Створення безпечного освітнього середовища для учасників освітнього процесу потребує системного підходу. Тому серед безпекових заходів у закладах освіти наша держава запровадила нову систему перевірки та підтвердження відповідності осіб, які працюють або претендують на роботу в таких закладах. Законами України “Про освіту”, “Про дошкільну освіту” та “Про повну загальну середню освіту” встановлені нові вимоги щодо допуску до роботи в закладі освіти. Ці вимоги закріплюють правові обмеження, відповідно до яких певні категорії осіб не можуть працювати в закладі освіти або залучатися до участі в освітньому процесі. Водночас існує низка проблем і ризиків щодо практичного застосування запроваджених вимог та обмежень.
У січні 2026 року Служба освітнього омбудсмена спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини підготували Аналітичну записку “Проблематика запровадження безпекових вимог та обмежень до осіб, які працюють у закладах освіти” (далі – Аналітична записка). У ній докладно:
- охарактеризовано зміст запроваджених вимог та обмежень;
- визначено основні проблеми, пов’язані з їхнім практичним застосуванням;
- вивчено зарубіжний досвід регламентації умов допуску до професії вчителя та практику застосування обмежень щодо роботи з дітьми.
Окремо здійснено аналіз ризиків, пов’язаних із відсутністю певних положень у чинному законодавстві, що може призвести до проблем у практичній реалізації новацій. Серед таких ризиків:
- Неузгодженість законодавства, що може зумовити його довільне трактування.
Закони, що регулюють різні рівні освіти, не формують єдиної та узгодженої системи вимог до осіб, які можуть бути допущені до роботи в закладах освіти або призначені на керівні посади. Саме тому існує ризик, що при ухваленні кадрових рішень окремі загальні вимоги, встановлені Законом України “Про освіту”, можуть бути упущені або застосовані фрагментарно, що зумовлює виникнення колізій і практичних труднощів.
- Відсутність чітко визначеного механізму для перевірки того, чи може особа бути допущена до роботи у закладі освіти чи участі в освітньому процесі.
Наразі заклади освіти фактично позбавлені можливості перевірити відповідність кандидатів вимогам законодавства самостійно та можуть покладатися лише на документи, які особа подає з власної добровільної ініціативи. Перелік таких документів для працівників закладів освіти, кандидатів на посаду чи інших осіб, які залучаються до участі в освітньому процесі, законодавство чітко не окреслює. Це створює істотні практичні ризики, оскільки приймання та опрацювання таких документів будуть здійснювати особи, які не зобов’язані мати спеціальну юридичну освіту і, відповідно, можуть не знати, яким саме документом має підтверджуватися відсутність того чи іншого законодавчого обмеження.
- Відсутність перехідного періоду, протягом якого нинішні працівники закладів освіти мають підтвердити відсутність обмежень для роботи в закладі освіти, а також відсутність правових підстав для припинення трудових відносин із тими, хто не відповідає встановленим критеріям.
Формально це означає, що:
– особи, які не відповідають новим вимогам, втрачають право працювати в закладі освіти з дня набрання чинності відповідною нормою;
– у роботодавця фактично виникає обов’язок негайно припинити трудові відносини з такими працівниками.
Однак правової підстави для такого рішення законодавство не містить, що створює суттєві ризики для керівників закладів освіти, органів управління освітою та працівників: звільнення без визначеної законом підстави може бути визнано незаконним у судовому порядку, водночас незвільнення працівника, який не відповідає вимогам, може тлумачитися як порушення закону.
- Відсутність положень щодо періодичності підтвердження працівниками закладів освіти відповідності вимогам для роботи та відсутність спеціального механізму реагування у випадках, коли працівник відповідав їм на момент набрання нормою чинності, але згодом втратив таку відповідність.
Вказані прогалини не дозволяють оперативно реагувати на зміни у статусі працівників та припиняти з ними трудові відносини у разі потреби, адже роботодавець не має доступу до відповідних державних реєстрів та не володіє офіційною інформацією про те, що у працівника з’явилися обмеження щодо роботи у закладі освіти. Окремої уваги потребує питання щодо повноважень роботодавця вимагати від працівника надати таке підтвердження додатково у визначених випадках.
- Відсутність єдиного сервісу чи реєстру, за допомогою якого можна оперативно отримати підтвердження щодо відсутності визначених обмежень.
Немає окремого реєстру осіб, яким встановлено обмеження на роботу з дітьми, як і немає єдиного національного сервісу для комплексної перевірки кандидатів. І хоча значна частина такої інформації вже акумулюється у державних інформаційних системах та реєстрах (інформація про судимість – в інформаційно-аналітичній системі, про частину правопорушень проти статевої свободи та недоторканості – в Єдиному реєстрі осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, про адміністративні правопорушення – в інформаційних системах поліції), водночас ці дані розпорошені та їх неможливо отримати в одному місці.
ПРОПОЗИЦІЇ ОСВІТНЬОГО ОМБУДСМЕНА ТА УКРАЇНСЬКОЇ ГЕЛЬСІНСЬКОЇ СПІЛКИ З ПРАВ ЛЮДИНИ
В Аналітичній записці надано пропозиції змін до законів, а також пропозиції органам центральної влади та органам місцевого самоврядування. Для забезпечення ефективного й коректного застосування нових норм пропонуємо усунути законодавчі прогалини, налагодити та забезпечити роботу відповідних реєстрів, визначити чіткі процедури перевірки та надати керівникам закладів освіти легальні механізми реагування.
Для запровадження тимчасового механізму щодо застосування вимог та обмежень щодо безпеки в Аналітичній записці запропонували:
- розробити підзаконні акти щодо обов’язку надання кандидатами на посади керівників закладів освіти, педагогічних працівників різних рівнів освіти, інших працівників закладів освіти переліку документів, що підтверджують їх відповідність вимогам законодавства. Орієнтовний перелік документів розміщений у Додатку 4 до Аналітичної записки;
- розробити підзаконні акти щодо обов’язку надання працівниками закладів освіти різних рівнів освіти документів, що підтверджують відсутність у них обмежень для роботи у закладі освіти. У таких актах визначити періодичність їхнього оновлення;
- розглянути питання створення єдиного реєстру заборон і обмежень для роботи з дітьми – інтегрованої системи, що акумулюватиме дані МВС, поліції, Мін’юсту та Державної судової адміністрації України. Такий реєстр може бути створений за аналогією з Єдиною інформаційною системою соціальної сфери, впровадження якої Україна розпочала у 2025 році.
У січні 2026 року Аналітична записка була надіслана до Офісу Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та окремих міністерств.
11 лютого 2026 року відбулося засідання Комітету з питань освіти, науки та інновацій, на якому окрему увагу було приділено також нашій Аналітичній записці. Ініційовано створення міжвідомчої робочої групи з підготовки законопроєкту щодо внесення змін до деяких законів України в частині уніфікації вимог та обмежень до осіб, які працюють або можуть бути залучені до роботи в закладах освіти.
Докладно ознайомитися з Аналітичною запискою можна на сайті освітнього омбудсмена.
Лише за умови комплексного та узгодженого підходу нові обмеження стануть реальним інструментом, що гарантуватиме безпеку дітей та правову визначеність для всіх учасників освітнього процесу.
Зображення: storyset