Кабінет Міністрів України постановою від 5 лютого 2026 р. № 149 вніс зміни до Положення про освітнього омбудсмена (далі – Положення), Порядку та умов звернення до освітнього омбудсмена (далі – Порядок), які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 р. № 491 “Деякі питання освітнього омбудсмена”, виклавши їх у новій редакції.
Зміни до законодавства були напрацьовані Службою освітнього омбудсмена ще у грудні 2024 року та доопрацьовані спільно з представниками Міністерства освіти і науки України, а також Секретаріату Кабінету Міністрів України.
Вони розроблялися, щоб удосконалити законодавство щодо діяльності освітнього омбудсмена, зокрема щодо обов’язкового проведення конкурсу на посаду, розширення переліку вимог до кандидатів на посаду та упорядкування питання складання протоколів про адмінправопорушення тощо.
ВИЗНАЧЕНО ОБОВ’ЯЗКОВЕ ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ НА ПОСАДУ ОСВІТНЬОГО ОМБУДСМЕНА
Раніше конкурсна процедура при призначенні на посаду освітнього омбудсмена не була передбачена чинним законодавством, хоча конкурс і проводився. Однак важливо, щоб проведення конкурсу було не тільки хорошою традицією для забезпечення прозорості процедури призначення, але і юридично закріпленою нормою. Коротко окреслю найважливіші положення й у цьому контексті нагадаю, що ч. 3 ст. 73 Закону України “Про освіту” визначає, що освітній омбудсмен призначається на посаду Кабінетом Міністрів України строком на п’ять років без права повторного призначення.
Тож наразі після змін п. 2 Положення визначає, що освітній омбудсмен призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України призначає освітнього омбудсмена строком на 5 років за результатами відкритого конкурсу, порядок проведення якого затверджується Міністерством освіти і науки України. Конкурс оголошується не пізніше ніж за три місяці до завершення строку повноважень, на який було призначено освітнього омбудсмена. У разі дострокового припинення повноважень освітнього омбудсмена конкурс проводиться протягом 30 календарних днів з дня дострокового припинення.
РОЗШИРЕНО ПЕРЕЛІК ВИМОГ ДО КАНДИДАТІВ НА ПОСАДУ
Як і в попередній редакції Положення, ця визначає, що освітнім омбудсменом може бути особа, яка є громадянином України, проживає в Україні останні п’ять років, має вищу освіту, досвід роботи у сфері освіти або науки не менше п’яти років, вільно володіє державною мовою.
Водночас у Положенні розширено перелік обмежень щодо того, хто не може обіймати посади освітнього омбудсмена. Зокрема, відповідно до п. 4 Положення, це особа:
– яка має судимість;
– обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду;
-яка була притягнута до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення за рішенням суду;
– яка рішенням суду була притягнута до відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, чи за вчинення домашнього насильства, булінгу (цькування) або невиконання обов’язків щодо виховання дітей;
– визнана в установленому законом порядку винною в скоєнні правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи;
– на яку накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством, булінгом (цькуванням) або невиконанням обов’язків щодо виховання дітей.
УПОРЯДКОВАНО СКЛАДАННЯ ПРОТОКОЛІВ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Зауважу, що таке право передбачено ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), однак досі не було визначено Положенням. Зазначу, що мова йде про притягнення до відповідальності осіб за статтею 188-55 КУпАП, відповідно до якої невиконання законних вимог освітнього омбудсмена щодо припинення порушення прав та/або відновлення порушених прав та/або законних інтересів учасників освітнього процесу, перешкоджання здійсненню освітнім омбудсменом чи уповноваженими ним особами своїх повноважень, ненадання інформації у строк, встановлений законом, або надання завідомо недостовірної інформації – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від 50 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Радію, що ці зміни до законодавства нарешті прийнято. Висловлюю вдячність усім, хто був причетний до їх розробки та затвердження. Переконана, що це дозволить ще ефективніше захищати права учасників освітнього процесу.
Картинка: storyset