Опрацювала проєкт Змін до Антикорупційної програми Міністерства освіти і науки України на 2024-2026 роки, запропонований МОН для громадського обговорення.
Зауважу, що вищезгадана Антикорупційна програма затверджена наказом МОН від 28.03.2024 року № 408.
У процесі роботи над документом виявила, що потрібно додати або уточнити формулювання корупційних ризиків щодо таких проблемних питань.
- Корупційні ризики у призначенні керівників закладів освіти без конкурсного відбору в період воєнного стану
В умовах воєнного стану засновники, відповідно до статті 10 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, мають право самостійно обирати, проводити конкурс на посаду керівника закладу освіти комунальної форми власності, чи ні.
Це призводить до того, що ситуація із проведенням конкурсів в державі неоднорідна. Так, у 2024 році вона суттєво відрізнялася у різних областях та громадах.
Отримую скарги щодо призначень на посади керівників закладів освіти. Викладені у них факти та моніторинг соціальних мереж свідчать про наявність проблем у цій сфері, зокрема закритість, непрозорість процедури, призначення осіб, щодо яких є сумніви, чи здатні вони виконувати якісно та професійно посадові обов’язки, а в деяких випадках призначення мало ознаки недоброчесного рішення. Саме тому запропонувала доповнити Антикорупційну програму корупційним ризиком, пов’язаним із правом засновника в період воєнного стану обирати, чи проводити конкурс на посаду керівника закладу освіти комунальної форми власності, чи ні.
- Корупційні ризики у сфері ліцензування освітньої діяльності
Статтею 6 Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності” визначено, що орган ліцензування водночас видає ліцензії на право здійснення видів господарської діяльності, здійснює контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов за відповідним видом господарської діяльності та приймає рішення про припинення дії ліцензії.
Відповідно до пункту 5-1 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015 р. № 609, органом ліцензування, який здійснює ліцензування освітньої діяльності у сфері дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти є Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації.
Існує ймовірність приховування ліцензіатами порушень ліцензійних умов та прийняття органами ліцензування рішень про видачу ліцензії на основі недостовірної інформації, а також нереагування ліцензіатами на порушення ліцензійних умов у сфері дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти. В Антикорупційній програмі наводиться відповідний корупційний ризик щодо приховування порушень для сфер вищої, післядипломної, фахової передвищої та професійної освіти. Тому вважаю за доречне окремо доповнити Антикорупційну програму таким ризиком для інших сфер освіти та заходами впливу. Цю проблему підтверджують, зокрема дані Служби безпеки України, згідно з якими, у Києві та Вінниці було викрито осіб, які фіктивно працевлаштовували військовозобов’язаних до неіснуючих закладів освіти для ухилення від мобілізації. Як повідомляє Служба безпеки України, ці особи зареєстрували 8 приватних ліцеїв, на які отримали ліцензії на провадження освітньої діяльності від Київської міської державної адміністрації.
Підтримую для сфер дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти заходи впливу, запропоновані у проєкті Змін до Антикорупційної програми для розв’язання цієї проблеми в інших освітніх сферах.
- Перекладання відповідальності за замовлення будівельних та ремонтних робіт у закладах освіти та укриттях на керівників закладів освіти та органи управління освітою
Час від часу в публічному просторі з’являються повідомлення правоохоронних органів про кримінальні провадження щодо керівників закладів освіти через порушення законодавства під час будівельних чи ремонтних робіт у закладах освіти, зокрема в укриттях.окладно висвітлювала цю проблему в окремій публікації.
Розумію, що частина цих проваджень може бути пов’язана з некомпетентністю директорів у сфері будівництва (і хочу наголосити, що вони й не мають бути компетентними в цьому питанні), чим можуть користатися інші особи.
Результати міжнародного паралельного аудиту ефективності на тему «Цивільний захист у комунальних закладах загальної середньої освіти», звіт про який затверджений рішенням Рахункової палати України № 32-1 від 03.07.2024 року, свідчать, що визначення на місцевому рівні замовниками виконання будівельних робіт закладів освіти та/або органів управління освітою, які не мали кваліфікованого персоналу та досвіду реалізації подібних проєктів, є однією із причин неефективного управління бюджетними коштами та їх неефективного використання на місцях.
Вважаю, що замовником будівельних робіт чи ремонту споруд закладів освіти, зокрема цивільного захисту мають бути ті управління, відділи, державні чи комунальні підприємства, які мають персонал, наділений необхідними компетенціями для цього, тому пропонувала додати до Антикорупційної програми згадку про відповідний корупційний ризик та заходи впливу.
- Неповідомлення про конфлікт інтересів при спільній роботі близьких осіб, а також при преміюванні та встановленні надбавок і доплат
До мене як до освітнього омбудсмена зверталися представники Профспілки працівників освіти і науки України окремих громад, зокрема Балтської об’єднаної організації, які повідомляли про непоодинокі випадки притягнення судом до відповідальності керівників закладів освіти та органів управління освітою через неповідомлення про конфлікт інтересів чи вчинення дій в умовах його наявності.
Раніше Служба освітнього омбудсмена проаналізувала судові справи, що стосуються конфлікту інтересів освітян у сфері дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної освіти та розглядалися судами у 2024 році. Докладно про цю проблему в окремій публікації.
Тому пропонувала доповнити Антикорупційну програму таким ризиком та внести до заходів впливу проведення просвітницької роботи для освітян щодо повідомлення про конфлікт інтересів при спільній роботі близьких осіб, а також при преміюванні та встановленні надбавок і доплат для дотримання вимог статті 28 Закону України “Про запобігання корупції” й розробити для них відповідний зрозумілий та доступний алгоритм дій з цих питань.
- Проблематика щодо роботи за сумісництвом у закладі освіти
В Антикорупційній програмі вказується корупційний ризик щодо ймовірності приховування факту роботи за сумісництвом в закладі вищої освіти, на підприємстві, в установі, організації. Водночас ця проблема актуальна не тільки для закладів вищої освіти, тому запропонувала зазначити про цей ризик у контексті закладів освіти загалом і додати відповідні заходи впливу, зокрема проведення просвітницької роботи з освітянами та розробку алгоритму повідомлення про таку роботу.
Нагадаю, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України “Про запобігання корупції”, антикорупційні програми повинні передбачати, зокрема визначення засад загальної відомчої політики щодо запобігання та протидії корупції у відповідній сфері, заходи з їх реалізації, а також з виконання антикорупційної стратегії та державної антикорупційної програми.
Докладні пропозиції листом надіслала до Міністерства освіти і науки України.
Зазначу, що публічне громадське обговорення проєкту Змін до Антикорупційної програми відбудеться 28 жовтня. Як долучитися – читайте на сайті МОН.
Зображення: freepik