11 лютого в Україні та світі відзначили День безпечного інтернету. На безпеку поведінки в інтернеті як дитини, так і дорослого впливає рівень їх медіаосвіченості та медіаграмотності. Тобто вміння людини поводитися з цифровими технологіями та інформацією: відрізняти правдиву інформацію від неправдивої, корисну від некорисної, маніпулятивну інформацію від не маніпулятивної.
Перший “Курс з медіаграмотності для батьків”
У День безпечного інтернету сайт для батьків 4mama.ua, який представляла головна редакторка Оксана Шевченко, презентував в Українському кризовому медіацентрі перший “Курс з медіаграмотності для батьків”.
У формі коротких відеороликів та статей він розповідає батькам, як захистити дітей та підлітків від фейків, як навчити їх розпізнавати фейки, наукові фейки та ламати стереотипи, як спілкуватися з підлітками, щоб розвивати їхню медіаграмотність, як правильно ставити запитання для розвитку медіаграмотності у дітей, як навчити їх мислити критично, як захистити дитину від кібербулінгу, як розпізнавати маніпуляцію.
Цей курс можна знайти та пройти на сайті 4mama.ua
Посилання на відеоролики:
Як захистити дітей від неймовірних фейків, в які вірять навіть дорослі
Вчимо дітей розпізнавати наукові фейки та ламати стереотипи
Як допомогти підліткам розпінавати фейки
Як спілкуватися з підлітками, розвиваючи їхню медіаграмотність
Мистецтво ставити запитання для розвитку медіаграмотності у дітей
Запитання до навчання: вчимо дітей критично мислити Відео 1 Частина 1
Запитання до навчання: вчимо дітей критично мислити Відео 1 Частина 2
Родзинкою” курсу є те, що свої враження та висновки після розгляду конкретних кейсів висловлюють діти. Це наочно демонструє, що за правильного підходу можна досягти дуже значущих результатів.
Консультантами при розробці цього курсу були десять експертів: психологи, медіа-консультанти, науковці. Як вчитель медіаграмотності освітній омбудсмен Сергій Горбачов також став одним із експертів-консультантів курсу.
Участь у проєкті “Курс з медіаграмотності для батьків” для освітнього омбудсмена дуже важлива, оскільки він захищає права учасників освітнього процесу. Якщо дитина на шкільних перервах багато користується інтернетом, але не є достатньо медіаграмотною, освітнє середовище для неї може стати небезпечним: через кібербулінг, фейкову інформацію, небезпеку повторення речей з Youtube-роликів, що можуть загрожувати життю як самої дитини, так і дітей, які її оточують.
Про що говорили під час презентації курсу
Як один із розробників курсу освітній омбудсмен взяв участь у цій презентації разом із Любов’ю Найдьоновою, докторкою психологічних наук, керівницею всеукраїнського експерименту з масового впровадження медіаосвіти, яка також була експерткою при розробці курсу.
Обговорювали основні проблеми медіаосвіти та медіаграмотності у ланці батьки-діти: як навчити дітей медіаграмотності та які інструменти для цього можна використовувати.
Висловлюючи думку медіаосвітян, Любов Найдьонова наголосила, що медіаосвіта дитини має розпочинатися не у школі, а ще з раннього дитинства, в сім’ї. А вже в закладі освіти педагоги можуть лише вдосконалювати те, що вже закладено у родині. Але, на жаль, не завжди у родині закладаються засади медіаграмотності.
Також пані Найдьонова відзначила, що практично всі моделі розвитку медіаграмотності дітей включають компонент роботи з батьками. Тобто, якщо батьки не будуть володіти основами медіаграмотності, то позитивного ефекту досягти буде складно. Тому, насамперед, необхідно допомагати батькам підвищувати їхній рівень медіаграмотності.
Голова проєкту Оксана Шевченко також висловилася, що найкращими вчителями для своїх дітей є їхні батьки. Але, на жаль, дуже часто батьки зайняті і не завжди мають час, щоб вчитися новому. Тому інформація в курсі подається у коротких відеороликах, щоб допомогти батькам дізнатися більше за мінімальний час.
Освітній омбудсмен зауважив, що наші діти цифрової епохи знають та володіють інформацією сучасного цифрового світу більш глибоко, ніж батьки, бо для них цифровий світ – це природне середовище.
Тому він переконаний, що треба допомагати дорослим вчитися правильно регулювати використання новітніх технологій дітьми. А для цього батькам необхідно контактувати з дітьми, щоб бути з ними “на одній хвилі”: щоб розуміти, що діти дивляться, про що вони говорять. Цей проєкт тим і важливий, що допомагає батькам стати більш обізнаними, щоб потім краще зрозуміти дітей.
Освітній омбудсмен наголосив, що з одного боку, інституційно в нашій країні для медіаосвіти зроблено вже багато: її концепція закладена в Закон України “Про освіту”, НУШ, інші програми. Але з іншого боку, реальний стан медіаграмотності та можливість протидіяти серйозним інформаційним загрозам не тішить.
Наприклад, у мережі знову поширюється фейкове повідомлення про смерть хлопчика від води “Тархун”, яке спрямоване на батьків. Детальніше з повідомленням можна ознайомитися за посиланнями: http://bit.ly/2So8m72 та http://bit.ly/2uJOrX3.
Люди вірили і знову вірять цьому повідомленню. Насамперед через те, що воно викликає сильну емоцію та реакцію через смерть дитини. Проте ми можемо допомогти людині навчитися розуміти небезпеку та наслідки від таких повідомлень.
Освітній омбудсмен звертає увагу на те, що ключовим маркером того, що повідомлення фейкове, є наш емоційний стан після його прочитання: “Якщо ви відчуваєте, що хочете терміново репостнути повідомлення, чи висловити своє обурення – порахуйте до 15-и, видихніть і лише після цього ще раз подумайте: “А чи варто репостити те, що вимагає перевірки?”
Разом з Оксаною Шевченко та Любов’ю Найдьоновою Сергій Горбачов закликає батьків, заклади освіти, наукових працівників долучитися до національної кампанії “Батьківський тиждень безпечного інформаційного простору”, який ініціює Інститут соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України. Ви можете провести акції та роз’яснення з медіаграмотності, закликати батьків ознайомитися і використати “Курс з медіаграмотності для батьків” та інші інструменти для підвищення батьківської медіаграмотності.