Увага українців до теми ментального здоров’я значно зросла з початком повномасштабної війни. Досвід, який ми проживаємо в цей період, має свої особливості впливу на наш стан і самопочуття, про що свідчать численні дослідження. Особливо ці події можуть впливати на дітей, у яких тільки формується психологічна стійкість. Однак саме від того, як ми себе почуваємо, залежить наша безпека, спроможність навчати й навчатися, працювати, комунікувати та взаємодіяти з іншими.
У цій публікації коротко розглянемо результати досліджень, які стосуються потреби у психологічній підтримці українців загалом та учасників освітнього процесу зокрема. Читайте про те:
– чи задоволені українці власним психологічним станом;
– чи звертаються за допомогою до психолога;
– скільки викладачів мають ознаки прихованого вигорання;
– який відсоток студентів потребує психологічної допомоги;
– яким є емоційний стан українських учнів;
– як пов’язані очікування школярів від закладу освіти й педагога та емоційне благополуччя.
ПОТРЕБА УКРАЇНЦІВ У ПСИХОЛОГІЧНІЙ ПІДТРИМЦІ: РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Рівень задоволеності українців власним психологічним станом продовжує знижуватися
Рівень задоволеності українців власним психологічним станом продовжує знижуватися: якщо у 2022 році він становив 41%, то на початок 2025 року впав до 36%. Про це свідчать результати четвертої хвилі всеукраїнського дослідження, проведеного у грудні 2024-січні 2025 року компанією 4Service у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?».
Результати вказують, що респонденти найчастіше відчували тривожність та напругу (58%), погіршення сну (50%), виснаженість (49%), поганий настрій (49%), емоційну нестабільність (45%), роздратування чи злість (44%).
Запит на психологічну підтримку суттєво збільшився
Водночас спостерігається позитивна тенденція до зменшення упередженого ставлення до психологічної допомоги. Частка тих, хто звертається до психолога за потреби, зросла з 7% у 2022 році до 17% на початок 2025 року. В той же час запит на психологічну підтримку суттєво збільшився – з 41% до 71%.
Окремо варто звернути увагу, що за результатами репрезентативного опитування щодо оцінювання потреб у сфері охорони здоров’я дорослого населення в Україні, 16% людей повідомили, що занадто засмучені або схвильовані, щоб виконувати звичні повсякденні справи. 72% людей мали проблеми з психічним здоров’ям протягом останніх 12 місяців. Найпоширеніші проблеми: симптоми тривожності (62%), депресія (60%), важкий стрес (54%). 50% повідомили про стрес протягом останніх 2 місяців. 20% людей зверталися по медичну допомогу будь-якого типу, переважна більшість людей задоволена отриманими послугами у цій сфері. 64% опитаних знають про техніки самодопомоги. Звіт про результати опитування, яке проводилося у квітні 2025 року, підготувало Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні. Результати опубліковані у матеріалах Третього Форуму ментального здоров’я, а також з ними можна ознайомитися на сайті ВООЗ.
Результати оцінювання мультисекторальних потреб (MNSA), здійснені влітку 2025 року й опубліковані у матеріалах Третього Форуму ментального здоров’я, свідчать, що у 63% опитаних домогосподарств в Україні принаймні один член домогосподарства мав проблеми з емоційним добробутом протягом щонайменше двох тижнів, що ускладнювало повсякденне життя. 6% домогосподарств повідомили, що одним із найбільш значних викликів, із якими вони стикаються, є переживання сильного стресу, суму, смутку, тривожності, страху або гніву членом(-ами) родини. Серед послуг, необхідних жінкам і дівчатам, найчастіше згадувалася психосоціальна підтримка (8%). Для дітей це також була одна з найпоширеніших потреб (5%), поряд з потребою освітньої підтримки (5%) й підтримки для дітей з інвалідністю (5%). Ця потреба поступається лише дозвіллю (15%).
Все більше людей в Україні стають обізнанішими в темі ментального здоров’я
Треба зазначити, що все більше людей в Україні стають обізнанішими в темі ментального здоров’я. Результати спеціального дослідження Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», презентовані на третьому Форумі ментального здоров’я, свідчать, що обізнаність про послуги з ментального здоров’я на рівні громад зросла у 2,5 раза порівняно з 2023 роком. Показник готовності звернутися по підтримку виріс удвічі (з 23% до 46%), а задоволеність послугами збільшилася з 61% до 74%. Також повідомлялося, що у 23 областях України працюють понад 13 тисяч надавачів послуг із психічного здоров’я та психосоціальної підтримки в різних секторах, зокрема і в освіті.
ПОТРЕБА УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У ПСИХОЛОГІЧНІЙ ПІДТРИМЦІ: РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
За даними опитування Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?”, проведеного у лютому минулого року серед викладачів і студентів 29 закладів вищої освіти, близько 52% студентів потребують втручання різного ступеня інтенсивності для отримання психологічної допомоги й майже кожен третій викладач має ознаки прихованого вигорання.
Вказане опитування свідчить, що у 16% викладачів є ознаки вигорання, які виявляються через емоційну відстороненість, цинічність, розчарування. Ще 18% схильні до уникання робочих завдань, прокрастинації, втрати мотивації. І лише 35% викладачів вважають, що можуть впоратися зі стресом.
Професійного вигорання зазнають і вчителі. За даними дослідження “Освітній фронт. Вплив війни на освітян”, організованого освітньою фундацією GoGlobal та проведеного наприкінці 2022 року, 54% вчителів також зазначали, що відчувають власне професійне вигорання, 54% вчителів вказали, що мають потребу у психологічній допомозі, а ще 7% педагогів було важко відповісти щодо цієї потреби. 29% вчителів потребують вміння виявляти ознаки стресу в інших, а 37% – вміння справлятися з власним стресом.
Вищезгадане дослідження показало, що 75% школярів мали когнітивні прояви стресу, а 46% скоріше зазнавали стресу та психологічної травми, ніж ні.
33% українських респондентів (учнів, педагогів та батьків), опитаних у межах міжнародного дослідження “Освіта як інструмент формування особистої стійкості, соціального капіталу країни та культури миру”, яке презентували в межах п’ятого Саміту перших леді та джентльменів, зазначили про проблему емоційного вигорання вчителів.
58% учнів вважають основною якістю вчителя вміння підтримати у складний момент
Також в межах окремого спеціального дослідження для п’ятого Саміту перших леді та джентльменів було проведено онлайн-опитування 1067 українських учнів 15-17 років та 16 фокус-груп: по 8 із батьками та вчителями середньої й старшої школи. Під час фокус-груп вчителі вказували на зростання емоційного навантаження на педагога в умовах війни, адже діти потребують більше підтримки, мотивації, емоційного спокою та впевненості від учителів.
На думку 26% опитаних учнів, ключовою функцією освіти є підтримка емоційного розвитку та ментального благополуччя. У той же час основною якістю вчителя 58% учнів вважають вміння підтримати у складний момент, а 56% – розуміння особистих обставин кожного учня.
Існує потреба у збільшенні кількості фахівців психологічної допомоги у школах
Результати фокус-груп показали, що батьки по-різному оцінюють емоційний стан учнів: дехто відзначає труднощі з управлінням емоціями та емпатією, інші зазначають про посилення емпатійності дітей. Також результати дослідження свідчать про потребу у збільшенні кількості фахівців психологічної допомоги у школах для підтримки дітей та фасилітації розв’язання проблемних ситуацій між учнями.
Як свідчать дані ЮНІСЕФ, багато дітей в Україні зіткнулися з психологічними наслідками війни. Батьки з різних куточків України повідомляють про зростання рівня тривожності, надмірний страх, фобії та смуток у дітей, а також зниження цікавості до навчання, чутливість до гучних звуків та проблеми зі сном. Водночас самі батьки визнають, що їм важко надавати підтримку дітям, хоча в ці скрутні часи діти потребують якнайбільше батьківської підтримки. Про потребу в емоційній або психологічній підтримці повідомляють три чверті українських дітей та молодих людей від 14 до 34 років. Проте лише менше третини з них звернулися по допомогу. Опитування показують, що половина дітей 13–15 років має проблеми зі сном, а кожен пʼятий потерпає від навʼязливих думок та спогадів, які є типовими симптомами посттравматичного стресового розладу.
Важливо зазначити, що на дітей впливає й психологічний стан батьків, про що раніше розповідали на сайті освітнього омбудсмена.
Дуже важливо турбуватися про своє здоров’я – як фізичне, так і моральне. Це вияв любові та піклування до себе і тих, хто нас оточує. Куди можна звернутися за психологічною підтримкою – дивіться на сайті освітнього омбудсмена.
Зображення: freepik