Все частіше у медіапросторі з’являються повідомлення про конфлікти та насильство між різними учасниками освітнього процесу. Часто цьому передують порушення правил поведінки у закладах освіти, порушення дисципліни чи правил етики. Такі ситуації посягають на безпеку дітей і педагогів, не дозволяють почуватися комфортно та спокійно, порушують право дітей на освіту та впливають на її якість, а також порушують права педагогів.
В Україні на рівні законодавства відсутні алгоритми дій закладу освіти у випадку порушення дисципліни. Саме тому вивчення досвіду інших країн щодо регулювання цього питання може бути корисним. У цьому матеріалі розповідаємо, як відбувається реагування на порушення дисципліни у закладах освіти різних держав, зокрема Швеції, США, Великобританії, Німеччини, Австралії та Польщі.
Нижче у публікації пропонуємо ознайомитися із особливостями реагування на порушення дисципліни у школах конкретних держав.
ШВЕЦІЯ
Якщо учень неналежно поводиться, дії школи регулюються Законом про освіту (Skollagen 2010:800, зокрема, розділом 5) та деталізуються в настановах Національного агентства з питань освіти (Skolverket). Коротко окреслимо основні положення чинного законодавства. Усім учням гарантується безпечне шкільне середовище, де панують належні умови, щоб зосередитися на навчанні. Заклад освіти має проводити як профілактичну роботу, спрямовану на створення безпеки та спокійної атмосфери для навчання, так і роботу з їх підтримання. Невід’ємною частиною життя учнів є шкільні правила. ШКІЛЬНІ ПРАВИЛА як документ повинні містити загальношкільні правила поведінки, спрямовані на підтримку безпеки та спокою під час навчання, а також інформацію про наслідки у разі порушення правил. Дотримання шкільних правил регулярно контролюється. Для кожного закладу освіти створюється ДОКУМЕНТ ПРО ОЧІКУВАННЯ. Він повинен містити інформацію про зміст шкільних правил, загальні процедури та підходи закладу освіти до їх дотримання, а також нагадування про відповідальність опікунів дитини відповідно до законодавства. Може містити й іншу інформацію, важливу для узгодження взаємних очікувань між школою та учнями, а також між школою та опікунами. Учні та опікуни інформуються про зміст документа протягом кожного навчального року.
Серед заходів реагування законодавство згадує: Законодавство Швеції у цій сфері оновлюється відповідно до потреб. Так, у 2026 році змінами подовжили терміни застосування деяких дисциплінарних заходів, наприклад, тимчасове переведення до іншого закладу освіти, відсторонення від навчання, запровадили новий захід – відмова у доступі до закладу освіти. При цьому зняли вимогу про те, що кожен, хто виключив учня з навчального приміщення або прийняв рішення про затримання учня після уроків, повинен письмово задокументувати захід. Видалення з навчального приміщення та затримання після уроків Педагог має право видалити учня з навчального приміщення на час, що залишився до закінчення навчального заняття, якщо На тих самих підставах вчитель може прийняти рішення про те, що учень повинен залишитися в школі під наглядом не більше ніж на одну годину після закінчення навчального дня або з’явитися в школі не пізніше, ніж за одну годину до початку занять. Тимчасове переведення Тимчасове розміщення за межами власного закладу освіти У разі застосування такого заходу має бути розроблений план, що сприятиме поверненню учня до звичайного навчання після закінчення терміну тимчасового розміщення. За його розробку відповідає директор того закладу, до якого належить учень на момент ухвалення рішення про розміщення. Відмова у доступі до закладу освіти Відсторонення від навчання Вилучення предметів У матеріалах Шведського національного агентства освіти «Підтримка лідерства у викладанні», зокрема статті“Як керувати деструктивною та тривожною поведінкою у викладанні”, описано, як можна впоратися із ситуаціями менш та більш серйозних порушень шкільних очікувань і правил. – перешкоджання учнями роботі інших учнів, – використання неприйнятної мови та висловлювання проти дорослих, – легші форми бешкетування та дражнення. Педагог може реагувати на це чи ні – ефективність того чи іншого варіанту поведінки залежить від обставин конкретної ситуації. Поширений варіант дій – давати учням чіткі інструкції щодо того, якої поведінки від них очікують. Тобто зосередитися не на тому “що учень зробив неправильно”, а на тому “що очікує школа від учнів”. Якщо, попри підказки від вчителя щодо очікувань, учень не виконує інструкцій, він повинен отримати певне стягнення, наприклад, залишити клас, або ж вчитель може зв’язатися з батьками учня. Наслідки для учня повинні бути пропорційними, тобто не більш суворими, ніж необхідно. Більш серйозні форми порушень шкільних очікувань та правил можуть включати, наприклад: У разі серйозних порушень педагогу варто зрозуміти, чи можливо самостійно впоратися із ситуацією, чи йому потрібна допомога. Наприклад, вчитель може зателефонувати до адміністрації школи. Наступний крок – спробувати переконатися, що ситуація не погіршується. Якщо зберігати спокій і давати учням чіткі інструкції щодо того, що робити, шанси на те, що вони послухають педагога, зростуть. Підвищення голосу, хапання учня або наближення до розлючених чи засмучених учнів збільшує ризик ескалації ситуації. Якщо поведінка учня вимагає зв’язатися з батьками, скликати збори тощо, можуть бути причини почекати деякий час, перш ніж вказувати учням на наслідки. Багато учнів сприймають такі наслідки як несправедливі та каральні, особливо якщо вони щойно були розгнівані або засмучені, й це може швидко зробити ситуацію нестерпною. Основне завдання педагога в критичних випадках – заспокоїти ситуацію, забезпечити безпеку всім учням і дорослим та переконатися, що ніхто не зробив нічого, що завдає шкоди йому чи іншим. Щоб запобігти ескалації ситуації може бути корисним адаптація очікувань до здібностей учня, а також триетапний підхід до розв’язання проблем: слухати, визнавати та співпрацювати. На першому етапі слід вислухати, що намагається сказати учень, варто заохочувати його до пояснень та уточнень. На наступному етапі вчителю слід визнати почуття учня, навіть якщо він не згодний з ним. На останньому етапі педагог працює з учнем над розв’язанням проблеми. Хоча поведінка учня може бути як стресовою, так і провокаційною для вчителя, йому важливо зберігати спокій та контроль над ситуацією.
Законодавство передбачає, що персонал закладу може вживати таких негайних та тимчасових заходів, які
– учень заважає проведенню занять або неналежно поводиться,
– учень не змінив своєї поведінки після зауваження вчителя.
Якщо неналежна поведінка учня супроводжується насильством, погрозами або образами, учня можна вивести з класу без попереднього зауваження про зміну поведінки.
ЗАХОДИ РЕАГУВАННЯ НА НЕОДНОРАЗОВІ ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ
Законодавство Швеції визначає відповідні заходи, які застосовуються до учня, якщо він неодноразово порушував порядок або неналежно поводився, або якщо вчинив більш серйозне порушення. У цих випадках директор школи повинен забезпечити проведення розслідування. Під час нього проводяться консультації з опікунами учня. З урахуванням результатів розслідування директор школи повинен вжити заходів, щоб учень змінив свою поведінку. Він може винести учневі письмове попередження, у якому поінформувати про заходи, які можуть бути вжиті, якщо учень не змінить свою поведінку. Таке рішення доводиться до відома опікунів.
Директор може прийняти рішення про те, щоб учень відвідував заняття в іншій навчальній групі, або навчався в іншому приміщенні в межах того самого закладу освіти, якщо заходи, вжиті за результатами розслідування, виявилися недостатніми або якщо це необхідно для забезпечення безпеки та спокою під час навчання інших учнів. Захід не може діяти довше, ніж залишається до кінця семестру. Але якщо на момент вжиття заходу до кінця семестру залишається менше чотирьох тижнів, він може діяти не довше, ніж чотири тижні наступного семестру.
Якщо тимчасове переведення в межах закладу не є достатньо ефективним для забезпечення безпеки та спокою інших учнів або такий захід неможливо реалізувати, директор школи може прийняти рішення про тимчасове навчання учня в іншому закладі освіти або в іншому місці в межах організації засновника. Таке рішення приймається спільно з директором приймаючого закладу освіти. Вказаний захід не може діяти довше, ніж чотири тижні. Однак за наявності особливих підстав – не довше, ніж вісім тижнів.
У 8–10 класах загальноосвітньої школи, 8–11 класах спеціальної школи та в ліцеї директор може прийняти рішення про відмову в доступі учня до закладу освіти, якщо тимчасове розміщення за межами закладу освіти не є достатньо дієвим для забезпечення безпеки та спокою під час навчання інших учнів або цей захід неможливо вжити, та для цього існують особливі підстави з огляду на безпеку інших учнів або персоналу. Захід не може діяти довше, ніж залишається до кінця семестру. Але якщо на момент вжиття заходу до закінчення семестру залишається менше чотирьох тижнів, він може діяти не довше ніж чотири тижні наступного семестру. Перш ніж директор прийме рішення про відмову в доступі до закладу освіти, учневі та опікунам надається можливість висловитися. Якщо учню менше 18 років, перед прийняттям рішення необхідно провести консультацію з комісією із соціальних питань.
Директор може прийняти рішення про повне або часткове відсторонення учня від занять, якщо поведінка учня загрожує безпеці інших учнів або працівникам. Директор також може прийняти рішення про повне або часткове відсторонення учня від занять, якщо тимчасове розміщення за межами власного закладу освіти не є достатньо дієвим або його неможливо реалізувати, або існують особливі підстави з огляду на поведінку учня, та це необхідно, зважаючи на безпеку і спокій під час навчання інших учнів. Учневі мають запропонувати компенсаційне навчання за ті заняття, які він пропускає через відсторонення. Директор школи визначає час проведення компенсаційних занять та форму їх проведення. Учня не можна відстороняти на строк, що перевищує два тижні, а також не частіше ніж три рази на календарне півріччя. Перш ніж директор прийме рішення, учневі та опікунам надається можливість висловитися. Якщо учень не досяг 18 років, про це рішення також повідомляється комісія з соціальних питань.
Персонал має право вилучати в учня предмети, використання яких заважає освітньому процесу, ображає учнів або працівників, або може становити загрозу безпеці освітнього процесу. Предмет має бути повернутий учневі не пізніше закінчення навчального дня для цього учня. Однак якщо учень неодноразово приносив із собою такі предмети, або якщо, з огляду на характер предмета, існують особливі підстави для того, щоб не повертати його, предмет не потрібно повертати доти, доки опікуни учня не будуть поінформовані про вилучення. Вилучення не може тривати довше, ніж до четвертого дня після його здійснення. Якщо предмет має бути конфіскований відповідно до кримінального законодавства про вилучення повідомляється поліція.МЕНШ СЕРЙОЗНІ ТА БІЛЬШ СЕРЙОЗНІ ПОРУШЕННЯ ШКІЛЬНИХ ОЧІКУВАНЬ І ПРАВИЛ. ЯК ПЕДАГОГАМ ІЗ НИМИ ВПОРАТИСЯ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ШВЕДСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГЕНТСТВА ОСВІТИ)
Менш серйозні порушення включають, наприклад:
СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ
У США правила поведінки в закладах освіти та реагування на їх порушення регулюються на трьох рівнях: Федеральні рекомендації, як запровадити політику справедливої дисципліни у школі Кроки, які штати, округи та школи можуть вжити для створення та впровадження політики та практики справедливої дисципліни, включають, але не обмежуються такими: Зазначається, що школи, які вирішили включити або розширити присутність шкільної поліції, повинні розглянути можливість розробки чітких інструкцій, а також проведення навчання для шкільної поліції та освітян з питань громадянських прав учнів, розрізнення поведінки, з якою освітяни можуть належно впоратися, від поведінки, з якою не можна безпечно впоратися в межах дисциплінарного процесу школи, а також щодо стратегій, що відповідають розвитку учнів, для побудови довірливих стосунків з учнями та їхніми сім’ями. Законодавство штату, що встановлює загальні рамки дисципліни Якщо візьмемо, наприклад, штат Нью-Йорк, то розділ 16 “Освіта” Зведених законів штату встановлює обов’язок на рівні кожного шкільного округу в штаті прийняти кодекс поведінки для підтримання порядку на шкільній території, який включає зокрема регулювання поведінки учнів, вчителів та інших працівників закладу освіти, його відвідувачів. Законодавство окреслює, що повинен, як мінімум, включати такий документ, а також те, що він може бути прийнятий лише після одного публічного слухання, яке передбачає участь шкільного персоналу, батьків, учнів та будь-яких інших зацікавлених сторін. Кодекси поведінки на місцях: приклад Нью-Йорка У місті Нью-Йорк відповідно до законодавства штату розроблені Загальноміські норми поведінки для підтримки успішності учнів. Вони включають білль про права та обов’язки учнів, дисциплінарний кодекс та інші правила й процедури. Документ набрав чинності у вересні 2019 року. Він складається із двох частин, адже враховує особливості різних вікових груп учнів. Наведемо окремі положення документа, що стосуються учнів 6-12 класів. Поведінка учнів у школі – головний фактор створення та підтримки безпечного середовища поваги. Щоб сприяти позитивній поведінці учнів, усім членам шкільного колективу – учням, працівникам та батькам – необхідно знати та розуміти обов’язкові для всіх учнів норми поведінки, а також заходи з реагування у разі їх порушення (заходи підтримки, корекції та дисциплінарного впливу). Школам необхідно виділити час для ознайомлення учнів зі стандартами поведінки. Сфера дії дисциплінарного кодексу Стандарти, викладені в Дисциплінарному кодексі, поширюються на поведінку:
Більшість державних шкіл базують свої алгоритми на Керівних принципах створення безпечного, інклюзивного, сприятливого та справедливого шкільного середовища, які були видані Міністерством освіти США 2023 року. Документ містить 5 принципів, одним із яких є справедливе застосування дисциплінарної політики, щоб ставитися до учнів з гідністю та повагою.
Законодавство конкретного штату встановлює загальні рамки дисципліни, підстави для відсторонення від занять або виключення, а також вимоги щодо безпеки.
До порушень належать висловлювання, жести та нестримана поведінка в умовах усного, письмового або електронного спілкування, зокрема у текстових повідомленнях, електронних листах та в соціальних мережах. Коли учень стикається з труднощами або вчиняє порушення, вчитель зв’язується з батьками і, залежно від характеру та серйозності порушення, а також віку і рівня зрілості учня, вживає один або декілька з таких заходів: проводить бесіду з учнем, направляє його до шкільного консультанта та/або до групи з роботи з учнями (Pupil Personnel Team, PPT) та/або до шкільної адміністрації. Загальноміські норми поведінки для підтримки успішності покладають на учнів відповідальність за свою поведінку. У Дисциплінарному кодексі всі порушення згруповані в п’ять рівнів за ступенем тяжкості. Для кожного рівня передбачені заходи підтримки та втручання з метою корекції поведінки й низка можливих заходів дисциплінарного впливу (від мінімального до максимального), які вживають вчитель, директор школи, керівник Відділу безпеки та молодіжного розвитку, інша особа, уповноважена канцлером Департаменту освіти, або окружний інспектор. Рівень 1 – непослух/невиконання вимог (наприклад, відсутність без поважної причини, пропуск занять, запізнення на урок, надмірний шум, грубість у розмові). Можливі заходи дисциплінарного впливу: від бесіди з дитиною до видалення з класу. Замість дисциплінарних заходів або додатково до них можуть вживатися заходи підтримки та корекції поведінки, зокрема: спільний пошук рішень у проблемних ситуаціях, суспільно корисні роботи (за згодою батьків), розробка індивідуального договору про поведінку, послуги психологічного втручання, наставництво, залучення батьків, посередництво між однолітками та інші. Рівень 2 – порушення порядку (наприклад, зберігання та/або використання сигарет, електронних сигарет, сірників, запальничок та/або пристроїв для вейпінгу; азартні ігри, лайка, непристойні, вульгарні або образливі вирази, жести або поведінка; зловмисне використання чужого майна; покидання класу або території школи без дозволу працівників школи, що здійснюють нагляд). Рівень 4 – агресивна або шкідлива/небезпечна поведінка (наприклад, публікація, поширення, демонстрація та роздавання друкованих матеріалів, що містять погрози насильства, тілесних ушкоджень або завдання збитків, описують насильницькі дії щодо учнів або працівників закладу, а також містять зображення непристойного характеру; переслідування, залякування та/або цькування (булінг), зокрема з використанням електронних засобів комунікації (кібербулінг); створення значного ризику заподіяння серйозних тілесних ушкоджень внаслідок необережної поведінки та/або використання потенційно небезпечних предметів (запальничок, пряжок ременів, парасольок, лазерних указок тощо). Рівень 5 – серйозно небезпечна або насильницька поведінка (наприклад, провокування або участь з іншими в інциденті групового насильства, застосування фізичної сили до працівників школи або представників шкільної служби безпеки, заподіяння або спроба заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень). Обставини, які оцінюються для визначення заходів реагування на неналежну поведінку Визначаючи, як найкраще реагувати на неналежну поведінку, необхідно оцінювати сукупність обставин, що супроводжують таку поведінку, зокрема:
Замість дисциплінарних заходів або на додаток до них можуть вживатися заходи підтримки та корекції поведінки.
Рівень 3 – деструктивна поведінка (наприклад, непослух та невиконання вимог і розпоряджень шкільного персоналу або представників служби безпеки школи, що перешкоджає нормальному освітньому процесу та/або становить загрозу для шкільної спільноти; штовхання, підштовхування та інша подібна конфронтаційна поведінка щодо інших учнів та персоналу школи (наприклад, недотримання черги), кидання предметів (крейда тощо), плювання в іншу людину; підробка або фальсифікація шкільних документів у будь-який спосіб, зокрема з використанням комп’ютера або інших електронних засобів; шахрайські дії під час навчання (списування, привласнення чужої роботи).
Замість дисциплінарних заходів або на додаток до них можуть вживатися заходи підтримки та корекції поведінки. Серед можливих заходів дисциплінарного впливу: відсторонення від занять за розпорядженням директора терміном від одного до п’яти навчальних днів (для схвалення відсторонення за порушення директор повинен попередньо отримати письмовий дозвіл від Відділу безпеки та молодіжного розвитку); різні формати відсторонення від занять за розпорядженням інспектора.
Разом із заходами дисциплінарного впливу можуть застосовуватися заходи підтримки та втручання для корекції поведінки.
Разом із заходами дисциплінарного впливу можуть застосовуватися заходи підтримки та втручання для корекції поведінки. Мінімальний захід дисциплінарного впливу: відсторонення від занять за розпорядженням інспектора, яке завершується негайним поновленням з проходженням належної процедури повернення до занять.
Види заходів дисциплінарного впливу, які можуть застосовуватися, якщо учень порушує права інших учнів та працівників:
Відсторонення від занять та видалення учня з класу завжди здійснюються на підставі та у суворій відповідності до процесуальних вимог відповідних розпоряджень директора Департаменту освіти, законодавства штату про освіту та федерального законодавства. Учень, який вчиняє дії, що серйозно заважають освітньому процесу або умисно підривають авторитет учителя в класі, може бути видалений вчителем з класу відповідно до дисциплінарних положень цього Кодексу. Водночас учням дозволено відвідувати заняття інших вчителів, окрім занять вчителя, який видалив їх із класу. Директор школи має право відсторонити від занять на термін до п’яти днів учнів, чия поведінка створює явну та серйозну загрозу заподіяння тілесних ушкоджень цьому учню особисто, іншим учням або працівникам школи, чи перешкоджає нормальному перебігу освітнього процесу та шкільних заходів. Перед вжиттям таких заходів, як відсторонення, школам, наскільки це можливо і доцільно, необхідно вдаватися до заходів підтримки та корекції поведінки. Учнів, відсторонених від занять, переводять до окремого приміщення, де вони, зокрема, мають можливість виконувати класну та домашню роботу. Відсторонення від занять на термін понад 5 днів здійснюється за розпорядженням інспектора. Учні, відсторонені від занять за розпорядженням інспектора, мають право на слухання, під час якого їм надається можливість представити свої докази та показання свідків, а також можливість ставити запитання свідкам, запрошеним шкільною адміністрацією.
Учні, видалені з класу, перебувають в окремому приміщенні, де їм забезпечують можливість отримувати освітні послуги, зокрема виконувати класну та домашню роботу. Хоча застосування заходів щодо порушників правил поведінки визначається індивідуально, перш ніж видалити з класу учня, який заважає освітньому процесу, насамперед необхідно вжити визначених дисциплінарних заходів у комплексі з відповідними заходами корекції та підтримки.
У школах діє система раннього виявлення учнів, які потребують послуг профілактики, корекції поведінки та/або підтримки. У Нью-Йорку діє Політика щодо насильства на робочому місці та Програма запобігання насильству на робочому місці у державних школах. Насильство на робочому місці визначається як будь-який фізичний напад або агресивна поведінка, що відбувається під час виконання працівником своїх трудових обов’язків. Поведінка, яка вважається насильством на робочому місці, включає, але не обмежується: Про будь-які випадки підозри або ймовірного насильства на робочому місці слід повідомляти керівнику працівника та Спеціальному комісару з розслідувань, залежно від обставин.
Порушникам дисципліни на додаток до заходів дисциплінарного впливу, якщо це доцільно, надають підтримку для усунення неналежної поведінки та/або задоволення основних потреб. Мета полягає в тому, щоб сприяти соціально-емоційному зростанню та просоціальній поведінці, а також запобігти майбутнім порушенням.
Серед заходів підтримки та корекції поведінки:
ВЕЛИКОБРИТАНІЯ
У Великобританії реагування закладу освіти на порушення правил поведінки регламентується Законом про освіту та інспекції (Education and Inspections Act 2006) з урахуванням Закону про рівність (Equality Act 2010). Також школи послуговуються керівництвом Міністерства освіти “Поведінка в школі: поради для директорів шкіл та шкільного персоналу («Behaviour in schools: advice for headteachers and school staff», лютий 2024 року). Документ передбачає, що кожен заклад освіти створює власну кращу практику управління поведінкою. Також вказує на участь кожного у формуванні культури належної поведінки в закладі освіти: керівника, вчителів, іншого персоналу, учнів та батьків. У розділах нижче коротко окреслимо деякі важливі моменти, на які звертає увагу документ.
Там, де поведінка погана, учні можуть страждати від таких проблем, як втрата навчального часу, жорстоке поводження з боку дітей, тривога, цькування, насильство та стрес. Це може призвести до того, що деякі діти не відвідують школу, пропускаючи важливий навчальний час. Так само постійне стикання з поганою поведінкою негативно впливає на добробут вчителів, а для деяких педагогів це є причиною, чому вони залишають професію.
Передбачається, що позитивне підкріплення та винагороди слід застосовувати чітко і справедливо для закріплення рутинних дій, очікувань та норм шкільної культури поведінки. Приклади: усна похвала, висловлення похвали батькам телефонним дзвінком або письмовим листуванням; сертифікати, відповідальні посади, нагороди для всього класу.
Першочерговим завданням має бути забезпечення безпеки учнів та працівників, а також відновлення спокійної обстановки. Важливо, щоб персонал школи реагував послідовно, справедливо та пропорційно, аби учні точно знали, що за неналежну поведінку завжди буде вжито заходів. Мета будь-яких заходів має полягати в підтримці культури школи, відновлення спокійного та безпечного середовища, у якому всі учні можуть навчатися та процвітати, а також запобігання повторенню поганої поведінки. Реакція на поведінку може мати різні цілі:
Прийнятні форми санкцій. Політика поведінки повинна включати низку можливих санкцій, чітко повідомлених та зрозумілих учням, працівникам та батькам. Приклади санкцій: Школи повинні враховувати, чи дає неналежна поведінка підстави підозрювати, що учень зазнає або може зазнати шкоди. У таких випадках шкільні працівники повинні дотримуватися шкільної політики захисту дітей та звертатися до призначеного керівника з питань захисту (або його заступника). Альтернативні заходи щодо санкцій можуть розглядатися в кожному окремому випадку для будь-якого учня, якщо школа вважає, що альтернативний спосіб буде більш ефективним для конкретного учня, виходячи з її знань про особисті обставини цього учня. Порядок застосування санкцій. Вчителі можуть застосовувати стягнення до учнів, чия поведінка не відповідає обґрунтованим очікуванням. Працівники можуть застосовувати санкції будь-коли, коли учні перебувають у школі або в іншому місці під наглядом працівника, зокрема під час відвідування школи. За певних обставин санкції застосовуються, коли неналежна поведінка учня відбувається поза школою. Санкція буде законною, якщо вона відповідає таким трьом умовам: б) рішення про застосування стягнення до учня та саме стягнення приймаються у шкільних приміщеннях або поки учень перебуває під законною опікою члена персоналу (поведінка поза межами шкільного приміщення, зокрема онлайн-поведінка, за яку школи можуть застосовувати санкції до учнів, включає: участь у будь-якому заході, організованому школою або пов’язаному зі школою; під час поїздки до школи або зі школи; під час носіння шкільної форми та інші визначені випадки); в) це не порушує іншого законодавства (наприклад, щодо рівності, особливих освітніх потреб та прав людини) та є обґрунтованим за всіх обставин. Тілесні покарання з боку шкільних працівників є незаконними за будь-яких обставин.
а) рішення про застосування стягнення до учня приймається оплачуваним працівником школи (але не тим, кому директор школи заборонив це робити) або неоплачуваним працівником, уповноваженим директором;
Залишення – часто використовується як стримуючий фактор проти майбутньої поганої поведінки. Зазвичай це короткий період, протягом якого учень повинен залишатися під наглядом шкільних працівників, коли його однолітки можуть іти додому або на перерву. Згода батьків не потрібна для залишень, які відповідають законодавчим умовам. Документ вказує на основні вимоги закону щодо цього заходу, зокрема зазначається, що під час обідньої перерви працівники повинні надавати учневі достатньо часу для їжі, пиття та користування вбиральнею. Шкільні працівники не повинні видавати рішення про залишення учня, якщо є обґрунтовані побоювання, що це поставить під загрозу його безпеку. Тимчасове відсторонення від навчання та виключення із закладу освіти – директори шкіл можуть застосовувати такі заходи у відповідь на серйозні інциденти або на постійну погану поведінку, яка не покращилася після внутрішньошкільних санкцій та втручань.
Вилучення з класних кімнат – це коли учень, з серйозних дисциплінарних причин, зобов’язаний провести обмежений час поза класом за вказівкою працівника. Це слід відрізняти від обставин, за яких учня просять ненадовго вийти з класу для розмови з працівником і після цього просять повернутися. Вилучення має забезпечити продовження навчання учня в контрольованому середовищі. Надана безперервна освіта може відрізнятися від основної навчальної програми, але все одно має бути значущою для учня.
Після застосування санкції розглядаються стратегії, які допоможуть усім учням зрозуміти, як покращити свою поведінку та відповідати очікуванням щодо поведінки, встановленим школою. Це може бути, наприклад, цілеспрямоване обговорення з учнем з поясненням того, що він зробив неправильно, наслідків його дій, як він може покращити свої вчинки в майбутньому та що станеться, якщо його поведінка не покращиться. Це також може включати пораду вибачитися, якщо це доречно. Може здійснюватися аналіз поведінки учня, обставин поза школою тощо. Ці втручання є частиною ширшого підходу, який охоплює благополуччя та психічне здоров’я учня.
Працівники мають право застосовувати розумну силу, щоб запобігти вчиненню учнями правопорушень, заподіянню шкоди собі чи іншим особам, пошкодженню майна, а також підтримувати порядок і дисципліну серед учнів та у школі. Термін «розумна сила» охоплює широкий спектр дій, що використовуються працівниками та передбачають певний ступінь фізичного контакту для контролю або стримування дітей. «Розумна» за цих обставин означає «застосування не більше сили, ніж необхідно».
– наставництво та коучинг; – короткострокові звіти про поведінку або довгострокові плани поведінки;
Приклади втручань, які школи можуть розглянути, включають:
– часте та відкрите спілкування з батьками, зокрема за необхідності домашні візити;
– підрозділи підтримки учнів (втручання з поведінкових причин або як останній запобіжний захід для підтримки учнів, які перебувають під загрозою виключення);
– взаємодія з місцевими партнерами та установами для розв’язання конкретних проблем, таких як погане управління гнівом, брак стійкості та труднощі у стосунках з однолітками й соціальними навичками.
АВСТРАЛІЯ, ШТАТ ВІКТОРІЯ
На сайті Міністерства освіти штату Вікторії розміщені поради щодо реагування на складну поведінку учнів. Стратегії дій залежать від типу поведінки учня. Якщо така поведінка становить загрозу його безпеці або безпеці інших, педагогам слід дотримуватися інструкцій щодо поведінкових інцидентів та надзвичайних ситуацій. Тип дисциплінарного стягнення, що застосовується за складну поведінку, залежатиме від характеру та тяжкості інциденту. Вчитель або інший працівник також повинні визначити причини та фактори, що сприяють такій поведінці, і, якщо можливо, усунути їх, щоб зменшити проблеми в майбутньому. Будь-які рішення щодо подолання проблемної поведінки повинні чітко документуватися та обговорюватися з батьками або опікунами учня. Процедури відсторонення від навчання викладені в обов’язкових інструкціях та процедурах щодо відсторонення від навчання.
Для підтримки та реагування на дисципліну завжди мають залучати класного керівника. Якщо є постійні проблеми з поведінкою, вчителі повинні співпрацювати з керівництвом школи та/або шкільними працівниками, щоб отримати спеціалізовану підтримку для учня. У випадку серйозних поведінкових проблем, коли розглядається тимчасове відсторонення або виключення учня, директор повинен брати безпосередню участь у прийнятті рішень. Школи повинні вести детальний облік випадків складної поведінки, про які повідомляють учні, вчителі, нешкільні працівники і шкільна спільнота. А також документують реакцію керівництва. Школи можуть карати учнів за порушення поведінки, яка відбувається в школі, на шкільному заході поза межами шкільної території, під час поїздки до школи або зі школи, або під час шкільного заходу, а також в окремих випадках за поведінку в Інтернеті, якщо вона становить загрозу для іншого учня чи працівника школи й поведінка учня має чіткий та тісний зв’язок зі школою.
За таких обставин школи повинні впроваджувати більш структуровані стратегії втручання як частину поетапного реагування на таку поведінку. Стратегії можуть містити:
Наслідки за поведінку завжди повинні бути пропорційними характеру поведінки та є найефективнішими, коли вони виявляють та усувають причини та тригери поведінки. Закон про освіту, навчання та реформу 2006 року (штату Вікторія) забороняє використання тілесних покарань у будь-якій школі уряду штату Вікторія, і це має бути чітко зазначено у відповідних шкільних правилах, що стосуються дисциплінарних питань. У випадках, коли школи вважають, що дисциплінарні стягнення є найбільш доцільною відповіддю на поведінку учня, можна використовувати поетапні дисциплінарні заходи. Приклади дисциплінарних стягнень: Позбавлення привілеїв. Стягнення буде відрізнятися залежно від школи та навіть від учнів однієї школи; проте може включати представлення школи на міжшкільних спортивних змаганнях або відвідування шкільного заходу. Видалення з класу. Учень може тимчасово відсторонятися від звичайної класної діяльності, якщо його поведінка суттєво перешкоджає правам інших учнів на навчання, можливостям вчителя навчати або якщо це створює ризик заподіяння шкоди йому самому чи іншим. Школи зобов’язані забезпечити постійний нагляд за учнями, зокрема під час їхнього видалення з класу. Якщо учень не є повнолітнім, батьків та опікунів слід повідомити про таке видалення. Цей захід не є формальним виключенням зі школи, таким як відсторонення (зокрема відсторонення в школі) або виключення. Тимчасове затримання. Школам дозволено вимагати від учнів відвідування занять до або після перебування у школі, але їм рекомендується враховувати сімейні обставини та домовлятися з батьками й опікунами, якщо це доречно. Під час затримання вчителі можуть доручити учню завершити шкільне завдання, яке не було виконано у звичайний класний час через поведінку, нове завдання чи інші обов’язки. Тривалість затримання поза навчальним часом має становити не більше 45 хвилин. Тимчасове відсторонення. Розглядаючи питання про відсторонення від навчання або застосовуючи його, директори повинні посилатися на процедури, викладені в обов’язкових інструкціях та процедурах щодо відсторонення від навчання, та застосовувати їх. Відсторонення від навчання є серйозним дисциплінарним заходом, і його найкраще застосовувати лише у випадках, коли інші заходи не дали задовільного результату. Тільки директори та виконуючі обов’язків директора мають право приймати остаточне рішення про відсторонення учня від навчання у школі, директором якої вони є. Ці повноваження не можуть бути делеговані. За певних випадків необхідне схвалення рішення відповідною посадовою особою. Також на сайті Міністерства освіти штату Вікторії подані інструкції з реагування на плювання та кусання учнів. Передбачається, що співробітники повинні реагувати на таких учнів так само, як і на будь-яких учнів, які демонструють складну поведінку. Саме тому вони з’ясовують причини такої поведінки й мають діяти відповідно до алгоритмів.
НІМЕЧЧИНА, ЗЕМЛЯ ПІВНІЧНИЙ РЕЙН-ВЕСТФАЛІЯ
Якщо учень порушує свої обов’язки, то для забезпечення впорядкованого освітнього та виховного процесу в школі, а також захисту осіб та майна застосовують виховні заходи та заходи щодо дотримання дисципліни. При цьому важливо враховувати:
– принцип пропорційності;
– заходи щодо дотримання дисципліни допустимі лише у разі, якщо виховних заходів недостатньо;
– заходи щодо кількох учнів допустимі лише тоді, коли неправомірна поведінка може бути приписана кожному з них окремо.
Дисциплінарні заходи включають: – тимчасове відсторонення від шкільних заходів;
До виховних заходів належать, зокрема:
– виховна бесіда;
– зауваження;
– групові бесіди з учнями та батьками;
– усне або письмове засудження неправомірної поведінки;
– відсторонення від поточного уроку (обов’язок школи із нагляду залишається в силі);
– виконання пропущеного матеріалу під наглядом після попереднього повідомлення батьків;
– тимчасове вилучення предметів;
– заходи з метою відшкодування заподіяної шкоди та доручення виконання завдань, які допоможуть усвідомити неправильну поведінку.
У разі повторного порушення дисципліни слід надіслати письмове повідомлення батькам, щоб виховний вплив школи могли підтримати батьки. У разі особливо частих порушень дисципліни з боку учня або колективних порушень дисципліни з боку класу чи навчальної групи слід особливо ретельно з’ясувати причини таких порушень.
– письмове зауваження;
– переведення до паралельного класу або навчальної групи;
– тимчасове відсторонення від занять на строк від одного дня до двох тижнів;
– попередження про можливе виключення зі школи;
– відрахування зі школи;
– попередження про можливе виключення з усіх державних шкіл землі з боку вищого органу шкільного нагляду;
– виключення з усіх державних шкіл землі з боку вищого органу шкільного нагляду.
Погроза виключення та виключення з усіх державних шкіл землі з боку вищого органу шкільного нагляду допускаються лише в тому випадку, якщо присутність учня з міркувань безпеки не може бути гарантована. Це рішення потребує підтвердження з боку міністерства. Якщо учень ще не виконав обов’язок відвідування школи, слід забезпечити відповідні освітні заходи. Про дисциплінарні заходи батькам повідомляється у письмовій формі з зазначенням підстав.
Рішення щодо попередження про можливе виключення зі школи та відрахування зі школи ухвалює профільна конференція, призначена педагогічною радою. Школа може утворювати різні підколегії, відповідальні за шкільні рівні, освітні напрями або відділення. Перед ухваленням рішення підконференція має надати учениці чи учневі та їхнім батькам можливість висловити свою позицію щодо звинувачення у порушенні обов’язків; на слухання учень або учениця може запросити довірену особу з числа учнів, вчителів або педагогічного чи соціально-педагогічного персоналу школи.
Попередження про виключення зі школи та відрахування зі школи допускаються лише у тому випадку, якщо учень через істотні або неодноразові порушення поведінки серйозно загрожували виконанню завдань школи або порушували права інших осіб. Щодо учнів, які підлягають обов’язковому шкільному навчанню, виключення зі школи потребує підтвердження з боку органу шкільного нагляду, який може перевести учня до іншої школи. Відрахування учня, який вже не підлягає обов’язковому шкільному навчанню, може відбутися без попереднього попередження, якщо учень протягом 30 днів пропустив без поважної причини загалом 20 навчальних годин.
ПОЛЬЩА
Тобто, кожен заклад освіти на своєму рівні встановлює алгоритм реагування на ситуації, які порушують дисципліну.
– права та обов’язки учнів, випадки, за яких учень може бути виключений зі списку учнів школи, а також порядок подання скарг у разі порушення прав учня;
– види нагород та умови їх присудження учням, а також порядок оскарження присудженої нагороди;
– види покарань, що застосовуються до учнів, та порядок оскарження покарання;
– форми опіки та допомоги учням, яким через особливості розвитку, сімейні обставини чи інші обставини потрібна допомога та підтримка.
Як приклад розглянемо Процедури дій вчителів та персоналу Початкової школи № 37 імені Казимира Ґурського у Білостоку в складних та кризових ситуаціях. Документ містить порядки реагування на випадки: куріння сигарет, вживання алкоголю учнями, перебування учнів у стані алкогольного чи іншого сп’яніння на території закладу чи під час поїздки, виявлення заборонених речовин, проблем із поведінкою, вербальної агресії з боку учня, насильницької ситуації між учнями, коли учень унеможливлює проведення уроку, порушує особисту гідність працівника школи та інші.
Також він вживає заходи, спрямовані на усунення труднощів та вирішення шкільних проблем учня:
– у співпраці з психологом проводить діагностику виховних та емоційних проблем учня, а також планує подальші дії щодо нього,
– інформує батьків (законних опікунів) дитини про існуючі труднощі та ознайомлює їх із заходами, які будуть вжиті в школі стосовно учня, одночасно зобов’язуючи батьків до сумлінної співпраці,
– у разі тривалих труднощів з учнем вчитель ініціює зустрічі з членами виховної групи та колективу вчителів, які викладають у цьому класі, з метою отримання допомоги та підтримки у подоланні виховних проблем,
– після аналізу ситуації класний керівник може запропонувати провести психологічне або психіатричне обстеження, докладно поінформувавши батьків про значення висновків для подальшого навчання учня,
– на засіданні педагогічної ради або колективу вчителів, які викладають у класі, класний керівник детально ознайомлює педагогічний колектив із проблемою, що виникла, доповідає про вжиті до цього часу заходи та фактичний стан справ. Педагогічна рада визначає подальший порядок дій щодо учня.
Якщо поведінка учня не покращується, попри вжиті заходи, шкільний педагог за погодженням із директором школи повідомляє про це Сімейний суд. У разі, якщо Сімейний суд застосував щодо учня запобіжний захід у вигляді кураторського нагляду, куратор постійно інформується про поведінку учня.
Вчитель або працівник школи, який став свідком словесної агресії, зобов’язаний негайно та рішуче відреагувати словесно на ситуацію, що склалася та запобігати подальшій словесній агресії. Також він має повідомити про цей факт класному керівнику або шкільному психологу, зафіксувати подію у журналі зауважень, скласти службову записку. Класний керівник або шкільний психолог проводить бесіду з учнем (або учнями), які брали участь в агресивній поведінці, щоб з’ясувати причини інциденту. У разі словесної агресії, спрямованої проти вчителя або інших працівників школи, шкільний психолог за погодженням із директором школи зобов’язаний вжити заходів відповідно до процедури дій у разі порушення гідності працівника школи. Педагог з’ясовує обставини події та встановлює свідків, проводить з ними бесіду. Педагог викликає до школи батьків (опікунів) учня, інформує їх про подію та подальші заходи щодо учня. Повідомлення поліції відбувається за заявою потерпілого працівника школи (вчитель під час або у зв’язку з виконанням службових обов’язків користується захистом, передбаченим для державних службовців на умовах, визначених законодавством). Класний керівник повідомляє батьків (опікунів) учня про ситуацію, що склалася.
Класний керівник інформує винуватців словесної агресії про наслідки такої поведінки та повідомляє батьків про ситуацію, що склалася.
У разі повторюваних випадків словесної агресії або посилення проявів словесної агресії в учня класний керівник або шкільний психолог проводить бесіду з учнем у присутності батьків (законних опікунів) учня. Зобов’язує батьків вжити відповідних виховних заходів.
У виняткових ситуаціях (загроза життю, відсутність директора або шкільного психолога) вчитель/працівник школи негайно повідомляє про інцидент поліцію.
Після завершення заняття вчитель повідомляє про інцидент класному керівнику та робить відповідну записку в класному зошиті поведінки.
У ситуації, що вимагає негайного втручання інших осіб, вчитель повідомляє класного керівника або шкільного психолога, направивши до вчительської або кабінету психолога учня з класу.
За допомогою особи, яка прибула на допомогу, вчитель, що проводить урок, передає учня під опіку класного керівника або шкільного психолога.
Класний керівник або шкільний психолог проводить бесіду з учнем, щоб з’ясувати причини невідповідної поведінки, та інформує про наслідки такої поведінки.
Якщо окремі заходи не дають результатів, а учень і надалі заважає проведенню уроку, слід проводити регулярні бесіди з учнем та запропонувати батькам дитини скористатися допомогою фахівців.
ВИСНОВКИ
Як свідчить аналіз закордонного досвіду, у своїх діях школа має у пріоритеті безпеку для всіх учасників освітнього процесу і право кожної дитини здобувати знання у належній атмосфері. Саме тому в багатьох країнах на рівні законодавства закріплені дисциплінарні заходи, які вживаються до тих учнів, які порушують дисципліну. Водночас у кожній ситуації заклад освіти намагається встановити причини неналежної поведінки учня й надає необхідну підтримку для корекції поведінки. Також заклад освіти прагне застосовувати відновні практики та активно залучає батьків до шкільного життя, адже саме партнерство здатне принести кращий результат. Поширеними є практики створення кодексів поведінки, шкільних правил за участі батьків, або ж з обов’язковим інформуванням про це.
В Україні на державному рівні не напрацьовані алгоритми дій закладу освіти у разі конфліктів або порушення дисципліни. Тому педагоги найчастіше послуговуються нормами, які містяться у різних актах як освітнього, так і іншого законодавства. Розробка таких модельних політик за участі всіх зацікавлених та їх запровадження у закладах освіти могло б допомогти кращій організації освітнього процесу. Чіткий алгоритм дій, налагоджена система документування таких фактів, їх наслідків та реагування на них, співпраця всіх служб, фахівців та батьків зі школою сприяла б забезпеченню найкращих інтересів дитини й реалізації прав здобувачів освіти та педагогічних працівників. Школа – це місце зростання та безпеки, здобуття не тільки знань, але й життєвого досвіду, саме тому важливо запроваджувати відновні практики як спосіб розв’язання конфліктів. Потрібно, щоб діти вчилися розуміти як свої почуття, так і почуття інших людей, брали відповідальність за свої дії та їх наслідки, а батьки та педагоги їм у цьому допомагали.
Зображення: magnific