Новий навчальний рік не лише дозволив повернутися учням до очного навчання у школах, а й, на жаль, став “хорошою” можливістю для деяких вчителів, керівників закладів загальної середньої освіти, представників місцевих влад, зокрема, освітніх управлінців ганебно використовувати під час уроків примусову дитячу працю. Такі історії останнім часом почастішали в медіа та у соціальних мережах: приміром, заготівля (саджання, догляд та збір урожаю) овочів, ягід та городини на зиму учнями та педагогаминосіння важких предметів, зокрема гарбузів, під час уроків, прибирання парку учнями та студентами зі всього міста в урочний час. 

Нагадую керівникам закладів освіти, педагогічним працівникам та всім управлінцям, що, відповідно до частини 1 статті 53 Закону України “Про освіту”, здобувачі освіти мають право на: безпечні та нешкідливі умови навчання та утримання; захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, булінгу (цькування), що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти. І саме керівник зобов’язаний забезпечувати створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), організацію освітнього процесу та здійснення контролю за виконанням освітніх програм (частина 3 статті 26 Закону України “Про освіту”). У школі діти повинні здобувати знання, а не перетворюватися на робочий ресурс вчителя, директора, міста або селища.

Це передбачається й пунктом 5 статті 53 Закону України “Про освіту”: залучення здобувачів освіти під час освітнього процесу до виконання робіт чи до участі у заходах, не пов’язаних з реалізацією освітньої програми, забороняється, крім випадків, передбачених рішенням Кабінету Міністрів України.

Якою, скажіть мені, освітньою програмою передбачається праця дітей під час уроків на городі чи прибирання території міста?!

 

ПРАЦЯ ТА ВОЛОНТЕРСТВО  – У ЧОМУ РІЗНИЦЯ

Але це не означає, що діти не можуть ДОБРОВІЛЬНО допомогти, скажімо, посадити квіти в улюбленому дворі чи прибирати певну ділянку парку. Тільки відбуватися це має в позаурочний час. Тому прошу розрізняти примусову працю і добровільне волонтерство.  

Волонтерська діяльність –  це добровільна, наголошую, добровільна соціально спрямована, неприбуткова діяльність, що здійснюється волонтерами шляхом надання волонтерської допомоги. Права  та обов’язки волонтерів визначаються статтею 7 Закону України “Про волонтерську діяльність”.

Волонтер – фізична особа, яка добровільно здійснює соціально спрямовану неприбуткову діяльність, надаючи волонтерську допомогу.

Волонтерами можуть стати громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах та які є дієздатними. Особи від 14 до 18 років можуть бути волонтерами лише за згодою батьків (усиновлювачів), прийомних батьків, батьків-вихователів або піклувальника. Волонтери від 14 до 18 років не можуть допомагати у медичних закладах, ліквідовувати наслідки надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру, допомагати Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, правоохоронним органам, органам державної влади під час дії особливого періоду, правових режимів надзвичайного чи воєнного стану, проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

 

ЯК ЗАЛУЧАТИ ДІТЕЙ ДО ПРАЦІ

Вікові обмеження, особливості залучення дитини до праці та порядок застосування праці дітей визначаються статтею 21 Закону України “Про охорону дитинства” та законодавством України про працю.

Прийняття дитини на роботу допускається з 16 років. Але, згідно зі статтею 188 Кодексу законів про працю України, як виняток для працевлаштування на роботу можуть приймати також дітей віком від 15 років лише за згодою одного із батьків або особи, яка його замінює.

Діти приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду за наявності письмового медичного висновку про відсутність протипоказань для участі у трудовій діяльності та в подальшому до досягнення 21 року щорічно підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам.

Забороняється залучення дітей до найгірших форм дитячої праці, участі у важких роботах і роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах та до праці понад встановлений законодавством скорочений робочий час (стаття 21 Закону України “Про охорону дитинства”).

Неповнолітніх працівників також не мають права залучати:

Чудовий приклад Миргородської громади, у якій влада організувала оплачувані громадські роботи під час літніх канікул для учнів та студентів 14 – 18 років. Для цього з бюджету громади було виділено 50 тис. грн.

До громадських робіт долучилися сорок юних працівників, за погодженням із їхніми батьками. Ця програма успішно триває вже декілька років. 

Але законна праця неповнолітніх і волонтерська діяльність має здійснюватися у позаурочний час! 

 

САНІТАРНИЙ РЕГЛАМЕНТ ЗАБОРОНЯЄ ПРИБИРАТИ ШКІЛЬНУ ДІЛЯНКУ

Санітарний регламент для шкіл, який набув чинності з 1 січня 2021 року, змінив навіть правила прибирання учнями школи. Раніше учні 2-4 класів могли брати участь у прибиранні території школи, а учні 5-12 класів – у генеральному та щодобовому поточному прибиранні ділянки (підмітати, очищувати від снігу, саджати дерева). Новий регламент не дозволяє такі прибирання, а лише створює правило, що учні повинні тримати власне робоче місце в чистоті, прибирати за собою сміття. Робота із самообслуговування має проводитися за участю педагогічних та/або медичних працівників і не перевищувати 1 годину на тиждень.

Також учням 5-11(12) класів дозволяється поливати рослини та робити вологе прибирання без миючих і дезінфікуючих засобів поверхонь навчальних приміщень (крім вікон та підлоги). Учням забороняється виконувати небезпечні для їхнього життя та здоров’я роботи, зокрема, ті, через які вони можуть заразитися інфекційними хворобами.

 

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЕКСПЛУАТАЦІЮ ДИТЯЧОЇ ПРАЦІ

Відповідно до статті 3 Конвенції про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці №182, примусова  чи  обов’язкова  праця належить до однієї з найгірших форм дитячої  праці.

Стаття 43 Конституції України забороняє використання примусової праці та використання праці неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров’я роботах.

Відповідно до статті 150 Кримінального кодексу України, експлуатація дитини, яка не досягла віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання її праці карається арештом до шести місяців або обмеженням волі до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Ті самі дії, вчинені щодо кількох дітей або якщо вони спричинили істотну шкоду для здоров’я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини, або поєднані з використанням дитячої праці в шкідливому виробництві, караються позбавленням волі від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Якщо згадані дії вчинені організованою групою, вони караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (стаття 150 Кримінального кодексу України).

 

ДО КОГО ЗВЕРТАТИСЯ У РАЗІ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ДІТЕЙ

 

Стаття 32 Конвенції про права дитини визначає право дитини на захист від економічної експлуатації та від виконання будь-якої роботи, яка може бути небезпечною для здоров’я, перешкоджати отриманню освіти чи завдавати шкоди її здоров’ю, фізичному, розумовому, духовному, моральному та соціальному розвитку.

Якщо дитина постраждала від трудової експлуатації, ви можете звернутися до: