Досвід відновлення освітнього процесу на деокупованих територіях у закладах загальної середньої освіти є цінним для інших територіальних громад, які ще знаходяться в тимчасовій окупації або збираються відновлювати освітній процес. Але цей досвід істотно різниться залежно від регіону, типу населеного пункту, рівня безпеки, кількості учнів, наявності непошкоджених закладів освіти, тривалості тимчасової окупації, наявністі автономії, можливостей громади, державної й зовнішньої допомоги та інших факторів, а тому може потребувати застосування принципово відмінних підходів.
Громадська організація «Центр інноваційної освіти «Про.Світ» провела дослідження щодо стану й аналізу потреб закладів загальної середньої освіти після деокупації шляхом проведення глибинних інтерв’ю, опитування та фокус-груп з освітніми управлінцями, педагогами та батьками. Дослідження проводилося впродовж червня — липня 2023 року серед освітян закладів загальної середньої освіти на деокупованих територіях Запорізької, Київської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей.
ПЕРЕШКОДИ ТА КРОКИ ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ НА ДЕОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ
За даними аналітичного звіту за підсумками дослідження стану й аналізу потреб закладів загальної середньої освіти після деокупації (далі – аналітичний звіт), середня загальна оцінка ступеня відновлення освітнього процесу у закладі освіти на всіх деокупованих територіях складає 7,58 бала за 10-бальною шкалою. За суб’єктивною оцінкою учасників оцінка 10 балів – коли заклад освіти повноцінно функціонує в очному форматі, 1 – не функціонує.
Освітній процес меншою мірою відновлено у закладах Чернігівської області, порівняно з іншими досліджуваними областями (середня оцінка – 6,19).
Середня оцінка стану приміщень ЗЗСО на деокупованих територіях – 6,63. Приміщення ЗЗСО в Запорізькій області перебувають у значно гіршому стані (5,36 бала), ніж у решті областей.
Найбільшою перешкодою для відновлення повноцінної роботи шкіл освітяни вважають обстріли або інші суттєві порушення вимог безпеки, а найменшою – питання юридичного характеру (неузгодженість нормативних вимог, відсутність належного правового супроводу).
За даними аналітичного звіту, респонденти зазначили, що для відновлення освітнього процесу заклади загальної середньої освіти здійснили такі кроки:
Найбільш гострою потребою закладів загальної середньої освіти на деокупованих територіях освітяни вважають створення чи облаштування укриттів для убезпечення учасників освітнього процесу під час активних бойових дій та/чи ракетних обстрілів. А найменш гострою потребою – належну комунікацію з органами управління освітою.
ОСНОВНІ ПОТРЕБИ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ НА ДЕОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ
За даними аналітичного звіту, найбільш гострими потребами ЗЗСО на деокупованих територіях освітяни вважають створення чи облаштування укриттів, усунення фізичних пошкоджень будівель, наявність засобів для навчання та інші.
Докладно про потреби закладів освіти у відсотковому співвідношенні:
- створення чи облаштування укриттів для убезпечення учасників освітнього процесу під час активних бойових дій та/чи ракетних обстрілів – 50,3%;
- усунення фізичних пошкоджень будівлі й інших інфраструктурних об’єктів – 30,5%;
- наявність засобів для навчання (ноутбуків, планшетів, підручників тощо) – 29,2%;
- наявність достатньої кількості учнів для повноцінного укомплектування класів – 25,8%
- своєчасне і повне покривання витрат, зокрема, на заробітну плату (21%) забезпечення закладу освіти підключенням до оптоволокна та роботи під час ймовірних відключень електроенергії – 16,2%
- організація належної психоемоційної підтримки усіх учасників освітнього процесу – 12%
- створення чи відновлення можливостей для позашкільної діяльності (гуртки, секції тощо) – 8,8%
- забезпечення закладу освіти належною кількістю педагогічних кадрів – 6,9% забезпечення організованого підвозу дітей та працівників закладу – 5,2%
- налагодження контакту з батьками для організації оптимального освітнього процесу в умовах, що склалися – 5,2%
- відновлення втрачених документів – 4,6%
- належна комунікація з органами управління освітою – 4,3%.
ПРОБЛЕМИ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ НА ДЕОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ
Учасники фокус-груп визначили такі проблемні напрями діяльності ЗЗСО на деокупованих територіях:
- взаємодія з різними інституціями (органи державної і місцевої влади, громадські організації, міжнародні фонди, громада тощо);
- несвоєчасність, незрозумілість, непрозорість управлінських рішень як на рівні області, так і на рівні державних органів влади, що ускладнює, а часто й унеможливлює ухвалення управлінських рішень на місцях;
- напрацювання, розуміння, широке обговорення і пояснення, а також адекватне використання нормативно-правової бази щодо організації освітнього процесу на деокупованих територіях;
- освітні втрати й розриви: інструменти їхньої діагностики й оцінки, можливості подолання не тільки академічних розривів, а й психологічних і організаційних втрат;
- визначення оптимальної форми навчання з урахуванням можливостей закладу і побажань батьків та організація навчального процесу;
- відновлення будівлі школи, укриття і матеріально-технічної бази;
- створення і підтримка безпечного освітнього середовища, як з точки зору фізичної, так і інформаційної та психологічної безпеки;
- кадрові питання (пошук фахівців, готових працювати в школі; зменшення кількості освітян через масовий відтік кадрів за кордон (особливо вчителів іноземних мов) і в західні, відносно безпечніші регіони України; відсторонення тих, хто співпрацював з окупаційною владою і має відповідне судове рішення тощо);
- питання гідного фінансового забезпечення (своєчасна виплата заробітних плат, гідна заробітна плата, фінансові потреби на відновлення будівель і матеріально-технічної бази);
- формування зрозумілої й прозорої системи організації освітнього процесу з урахуванням досвіду взаємодії з окупаційною владою як освітян, так і учнів та їхніх батьків;
- необхідність запобіганню внутрішньогрупових конфліктів і загострення конфронтації.
Фокус-групи визначили такі складові критерії для повноцінної роботи шкіл:
Реалізація критеріїв, які б забезпечили повноцінну роботу шкіл на деокупованих територіях, залежить від багатьох факторів, зокрема безпекової ситуації, тривалості періоду окупації тощо.За даними аналітичного звіту, наразі в школах найбільше реалізовані ті критерії, які респонденти визначають як другорядні:
- постійне підвищення кваліфікації педагогічних працівників – 63%;
- наявність атмосфери співпраці, взаємопідтримки, довіри – 50,9%;
- налагодженість відкритої, прозорої комунікації між учасниками освітнього процесу – 45,3%;
- повна укомплектованість закладу кваліфікованими кадрами – 45,2%;
- враховані й дійсні норми інформаційної безпеки – 36,4%;
- достатня наповненість класів дітьми – 35,9%;
- наявність сучасних засобів навчання – 30,2%;
- облаштоване укриття – 23%.
Менше реалізовані такі критерії:
- очна форма навчання – 21,6%;
- створене безпечне освітнє середовище – 19,9%;
- фінансування витрат у повному обсязі – 12,3%;
- наявність можливостей для відпочинку, розваг та позакласного навчання учнів – 9,3 %;
- можливість проведення масових заходів – 7,9%;
- відсутність загроз військового характеру – 4,8%.
Середня оцінка повноцінного функціонування ЗЗСО, розташованих у Запорізькій області, нижча, ніж в інших областях. Середня оцінка повноцінного функціонування шкіл, розташованих у містах з населенням менше ніж 50 тисяч осіб, вища, ніж у закладах, розташованих у селі або селищі та в містах з населенням 50-250 тисяч осіб.
ПОТРЕБА У ДОПОМОЗІ ЮРИСТІВ ДЛЯ ПРОВАДЖЕННЯ ІНШИХ ВИДІВ ФІНАНСУВАННЯ ШКІЛ НА ДЕОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ
За даними аналітичного звіту, освітяни зазначають, що для них важливі отримання юридичної консультації та підтримки від фахівців, що спеціалізуються на питаннях освіти, налагодження взаємозв’язків з органами місцевої влади, державним казначейством.
Фокус-групи напрацювали такі механізми залучення коштів для відновлення школи й матеріально-технічної бази:
- залучення можливостей благодійних організацій, фондів, донорів;
- залучення волонтерів як серед батьків, так і загалом серед мешканців громади, а також волонтерів інших громад і навіть країн;
- створення благодійного фонду школи;
- створення в ЗЗСО певної форми соціального підприємництва з метою подальшого продажу товару чи продукту.
А для розширення можливостей додаткового фінансового стимулювання вчителів як варіант використовувати переваги участі в міжнародних проєктах; розширення автономії закладів, зокрема фінансової.
ПСИХОЕМОЦІЙНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
За даними аналітичного звіту, більшість респондентів (близько 58,2%) вважає належну організацію діяльності психологічної служби ЗЗСО найліпшим способом забезпечити психоемоційне благополуччя учнів. Для психологічного благополуччя як учнів, так і педагогів, на думку близько 60% респондентів, важливим є їхнє перебування під час навчання у безпечних місцях (укриттях, віддалених від лінії фронту регіонах тощо). Третім за популярністю серед опитуваних напрямом психоемоційної підтримки учасників освітнього процесу є офлайн-навчання, яке дає змогу учням бути разом зі своїми друзями й учителями. Для учнів цей напрям підтримки обрали 41,8%, для вчителів і адміністрації — 37,6%.
Діяльність психологічної служби ЗЗСО у підтримці психологічного благополуччя освітян є найбільш важливою в Сумській (56,6%), Чернігівській (45,8%) і Київській (45,5%) областях, а найменше — в Миколаївській (23,4%).
Створення психологічно безпечного освітнього середовища потребує забезпечення усіх шкіл штатною одиницею психолога. Особливу увагу, на думку учасників, слід приділити малокомплектним та сільським школам. Також учасники обговорювали важливість проведення для співробітників психологічної служби та педагогічних працівників навчання з надання першої психологічної допомоги. Було запропоновано залучати громадські організації до роботи з учнями й вчителями у сфері підтримки психічного здоров’я, проводити тренінги (заняття) з психологічного розвантаження для учнів, педагогів, батьків, створити достатньо ігрових, розважальних та релаксаційних можливостей для забезпечення психологічного розвантаження учасників освітнього процесу.
Психологічно безпечне середовище – це також середовище без булінгу й мобінгу. На думку учасників, щоб своєчасно попередити булінг, можна проводити діагностику, інтерактивні тематичні заняття з психологом або класними керівниками та учнями.
УКРАЇНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ
Для відновлення українського освітнього процесу на деокупованих територіях в частині громад є необхідність українізації освітнього простору. За даними аналітичного звіту, українізація освітнього простору, на думку респондентів, має включати три ключові напрями:
- забезпечення україномовного спілкування в позаурочний час, що охоплює проведення виховних заходів українською мовою;
- створення додаткового україномовного контенту:
– проведення спільних заходів з батьками (наприклад, брейн-рингів) з вивчення української мови;
– учні створюють україномовний контент і за це їх можна стимулювати оцінками;
– відділ освіти громади може створити студію запису за гроші спонсорів, щоб записувати уроки і виділяти премії вчителям;
– вивчення звичаїв і традицій українського народу через ігри, обряди, страви тощо;
– інформування вчителів щодо бази з україномовним контентом для уроків;
– написання статті до вікіпедії про свій регіон;
– створення ігор;
- Плекання любові й поваги до всього українського:
використання сучасної української музики на перервах, дискотеках, в укриттях; проведення екскурсій по Україні, у різні громади, зустрічей з видатними земляками, українцями, навіть онлайн тощо.
Розв’язання цих завдань передбачає залучення батьків до вивчення української мови й побутового спілкування нею, створення або існування внутрішнього нормативного документа, який регламентує повністю україномовне спілкування в школі, зокрема, на перервах, впровадження системи стягнень і доган учителям за недотримання норм спілкування державною мовою, контроль за відсутністю російської мови в освітньому просторі.
ВІДНОВЛЕННЯ ДОВІРИ МІЖ УЧАСНИКАМИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ, МІСЦЕВОЮ ВЛАДОЮ
Повноцінне відновлення освітнього процесу на деокупованих територіях неможливе без відновлення довіри між учасниками освітнього процесу на цій території, місцевою владою. Адже частина учасників освітнього процесу залишалася на окупованій території, частина виїхала на неокуповані території, а частина — за межі країни. Хтось розпочав навчання чи роботу за російською програмою, а хтось продовжував отримувати та надавати освітні послуги за українською програмою.
За даними аналітичного звіту, майже кожен п’ятий респондент (19,6%) вважає, що випадки колабораційної діяльності актуалізували проблему підбору нових педагогічних працівників з урахуванням оновлених критеріїв відбору кадрів. Найчастіше про це зазначають респонденти Херсонської (48,8%), Запорізької (34,8%) та Харківської (8,9%) областей.
На питання про справедливе покарання для тих, хто був залучений до колабораційної діяльності під час окупації, велика кількість освітян (45%) вважає доцільним розбиратися в кожному окремому випадку згідно із законодавством України; 17,5% респондентів вважають справедливим тюремне ув’язнення; 13,1% — пожиттєве позбавлення права на здійснення професійної діяльності; «важко відповісти» було 11,6% опитаних. Про позбавлення права на здійснення професійної діяльності на 10–15 років зазначили 4,9%, а пожиттєве позбавлення права обиратися таким особам до органів державної влади або місцевого самоврядування підтримало 3 % опитаних; 2,6% респондентів вважають, що люди на місцях самі мають визначати міру провини та спосіб покарання колаборантів відповідно до завданої ними шкоди.
68,9 % респондентів вважають, що освітяни, які співпрацювали з окупаційною владою, мають бути пожиттєво позбавлені права викладати в українських школах.
Учасники фокус-груп визначали як необхідний крок обов’язкову фільтрацію, проходження процедури відбору й перевірки педагогічних кадрів за єдиним державним стандартом. Залишається відкритим питання, як налагодити стосунки чи запобігти конфліктам всередині колективу, а також між учнями й педагогами, якщо судового рішення ще немає, але педагог був на окупованій території і підозрюється у співпраці з окупаційною владою.
За даними аналітичного звіту, також існують проблеми довіри між батьками та дітьми. Проблемними моментами є:
- ставлення батьків, які погодились на навчання дітей за російськими стандартами, до вчителів, які виїжджали під час окупації, а після неї повернулись і відновили освітній процес за українською програмою;
- сприйняття одне одного батьками, які обрали різні, протилежні шляхи, а після деокупації змушені взаємодіяти, оскільки діти навчаються в одному закладі освіти;
- вплив цих взаємодій та пропаганди, яка проводилась окупантами, на самих дітей, на їхнє ставлення до вчителів та інших учнів, чий досвід був відмінним.
Рішення деяких освітян про згоду на співпрацю з окупаційною владою значною мірою вплинуло на відновлення навчального процесу в ЗЗСО, у яких працювали ці освітяни. Воно гостро поставило кадрові проблеми, які пов’язані з необхідністю замінити цих викладачів, та проблеми психологічного клімату у шкільних колективах.
ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА
Для забезпечення інформаційної безпеки учасники дослідження запропонували посилити захищеність інформаційних систем ЗЗСО (налаштування доступу до акаунтів, імейлів, інших авторизованих інтернет-ресурсів), забезпечувати фільтрацію інформації з відкритих джерел, до якої мають доступ учасники освітнього процесу, налагодження на постійній основі співпраці з кіберполіцією.
ОСВІТНІ ВТРАТИ НА ДЕОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ
За даними аналітичного звіту, понад чверть респондентів дослідження оцінюють освітні втрати у своїй школі як значні (на 8–10 балів), а 11,4% опитаних вважають, що освітніх втрат практично немає (1–2 бали).
Респонденти з Харківської області оцінили освітні втрати за найвищим серед інших областей значенням — 6,3 бала. Освітні втрати в Сумській та Чернігівській областях, на думку респондентів із цих областей, є нижчими, ніж в інших регіонах, — 4,7 та 4,3 бали відповідно.
Найчастіше респонденти вказували на наявність таких освітніх втрат:
- зменшення можливостей (здобувати освіту, відвідувати гуртки, планувати майбутнє тощо) (59,5%)
- погіршення загального психоемоційного стану учнів (56,9%)
- прогалини в знаннях учнів (56,7%). Більше прогалини в знаннях учнів хвилюють освітян малокомплектних шкіл (до 200 учнів) — 56,6%, закладів на 200-600 учнів — 52 % і закладів на понад 600 учнів — 42,2%.
Прогалини в знаннях частіше фіксуються в учнів із сільської місцевості (53,9%) та міст із невеликою кількістю населення.
На думку респондентів, найбільш дієвими механізмами відновлення освітніх втрат є:
- налагодження психоемоційного стану учнів і вчителів, підтримка їхньої мотивації – так вважають 66,8% респондентів;
- створення цікавого, якісного контенту з ключових предметів і тем, які найбільше потребують відновлення освітніх втрат – обрали 58%;
- додаткові години для індивідуальних і групових консультацій з учнями як механізм поновлення освітніх втрат позначили 41 % респондентів;
- перегляд та адаптацію навчальних програм обрали 35,8% респондентів;
- активніше залучення батьків до навчального й виховного процесу обрали 26,9%;
- підвищення рівня психологічної компетентності вчителів для надання психоемоційної підтримки учням і підтримки їх мотивації – 19,1%;
- зниження рівня стандартів, наближення їх до поточної ситуації – 16,8%;
- методична підготовка вчителів до роботи з учнями, які мають освітні втрати – 16,3%;
- посилення автономії закладу освіти, що дасть змогу гнучкіше переглядати освітні програми і підбирати методичні матеріали на розсуд вчителя – 16,3%;
- посилення спроможності вчителів і загалом закладу для проведення якісного дистанційного навчання – 16,1%;
- індивідуальне навчання учнів, які мають найбільші освітні втрати – 13%;
- розробка гейміфікованих цифрових освітніх ресурсів – 11,7%;
- освіта за принципом «рівний-рівному» – 11,4%;
- ущільнення навчальної програми – 10,4%;
- створення інтеграційних класів – 5,7%;
- більше матеріалу на самостійне опрацювання учнів – 3,9%;
- додаткове навчання під час канікул – 3,6%;
- залучення старшокласників до допомоги в опануванні учнями молодших класів освітньої програми – 2,1%.
Але кожен з типів освітніх втрат потребує застосування окремого комплексу заходів попередження або подолання.
ШЛЯХ ДО ВІДНОВЛЕННЯ ОСВІТИ НА ДЕОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ
За даними аналітичного звіту, переважна більшість респондентів гарантування безпеки учасників освітнього процесу вважає основою для нормального розвитку освіти. Близько половини опитаних (51%) вважають бойові дії, обстріли або інші суттєві порушення вимог безпеки найбільшою перешкодою для відновлення діяльності закладів освіти та освітнього процесу після деокупації.
Кроки для створення безпечного освітнього середовища
За даними аналітичного звіту, учасники дослідження виділили такі кроки для створення безпечного освітнього середовища:
- розроблення і запровадження в ЗЗСО чітких процедур реагування на поведінку учасників освітнього процесу в надзвичайних ситуаціях;
- інформування (інструктаж) учасників освітнього процесу щодо протоколів безпеки;
- застосування заходів мінної безпеки із залученням працівників ДСНС, інформування учасників освітнього процесу про правила мінної безпеки;
- навчання членів педагогічного колективу основам надання першої домедичної допомоги;
- навчання педагогічних працівників основам емоційної саморегуляції, особистої стійкості;
- розвиток партнерства з батьками;
- перегляд антибулінгової політики відповідно до умов воєнного часу з урахуванням різного досвіду проживання війни;
- забезпечення адаптаційних заходів на початку навчального року;
- забезпечення гнучкості ЗЗСО з урахуванням перспективи термінових вимушених змін у способах організації освітнього процесу.