Якісна освіта – це коли є мотивований вчитель, свобода, відповідальність та фінансове забезпечення

     

    Днями мав чудову та корисну нагоду відверто і жваво подискутувати про освіту й права в освіті з молоддю, а також – розповісти молодим людям про інститут освітнього омбудсмена. Разом із колегами зі Служби освітнього омбудсмена ми долучилися до участі у щорічному молодіжному заході “Молодвіж”, який відбувся у Львові 4-5 вересня та об’єднав мотивованих учнів, студентів, молодих педагогів, що мають спільні інтереси і прагнуть розвиватися, шукати себе та змінювати цей світ. 

    Під час дискусії про освіту, в якій також брали участь директор Школи вільних та небайдужих Олесь Пограничний, директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка Богдан Тихолоз та очільниця програми «Навчай для України» Оксана Матіяш, говорили про те, у чому полягає якісна освіта, чи вбиває освіта креативність, як зменшити освітню нерівність та зробити освіту кращою. Модерувала дискусію Ольга Перехрест, викладачка кафедри журналістики Університету Короля Данила.

    На фото зліва на право директор Школи вільних та небайдужих Олесь Пограничний, освітній омбудсмен Сергій Горбачов, директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка Богдан Тихолоз та очільниця програми «Навчай для України» Оксана Матіяш, говорили про те, у чому полягає якісна освіта, чи вбиває освіта креативність, як зменшити освітню нерівність та зробити освіту кращою. Модерувала дискусію Ольга Перехрест, викладачка кафедри журналістики Університету Короля Данила.

    ЯКІСНА ОСВІТА – ЦІННІСТЬ ЗВ’ЯЗКІВ МІЖ ПОКОЛІННЯМИ

    Олесь Пограничний звернув увагу на цінність в освіті зв’язків між поколіннями й те, як радянська школа знищувала ці зв’язки та не дозволяла вести вільні діалоги між  поколіннями для особистісного й суспільного розвитку. Тому, на його думку, якісна освіта має цікавими та доступними методами передати молодому поколінню все найкраще, що у нас є зараз, аби сучасне молоде покоління зробило його ще кращим. 

     

    ЯКІСНА ОСВІТА – ЦЕ МОТИВОВАНИЙ ВЧИТЕЛЬ

    Оксана Матіяш зазначила, що освіта – інструмент, який дозволяє людині розкрити свій потенціал, але для розкриття цього потенціалу найважливішим ресурсом є вчитель. На думку пані Оксани, дуже мало молодих людей вибирають для себе професію вчителя. Виникає проблема браку вчительського ресурсу, і якщо не буде кому вчителювати, то якісна освіта не існуватиме взагалі. У селах ця проблема найкритичніша, оскільки там може по кілька років не бути вчителя з англійської чи математики, а здобуття цих знань важливе для вступу в університет. Тому це впливає на доступ до освіти. Надзвичайно важко знайти молодого спеціаліста. І якщо професію вчителя не обиратиме талановита молодь, то якість освіти буде погіршуватися. 

     

    ЯКІСНА ОСВІТА НЕМОЖЛИВА БЕЗ СВОБОДИ, ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ГРОШЕЙ

    На моє глибоке переконання, освіта за своєю суттю дуже контраверсійна. З одного боку вона має передати наступному поколінню те, що напрацювали сучасне та минулі покоління. З іншого – гнучко і швидко реагувати на технологічні та соціальні зміни. Ця філософська суперечність сутності освіти створює ваги, на яких перемагає то одна, то інша сторона. 

    Якісна освіта повинна включити людину в соціальне життя і надати їй можливість максимально реалізувати те, до чого людина здатна, пізнати себе, світ, мистецтво спілкування. На жаль, наша освіта зараз не відповідає цим вимогам. Насамперед через те, що сучасна школа, не відкинувши повноцінно радянські принципи, ще не звикла, що вона може сама щось вирішувати, і продовжує “знущатися” над дітьми застарілими форматами шкільних лінійок, заборонами ходити до вбиральні під час уроку, заборонами висловлювати свою думку. А саме свобода є одним із основних ресурсів для створення якісної та доступної освіти. Головний концепт Нової української школи – дати дитині можливість помилятися, виправляти свої помилки, вчитися та тренуватися на помилках, обирати свій шлях. І вчитель, і дитина має право помилятися. І найбільше поважають саме тих вчителів, які можуть вільно сказати, що помилилися та готові виправити свою помилку. В радянській школі це було заборонено. Але багато хто прагне свободи, та сильно забуває, що свобода пов’язана з відповідальністю, яку мало хто хоче приймати. Тому гарна освіта – це не лише свобода, а ще й дотримання прав в освіті, яких є близько 70.

    Також гарної освіти немає без грошей. Бо для того, щоб до школи прийшов працювати вчитель, про якого школа мріє, цю людину треба знайти та мотивувати. Зарплата молодого вчителя 6 тисяч гривень. Для спеціаліста, а тим більше молодого, це мізерна заробітна плата. На моє запитання до аудиторії заходу щодо того, чи збираються молоді педагоги крім основної роботи ще десь підпрацьовувати, вони відповіли ствердно. Тому питання залучення нових, молодих людей ми не зможемо вирішити без нормального якісного фінансування освіти.

    освітній омбудсмен Сергій Горбачов

    ЯКІСНА ОСВІТА – ЦЕ ЛЮДИНОТВОРЧІСТЬ

    Богдан Тихолоз вважає, що освіта складається з трьох фундаментальних підвалин. По-перше, свободи – розширення меж своєї свободи, попри те, що вона пов’язана з правилами. По-друге, розмов: діалогів, полілогів про освіту. По-третє, культури, середовища плекання здібностей для самореалізації. Не є освітою нав’язування певної системи знань чи цінностей без цих трьох фундаментальних підвалин. 

    Пан Богдан називає освіту людинотворчістю та переконаний, що ключова проблема якісної освіти не в грошах, а в тому, що якісна освіта залежить від надзвичайно творчих, відкритих до діалогу і готових ділитися не лише знаннями, а й своїм життям, людей. Якщо такої людини немає – це не освіта, а лише її імітація.

     

    ЯК ЗРОБИТИ ОСВІТУ ЯКІСНІШОЮ ТА ДОСТУПНІШОЮ

    За моїми спостереженнями, на жаль дуже багато хто в системі освіти сприймає дитину не як цінну особистість, яку треба розвивати, а як ресурс для отримання зарплати. Тому дуже важливо змінювати ставлення до дитини. 

    Також, як я вже згадував, має бути якісне фінансування освіти, щоб залучати до вчителювання нові молоді ресурси.

    Болючою є проблема академічної недоброчесності та корупції. Це ті проблеми, з якими потрібно працювати не лише на рівні країни, а які залежать від кожного з нас і мають виправлятися освітою ще з наймолодших років. Тому доброчесність та антикорупція має бути наскрізною змістовою лінією в освітніх програмах. Такі речі потрібно виправляти інструментально. Мене надихають до дії конкретні інструменти, механізми, яким ти навчений і якими ти вмієш користуватися. Тому закликав молодь спільно боротися з цими проблемами та ознайомитися на сайті освітнього омбудсмена з бібліотекою таких антикорупційних інструментів (сценаріїв, уроків, ігор) USAID.

    Дуже доречним було запитання від аудиторії щодо перенасиченості в Україні одними кадрами й нестачею інших. Вища освіта в усьому світі перестає бути елітною, вона стає набуттям широкої громадськості. Й для того, щоб збалансувати кадри, нам потрібно піднімати професійну освіту та формувати в людей розуміння того, що така робота дозволяє гарно заробляти, та не обов’язково для життєвого успіху отримувати саме вищу освіту. 

    І найголовніше, як зробити освіту якіснішою та доступнішою – мати сміливість захищати свої права. Бо лише той, хто захищає свої права, має шанс отримати те, що він хоче.  

    Директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка Богдан Тихолоз, попереджаючи про парадоксальність своєї думки, вважає, що погана школа може стати стимулом для особистісного розвитку. Оскільки часто освіта – це не те, що в “оранжерейних умовах”, це те, що всупереч. Пан Богдан зазначив, що мало вірить в ефективність інституціоналізованих форм освіти, але сильно вірить в мотивовану самоосвіту. Тому не вважає сільську школу тавром. Він називає ключовою проблемою української освіти кризу мотивації: вчительської – реалізуватися в цьому, учнівської – навчатися, й закликає шукати і розвивати ці мотивації, вважаючи, що життя змусить нас їх знайти. Він також закликає не терпіти погану освіту, відмовлятися від неї та боротися за якість. Бо називає псевдоосвіту страшною загрозою, яка вбиває мотивацію, креативність та критичне мислення. В чому я з ним цілком погоджуюся.

    У межах заходу відбувалася ярмарка, впродовж якої ми ознайомлювали учасників з інститутом освітнього омбудсмена та Служби освітнього омбудсмена: для чого ми, як ми захищаємо права, як до нас можна звертатися. Учасники ділилися з нами болючими для них проблемами: когось батьки позбавляли права вільно обрати спеціальність для вступу, хтось скаржився на перенасиченість старшої школи предметами та на застарілість стандартів навчання. Найбільш зацікавлені могли отримати роздаткові інформаційні та сувенірні матеріали Служби: буклети, наліпки та ручки. 

    освітній омбудсмен спілкується із представниками ОБСЄ

    Також мав можливість поспілкуватися з міським головою Львова Андрієм Садовим, із яким встигли поспілкуватися про важливість проведення конкурсів на посади директорів шкіл та можливість їхнього вдосконалення.

    На фото зліва направо: Дмитро Шинкарук та Ігор Осика (USAID), львівський міський голова Андрій Садовий, освітній омбудсмен Сергій Горбачов

    Висловлюю щиру подяку проєкту “Підтримки організацій-лідерів у протидії корупції в Україні “ВзаємоДія” USAID за надану можливість участі в цьому заході. Сподіваюся на подальшу плідну співпрацю задля того, щоб українська освіта ставала більш ціннісною, доброчесною та якісною.

    Також щиро вдячний директору Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка Богдану Тихолозу та заступнику директора з наукової роботи Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка Ігорю Медвідю за можливість відвідати музей та чудову й пізнавальну екскурсію, яку ми відвідали разом із представниками Освітньої Фундації з Канади, яку очолювала вчителька української мови та літератури з Торонто Надія Приймак. Під час екскурсії не лише ознайомилися з оригінальними світлинами життя поета, побутовими речами родини Франків, а й дізналися цікавий факт із життя діяча у сфері освіти, з яким би він міг нині звернутися до освітнього омбудсмена. Це факт про те, що Іван Франко постраждав від академічної несвободи – він прийшов викладати до Львівського університету, але після прочитання першої лекції студентам його відмовилися брати викладачем, оскільки побоялися, щоб Франко не агітував студентів своїми політичними поглядами.

    На фото заступник директора з наукової роботи Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка Ігор Медвідь розповідає про робочий кабінет Івана Франка біля робочого столу письменника

    Під час розмови з пані Надією ми обмінялися думками про стан освіти і я передав їй примірник першої щорічної доповіді освітнього омбудсмена “Дотримання прав в освіті”.

    На фото представниця Освітньої Фундації з Канади, вчителька української мови та літератури з Торонто Надія Приймак та освітній омбудсмен Сергій Горбачов

    Також поговорили з паном Ігорем про формати, у яких музей працює з молоддю та можливу співпрацю для створення спільних проєктів у роботі з молоддю.

    На фото заступник директора з наукової роботи Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка Ігор Медвідь, освітній омбудсмен Сергій Горбачов та представниця Освітньої Фундації з Канади, вчителька української мови та літератури з Торонто Надія Приймак 

    Освітній омбудсмен Сергій Горбачов залишає відгук у книзі відгуків музею

    попередня статтяУспішна сертифікація – достатня підстава для присвоєння наступної кваліфікаційної категорії
    наступна статтяЯк забезпечене право на гідність дитини через облаштування теплих вбиралень. Скільки вуличних вбиралень залишилося у закладах освіти в Україні – дані з областей