Мабуть, немає в Україні людини, яка б під час навчання або роботи в закладі освіти не зазнала порушення своїх освітніх прав. 

Студенти, викладачі, представники рекламних та креативних агенцій – учасники 11 Національного фестивалю соціальної реклами, куди завітав освітній омбудсмен Сергій Горбачов, також підтвердили цю тезу з особистого досвіду. Невтішна статистика була й під час інших опитувань, які проводив освітній омбудсмен та працівники його служби під час численних заходів.

Саме для того, щоб захистити права учасників освітнього процесу та попередити їх порушення й створена посада освітнього омбудсмена, яка для України є нова. 

Реформа української освіти, яка передбачає педагогіку партнерства,  потребує координацію зусиль громадянського суспільства. Саме омбудсмен  буде здійснювати правове просвітництво та мотивувати до захисту прав. 

Освітній омбудсмен розповів учасникам фестивалю про суть, можливості та повноваження своєї посади. Під час розповіді зав’язалась цікава дискусія про основні проблеми сучасної української освіті та велику силу комунікації як інструменту, який допомагає їх вирішувати.

«Сучасна українська освіта як паровоз, який створений не для того, щоб тягти вагони, а щоб там працював машиніст. Замість того, щоб давати якісні знання, заклади освіти ставлять за мету працевлаштувати певне коло вчителів та викладачів і стають “місцем для збереження трудових книжок»» –  зазначив освітній омбудсмен. Тому ведуться дискусії про те, щоб перевести вчителів із безстрокової роботи на роботу за контрактом.

У більшості закладах освіти є й інша проблема: вони забувають про комунікацію, партнерство, взаєморозуміння і відкритість із батьками. Наприклад, не пишуть, скільки місцевий бюджет,  отримавши кошти від держави, виділив їх на школу і що за ці гроші в ній зробили. Або не висловлюють на сайті свої співчуття та підтримку батькам дитини, з якою стався нещасний випадок. Комунікація дуже важлива для налагодження довірливих стосунків між учасниками освітнього процесу. 

Проте головна проблема нашої освіти в тому, що у школах дітей “напихають” купою інформації, а використовувати на практиці не вчать. Школярі знають, що таке площа і як її порахувати, але скільки шпалер потрібно, щоб обклеїти кімнату, сказати не можуть. Над цим ще необхідно працювати й працювати, бо українська школа ще досі залишається радянською. З найменших років дитину позбавляють самостійності, вимагають, щоб вона була тихою, смиренною і слухняною. 

Дитина має помилятися, бо право на помилку — ключове право людини, яка хоче розвиватися. Головне — робити зі своїх помилок висновки. 

Тож працювати, щоб захистити право учня чи студента на освіту, є над чим. Але, вирішуючи будь-яке освітнє питання чи проблему, треба спитати себе, наскільки це добре для здобувача освіти, чи не зашкодить це йому. 

Тому освітній омбудсмен закликав слухачів створювати соціальну рекламу про права учнів, батьків та педагогів. Рекламу, яка буде попереджувати порушення їхніх прав та приділяти увагу негативним явищам булінгу, конфліктів, корупції тощо. Така комунікація змінюватиме суспільство та мотивуватиме його до змін.