Чи потрібні відеоспостереження та відеофіксація в закладах освіти: закордонний досвід

2023, 27 Лют

Ми вивчили й узагальнили досвід різних країн щодо питання встановлення відеоспостереження та здійснення відеофіксації у закладах освіти. Це питання дуже непросте – у більшості країн виникає дилема, як знайти межу між надмірним втручанням через встановлення камер у шкільне життя здобувачів та працівників закладів освіти, але водночас забезпечити в такий спосіб безпеку в закладі освіти. Питання, встановлювати відеокамери у закладі освіти, чи ні, здебільшого вирішується на рівні закладу освіти. Заклади освіти розробляють власні політики конфіденційності. Але основою для розробки такої політики є національне законодавство, а також рекомендації, інструкції тощо для закладів освіти, розроблені департаментами освіти (аналоги МОН) або спеціальними державними органами, що сприяють захисту персональних даних.

Виконавче агентство з питань європейської освіти та культури у заяві про конфіденційність “Відеоспостереження (CCTV) – цифрове та аналогове зберігання. Заява про конфіденційність” визначає наступні важливі принципи поводження з відеоінформацією у разі встановлення відеоспостереження:

  • оскільки на відео можна ідентифікувати людей – ця інформація вважається персональними даними;
  • добре спроєктовані системи відеоспостереження – потужні інструменти для розв’язання проблем безпеки даних; погано спроєктовані системи лише порушують нашу конфіденційність;
  • камери потрібно використовувати розумно для конкретних цілей безпеки, мінімізуючи збір нерелевантних даних;
  • особи, на яких поширюється дія відеоспостереження, повинні бути проінформовані під час його встановлення про моніторинг, його мету та тривалість зберігання запису та ким;
  • необхідно здійснювати своєчасне й автоматичне видалення відзнятих матеріалів. Докладніше.

Про досвід різних країн щодо процедури відеоспостереження та відеофіксації у закладах освіти читайте нижче.

Велика Британія

За інформацією охоронних компаній Великобританії, встановлювати чи не встановлювати відеоспостереження вирішує кожна школа індивідуально, враховуючи думку адміністрації, батьків та вчителів. Більшість камер відеоспостереження в школах встановлюють поза будівлею та в коридорах, щоб зафіксувати злочини. У класах не вистачає камер через відсутність грошей на їх придбання та суперечливі погляди щодо права встановлювати камери у класі. Школи не можуть розміщувати камери у приватних зонах, тобто роздягальнях, туалетах. Камери відеоспостереження зазвичай зберігають запис приблизно 30 днів. Закон про права сім’ї на освіту та конфіденційність захищає всі особисті записи учнів. І учні, і батьки мають право перевіряти будь-яке відео, яке вони показують, і давати дозвіл на будь-які випуски відео.

Департамент освіти Великобританії рекомендує встановлювати відеоспостереження, щоб використовувати відео як доказ після будь-якого інциденту та для розпізнавання обличчя для ідентифікації злочинця. 

Він зазначає, що шкільна система відеоспостереження підпадає під дію кодексу практики Офісу комісара з інформації, який посилається на Загальний регламент захисту даних Великої Британії (General Data Protection Regulation, GDPR; Regulation (EU) 2016/679 GDPR). Причина, чому записи з камер відеоспостереження підпадають під дію GDPR, полягає в тому, що оскільки можна ідентифікувати особу за допомогою записів із камер відеоспостереження, вони класифікуються як інформація, яка дозволяє ідентифікувати особу. Відповідно до GDPR, із записами камер відеоспостереження в школах слід поводитися так само як з іншими даними, зберігати їх у безпеці, дотримуючись чіткої політики зберігання, та належним чином видаляти, якщо це необхідно.

Відзнятий матеріал завжди слід використовувати за призначенням. Наприклад, якщо відеоспостереження було встановлено для безпеки шкільних приміщень, тоді неможливо використовувати записи камери відеоспостереження для оцінки роботи персоналу. Умови використання відео мають бути викладені у вашій політиці конфіденційності, яка має бути загальнодоступною, наприклад, на вебсайті вашої школи. Повсякденну відповідальність за систему відеоспостереження має нести окрема особа, яка має забезпечити регулярний перегляд системи.

Школа, яка використовує відеоспостереження, повинна мати відповідні вивіски, що повідомляють персонал і учнів, а також відвідувачів, що за ними стежать і з якою метою.

Сполучені Штати Америки

За даними Національного центру статистики освіти США, під час Національного опитування жертв злочинів, учнів віком 12–18 років опитали, чи вживаються в їхніх школах певні заходи безпеки, й 86% учнів середньої та старшої школи зазначили, що в їхніх школах встановлені камери відеоспостереження. 

У США існує кілька федеральних грантових програм, які допомагають школам оплачувати свої потреби у сфері безпеки. Ці програми включають Фонд надзвичайних ситуацій початкової та середньої школи (ESSER), Закон про допомогу, допомогу та економічну безпеку внаслідок коронавірусу (CARES) і Закон про додаткові асигнування на реагування на коронавірус та допомогу. Всі школи, які отримують федеральне фінансування через гранти або позики, мають дотримуватися розділу 889 Закону Джона С. Маккейна про дозвіл на національну оборону (NDAA) 2019 року, відповідно до якого забороняється державним підрядникам надавати федеральному уряду телекомунікаційне або відеоспостереження обладнання, системи або послуги (або їх суттєві компоненти), вироблені або надані п’ятьма китайськими компаніями та їхніми дочірніми компаніями та філіями. Окремо розділ 889 забороняє державним підрядникам використовувати ці заборонені предмети чи послуги, незалежно від того, чи використовуються вони під час виконання робіт за федеральним контрактом. Докладно – за посиланням.

У США в різних штатах діють різні закони щодо спостереження на території школи. Тому під час налаштування чи зміни системи відеоспостереження необхідно та надзвичайно важливо переглянути закони штату.

За інформацією американської технологічної компанії Taylored Systems, закони США дозволяють використовувати відеокамери для спостереження за місцями, де конфіденційність є необґрунтованою, наприклад, у коридорах чи відкритих дворах.

Делавер, Мен, Нью-Гемпшир, Південна Дакота та деякі інші штати мають суворі закони щодо прихованого відеоспостереження. Тому камери відеоспостереження в школах мають бути помітні.

Деякі камери можуть записувати аудіо, а федеральні закони забороняють аудіозапис осіб без згоди принаймні однієї особи. У деяких ситуаціях аудіозапис може бути дозволений, якщо є добре видима вивіска, яка попереджає людей про аудіозапис. Школи, які хочуть записувати аудіо за допомогою відеокамер, повинні проконсультуватися з місцевими правоохоронними органами та державними службовцями, щоб визначити, що дозволено законом. Якщо камери відеоспостереження в школах добре видно і записують відео лише з місць, де конфіденційність необґрунтована, вивіски не потрібні. Докладніше – тут.

Канада

Деякі шкільні ради розглянули можливість впровадження відеоспостереження для боротьби з проблемами насильства та вандалізму в школах. Водночас це породило занепокоєння щодо дотримання балансу між правом на приватне життя та необхідністю гарантувати безпеку на території школи. 

Ще у грудні 2003 року ці проблеми були розглянуті Комісаром Онтаріо з питань інформації та конфіденційності та видані Інструкції щодо використання камер відеоспостереження в школах, які визначають повноваження закладів освіти на збирання інформації, політику та процедури відеоспостереження.

Відповідно до цих Інструкцій, шкільні ради повинні визначити мету відеоспостереження – це потрібно для захисту учнів і персоналу чи для запобігання деструктивній поведінці, наприклад, вандалізму.

У разі запровадження відеоспостереження необхідно розробити письмову політику, яка повинна визначати:

  • цілі програми відеоспостереження;
  • осіб, уповноважених керувати системою;
  • місця відеоспостереження та час його проведення;
  • обмеження доступу до зібраної інформації за визначеними особами – лише тими, кому «потрібно знати» – та обставинами;
  • обмеження використання інформації для цілей, для яких вона була зібрана – безпека працівників та учнів і запобігання злочинній діяльності;
  • періоди зберігання інформації, яка не використовувалася в цілях правоохоронних органів або безпеки школи;
  • періоди зберігання інформації, яка була використана для цілей правоохоронних органів або безпеки школи (це один рік відповідно до законодавства, але час може бути скорочений офіційною постановою шкільної ради); 
  • процедури доступу учнів і персоналу до власної особистої інформації – право, гарантоване законодавством, із певними винятками.

При проєктуванні та встановленні систем відеоспостереження слід вживати заходів для забезпечення мінімального порушення конфіденційності:

  • розміщувати камери лише в тих місцях, де відеоспостереження є необхідним і життєздатним для досягнення своїх цілей;
  • забезпечувати неможливість використання камер для моніторингу інших територій, окрім тих, які призначені для моніторингу в межах програми;
  • забезпечувати, щоб камери відеоспостереження не розміщувалися в таких зонах, як роздягальні та туалети;
  • забезпечувати, щоб відеомонітори не використовувалися в місцях, які б дозволяли публічний перегляд; 
  • чітко повідомляти за допомогою помітних знаків про те, що територія знаходиться під відеоспостереженням.

Також докладні рекомендації читайте у Посібнику із конфіденційності та доступу до інформації у школах Онтаріо” (2019 рік) на сайті Уповноваженого з питань інформації та конфіденційності Онтаріо.

Франція

У Франції Національна комісія з комп’ютерних технологій і свобод (CNIL) дозволяє встановлення камер безпеки в школах, але відповідно до дуже чітких критеріїв й не підтримує надмірне використання камер.

У школах камери можуть знімати лише осі руху або входи, виходи. Категорично забороняється знімати класні кімнати, майданчик, подвір’я, туалети, їдальню тощо у години роботи школи. Дозволяється знімати шкільну будівлю ззовні (територію навколо закладу, громадську дорогу). Камери, розташовані всередині школи, не потребують жодного запиту до Національної комісії з комп’ютерних технологій і свобод, а камери, які розташовані ззовні, потребують дозволу префектури для зйомки дороги загального користування. Вимоги до відеоспостереження та відеофіксації залежать від місця розташування камери. Але завжди громадськість повинна за допомогою попереджувальних знаків повідомлятися про те, що ведеться відеоспостереження.

Для дитячого садка, початкової школи рішення про встановлення систем відеоспостереження приймає муніципалітет. Щодо середньої школи (коледжу чи старшої школи) – рішення приймає директор закладу за погодженням з радою директорів. Встановлення камер у школах фінансує мерія, а іноді – держава, що дозволило багатьом школам встановити відеокамери, адже багато шкіл не мають коштів, щоб це зробити. 

Національна комісія з інформаційних технологій і громадянських свобод, яка допомагає приватним і державним суб’єктам захищати персональні дані, у 2018 році отримала більше ніж 25 скарг щодо відеоспостереження в школах, коледжах. У деяких скаргах засуджувався факт постійного знімання учнів протягом усього дня  на дитячих майданчиках, у їдальнях, комп’ютерних залах тощо.

Національна комісія з інформаційних технологій і громадянських свобод підтвердила ці факти й наголосила, що систематичне та постійне спостереження за учнями або працівниками в місцях їхнього життя та роботи, є надмірним та надіслала цим школам офіційне повідомлення про зміну їхньої відеосистеми: переорієнтацію, видалення або переміщення камер, щоб знімати лише під’їзди, зони руху, або налаштувати їх так, щоб вони працювали лише в неробочий час закладу.

Ізраїль

Одним з елементів забезпечення безпеки закладів освіти Ізраїлю є встановлення камер відеоспостереження. 2015 року Міністерство освіти Ізраїлю опублікувало циркуляр «Камери в закладах освіти – регламент їх впровадження та способи їх встановлення» *, який врегульовує порядок встановлення та використання камер у школах. Звертаємо увагу, що, відповідно до цього циркуляру, встановлення камер не є обов’язковим. Водночас документ наголошує на важливості збереження права на приватність здобувачів освіти та працівників закладу в разі їх встановлення.

Камери дозволяється розміщувати всередині та на периферійній території закладу освіти (вхідних воротах, огорожі), щоб забезпечити безпеку закладу та запобігти проникненню сторонніх осіб. Відповідно до документа, рішення про розміщення камер на внутрішній території школи з метою їхньої роботи в навчальний час приймає директор закладу освіти з погодженням із директором округу. Рішення про встановлення камер у периферійній зоні школи з метою їх роботи в навчальний час приймає власник закладу освіти або місцеве управління освіти чи служби безпеки за погодженням із директором закладу освіти та з місцевою владою або з окружним управлінням Міністерства освіти та  поліцією Ізраїлю.

З оглядом переваг та проблемних моментів відеонагляду й відеоспостереження  та пропозиціями освітнього омбудсмена щодо їхнього впровадження у закладах освіти можна ознайомитися за посиланням.