Наша боротьба за збереження національної ідентичності та територіальної цілісності триває і тривала століттями. Майже 11 років ворог знову на них зазіхає: з 2014 року, коли росія анексувала Крим та тимчасово окупувала частину Донецької й Луганської областей, і вже три роки повномасштабної війни.
Століттями росія в різних її найменуваннях намагалася знищити нашу ідентичність. Російська імперія забороняла українську мову, видавництво книг українською через Валуєвський циркуляр та Емський указ, закривала осередки української освіти. Система Радянського Союзу переслідувала та знищувала українську інтелігенцію – тих літературних, культурних, мистецьких, наукових діячів, котрі будували українську культуру та впливали на формування незалежної України. Значна частина цих діячів були й педагогами.
Як і в ті роки, так і нині ворог хоче, щоб наші діти не мали змоги здобувати українську освіту та утверджувати власну ідентичність. Адже чудово розуміє, що шлях до свободи починається з усвідомлення національної ідентичності, яке формується, зокрема через освіту. Ворог виганяє дітей зі своїх домівок – і мільйони дітей змушені були шукати прихистку у світі. Він свідомо руйнує заклади освіти, депортує українських дітей, прагне мілітаризувати молодь на тимчасово окупованих територіях, позбавляючи її доступу до всього українського. Ворог не шкодує своїх зусиль і на інформаційну пропаганду, орієнтовану на українських дітей та молодь.
Змінюються часи й методи боротьби ворога з Україною, та незмінним залишається його прагнення гнобити й знищувати нас як народ і нашу молодь як його майбутнє.
Ворог руйнує й осередки освіти: дитсадки, школи, університети, дитячі будинки. За період війни від обстрілів та бомбардувань постраждали 3428 закладів освіти, ще 365 – зруйновані повністю, – повідомляє Міністерство освіти і науки України.
Ворог не дозволяє українським дітям почувати себе в безпеці.
- 599 українських дітей загинуло під час війни, 1762 дитини – поранено, 16 – постраждали від сексуального насильства – свідчать дані Офісу Генерального прокурора України.
- 19 546 дітей депортовані та/або примусово переміщені, за даними Національного інформаційного бюро.
- 2058 дітей зникло – відомості Національної поліції України.
Точну кількість постраждалих від війни дітей встановити неможливо через активні бойові дії та тимчасову окупацію частини території України – повідомляє портал Діти війни.
Чи міг хтось подумати, що українських дітей у XXI столітті будемо називати дітьми війни?
На жаль, українським дітям в цих умовах доводиться рано дорослішати. Вони усвідомлюють, хто забрав життя їх рідних, вигнав із рідної землі, вкрав дитинство, змусив страждати.
Попри всі виклики складних часів, намагаємося робити все можливе, щоб наші діти мали змогу й надалі здобувати українську освіту. Саме вона здатна формувати в дітей та молоді активну громадянську позицію на основі духовних цінностей українського народу. Українська освіта гуртує довкола себе значну частину суспільства – дітей, батьків, педагогів. А ще – вона історично єднає нас із поколіннями наших предків, які всупереч заборонам і переслідуванням плекали нашу самобутність.
Тож всі спроби нас зламати крізь біль, втрати, втому, страх, які ми переживаємо і долаємо, лише загострюють в нас усвідомлення своєї належності до української нації. І лише в єдності, в спільній боротьбі з ворогом ми збережемо національну ідентичність та національні цінності – СОБОРНІСТЬ, САМОБУТНІСТЬ, ВОЛЮ, ГІДНІСТЬ.
Фото: vecteezy