Принцип академічної доброчесності не новий в українській системі освіти: він був закладений ще у 2017 році в Законі України “Про освіту”. Саме на його основі попередні роки формувалися механізми забезпечення академічної доброчесності на кожному із рівнів освіти, враховуючи особливості, визначені окремими законами.
Нині ж законодавець, зважаючи на важливість цього принципу освітньої діяльності, врегулював його практичне застосування на рівні окремого закону.
Закон України “Про академічну доброчесність” набрав чинності 1 лютого 2026 року, а вводиться в дію через шість місяців з дня його опублікування – 31 липня 2026 року, крім окремих його положень. Протягом цих шести місяців Кабінет Міністрів України має забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону, а також привести у відповідність із цим Законом свої нормативно-правові акти та забезпечити вчинення таких дій міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади.
Зміни до інших законів, які вносяться цим Законом, зокрема й до законів України “Про освіту”, “Про повну загальну середню освіту”, “Про фахову передвищу освіту”, “Про вищу освіту” та інших, набирають чинності з дня введення в дію цього Закону – 31 липня 2026 року.
Окремо треба зауважити, що пункт 2 Розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про академічну доброчесність” дає вказівки щодо застосування тих чи інших норм до правовідносин, які, зокрема, виникли до набрання чинності цим Законом.
Як заклад освіти має сприяти академічній доброчесності, який порядок реагування на її порушення та відповідальність за це – знайомимо у цьому матеріалі.
ПОНЯТТЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ
Академічна доброчесність – сукупність
– цінностей,
– принципів
– і заснованих на них правил,
якими мають керуватися суб’єкти академічної діяльності під час провадження такої діяльності (ст. 1 Закону України “Про академічну доброчесність”). У розумінні цього Закону такими суб’єктами є:
- педагогічні, науково-педагогічні, наукові працівники, інші вчені;
- здобувачі освіти, вступники;
- учасники та організатори конкурсів;
- експерти у сфері освіти і науки;
- суб’єкти освітньої діяльності;
- суб’єкти наукової діяльності.
Як бачимо, вперше на законодавчому рівні закріплюється поширення норм щодо академічної доброчесності й на вступників.
Базові цінності академічної доброчесності
Базовими цінностями академічної доброчесності є:
- чесність суб’єктів академічної діяльності перед собою та іншими особами;
- довіра до результатів академічної діяльності інших осіб, зокрема до того, що ці результати здобуті чесно та з дотриманням відповідних правил і стандартів;
- повага до честі й гідності своєї та інших членів академічної спільноти, цінування різноманіття думок, повага до прав інтелектуальної власності інших осіб;
- справедливість у ставленні суб’єктів академічної діяльності один до одного, зокрема створення справедливих політик закладів освіти, наукових установ, послідовне та неупереджене реагування на порушення академічної доброчесності, доброчесне оцінювання результатів академічної діяльності;
- відповідальність суб’єктів академічної діяльності перед собою, один перед одним і перед суспільством за результати своєї академічної діяльності;
- стійкість у доброчесному провадженні своєї академічної діяльності незалежно від зовнішніх і внутрішніх спонукань до порушення академічної доброчесності та від наявності чи відсутності зовнішнього контролю;
- рішучість у формуванні та утвердженні культури академічної доброчесності, сміливість у захисті академічної доброчесності в академічній діяльності (ч. 2 ст. 4 Закону України “Про академічну доброчесність”).
Принципи академічної доброчесності
Основними принципами академічної доброчесності є:
- пріоритетність забезпечення дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти шляхом застосування відповідних методів навчання, виховання, стимулювання і заохочення;
- відкритість інформації про правила академічної доброчесності, види порушень академічної доброчесності та відповідальність за них;
- нетерпимість (нульова толерантність) до будь-яких проявів порушення академічної доброчесності;
- повага до результатів академічної діяльності (авторства) іншої людини та непорушність прав інтелектуальної власності;
- уникнення конфлікту інтересів (ч. 3 ст. 4 Закону України “Про академічну доброчесність”).
Правила академічної доброчесності
Закон України “Про академічну доброчесність” встановлює основні правила академічної доброчесності, які визначені у розділі II (ст. 5-11). Вони охоплюють академічну доброчесність:
- у педагогічній, науково-педагогічній, викладацькій діяльності;
- у науковій діяльності;
- у навчальній діяльності здобувачів освіти;
- під час створення та оприлюднення академічних творів;
- під час оцінювання результатів академічної діяльності;
- в експертній діяльності;
- під час організації та проведення конкурсів.
СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ
Заклади освіти, наукові установи зобов’язані мати визначену своїми внутрішніми актами систему забезпечення академічної доброчесності, що ґрунтується на цінностях, принципах і правилах академічної доброчесності та в освітній діяльності є складовою внутрішньої системи забезпечення якості освіти, – визначає ч. 1 ст. 12 Закону України “Про академічну доброчесність”.
Система забезпечення академічної доброчесності включає:
- внутрішню політику щодо формування, забезпечення та популяризації академічної доброчесності;
- вимоги до створення, оприлюднення, виконання та оцінювання академічних творів, навчальних робіт у частині забезпечення академічної доброчесності;
- заходи, спрямовані на формування та утвердження культури академічної доброчесності;
- порядок формування, повноваження та відповідальність уповноважених органів;
- повноваження та відповідальність уповноважених осіб;
- процедуру розгляду повідомлень про порушення академічної доброчесності, зокрема гарантії дотримання прав учасників освітнього процесу та вчених під час розгляду таких повідомлень, порядок прийняття рішень про застосування до особи заходів реагування на порушення академічної доброчесності та порядок оскарження таких рішень.
Політики, заходи та процедури забезпечення академічної доброчесності закладу освіти у частині, що стосується здобувачів освіти, погоджуються вищим органом самоврядування здобувачів освіти відповідного закладу (за наявності), а для закладів вищої освіти – також Науковим товариством студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених. Положення внутрішнього акта не можуть суперечити цьому Закону та іншим актам законодавства.
Заклади освіти, наукові установи зобов’язані оприлюднювати на своїх вебсайтах, а у разі їх відсутності – на офіційних вебсайтах своїх засновників внутрішні акти, що визначають політики, заходи та процедури забезпечення академічної доброчесності (ч. 2-3, 5 ст. 12 Закону України “Про академічну доброчесність”).
Особливу роль у забезпеченні функціонування системи академічної доброчесності закладу освіти, наукової установи, структурного підрозділу Закон покладає на їхніх керівників. Це знаходить відображення в обов’язках.
Обов'язки керівників закладів освіти, наукових установ та їхніх структурних підрозділів
- організація розроблення, своєчасне оновлення та оприлюднення внутрішніх актів з питань академічної доброчесності на офіційному вебсайті закладу освіти, наукової установи, а в разі його відсутності – на офіційному вебсайті засновника;
- забезпечення обов’язкового фіксування повідомлень про порушення академічної доброчесності;
- організація перевірки повідомлень про порушення академічної доброчесності особами, які претендують на посади наукових, науково-педагогічних, педагогічних працівників, що має відбуватися на засадах, визначених статтею 37 цього Закону;
- забезпечення належного розгляду повідомлень про порушення академічної доброчесності, притягнення до відповідальності осіб, які порушили академічну доброчесність, документування прийнятих рішень, розміщення їх на офіційному вебсайті закладу освіти, наукової установи, а в разі його відсутності – на офіційному вебсайті засновника;
- систематичне проведення регулярних заходів з популяризації, пропагування, підвищення обізнаності про цінності, принципи, правила академічної доброчесності, вивчення і розгляд вітчизняного та іноземного досвіду щодо забезпечення академічної доброчесності тощо;
- забезпечення доступу (за потреби) учасників освітнього процесу, вчених до спеціалізованого програмного забезпечення з виявлення ознак порушення академічної доброчесності відповідно до внутрішніх актів
- (ч.7 ст.12 Закону України “Про академічну доброчесність”).
Також для забезпечення академічної доброчесності в управлінні закладом освіти, науковою установою існують певні обмеження щодо особи, яка може обіймати посаду керівника закладу освіти. Зокрема, таку посаду не може обіймати особа, щодо якої було встановлено факт порушення академічної доброчесності певного виду протягом 10 років з дня встановлення такого факту. Це визначається ст. 14 Закону України “Про академічну доброчесність”.
РОЛЬ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ
Попри особливу роль керівника закладу освіти в забезпеченні академічної доброчесності у закладі, академічна доброчесність – це спільна відповідальність, вона залежить від усіх: педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників закладу, здобувачів освіти, батьків. Тому, крім обов’язків керівника закладу освіти, наукової установи та їхніх структурних підрозділів Закон України “Про академічну доброчесність” окреслює також й певні обов’язки всіх учасників освітнього процесу.
Обов'язки педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників
Кожен педагогічний, науково-педагогічний, науковий працівник зобов’язаний формувати та утверджувати культуру академічної доброчесності здобувачів освіти шляхом:
- особистого дотримання академічної доброчесності;
- навчання принципам і правилам академічної доброчесності, підвищення рівня обізнаності здобувачів освіти щодо академічної доброчесності;
- стимулювання та заохочення здобувачів освіти до дотримання академічної доброчесності;
- формування завдань, що сприяють творчому підходу здобувача освіти до їх виконання;
- уникнення завдань для здобувачів вищої освіти, що полягають у відтворенні загальнодоступної інформації;
- припинення виявлених ним порушень академічної доброчесності здобувачами освіти;
- застосування до здобувачів освіти виховних заходів реагування на порушення академічної доброчесності;
- притягнення здобувача освіти до академічної відповідальності у випадках і порядку, визначених внутрішніми актами (ч. 2 ст. 13 Закону України “Про академічну доброчесність”).
З іншими їхніми обов’язками можна ознайомитися у ст. 5 Закону України “Про академічну доброчесність”, ст. 8 Закону, ч. 2 ст. 9 Закону, ч. 3 ст. 14 Закону).
Обов'язки батьків та законних представників неповнолітніх здобувачів освіти
- формувати у своїх дітей усвідомлення необхідності дотримуватися цінностей, принципів і правил академічної доброчесності;
- заохочувати та стимулювати своїх дітей до дотримання ними академічної доброчесності;
- сприяти дотриманню дітьми академічної доброчесності (ч. 3 ст. 13 Закону).
Обов'язки здобувачів освіти
Здобувачі освіти у своїй навчальній діяльності зобов’язані дотримуватися таких правил:
- виконувати кожне навчальне завдання самостійно, крім випадків, якщо його виконання передбачає участь декількох осіб та/або правилами виконання відповідних завдань дозволено отримання допомоги від інших осіб, використання допоміжних матеріалів та засобів, у тому числі з інтернет-ресурсів;
- у разі використання у власному академічному творі результатів інтелектуальної творчої діяльності іншого автора (текстів, зображень, ідей, розробок, тверджень, відомостей, думок тощо) зазначати посилання на відповідне джерело інформації та/або відповідного автора;
- академічний твір здобувача освіти може включати раніше створений ним академічний твір (повністю або частково) лише у разі, якщо це дозволено умовами навчального завдання (ст. 7 Закону України “Про академічну доброчесність”).
Окремо варто зауважити, що ст. 8 Закону України “Про академічну доброчесність” визначені обов’язки щодо дотримання академічної доброчесності під час створення та оприлюднення академічних творів, які також поширюються на здобувачів освіти.
ОЗНАКИ ТА ВИДИ ПОРУШЕНЬ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ
Порушення академічної доброчесності – це дія чи бездіяльність суб’єкта академічної діяльності, передбачена цим Законом або спеціальними законами. Воно характеризується однією чи кількома ознаками, – вказує ст. 17 Закону України “Про академічну доброчесність”.
Ознаки порушення академічної доброчесності
1) обман – свідоме (умисне) надання чи оприлюднення будь-якої неправдивої інформації про себе (інших осіб) чи про результати своєї (інших осіб) академічної діяльності;
2) несправедливість, що виявляється у вчиненні однієї чи кількох таких дій:
- порушення принципу рівності, зокрема шляхом упередженого та/або дискримінаційного ставлення до іншого учасника освітнього процесу, вченого;
- упереджене оцінювання результатів академічної діяльності;
- застосування виду академічної відповідальності, що не відповідає змісту та рівню (значущості) вчиненого порушення академічної доброчесності;
- надання або отримання незаслуженої переваги;
3) бездіяльність, неприйняття (несвоєчасне прийняття) рішень, невиконання (несвоєчасне виконання), свідоме порушення своїх обов’язків, визначених законодавством, внутрішніми актами;
4) привласнення результатів інтелектуальної діяльності іншої особи (інших осіб).
Важливо зауважити, що суб’єкт академічної діяльності вважається таким, що допустив порушення академічної доброчесності, лише у разі встановлення такого факту відповідно до процедур, визначених цим Законом та/або внутрішнім актом, прийнятим відповідно до цього Закону (принцип презумпції академічної доброчесності). Встановлення факту порушення академічної доброчесності є виключним повноваженням уповноваженого органу або уповноваженої особи (ч. 3 ст. 17 Закону України “Про академічну доброчесність”).
Види порушень академічної доброчесності
Закон України “Про академічну доброчесність” окреслює різні види порушень академічної доброчесності. Тут коротко наводимо їх визначення, однак не акцентуємо уваги на санкціях. Ознайомитися з ними можна у відповідних згаданих статтях Закону. Тут лише зауважимо, що санкція при вчиненні певних порушень конкретно визначена Законом, щодо інших – зазначено про те, що застосовуються санкції, визначені внутрішніми актами.
Відчуження авторства
Відчуження авторства – це передача автором (авторами) створеного ним (ними) на замовлення або без такого замовлення, платно чи безоплатно, академічного твору (його частини) іншій особі та подальше оприлюднення такого академічного твору (його частини) із зазначенням як автора особи, яка не є його (її) автором. Авторство вважається відчуженим з моменту оприлюднення академічного твору (його частини) під іменем особи, яка не є його (її) автором (ч. 1 ст. 23 Закону України “Про академічну доброчесність”).
Академічний плагіат
Академічний плагіат – це оприлюднення (частково або повністю) наукового (творчого) результату, отриманого іншою особою (іншими особами), як результату власної академічної діяльності та/або відтворення в академічному творі чи навчальній роботі (частково або повністю) раніше оприлюдненого (опублікованого) твору (навчальної роботи) іншого автора (інших авторів) без посилання на відповідне джерело інформації та/або його (її) автора (авторів) (за наявності інформації про автора/авторів), та/або оприлюднення в академічному творі (навчальній роботі) перекладу іншомовного твору (його частини) без зазначення автора (авторів) перекладеного твору (ч. 1 ст. 24 Закону України “Про академічну доброчесність”).
Самоплагіат
Самоплагіат – це оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів без зазначення інформації про джерело попереднього оприлюднення. Не вважається самоплагіатом оприлюднення в дисертації на здобуття наукового ступеня раніше опублікованих власних наукових результатів без зазначення інформації про джерело попереднього оприлюднення (ч. 1 ст. 26 Закону України “Про академічну доброчесність”).
Фальсифікація
Фальсифікація – це свідома зміна чи модифікація наявних даних, що призводить до створення завідомо неправдивої інформації щодо результатів академічної діяльності (ч. 1 ст. 28 Закону України “Про академічну доброчесність”).
Недоброчесне використання результатів, згенерованих штучним інтелектом
Недоброчесне використання результатів, згенерованих штучним інтелектом,
– це оприлюднення текстів, зображень, моделей, даних, інших результатів, згенерованих штучним інтелектом, як результатів власної академічної діяльності, якщо цей факт не зазначено в академічному творі чи супровідних матеріалах до нього (ч. 1 ст. 29 Закону України “Про академічну доброчесність”).
Недоброчесне оцінювання
Недоброчесне оцінювання – це свідоме порушення вимог щодо оцінювання, визначених цим Законом, законодавством, внутрішніми актами, умовами конкурсу, що призвело до завищення або заниження оцінки результатів академічної діяльності (ч. 1 ст. 30 Закону України “Про академічну доброчесність”).
Несамостійне виконання завдань
Несамостійне виконання завдання – це виконання навчального, конкурсного завдання, зокрема під час оцінювання результатів навчання, із залученням не дозволених для використання джерел інформації, технічних засобів та/або недозволеної допомоги іншої особи (інших осіб). Несамостійне виконання навчальних, конкурсних завдань може здійснюватися у формі списування, виконання завдання іншою особою чи в іншій формі, визначеній актами законодавства, внутрішніми актами або правилами проведення конкурсу (ч. 1 ст. 31 Закону України “Про академічну доброчесність”).
Недозволена допомога
Недозволена допомога – це надання допомоги, не передбаченої умовами навчального, конкурсного завдання, яка призвела або могла призвести до викривлення оцінки результатів академічної діяльності (ч. 1 ст. 32 Закону України “Про академічну доброчесність”).
Академічний саботаж
Академічний саботаж – це діяння (дія чи бездіяльність) педагогічного, науково-педагогічного, наукового працівника, здобувача освіти, вступника, учасника конкурсу, що перешкоджає реалізації прав, свобод і законних інтересів іншої особи в її академічній діяльності (ч. 1 ст. 33 Закону України “Про академічну доброчесність”).
Схиляння до порушення академічної доброчесності
Схиляння до порушення академічної доброчесності – це прохання, вмовляння, доручення (вказівка), погроза, примушування, тиск чи будь-яка інша форма спонукання особи до вчинення порушення академічної доброчесності. Особа, яку схиляють до порушення академічної доброчесності, зобов’язана відмовитися від вчинення такого порушення та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня, повідомити про це уповноважений орган або уповноважену особу (ч. 1-2 ст. 34 Закону України “Про академічну доброчесність”).
Інституційні порушення академічної доброчесності
Інституційними порушеннями академічної доброчесності закладів освіти, наукових установ, наукових видавництв є:
1) надання, поширення закладом освіти, науковою установою, науковим видавництвом недостовірної інформації щодо власної академічної діяльності та/або академічної діяльності їхніх педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, здобувачів освіти;
2) бездіяльність щодо розбудови системи та/або механізмів чи правил забезпечення академічної доброчесності;
3) безпідставне залишення без розгляду повідомлення про порушення академічної доброчесності;
4) невжиття заходів, спрямованих на виявлення порушень академічної доброчесності;
5) невжиття заходів реагування на встановлені факти порушення академічної доброчесності (ч. 1 ст. 36 Закону України “Про академічну доброчесність”).
Законом можуть визначатися й інші види порушень академічної доброчесності.
ОСНОВНІ ПРОЦЕДУРИ РЕАГУВАННЯ НА ПОРУШЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ
Загальні положення щодо розгляду повідомлень про порушення академічної доброчесності
Особа, яка має докази, що свідчать про ознаки порушення академічної доброчесності, вчиненого учасником освітнього процесу, вченим, вступником, учасником, членом журі, членом організаційного комітету конкурсу академічної доброчесності, має право повідомити про це письмово (у паперовій чи електронній формі) уповноважений орган (уповноважену особу) або керівника закладу освіти, наукової установи, наукового видавництва, організатора конкурсу, який протягом трьох робочих днів приймає одне з таких рішень:
– про надсилання відповідного повідомлення до уповноваженого органу (уповноваженої особи);
– про утворення уповноваженого органу (призначення уповноваженої особи) та надсилання до нього (неї) відповідного повідомлення;
– про притягнення особи до академічної та/або дисциплінарної відповідальності у випадку, визначеному частиною сьомою статті 37, з підстав та в порядку, визначених внутрішніми актами (ч. 1 ст. 37 Закону України “Про академічну доброчесність”).
Повідомлення підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація містить фактичні дані, що вказують на можливий факт порушення академічної доброчесності, які можуть бути перевірені. В іншому випадку уповноважений орган (уповноважена особа) має право залишити повідомлення без розгляду (ч. 2 ст. 37 Закону України “Про академічну доброчесність”).
Уповноважений орган (уповноважена особа) протягом 10 робочих днів з дня надходження повідомлення:
– ухвалює рішення про початок розгляду повідомлення за встановленою процедурою або про залишення повідомлення без розгляду і повідомляє про це заявника;
– надсилає/надає особі, стосовно якої надійшло повідомлення, його копію та не пізніш як за три робочі дні до дати розгляду інформує її про дату, час і місце розгляду повідомлення.
Розгляд повідомлення здійснюється в порядку, затвердженому колегіальним органом управління закладу освіти, наукової установи, організатором конкурсу, з дотриманням принципів і основних правил реагування на порушення академічної доброчесності, визначених цим Законом.
Порядок розгляду повідомлення про порушення академічної доброчесності має визначати:
- процедуру ініціювання розгляду повідомлення;
- процедуру повідомлення особи, стосовно якої надійшло повідомлення, та заявника чи його представника (за наявності) про початок розгляду повідомлення;
- етапи і строки розгляду повідомлення та прийняття рішення про наявність (відсутність) порушення академічної доброчесності (не більше шести місяців з дня реєстрації повідомлення);
- процедуру залучення зовнішніх експертів, врегулювання конфлікту інтересів, забезпечення участі заінтересованих осіб у розгляді відповідного питання, дотримання прав осіб, які можуть зазнати негативних наслідків;
- процедуру прийняття рішення щодо притягнення особи до академічної відповідальності та/або застосування інших заходів реагування на порушення академічної доброчесності;
- визначення уповноваженого органу (уповноваженої особи) або процедуру створення такого уповноваженого органу (призначення уповноваженої особи) (ч. 3-4 ст. 37 Закону України “Про академічну доброчесність”).
У разі визнання факту порушення академічної доброчесності особою, стосовно якої розглядається повідомлення, перевірка і дослідження доказів не проводяться. Визнання факту порушення академічної доброчесності враховується під час визначення санкції, крім випадку, якщо санкція визначена цим Законом (ч. 7 ст. 37 Закону України “Про академічну доброчесність”).
Рішення уповноваженого органу, ухвалене у встановленому порядку, набирає чинності з дня його оприлюднення, а в разі його оскарження – з дня оприлюднення рішення суб’єктом розгляду скарги (ч. 9-10 ст. 37 Закону України “Про академічну доброчесність”).
Особливості реагування на порушення академічної доброчесності здобувачем освіти
Стаття 38 Закону України “Про академічну доброчесність” визначає, що розгляд питання щодо притягнення до академічної відповідальності здобувачів освіти віком від 14 років до 18 років здійснюється із запрошенням їхніх батьків або інших законних представників, якщо проти цього не заперечує здобувач освіти. У разі визнання здобувачем освіти факту вчинення ним порушення академічної доброчесності санкція визначається уповноваженим органом або уповноваженою особою, які відповідно до внутрішнього акта мають право застосовувати відповідну санкцію, без дотримання процедури, визначеної статтею 37 цього Закону. У разі невизнання здобувачем освіти факту вчинення ним порушення академічної доброчесності та/або його незгоди з визначеною санкцією питання про порушення академічної доброчесності розглядається відповідно до статті 37 цього Закону. У такому разі до складу уповноваженого органу обов’язково включаються одна або декілька осіб, уповноважених органом самоврядування здобувачів освіти, визначеним положенням про самоврядування здобувачів освіти закладу освіти, наукової установи. За відсутності в закладі освіти самоврядування здобувачів освіти до складу уповноваженого органу делегуються здобувачі освіти у порядку, визначеному внутрішнім актом закладу освіти.
Особливості реагування на порушення академічної доброчесності керівником закладу освіти, наукової установи та особами, яким було присуджено науковий ступінь, ступінь доктора мистецтва, ступінь вищої освіти, вчене звання
Також Закон України “Про академічну доброчесність” визначає особливості притягнення до академічної відповідальності керівників закладів освіти, наукових установ (ст. 39 Закону) та позбавлення наукового ступеня, ступеня доктора мистецтва, ступеня вищої освіти, вченого звання (ст. 40 Закону).
Зауважу, що особа, яка має докази, що свідчать про ознаки порушення академічної доброчесності (крім порушень, що розглядаються відповідно до статті 40 цього Закону), вчиненого керівником закладу освіти, наукової установи, має право повідомити про це письмово (у паперовій чи електронній формі):
– Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти – стосовно керівника закладу вищої освіти, наукової установи;
– відповідний територіальний орган центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти – стосовно керівника іншого закладу освіти, – визначає ч. 1 ст. 39 Закону України “Про академічну доброчесність”.
У той же час особа, яка має докази, що свідчать про ознаки наявності в академічному творі академічного плагіату, фальсифікації, фабрикації, має право повідомити про це письмово (у паперовій чи електронній формі) заклад освіти, наукову установу (або його/її правонаступника), в якому (якій) особі було присуджено науковий ступінь, ступінь доктора мистецтва, ступінь вищої освіти або присвоєно вчене звання на підставі чи з урахуванням відповідного академічного твору. У разі відсутності правонаступника закладу освіти, наукової установи відповідне повідомлення надсилається до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, яке в затвердженому ним порядку визначає заклад вищої освіти чи наукову установу, що розглядатиме повідомлення (ч. 1 ст. 40 Закону України “Про академічну доброчесність”).
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ
Заходи реагування на порушення академічної доброчесності
Серед заходів реагування ст. 19 Закону України “Про академічну доброчесність” визначає:
1) виховні заходи;
2) притягнення до академічної та/або дисциплінарної відповідальності (догана або звільнення);
3) реагування на порушення академічної доброчесності при проведенні конкурсів;
4) інституційні заходи реагування.
Слід зауважити, що академічна відповідальність є заходом забезпечення академічної доброчесності, що полягає у застосуванні до особи, яка вчинила порушення академічної доброчесності, санкцій, визначених цим Законом, спеціальними законами у сфері освіти і науки. Особа притягається до академічної відповідальності виключно у разі встановлення факту вчинення нею порушення академічної доброчесності. Встановлення факту вчинення особою порушення академічної доброчесності та притягнення такої особи до академічної відповідальності здійснюються відповідно до процедур, визначених цим Законом та внутрішніми актами. До академічної відповідальності може бути притягнута особа, яка на час вчинення нею порушення академічної доброчесності досягла 14-річного віку (ст. 21 Закону України “Про академічну доброчесність”).
Рішення про застосування заходів реагування на порушення академічної доброчесності ухвалює уповноважений орган або уповноважена особа.
За дії (бездіяльність), які визначені цим Законом як порушення академічної доброчесності, особа може бути притягнута також до інших видів відповідальності на підставах та в порядку, визначених законом. Відсутність судового рішення або рішення іншого уповноваженого органу щодо притягнення особи до іншого виду відповідальності не є перешкодою для розгляду питання щодо порушення особою академічної доброчесності відповідно до цього Закону та притягнення винної особи до академічної відповідальності (ч. 2 ст. 20 Закону України “Про академічну доброчесність”).
Санкції за порушення академічної доброчесності
Санкція за порушення академічної доброчесності – визначений цим Законом, спеціальними законами у сфері освіти і науки захід впливу на фізичну особу, яка вчинила порушення академічної доброчесності. До особи, яка порушила академічну доброчесність, може бути застосовано одну або декілька санкцій
(ч. 1 ст. 22 Закону України “Про академічну доброчесність”).
Санкції до педагогічного, науково-педагогічного, наукового працівника закладу освіти, наукової установи, вченого
1) заходи у межах притягнення до академічної відповідальності:
- виключення зі складу вченої ради, інших колегіальних органів управління закладу освіти, наукової установи з позбавленням права бути членом відповідного органу на строк від одного до трьох років;
- позбавлення права участі в атестації здобувачів ступеня вищої освіти, наукового (освітньо-творчого) ступеня на строк від одного до трьох років;
- позбавлення права брати участь у конкурсах щодо отримання грантів, участі у програмах академічної мобільності на строк від одного до трьох років;
- позбавлення права бути науковим керівником, творчим керівником, науковим консультантом здобувачів вищої освіти (здобувачів ступеня доктора наук) на строк від одного до трьох років;
- позбавлення права бути керівником та/або відповідальним виконавцем наукових досліджень та/або наукових проектів на строк від одного до трьох років;
- заборона претендувати на присвоєння педагогічного (вченого) звання на строк від одного до трьох років;
- виключення зі складу редакційної колегії наукового видання, заснованого закладом вищої освіти, науковою установою, з позбавленням права бути членом редакційної колегії (редакційних колегій) на строк від одного до трьох років;
- відрахування здобувача наукового ступеня;
- позбавлення ступеня вищої освіти та відповідної кваліфікації (кваліфікацій);
- позбавлення наукового ступеня;
- позбавлення вченого звання;
- позбавлення педагогічного звання;
- позбавлення кваліфікаційної категорії;
- позбавлення нагород, відзнак, почесних звань, присуджених (присвоєних) закладом освіти, науковою установою;
2) заходи у межах притягнення до дисциплінарної відповідальності:
– догана;
– звільнення із закладу освіти, наукової установи.
Педагогічний, науково-педагогічний, науковий працівник, якого притягнуто до академічної відповідальності, протягом одного року з дня набрання чинності рішенням уповноваженого органу про встановлення факту порушення ним академічної доброчесності не може подавати документи на присвоєння йому педагогічного (вченого) звання (ч. 2-3 ст. 22 Закону України “Про академічну доброчесність”).
Окремо треба додати, що в спеціальних законах передбачені додаткові санкції, які можуть застосовуватися до таких працівників. Нова редакція статті 43 Закону України “Про повну загальну середню освіту”, яка набере чинності 31.07.2026 року, вказує, що за порушення академічної доброчесності до педагогічних працівників можуть бути застосовані такі додаткові види санкцій:
1) відсторонення від проведення процедур та заходів забезпечення якості освіти, вступних іспитів, олімпіад, турнірів, конкурсів, змагань та інших заходів змагального характеру;
2) недопущення строком від одного до трьох років до позачергової атестації, що має на меті підвищення кваліфікаційної категорії або присвоєння педагогічного звання;
3) позбавлення будь-яких видів заохочень (заохочувальних виплат, нагород тощо) протягом одного року.
Нова редакція статті 26 Закону України “Про фахову передвищу освіту”, яка набере чинності 31.07.2026 року, визначає, що за порушення академічної доброчесності до педагогічних працівників можуть бути застосовані такі додаткові види санкцій:
1) відсторонення від проведення процедур та заходів забезпечення якості освіти, вступних іспитів, олімпіад, турнірів, конкурсів, змагань та інших заходів змагального характеру строком від одного до трьох років;
2) недопущення строком від одного до трьох років до позачергової атестації, що має на меті підвищення кваліфікаційної категорії або присвоєння педагогічного звання;
3) позбавлення будь-яких видів заохочень (заохочувальних виплат, нагород тощо) протягом одного року.
Санкції до здобувача освіти
1) виховні заходи реагування:
- відвідування тематичних занять (урок, лекція, курс, тренінг тощо) з академічної доброчесності та/або академічного письма;
- усне попередження про необхідність дотримання академічної доброчесності та можливе притягнення до академічної відповідальності;
- письмове попередження про необхідність дотримання академічної доброчесності та можливе притягнення до академічної відповідальності;
- повторне виконання завдання;
2) заходи в межах притягнення до академічної відповідальності (*до академічної відповідальності може бути притягнута особа, яка на час вчинення нею порушення академічної доброчесності досягла 14-річного віку):
- повторне проходження (виконання) відповідного освітнього компонента освітньої програми;
- повторне проходження оцінювання (включаючи підсумкове оцінювання або атестацію);
- позбавлення права брати участь у конкурсах щодо отримання стипендій, грантів, участі у програмах академічної мобільності на строк від одного до трьох років;
- відрахування з числа осіб, які здобувають освіту за державним чи регіональним замовленням;
- позбавлення пільг з оплати навчання та/або інших пільг, наданих закладом освіти, науковою установою, на строк від одного до трьох років;
- позбавлення академічної стипендії на строк до одного навчального року;
- виключення зі складу вченої ради з позбавленням права бути членом вченої ради на строк від одного до трьох років;
- відрахування здобувача фахової передвищої освіти (крім осіб, які одночасно здобувають повну загальну середню освіту, та осіб з особливими освітніми потребами);
- відрахування здобувача вищої освіти (крім осіб з особливими освітніми потребами) (ч. 4 ст. 22 Закону України “Про академічну доброчесність”).
Санкції до особи, якій присуджено ступінь вищої освіти
У разі встановлення факту академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації у кваліфікаційній роботі, на підставі якої особі присуджено ступінь вищої освіти, така особа позбавляється відповідного ступеня вищої освіти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 5 ст. 22 Закону України “Про академічну доброчесність”).
Санкції до вступника, учасника конкурсу
! Виключний перелік санкцій за конкретні порушення академічної доброчесності встановлюється внутрішніми актами, умовами конкурсу. Заклад освіти, наукова установа може встановлювати різні санкції за порушення академічної доброчесності, що застосовуються до вчених, педагогічних і науково-педагогічних працівників, здобувачів освіти різних рівнів освіти, років навчання, інших ознак, а також за повторне вчинення порушення академічної доброчесності. Забороняється встановлювати різні санкції залежно від громадянства, джерела фінансування навчання здобувача освіти, ознак, передбачених законодавством у сфері запобігання та протидії дискримінації (ч. 8 ст. 22 Закону України “Про академічну доброчесність”).
Академічна доброчесність – важлива передумова для справді якісної освіти. Її забезпечення – завдання всіх учасників освітнього процесу.
Зображення: storyset
