Після двох років пандемії COVID-19 та майже трьох років повномасштабної війни не доводиться сумніватися, що явище освітніх втрат в нашій освіті існує та лише поглиблюється. Для його подолання потрібні активні дії на всіх рівнях врядування – держави, громад та закладів освіти, участь дітей та батьків у цьому процесі. Частина українських дітей усі ці роки не мали належних умов для навчання – через безпекові виміри, зруйновані заклади освіти, відсутність електроенергії та доступу до інтернету, переривання навчання у зв’язку з повітряними тривогами. Діти, які перебувають за кордоном, мають освітні втрати через подвійне навантаження або фактично не навчаються в українських закладах освіти. Окремою проблемою є те, що частина учнів навчаються у школі країни перебування у класах на рік, а подекуди на два-три менших, ніж в Україні. Коли ці учні повертаються з-за кордону, їм складно освоювати освітню програму, рівень їх навчальних досягнень не відповідає класу, в якому вони мали б продовжувати здобувати освіту в Україні. Частина дітей на тимчасово окупованих територіях не мають доступу до української освіти. А є діти, які перебувають в складних життєвих обставинах.
Подолати освітні втрати учням допомагають педагогічні працівники на уроках шляхом повторення матеріалу. Громадські організації запровадили низку проєктів для подолання освітніх втрат.
Для подолання освітніх втрат освітній омбудсмен запропонувала виділити субвенцію для оплати варіативної складової з певних предметів, зокрема математики, природничо-наукових дисциплін, української мови. Також запропонувала надати можливість закладам освіти в окремих випадках залишати учнів на другий рік навчання за умови наявності початкового рівня навчальних досягнень, відсутності впродовж навчального семестру за рішенням педагогічної ради, без згоди батьків, але вислухавши їхню думку. Тобто ця пропозиція стосується невеликої кількості дітей. Пропозицію буде сформульовано письмово та надіслано до МОН.
Служба освітнього омбудсмена отримувала звернення батьків здобувачів освіти з проханням надати дитині можливість брати академічну відпустку у школі з певних причин або залишити дитину на другий рік навчання, але наразі у законодавстві є обмеження. Про них – нижче у дописі.
Зважаючи на такі звернення та враховуючи необхідність зменшити освітні втрати дітей, освітній омбудсмен Надія Лещик надавала пропозиції до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, запропонувавши можливість надавати академічну відпустку для учнів за заявою батьків через:
- здобуття середньої освіти у закладі освіти іноземної держави
- вагітність та пологи
- стан здоров’я
- відсутність зв’язку в закладу освіти з дитиною протягом трьох місяців.
Але ця пропозиція була відхилена.
Тому, на думку освітнього омбудсмена, останнім зі всіх наявних та можливих варіантів подолання освітніх втрат є варіант залишити дитину в тому ж класі на другий рік навчання, щоб надати їй спроможність без поспіху і перевантаження здобути відповідні знання. Адже дитина, яка не досягла навіть початкового рівня знань або тривалий час, наприклад, впродовж семестру не відвідувала заняття, переходить до наступного класу з суттєвими освітніми втратами. Без їх надолуження з кожним наступним класом дитині все складніше, а інколи неможливо буде засвоювати навчальний матеріал.
ОСВІТНІ ВТРАТИ НЕ МОЖНА ІГНОРУВАТИ
Українське законодавство не містить визначення освітніх втрат. Однак, після пандемії COVID-19 та майже трьох років після початку повномасштабної війни не доводиться сумніватися, що таке явище в нашій освіті існує. Багато дітей в Україні у ці роки не мали належних умов для навчання – як через безпекові виміри, так і через зруйновані заклади освіти, відсутність електроенергії та доступу до інтернету, переривання навчання у зв’язку з повітряними тривогами. Частина дітей перебувають на тимчасово окупованих територіях. Є діти, які перебувають у складних життєвих обставинах. Частина школярів більше одного семестру не відвідували заняття.
Разом з тим, тисячі українських дітей знаходяться за кордоном. Деякі з них перевантажені, здобуваючи освіту у двох школах – країни перебування й українській. Навчання за сімейною чи екстернатною формами теж впливає на якість їх освіти. Ті діти, які навчаються лише у школі країни перебування, фактично не вивчають предметів українознавчого компонента. Не мають доступу до української освіти, а відповідно мають суттєві освітні втрати й ті діти, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.
На жаль, усталених процедур для дослідження освітніх втрат на рівні держави наразі не існує. Однак, результати широкомасштабних досліджень, як от PISA (Programme for International Student Assessment) таки свідчать про наявність освітніх втрат в українських школярів. За даними Міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022, в Україні велика кількість учнів не досягла базового рівня грамотності з математики, читання та природничо-наукових дисциплін, натомість лише незначна кількість 15-річних змогла досягти найвищого рівня грамотності принаймні в одній з галузей PISA. Однак, лише 2,6% учнів в Україні залишаються для повторного навчання в тому ж класі або на тому ж курсі. Цей показник для України є значно нижчим, ніж середній показник для країн Організації економічного співробітництва та розвитку (10,1%). Вказані результати свідчать, що ігнорувати освітні втрати просто неможливо: це впливатиме як на майбутнє теперішніх учнів, їх конкурентоспроможність на ринку праці, так і на економічний розвиток держави.
Вважаємо, що для подолання освітніх втрат потрібні активні дії на всіх рівнях врядування. Так, громада або заклад освіти може розробити власну стратегію вимірювання та компенсації освітніх втрат. Детальніше про те, як це зробити, можна знайти на сайті освітнього омбудсмена. На думку освітнього омбудсмена, важливо також, щоб державна освітня субвенція включала оплату варіативної складової для компенсації освітніх втрат. Це допоможе місцевим бюджетам оплачувати додаткові заняття для надолуження цих втрат, адже не всі бюджети мають кошти, щоб оплатити такі заняття. А ще варто внести зміни до законодавства, які б дозволили закладам освіти в окремих випадках не переводити здобувачів освіти, які не засвоїли освітню програму, на наступний навчальний рік. Це особливо важливо у зв’язку з тим, що частині дітей компенсувати освітні втрати додатковими заняттями після основних уроків фактично неможливо.
ЧИ ДОЗВОЛЯЄ ЗАКОНОДАВСТВО ЗАРАЗ ЗАЛИШИТИ ДИТИНУ НА ДРУГИЙ РІК НАВЧАННЯ ТА ЗА ЯКИХ УМОВ
Частина батьків не знають, що наразі чинне законодавство вже передбачає можливість залишити учня для повторного здобуття освіти у тому самому класі на наступний рік, однак за наявності певних умов.
Загалом маємо зазначити, що переведення учнів закладу загальної середньої освіти (крім 1-их та 2-их класів) на наступний рік навчання здійснюється на підставі результатів підсумкового (семестрового та річного) оцінювання учнів та/або їх державної підсумкової атестації (для учнів 4-их і 9-их класів) згідно з рішенням педагогічної ради закладу загальної середньої освіти (абзац 1 пункту 2 Порядку переведення учнів закладу загальної середньої освіти на наступний рік навчання, затверджений Наказом Міністерства освіти і науки України № 762 від 14.07.2015 року, далі – Порядок).
Учні першого або другого класу можуть бути не переведені на наступний рік навчання та залишені для повторного здобуття загальної середньої освіти у тому самому класі на підставі письмового звернення до закладу загальної середньої освіти одного з їх батьків чи інших законних представників, але не більше одного разу упродовж здобуття учнем початкової освіти (абзац 2 пункту 2 Порядку).
Учні 3–8 класів, які за результатами річного оцінювання здобули початковий рівень результатів навчання (1, 2, 3 бали) у вивченні одного з предметів (українська мова, математика, алгебра, геометрія), а учні класів з навчанням мовами корінних народів чи національних меншин – також і з мови навчання, згідно з рішенням педагогічної ради відповідного закладу загальної середньої освіти та одного із батьків або інших законних представників можуть бути або переведені на наступний рік навчання для продовження здобуття загальної середньої освіти за індивідуальним навчальним планом (з предметів, за якими було виявлено початковий рівень результатів навчання), що затверджує керівник закладу загальної середньої освіти, або ж залишені для повторного здобуття загальної середньої освіти у тому самому класі цього закладу загальної середньої освіти (не більше одного разу упродовж здобуття учнем початкової чи базової середньої освіти) (пункт 4 Порядку).
Учні, які не мають результатів річного оцінювання та/або державної підсумкової атестації у зв’язку із невідвідуванням закладу загальної середньої освіти більше шести останніх місяців навчального року поспіль та за умови відсутності будь-яких відомостей щодо місця проживання чи місцеперебування учнів або їхніх батьків, інших законних представників, визнаються такими, що вибули із закладу загальної середньої освіти. Такі учні на наступний рік навчання не переводяться згідно з рішенням педагогічної ради закладу загальної середньої освіти, що оформлюється відповідним наказом керівника закладу загальної середньої освіти (абзац 1 пункту 7 Порядку).
ЗАЛИШИТИ ЧИ ПЕРЕВЕСТИ УЧНЯ
Залишити дитину в тому ж класі на другий рік навчання – це не про покарання, а про турботу. Це про те, щоб дати спроможність дитині без поспіху і перевантаження здобути відповідні знання. Тоді вона отримає можливість належно засвоювати програму наступних класів, а не нудитися на заняттях, бо їй нічого не зрозуміло, а вчитель не має змоги приділити весь свій час на уроці тільки цій дитині. Такий варіант подолання освітніх втрат враховує найкращі інтереси дитини – тобто її потребу здобути необхідні для подальшого життя знання і разом з тим уникнути перевантаження.
Однак зараз цей варіант подолання освітніх втрат в українських школах важко застосовувати, адже, як ми вже згадували, він можливий лише у разі виконання певних умов і наявності згоди батьків. Найпростіше закладу освіти не перевести учнів 1-2 класів, бо для цього потрібна лише згода батьків, а ось щодо учнів інших класів зробити це значно складніше. Тож по факту закладам освіти доводиться переводити дитину з класу в клас, хоча вона не володіє освітньою програмою.
Основне обмеження у залишенні учня у тому ж класі на наступний навчальний рік – наявність згоди батьків. Якщо батьки не погоджуються на це – дитину переводять до наступного класу. Частина батьків проти того, щоб їх дитину залишали на ще один рік. Вони вважають, що це травмує її та забирає в неї час. Оскільки у свідомості суспільства ще з радянських часів сформувалася думка, що залишення дитини у тому ж класі – це для неї своєрідне покарання. Звертаю увагу на те, що залишення на другий рік – це не покарання дитини та батьків, а допомога для покращення її освіти, полегшення здобуття освіти у наступних класах! За кордоном така практика вважається нормою.
Ми проаналізували досвід інших країн. За даними Міністерства освіти Італії, учень середньої школи може бути недопущений до наступного класу, якщо він відвідував школу менш як три чверті річного розкладу. Крім того, учні основної середньої школи можуть бути не переведені до наступного класу, якщо вони отримали незадовільну оцінку за поведінку. У Польщі Законом про систему освіти визначено, що стосовно учнів 1-3 класів у виняткових випадках, обґрунтованих рівнем розвитку та досягненнями учня у навчальному році або станом здоров’я учня, педагогічна рада може прийняти рішення про повторне його навчання за бажанням класного керівника після консультації з батьками учня або за бажанням батьків.
Ще одна проблема – обмежений перелік підстав непереведення, зокрема, наявність за результатами річного оцінювання початкового рівня результатів навчання (1, 2, 3 бали) у вивченні одного з предметів (українська мова, математика, алгебра, геометрія). Сюди не включено як підстави – відсутність впродовж семестру, а також наявність початкового рівня результатів навчання з інших предметів. Зокрема, оцінка «1 бал» з історії у 6 класі – яскравий показник того, що в 7 класі учень може почувати себе на занятті з цього предмету невпевнено, водночас це не стане підставою для його непереведення до наступного класу.
Виховання свідомих громадян та їх підготовка до самостійного життя вимагає відповідних рішень. Саме тому, зважаючи на постійне поглиблення освітніх втрат, освітній омбудсмен вбачає потребу оновити Порядок переведення учнів закладу загальної середньої освіти на наступний рік навчання. Зокрема, пропонує надати право закладам освіти залишати учнів усіх класів на другий рік навчання в тому ж класі за наявності хоча б однієї з умов: початкового рівня навчальних досягнень дитини, відсутності впродовж одного навчального семестру та робити це за рішенням педагогічної ради, без згоди батьків, але вислухавши їх думку. Пропозицію буде сформульовано письмово та надіслано до МОН.
А як ви вважаєте, це допоможе подолати освітні втрати? Залишайте свої думки в коментарях на Фейсбук-сторінці освітнього омбудсмена.
Фото: freepik