Отримала звернення від батьків, у якому вони скаржаться на булінг щодо їхньої дитини з боку педагогічного працівника, а також на неналежне реагування закладу освіти.
Хочу зауважити, що, відповідно до нормативно-правових актів, у випадку надходження повідомлення про насильство керівник закладу має розглянути його протягом однієї доби з моменту надходження та у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження невідкладно повідомити про це батьків, інших законних представників дитини, а також письмово повідомити уповноважений підрозділ органу Національної поліції України та службу у справах дітей. У разі виявлення ознак насильства та жорстокого поводження керівник закладу освіти скликає засідання комісії не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня отримання повідомлення.
Комісія не має встановлювати факт насильства, це має робити поліція та суд!
Комісія має запобігати випадкам насильства, з’ясувати причини виникнення та вживати заходів для усунення таких причин. Це визначено Порядком реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1513.
Розглядаючи звернення щодо булінгу, обов’язково звертаю увагу на той факт, чи повідомляв керівник закладу поліцію. Адже від цього залежить можливість правоохоронних органів оперативно відреагувати на ситуацію, розслідувати її, скласти протокол про адміністративне правопорушення та направити його до суду. Нагадаю, що неповідомлення поліції про випадки булінгу тягне за собою адміністративну відповідальність для директора.
У згаданій ситуації для з’ясування обставин справи та усунення порушень у випадку їх виявлення надіслала запити до засновника та Головного управління Національної поліції у відповідній області. У поліції запитувала зокрема про те, чи повідомляла керівник закладу освіти підрозділи Національної поліції про можливі акти булінгу здобувача освіти. У разі неповідомлення просила вжити заходів для притягнення керівника закладу освіти до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
Головне управління Національної поліції у відповідній області повідомило про те, що на директора закладу освіти було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 173-4 КУпАП (неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу), який скеровано до суду.
Суд встановив, що керівник закладу освіти, перебуваючи на робочому місці, отримавши заяву про випадок булінгу (цькування) від громадянки, яка є матір’ю здобувача освіти, не повідомила у відповідний строк територіальний орган Національної поліції, та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 173-4 КУпАП. Керівник закладу освіти свою вину у вказаному правопорушенні визнала. У результаті суд визнав її винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 173-4 КУпАП, та наклав на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Раніше вже зазначала про те, що у процесі щоденної роботи, розглядаючи звернення про булінг, звертала увагу на те, що частина керівників закладів освіти усно повідомляють про це негативне явище поліцію або не повідомляють взагалі.
Вкотре наголошую, що керівникам закладів освіти, які отримали повідомлення про насильство, зокрема булінг, варто реагувати на нього відповідно до чинного законодавства.
Щоб долати насильство, зокрема булінг у наших школах, маємо діяти системно, об’єднувати зусилля та залучати всіх учасників освітнього процесу – батьків, учнів, педагогів. Особливо вагомою у створенні безпечного освітнього середовища є роль керівника закладу освіти: він має належно реагувати в разі виникнення проблемних ситуацій у закладі освіти, організовувати профілактичну роботу.
Чітке дотримання норм законодавства для захисту прав учасників освітнього процесу має бути нормою в роботі всіх керівників закладів освіти. Не слід боятися визнати наявність проблеми – варто зосередити всі ресурси на її подоланні. Іноді керівники не повідомляють правоохоронні органи, тому що бояться, що це негативно позначиться на репутації закладу освіти або ситуація набуде розголосу. Але в результаті замовчування таких ситуацій не розв’язує, а лише загострює проблему.
Як реагувати на неприпустимий контент з педагогами в соціальних мережах читайте на вебсайті освітнього омбудсмена.
Як освітній омбудсмен продовжую захищати права учасників освітнього процесу, зокрема й від будь-яких проявів насильства. Контакти для звернення можна знайти на сайті: https://eo.gov.ua/
Зображення: storyset