Отримую звернення щодо насильства, жорстокого поводження з дітьми, зокрема булінгу в закладах освіти. Наразі з початку 2025 року отримала вже понад 50 таких звернень.
На жаль, невелика частина керівників закладів освіти намагається приховати ці факти, не сприяє наданню допомоги потерпілим. І, як повідомляють батьки потерпілих або кривдників, їх просять забрати документи із закладу освіти.
Але й частина батьків не реагує на поведінку їхніх дітей та не вживає жодних заходів.
РОЛЬ ДОРОСЛОГО В РЕАГУВАННІ НА НАСИЛЬСТВО, ЖОРСТОКЕ ПОВОДЖЕННЯ, ЗОКРЕМА БУЛІНГ
Щоб долати насильство, жорстоке поводження, зокрема булінг у наших школах, маємо діяти системно, об’єднувати зусилля та залучати всіх учасників освітнього процесу – батьків, учнів, педагогів. Та маємо пам’ятати, що вкрай важливою є роль дорослого. Саме від його дій чи бездіяльності часто залежить, чи буде у дітей віра у спроможність щось змінити, чи відчують вони підтримку, чи буде їм надалі безпечно у закладі освіти, чи він стане місцем страху, безсилля, а чи простором толерантності, взаємоповаги, спокою.
Особливо вагомою у створенні безпечного освітнього середовища є роль керівника закладу освіти: він має належно реагувати у разі виникнення проблемних ситуацій у закладі освіти, організовувати роботу з профілактики жорстокого поводження, зокрема, булінгу.
Тому закликаю керівників закладів освіти та інших учасників освітнього процесу не замовчувати ситуації насильства, жорстокого поводження, зокрема булінгу. Відсутність реагування та бездіяльність щодо припинення таких ситуацій призводить до того, що насильство, жорстоке поводження, зокрема булінг повторюються. А від цього потерпають учасники освітнього процесу, і відповідно страждає якість освіти та якість роботи педагогічного працівника. Докладно про вплив насильства та жорстокого поводження на життя дитини та на освітній процес ми висвітлювали в окремих публікаціях, посилання на них надам у кінці публікації.
НЕПОВІДОМЛЕННЯ ПОЛІЦІЇ ПРО ВИПАДОК НАСИЛЬСТВА ЧИ ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ, ЗОКРЕМА БУЛІНГУ
Опрацьовуючи звернення, звертаю увагу на те, чи повідомив керівник поліцію про випадок, де є факти насильства, жорстокого поводження, зокрема булінгу.
Зі змісту деяких звернень або в ході їх розгляду з’ясовується, що керівник закладу у встановленому законом порядку не повідомляв уповноважені підрозділи органів Національної поліції України про можливе насильство, жорстоке поводження, зокрема булінг. Це, у свою чергу, не дозволило поліції вчасно та належним чином розслідувати ситуацію і захистити права учасників освітнього процесу.
Іноді керівники не повідомляють правоохоронні органи, тому що бояться, що це негативно позначиться на репутації закладу освіти або ситуація набуде розголосу. Але в результаті замовчування таких ситуацій не розв’язує, а лише загострює проблему й призводить до поганих наслідків для всіх учасників освітнього процесу, зокрема керівника закладу.
Наприклад, у кількох зверненнях до мене заявники скаржилися як на булінг щодо дитини, так і на відсутність належного реагування на ситуацію в закладі освіти, а також недієву роботу закладу для створення безпечного освітнього середовища.
У деяких випадках з’ясувала, що керівники закладу освіти у встановленому порядку невідкладно у строк, що не перевищує доби, не повідомили територіальний підрозділ органу Національної поліції про можливий випадок булінгу.
Тому як освітній омбудсмен звернулася до територіального підрозділу органу Національної поліції з проханням провести перевірку щодо можливого вчинення керівником закладу освіти порушення, передбаченого частиною 5 статті 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме неповідомлення поліції про випадки булінгу та з проханням вжити заходів для притягнення до відповідальності винної особи.
У результаті орган Національної поліції складає протокол про відповідне адміністративне правопорушення щодо керівника закладу освіти та направляє його до суду.
Адже частина 3 статті 26 Закону України “Про освіту” передбачає, що керівник закладу освіти:
- розглядає усні та письмові заяви (скарги, повідомлення) про випадки насильства або жорстокого поводження з дитиною в закладі освіти протягом однієї доби з моменту надходження та
- у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження невідкладно повідомляє про це батьків, інших законних представників дитини, а також ПИСЬМОВО повідомляє уповноважений підрозділ органу Національної поліції України та службу у справах дітей.
Тобто протягом доби з моменту надходження заяви у разі виявлення відповідних ознак насильства або жорстокого поводження керівник закладу освіти має повідомити про це визначеним законом особам та органам. Таке повідомлення має бути здійснене в такі короткі терміни, щоб забезпечити належний захист прав дитини.
Таке повідомлення має здійснюватися незалежно від того, яке рішення прийняла Комісія з розгляду випадку булінгу. Адже саме суд встановлює факт булінгу і визначає відповідальність кривдника або його батьків.
Не завжди у заяві може йтися саме про булінг, іноді це може бути одноразове насильство, однак його у будь-якому випадку не можна ігнорувати (!) – це теж жорстоке поводження, і саме поліція буде визначати, чи можливо у цій ситуації є підстави для відкриття кримінального провадження, чи для складення протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення “Булінг учасника освітнього процесу” чи можливо за статтею 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення “Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей”. Визначити, яким чином кваліфікувати жорстоке поводження з дитиною на момент отримання такого повідомлення має повноваження поліція, а не керівник закладу освіти.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ КЕРІВНИКА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ЗА НЕПОВІДОМЛЕННЯ ПРО БУЛІНГ ТА СУДОВА ПРАКТИКА
Оскільки неповідомлення керівником про випадки булінгу (цькування) унеможливлює належний захист прав учасників освітнього процесу, українським законодавством передбачена адміністративна відповідальність за такі дії. Так, відповідно до частини 5 статті 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.
З початку 2025 року суди вже розглянули кілька справ щодо керівників закладів освіти про притягнення їх до відповідальності за неповідомлення уповноваженим органам Національної поліції про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу. Деякі зі справ стосувалися керівників закладів загальної середньої освіти, деякі – керівників закладів дошкільної освіти. У ситуаціях, де суд вирішує, що керівник закладу освіти винний у вчиненні правопорушення, він найчастіше накладає штраф на керівника у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн) та стягує на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (605 грн 50 коп.). Наприклад, у Постанові Шумського районного суду Тернопільської області по справі № 609/264/25, Постанові Острозького районного суду Рівненської області по справі № 567/2079/24 та інших. Як свідчать опрацьовані судові рішення, часто керівники закладу освіти визнають свою вину у вчиненні правопорушення. Іноді пояснюють свою бездіяльність тим, що не вважали, що було вчинено булінг.
Заклади освіти керуються хибним переконанням про те, що повідомляти поліцію у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження, зокрема булінгу потрібно тільки після розгляду заяви (скарги, повідомлення) відповідною комісією, створеною у закладі, і в разі прийняття нею відповідного рішення.
Наголошую: складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення “Булінг (цькування) учасника освітнього процесу” мають лише уповноважені посадові особи органів Національної поліції. Саме вони, а не заклад освіти – його керівник чи представники комісії, зобов’язані при цьому встановити наявність юридичного складу адміністративного правопорушення в діях чи бездіяльності особи. Ані керівник закладу освіти, ані Комісія з розгляду випадку булінгу (цькування) не має права давати висновок, чи підтвердився випадок булінгу, чи ні. Жодні курси, пройдені педагогами, не можуть свідчити про наявність у них компетенції визначати, чи це булінг, чи ні, бо у них відсутні такі повноваження. Комісія закладу лише уповноважена прийняти рішення про наявність/відсутність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві й то з тією метою, щоб розуміти, як налагодити подальшу роботу в закладі освіти. Розслідувати ситуацію в будь-якому випадку має поліція, а заклад освіти має цьому сприяти, зокрема й через залучення представників поліції до роботи такої комісії. У кінцевому результаті факт булінгу як такий може бути встановлений лише рішенням суду, яке набрало законної сили.
Докладно про те, як має працювати Комісія з розгляду випадку булінгу у закладі освіти читайте на сайті освітнього омбудсмена.
ПОВІДОМЛЕННЯ ОСВІТНІМ ОМБУДСМЕНОМ ПРО НЕВИКОНАННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ОБОВ’ЯЗКІВ
Окремо хочу наголосити, що коли під час розгляду звернень щодо булінгу мені стають відомими факти, які можуть свідчити про невиконання батьками своїх обов’язків, надсилаю відповідні листи до Служби у справах дітей, щоб вони взяли ситуацію в таких сім’ях до уваги. Також повідомляю органи Національної поліції, адже вони уповноважені складати протоколи про адміністративні правопорушення за відповідними частинами статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення “Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей”.
Чітке дотримання норм законодавства для захисту прав учасників освітнього процесу має бути нормою у роботі всіх керівників закладів освіти. Не слід боятися визнати наявність проблеми – варто зосередити всі ресурси на її подоланні.
Про причини виникнення й зростання насильства та його наслідки – за посиланням.
Про вплив тілесних покарань на особистість дитини – читайте тут.
Про те, чому необхідно вдосконалювати законодавство щодо насильства, жорстокого поводження з дітьми, зокрема булінгу – за посиланням.
Фото: freepik