Дякуємо Українському центру оцінювання якості освіти за проведення такого важливого дослідження у складний воєнний час.
ЯК ЗМІНИЛИСЯ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ У СВІТІ ТА УКРАЇНІ З 2018 РОКУ
За даними дослідження PISA-2022, середні показники успішності для країн Організації економічного співробітництва та розвитку (далі – ОЕСР) (а це 35 країн: Австралія, Австрія, Бельгія, Великобританія, Греція, Данія, Естонія, Ізраїль, Іспанія, Ісландія, Ірландія, Італія, Канада, Корея, Латвія, Люксембург, Мексика, Німеччина, Норвегія, Нова Зеландія, Нідерланди, Польща, Португалія, Словаччина, Словенія, США, Туреччина, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Чилі, Швейцарія, Швеція, Японія) знизилися з усіх трьох предметних галузей, порівняно з циклом 2018 року. Але різниця в балах менша, ніж в Україні. Тобто в українських учнів збільшився розрив освітніх втрат порівняно із середнім балом по країнах ОЕСР.
Найпомітніше це в галузі читання. Освітні втрати з читання складають майже два роки навчання. У 2018 році різниця українських учнів з іншими країнами була в 21 бал, натомість у 2022 році досягла 48 балів. У світі освітні втрати можуть бути пов’язані з пандемією та переходом на дистанційне навчання. Водночас українські учні продовжують зазнавати освітніх втрат через повномасштабну війну.
За даними дослідження, успішність українських учнів у 2022 році погіршилася порівняно з українськими результатами у 2018 році: з математики зниження показника 12 балів, із читання — 38 балів, із природничо-наукових дисциплін — 19 балів.
Водночас автори дослідження звертають увагу, що результати українських учнів циклів PISA-2018 та PISA-2022 потрібно порівнювати обережно, оскільки дослідження мало певні обмеження: адже у 2022 році участь у дослідженні взяли не всі регіони України, а 18 відносно безпечних регіонів. Крім того, автори зазначають, що за цей час, зокрема через повномасштабну війну, змінився кількісний та якісний склад населення.
РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ 15-РІЧНИХ УЧНІВ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ PISA-2022
Як ми вже зазначали, результати українських учнів є нижчими за середні показники для країн ОЕСР.
Середній показник з математики становить:
- країни ОЕСР – 472 бали;
- Україна – 441 (різниця – 31 бал).
Середній показник із читання:
- країни ОЕСР— 476 балів;
- Україна 428 балів (різниця – 48 балів).
Середній показник а з природничо-наукових дисциплін:
- країни ОЕСР — 485 балів;
- Україна – 450 (різниця у 35 балів).
Наприклад, Естонія та Польща, порівняно з Україною, мають значно вищі бали з математики, читання та природничо-наукових дисциплін. Словацька Республіка також випереджає Україну за середнім балом в усіх трьох галузях (різниця – 23 бали з математики, 19 — із читання та 12 — з природничо-наукових дисциплін). А Грузія, Болгарія та Молдова, навпаки, мають нижчі середні бали з усіх трьох предметних галузей PISA.
Звертаємо увагу, що бали розраховувалися за стандартами PISA. За цими стандартами українські школярі відстають від своїх однолітків з країн ОЕСР близько на півтора року навчання з математики та природничо-наукових дисциплін та майже на два з половиною роки навчання з читання. Саме читання як в Україні, так і в усіх референтних країнах, є найбільш проблемною галуззю цього циклу PISA.
За даними дослідження, в Україні велика кількість учнів не досягла базового рівня грамотності з математики, читання та природничо-наукових дисциплін, натомість лише незначна кількість 15-річних змогла досягти найвищого рівня грамотності принаймні в одній з галузей PISA. Але лише 2,6% учнів в Україні залишаються для повторного навчання в тому ж класі або на тому ж курсі. Причинами цього є не низька успішність учнів, а проблеми зі здоров’ям або сімейні обставини, через які учень не може навчатися протягом тривалого часу. Крім того, нормативними документами МОН України визначено, що залишити учнів на другий рік навчання в тому ж класі можна тільки за згодою батьків чи законних представників дитини.
Базового рівня українські учні досягли:
- 58% з математичної грамотності;
- 59% читацької грамотності;
- 66% природничо-наукової грамотності.
Відсоток найуспішніших учнів в Україні (тобто тих, хто досяг рівнів 5 і 6 за шкалою PISA) незначний — 3% з математики та по 2% із читання й природничо-наукових дисциплін відповідно.
УСПІШНІСТЬ УЧНІВ, ЗАЛЕЖНО ВІД СТАТІ
І в більшості країн, що взяли участь у PISA-2022, і в Україні середній результат з математики хлопців вищий (446 балів), ніж дівчат (436 балів). В Україні розрив (10 балів) між успішністю хлопців і дівчат майже не відрізняється від середнього для країн ОЕСР (9 балів).
Результати з читання у хлопців на 23 бали нижчі (416), ніж у дівчат (439).
Розрив в успішності з природничо-наукових дисциплін між хлопцями та дівчатами в Україні майже не спостерігається (у дівчат на 0,6 бала вищий результат), як і в середньому по ОЕСР (0 балів).
Освітні втрати, залежно від статі
За чотири роки між двома циклами PISA 2018 р. та 2022 р. результати як хлопців, так і дівчат погіршилися в усіх трьох предметних галузях. Із читання результати дівчат погіршилися на 44 бали, а хлопців — на 34. Тобто з читання результати дівчат знизилися помітно сильніше. За стандартами PISA, втрати становлять понад два роки навчання для дівчат і півтора року для хлопців. На думку авторів, це може свідчити про більшу вразливість дівчат до змін, пов’язаних з форматом освітнього процесу, перервами в навчанні та іншими факторами, з якими стикалися учні протягом останніх чотирьох років.
У природничо-наукових дисциплінах втрати дівчат і хлопців майже однакові (18 і 20 балів відповідно). Дещо менші втрати в галузі математики: різниця становить 11 балів для хлопців і 14 балів для дівчат.
ЯК УСПІШНІСТЬ УЧНІВ ПОВ’ЯЗАНА ІЗ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЮ НЕРІВНІСТЮ ТА ДОСТУПОМ ДО ОСВІТИ
Згідно з результатами дослідження, щорічний приріст успішності учнів 15 років, як правило, вищий у країнах з високим рівнем доходу порівняно з країнами із середнім рівнем доходу.
За результатами дослідження, залишається розрив між закладами освіти, що розташовані у великих містах та містах і в сільській місцевості, а також між різними типами закладів освіти. Діти із сільської місцевості у країнах із низьким та середнім доходом мають значно менше шансів перейти з початкової школи до базової та з базової до старшої школи, а також частіше залишаються на повторний курс навчання в тому самому класі.
В Україні учні з малозабезпечених верств населення мають значно менші можливості досягти базового рівня успішності з математики, ніж інші учні. Українські учні з найнижчим соціально-економічним статусом, на відміну від інших 75% своїх однолітків, у 2,8 раза частіше показують результати з математики нижче базового рівня. У великих містах середній бал учнів з математики становить 506. Між балами учнів, які проживають у містах (450) та невеликих містах (448), різниці не спостерігається. Найгірші результати мають учні, які мешкають у сільській місцевості. Їхній середній бал з математики становить 414, що на 92 бали нижче, ніж середній бал їхніх однолітків з великих міст. Така різниця еквівалентна більш ніж 4,5 року навчання.
Також учні із сільської місцевості відстають від своїх однолітків з великих міст у читанні майже на п’ять років (середній бал із читання в учнів з великих міст становить 490, а в сільській місцевості — 392 бали), а з природничо-наукових дисциплін — майже на чотири роки (середній бал з природничих дисциплін учнів з великих міст становить 508, а учнів із сільської місцевості — 421).
Якщо порівнювати результати PISA 2018 р. та 2022 р., то з математики та природничо-наукових дисциплін суттєво знизилися результати лише в учнів з містечок та селищ. З читання сильно знизилися результати всіх учнів, крім тих, які проживають у великих містах, а найбільше знизилися в учнів з містечок та селищ.
Успішність учнів, залежно від типу закладу, в якому вони навчаються
За даними дослідження, середні бали з математики суттєво відрізняються між учнями, які навчаються в закладах освіти різних типів. У ліцеях, гімназіях і спеціалізованих школах середній бал учнів з математики становить 457, а в учнів із загальноосвітніх шкіл і навчально-виховних комплексів (434), а також від балів учнів з технікумів, коледжів і закладів професійно-технічної освіти (399). Учні закладів професійно-технічної освіти приблизно на три роки відстають від учнів з ліцеїв, гімназій і спеціалізованих шкіл. Ця тенденція простежується також і щодо читання та природничо-наукових дисциплін.
Учні середніх шкіл, а також коледжів і технікумів мають здебільшого гірші результати з математики, а також нижчий рівень соціально-економічного статусу. Серед тих, хто навчається в ліцеях, гімназіях і спеціалізованих школах, більша частина має як кращі результати з математики, так і вищі значення соціально-економічного статусу.
Водночас, якщо порівнювати результати з PISA-2018, як звертають увагу автори звіту, в усіх учнів, незалежно від типу закладу, знизилися результати в усіх досліджуваних предметних галузях: учні ліцеїв, гімназій і спеціалізованих шкіл у середньому мають такі самі втрати з математики, читання та природничо-наукових дисциплін, як і решта учнів, які навчаються в загальноосвітніх школах, навчально-виховних комплексах або професійно-технічних закладах освіти.
ЧИ ЗАДОВОЛЕНІ УЧНІ В УКРАЇНІ СВОЇМ ЖИТТЯМ
38% українських підлітків повідомили, що вони дуже задоволені життям, 32% — що задоволені. 18% учнів відзначили, що вони більшою або меншою мірою задоволені своїм життям, але водночас 13% п’ятнадцятирічних підлітків зізналися, що зовсім не задоволені. Дещо вищий рівень задоволеності життям спостерігається в Грузії та Болгарії, натомість у Молдові, Польщі, Словацькій Республіці, Естонії та в середньому по країнах ОЕСР учні рідше погоджуються з тим, що вони задоволені тим, як живуть.
Зважаючи на події війни, навесні 2018 р. задоволеними чи дуже задоволеними життям були 82% українських підлітків, а восени 2022 р. таких підлітків 70%. Також майже вдвічі збільшилася частка учнів, які дуже незадоволені своїм життям (із 7,3% — у 2018 р. до 13% —у 2022 р.).
Дівчата частіше, ніж хлопці повідомляють про те, що вони не задоволені або дуже не задоволені своїм життям.
Варто звернути увагу, що задоволеність життям впливає на успішність учнів. Цікаво, що більш успішні учні, у сенсі дослідження PISA, в Україні значно менше задоволені своїм життям, ніж їхні менш успішні однолітки.
Спостерігається також статистично значущий зв’язок між академічними досягненнями учнів і їхнім соціальним і психологічним добробутом. Наприклад, дані PISA-2022 засвідчують, що негативний досвід переживання булінгу асоціюється з нижчими результатами з математики. У середньому 15-річні учні, які повідомили, що зазнавали булінгу принаймні кілька разів на місяць, набрали на 35,6 бала менше з математики, ніж їхні однолітки, які потрапляли в ситуації булінгу рідше.
Зв’язок булінгу з успішністю в галузі математики змінювався залежно від типу булінгу. Наприклад, учні, які повідомили, що інші учні погрожували їм принаймні кілька разів на місяць, отримали на 22,7 бала менше з математики, ніж ті, які повідомили, що інші учні погрожували їм кілька разів на рік або рідше. Учні, які повідомили, що інші учні відбирали в них речі або знущалися з них, отримали на 40 балів менше з математики, ніж їхні однолітки, які не зазнавали цього типу булінгу або зазнавали його рідше. Ті ж учні, чиї однолітки свідомо ігнорували їх принаймні кілька разів на місяць, набрали лише на 10 балів менше з математики, порівняно з тими, хто повідомив, що це траплялося кілька разів на рік або рідше.
ЧИ СПРИЙМАЮТЬ УЧНІ ШКІЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК БЕЗПЕЧНЕ
Більшість українських учнів повідомили, що почуваються в безпеці у своєму закладі освіти та поблизу, а також дорогою до закладу. Але хлопці почуваються в закладах освіти у безпеці більше, ніж дівчата, а учні з сільської місцевості почуваються в більшій безпеці, порівняно з тими, хто навчається у великих містах.
Булінг
У 2022 році в середньому 14,7% учнів в Україні повідомили, що зазнавали булінгу принаймні кілька разів на місяць, а 7% учнів часто зазнавали булінгу. Ці відсотки нижчі, ніж у більшості референтних країн (за винятком Грузії). Хлопці частіше, ніж дівчата, повідомляли про те, що зазнавали булінгу.
Булінг також пов’язаний із соціально-економічним статусом учнів. Дані PISA-2022 свідчать, що в Україні учні з неблагополучного соціально економічного середовища частіше повідомляли про те, що ставали жертвами булінгу, ніж їхні однолітки з більш високим соціально-економічним статусом.
У 2018 р. 22,3% учнів повідомили, що вони зазнавали булінгу принаймні кілька разів на місяць. Тобто автори звіту зазначають про суттєве зниження рівня булінгу. На думку дослідників, це пов’язано передусім із закриттям шкіл через пандемію COVID-19 та переходом до дистанційного навчання.
Відчуття приналежності до закладу освіти та стосунки учнів і вчителів
В Україні переважна більшість учнів у 2022 р. – 80% – відчувала свою приналежність до закладу освіти, але 12% підлітків повідомили про те, що почуваються самотнім, перебуваючи у закладі. Ці дані подібні до тих, які було отримано в циклі PISA-2018, тоді про приналежність до закладу освіти повідомляли 80% учнів, а про самотність у ньому — 20%.
Щодо стосунків з учителями, більшість учнів – 89% – погодилися або повністю погодилися з тим, що вчителі в їхніх закладах освіти ставляться до них доброзичливо, цікавляться їхнім добробутом (81%) і ставляться до них з повагою (78%). 42% підлітків повідомили, що їхні вчителі були б занепокоєні, якби вони прийшли до школи засмучені. Але 7% українських учнів повідомили, що вчителі залякували їх, а 8% відчували, що їхні вчителі ставилися до них погано.
ОЧІКУВАННЯ УЧНІВ ЩОДО СВОГО МАЙБУТНЬОГО
В Україні 48% учнів повідомили, що планують здобути ступінь спеціаліста, магістра або кандидата наук, ще 14% бажають отримати диплом бакалавра. 34% підлітків зазначили, що планують здобути повну загальну середню, професійно-технічну освіту або ступінь молодшого спеціаліста чи молодшого бакалавра. Базову середню освіту як бажаний рівень освіти позначили всього 4% учнів, які, як зазначають автори, імовірно, не усвідомлюють, що в Україні обов’язковою є повна загальна середня освіта.
В Україні, як і в більшості інших країн, учні з високими результатами частіше, ніж їхні однолітки з низькими результатами, повідомляли, що хочуть здобути освіту вищих рівнів: 59% найкращих учнів в Україні повідомили, що планують здобути ступінь спеціаліста, магістра чи кандидата наук. Перелічені ступені освіти частіше планують здобувати дівчата. Хлопці частіше планують здобути повну загальну середню, професійно-технічну освіту або отримати ступінь молодшого спеціаліста чи молодшого бакалавра.
Серед найменш успішних учнів про намір здобувати освіту вищих рівнів повідомили всього 38%. Крім того, серед успішних учнів більша кількість також тих, хто планує здобути ступінь бакалавра. Натомість серед найменш успішних підлітків майже половина (47%) повідомила, що їх задовольнить повна загальна середня, професійно-технічна освіта або ступінь молодшого спеціаліста чи молодшого бакалавра.
РЕКОМЕНДАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО ЦЕНТРУ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ PISA-2022
Український центр оцінювання якості освіти за результатами PISA-2022 розробив рекомендації для короткострокового та довгострокового втілення. Наводимо рекомендації для короткострокового втілення:
– посилити практику вчасного й об’єктивного діагностування для виявлення прогалин у знаннях учнів з ключових предметних галузей, зокрема тих, які досліджує PISA;
– продовжити практики надолужувального навчання для вразливих категорій учнівств у різних формах (літні навчальні табори, кетчап-класи, тьюторинг тощо);
– провести системний аналіз освітніх стандартів і навчальних програм з математики, читання, природничо-наукових дисциплін і оновити їх відповідно до актуальних потреб учнівства і передових практик, зокрема роблячи акцент на потребі формування відповідних компетентностей;
– розробити доступний для учнів якісний освітній контент, акцентований на темах, що потребують надолуження, і залучити вчительство до поширення та популяризації відповідних матеріалів серед учнівства;
– сприяти посиленню автономії закладів освіти;
– стимулювати інноваційні практики викладання;
– провести додатковий аналіз даних PISA з фокусом на гендерних відмінностях у виконанні тестових завдань з математики, читання та природничо-наукових дисциплін;
– дослідити методи й методики викладання, які застосовують вчителі в ліцеях, гімназіях і спеціалізованих школах, та оцінити можливості використання їх досвіду в загальноосвітніх закладах освіти;
– у зв’язку з тим, що в умовах війни в значній кількості регіонів України переважною формою навчання є онлайнова (або змішана), особливу увагу приділити заходам з підвищення ефективності цього виду навчання, які стосуються всіх учасників освітнього процесу та освітніх стейкхолдерів;
– інтенсифікувати реформи в українській освіті, спрямовані на зменшення відмінностей в успішності учнів, які навчаються в різних типах закладів освіти й проживають у різних типах місцевості, що можливо, зокрема, шляхом створення опорних шкіл з високоякісним педагогічним складом та ефективним навчальним процесом, забезпечення належного фінансування закладів освіти, а також підтримання дітей з багатодітних родин, з низьким соціально-економічним статусом.