Огляд повідомлень про кримінальні провадження щодо освітян
Час від часу в публічному просторі з’являються повідомлення правоохоронних органів про кримінальні провадження щодо керівників закладів освіти через порушення законодавства під час будівельних чи ремонтних робіт у закладах освіти, зокрема в укриттях.
У них зазначається про закупівлю товарів і здійснення робіт, що не відповідають державним будівельним нормам, умовам, зокрема безпековим, що спричинило матеріальні збитки для бюджету. У більшості ситуацій, які виявила в публічному просторі, керівник закладу освіти самостійно укладав договір та підписував відповідні документи. Тож виникають дискусії щодо того, чи повинен керівник закладу освіти брати на себе відповідальність і займатися питаннями будівництва, бути відповідальним за такі роботи, підписувати документи, чи повинен мати спеціальні знання у цій сфері.
ХТО ЗДІЙСНЮЄ БУДІВЕЛЬНІ РОБОТИ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ, ЗОКРЕМА В УКРИТТЯХ
Проаналізувавши частину закупівель, побачила, що замовником будівельних робіт, капітального ремонту, зокрема захисних споруд цивільного захисту закладів освіти чи виконання робіт з технічного нагляду виступають зовсім різні суб’єкти:
- окремі державні чи комунальні підприємства та установи;
- департаменти обласних державних адміністрацій;
- органи місцевого самоврядування чи окремі їх відділи або управління (житлово-комунального господарства, будівництва, благоустрою та розвитку інфраструктури й інші).
Та найчастіше саме конкретний заклад освіти чи орган управління освітою виступає замовником у таких ситуаціях.
Також у медіапросторі зустрічала випадки та раніше до освітнього омбудсмена надходили звернення щодо долучення педагогів і батьків, які теж не є фахівцями в цій сфері, до ремонтних робіт у закладі освіти та в укритті.
ПРИКЛАДИ КРИМІНАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕНЬ ЩОДО КЕРІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ
Чернігівська область
Слідчі поліції Чернігівщини під процесуальним керівництвом прокуратури повідомили керівниці будівельної компанії, директорці та бухгалтерці школи про підозру у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України), – інформують на фейсбук-сторінці поліції Чернігівської області.
Також зазначають:
“Слідчі відділення поліції №1 (м. Бахмач) Ніжинського райуправління поліції під процесуальним керівництвом Ніжинської окружної прокуратури встановили, що директорка будівельної компанії здійснила закупівлю будматеріалів за завищеними цінами під час виконання ремонтних робіт будівлі загальноосвітньої школи у Ніжинському районі. В свою чергу, директор цієї школи не забезпечила ефективне використання грошових коштів закладу освіти при проведенні закупівель, а заступниця головного бухгалтера навчального закладу, не вжила заходів для контролю цін на товари та послуги передбачені в кошторисній документації. Дії злочинної групи спричинили збитки бюджету на суму понад 1,5 мільйона гривень”.
В іншій ситуації Офіс Генерального прокурора повідомляє, що прокурори Чернігівської обласної прокуратури у взаємодії з іншими правоохоронними органами повідомили про підозри 25 особам, серед яких, зокрема є посадовці органів місцевого самоврядування та керівники закладів освіти. Зазначається, що засновник та генеральний директор ТОВ привласнили понад 3,2 млн грн бюджетних коштів під час капітального ремонту харчоблока ліцею, а директор цього закладу освіти підозрюється у службовій недбалості.
Київська область
Прокурори Київської обласної прокуратури повідомили про підозру двом директорам закладів освіти у зловживанні службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки для місцевого бюджету (ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі – КК України), – інформують на сайті такої прокуратури та на фейсбук-сторінці 1 вересня цього року. Також зазначають: “розслідуванням встановлено, що керівники навчальних закладів уклали договори з приватною компанією на постачання найпростіших укриттів цивільного захисту. Водночас підрядник поставив конструкції, які не відповідали державним будівельним нормам та технічній специфікації. Попри це директори підписали акти прийняття товарів і видаткові накладні. Судові експертизи підтвердили, що поставлені укриття не мають належних захисних властивостей, контрольні випробування не проводилися, а наявні висновки ґрунтувалися лише на теоретичних дослідженнях. Внаслідок цього підряднику безпідставно перераховано майже 10 млн грн бюджетних коштів”.
За даними Київської обласної прокуратури від 22 вересня цього року, вони скерували до суду обвинувальний акт стосовно директорки одного з закладів освіти області щодо зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 364 КК України). Паралельно прокуратура заявила цивільний позов про відшкодування завданих збитків на суму понад 5 млн грн, щоб повернути ці кошти до бюджету громади.
Також Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у Київській області повідомили про підозру директору закладу освіти на Київщині за ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем), – зазначають на сайті Бюро економічної безпеки 2 липня 2024 року.
Зазначають, що слідством встановлено замовлення закладом освіти послуг з постачання найпростішого укриття цивільного захисту на 100 осіб. З місцевого бюджету на укриття виділено понад 3 млн грн. Під час виконання робіт підрядна організація збудувала укриття, яке не відповідало заявленому в тендерній документації класу згідно з державними будівельними нормами та технічною специфікацією. Однак директор закладу освіти підписав акти виконаних робіт, в результаті чого було безпідставно перераховано бюджетні кошти підрядній організації в сумі понад 3 млн грн, що завдало Вишгородській міській раді збитків на вказану суму.
Черкаська область
Прокурори Корсунь-Шевченківського відділу Смілянської окружної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт щодо директора однієї зі шкіл Корсунь-Шевченківської ОТГ за фактом службової недбалості, неналежного виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 367 КК України), – повідомила Черкаська обласна прокуратура.
Також вказала, що за даними слідства, між директором школи та фізичною особою-підприємцем у вересні 2023 року за результатами проведення відкритих торгів з особливостями укладено договір про закупівлю захисної споруди цивільного захисту. Однак закуплене та споруджене укриття належить до швидко споруджуваних захисних споруд та не повною мірою відповідає вимогам ДСТУ, які є обов’язковими для укриття зазначеного виду. Однією з виявлених невідповідностей є відсутність проектної та виконавчої документації на будівництво захисної споруди, що унеможливлює як перевірку факту і достовірності виконання робіт із забезпечення гідроізоляції захисної споруди, так і факту якісного виконання робіт з метою надійного захисту від можливого затоплення ґрунтовими, дощовими, паводковими водами. Крім того, жоден із входів до укриття не забезпечує доступність для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, внаслідок того, що їх не обладнано пандусами або відкидними трапами. Прокуратура повідомила, що у результаті службової недбалості безпідставно перераховано кошти місцевого бюджету у сумі понад 3 млн грн, чим спричинено тяжкі наслідки Корсунь-Шевченківській громаді.
Житомирська область
Звягельський міськрайонний суд, за повідомленням його пресслужби, визнав винною директорку ліцею, яка внаслідок своєї службової недбалості заподіяла збитки ліцею на суму понад 200 тис. гривень. В обвинувальному акті йдеться, про те, що директорка Звягельського ліцею, будучи службовою особою та неналежно виконуючи свої службові обов’язки, не провела особисто та не забезпечила іншим чином проведення аналізу цін на матеріальні ресурси, які увійшли до кошторисів на ремонтні роботи споруди цивільного захисту, внаслідок чого затвердила зведений кошторисний рахунок в сумі 320 000 гривень, складений у поточних цінах станом на 30 червня 2022 року, при тому, що приватним підприємством до кошторисних розрахунків вартості об’єкта будівництва були включені матеріали без зазначення конкретних якісних характеристик, за цінами вище обґрунтованих цін матеріальних ресурсів, які склалися на момент розроблення проєктної документації, та вищими за середню ціну в регіоні. Також зазначено про те, що внаслідок неналежного виконання директоркою своїх службових обов’язків, через несумлінне ставлення до них міській раді завдано збитків на загальну суму 204 526,20 грн, що відповідно до ст. 364 КК України є істотною шкодою.
Суд ухвалив визнати підсудну винною у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення. Також задовольнив цивільний позов про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням майнової шкоди та стягнув на користь держави в особі Управління освіти і науки Звягельської міської ради в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 204 526,20 гривень.
Наразі вирок суду оскаржується в апеляційному порядку.
ЧИ ПОВИНЕН КЕРІВНИК ЗАКЛАДУ ОСВІТИ БУТИ ВІДПОВІДАЛЬНИМ ЗА БУДІВЕЛЬНІ РОБОТИ
На мою думку, перекладання відповідальності на керівників закладів освіти за організацію будівельних робіт у закладі освіти, зокрема в укритті чи проведення ремонтних робіт спричиняє перевантаження керівників закладів освіти додатковими обов’язками, для виконання яких у них відсутні необхідні компетенції чи спеціальні знання. Зокрема, керівник закладу освіти не повинен володіти компетенціями, які стосуються державних будівельних норм, технічного нагляду, будівельної чи економічної експертизи тощо. Керівники не володіють знаннями про особливості будівництва захисних споруд, вони не можуть здійснити моніторинг цін на матеріальні ресурси та проаналізувати їх. Такі вимоги до них не передбачені, зокрема, ні Законом України “Про освіту”, ні спеціальними законами. Те ж саме стосується і працівників органів управління освітою.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить, зокрема виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання, експлуатації та реконструкції об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, а також реалізація заходів щодо забезпечення потреб в укритті населення шляхом будівництва захисних споруд цивільного захисту, споруд подвійного призначення та виготовлення (монтування) первинних (мобільних) і облаштування найпростіших укриттів, а також (у разі потреби) відновлення пошкоджених (зруйнованих) об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту.
Окремо зауважу, що не в усіх органах управління освітою, а в комунальних закладах освіти й поготів, наявні штатні фахівці з питань будівництва, юристи для підготовки документації, проведення тендерів та консультування щодо ризиків того чи іншого рішення.
В інформаційному просторі наявні офіційні повідомлення правоохоронних органів про кримінальні провадження щодо керівників закладів освіти за ст. 364 Кримінального кодексу України “Зловживання владою або службовим становищем”, ст. 367 Кримінального кодексу України “Службова недбалість” тощо. Винуватість чи невинуватість посадових осіб доведе суд. Але розуміємо, що частина цих проваджень може бути пов’язана з некомпетентністю директорів у справі будівництва (і ще раз хочу наголосити, що вони й не мають бути компетентними в цьому питанні), чим можуть скористатися інші особи.
Також залучення безпосередньо до ремонтних чи будівельних робіт керівників закладів освіти, працівників органів управління освітою та закладів освіти, батьків, які не є фахівцями у цій сфері, може бути небезпечним для життя і здоров’я учасників освітнього процесу. Таку діяльність мають провадити лише компанії, які мають відповідні ліцензії на виконання цих робіт. Вони ж повинні ретельно підбирати будівельні матеріали, які б були безпечними та відповідали стандартам якості тощо.
ПРИЗНАЧЕННЯ УПОВНОВАЖЕНОЇ ОСОБИ, ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ЗА ОРГАНІЗАЦІЮ ТА ПРОВЕДЕННЯ ПРОЦЕДУР ЗАКУПІВЕЛЬ
Відповідно до статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), замовник визначає або призначає відповідальну за організацію та проведення процедури закупівлі уповноважену особу. Закон передбачає, що замовник має право призначити декілька уповноважених осіб, за умови що кожна з таких осіб буде відповідальною за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель. Такий працівник або працівники призначаються зі штатної чисельності шляхом покладення на них функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством або через введення до штатного розпису окремої посади, на яку буде покладено такі обов’язки, або через укладення трудового договору (контракту).
Саме уповноважена особа, зокрема забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель. Для підготовки тендерної документації та/або оголошення про проведення спрощеної закупівлі й вимог до предмета закупівлі за рішенням замовника вона може залучати інших працівників замовника. Але, відповідно до Закону, уповноважена особа повинна мати вищу освіту, як правило юридичну або економічну. Крім того, типовими штатними нормативами закладів освіти не передбачено посади фахівця з публічних закупівель у закладі освіти. А в закладів освіти немає фінансового ресурсу призначати додаткових фахівців. Водночас одна уповноважена особа не може осягнути й досконало володіти всіма особливостями закупівель товарів та послуг у різних сферах. Адже заклади освіти закуповують різноманітні товари та послуги: від харчових продуктів, меблів, техніки до ІТ-послуг. А будівництво – це складна важлива сфера, яка потребує саме фахівців з цього питання.
ВИЗНАЧЕННЯ ЗАМОВНИКАМИ ВИКОНАННЯ БУДІВЕЛЬНИХ РОБІТ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ ТА/АБО ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ – ОДНА З ПРИЧИН НЕЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ БЮДЖЕТНИМИ КОШТАМИ
Визначення на місцевому рівні замовниками виконання будівельних робіт закладів освіти та/або органів управління освітою, які не мали кваліфікованого персоналу та досвіду реалізації подібних проєктів, є однією із причин неефективного управління бюджетними коштами та їх неефективного використання на місцях, – свідчать результати міжнародного паралельного аудиту ефективності на тему «Цивільний захист у комунальних закладах загальної середньої освіти», звіт про який затверджений рішенням Рахункової палати України № 32-1 від 03.07.2024 року.
Під час аудиту перевірялося використання коштів субвенції та коштів місцевих бюджетів на засадах співфінансування, спрямованих на створення та облаштування укриттів. Увага акцентувалася на здійсненні оцінки законності та ефективності використання коштів. За результатами аудиту було зазначено, що порушення чинного законодавства, а також недоліки у використанні бюджетних коштів виявлено на всіх етапах реалізації проєктів: під час розроблення проєктної документації, проведення публічних закупівель і приймання виконаних робіт. У звіті повідомляється, що неефективне управління бюджетними коштами та їх неефективне використання на місцях спричинене низкою чинників, зокрема:
- визначенням на місцевому рівні замовниками виконання будівельних робіт закладів освіти та/або органів управління освітою, які не мали кваліфікованого персоналу та досвіду реалізації подібних проєктів;
- недотриманням замовниками та підрядниками вимог законодавства щодо моніторингу цін на товари, роботи та послуги, що придбаваються;
- заміна підрядниками окремих матеріалів без проведення відповідної експертизи прийнятих рішень;
- включення до оплати невиконаних будівельних робіт;
- незабезпечення належного внутрішнього контролю за реалізацією проєктів головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів;
- неналежне виконання своїх обов’язків особами, що здійснювали технічний нагляд.
Такі ж чинники згадують серед основних, що спричинили порушення законодавства про публічні закупівлі, інші порушення (у частині містобудівного законодавства, бухгалтерського обліку тощо).
Окремим обласним військовим адміністраціям, яким надсилалося рішення Рахункової палати України, надавали рекомендації пропонувати органам місцевого самоврядування визначати замовниками робіт з реалізації проєктів, що фінансуються коштом субвенції, органи, установи, організації, які мають кваліфікований персонал і відповідний досвід втілення подібних проєктів.
Вважаю, що перекладання на керівників закладів освіти чи працівників органів управління освітою відповідальності за те, що вони об’єктивно не в усіх ситуаціях можуть проконтролювати через відсутність спеціальних знань, не дозволяє їм зосередитися на тому, що належить до їхніх безпосередніх обов’язків.
Саме тому замовником щодо будівельних робіт чи ремонту споруд закладів освіти, зокрема цивільного захисту мають бути ті управління, відділи, державні чи комунальні підприємства, які мають персонал, наділений необхідними компетенціями для цього.
Зображення: freepik