Можливості для навчання в українських школах дітей, які перебувають за кордоном: форми, програми, визнання результатів

У зв’язку з повномасштабною війною частина  українських дітей вимушено перебувають за кордоном. Забезпечити освітні права таких дітей – насамперед завдання держави. Для того щоб діти не втратили зв’язок з Україною та могли здобувати українську освіту у зручній для них формі, існують різні варіанти організації цього процесу. Вибір залежить від учня та його батьків, особливостей національного законодавства країни перебування, можливостей здобувати освіту у двох освітніх системах, доступу до українських осередків за кордоном та інших причин.

Частина дітей та батьків, які вимушено перебувають за кордоном, зараз роблять відповідальний вибір: залишитися в системі освіти України та країни перебування чи лише країни перебування або ж лише в системі освіти України (якщо немає обов’язку відвідувати школу країни перебування) або ж тримати зв’язок з українською освітою через відповідні осередки за кордоном. Водночас частина батьків, чиї діти йдуть у перший клас, у роздумах, як краще організувати процес навчання. Тому в публікації на нашому сайті докладно інформуємо батьків про: 

• варіанти здобуття освіти для українських дітей, які вимушено перебувають за кордоном;
• програми навчання: програму з вивченням усіх предметів та програму українознавчого компонента;
• форми здобуття освіти – дистанційну, сімейну, екстернат;
• як батькам зарахувати дитину для навчання;
• як змінити форму здобуття освіти;
• де знайти український осередок за кордоном;
• визнання результатів навчання, здобутих за кордоном.

 

ВАРІАНТИ ЗДОБУТТЯ ОСВІТИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ, ЯКІ ВИМУШЕНО ПЕРЕБУВАЮТЬ ЗА КОРДОНОМ

Варіанти навчання для дітей, які перебувають за кордоном

Варіанти – від 1 до 20 (читати таблицю з цифри донизу)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

Школа країни перебування

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

Українська школа державної або комунальної власності (повна дистанційна програма)

+

+*

Українська школа приватної власності (повна дистанційна програма)

+

+*

Українська школа державної або комунальної власності (повна програма, сімейна (домашня) форма здобуття освіти)

+

+*

Українська школа приватної власності (повна програма, сімейна (домашня) форма здобуття освіти)

+

+*

Українська школа державної або комунальної власності (повна програма, екстернатна форма здобуття освіти)

+

+*

Українська школа приватної власності (повна програма, екстернатна форма здобуття освіти)

+

+*

Державний ліцей “Міжнародна українська школа” (екстернатна форма здобуття освіти)

+

+*

Українські освітні осередки, які надають освітні послуги у співпраці з Державним ліцеєм “Міжнародна українська школа” відповідно до укладеного договору та видають українські документи про освіту

+

Українська школа державної або комунальної власності (українознавчий компонент, дистанційно)

+

Українська школа приватної власності (українознавчий компонент, дистанційно)

+

Український заклад освіти за кордоном або український осередок, суботня чи недільна школа, які не видають український документ про освіту (забезпечують неформальну освіту, зокрема за українознавчим компонентом), але пройшли верифікацію (держава планує провести верифікацію таких закладів/осередків та обліковувати їх із використанням засобів програмно-апаратного комплексу «Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту»).

+

Український заклад освіти за кордоном або український осередок, суботня чи недільна школа, які не видають український документ про освіту (забезпечують неформальну освіту, зокрема за українознавчим компонентом), але відмовилися проходити або не пройшли верифікацію.

+

*уточнення – якщо навчання у таких закладах без відвідування школи країни перебування не суперечить законодавству такої країни

 

Окремо зауважимо, що питання й проблеми щодо освітніх можливостей наших дітей, які перебувають за кордоном, для зв’язку з українською освітою, порушували в аналітичній записці “Ризики можливих порушень прав учасників освітнього процесу та негативного впливу на сферу освіти у зв’язку з впровадженням наказів Міністерства освіти і науки України від 07.09.2024 р. № 1112 та від 09.09.2024 р. № 1276” (далі – Аналітична записка), яку в березні цього року підготували освітній омбудсмен зі Службою освітнього омбудсмена. Зокрема описували можливі варіанти навчання для дітей, які перебувають за кордоном. Докладно з Аналітичною запискою можна ознайомитися на сайті освітнього омбудсмена https://bit.ly/3TQnKYT. 

 

ПОВНА ПРОГРАМА З ВИВЧЕННЯМ УСІХ ПРЕДМЕТІВ

Частина 2 статті 55 Закону України “Про освіту” визначає, що батьки здобувачів освіти мають право, зокрема, обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти, брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини та/або індивідуального навчального плану” та інші права.

Зважаючи на це, батьки здобувачів освіти мають право обрати як повну програму навчання з вивченням усіх предметів, так і навчання за програмою українознавчого компоненту з вивченням окремих предметів. За повною програмою діти можуть навчатися на дистанційній, екстернатній та сімейній формі.

Зауважимо, що у вищезгаданій Аналітичній записці наголошували на тому, що порушення права щодо вільного вибору освітньої програми може спричити втрату зв’язку з дітьми, які перебувають за кордоном. Зокрема, це питання особливо гостро стосується тих дітей, у яких клас навчання у школі країни перебування не збігається із класом навчання в українській школі і через це неможливо перезарахувати оцінки. Саме тому дуже важливо, щоб батьки мали реальну можливість вибору, вирішуючи питання про організацію навчання дитини, обираючи заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття освіти дітьми.

Навчання за повною програмою з вивченням усіх предметів відбувається на основі Типових освітніх програм відповідно до державних стандартів освіти. Такі програми розміщені на сайті Міністерства освіти і науки України. 

Частина батьків учнів, які перебувають за кордоном, обирають для своїх дітей опанування повної української програми або у поєднанні зі здобуттям освіти в іноземному закладі, або ж діти навчаються лише в українському закладі освіти, якщо це не суперечить законодавству країни  перебування. Вибір конкретної форми здобуття освіти: інституційна (дистанційна) чи індивідуальна (сімейна або  екстернат) тут залежить від особистих обставин та потреб дитини. Коротко окреслю основні відмінності між ними.

 

Дистанційна форма здобуття освіти

За організацію освітнього процесу відповідає заклад освіти, однак батьки створюють належні та безпечні умови навчання, виховання і розвитку дитини, яка здобуває освіту за дистанційною формою. Навчання може відбуватися у різних режимах: у синхронному, коли учасники одночасно перебувають в електронному освітньому середовищі або спілкуються за допомогою засобів аудіо-, відеоконференції (не менше 30% навчального часу, передбаченого освітньою програмою закладу освіти), та в асинхронному. Організація здобуття освіти за дистанційною формою здійснюється виключно за бажанням учнів, їх батьків.

Докладніше про таку форму здобуття освіти можна прочитати у Положенні про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти. 

Екстернатна форма здобуття освіти (екстернат) 

Екстернат – це спосіб організації навчання здобувачів освіти, за яким освітня програма повністю засвоюється здобувачем самостійно, а оцінювання результатів навчання та присудження освітньої кваліфікації здійснюються відповідно до законодавства (ч. 6 ст. 9 Закону України “Про освіту”).

Екстерни складають річне оцінювання та атестацію. Річне оцінювання проводиться з усіх навчальних предметів, обов’язкових для вивчення відповідно до освітньої програми. Оцінювання проводиться, як правило, до закінчення навчального року. Для екстернів, які здобували або здобувають повну загальну середню освіту за кордоном, оцінювання може проводитися протягом усього навчального року. Протягом одного навчального року екстерн може пройти оцінювання за один або кілька класів у межах одного або декількох рівнів повної загальної середньої освіти. Екстерни, які здобували або здобувають повну загальну середню освіту за кордоном, для отримання відповідних документів про освіту проходять річне оцінювання та атестацію відповідно до законодавства
(п. 6-8 р. II Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти.

Сімейна (домашня) форма здобуття освіти

Сімейна (домашня) форма здобуття освіти – це спосіб організації освітнього процесу дітей самостійно їхніми батьками для здобуття формальної (дошкільної, повної загальної середньої) та/або неформальної освіти. 

Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки. Оцінювання результатів навчання та присудження освітніх кваліфікацій здійснюються відповідно до законодавства (ч. 7 ст. 9 Закону України “Про освіту”).

Здобувачі освіти за такою формою проходять підсумкове (семестрове та річне, що здійснюється за результатами семестрового) оцінювання, а також атестацію. За бажанням одного з батьків, інших законних представників здобувача освіти, який навчається за Державним стандартом початкової освіти, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 87, індивідуальним навчальним планом може бути визначено проведення оцінювання додатково (більше двох разів на рік), – визначає п. 5 р. III Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти.

Також зазначимо, що для забезпечення індивідуальної форми здобуття освіти можуть використовуватися технології дистанційного навчання відповідно до Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти.

 

ПРОГРАМА УКРАЇНОЗНАВЧОГО КОМПОНЕНТА – З ВИВЧЕННЯМ ОКРЕМИХ ПРЕДМЕТІВ

 

Задля того, щоб полегшити дітям, які перебувають за кордоном, процес навчання, уникнути перевантаження, держава надала можливість учням за бажанням та за певних умов навчатися за українознавчим компонентом. Таке навчання відбувається на основі Типової освітньої програми для навчання дітей, які виїхали з України внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації і здобувають освіту одночасно в закладах освіти країни перебування та України (затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 18.08.2023 року № 1014, у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 07.08.2025 року № 1119) (далі – Типова освітня програма). 

Навчання за такою програмою можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти України перебувають за межами України і навчаються за денною (очною) формою в закладі освіти країни перебування. Навчання за українознавчим компонентом передбачає дистанційне вивчення лише тих предметів, яких немає в іноземних школах. Щодо інших предметів – то отримані за них оцінки в іноземній школі, перезараховуються.

 

У школярів також є можливість, за потреби, отримати додаткові консультації чи індивідуальні заняття з предметів, які не входять до українознавчого компоненту, щоб задовільнити індивідуальні освітні потреби, зокрема й подолати освітні втрати.

 

Зауважимо, що до 22 серпня на громадському обговоренні перебуває проєкт наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства освіти і науки України». Ним пропонується, щоб в умовах воєнного стану в Україні індивідуальні навчальні плани (у разі їх складення) здобувачів освіти за екстернатною формою могли передбачати вивчення навчальних предметів (інтегрованих курсів) українознавчого компонента. У разі затвердження наказу у відповідній редакції, навчатися за українознавчим компонентом можна буде не лише перебуваючи на дистанційній формі навчання, а й на екстернатній.

 

ЯК БАТЬКАМ ЗАРАХУВАТИ АБО ПЕРЕВЕСТИ ДИТИНУ ДЛЯ НАВЧАННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ, ЗОКРЕМА З ОДНІЄЇ ФОРМИ НА ІНШУ

 

Зарахування на повну програму з вивченням усіх предметів у комунальних та державних закладах освіти

Зарахування (переведення) на дистанційну форму здобуття освіти здійснюється за наказом керівника закладу освіти на підставі особистої заяви повнолітньої особи або одного з батьків. Під час воєнного стану здійснюється відповідно до заяви та додатків до неї (у разі наявності), поданої повнолітньою особою, одним з батьків, іншим законним представником, родичем дитини нарочно, факсом, електронною поштою, іншими засобами зв’язку чи у будь-який інший спосіб (за вибором заявника). У заяві підтверджується наявність в учня умов для дистанційного навчання в синхронному та асинхронному режимах, зокрема доступу до мережі Інтернет, персонального комп’ютера (з можливістю використання засобів аудіо-, відеоконференцзв’язку). Зарахування (переведення) учнів на дистанційну форму здійснюється, як правило, до початку навчального року або семестру (триместру) навчання, – передбачає п. 4 розділу II Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти.

Слід зауважити, що не в усіх українських закладах освіти організоване дистанційне навчання. Тому перед поданням заяви просимо батьків сконтактувати зі школою та з’ясувати можливість навчання за дистанційною програмою.

Водночас кожен заклад освіти має забезпечити можливість здобувачам освіти навчатися за індивідуальною формою навчання (зокрема, сімейною (домашньою), екстернатом). У попередньому дописі наголошували  про неприпустимість тиску на батьків та учнів і примусу до певної форми здобуття освіти. Між закладом освіти та батьками має бути налагоджене партнерство задля забезпечення найкращих інтересів дитини.

Зарахування на сімейну (домашню) форму здобуття освіти та екстернат відбувається на основі заяви відповідно до Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти. 

Окремо наголосимо, що батьки, інші законні представники обирають заклад освіти, до якого зараховується дитина для здобуття освіти за сімейною (домашньою) формою. 

Зарахування до закладу освіти на індивідуальну форму здобуття освіти проводиться зазвичай до початку навчального року. Переведення здобувачів освіти на індивідуальну форму здобуття освіти може відбуватися протягом навчального року, але не пізніше ніж за 3 місяці до проведення річного оцінювання результатів навчання здобувачів чи державної підсумкової атестації. Таке обмеження не застосовується для переведення на педагогічний патронаж. Для осіб, які здобували чи здобувають освіту за кордоном, зарахування (переведення) на екстернат здійснюється протягом усього календарного року. Зарахування осіб до закладу освіти для здобуття освіти за індивідуальною формою може здійснюватися незалежно від наявності вільних місць у класі.Зарахування (переведення) на індивідуальну форму здобуття освіти здійснюється зазвичай на навчальний рік, – визначає п. 5 р. I Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти. 

Зарахування на повну програму з вивченням всіх предметів у приватних закладах освіти

Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до приватних і корпоративних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти визначається засновником (засновниками) (абз. 2 ч. 4 ст. 9 Закону України “Про повну загальну середню освіту”).

Зарахування за програмою українознавчого компонента в закладах освіти різних форм власності

Зарахування на навчання за українознавчим компонентом відбувається на підставі заяви, поданої одним з батьків, іншим законним представником здобувача освіти або повнолітнім здобувачем, за процедурою, визначеною Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 р. № 367.

Подати заявку на навчання за українознавчим компонентом можна на сайті. 

Звертаємо увагу, що навчання учнів за українознавчим компонентом забезпечують не всі українські заклади освіти. Ознайомитися з переліком закладів, які забезпечують, можна тут.

 

ВИЗНАННЯ НА РІВНЯХ ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ, ЗДОБУТИХ ЗА КОРДОНОМ

 

Визнання результатів навчання, здобутих через формальну освіту в іноземному закладі

Результати навчання, які особа здобула шляхом формальної освіти в іноземному закладі освіти, не потребують оцінювання, визнаються та зараховуються закладом освіти України шляхом співвіднесення шкали оцінювання таких результатів навчання зі шкалою, визначеною системою оцінювання, затвердженою Міністерством освіти і науки України. Це передбачає пункт 5 Порядку визнання на рівнях повної загальної середньої освіти результатів навчання, здобутих шляхом формальної та/або неформальної освіти у суб’єктів освітньої діяльності, розміщених за кордоном (далі – Порядок), що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2025 р. № 734.

Зазначимо, що Міністерство освіти і науки України спільно з ДП «Інформаційно-іміджевий центр» на своєму вебсайті повідомляє, що оновило та розширило шкалу співвіднесення іноземних систем оцінювання з українською 12-бальною шкалою. Це рішення спрощує процес перезарахування результатів навчання для учнів, які здобували освіту за кордоном.

Визнання результатів навчання, отриманих через неформальну освіту в українських осередках за кордоном

Без додаткового оцінювання визнаються та зараховуються закладом освіти України за системою оцінювання, затвердженою Міністерством освіти і науки України, результати навчання з навчальних предметів (інтегрованих курсів) українознавчого компонента, що здобуті особою шляхом неформальної освіти у суб’єктів освітньої діяльності, які успішно пройшли верифікацію та обліковуються з використанням засобів програмно-апаратного комплексу “Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту”. Це визначає пункт 6 Порядку. Наразі відповідні суб’єкти освітньої діяльності готуються до верифікації.

Якщо результати навчання відсутні

Умови проведення оцінювання результатів навчання на загальних засадах

Особи, які не мають документів (їх копій), що підтверджують та/або дають змогу ідентифікувати результати їх навчання, або здобували неформальну освіту в інших суб’єктів освітньої діяльності, які не пройшли верифікацію, проходять оцінювання результатів навчання на загальних засадах, визначених законодавством. Такі ж наслідки настають у разі повторної відмови у визнанні закладом освіти України результатів навчання, які особа здобула шляхом формальної освіти в іноземному закладі освіти. Такі умови визначені пунктами 5 та 6 Порядку. 

Для проведення оцінювання результатів навчання заклад освіти України визначає методи та забезпечує організацію оцінювання у порядку, визначеному законодавством. Заклад освіти України може затвердити положення про оцінювання результатів навчання, яке схвалюється педагогічною радою закладу освіти та оприлюднюється на його офіційному вебсайті відповідно до законодавства.

Обсяг навчального матеріалу для проведення оцінювання з навчальних предметів (інтегрованих курсів) українознавчого компонента повинен забезпечувати оцінювання усіх їх змістових складових, визначених відповідною навчальною програмою закладу освіти України. Обсяг навчального матеріалу і методи оцінювання результатів навчання особи визначаються з урахуванням змісту та специфіки навчальних предметів (інтегрованих курсів) українознавчого компонента, визначених відповідною освітньою програмою закладу освіти України. Обсяг навчального матеріалу і методи оцінювання результатів навчання особи можуть відрізнятися від обсягу і методів, які застосовуються для здобувачів освіти в межах  відповідної освітньої програми закладу освіти України та/або форми здобуття повної загальної середньої освіти, але при цьому повинні забезпечувати належність проведення такого оцінювання відповідно до законодавства (пункт 12 Порядку).

 

ЯК ЗНАЙТИ УКРАЇНСЬКИЙ ОСЕРЕДОК ЗА КОРДОНОМ ДЛЯ НАВЧАННЯ ДИТИНИ

 

З початку повномасштабної війни кількість українських закладів освіти та освітніх осередків освіти за кордоном значно збільшилася. Наразі деякі з них надають освітні послуги у співпраці з Державним ліцеєм “Міжнародна українська школа” відповідно до укладеного договору та видають українські документи про освіту.

Також є й інші українські заклади освіти за кордоном, українські осередки, суботні чи недільні школи, які забезпечують неформальну освіту, однак не видають український документ про освіту. 

Знайти та обрати освітній осередок для навчання у країні перебування можна тут.

Звертаємо увагу, що наразі держава планує провести верифікацію таких закладів/осередків та обліковувати їх із використанням засобів програмно-апаратного комплексу «Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту».  Якщо такі заклади пройдуть верифікацію, то відповідно до пункту 6 Порядку, без додаткового оцінювання визнаються та зараховуються закладом освіти України отримані там результати навчання з навчальних предметів (інтегрованих курсів) українознавчого компонента за системою оцінювання, затвердженою Міністерством освіти і науки України, що здобуті особою шляхом неформальної освіти. 

Вважаю, що держава має створити належні умови для того, щоб українські діти, перебуваючи за кордоном, мали можливість реалізувати свої освітні права та здобувати українську освіту без перевантаження. Неодноразово наголошувала на важливості збереження зв’язку з Україною таких дітей, а також на тому, що при поверненні із закордонних закладів освіти діти мають відчувати підтримку.

Фото: freepik