Захист прав студентів та викладачів у закладах вищої освіти – тема, яка постійно обговорюється на різних рівнях управлінської діяльності. У цьому питанні вже є певні зрушення та досягнення, але наразі їх суттєво недостатньо. Саме тому я ініціював серію фахових обговорень щодо захисту прав у вищій освіті.
20 листопада 2020 року відбувся перший круглий стіл «Права студентів. Захист від булінгу», у якому взяли участь депутати Верховної Ради України, представники Міністерства освіти і науки України, правозахисних організацій, адміністрації закладів вищої освіти та студентства.
Ми спільно напрацювали певну дорожню карту щодо захисту прав студентів.
ОБІЗНАНІСТЬ ПРО СВОЇ ПРАВА – ПЕРШИЙ КРОК ДО ЇХ ЗАХИСТУ
Наталія Піпа, Секретар Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій
Роман Грищук, Голова підкомітету з питань освіти впродовж життя та позашкільної освіти Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій
Депутати Верховної ради, члени Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій України Роман Грищук та Наталія Піпа, висловили пропозиції щодо постійного інформування студентів про їхні права.
Загальна декларація прав людини у своїй преамбулі зазначає, що держави повинні «шляхом освіти сприяти поважанню прав і свобод людини». https://bit.ly/397mQRv Просвіта в області прав людини має включати в себе освітні програми та діяльність, спрямовані на забезпечення рівності людської гідності, у поєднанні з іншими програмами, які сприяють міжкультурному навчанню, участі і розширенню прав та можливостей, про що зазначено у Програмі освіти в області прав людини для молоді Ради Європи. https://bit.ly/2HvbtaI
Тому разом з депутатами Верховної ради, активістами та громадськими організаціями ми будемо впроваджувати програми та ініціювати заходи щодо підвищення правової свідомості як студентів, так і викладачів – це дасть нами усім можливість вирішувати проблемні ситуації у правовий та демократичний спосіб.
ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ЗАКОНОДАВСТВА
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», який був прийнятий у 2019 році, передбачено, що поняття булінг (цькування) – це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу. http://bit.ly/2OqLPEs
Тобто, повнолітні студенти не підпадають під дію цього закону, і використати цей нормативний документ, який визначає дії закладу освіти у випадку булінгу, неможливо.
Механізм реагування на випадки булінгу в закладах освіти, який визначено Порядком реагування на випадки булінгу (цькування) (наказ МОН від 28.12.2019 № 1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти»), також стосується лише неповнолітніх осіб. https://bit.ly/3754NIY
Тому ми плануємо внести зміни до Законодавства України про булінг, щоб повнолітні учасники освітнього процесу також могли бути захищеними. Ми будемо ініціювати розробку механізму реагування на булінг у закладах передвищої та вищої освіти, враховуючи закордонний досвід.
Катерина Левченко, Урядовий уповноважений з питань гендерної політики
Катерина Левченко, урядова уповноважена з питань гендерної політики, зазначила, що необхідно змінювати законодавство щодо протидії дискримінації. Хоча ст. 16 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» визначено, що така відповідальність має бути, поки що в українському законодавстві відсутнє визначення та механізми реалізації такої відповідальності.
АВТОНОМІЯ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ НЕ МАЄ ПЕРЕТВОРЮВАТИСЯ НА ФЕОДАЛІЗМ
Реформа вищої освіти надала широку автономію українським закладам вищої освіти. Статтею 1 Закону України «Про вищу освіту» визначено, що автономія закладу вищої освіти – це самостійність, незалежність і відповідальність закладу вищої освіти у прийнятті рішень стосовно розвитку академічних свобод, організації освітнього процесу, наукових досліджень, внутрішнього управління, економічної та іншої діяльності, самостійного добору і розстановки кадрів. https://bit.ly/397NJoh
Формування і реалізація державної політики у сфері вищої освіти забезпечуються шляхом розвитку автономії закладів вищої освіти. Автономія закладу вищої освіти зумовлює необхідність таких самоорганізації та саморегулювання, які є відкритими до критики, служать громадському інтересу, встановленню істини стосовно викликів, що постають перед державою і суспільством, здійснюються прозоро та публічно. (стаття 3 Закону України «Про вищу освіту»). https://bit.ly/397NJoh
Марія Музиченко, студентка Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Водночас непоодинокі випадки порушення прав студентів, що стали надбанням громадськості та ЗМІ, свідчать про покривання та приховування булінгу. Керівництво ЗВО доволі часто відмовляє у розслідуванні таких випадків, а студенти, що наважуються заявити про булінг, отримують погрози про відрахування, подання на них позову до суду про наклеп тощо. Булінг викладача до студента провокує булінг з боку інших студентів та викладачів. У деяких університетах булінг студентів ставав причиною самогубств, відмовою від навчання у цьому закладі освіти, а також частого замовчування таких фактів. Проте, булінг у закладі вищої освіти впливає на все подальше життя людини. Жертви булінгу зрідка звертаються до психологів, намагаючись самостійно справитися з тими проблемами, які виникли у них через цькування, що часто призводить до ще гірших наслідків. Про це розповіли студенти закладів вищої освіти, які свого часу стали жертвами булінгу.
Людмила Янкіна, керівниця проєктів Центру прав людини ZMINA
Людмила Янкіна, керівниця проєктів Центру прав людини ZMINA, повідомила про низький рівень роботи психологічних служб та психологів у закладах вищої освіти, які не в змозі надати кваліфіковану психологічну допомогу студентам, що потерпають від цькування. Крім того, студентські парламенти і профспілки також не захищають жертв булінгу, адже не мають напрацьованого механізму та відповідні протоколи реагування на булінг.
Тому, намагаючись допомогти закладам вищої освіти створити безпечне та недискримінаційне середовище для всіх студентів, а також напрацювати механізми профілактики та протидії булінгу у закладах вищої освіти, учасники круглого столу вирішили створити робочу групу щодо захисту прав у вищій освіті. Адже автономія освітнього закладу передбачає не лише певні права адміністрації та викладачів, а й обов`язок формувати освітнє середовище, наповнене повагою до прав, свобод і гідності кожної людини – перш за все, до студентів, бо саме для них, власне, функціонують та працюють заклади вищої освіти.
УНІВЕРСИТЕТ – ПРОСТІР ПРАВ ЛЮДИНИ
Валентина Потапова, керівниця освітнього напрямку Української Гельсінської спілки з прав людини
Саме з таким гаслом виступила на круглому столі керівниця освітнього напрямку Української Гельсінської спілки з прав людини Валентина Потапова, яка запропонувала для широкого розповсюдження освітню модель «Університет – простір прав людини». У рамках відповідного проєкту створені методичні рекомендації та практичні розробки, інструментарій та моніторинг оцінки прав людини у закладах вищої освіти, проведено дослідження щодо результативності цих методик.
Ця пропозиція викликала неабияку зацікавленість, тому ми вирішили опрацювати увесь матеріал, розглянути можливість його допрацювання та затвердження на державному рівні.
Цікавим досвідом у сфері захисту прав студентів поділився Студентський омбудсмен Полтавського університету економіки і торгівлі Василь Карманенко. Цей досвід також запропонували запровадити серед інших закладів вищої освіти.
ЗАКЛАДИ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗА КОРДОНОМ – ЦЕ МІСЦЕ, ДЕ ВЗАЄМОДІЮТЬ ДОРОСЛІ ЛЮДИ З РІВНИМИ ПРАВАМИ
Віолета Москалу, засновниця Global Ukraine, викладачка Лотаринзького Університету (Франція)
Віолета Москалу, засновниця Global Ukraine, викладачка Лотаринзького Університету (Франція), ознайомила учасників круглого столу із закордонним досвідом реагування та протидії булінгу.
Як повідомила пані Віолета, українські студенти менш захищені, ніж студенти за кордоном, адже у більшості європейських країн існує кримінальна відповідальність за психологічне насилля та булінг. Покаранням може бути як позбавлення волі від двох тижнів і більше, так і штраф від 15 тисяч євро. При повторенні ситуації, покарання для кривдника подвоюється і настає відповідальність керівників за допущення цієї ситуації.
Заклад освіти несе досить сувору відповідальність за створення безпечного середовища та дотримання прав людей. Розроблена чітка і зрозуміла процедура подання скарги на булінг або порушення прав, механізмів реагування тощо. У випадку скарги від студента щодо булінгу, заклад освіти реагує дуже швидко і завжди розслідує ситуацію. Якщо наведені у скарзі факти підтверджуються, викладач може отримати покарання: заборону викладання, заборону заходити на територію закладу освіти тощо.
Постійно проводяться профілактичні заходи: курси підвищення кваліфікації для викладачів, навчання для студентів щодо розпізнавання булінгу, комунікаційні компанії для всіх учасників освітнього процесу.
Працівники поліції європейських країн також проходять відповідне навчання щодо розпізнавання булінгу в різних середовищах, особливу увагу приділяючи саме дитячому та студентському.
Проте у всіх закордонних університетах діє один принцип: заклади освіти – це місце, де взаємодіють дорослі люди з рівними правами.
Цей принцип надихнув присутніх, тож ми вирішили використати досвід політики протидії та реагування на булінг закордонних університетів для його впровадження в українських закладах вищої освіти.
Олег Шаров, генеральний директор директорату вищої освіти і освіти дорослих Міністерства освіти і науки України
Генеральний директор директорату вищої освіти і освіти дорослих Міністерства освіти і науки України, Олег Шаров зазначив, що вирішувати ситуацію із захисту та дотримання прав у закладах вищої освіти необхідно на рівні законодавчої влади та центральних органів виконавчої влади, із визначенням чіткої відповідальності за булінг.
Як висновок, хочу зазначити, що освіта в Україні має будуватися за принципом рівних можливостей та прав для всіх учасників освітнього процесу. Заклади вищої освіти мають бути безпечним місцем для студентів, вільним від дискримінації, порушення прав людини, приниження гідності та інших ганебних явищ.
Зрозуміло, що сучасна освіта поки що реформується, перебудовується, змінюється і вдосконалюється. Проте нам ще й досі важко відмовитися від радянського штампа, що університет – це місце виховання, де студенти знаходяться у нерівноправних стосунках «викладач-студент».
Вже час зрозуміти, що заклад вищої освіти – це місце зустрічі дорослих, відповідальних та рівноправних осіб, це місце отримання освітньої послуги, і тут немає місця толеруванню булінгу і дискримінації.
Саме тому була створена робоча група, у складі якої ми будемо напрацьовувати усе необхідне задля зміни парадигми прав студентів у закладах вищої освіти і створення безпечного та недискримінаційного українського освітнього середовища.
Освітній омбудсмен Сергій Горбачов, фахівчиня суспільних комунікацій Іветта Делікатна та Ілля Удовиченко, менеджер молодіжних проєктів ГО «Комунікації для змін» , демонструють футболки, які є складовою комунікаційної кампанії “Я маю право”
У дописі використано фотоматеріали Мультимедійної платформи іномовлення України Укрінформ