Оновлено Порядок реагування на випадки булінгу (цькування) та Порядок застосування заходів виховного впливу

Внесено зміни до Порядку реагування на випадки булінгу (цькування) та Порядку застосування заходів виховного впливу наказом МОН № 961 від 18.06.2026 року. Згадані документи було викладено у новій редакції. Відповідний наказ набрав чинності 11 серпня.

Освітній омбудсмен та Служба освітнього омбудсмена долучалися до роботи над проєктом цього документа.

Нагадаю, що раніше Кабінет Міністрів України затвердив дві постанови, відповідно до яких захист дитини від булінгу має провадитися у контексті захисту від насильства та жорстокого поводження. Це:

Тому ініційовані зміни до наказу МОН. 

Нижче коротко зазначу про найважливіші аспекти наказу:

  • дії закладу освіти щодо запобігання булінгу та реагування на нього визначає положення закладу освіти про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми, яке розробляється з урахуванням ряду документів,
  • ознаки насильства/жорстокого поводження з дитиною тепер нормативно окреслені, що важливо, адже Закон України “Про охорону дитинства” та Закон України “Про освіту” вказують на певні обов’язки керівника закладу освіти та працівників/педагогічних працівників саме у разі виявлення таких ознак,
  • насильство вважається систематичним, якщо воно вчиняється 2 і більше разів протягом 12 місяців з дня реєстрації повідомлення про перший випадок насильства або з дня вчинення першого насильства (незалежно від наявності повідомлення та/або реєстрації повідомлення про перший випадок насильства),
  • кожне повідомлення про можливий випадок насильства, що надійшло до керівника закладу освіти, реєструється у день його надходження у спосіб, визначений закладом освіти. Якщо надійшло у вихідний, святковий, інший неробочий день або в позаробочий час, що визначені відповідно до закону, його реєстрація відбувається в перший за ним робочий день, 
  • протягом однієї доби з дня реєстрації повідомлення керівник закладу освіти зобов’язаний його розглянути, а у разі виявлення ознак насильства:
    1) невідкладно (у строк, що не перевищує трьох годин з часу виявлення ознак насильства):
    – вжити заходів для припинення насильства та унеможливлення повторного вчинення насильства;
    – повідомити про це батьків дитини (крім випадку, коли кривдниками дитини є батьки);
    – письмово повідомити уповноважений підрозділ органу Національної поліції України та службу у справах дітей за місцем розташування закладу освіти з одночасним інформуванням про це територіального органу Національної соціальної сервісної служби України, Державної служби у справах дітей;
    – за потреби викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
    2) не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня отримання повідомлення скликати засідання комісії з розгляду випадків насильства та/або жорстокого поводження з дітьми,
  • у закладі освіти створюється ОДНА  комісія для реагування на випадки одноразового насильства і на випадки можливого булінгу як систематичного насильства між учасниками колективу – комісія з розгляду випадків насильства та/або жорстокого поводження з дітьми, порядок формування і затвердження складу комісії, регламент її роботи, мета, завдання, принципи її діяльності, права і обов’язки членів комісії визначаються Порядком реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 року № 1513,
  • встановлення факту вчинення булінгу (цькування) не є метою чи завданням комісії, встановлюється цей факт виключно рішенням суду, яке набрало законної сили,
  • рішення комісії приймаються з обов’язковим дотриманням принципу найкращих інтересів дитини; комісія зобов’язана забезпечити право дитини бути вислуханою відповідно до її віку та рівня зрілості,
  • комплекс заходів виховного впливу визначається та реалізується таким чином, щоб: не завдавати додаткової шкоди психологічному стану учасників колективу; не допускати повторної травматизації; забезпечувати право дитини на безпечне освітнє середовище,
  • застосування заходів, спрямованих на примирення сторін, допускається виключно: за добровільною згодою постраждалої дитини та її законних представників; за умови відсутності ризику повторного насильства або шкоди; з урахуванням висновку практичного психолога (за наявності),
  • за відсутності судового рішення про направлення особи, яка вчинила булінг (цькування) для проходження програми для дітей та інших осіб, які вчинили булінг (цькування) комісія може рекомендувати такій особі пройти зазначену програму на добровільній основі, а діти віком до 16 років можуть пройти таку програму за згодою батьків (інших законних представників дитини). Також комісія може рекомендувати особам, які стали свідками або постраждали від насильства, зокрема булінгу (цькування), проходження Типової програми для дітей та інших осіб, які постраждали від булінгу (цькування) або стали його свідком.


ЯКИМ ДОКУМЕНТОМ КЕРУВАТИСЯ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ЩОДО ПРОТИДІЇ  БУЛІНГУ

Порядок реагування на випадки булінгу (цькування) вказує, що СИСТЕМА запобігання та протидії булінгу (цькуванню) у закладі освіти визначається положенням закладу освіти про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми, яке розробляється з урахуванням цього Порядку, а також:

Положення закладу освіти про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми затверджується керівником закладу освіти. Це передбачає пункт 5 розділу I Порядку реагування на випадки булінгу (цькування).

 

ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ДІЯННЯ Є БУЛІНГОМ

Одразу варто наголосити: комісія закладу освіти не встановлює факту булінгу (цькування), це робить лише суд, ухвалюючи відповідне рішення. Однак єдине розуміння, що таке булінг, є важливим для правозастосування. 

Порядок реагування на випадки булінгу (цькування) окреслює, що ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення насильства особою стосовно дитини, з якою вони є учасниками колективу закладу освіти, або дитиною стосовно іншого учасника цього колективу.

При цьому насильство вважається систематичним, якщо воно вчиняється два і більше разів протягом 12 місяців з дня реєстрації повідомлення про перший випадок насильства або з дня вчинення першого насильства (незалежно від наявності повідомлення та/або реєстрації повідомлення про перший випадок насильства). Вказане передбачене пунктом 9 розділу I Порядку реагування на випадки булінгу (цькування).

Також документ визначає, що може свідчити про наявність ознак насильства. Чому це особливо важливо?

Закон України “Про охорону дитинства” та Закон України “Про освіту” окреслюють певні обов’язки керівника закладу освіти та працівників/педагогічних працівників у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною. Тобто керівник закладу освіти, працівники/педагогічні працівники мають діяти не лише у випадку ознак булінгу, тобто систематичного насильства, але й у випадку наявності ознак  насильства як такого.

Пункт 8 розділу I Порядку реагування на випадки булінгу (цькування) вказує, що про наявність ознак насильства може свідчити вчинення будь-кого умисного діяння, що вчиняється всупереч волі, бажання, без згоди постраждалої особи та порушує її права, свободи, законні інтереси та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов’язків, зокрема:

  • позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх та інших послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;
  • словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, поширення фото-, відео- та аудіоматеріалів знущань, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;
  • будь-яка небажана форма вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток, фото-, відео- та аудіоматеріалів сексуального (інтимного) змісту;
  • будь-які небажані фізичні дії, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів.

Порядок, як і Закон України “Про охорону дитинства”, містить прив’язку до того, що булінг, однією зі сторін якого є дитина, вчиняється саме між учасниками одного колективу закладу освіти й оскільки щодо поняття “учасників колективу” у сфері освіти могли виникати різні трактування, то пункт 2 розділу I Порядку реагування на випадки булінгу (цькування) визначає, що учасники колективу – здобувачі освіти, працівники закладу освіти, інші особи залучені до освітнього процесу. 

 

ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО МОЖЛИВИЙ ВИПАДОК НАСИЛЬСТВА: ХТО ПОДАЄ, ЯК, КУДИ І КОМУ

Будь-який працівник закладу освіти, здобувач освіти, інший учасник освітнього процесу, який помітив прояви, які можуть свідчити про випадок насильства, чи виявив ознаки насильства стосовно учасника колективу, повинен повідомити про це керівника закладу освіти. 

Таке повідомлення може бути подане в усній або письмовій формі, у тому числі анонімно.

У разі якщо у вчиненні насильства підозрюється керівник закладу освіти, повідомлення подається засновнику закладу освіти або відповідному органу управління, якому підпорядковується цей заклад освіти. Це передбачає пункт перший розділу II Порядку реагування на випадки булінгу (цькування).

Окремо зауважу, що відповідно до Порядку  реагування на випадки булінгу (цькування) у закладі освіти проводиться попередня робота задля того, щоб налагодити процедуру отримання і опрацювання повідомлень про насильство. У положенні закладу освіти про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми визначають різні способи отримання повідомлень (телефонний зв’язок, електронний лист, скринька для паперових повідомлень тощо), зокрема анонімно за бажанням особи, яка залишила повідомлення. Здобувачів освіти, батьків та працівників закладу інформують, зокрема, про такі шляхи подачі повідомлень. Також у закладі освіти визначається особа, яка буде забезпечувати реєстрацію (у паперовій та/або електронній формі) та облік повідомлень про можливі випадки насильства.

Кожне повідомлення, що надійшло до керівника закладу освіти, реєструється у день його надходження у спосіб, визначений закладом освіти. Якщо повідомлення надійшло у вихідний, святковий, інший неробочий день або в позаробочий час, що визначені відповідно до закону, його реєстрація відбувається в перший за ним робочий день. Вказане визначено пунктом 2 розділу II Порядку реагування на випадки булінгу (цькування).

 

ЯК ВІДБУВАЄТЬСЯ РЕАГУВАННЯ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ НА ОТРИМАНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ 

Протягом однієї доби з дня реєстрації повідомлення керівник закладу освіти зобов’язаний його розглянути.

! Особливості розгляду повідомлення про можливий випадок насильства у закладі освіти, в якому здобувачі освіти проживають або цілодобово перебувають, визначаються Порядком реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 року № 1513. Це передбачає пункт 3 розділу II Порядку реагування на випадки булінгу (цькування).

Подальше реагування закладу освіти залежить від того, чи буде виявлено керівником ознаки насильства, чи ні.

ЯК ДІЯТИМЕ КЕРІВНИК У ВИПАДКУ НЕ ВИЯВЛЕННЯ ОЗНАК НАСИЛЬСТВА

У разі не виявлення ознак насильства, визначених пунктом 8 розділу I Порядку реагування на випадки булінгу (цькування), інформація, викладена в повідомленні, аналізується на предмет наявності ризиків насильства, після чого вживаються заходи до унеможливлення настання таких ризиків (пункт 5 розділу II Порядку реагування на випадки булінгу (цькування).


ЯК ДІЯТИМЕ КЕРІВНИК У ВИПАДКУ ВИЯВЛЕННЯ ОЗНАК НАСИЛЬСТВА

У разі виявлення ознак насильства, визначених пунктом 8 розділу I Порядку реагування на випадки булінгу (цькування), керівник закладу освіти зобов’язаний:

1) невідкладно (у строк, що не перевищує трьох годин з часу виявлення ознак насильства):
– вжити заходів для припинення насильства та унеможливлення повторного вчинення насильства;
– повідомити про це батьків дитини (крім випадку, коли кривдниками дитини є батьки);
– письмово повідомити уповноважений підрозділ органу Національної поліції України та службу у справах дітей за місцем розташування закладу освіти з одночасним інформуванням про це територіального органу Національної соціальної сервісної служби України, Державної служби у справах дітей;
– за потреби викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

2) не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня отримання повідомлення скликати засідання комісії з розгляду випадків насильства та/або жорстокого поводження з дітьми.

! У разі виявлення ознак домашнього насильства керівник керується законодавством про запобігання та протидію домашньому насильству.
Це передбачає пункт 4 розділу II Порядку реагування на випадки булінгу (цькування).

 

ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ КОМІСІЇ З РОЗГЛЯДУ ВИПАДКІВ НАСИЛЬСТВА ТА/АБО ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ

У закладі освіти створюється одна комісія для реагування на випадки одноразового насильства і на випадки можливого булінгу як систематичного насильства між учасниками колективу – комісія з розгляду випадків насильства та/або жорстокого поводження з дітьми, порядок формування і затвердження складу комісії, регламент її роботи, мета, завдання, принципи її діяльності, права і обов’язки членів комісії визначаються Порядком реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 року № 1513.

Встановлення факту вчинення булінгу (цькування) не є метою чи завданням згаданої комісії, встановлюється цей факт виключно рішенням суду, яке набрало законної сили.

Важливо зауважити, що рішення комісії з розгляду випадків насильства та/або жорстокого поводження з дітьми приймаються з обов’язковим дотриманням принципу найкращих інтересів дитини. Комісія зобов’язана забезпечити право дитини бути вислуханою відповідно до її віку та рівня зрілості. Вислуховування дитини на засіданні комісії здійснюється безпосередньо у присутності батьків або їхніх представників та за участю практичного психолога або соціального педагога. Батьки можуть надати письмову згоду щодо проведення вислуховування дитини без їхньої участі. Дитина може надати у письмовій формі інформацію про факт(и) насильства або іншу відому інформацію. Факт вислуховування дитини, форма його проведення та основний зміст висловленої позиції підлягають обов’язковій фіксації в матеріалах розгляду. Вказане визначене пунктом 6 розділу II Порядку реагування на випадки булінгу (цькування).

 

ЗАХОДИ ДО УЧАСНИКІВ КОЛЕКТИВУ

Як визначає Порядок застосування заходів виховного впливу, комплекс заходів виховного впливу в закладах освіти можуть застосовуватися для:

  • відновлення та нормалізації відносин між кривдниками, постраждалими особами і свідками насильства; 
  • недопущення повторення випадку насильства; 
  • загальної превенції випадків насильства.

Заплановані заходи мають забезпечувати:

  • корекцію поведінки кривдників, зокрема виправлення деструктивних реакцій та способів поведінки у міжособистісних стосунках,
  • надання психологічної допомоги та підтримки постраждалій особі тасвідкам насильства.

Комплекс заходів до учасників колективу визначає комісія з розгляду випадків насильства та/або жорстокого поводження з дітьми. Також вона зобов’язана здійснювати моніторинг ефективності застосування визначених нею заходів та у разі необхідності коригує їх.

Заходи виховного впливу реалізуються педагогічними (науково-педагогічними) працівниками закладу освіти, фахівцями служби у справах дітей та центру соціальних служб із залученням необхідних фахівців із надання правової, психологічної, соціальної та іншої допомоги, в тому числі територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України та інших суб’єктів реагування на випадки насильства.

Психологічний та соціально-педагогічний супровід застосування заходів виховного впливу здійснюють у межах своїх посадових обов’язків практичний психолог та соціальний педагог (за наявності) закладу освіти, зокрема:

  • діагностику рівня психологічної безпеки та аналіз її динаміки;
  • розробку заходів психологічної підтримки постраждалої особи та їх реалізацію із залученням та за згодою батьків або інших законних представників дитини;
  • розробку заходів психологічної підтримки кривдника та їх реалізацію із залученням та за згодою батьків або інших законних представників дитини;
  • консультативну допомогу всім учасникам освітнього процесу;
  • розробку та реалізацію профілактичних заходів.

Важливо, що комплекс заходів визначається та реалізується так, щоб:

  • не завдавати додаткової шкоди психологічному стану учасників колективу;
  • не допускати повторної травматизації;
  • забезпечувати право дитини на безпечне освітнє середовище.

Застосування заходів, спрямованих на примирення сторін, допускається виключно:

  • за добровільною згодою постраждалої дитини та її законних представників;
  • за умови відсутності ризику повторного насильства або шкоди;
  • з урахуванням висновку практичного психолога (за наявності).


ПРОГРАМИ ДЛЯ КРИВДНИКІВ І ПОСТРАЖДАЛИХ ОСІБ

У разі, якщо рішенням суду особу, яка вчинила булінг (цькування), направлено для проходження програми для дітей та інших осіб, які вчинили булінг (цькування), керівник закладу освіти зобов’язаний сприяти проходженню такою дитиною цієї програми.

За відсутності судового рішення про направлення особи, яка вчинила булінг (цькування), комісія може рекомендувати такій особі пройти зазначену програму на добровільній основі, а діти віком до 16 років можуть пройти таку програму за згодою батьків (інших законних представників дитини). Також комісія може рекомендувати особам, які стали свідками або постраждали від насильства, зокрема булінгу (цькування), проходження Типової програми для дітей та інших осіб, які постраждали від булінгу (цькування) або стали його свідком. Керівник закладу освіти зобов’язаний сприяти проходженню такими особами цієї програми. Вказане передбачене пунктами 11-12 Порядку застосування заходів виховного впливу. 

Окремо зауважу, що тематика звернень до освітнього омбудсмена щодо булінгу  традиційно є однією з найпоширеніших. Так, за 2026 рік станом на 1 серпня освітній омбудсмен отримала 215 звернень щодо насильства, жорстокого поводження, зокрема булінгу, дискримінації у закладах освіти.

Вважаю, що безпека освітнього середовища – першочергова умова для якості освіти, а будь-які прояви насильства – неприпустимі. Закликаю кожного діяти задля того, щоб долати насильство в освіті.

 

Зображення: ШІ