Чим закордонні школи відрізняються від українських? Результати опитування батьків, чиї діти знаходяться за кордоном

Освітні проблеми українців за кордоном

Ми завершили опрацювання результатів опитування батьків здобувачів освіти, які перебувають за кордоном. Й у сьогоднішній публікації наводимо найважливіші з них:

чим закордонні школи відрізняються від українських;
проблеми, з якими зіткнулися в освіті здобувачі освіти та батьки, які перебувають за кордоном;
чи зберігають зв’язок здобувачі освіти, які знаходяться за кордоном, з Україною.

Опитування, що проводила Служба освітнього омбудсмена на своїх офіційних каналах комунікації, було кількісним та проводилося на доступній вибірці (available sampling), що означає залучення до дослідження всіх охочих потенційних респондентів, що відгукнулися на заклик до участі у дослідженні.

Результати опитування не претендують на репрезентативність у масштабах всієї країни, але це не може бути приводом для їхнього знецінення, оскільки вони відображають думку аудиторії, охопленої дослідженням, та демонструють наявність важливих проблем, якими не можна нехтувати, – саме з такою метою використовується даний тип досліджень.

Участь в опитуванні взяли 7921 батьків здобувачів освіти, які знаходяться за кордоном. Серед них батьки:

учнів закладів загальної середньої освіти – 89,2% (7065) опитаних;
вихованців закладів дошкільної освіти – 6,9% (550) опитаних;
здобувачів закладів фахової передвищої освіти – 1,3% (106) опитаних;
студентів закладів вищої освіти – 1,1% (86) опитаних;
здобувачів закладів професійної(професійно-технічної) освіти – 0,8% (61) опитаних;
закладів спеціальної освіти – 0,7% (57) опитаних.

Найголовніший результат цього опитування: ми виразно побачили, що позитивні відмінності інших освітніх систем, які відзначають батьки, практично точно моделюють концепцію Нової української школи, яку ми створюємо в Україні. Простіше кажучи, можна впевнено стверджувати, що українські батьки, чиї діти навчаються зараз за кордоном, отримали можливість зазирнути у майбутнє і побачити, що саме має дати нашим дітям Нова українська школа після її повноцінного впровадження.

ЗВ’ЯЗОК УКРАЇНСЬКИХ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ЗА КОРДОНОМ З УКРАЇНОЮ

Чи планують опитані батьки повертатися з дітьми з-за кордону в Україну

Більшість опитаних батьків, які зараз знаходяться зі своїми дітьми за кордоном, раніше чи пізніше планують повернутися в Україну – 82,5% (6537). З них:

– 39,6% (3137) опитаних батьків планують повернутися в Україну після завершення війни (це батьки вихованців закладів дошкільної освіти – 6,5% (203) опитаних, батьки учнів закладів загальної середньої освіти – 89% (2792) опитаних, батьки закладів спеціальної освіти – 1% (30) опитаних, батьки здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти – 0,8% (26) опитаних, батьки здобувачів фахової передвищої освіти – 1,6% (51) опитаних, батьки студентів закладів вищої освіти – 1,1% (35) опитаних);

– 2,6% (209) опитаних планують повернутися протягом пів року;

– 2,4% (187) опитаних хочуть повернутися до 1 вересня 2022 року.

Ще 37,9% (3004) опитаних планують повернутися, але не знають, коли це зробити.

12% (953) опитаних ще не визначилися або вагаються, чи повертатися.

3,9% (308) – не планують повертатися та хочуть залишитися за кордоном.

1,6% (123) опитаних вказували, що не знають, коли повернуться або повернуться тоді, коли буде безпечно.

Тому дуже важливо підтримувати наших громадян, допомагати дітям, які за кордоном, із реалізацією їхнього права на освіту, сприяти тому, щоб ті громадяни, які ще не визначилися, чи повертатися додому, обов’язково повернулися в Україну. Наші пропозиції щодо того, що для цього можна зробити – тут.

У яких закладах освіти навчалися здобувачі освіти, які перебувають за кордоном

Значна частина опитаних батьків – 40,4% (3203) повідомили, що дитина навчалася одночасно у двох закладах: очно в закордонному та дистанційно в українському.

Більше третини опитаних батьків – 34,9% (2763) зазначили, що дитина навчалася дистанційно лише в українському закладі освіти.

1,2% (97) опитаних батьків вказали, що дитина навчалася очно в українській школі за кордоном, ще 0,8% (65) опитаних зазначили, що дитина одночасно навчалася в суботній чи недільній українській школі (класі) за кордоном та в закордонному закладі освіти.

Лише 11% (871) зазначили, що дитина навчалася тільки в закордонному закладі освіти.

Тобто бачимо величезне прагнення здобувачів освіти, які перебували за кордоном у минулому навчальному році, не втрачати зв’язок з Україною, та, попри всі виклики, продовжувати здобувати українську освіту, вивчати українську мову, літературу, історію.

Ще 8,3% (656) опитаних батьків зазначили, що дитина зовсім ніде не навчалася: з них 45,1% (296) опитаних – це батьки вихованців закладів дошкільної освіти, 52,9% (347) опитаних – батьки учнів закладів загальної середньої освіти, 0,15% (1) опитаний – батьки здобувачів спеціальної освіти, 0,15% (1) опитаний – батьки здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти, 0,6% (4) опитаних – батьки студентів фахової передвищої освіти, 1,1% (7) опитаних – батьки здобувачів вищої освіти.

Нагадуємо батькам, що дитина зобов’язана здобувати шкільну освіту. Батьки зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти та готувати її до самостійного життя (частина 3 статті 150 “Сімейного кодексу України”). Обов’язок батьків – сприяти, щоб дитина виконувала освітню програму та досягала передбачених програмою результатів навчання (частина 3 статті 55 Закону України “Про освіту”)

266 (3,4%) опитаних батьків зазначили інші варіанти, зокрема, що приїхали за кордон після закінчення навчального року чи навчалися самостійно.

На запитання щодо обов’язку відвідувати заклад освіти у країні перебування більш ніж половина батьків – 58,5% (4633) опитаних повідомили, що дитина зобов’язана відвідувати заклад освіти у країні перебування, 18,4% (1461) – не володіють інформацією про це. 11,8% (938) опитаних батьків зазначили, що для українців навчання у закордонному закладі їхньої країни перебування не є обов’язковим, 10% (783) опитаних батьків повідомили, що дитина не зобов’язана відвідувати заклад освіти у країні перебування. Інші 1,3% (106) опитаних – це батьки абітурієнтів, студентів або дошкільників.

КРАЇНИ ПЕРЕБУВАННЯ УКРАЇНСЬКИХ БІЖЕНЦІВ, які взяли участь в опитуванні

Більшість опитаних українських здобувачів освіти, які знаходяться за кордоном, перебувають у Польщі – 28,2% (2233) та Німеччині – 24,2% (1919). Також частина батьків зі здобувачами освіти перебувають у Чехії – 7,5% (591) опитаних, Румунії – 3,8% (304) опитаних, на Кіпрі – 3,6% (286), Нідерландах – 2,7% (214), Словаччині – 2,7% (213), Італії – 2,4% (194), Австрії – 2% (159).

Менш ніж 2%, але більш ніж 1% опитаних – у Великобританії, Франції, Болгарії, Іспанії, Литві, Швейцарії, Норвегії, Туреччині, Угорщині.

Менш ніж 1% опитаних – у Фінляндії, Ірландії, Швеції, Бельгії, Молдови, Данії, Португалії, Латвії, США, Естонії, Греції, Канаді, Словенії, Грузії, Чорногорії, Хорватії, Північній Македонії, Єгипті, Люксембурзі, Ізраїлі, Вірменії, Азербайджані, ОАЕ, Албанії, Мальті, Японії, Бразилії, Австралії, Сан-Маріно, Південній Кореї, Індії, Узбекистані, Сербії, росії та інших країнах.

ЧИМ ЗАКОРДОННІ ШКОЛИ ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ ВІД УКРАЇНСЬКИХ

Більшість батьків звернули увагу на інше ставлення в закордонних школах до дитини – з добротою та більшою повагою, на підходи до навчання та практичність й актуальність отриманих знань і компетентностей. Також значною перевагою, яку зазначили батьки, є відсутність у закордонних школах так званих “батьківських комітетів” та збору коштів із батьків.

На загал, особливості освіти дітей у школах інших країн, про які висловлюються батьки, доволі точно моделюють концепцію Нової української школи, яку ми створюємо в Україні.

Наголошуємо, оскільки батьки могли обирати кілька варіантів відповідей щодо того, чим закордонні школи відрізняються від українських, сума відсотків може не складати 100%.

Вчитель, дитина, атмосфера

ставлення педагогів з добротою та повагою до дитини, дотримання прав людини, дитина захищена від принижень дорослого – 88,5% (7015) опитаних;
людяність та професійність педагогів, щирість та доброта, вчитель не підвищує голос, немає наказового тону, надає індивідуальну допомогу учню, якщо виникають труднощі у навчанні – 76% (6023) опитаних;
професійність педагогів, престижність професії, більше поваги до людини, на посаду вчителя проводиться конкурс та є відбір за певними критеріями, тому випадкових людей в освіті немає – 75% (5937) опитаних;
закордонний заклад освіти – вільний простір для здобувачів освіти, де панує дружня та вільна атмосфера – 65,1% (5156) опитаних.

Освітні програми та зміст освіти

Варто зазначити, що перелічені нижче особливості закордонних шкіл також відповідають нашим прагненням у вдосконаленні змісту освіти, що передбачено концепцією Нової української школи:

освітні програми адаптовані до життя, знання (компетентності) актуальні та сучасні, їх можна використовувати у житті, навчання в ігровій формі, особливо у початковій школі, також поширена практика створення шкільних проєктів під час уроків або як форми домашнього завдання, часто проводяться безплатні екскурсії – 97,8% (7739) опитаних;
застосовується індивідуальний підхід до кожної дитини, велика увага приділяється психологічному стану дитини, активно та без тиску з дітьми працюють психолог та соціальний педагог, булінг на мінімальному рівні або практично відсутній, дітей навчають не конфліктувати, гратися разом, займати себе іграми, закордонні діти інакше виховані, тому ставлення до інших дітей краще – зазначають 97,7% (7740) опитаних батьків;
відсутнє надмірне навантаження дітей, діти не вчать непотрібну та зайву інформацію, вивчають менше предметів, а оцінювання не є каральним методом – 85,5% (6771) опитаних;
велика увага приділяється мистецтву, музиці, спорту, здоровому способу життя, читанню книжок, викладення матеріалу відбувається цікаво, креативно, досить часто з різноманітними дослідами, є щоденні прогулянки та ігри на вулиці – 84,6% (6702) опитаних;
діти вільно почуваються на уроках, правила поведінки у школі прості, логічні та зрозумілі, немає шкільної форми, у школі не обмежують активність – 84,2% (6668) опитаних;
менша кількість дітей у класі, під час уроків забирають телефони, менша кількість контрольних, самостійних, домашніх завдань – 67,9% (5386) опитаних;
дітей спонукають до обговорення, висловлення своєї думки, навчають поважати один одного, знаходити спільну мову, комунікувати один з одним, працювати в команді – 63,9% (5064) опитаних;
працює шкільна електронна безоплатна система, де батьки отримують повідомлення, оголошення, оцінки дитини тощо – 19,9% (1575) опитаних;
велика увага приділяється дітям з особливими потребами, цим дітям надаються усі необхідні послуги – 11,5% (914) опитаних.

Заклади освіти та фінансові питання

у закладах освіти немає батьківських комітетів, із батьків не збирають гроші на ремонт школи та класу – про це зазначили 98,8% (7829) опитаних;
закордонні школи краще фінансуються, будівлі школи сучасні, забезпечені всім необхідним – 83% (6577) опитаних;
додаткові зошити з різних предметів не закуповують, держава забезпечує канцтоварами всіх дітей – 45,9% (3637) опитаних;
харчування повноцінне, якісне, із сучасним меню – 33,3% (2636) опитаних.

11,4% (903) опитаних батьків не знають, чим українські школи відрізняються від закордонних.

ОСВІТНІ ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКИХ БІЖЕНЦІВ

Перебуваючи за кордоном під час повномасштабної війни, батьки здобувачів освіти зіткнулися з такими проблемами щодо навчання дітей (звертаємо увагу, що сума зазначених нижче відсотків не складає 100%, оскільки батьки могли обирати кілька варіантів відповідей для позначення проблем).

Мовний бар’єр

На першому місці – мовний бар’єр. Про цю проблему зазначили 69,1% (5476) опитаних батьків. Про складність соціалізації та комунікації з однолітками вказали 17,8% (1412) опитаних.

Проблеми щодо освітнього процесу

34,8% (2756) опитаних батьків повідомили, що час навчання в закордонному та українському закладах освіти збігається. 27% (2140) опитаних зазначили, що дитина отримувала подвійне навантаження через навчання в українському та закордонному закладі освіти.

8,4% (663) опитаних указали проблемою різновікові класи в українській школі за кордоном чи в закордонному закладі освіти.

Різні освітні програми

Про різні освітні програми в українських та закордонних школах зазначили 34,5% (2731) опитаних батьків.

5,7% (449) опитаних повідомили, що дитина у закордонній школі була зобов’язана відвідувати уроки, які не вивчала в українській школі. А 6,7% (531) батьків зіткнулися з тим, що викладання та тлумачення предмета історія за кордоном відрізняється від того, як це робиться в Україні.

Психологічні проблеми

13% (1033) опитаних батьків вказали про складний емоційний стан чи психологічні проблеми дитини, що заважали їй навчатися.

Проблеми щодо дистанційного навчання

9,6% (761) зазначили про відсутність (нестачу) гаджетів для навчання.

6,7% (533) повідомили, що дитина не сприймала дистанційне навчання, яке було організовано українським закладом освіти.

Вступ до закладу освіти

Про неможливість вступу на відповідний рівень освіти у закордонному закладі освіти зазначили 16,5% (1308) опитаних батьків.

9,7% (770) опитаних вказали про неможливість дитини перейти до наступного класу.

Проблеми з документами

2,8% (221) опитаних батьків повідомили, що українські заклади освіти не приймають довідки про навчання дитини у закордонному закладі.

1,6% (129) батьків зазначили про проблеми з видачею документів про навчання у закордонних школах.

1,3% (105) повідомили, що втратили документи про освіту в Україні.

Проблеми щодо забезпечення права на освіту дітей з особливими потребами

1,9% (148) опитаних батьків вказали, що дитині з особливими освітніми потребами неможливо або проблемно було забезпечити якісний освітній процес та отримувати відповідні послуги в закордонному закладі освіти.

Ще 1% (82) опитаних батьків зазначили, що дитині з особливими освітніми потребами неможливо було забезпечити якісний освітній процес та отримувати відповідні послуги в українському закладі освіти.

Дорога до закладу освіти

7,5% (596) зазначили, що дитині було складно добиратися до закладу освіти.

Платні підручники

3,5% (277) опитаних повідомили про необхідність оплати підручників у країні перебування.

ПЛАНИ УКРАЇНСЬКИХ БІЖЕНЦІВ ЩОДО ЗДОБУТТЯ ОСВІТИ В НОВОМУ НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

Чи планує дитина навчатися в закордонному закладі освіти у новому навчальному році

35,9% (2844) опитаних батьків зазначили, що в новому навчальному році дитина планує навчатися в тому ж закордонному закладі освіти, де навчалася раніше, ще 17,1% (1355) опитаних повідомили, що дитина планує навчатися у новому закладі освіти за кордоном. 11,3% (897) опитаних зазначили, що дитина не навчалася в закордонному закладі, але планує там навчатися.

17,1% (1358) опитаних батьків вказали, що дитина зовсім не планує навчатися у закордонному закладі, бо продовжить дистанційно навчатися в українському закладі освіти за попереднім місцем проживання. Ще 3,2% (253) опитаних зазначили, що дитина не планує навчатися у закордонному закладі, бо продовжить дистанційно навчатися в українському закладі освіти, який обрали під час війни.

4,9% (391) опитаних вказали, що планують навчатися лише в українській школі за кордоном.

3% (240) опитаних не планує навчатися за кордоном, бо родина хоче повернутися до України до початку навчального року.

7,5% (583) опитаних зазначили інші варіанти, зокрема про одночасне навчання в українському та закордонному закладі освіти.

Чи планує дитина навчатися в українському закладі освіти, перебуваючи за кордоном

45,1% (3570) опитаних батьків зазначили, що дитина планує навчатися дистанційно в українському закладі освіти, бо хоче повернутися до України та продовжити навчання.

36% (2848) опитаних повідомили, що дитина планує навчатися дистанційно, оскільки не хоче втрачати зв’язок з Україною.

10% (795) опитаних планують повернутися до України.

8,9% (708) опитаних планують очно навчатися в українському закладі освіти (класі) за кордоном.

ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ОСВІТИ ЗА КОРДОНОМ

Ми запропонували батькам здобувачів освіти, які знаходяться за кордоном, також висловити власну думку щодо переваг та недоліків освіти за кордоном. Багато батьків знову серед переваг вказали на повагу педагога до дитини та людяність, що є і базовим прагненням втілення концепції Нової української школи.

Також батьки вважають перевагами освіти за кордоном:

інший підхід до навчання, особливо до вивчення іноземних мов;
спрямованість освіти на всесторонній розвиток дитини та отримання знань, корисних для використання у житті;
більше вільного простору для дітей, багато практичних занять, зокрема на природі та менше навантаження;
увагу до психологічного стану дітей;
підтримку учнів з особливими освітніми потребами;
краще матеріальне забезпечення шкіл.

Серед недоліків освіти за кордоном батьки зазначили, зокрема:

неможливість вивчати українську мову, історію та культуру;
12-13-річне, а в деяких країнах – 15-річне навчання у школі;
платні підручники;
відсутність державних дитячих садочків.

Також батьки залишали власні пропозиції щодо освітнього процесу та розв’язання проблемних питань. Вони запропонували:

здійснювати більш індивідуальний підхід до дітей та їх освітніх потреб;
адаптувати дистанційне навчання в Україні до розкладу навчання за кордоном з можливістю ведення та доступу до відеозаписів уроків;
здійснювати відкриту комунікацію керівників та вчителів закладу освіти з дітьми та батьками, зокрема в онлайн-формі;
зменшити навантаження, адже дуже велика кількість інформації, яку діти не встигають обробляти;
надати дитині можливість обирати предмети, які вона буде вивчати дистанційно в українській школі;
приділяти більше уваги вивченню іноземних мов;
організувати філії українських шкіл за кордоном;
ввести електронний щоденник;
забезпечити вчителів сучасною комп’ютерною технікою.

Найголовніший результат цього опитування: ми виразно побачили, що позитивні відмінності інших освітніх систем, які вражають батьків, практично точно моделюють концепцію Нової української школи, яку ми створюємо в Україні.

Простіше кажучи, можна впевнено стверджувати, що українські батьки, чиї діти навчаються зараз за кордоном, отримали можливість зазирнути у майбутнє і побачити, що саме має дати нашим дітям Нова українська школа після її повноцінного впровадження.

Днями ми також оприлюднили наші пропозиції щодо вирішення проблем організації освітнього процесу в умовах воєнного стану, зокрема у сфері державної політики, для органів влади, органів управління освітою, закладів освіти, педагогів та батьків. Наші пропозиції ми розробляли на основі результатів опитування щодо проблем, які зазначали батьки здобувачів освіти, котрі перебувають за кордоном, батьки здобувачів освіти, котрі перебувають в Україні, здобувачів освіти та педагогічних працівників, а також звернень до освітнього омбудсмена. Ми вже оприлюднили всі результатами опитування батьків здобувачів освіти, які перебувають в Україні, ознайомитися з ними ви можете в публікаціях на нашому сайті. Також очікуйте публікацію з результатами опитування педагогічних працівників.