Шкільна форма: “за” і “проти” — думки українських учнів, батьків і педагогів та дослідження американських науковців

    УЧАСНИКИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ПРО ШКІЛЬНУ ФОРМУ ТА ДРЕС-КОД …

    … УЧНІ 

    Ми запитали учасників освітнього процесу (учнів, батьків та педагогів), які були найактивнішими нашими коментаторами у соціальних мережах, про їхнє ставлення до обов’язкової шкільної форми та дрес-коду, про те, чи запроваджені вони в їхньому закладі й чи карали учнів за “неналежний” одяг. Ділимося з вами їхніми думками та позиціями.

    Марко З., м. Маріуполь

    Марко переконаний, що шкільна форма певним чином впливає на  дисципліну здобувачів освіти. Проте він вважає, що форма не має бути обов’язковою, оскільки це порушує права та свободи учнів, а кожен учень повинен мати право на самовираження, нехай і шляхом його зовнішнього вигляду.

    “На жаль, шкільна форма є дуже незручною, обмежує рух. Восени та навесні в ній спекотно, взимку — холодно. Особливо, якщо є строгі обмеження щодо піджаків або спідниць у дівчат. Знаю чимало випадків, коли учнів мого закладу освіти сварили за те, що в них відсутній якийсь елемент шкільної форми — надто коротка або надто довга спідниця, не того кольору піджак, сорочка, штани… Особливо сварять, коли одягають светри, навіть коли вимкнено опалення, змушуючи носити саме піджаки. Такі зауваження роблять як класні керівники чи чергові вчителі, так і адміністрація. Адміністрації не один раз пропонувалося скасувати шкільну форму або ввести «дні без форми» (коли учні одягають вільний одяг у певний день), проте адміністрація одразу ж відповідала: «Ні, у нас так не прийнято, ніколи так не було, бо ми ліцей, а не школа якась«, наголошуючи на тому, що в 2005 році шкільна форма була прийнята батьками, вчителями та учнями, й таке питання ніколи не порушувалося .

    На мою думку, учні повинні разом із батьками обирати власний стиль одягу, враховуючи соціальні, економічні показники сім’ї. Одяг має бути обов’язково комфортним та не виходити за межі культури (дівчатам не варто носити відкриті топіки чи надто короткі спідниці). Варто обирати одяг стриманих кольорів та без різних блискіток.

    Було б дуже цікаво, якщо, наприклад, учнівське самоврядування оголошувало про якийсь кольоровий день, коли здобувачі освіти за бажанням носили б одяг певного кольору та створювали якийсь святковий настрій (як, наприклад, роблять на День Святого Валентина).

    Вважаю, що шкільний одяг – це можливість виразити свій настрій, емоції та виразити себе як особистість”.

    Олена Я., м. Київ

    В Олени у школі запроваджені правила ділового стилю. Олена вважає, що форма має бути, але не такою суворою, якою вона є. “ Залежно від суворості закладу та одягу, ти можеш підібрати стиль і те, в чому тобі комфортно”. Дівчина розповідає про свій особистий досвід покарання через недотримання шкільної форми: “Нас підняли, поставили в ряд і відчитували, показуючи «гарних та одягнених у форму» учнів, а коментар до мене був, що я не на кладовищі”. Але після цього учні звернулися до адміністрації закладу, і школа пішла на поступки, скасувавши обов’язкову форму, обмежившись лише правилами ділового стилю. Олена за шкільну форму, але зазначає, що вона повинна бути комфортною: “Все, що не заважає, — можна одягати”.

     

    Данило Ш., м. Київ 

    Данило вважає, що форма є дуже незручною, він не комфортно почуває себе у шкільній формі. Періодично директор та завучі вичитують його за відсутність певного елементу шкільної форми. На запитання, чи звертався він до адміністрації школи щодо скасування обов’язкової шкільної форми, він відповів, що не звертався: “Правила носіння одягу є обов’язковими, це офіційна вимога, і я не бачу перспектив у відстоюванні своєї точки зору”. На думку Данила, у школі не повинно бути форми, та учні повинні мати право обирати вільну форму одягу.

     

    Іван Б., м. Київ

    Іван вважає,  що кожен має сам обирати одяг до школи. Йому приємніше, зручніше, коли він має вибір, що одягати до школи.

    Він має досвід покарання за відсутність шкільної форми. Хлопець повідомив: “Деякі вчителі постійно нагадували, що щось у одязі учня не так, іноді це робили ще й завучі. Були дні, коли директор не пускав на навчання, вимагав викликати батьків, щоб ті привезли елементи шкільної форми, яких не вистачає,  чи забрали дитину додому”. Іван звертався до адміністрації, проте  “адміністрація аргументувала, що 3,5 роки тому батьки й учні підтримали ідею залишити обов’язкову шкільну форму, хоча в той час я не навчався тут і не знаю, як саме приймалося рішення про форму. У відповідь адміністрація також наводила доводи, що форма дозволяє заощадити батькам гроші, — хоча це не так, підтримує статус ліцею — хоча статус ліцею підтримують результати учнів, казала, що форма затверджена статутом, а змінити його можна тільки у 2024.”

     

    … БАТЬКИ

    Володимир Т. з м. Харків

    прокоментував,  що у школі, де навчається його дитина, форма відсутня, але рекомендовано класичний дрес-код: темний низ, світлий або однотонний верх, за можливості — носіння піджаків, жилетів, жакетів (для дівчат), пуловерів. Не рекомендовано різнокольоровий одяг, заборонено спортивний (крім занять фізкультурою), пляжний. Заборонено яскраві принти і написи. Учні в цілому сприймають ці правила і ставляться до них із розумінням.

    “Я підтримую прагнення шкільного колективу привчати дітей до цільового використання одягу. Окремо хочу сказати: шкода, що скасували обов’язкове правило — на уроки виробничої праці приходити в технічних халатах або фартуках із нарукавниками”.

    Своєю думкою поділилася Олена з Києва.

    “У гімназії, де навчається мій син, є правило щодо дрес-коду: діловий стиль одягу. Син дотримувався його лише перші роки навчання у початковій школі. Зараз він у шостому класі і вдягається до школи переважно у спортивному стилі або кежуал — любить м’який бавовняний одяг, кросівки, джинси. Каже, що в діловому одязі йому незручно й спекотно, він сковує рухи. Покарань чи зауважень не отримував. Більшість його однокласників одягається так само. Дехто дотримується ділового стилю. Вважаю, що вибір одягу до школи — це питання кожної дитини і її сім’ї. Комусь подобається діловий стиль, комусь форма, а комусь джинси з кросівками”. 

     

    Дмитро Шакін з Черкас

    зазначає, що декілька років тому  адміністрація впровадила обов’язкове носіння червоної краватки як елементу шкільної форми. Спочатку реалізація краваток відбувалася прямо в приймальні директора і в класах, але після публікацій у соціальних мережах торгівля краватками відбувається у шкільному кіоску канцтоварів, вартість однієї — 80 грн. Дітям періодично роблять зауваження за відсутність краватки, одного разу за відсутність краватки сина змусили віджиматися. Батькам періодично нагадують про них у Вайбер-групах та на зборах, зазначаючи, “якщо когось не влаштовують вимоги до зовнішнього вигляду, можуть переходити до інших шкіл, де краватки не вимагають…”.

    Дмитро виступає проти обов’язкової шкільної форми, оскільки вважає, що через економічну кризу і фінансову спроможність частина батьків не в змозі її купити, адже її наявність не впливає на загальну дисципліну і рівень знань учнів.

    Але водночас згоден із тим, що одяг має бути охайним, комфортним та відповідати температурному режиму закладу освіти і порі року. 

     

    … ПЕДАГОГИ

    Юлія К. з Херсонщини повідомила: “7 років тому на загальних батьківських зборах було прийнято дрес-код: чорний низ, світлий однотонний верх. Однак частина батьків були проти нього, а їх діти не дотримуватися цих правил. Розмови з батьками або давали короткотривалий ефект, або взагалі ігнорувалися. Мотивація відмов була різною — від відсутності коштів до відмови  «підкорюватися натовпу». Щоб учні мали змогу для самовираження, щоп’ятниці — День без форми.

     Після скасування президентом форми, діти носять той одяг, який їм купують батьки. Вже пройшов тривалий час відколи скасували форму, звикли вчителі до картатих штанів та шорт, фіолетових прядок у дівчат і косичок у хлопців. Частина дітей вже поперезмінювала весь свій гардероб і у більшості зупинилася на кількох комплектах для щоденного носіння, але так само частина мають єдині штани/джинси і светр.

    Я прихильниця форми, бо у  формі діти мають красивий вигляд, уніфікована форма дозволяє з одного боку, не відчувати дітьми майнової різниці, хоча навіть блузки і черевички, портфель чи модель телефона, накладні нігті чи ланцюжок можуть продемонструвати статок родини. Обов’язкова вимога щодо форми змушує деяких не дуже сумлінних батьків все ж забезпечити свою дитину цим одягом. Хоча шкільна форма хорошої якості коштує немало, тому батькам із невисоким рівнем достатку важко її купити. Натомість купується або дешева або б/у, або з секонд-хенду, тому, мабуть, форма — не остаточний вихід із ситуації щодо різниці учнів за статком. Можливо, якщо б держава фінансувала або компенсувала батькам частину витрат на купівлю форми, це було б добре сприйнято більш нужденним родинами.

    Хоча я прихильниця форми, розумію, що вона реально не вирішує всіх тих проблем, які мала б вирішувати на думку усіх прихильників. Але якщо не форма, то все ж у школі має бути впроваджений дрес-код”. 

     

    Наталія Ж., м. Київ

    У школі, де працює Наталія, існує вимога носити одяг ділового стилю, який вона підтримує, який був запроваджений у 2019 році. Вимоги ділового стилю: юнаки — біла, блакитна, сіра, бежева сорочка (короткий або довгий рукав), або «водолазка» (колір — однотонні пастельні тони), піджак або жилет, реглан, брюки або джинси класичного крою, туфлі (кросівки). Дівчата — блуза або «водолазка» (колір — однотонні пастельні тони), брюки або джинси класичного стилю від талії, спідниця (пряма) європейської довжини (рекомендована довжина спідниці вище колін не більше 10 см і нижче колін — не більше 7 см (допускається з елементами складок)), костюм, сарафан або сукня «діловий стиль».

    Допускається носіння в холодну пору року джемперів, светрів і пуловерів однотонних стриманих кольорів (темно-синій, чорний) без малюнків і без написів.” 

    За порушення цих правил адміністрація залишає за собою право на застосування різного роду стягнень: від зауваження і бесіди до повідомлення батьків учня (лист, телефонний дзвінок).

    У разі явки учнів у неналежному одязі порушення цього положення, протягом навчального дня класний керівник має повідомити про це батьків. Проте Наталія зазначає, що на практиці учнів не карають за недотримання правил, а лише проводяться співбесіди з батьками/опікунами. Проте загалом проблеми пояснюються низьким рівнем достатку незначної кількості батьків. До проблем належать: зношений одяг та взуття; неохайний зовнішній вигляд, наявність плям та невідповідність розмірів.

    Учні початкових класів, де викладає Наталія, позитивно ставляться до цих вимог.

    Вчителька пропонує переглядати дрес-код раз на 5-7 років, проводити опитування щодо шкільної форми серед учнів та батьків і залучати їх до формування концепції дрес-коду.

     

    ДОСЛІДЖЕННЯ НАУКОВЦІВ ЩОДО ВПЛИВУ ШКІЛЬНОЇ ФОРМИ НА УЧНІВ

    Чи впливає шкільна форма позитивно на безпеку учнів і чи зменшує злочинність у школі?

    У 2013 році дослідники з Університету Невади, доценти Джафет Санчес та Джордж Хілл, опитавши 1350 учнів сьомих-восьмих класів та опрацювавши дані шкільної поліції, встановили, що через рік після того, як середня школа у місті Спаркс (штат Невада) запровадила єдину політику щодо форми, зменшилися активність банд, бійок учнів, вандалізм у вигляді графіті та пошкодження майна. За перший рік впровадження шкільної форми кількість дисциплінарних покарань у школах зменшилася на 10%. Дані шкільної поліції продемонстрували, що звітність поліцейських журналів щодо справ про бійки та вандалізм знизилася на 63%. Також 41% опитаних учнів зазначили, що помітили зменшення активності банд у школі

    Дослідження науковця Хан С. з Університету Міссурі “Обов’язкова уніфікована політика в міських школах: результати шкільного опитування щодо злочинності та безпеки: 2003-04” (2010 рік), під час якого було проаналізовано 421 міську школу, також показало, що у школах з єдиною політикою було на 12% менше випадків, пов’язаних з вогнепальною зброєю, та на 15% менше випадків, пов’язаних із наркотиками, ніж у школах без форми

    Натомість дослідники з Північної Дакоти у статті “Чи має значення політика шкільного насильства? Емпіричний аналіз чотирьох підходів до зменшення шкільного насильства” пишуть, що запровадження шкільної форми, навпаки, збільшило кількість нападів приблизно на 14 на рік у найжорстокіших школах. А за даними Управління з оцінки та управління освітою, в державних школах округу Маямі-Дейд кількість бійок у середніх школах зросла майже у два рази впродовж року після запровадження обов’язкової форми одягу.

    Чи полегшує шкільна форма підготовку учнів до школи, покращує пунктуальність і зосереджує увагу учнів на навчальному процесі?

    За результатами національного опитування 2013 року, проведеного Національною асоціацією директорів початкових шкіл, понад 90% керівників американських шкіл вважають, що шкільна форма чи офіційний дрес-код полегшує підготовку дітей вранці до школи, економить їхній час, учні рідше запізнюються на заняття. 

    А от Девід Л. Брансма, доктор філософії, професор соціології Політехнічного інституту Вірджинії та Університету штату Вірджинія (Технологія Вірджинії), співавтор дослідження, в якому проаналізовано національну вибірку учнів 10-х класів, виявив, що відсутність форми не впливає на прогули, проблеми з поведінкою або вживання алкоголю чи наркотичних речовин у студентському містечку, на академічну готовність та ставлення однолітків до школи. Науковець також виявив, що форма, навпаки, може негативно впливати на навчальні досягнення, а пізніше виявив, що форма однаково неефективна для учнів початкових класів та восьмикласників. 

    Чи створює шкільна форма рівні умови для учнів, зменшуючи тиск з боку однолітків та знущання?

    Коли всі учні одягнені однаково, конкуренція між ними щодо вибору одягу та дражнилки тих, хто одягнений у менш дороге чи менш модне вбрання, може бути усунена. Дослідження Асоціації шкільного одягу показало: 83% вчителів вважають, що шкільна форма може запобігати знущанням через зовнішній вигляд або економічний стан учнів.

    А от дослідження, які ми наводимо нижче, стверджують, що шкільна форма, навпаки, наголошує на соціально-економічних поділах, які мала б ліквідувати. Так, у звіті Національного центру освітньої статистики “Показники шкільної злочинності та безпеки: 2013” зазначається, що більшість державних шкіл з єдиною політикою щодо шкільної форми знаходяться у бідних кварталах (47% державних шкіл із високим рівнем бідності вимагають шкільну форму проти 6% шкіл із низьким рівнем бідності), наголошуючи на класовій відмінності, яка мала б бути ліквідована. 

    Навіть у межах однієї школи форма не може приховати відмінності між малозабезпеченими й забезпеченими учнями. Доктор філософії Девід Л. Брансма заявив, що заможніші сім’ї купують більшу кількість форм для однієї дитини. Менш забезпечені сім’ї не можуть собі такого дозволити, а на те, щоб випрати і “полагодити” форму, потрібно багато часу. Тому найімовірніше вона буде обірваною, порваною і вицвілою. Потрібно лише два місяці, щоб соціально-економічні відмінності знову з’явилися.

    Звіт Міністерства освіти США та Національного центру освітньої статистики “Показники шкільної злочинності та безпеки: 2012” також стверджує, що форма наголошує на расовому поділі. У школах, де кількість учнів меншин складає 50% і більше, в чотири рази частіше встановлюється форма, ніж у школах із меншиною 20-49%, і в 24 рази частіше, ніж у школах з кількістю учнів меншин 5-19% .

    Чи обмежує носіння шкільної форми свободу вираження учнів та негативно впливає на їхню самооцінку? 

    Перша поправка до Конституції США гарантує, що всі особи мають право вільно висловлюватися. Верховний суд США  у справі «Тинкер проти незалежного шкільного округу Де Мойн» заявив, що «навряд чи можна стверджувати, що учні та вчителі втрачають свої конституційні права на свободу слова або вираження біля воріт школи». У цій справі учні носили пов’язки на знак протесту проти воєнних дій у В’єтнамі, а школа ввела політику, яка заборонила носіння таких пов’язок. Суд же підтримав право учнів на самовираження

    Дослідження науковців з Університету штату Арізона показало, що учні шкіл, у яких не запроваджена шкільна форма, мали вищі показники самосприйняття, ніж учні шкіл із єдиною політикою.

    Чи зумовлено впровадження шкільної форми комерційними інтересами? 

    Роздрібний продавець JC Penney Co каже, що для продавців шкільна форма — це величезний та важливий бізнес. Лише за один рік універсальна компанія Lands ‘End витратила 3 ​​мільйони доларів на маркетингові зусилля, спрямовані на державні школи та райони щодо закупівлі шкільної форми. Про це пише ProCon. Тому шкільна форма в державних школах підриває обіцянки про безплатну освіту, покладаючи додаткові витрати на сім’ї. Батьки вже платять податки, і їм все одно потрібно купувати звичайний одяг для своїх дітей, щоб одягати їх поза межами школи. Дитяча комісія з питань бідності (Великобританія) виявила, що у понад 95% батьків із низьким рівнем доходу виникали труднощі у покритті витрат, пов’язаних зі школою, в тому числі шкільною формою, незважаючи на те, що їхні діти відвідують безплатні школи. 

    Для підготовки публікації також використовувалися матеріали ProCon (провідного джерела інформації та досліджень у США).

    ЧИТАЙТЕ ІНШІ ДОПИСИ: 

    Примус до носіння обов’язкової шкільної форми порушує права учнів

    Чи все так просто й однозначно зі шкільною формою у Великобританії