За утримання та розвиток матеріально-технічної бази закладу освіти відповідає засновник, що визначено ч. 6 ст. 25 Закону України “Про освіту”. Причому важливо, що це забезпечення має бути достатнім, щоб виконувати стандарти освіти та ліцензійні умови. І коли для закладу освіти виникає потреба в якихось товарах, роботах, послугах, керівник має звернутися до управління освіти з відповідним запитом.
Якщо управління освіти як уповноважений орган засновника закладу освіти вважає за доцільне та можливе фінансування цього запиту, воно виділяє кошти за встановленим порядком. Після виділення коштів заклад освіти здійснює необхідні закупівлі, якщо має фінансову автономію (тобто має власну бухгалтерію), або ці закупівлі здійснює централізована бухгалтерія органу управління освітою, якщо заклади освіти не мають власної бухгалтерії.
Але не завжди засновник або не вбачає за доцільне, або не має коштів на потребу, за якою звернувся керівник закладу освіти: чи то за власною ініціативою, чи то з ініціативи батьків.
У такому разі керівник закладу освіти може звернутися до благодійників – підприємств, організацій, фондів, фізичних осіб з проханням надати допомогу у вигляді товарів, послуг чи коштів. Такими благодійниками досить часто виступають батьки учнів. Якщо благодійники добровільно (тобто – без жодного примусу) бажають допомогти закладу освіти, то вони можуть це зробити, надавши закладу освіти благодійну допомогу.
Але дуже важливо не лише надіслати кошти або придбати товар чи закупити послуги для школи, садочка, а й офіційно їх передати та правильно оформити цю передачу.
Допомогу у вигляді коштів благодійники мають перераховувати або у безготівковій формі на спеціальний казначейський рахунок закладу освіти, або в касу. Але каси у закладах загальної середньої та дошкільної освіти відсутні, проте можуть бути наявні в органах управління освітою (відділах, управліннях, департаментах). У будь-якому разі, варто пам’ятати найголовніше: передача неоприбуткованих готівкових коштів є незаконною та заборонена.
Уся передана благодійна допомога: кошти чи матеріальні цінності – обов’язково береться на баланс закладу освіти.
Бо якщо матеріальні цінності, кошти передаються неофіційно, без оформлення документів, то така передача буде незаконною та відкриває можливості для привласнення матеріальної цінності, розкрадання грошей тощо, і такі випадки, на жаль, непоодинокі. Щоб попередити це, ми підготували публікацію, як правильно передати та обліковувати благодійну допомогу в закладі освіти. Ця процедура доволі складна, але її варто здійснювати. Звертаємо увагу, що роз’яснення має рекомендаційний характер.
ПОНЯТТЯ БЛАГОДІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Правові підстави того, як здійснювати благодійну діяльність, визначаються перш за все Законом України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” (далі – Закон про благодійність).
Цей закон визначає кілька сфер, у яких дозволяється благодійна діяльність, серед них і сфера освіти. Благодійна діяльність – це добровільна особиста та/або майнова допомога (п. 2, ч. 1 ст. 1 та ст. 3 Закону про благодійність).
Той, хто отримує благодійну допомогу (п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону), є бенефіціаром (у нашому випадку – заклад освіти).
Той, хто добровільно здійснює благодійну діяльність, є благодійником (підприємства, установи, організації, фізичні особи, зокрема батьки, котрі надають закладу таку допомогу) (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону).
ВИДИ ДОБРОВІЛЬНОЇ ДОПОМОГИ
У розумінні Закону України “Про освіту” благодійна допомога – це добровільні внески. Ч.1 ст. 79 цього Закону визначає, що добровільні внески закладу освіти надаються у вигляді:
– коштів
– матеріальних цінностей
– нематеріальних активів (це можуть бути авторські права, ліцензії, тобто права на результати інтелектуальної власності).
Добровільні внески в розумінні закону про благодійність є благодійною пожертвою, а в розумінні ч. 1 ст. 729 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) – пожертвою.
Окремо хочемо наголосити, що не слід плутати добровільну допомогу з поборами, які є примусовими.
ОРІЄНТОВНИЙ ПОРЯДОК ПЕРЕДАЧІ БЛАГОДІЙНОЇ ДОПОМОГИ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ У ВИГЛЯДІ КОШТІВ
1. Визначення цілей благодійної допомоги у вигляді коштів
Перед тим, як надавати благодійну допомогу у вигляді коштів, перш за все благодійник має визначити її ціль – напрями видатків, на які спрямувати допомогу. Наприклад, кошти можна передати на певну потребу закладу освіти – придбання телевізора, проектора тощо. Частину коштів благодійник може спрямувати на виплату заробітної плати працівників установ і закладів освіти. Якщо ж благодійник не визначив цілі грошової допомоги, тоді керівник закладу (представник бенефіціару) самостійно визначає спрямування коштів відповідно до першочергових потреб, пов’язаних з основною діяльністю закладу. Усе перелічене вище визначено п. 2 Порядку отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування (далі – Порядок). Радимо закладам освіти розробити та затвердити внутрішній розпорядчий документ, який впорядковує та легалізує (узаконює) процедуру отримання благодійної допомоги закладом від фізичних та юридичних осіб. Це може бути, наприклад, “Положення про отримання, оприбуткування та використання благодійної допомоги”, яке затверджується наказом керівника. Визначивши ціль допомоги, благодійник (наприклад, батьки) надає свої пропозиції щодо видів, розмірів тощо благодійної допомоги її набувачу, а набувач (заклад освіти) повідомляє благодійника про намір прийняти запропоновану благодійну допомогу (п. 4 Порядку розподілу товарів, отриманих як благодійна допомога, та контролю за цільовим розподілом благодійної допомоги у вигляді наданих послуг або виконаних робіт). Батьківські внески не можуть заміняти плату за надання закладом платних послуг (п. 3 Порядку) (наприклад, за відвідування платних гуртків, харчування тощо). Наголошуємо, що зміна цілей та порядку використання благодійної пожертви можлива за згодою благодійника або його правонаступників, а також на підставі рішення суду чи в інших випадках, визначених законом або правочином (договором) благодійника (п. 5 ст. 6 Закону про благодійність). На це звертає увагу й ч. 2 ст. 730 Цивільного кодексу України: “Якщо використання пожертви за призначенням виявилося неможливим, використання її за іншим призначенням можливе лише за згодою пожертвувача, а в разі його смерті чи ліквідації юридичної особи – за рішенням суду”.
2. Написання заяви про передачу коштів благодійної допомоги (за потреби)
Написання заяви не є обов’язковим. Благодійну допомогу у вигляді коштів благодійники можуть перераховувати:
– або у безготівковій формі на спеціальний казначейський рахунок закладу освіти
– або готівкою в касу. Але каси у закладах загальної середньої та дошкільної освіти відсутні, проте наявні в управліннях освіти. Передача готівкових коштів, які не оприбутковуються через касу, заборонена. У разі передачі готівки в касу написання заяви обов’язкове і для фізичних, і для юридичних осіб.
Якщо благодійники бажають, вони можуть задокументувати передачу благодійної допомоги через написання заяви на керівника закладу освіти щодо прийняття добровільних грошових внесків. У заяві також необхідно зазначити цілі надання таких внесків.
Хочемо зауважити, що замість заяви можна укласти письмовий договір дарування відповідно до ст. 729 Цивільного кодексу України.
3. Укладання усного чи письмового договору (за потреби)
Якщо благодійник є юридичною особою, він обов’язково укладає письмовий договір про передачу коштів. Для фізичної особи у цьому разі такий договір не обов’язковий.
5. Перевірка використання коштів
Перевірити використання коштів можна на вебсайті закладу освіти (про це ми розповімо далі), або написати запит на доступ до публічної інформації, відповідь на який благодійнику мають надати протягом 5 робочих днів.
ОРІЄНТОВНИЙ ПОРЯДОК ПЕРЕДАЧІ БЛАГОДІЙНОЇ ДОПОМОГИ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ У ВИГЛЯДІ МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ
1. Визначення цілей благодійної допомоги у вигляді матеріальної цінності
Для передачі благодійної допомоги у формі матеріальної цінності перші етапи такі ж, як і при передачі грошової допомоги. Тобто благодійники визначають мету передачі матеріальної цінності, надають свої пропозиції набувачу, а набувач повідомляє про намір прийняти цю допомогу.
2. Написання заяви
При передачі матеріальних цінностей благодійник обов’язково пише заяву про передачу матеріальної цінності, в якій зазначає мету допомоги. До заяви долучаються чеки на придбання, що підтверджують вартість, інструкції користування, гарантійні документи тощо.
3. Укладання усного або письмового договору про благодійну допомогу
Частина 2 статті 729 Цивільного кодексу України визначає, що з моменту прийняття пожертви між благодійником та бенефіціаром укладається договір про пожертву. У цьому договорі обов’язково зазначається мета такої пожертви. Залежно від предмета договору, цей договір може бути усним або письмовим.
Звертаємо увагу благодійників, що вони як пожертвувачі або їхні правонаступники мають право вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням (ч. 3 ст. 730 Цивільного кодексу України). Наголошуємо, що, відповідно до ч. 3 ст. 729 Цивільного кодексу України, до договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.
Усний договір
Договір дарування предметів особистого користування та побутового призначення може бути укладений усно (ст. 719 Цивільного кодексу України).
Також можливе укладення усного договору при пожертві рухомих речей, які мають особливу цінність. Але передання такої речі за усним договором є правомірним, якщо суд не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно (ст. 719 Цивільного кодексу України).
Письмовий договір
У письмовій формі укладається договір дарування:
- нерухомої речі – підлягає нотаріальному посвідченню;
- майнового права та з обов’язком передати дарунок у майбутньому. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним (тобто таким, що ніколи не укладався);
- рухомих речей, які мають особливу цінність (наприклад – авто). Передання такої речі за усним договором є правомірним, якщо суд не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно (ст. 719 Цивільного кодексу України).
Якщо благодійник має сумніви у правильності подальшого використання його допомоги, радимо наполягати на укладенні письмового договору при передачі будь-якої матеріальної цінності.
Адже письмовий договір – це документальне підтвердження того, що благодійники передали закладу певну матеріальну цінність, яка буде використана з тією метою, про яку зазначив благодійник у договорі, на випадок, якщо благодійна допомога може бути привласнена чи використана не за призначенням.
Орієнтовний зміст договору
Крім цілей допомоги, рекомендуємо сторонам прописати в договорі порядок отримання такої допомоги, тобто права та обов’язки сторін. Зокрема:
- визначити мету, місце використання та інші умови щодо переданої благодійної допомоги;
- встановити терміни та форми звітування щодо використання благодійної допомоги, зокрема – оприлюденння на сайті закладі освіти повної інформації про надану допомогу, вказавши, за бажанням благодійника, (але не обов’язково) його ім’я та прізвище;
- визначити обов’язок благодійника надати документи про вартість матеріальної цінності, якщо передається матеріальна цінність. Це полегшить взяття на баланс закладом освіти отриманої матеріальної цінності;
- визначити обов’язок благодійника надавати матеріальну цінність належної якості (сертифіковану). Адже матеріальні цінності мають бути якісними, щоб не нашкодити учасникам освітнього процесу, зокрема не спричинити пожежу, не травмувати тощо. Відповідно до п. 2 розділу І Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, в закладі освіти дозволяється використовувати матеріали, обладнання, устаткування, засоби, інвентар, витратні матеріали тощо, що відповідають вимогам Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», відповідних технічних регламентів та санітарного законодавства;
- визначити обов’язок благодійника надати документи від виробника про експлуатацію матеріальної цінності (інструкцію щодо використання). Адже передану річ, обладнання тощо слід правильно використовувати.
Після завершення цих етапів, заклад освіти має оформити акт приймання-передачі основних засобів. Про нього докладно читайте далі.
4. Оцінка первісної вартості матеріальної цінності
Матеріально-речові цінності, зокрема техніка, канцелярія, харчові продукти, медикаменти тощо (тобто основні засоби), отримані безоплатно у вигляді безповоротної допомоги, дарунка, приймає та оцінює комісія, яка створюється наказом керівника закладу.
Матеріальні цінності, отримані безоплатно від фізичних та юридичних осіб мають свою первісну вартість, яка визначається на основі первинних документів (чеки та інші платіжні документи, де вказується вартість), з урахуванням витрат, передбачених на транспортування, установку, монтаж, суми ввізного мита тощо. Якщо таких документів немає, первісною вартістю основних засобів є їх справедлива вартість на дату отримання з урахуванням усіх витрат (п. 7 розділу 2 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 “Основні засоби”). Оцінює вартість комісія. Комісія складає акт оцінки матеріальних цінностей. В цьому акті зазначаються найменування та вартість отриманих основних засобів (п 5. розділ 3 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору).
5. Оформлення актів приймання-передачі основних засобів
Форма цього акту затверджена Порядком складання типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору. Відповідно до пункту 2 розділу 2 цього Порядку, в акті приймання-передачі зазначаються:
- назва об’єкта
- інвентарний (номенклатурний) номер
- первісна (переоцінена) вартість
- рік випуску (побудови)
- номер паспорта
- коротка характеристика об’єкта та інші відомості.
В акті, складеному на об’єкт основних засобів (техніки, канцелярії, харчових продуктів тощо), що був в експлуатації, наводиться сума зносу.
Акт складається у двох примірниках (по одному примірнику для кожної сторони, що приймає та передає об’єкт основних засобів).
Один акт обов’язково передають благодійнику/(ам), тобто представникам підприємств, організацій, фондів, фізичним особам, зокрема батькам, інший залишається у закладі освіти.
БАТЬКІВСЬКИЙ КОНТРОЛЬ БЛАГОДІЙНОЇ ДОПОМОГИ, ОТРИМАНОЇ ЗАКЛАДОМ ОСВІТИ
Після отримання коштів чи матеріальних цінностей заклад ставить їх на власний баланс. Це передбачає багато бухгалтерських процедур, у які ми не будемо заглиблюватися, а лише коротко згадаємо нижче деякі з них.
Кошти, матеріальні та нематеріальні активи, що надходять закладам і установам освіти та науки у вигляді безповоротної фінансової допомоги, інших надходжень, добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб, зокрема нерезидентів, для провадження освітньої, наукової, оздоровчої, спортивної, культурної діяльності, не вважаються прибутком (ч. 8 ст. 79 Закону України “Про освіту”).
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України, благодійні внески, гранти та дарунки належать до власних надходжень бюджетних установ й отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету. Крім того, отримання та витрачання благодійних внесків обов’язково зазначається у звітуванні.
Заклади освіти, що отримують публічні кошти, та їх засновники зобов’язані оприлюднювати на своїх вебсайтах кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством. Інформація та документи розміщуються для відкритого доступу не пізніше ніж через десять робочих днів з дня їх затвердження чи внесення змін до них, якщо інше не визначено законом (ч. 3 та ч. 4 ст. 30 Закону України “Про освіту”).
Про те, де перевіряти кошти, витрачені закладом освіти, закуплені товари та послуги, ми писали в окремій публікації “Як дізнатися про кошти, що виділені та використані на безпеку в закладі освіти”.
Коли не варто здавати кошти, допоможе з’ясувати плакат, розроблений ГО “Батьки SOS” та “Українським кризовим медіацентром”.
Відповідно до статті 730 ЦКУ, пожертвувач має право здійснювати контроль за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву.
Згідно з ч 6. ст. 6 Закону про благодійність, благодійник або уповноважені ним особи мають право здійснювати контроль за цільовим використанням благодійної пожертви, зокрема на користь третіх осіб. Тобто якщо благодійники надавали благодійну допомогу у вигляді коштів на конкретну визначену матеріальну цінність, вони мають право вимагати звіт про використання цих коштів і проконтролювати закупівлю закладом освіти цієї цінності.
Якщо благодійники передали матеріальну цінність, вони мають право вимагати в керівника закладу звіти та інші документи, які підтверджують, що передана річ перебуває на балансі закладу, а не була привласнена.
Відсутність благодійної допомоги на балансі загрожує кримінальною відповідальністю для керівника закладу. Незаконне використання для отримання прибутку від благодійних пожертв карається статтею 201-2 Кримінального кодексу України.
Оскільки наша публікація базується на одній і тій же нормативній базі, можуть бути збіги з іншими публікаціями у посиланнях та цитуванні нормативних документів. Сподіваємося, що ці роз’яснення, які мають рекомендаційний характер, допоможуть благодійникам та закладам освіти надавати та приймати благодійну допомогу у правовому полі.
