Використання смартфонів у закладі освіти обговорюється нині в усьому світі. Дискусія щодо цього базується на тому, який вплив вони мають на освітній процес.
Сучасні діти – це покоління, за увагу якого борються тисячі цифрових платформ, додатків, блогерів, і це відволікає учнів від освітнього процесу.
У цій публікації вирішили звернути увагу на деякі дослідження, що стосуються впливу мобільних телефонів на освітній процес.
ВИКОРИСТАННЯ МОБІЛЬНИХ ТЕЛЕФОНІВ У ШКОЛАХ ОКРЕМИХ КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ – РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПЛАТФОРМИ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Минулоріч Європейська платформа шкільної освіти оприлюднила результати опитування щодо використання мобільних телефонів у школах. До опитування долучилися 1162 респонденти, переважно вчителі (80%), керівники шкіл (5%) та батьки (5%) з Бельгії (12%), Німеччини (10%), Італії (12%) та Іспанії (12%). Нижче – результати цього дослідження.
Підходи до використання мобільних телефонів у школі
54% респондентів відповіли, що найпоширеніший підхід до використання мобільних телефонів у їхній школі – це використання телефону для навчальних цілей з дозволу вчителя. 48% повідомили про те, що їх використання обмежене правилами (шкільними, регіональними чи урядовими), 27% зазначили про заборону в класах, а 26% – про те, що для різних вікових груп існують різні правила. Про заборону на всій території школи зазначили 22%, а про обмеження використання за взаємною згодою з учнями – 12%. Тільки 6% повідомили про відсутність будь-яких обмежень.
Також 40% респондентів зазначили, що учні часто (або дуже часто) використовують свої телефони в особистих цілях (наприклад, для надсилання повідомлень друзям чи родині), 16% – що це відбувається іноді, 14% – рідко і 26% – ніколи.
44% повідомили, що учні іноді використовують свої телефони для навчання, але лише з дозволу вчителів.
58% опитаних вказали, що мобільні телефони ніколи не використовуються вільно в освітніх цілях, тобто необхідним є схвалення вчителя для такого використання.
Вплив мобільних телефонів на учнів та шкільне середовище
Загалом використання мобільних телефонів сприймається як таке, що негативно впливає на учнів та шкільне середовище. На думку опитаних, від використання телефонів найбільше страждає концентрація уваги: 71% респондентів вказали, що це погіршує здатність учнів зосереджуватися. А по 56% опитаних вважають, що використання телефонів має негативний вплив на соціальну взаємодію та благополуччя учнів. Загальна шкільна атмосфера також зазнає негативного впливу: так вважають 54% респондентів.
Думки щодо впливу на навчання учнів та викладання неоднозначні:
– 28% опитаних вважають мобільні телефони корисними для навчання учнів, а 33% вказують на негативний вплив, ще 16% говорять про нейтральний і 18% повідомляють про заборону на використання телефонів у закладі;
– 24% вважають мобільні телефони корисними для викладання, 35% повідомили про негативний вплив, 22% не бачать жодного ефекту, а 16% зазначили про заборону на використання телефонів у закладі.
Якщо говорити за початкову школу, то 74% респондентів підтримують повну заборону мобільних телефонів у початковій школі у всіх приміщеннях, ще 20% підтримують обмеження у використанні. За заборону використання телефонів у класі початкової школи виступають 71% респондентів, за обмежене використання – 23%.
Якщо говорити за середню школу, то тут думки у респондентів вже трохи різняться: за заборону використання телефонів у всіх шкільних приміщеннях виступають 39%, за обмеження використання – 48%, проти заборони або обмеженого використання – 12%. Щодо використання телефону в класах середньої школи ситуація така: 41% підтримує повну заборону, 50% – обмежене використання, 8% проти заборони або обмеженого використання.
Респонденти визначили переваги заборони або обмеженого використання мобільних телефонів у школі
Серед основних переваг заборони або обмеженого використання респонденти вбачають:
– більше особистого спілкування між учнями (обрали 62% опитаних),
– краща концентрація та увага на уроці (51%),
– менше відволікаючих факторів під час занять (43%),
– менше кібербулінгу та домагань (41%).
Інші варіанти переваг отримали трохи менше підтримки:
– менший тиск соціальних мереж на самооцінку учнів (32%),
– більше фізичної активності під час перерв (31%),
– менший доступ до небажаного контенту (28%),
– кращі результати навчання та академічна успішність (19%),
– менше соціальної ізоляції серед учнів (19%),
– запобігання академічному шахрайству та плагіату (18%),
– краща взаємодія між вчителем та учнем (16%),
– краща загальна безпека та охорона школи (12%),
– більше зацікавленості учнів в участі у позакласній діяльності (12%).
Серед проблем, пов’язаних із впровадженням заборони на використання мобільних телефонів, респонденти надають найбільшого значення: опору учнів (62%), інтеграції технологій в уроки, якщо мобільні телефони є єдиною доступною технологією (38%), опору з боку батьків та технологічним проблемам (наприклад, учні знаходять способи обійти заборони) – по 35% опитаних. Занепокоєння щодо екстреного зв’язку висловили 25% опитаних, потенційні правові або політичні виклики що стосуються прав учнів – 23%, а вбачають можливе порушення недоторканності приватного життя учнів (наприклад, обшук сумок або шафок) – 22%.
Можливі засоби управління екранним часом у школах
Окрім повної заборони, на думку респондентів, найефективнішими для управління екранним часом у школах були б:
- забезпечення альтернативних занять під час перерв (наприклад, книги, настільні ігри, спортивні заняття) (48% опитаних),
- збільшення участі батьків у встановленні обмежень на час, проведений перед екранами у вільний час учнів (48%),
- заохочення учнів до самостійного контролю використання своїх гаджетів (38%).
Рекомендування програм цифрової детоксикації або періодів «без екранів» протягом дня обрали 36% опитаних, зміцнення цифрових навичок/медіаграмотності як частини навчальної програми – 35%. За пропонування більше фізичних занять та позакласних програм “виступили” 34% респондентів, а за надання вчителям рекомендацій щодо використання цифрових пристроїв у класі – 24%.
Загалом результати опитування засвідчили, що мобільні телефони сприймалися радше як шкідливі, ніж корисні у шкільному середовищі: респонденти висловили значну стурбованість щодо їх негативного впливу, зокрема на концентрацію, соціальну взаємодію та благополуччя учнів. Також вони наголошували на певних перевагах щодо обмежень у користуванні телефонами, таких як сприяння особистому спілкуванню, зменшення кібербулінгу та тиску з боку соціальних мереж, а також потенційні покращення академічної успішності. Однак результати показують, що врегулювання питання потребує збалансованого та комплексного підходу із залученням усієї шкільної спільноти.
РЕЗУЛЬТАТИ БРИТАНСЬКОГО ДОСЛІДЖЕННЯ “СМАРТФОНИ В ОСВІТІ: ЯК ЕКРАНИ ЗМІНЮЮТЬ АКАДЕМІЧНЕ ТА ОСОБИСТЕ ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ”
Результати дослідження, проведеного у Великій Британії та Ірландії “Смартфони в освіті: як екрани змінюють академічне та особисте життя студентів” (The Impact of Smartphones on Education in 2025 [230625]), свідчать:
– 7 з 10 студентів (учнів) кажуть, що використання телефонів шкодить їхній успішності;
– cередньостатистичний студент (учень) зараз проводить за телефоном 5 годин і 30 хвилин на день, що еквівалентно 25 рокам його життя;
– п’ята частина всіх студентів (учнів) повідомляє, що раніше зазнавала цькування в Інтернеті.
У цьому дослідженні брали участь середні школи, коледжі та університети: всього воно охопило 2842 респонденти (1346, 1298, 198 респондентів зі згаданих закладів відповідно). Опитування проводилося анонімно у січні-травні 2025 року.
Співавтор дослідження, відомий теоретик поколінь доктор Пол Редмонд у передмові до звіту за результатами дослідження вказує, що це дослідження не є закликом заборонити телефони. Це заклик переосмислити те, як ми навчаємо у світі, в якому увага стала товаром.
“Визначальним викликом для цього покоління є опанування своєї уваги. Ті, хто навчиться опановувати її, процвітатимуть. Ті, хто ні, будуть поглинуті цифровим світом”, – зазначає Пол Редмонд.
Ознайомитися з результатами дослідження можна також на додатковій аналітичній платформі.
Тут зосередимо увагу на кількох важливих моментах.
Час перебування за екраном
Як ми вже зазначали, в середньому студенти (учні) щодня проводять 5 годин 30 хвилин за своїми телефонами. При цьому з дорослішанням молодих людей кількість часу, проведеного за екраном, зростає. У середній школі – це 5 годин 12 хвилин (тобто загалом це становить 79 днів на рік), у коледжі – 5 годин 43 хвилини (87 днів на рік), в університеті – 6 годин 12 хвилин (94 дні на рік).
В екранному часі переважають соціальні мережі (98%), стрімінгові програми (52%) та месенджери (45%). Ігри становлять 19%, а академічні інструменти всього 5%, так само як новини й читання (5%).
Як зазначають автори звіту, цифрове середовище, в якому мешкають студенти (учні), зміщене в бік споживання, а не творення; відволікання, а не розвитку. А коли людина проводить понад 5,5 годин на день за телефоном, важливо, куди йде цей час. Типи додатків, з якими студенти (учні) взаємодіють щодня, формують не лише їхню увагу – вони формують звички, спосіб мислення і навіть самооцінку. Ці дані підкреслюють нагальну потребу допомогти студентам (учням) будувати більш цілеспрямовану взаємодію з їхніми цифровими інструментами.
Вплив на навчання
Приблизно 40% опитаних перевіряють свій телефон постійно або кожні 5–10 хвилин. При цьому кожне відволікання тягне за собою певні втрати. Натомість глибока зосередженість нині є критично важливою.
Найбільше студенти (учні) мають проблеми з прокрастинацією (64%) та зосередженістю вдома (62%). Відволікання уваги найчастіше трапляється під час самостійного навчання.
84% студентів слухають музику під час навчання. Понад 48% вважають, що це підвищує їхню ефективність. Лише 30% використовують жанри, які оптимізовані для концентрації уваги. Автори дослідження з посиланням на нейробіологічні дослідження вказують, що поп-музика з текстами пісень задіює області мозку, що обробляють мову, відволікаючи ресурси від читання та письма, в той час як інструментальні або ембієнтні треки (напрямок електронної музики) можуть підвищити концентрацію та продуктивність на цілих 7–20%.
Як впливає використання телефонів на студентів
3 з 10 кажуть, що використання соціальних мереж викликає у них тривогу: для школи цей показник – 30%, для коледжу – 24%, для університету – 59%.
20% усіх опитаних (дівчат і хлопців) стикалися з кібербулінгом (у школах таких – 16%, у коледжах – 23%, в університеті – 20%). Найчастіше з кібербулінгом з-поміж усіх груп стикалися дівчата, які навчаються у коледжах – про це повідомили 29% з них. Також треба зауважити, що 6% з усіх опитаних воліють не говорити про це.
Дослідження свідчать, що 47% студентів (учнів) шкіл стикалися з порушеннями сну, пов’язаними з використанням смартфона пізно вночі. Також про це повідомляли 44% студентів коледжів та 66% студентів університетів. Автори звіту посилаються на доктора Метью Вокера, професора неврології Каліфорнійського університету у Берклі, автора книги «Чому ми спимо», який зазначав, що сон необхідний для навчання, без нього мозку важко засвоювати та зберігати інформацію.
Також результати дослідження свідчать, що телефони найчастіше використовуються перед сном (55%) та вдома під час навчання (45%). Про використання телефонів під час уроків/занять/лекцій повідомили 16%.
Рекомендації авторів за результатами звіту
У звіті за результатами дослідження “Смартфони в освіті: як екрани змінюють академічне та особисте життя студентів” (The Impact of Smartphones on Education in 2025 [230625]) містяться рекомендації для середніх шкіл, коледжів, університетів.
Серед рекомендацій для середніх шкіл пропонується розробити стратегію та політики цифрового благополуччя. Незалежно від того, чи школа застосовує заборону, контрольоване використання чи змішаний підхід, йде мова про потребу створити спільну політику, яка буде підтримувати цілеспрямоване, здорове використання телефонів. Також автори звіту рекомендують інтегрувати цифрову грамотність у навчальну програму, залучати для співпраці батьків, опікунів та сім’ї, заохочувати здорову цифрову поведінку.
Коледжам радять надати можливість студентам проводити інформаційні кампанії щодо зосередженості, прокрастинації або цифрового балансу, використовувати підказки щодо цифрового благополуччя, зокрема, на таких платформах, як Moodle, Canvas або Microsoft Teams (наприклад, “Виділіть 5 хвилин без екрану”) та інші.
Університетам рекомендують переосмислити формати викладання, зокрема, за допомогою коротших блоків фокусування, включити цифровий фокус у дослідження добробуту студентів, пропонувати майстер-класи з фокусування та цифрового відволікання, допомагати студентам проводити відповідні інформаційні кампанії, створити спільну стратегію цифрового благополуччя.
Автори звіту залишили й рекомендації для батьків та опікунів, а також посилання на ресурси для отримання додаткової інформації. Також автори звіту підготували рекомендації для тих, хто формує політику. Особливу увагу політиків вони звертають на молодь старше 16 років. Вони зазначають, що після 16 років молодь стикається зі зростаючими академічними та соціальними вимогами, але отримує мало структурованих рекомендацій, зокрема щодо цифрового благополуччя, зосередженості. У той час як очікування щодо саморегуляції зростають, підтримка для цього майже зникає.
Автори звіту вказують, що студенти, чий мозок та звички все ще розвиваються, вразливі до своїх смартфонів. Академічні та емоційні наслідки їх використання – реальні: втрата концентрації, поганий сон, зростання тривожності, спотворене сприйняття себе та зниження успішності. Тож з’явилося покоління студентів (учнів), які: мають труднощі з утриманням уваги під час занять та лекцій; кидають навчання через проблеми з навчанням та знижену наполегливість; не можуть займатися глибокою, цілеспрямованою самостійною роботою під час навчання в школі, коледжі чи університеті.
УКРАЇНА
Оскільки значну частину екранного часу молоді люди витрачають саме на споживання контенту, то вирішили звернути увагу на медіаспоживання української молоді.
За даними результатів дослідження медіаспоживання українців, яке презентували Міністерство культури України, БФ «МХП-Громаді» та Gradus 21 квітня 2026 року, молодь перебуває за екраном від 6 до 16 годин на добу, при цьому практично відсутній контроль з боку батьків. Для молодших респондентів характерне одночасне використання кількох пристроїв. Телефон часто функціонує як паралельний або фоновий екран – гортання TikTok чи Instagram під час навчання, роботи або гри на комп’ютері. Це формує режим постійної часткової уваги та фонової присутності медіа.
Зауважу, що інформація збиралася під час дослідження якісним методом через напівструктуровані глибинні інтерв’ю (24) та кількісним – шляхом анкетування (2200 респондентів). Період проведення: якісне – лютий 2026 року, кількісне – 13-19 березня 2026 року.
Варто звернути увагу, що для молоді 14-23 років характерною є найвища інтенсивність фоновості, а також мультиекранність і постійне гортання стрічки під час навчання/спілкування.
Як зазначають автори дослідження, фоновий контент описувався респондентами не як вибір розваги, а як необхідність заповнити тишу – “щоб не залишатися з думками”, “музика вголос – щоб перебити”. Тиша стала некомфортною – вона змушує зустрічатися з тривогою, невизначеністю, важкими емоціями. Фоновий контент виконує функцію емоційного буфера: дозволяє функціонувати, не занурюючись у внутрішній стан.
Також результати дослідження свідчать, що молодь потребує контенту для самопізнання, але споживає його пасивно, коли такий контент з’являється в стрічці. Важливо зауважити, що серед молоді 14-17 років спостерігається найсильніша алгоритмічна інерція щодо мови споживання контенту: TikTok, YouTube, Instagram пропонують російськомовний контент по інерції. Для вказаної вікової групи важливішим є формат та емоційна привабливість контенту. За наявності вибору озвучки контенту молодь такого віку надає перевагу українській мові, проте через обмежену доступність українських перекладів молодь споживає російські версії. По 59% підлітків 14-17 років принаймні раз на тиждень споживає як англомовний контент, так і російськомовний.
Зазначимо, що за результатами дослідження, проведеного Gradus, “Медіаспоживання 2025”, відеоконтент продовжує ставати головним джерелом інформації, особливо серед молодшої аудиторії.
Вказане свідчить, що особливо важливим є формування в учнів медіаграмотності, критичного мислення при споживанні контенту, а також розуміння того, який вплив це має на зосередженість, можливість здобувати знання і вміння підтримувати фізичне та ментальне здоров’я, на яке може посягати надмірне проведення часу за екраном. Необхідною є увага батьків до часу, проведеного дитиною за екраном, а також до контенту, який дитина споживає і створює. Це особливо важливо не тільки у світлі світових викликів використання інформаційного простору дітьми, зокрема й появою кібернасильства чи вмінням етично користуватися інструментами штучного інтелекту, але й специфічних викликів, які пов’язані з інформаційною війною, яку веде проти нашої держави росія. Так, нещодавно Ювенальна поліція України нагадувала про загрози вербування дітей через онлайн-ігри та куди звертатися по допомогу. Також раніше на сайті освітнього омбудсмена інформували про те, як вберегти дітей від згубного впливу пропаганди та маніпуляцій.
Смартфони здатні серйозно впливати на життя людини: стан здоров’я, можливості здобувати освіту і працювати, а також реалізуватися у різних сферах. Оскільки це лише інструмент у руках людини, то дуже важливо вміти ним користуватися для того, щоб він приносив користь, а не шкоду. Важливо, щоб людина могла “керувати” ним, а не він цілковито “керував” увагою людини.
Особливо варто звернути увагу на правильну побудову стосунків зі смартфоном у дітей, адже їх організм тільки формується, а тому відсутність достатнього сну та фізичної активності може мати згубний вплив. Також це все у сукупності впливає на здатність зосереджуватися на навчанні й відображається на його результатах. Якщо із забороною користування смартфонами молоддю у закладах освіти є дискусії, то безсумнівним є те, що варто формувати культуру взаємодії із цим інструментом.
Зображення: storyset