У різних регіонах України місцева влада поступово проводить формування мережі закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти, відповідно до освітнього законодавства. До мене звертаються багато керівників закладів освіти, педагогічних працівників та насамперед батьків учнів, які схвильовані змінами в освітній мережі певної громади, міста чи ОТГ.  З початку 2021 року з приводу перепрофілювання закладів загальної середньої освіти ми отримали 82 звернення із 53 населених пунктів. Отримуємо звернення й від батьків дошкільнят та вихователів щодо закриття закладів дошкільної освіти, відсутність позашкільних закладів освіти у певному регіоні  або їхню ліквідацію.  

З нашого досвіду розгляду звернень на цю тему та вивчення планів реорганізації, які надають на наші запити органи управління освітою, можна зробити висновок: здебільшого ці плани достатньо обгрунтовані, та їх втілення позитивно вплине на якість освіти. 

Але через те, що ці плани залишаються лише у документах та кабінетах місцевої влади, не обговорюються з громадою, не комунікуються у медійному просторі, вони зустрічають опір громади, якій ніхто не взявся пояснити, чому саме це робиться – і які переваги отримають діти.

Висновок можна зробити цілком очевидний і досить неприємний – місцева влада дуже слабо проводить належну комунікацію з громадськістю про мету, шляхи та позитивні наслідки формування освітньої мережі для дітей та батьків.

Треба усвідомити також, що мовчанка та намагання чиновників “вирішити тихенько” болюче підриває авторитет як місцевої, так і центральної влади. 

Адже досить часто батьки та вчителі вважають неправомірними рішення місцевої влади щодо перетворення загальноосвітніх шкіл I-III ступенів у початкові школи, гімназії та ліцеї, виступають проти утворення філій опорного закладу, хвилюються, як дитині дістатися до закладу освіти тощо.  

Тому для того, щоб ознайомити батьків та педагогів із планами місцевої влади, почути думку громади, батьків, спільно виробити правильні рішення, покращити плани формування спроможної освітньої мережі  й потрібна якісна комунікація. 

Деякі батьки переконані, що пропоновані зміни  позбавлять їхніх дітей права здобувати освіту, хоча вони покликані підвищити якість освіти, створити для дітей набагато комфортніші умови навчання та особистого розвитку.

Тому, щоб уникнути панічних настроїв та дезінформації, яка дискредитує цінність розвитку ефективної освітньої мережі, надзвичайно важливо, аби органи місцевої влади, які здійснюють реорганізацію, пояснювали батькам та загалом громадськості її основні моменти, реагували на запитання батьків, розповідали про свої дії та їх мету – йдеться не про сухе викладення документів рішень, а саме про своєчасне та зрозуміле їх пояснення. 

 

ЩО ВАРТО РОЗПОВІДАТИ ГРОМАДІ ПРО ЗМІНИ В ОСВІТНІЙ МЕРЕЖІ 

Місцевій владі та освітнім управлінцям варто звернути увагу на те, як саме розповідати про зміни та розвиток спроможної освітньої мережі, що саме доносити до громадськості у своєму місті, містечку, селищі чи селі. Адже ніхто краще них не знає, що відбувається у громаді, її можливості та ресурси, особливості освітньої мережі, аби пояснити переваги та недоліки, можливі труднощі проведення змін.

ПІДСТАВИ ДЛЯ РЕОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ МЕРЕЖІ

Перш за все варто розповісти про підстави для реорганізації освітньої мережі. Тут важливими й потрібними будуть відповіді на запитання щодо аналізу поточного стану та перспектив розвитку освітньої мережі:

  • Чи здійснено аналіз поточної демографічної ситуації у громаді/місті чи районі? Чи здійснювався довгостроковий демографічний прогноз населення та відповідно потенційної кількості здобувачів освіти? 

Адже результати досліджень про загальну кількість населення, кількість учнів, яка навчається у місті, містечку, селищі, селі, кількість дітей дошкільного віку, які ставатимуть першокласниками упродовж наступних шести років, густота населення, допоможуть краще обгрунтувати спроможність та наповненість освітньої мережі, створення більшої кількості ліцеїв на тій чи іншій території, філій опорних закладів.

  • Яка загальна спроможність освітньої мережі та фактична наповненість окремих закладів?

Такий аналіз допоможе громадськості зрозуміти ситуацію із тим, наскільки школи та класи переповнені чи ні, й аргументувати їй, що зміни  сприятимуть розвантаженню школи та класів, створенню додаткових класів, якщо потрібно, що вчитель зможе більше уваги приділити кожному учню, а здобувачі освіти – краще розкрити свій потенціал.

  • Які витрати на одного учня в розрізі окремих закладів?

КОНЦЕПЦІЯ РЕОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ МЕРЕЖІ

Далі варто проінформувати учасників освітнього процесу про концепцію реорганізації освітньої мережі:

  • Які саме зміни пропонуються? 
  • Що саме буде зроблено? 
  • У які терміни?
  • Хто і як це буде робити?
  • Як це вплине на якість освіти та покращить комфорт дітей? 
  • Які позитивні та негативні наслідки?

ДОТРИМАННЯ ПРАВ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Поясніть громадськості, як саме будуть дотримані права учнів та педагогічних працівників внаслідок реорганізації:

  • Яким чином гарантовані права учасників освітнього процесу?
  • Де будуть вчитися учні після реорганізації?
  • Які переваги отримають здобувачі освіти завдяки реорганізації?
  • За рахунок чого  має підвищитися якість освіти?
  • Чи буде використовуватися ресурс опорного закладу для проведення занять з учнями з філій?
  • Як налагоджено підвезення учнів та вчителів? Який стан доріг та чи запланований їх ремонт? Що зроблено для покращення якості доріг? Як у разі необхідності буде здійснюватися підвезення? Чи достатньо  автобусів? Скільки саме шкільних автобусів придбано або планується придбати найближчим часом? Наскільки зручний графік? 
  • Яким чином будуть гарантовані права педагогів?
  • Які наслідки закриття дошкільного закладу? Як відсутність дошкільного закладу вплине на зайнятість працездатних жінок?
  • Як відсутність позашкільної освіти вплине дітей, на розвиток їх здібностей, чи буде сприяти зростанню бездоглядності, підвищенню рівня дитячої злочинності та правопорушень?

Відповіді на ці запитання розвіять сумніви  батьків та педагогічних працівників, що право здобувачів освіти на освіту буде реалізовано, що учні та педагогічні працівники зможуть безперешкодно дістатися до закладу освіти тощо. 

Якщо ж під час формування ефективної освітньої мережі виникають певні труднощі та проблеми, доречніше не приховувати їх, а також обов’язково розповісти про них громадськості, повідомити причини цих труднощів і те, як ви над ними працюєте.

 А для здійснення такої комунікації корисними будуть також наші публікації:

  • про те, навіщо потрібна реформа старшої школи – можна почитати тут;
  • про те, чому опорний заклад може створюватися без філій – тут.

 

ЯК КОМУНІКУВАТИ ЗМІНИ В ОСВІТНІЙ МЕРЕЖІ

Вибір інструментів для того, аби публічно й доступно розповісти про всі зміни, які відбуваються під час реорганізації освітньої мережі, досить широкий. 

Можна, зокрема:

  • розміщувати публікації на сайті відділу або управління, а краще – місцевої громади
  • друкувати і роздавати у школах буклети з описом переваг, які отримають діти внаслідок змін. Приміром, що створення ліцеїв та профільна школа дозволить зменшити навантаження на учнів та зосередитися на вивченні предметів, які знадобляться випускнику для навчання в університеті та майбутньої роботи
  • проводити прес-конференцію для місцевих медіа
  • розміщувати інформаційні матеріали у місцевих групах соцмереж від імені органів місцевої влади та органів управління освітою
  • запрошувати учнів, батьків, медіа на екскурсію до опорного закладу
  • презентувати для громади перспективний план розвитку мережі.

Якісна комунікація – один із важливих шляхів, який допоможе сформувати довіру до змін.