки, а не лише можливість перебування учасників освітнього процесу в укритті.

Крім того, в укритті та сховищі доцільно передбачити зонування приміщення для окремого перебування учасників освітнього процесу та інших категорій громадян.

У такому випадку навчання необхідно організовувати у змішаному форматі – коли у відповідні дні частина учнів навчатиметься очно, а частина дистанційно, і навпаки. Також можна організувати позмінне навчання.

У споруді забороняється курити, шуміти, мати з собою небезпечні засоби, зокрема для освітлення, які можуть спричинити пожежу, не допускається пересування приміщеннями без особливої потреби, необхідно дотримуватися дисципліни та якнайменше рухатися (пункт 12  Порядку заповнення та перебування в спорудах фонду захисних споруд цивільного захисту).

Також забороняється приносити до укриття легкозаймисті речовини або речовини, що мають сильний запах, громіздкі речі, приводити тварин (пункт 2 цього ж Порядку). Для повноцінного відпочинку дозволяється тримати в споруді або брати з собою легкі підстилки й невеликі подушки з поролону, губчастої гуми або іншого синтетичного матеріалу (пункт 13  цього ж Порядку).

У межах безпеки дітей їх не можна відпускати з укриття, поки не завершиться повітряна тривога. Відповідно до рекомендацій МОН щодо особливостей організації 2022-2023 навчального року, освітній процес може завершуватися в укритті, а після відбою тривоги учасники освітнього процесу можуть повернутися до приміщення закладу освіти та продовжити процес навчання з урахуванням необхідного корегування. На нашу думку, якщо дозволяють умови, освітній процес під час повітряної тривоги варто продовжувати, зокрема в укритті забезпечено належне освітлення та місця для сидіння.

Якщо у закладах освіти готують їжу, коли звучить повітряна тривога, кухарі мають вимкнути плити та пройти в укриття. На жаль, їжа швидше за все буде зіпсована і підлягає списанню. Але збереження життя здобувачів освіти та працівників – найголовніше.

Прибирання приміщень споруди проводиться двічі на добу. Насамперед здійснюється обробка санітарних вузлів, приміщень, у яких встановлені виносні баки для нечистот, прибирання яких здійснюється за допомогою дезінфікувальних засобів (пункт 9  Порядку заповнення та перебування в спорудах фонду захисних споруд цивільного захисту). Після відвідання санвузлів або приміщень для виносної тари для нечистот руки та взуття дезінфікуються відповідними засобами для дезінфекції (пункт 10  цього ж Порядку). У мішки, заповнені сміттям та відходами, додаються хімічні консерванти, дозволені для використання Міністерством охорони здоров’я України, у співвідношеннях до кількості відходів відповідно до рекомендацій, наданих виробником (пункт 11  цього ж Порядку).

Якщо під час перебування в укритті зі здобувачем чи педагогом трапився нещасний випадок, то він підлягає розслідуванню. Відповідальний визначається в результаті розслідування. 

Процедуру розслідування нещасних випадків в закладах освіти визначає “Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися зі здобувачами освіти під час освітнього процесу”. Дія цього Положення поширюється на заклади освіти всіх рівнів незалежно від їхньої форми власності й підпорядкування, крім закладів освіти Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України.

Розслідуються нещасні випадки, що трапилися зі здобувачами освіти під час освітнього процесу через травми, отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха, контакту з рослинами, тваринами (пункт 4 розділу 1 Положення). 

Якщо нещасний випадок під час освітнього процесу спричинив тяжкі (зокрема інвалідність потерпілого) чи смертельні наслідки, смерть здобувача освіти або стався груповий нещасний випадок (травмувалося двоє і більше потерпілих, незалежно від тяжкості тілесних ушкоджень), проводиться спеціальне розслідування (пункт 1 розділ 3 Положення).

З процедурою розслідування нещасних випадків можна ознайомитися в окремій публікації на нашому сайті.

Педагогічний працівник, під наглядом якого діти прямують до укриття, та керівник закладу освіти, який організовує перебування там дітей, несуть відповідальність за безпеку учасників освітнього процесу в укритті. 

Здобувачі освіти зобов’язані відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я інших, довкілля, дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, виконувати вимоги освітньої програми (частина 3 статті 53 Закону України “Про освіту”).

Тому дитина повинна слухати та виконувати вказівки вчителя чи іншу особу, яка організовує перебування дітей в укритті, та залишатися в захисній споруді. Необхідно пояснити дитині, що, попри повітряну тривогу, освітній процес триває, й не можна так просто залишати заклад освіти. Також варто нагадати дитині, що перебування поза межами укриття може загрожувати її життю та здоров’ю, й що одним із найважливіших правил евакуації є правило “Не повертатися назад – щоб залишатися в безпеці”, запропоноване Ресурсним центром прав дитини у посібнику “Врятуйте  дітей – стандартні процедури  та  правила  безпеки  для  учнів  та студентів”. Слід повідомити батьків про таку поведінку дитини. Необхідно проводити тренувальні переміщення здобувачів освіти та працівників до укриття, щоб дитина усвідомлювала важливість цього процесу та адаптувалася до цієї необхідності, адже можливо, що вдома дитина просто не дотримувалася правил безпеки переміщення до укриття під час повітряної тривоги, тому для неї це складно або їй це здається неважливим.

Перш за все необхідно інформувати ДСНС про випадок. Якщо є травмовані, працівник, який дізнався про травматичний випадок, повинен надати потерпілому здобувачу освіти або іншому працівнику домедичну допомогу. Якщо учасники освітнього процесу, які перебувають в укритті, можуть покинути будівлю самостійно, тоді працівники допомагають вивести всіх з укриття. Якщо  це не можливо зробити самостійно – необхідно викликати рятувальників і подавати  сигнали про  своє місцеперебування – стук, крики тощо.

Якщо неможливо використовувати основний вхід (вихід) через пошкодження внаслідок дії небезпечних чинників надзвичайних ситуацій, необхідно евакуювати осіб, які укриваються, через аварійні виходи споруд фонду захисних споруд.

Завалені захисно-герметичні двері відкриваються за допомогою наявного у споруді інструменту (механічного, пневматичного, електричного). Можливе відкриття неробочих захисно-герметичних дверей шляхом зняття їх важелем або домкратом, улаштування отвору за допомогою зубила або ножівки.

Якщо неможливо вивести людей, які укриваються, через основні та аварійні виходи – організовуються роботи із пробиття отворів в огороджувальних конструкціях. У такому разі за планом споруди визначається оптимальне місце улаштування отвору як щодо мінімального обсягу робіт, так і щодо зручності евакуації.

Якщо аварійні виходи відсутні доцільно завчасно ззовні стіни вирити траншею та засипати її піском, місце пробиття отвору зсередини окреслити прямокутником.

Аварійно-рятувальні формування залучаються до відкриття споруд фонду захисних споруд ззовні та евакуюють із них людей, якщо особи, які укриваються, об’єктивно не можуть самостійно евакуюватися із них (пункти 17-19 Вимог).

Надати допомогу потерпілим.

Якщо це можливо  необхідно повідомити про випадок ДСНС.

Якщо входи вільні, то необхідно дочекатися закінчення повітряної тривоги та покинути укриття. 

Якщо входи завалено, то варто подавати сигнали про своє місцеперебування: стук, крик тощо. 

Відповідно до рекомендацій, якщо хтось виявився під завалами, потрібно:

• покликати на допомогу та повідомити, де ви знаходитесь;
• спокійно чекати, поки розберуть завал.

Якщо вас ніхто не чує – слід:

• спробувати вивільнити руки та ноги;
• оцінити навколишню ситуацію;
• обережно розібрати завал та намагатися не зачепити те, на чому все тримається;
• якщо не впевнені у своїх силах – терпляче кликати на допомогу;
• якщо є можливість – скористатися телефоном, стукати по трубах, батареях опалення;
• якщо ніхто не чує – спробувати розібрати завал;
• звільнившись – оглянути себе та за можливості надати собі першу медичну допомогу;
• в очікуванні допомоги намагатися уникнути переохолодження.

Необхідно розробити чіткий алгоритм дій для учасників освітнього процесу на випадок таких ситуацій, особливо щодо дій педагогів у разі перевезення учнів шкільним автобусом. Адже підвезенням до школи забезпечуються учні, які проживають від закладу освіти на відстані понад 2 км (пункт 3 розділу 1 Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти), й, наприклад, коли учнів везуть із найближчого до міста села, повітряна тривога може застати шкільний автобус у полі, де сховатися буде нікуди.

На нашу думку, якщо тривога зненацька застала дитину, коли вона пішки йде до школи, дитина повинна знати, де на шляху до школи знаходиться найближче укриття, щоб могти там заховатися. Якщо ж найближче укриття – заклад освіти, а дістатися до закладу освіти швидко неможливо – скористатися наявними природними або штучними укриттями, зокрема, рельєфом місцевості (балки, яри тощо), заглибленими приміщеннями та спорудами, за відсутності вищезазначених – у будівлях і спорудах різного призначення правилом “двох стін”. Якщо дитина перебуває в громадському транспорті, необхідно залишити транспорт та перейти до найближчого укриття. Тому батькам необхідно провести роз’яснювальну роботу дітям щодо найближчих укриттів на шляху до закладу освіти.

Відповідно до пунктів 15-16  Порядку заповнення та перебування в спорудах фонду захисних споруд цивільного захисту, вихід із захисної споруди здійснюється тільки якщо надійшла інформація про відсутність небезпеки (після уточнення ситуації в районі споруди), а також у випадках вимушеної евакуації. 

Вимушена евакуація зі споруди фонду захисних споруд проводиться, якщо: 

• відбулося пошкодження споруди, що виключає подальше перебування в ній осіб, які укриваються; 
• відбулося затоплення споруди;
• сталася пожежа у споруді та утворилися в ній небезпечні концентрації шкідливих газів; 
• було досягнено граничних параметрів внутрішнього повітряного середовища.

Тому під час повітряної тривоги, щоб не наражати дитину на небезпеку, педагог не має права відпустити її додому  навіть на прохання батьків.