Через виклики пандемії цьогорічна вступна кампанія була нелегкою та нервовою не лише в нашій країні. В Україні на початку літа ми спільно захистили проведення ЗНО у цьому році. Це було вкрай потрібно, адже скасування ЗНО порушило б рівні права на доступ до вищої освіти.
Попри всі побоювання, ЗНО-2020 таки відбулося і відбулося в цілому безпечно, адже суттєвого зростання захворюваності після проведення основної сесії ЗНО не було зафіксовано. Оскільки тестування відбулося із дотриманням необхідних заходів безпеки, про що свідчить, у т.ч. і репортаж Служби освітнього омбудсмена із пунктів тестування.
Цього року рекомендації на місця державного або регіонального замовлення отримали 49 277 вступників (79,2%), тобто усі ці абітурієнти, завдяки своїм результатам ЗНО, могли вступити до закладів вищої освіти.
Не важко здогадатися, що якби ЗНО було скасовано, а вступ проводився на основі врахування середнього балу зі свідоцтва про повну загальну середню освіту та вступних іспитів, багато вступників, які завдяки своїй праці зараз змогли вступити до омріяного закладу вищої освіти, могли б втратити цю можливість.
Цікавим і повчальним прикладом та досвідом того, до яких наслідків могло б призвести скасування ЗНО в Україні, стала ситуація у Великобританії, де влітку були скасовані іспити А-LEVEL (аналог українського ЗНО), результати яких враховуються при вступі до університету.
Окремо та докладно про А-level та систему його реформування.
БРИТАНСЬКА МОДЕЛЬ ОЦІНЮВАННЯ А-LEVEL БЕЗ УРАХУВАННЯ ВИПУСКНИХ ІСПИТІВ: У ЧОМУ ПРОБЛЕМА?
Через пандемію коронавірусу підсумкові іспити А-LEVEL, які учні мали складати влітку, не відбулися. Тому Міністерство освіти Великобританії оголосило, що педагоги та школа, в якій навчався учень, виставлять розрахункову оцінку для вступу без врахування результатів іспитів А-LEVEL.
Оцінка враховувала індивідуальні навчальні досягнення учня, те, якими б найімовірніше могли бути оцінки цього учня з кожного предмету, якби іспити А-LEVEL відбулися, та на яку оцінку заслуговує учень. Тобто вчителі певним чином ранжували своїх учнів. Потім школа подавала ці оцінки до іспитових комісій. Опісля ці оцінки проходили через спеціальну розрахункову статистичну модель, яка розраховувала остаточну оцінку. Під час розрахунку модель, зокрема, враховувала історичну успішність школи (тобто які оцінки за іспити А-LEVEL були в учнів цієї школи у минулих роках), прораховувала, наскільки оцінки школи відповідали попереднім рокам, перевіряла, суворішими були педагоги, чи завищували оцінки учням.
Тобто якщо учень з конкретної школи завжди мав високі навчальні досягнення, але в цілому історична успішність школи була невисокою, у порівнянні з іншими закладами освіти, така модель оцінювання учнів зменшувала його шанси вступити до омріяного університету, попри його високі результати навчання, що й породжує, приміром, нерівність для абітурієнтів з малозабезпечених сімей, які навчаються у школах, слабших фінансово, організаційно, технічно. Ця модель оцінювання збільшує шанси вступу для учнів приватних шкіл.
СТАВЛЕННЯ УЧНІВ ДО СКАСУВАННЯ ІСПИТІВ
Ще до оголошення результатів А-LEVEL учні висловлювали своє негативне ставлення до скасування іспитів. За даними дослідження Бірмінгемського та Ноттінгемського університетів, у якому взяли участь понад 500 учнів, іспити А-LEVEL яких були скасовані через пандемію, лише 21% учнів зазначив, що вони зраділи скасуванню іспитів, а майже половина (46%) вважали за краще скласти іспити, ще 33% учнів не визначилися. Опитані були стурбовані визначенням результатів А-рівня у цьому році. Багато студентів хвилювалися, що через вплив пандемії їхні результати А-рівня не відобразять їхніх реальних навчальних зусиль та можливостей, і не вірили, що отримають справедливу винагороду за свої зусилля. Дослідження проводилося з квітня по липень.
Професор Бірмінгемського університету Калвант Бхопал зазначив, що дослідження показало, що багато студентів відчувають, як пандемія посилила нерівність у школах, включаючи расову та етнічну приналежність. Особливо відчутна різниця між державними та приватними школами. Наприклад, 81% учнів із платних незалежних шкіл були задоволені тим, як їхня школа під час пандемії впоралася з кризою, у державних загальноосвітніх школах були задоволені 67% учнів.
Учні вважають, що складання іспитів є одним зі способів продемонструвати свої знання, попри нерівність закладів освіти, а цю можливість у них забрали.
Більшість опитаних учнів зазначили, що, замість скасування іспитів, школи могли б краще підтримати їх у наступних проблемах:
- вплив ситуації на психічне здоров’я;
- доступність ресурсів, особливо для продовження підготовки робіт, які братимуться до уваги при їхніх підсумкових оцінках.
- пряме інформування від вчителів про те, як будуть оцінюватися їх результати.
Більшість учнів визнала ситуацію несправедливою і вважала, що їх буде визначено як “покоління Covid-19” – когорту учнів, які не складали іспитів та отримували суб’єктивні оцінки.
Проте більшість із них не змінили своїх планів, й усі, хто подав документи до університету, все ще прагнули туди вступати. Докладніше про дослідження – на сайті Бірмінгемського університету.
СТАВЛЕННЯ СУСПІЛЬСТВА ВЕЛИКОБРИТАНІЇ ДО НОВОЇ МОДЕЛІ ОЦІНЮВАННЯ ТА РЕАКЦІЯ НА ПОРУШЕННЯ ПРАВА НА РІВНИЙ ДОСТУП ДО ОСВІТИ
13 серпня учням оголосили розрахункові результати рівня А-LEVEL. За повідомленнями іноземних ЗМІ (BBC, Reuters, Financial Times, Global News Archive тощо), отримані результати викликали бурю негативних емоцій серед учнів та їхніх батьків. Адже, як пише BBC, 40% оцінок рівня А після проходження через статистичну модель були нижчими за прогнози вчителів, тобто виявилися заниженими. Хоча загалом результати по Англії, Північній Ірландії та Уельсі показали рекордні показники оцінок A+ та A (тобто кількість найвищих оцінок порівняно зросла).
Як пише Reuters, нові алгоритми оцінювання викликали недовіру здобувачів освіти, їхніх батьків, освітніх експертів та статистів. Експерти вважають, що такі алгоритми для визначення результатів можуть посилити нерівність у забезпеченні права на освіту для студентів із сімей з низьким рівнем доходу та меншин.
Королівське статистичне товариство закликало уряд до “повної та відкритої оцінки” використовуваних методів, припускаючи, що справедливіше було б включати історичну успішність окремих учнів, а не їхню школу.
Як пише ВВС, на таку модель оцінювання абітурієнти відреагували проведенням акцій протесту по всій Великобританії та поданням численних апеляцій, назвавши систему оцінювання несправедливою, негнучкою та загрозою їхньому майбутньому. Керівники шкіл та коледжів вимагали перегляду оцінок учнів та заявляли, що слід скасувати всі оплати за апеляції, подані учнями до університетів. Протестували не лише учні, їхні батьки, педагоги, а й депутати. Тому, після хвилі протестів, 17 серпня міністри Англії, Північної Ірландії та Уельсу розглянули зміни й вирішили повернутися до першочергових оцінок, які виставили педагоги.
Як повідомляється на сайті Міністерства освіти Великобританії, 17 серпня секретар з питань освіти Великої Британії Гевін Вільямсон оголосив, що більшість студентів тепер отримали оцінку центрального оцінювання, а не свою розрахункову оцінку. Але якщо їхня розрахована оцінка перевищує оцінку, виставлену школою, то виставляється саме розрахована оцінка. Переглянуті оцінки рівня А та АS надійшли до шкіл та коледжів 19 серпня, замінивши розрахункові оцінки, виставлені 13 серпня.
Студенти, які вважають, що їхня остаточна оцінка не показує їхні здібності, або які не змогли отримати оцінку влітку, зможуть скласти іспити AS та A-рівнів у жовтні.
ПІДСУМОК ДЛЯ БРИТАНІЇ
Створена нашвидкуруч статистична модель оцінювання навчальних результатів учнів виявилася необ’єктивною (хоча створювалася, щоб забезпечити об’єктивне оцінювання), адже розширила можливості вступу для учнів із приватних шкіл та шкіл із високими історичними досягненнями й зменшувала ці можливості для учнів із малозабезпечених сімей та слабших за загальними навчальними досягненнями шкіл.
Остаточно до університетів подавалися оцінки, виставлені педагогами та школою. Але наскільки ці оцінки також можна вважати об’єктивними та конкурентними? Адже різні школи мають відчутно різні критерії рівнів оцінювання: і оцінка “відмінно” в одній школі може коштувати значно більше навчальних зусиль, ніж та ж сама оцінка в іншій школі. І хоча учасники освітнього процесу в більшості підтримали та вибороли, щоб при вступі зараховувалися оцінки, виставлені школою, учні все одно виступали за те, що було б краще, щоб іспити А-LEVEL відбулися, а ті, хто не впевнений в об’єктивності своєї оцінки, складатимуть іспити восени.
ЯКІ ВИСНОВКИ МАЄ ЗРОБИТИ З ЦЬОГО КЕЙСУ УКРАЇНСЬКА ОСВІТА?
Що могло б бути, якби ЗНО в Україні скасували і якщо спроєктувати британську ситуацію на Україну? На відміну від Британії, в Україні, крім ЗНО, не було і немає жодної стандартизованої моделі скільки-небудь достовірної масової (це принципово) технології об’єктивного оцінювання навчальних досягнень випускників закладів загальної середньої освіти.
А якби замість результатів тестування при вступі враховувався лише середній бал атестату, виставлений закладом освіти, то чи було б таке оцінювання об’єктивним та справедливим – незалежно від закладу освіти?.
По-перше, не можна заперечувати очевидний факт, що 10 балів з певного предмету у звичайній школі, та ця ж оцінка в спеціалізованій школі, де цей предмет вивчають поглиблено, має різну “ціну”, бо знання учнів шкіл різної спеціалізації дуже різні, хоча формально вони мають однакову оцінку.
По-друге, вчителі зі стажем добре пам’ятають часи, коли у квітні-травні різко зростав попит на чисті класні журнали, які раптом починали “втрачатися” – і чомусь саме у 10-11 класах. І тоді школи закуповували чисті журнали, які можна було переписати. Для чого – це також добре відомо: саме щоб підвищити середній бал атестату для “потрібних учнів”. Як саме визначалися “потрібні учні”, вчителі також добре пам’ятають: від прямої матеріальної зацікавленості, простіше кажучи – хабарів, до тиску на директора школи чи вчителя з боку різних можновладців.
Тому ми маємо чесно поставити собі чесні запитання і дати на них чесні і неухильні відповіді:
Чи справді ми хочемо повернення цих сумнозвісних часів “договорняків” та “малювання оцінок”, які відійшли у минуле після всеохопного впровадження ЗНО?
Чи справді ми хочемо, щоб обдаровані діти із малозабезпечених сімей та навіть сімей середнього достатку втратили можливість стати студентами омріяного університету лише шляхом власних зусиль, а не внаслідок розмірів гаманця та “правильних зв’язків” батьків?
Чи дійсно ми прагнемо, щоб якомога більше талановитих молодих людей, зневірившись у можливості вчитися в престижних університетах України, шукали собі долю за кордоном?
Для відповідальних освітян, талановитих дітей та доброчесних батьків відповіді на ці запитання очевидні. Дуже сподіваюся, що відповіді на ці запитання так само будуть очевидними і для тих, хто зараз просуває ідею підвищення ваги свідоцтва про повну загальну середню освіту.
Якщо прихильники цієї ідеї так переймаються мотивацією учнів до навчання у профільній старшій школі (щоб молоді люди дійсно відповідально ставилися до вивчення всіх предметів), то чому у нас у 10-11 класах до цього часу по 17-20 розпорошених предметів, а не 5, максимум 6 інтегрованих курсів, кожен із яких має обов’язково виноситися на підсумковий тест у 11(12) класі?
Ось це точно і гарантовано забезпечило б високу мотивацію до навчання учнів випускних класів. І – як наслідок – набагато вищу якість шкільної освіти.
То, може, будемо послідовно реалізовувати концепцію Нової української школи, яка це прямо передбачає, а не прямуватимемо шляхом, який давно вже довів свою абсолютну безперспективність?
У червні ми спільними зусиллями не дозволили скасувати ЗНО та повторитися “британському сценарію”.
Переконаний, ми зможемо захистити право випускників на справедливе і неупереджене оцінювання їхніх навчальних здобутків та їхнє право на рівний доступ до вищої освіти.