З початку повномасштабної війни Служба освітнього омбудсмена отримує багато звернень від працівників закладів освіти щодо проблем із виплатою заробітної плати, а також щодо примусових відпусток за власний рахунок, тимчасове призупинення трудового договору, відмови виплачувати допомоги на оздоровлення тощо. Органи влади на місцях аргументують такі свої дії нестачею коштів для виплати заробітної плати або економією коштів місцевих бюджетів.
Станом на 20 червня 2022 року, з 24 лютого, до нас надійшло майже триста звернень (297 звернень) щодо порушення прав виплати заробітної плати.
З них 241 звернення щодо невиплати заробітної плати. Найбільше таких звернень ми отримали з областей, де частина територій тимчасово окуповані, або де ведуться бойові дії, а також із міста Києва:
- Донецька область – 33;
- Харківська – 30;
- місто Київ – 29;
- Херсонська – 27;
- Луганська – 17.
Також отримали 56 звернень щодо примусу до відпусток без збереження заробітної плати. Найбільша кількість звернень щодо цієї проблеми до нас надійшла з міста Києва – 7, Дніпропетровської та Полтавської – 5 та Донецької областей – по 4 звернення.
А 119 ми отримали через месенджери у соціальних мережах, з них 72 повідомлення щодо порушення прав виплати заробітної плати працівникам закладів освіти і 47 повідомлень про примус до відпустки за власний рахунок. Частина педагогів бояться навіть подавати офіційне звернення через значний тиск, погрози про звільнення, тимчасове призупинення трудового договору тощо.
Багато повідомлень про примус до відпустки надходить від педагогічних працівників, які знаходяться за кордоном або стали внутрішньо переміщеними особами. Частину примушують повернутися для заповнення класного журналу, зокрема на тимчасово окуповані території та в зону бойових дій, у разі відмови – примушують написати заяву на відпустку за власний рахунок, тимчасово розривають трудові договори, або примушують до звільнення за власним бажанням.
Ознайомитися з інтерактивною візуалізацією даних звернень щодо невиплати заробітної плати та примусу педагогічних працівників до відпусток за власний рахунок в розрізі регіонів України можна на мапі за посиланням.
Але ця візуалізація не для посилення та продовження тиску на працівників, а для усунення цих порушень. Бо, спілкуючись із представниками органів місцевого самоврядування, я неодноразово отримував запитання та навіть вимогу – повідомити прізвища тих, хто поскаржився освітньому омбудсмену.
Зауважу, що Служба освітнього омбудсмена дотримується міжнародного та українського законодавства про захист персональних даних, тому маємо право розголосити персональні дані лише тоді, коли заявники надають на це згоду.
ПРИЧИНИ ПОРУШЕННЯ ПРАВ ЩОДО ВИПЛАТИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ
Ми усі розуміємо, що причиною економічних втрат нашої держави є війна. За різними оцінками експертів та урядовців, наразі втрачено від 30% до 50% економіки. У середньому приблизно 35% економіки сьогодні не працює. Прогноз падіння ВВП складає 30-50%. Адже саме з податків фінансувалася заробітна плата педагогічних працівників.
Коштом державної освітньої субвенції здійснюється фінансування заробітної плати педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти. Ця субвенція була скорочена на 10% загальним обсягом у червні-грудні 2022 року, що призвело до недофінансування видатків на оплату праці педагогічних працівників закладів освіти в середньому на 17% щомісяця.
Міністерство освіти і науки України у листі від 25.04.2022 № 1/4444-22 “Про оплату праці працівників закладів освіти” та у відповідь на звернення освітнього омбудсмена до Міністерства освіти і науки України своїм листом інформувало, що освітня субвенція, яка спрямовується на оплату праці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, надходить на рахунки місцевих бюджетів двічі на місяць. Міністерство освіти і науки України як головний розпорядник коштів за день до кожного траншу надає Державному казначейству лист з інформацією, чи на всі бюджети та чи в повному обсязі перераховувати кошти освітньої субвенції. Кошти освітньої субвенції спрямовуються до всіх місцевих бюджетів своєчасно та в повному обсязі.
Тобто кошти на оплату праці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти надходять. Можливі зменшення за рахунок тих доплат і надбавок, які встановлені нормативними актами у граничних розмірах або мають необов’язковий характер (за складність, напруженість, за виконання особливо важливої роботи, за престижність праці тощо) і розмір яких залежить від наявного фонду заробітної плати, затвердженого у кошторисі, щоб перекрити нестачу 17%.
Адже, як свідчать звернення до освітнього омбудсмена та моніторинг ЗМІ й соціальних мереж, деякі органи місцевого самоврядування аргументують скорочення заробітної плати, примус до відпустки за власний рахунок, тимчасове розірвання трудових договорів із працівниками закладів освіти саме тим, що кошти державної освітньої субвенції не надходять або надходять не у повному обсязі.
Складніша ситуація із заробітною платою працівників закладів дошкільної та позашкільної освіти, оскільки вони фінансуються переважно за кошти місцевих бюджетів. І тут все залежить від наповнення місцевого бюджету, наявності в ньому коштів, а також – від рішень місцевої влади. Бо інколи, коли розбираємося в ситуації, бачимо, що кошти у бюджеті є, але освітян все одно примушують писати заяви за свій рахунок практично на весь або частину літнього періоду, навіть не оголошують простій, а саме оголошення простою дає змогу виплатити не нижче від ⅔ тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу), що дозволить зберегти освітянам заробітну плату та протриматися у цей важкий період.
Заклади професійної (професійно-технічної) освіти можуть фінансуватися за рахунок державного, обласного та місцевого бюджету. А державні заклади вищої освіти фінансуються переважно за кошти державного бюджету та з інших джерел, не заборонених законодавством. Звісно, що повсюди відбулося скорочення бюджетів, але закладам освіти необхідно зберегти професійний склад науково-педагогічних працівників, кадровий потенціал закладу освіти, надавши працівникам достатнє грошове забезпечення під час воєнного стану.
ВІДПУСТКИ ТА ВИПЛАТА ДОПОМОГИ НА ОЗДОРОВЛЕННЯ
Іншою причиною, що опосередковано вплинула на ситуацію із заробітною платою, стало обмеження відпусток усіх працівників під час воєнного стану до 24 днів. Педагогічні працівники не мають змогу взяти відпустку повної тривалості, тому керівники закладів освіти, органи управління освітою та місцева влада примушують їх писати заяви на відпустки за власний рахунок та/або тимчасово припиняють трудовий договір на літній період.
Служба освітнього омбудсмена надала роз’яснення щодо алгоритму роботи педагогічного працівника після завершення відпустки.
Це може бути:
- виконання педагогічним працівником навчальної, виховної, методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором;
- підвищення кваліфікації;
- компенсація освітніх знань учнів під час канікулярного періоду;
- переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором;
- оголошення простою.
Незрозумілим залишається механізм виплати допомоги на оздоровлення. Служба освітнього омбудсмена отримує багато звернень щодо нарахування допомоги на оздоровлення, адже не зрозуміло, чи мають право виплачувати таку допомогу, коли працівник йде у відпустку на 24 дні, яка є частиною щорічної основної відпустки, чи з виплатами цієї допомоги необхідно зачекати до завершення воєнного стану та використання наступної частини відпустки працівниками. Адже у частині населених пунктів педагогічним працівникам відмовляють у виплаті допомоги на оздоровлення.
ВІДНОВЛЕННЯ ПРАВ ЩОДО ВИПЛАТИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ
Освітній омбудсмен та працівники Служби, реагуючи на ці звернення, звертаються як до органів державної влади для системного вирішення питань, так і до місцевих органів влади, органів управління освітою, закладів освіти. Наведемо лише останні наші дії та заходи.
Зокрема, на системному рівні у листі від 26.05.2022 року до Голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій ми запропонували внести зміни до статті 12 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” щодо відпусток і дозволити брати відпустку або її частину, за погодженням керівника закладу, без урахування щорічного графіка відпусток на 2022 рік, з урахуванням фінансових можливостей закладу та виробничої необхідності. Це має сприяти зменшенню примусу до відпусток без збереження заробітної плати, а отже, принаймні зберегти заробітну плату педагогічним працівникам.
Також звернулися до Сергія Шкарлета, міністра освіти і науки України, з листом щодо проблем освіти в умовах воєнного стану від 26.05.2022 року, а саме: щодо примусу до повернення педагогічних працівників з-за кордону та безпечних регіонів України для заповнення класних журналів закладів освіти, відновлення документів про освіту та про атестацію педагогічних працівників. Крім цього, звернулися до міністра освіти і науки з листом про масові порушення прав працівників закладів освіти щодо виплати заробітної плати станом на 10.06.2022 року.
Також звернулися до Сергія Марченка, міністра фінансів України, з листами від 10.06.2022 року щодо виплати працівникам закладів освіти допомоги на оздоровлення та щодо розподілу освітньої субвенції й допомоги Світового банку.
Ми постійно контактуємо різними способами з органами місцевого самоврядування щодо виплати заробітної плати та усунення порушень. Інколи дзвінок чи лист швидко усуває порушення, а інколи місцеві чиновники опираються, спростовують наявність факту порушення або впевнені, що порушення цілком правомірне в умовах воєнного часу. На жаль, практично неможливо допомогти працівникам закладів освіти з виплатами на тимчасово окупованих територіях. Хоча певні дії для цього були зроблені. Зокрема МОН розроблений механізм відновлення казначейського обслуговування на ТОТ.
НАДЗВИЧАЙНО ВАЖЛИВО, ЩОБ ЗАКОННІ ОБМЕЖЕННЯ ПРАВ ГРОМАДЯН, ЗУМОВЛЕНІ УМОВАМИ ВОЄННОГО СТАНУ, ВІДБУВАЛИСЯ СУВОРО У ПРАВОВОМУ ПРОСТОРІ ТА З НЕУХИЛЬНИМ ДОТРИМАННЯМ ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА.