Продовжуючи роботу над темою академічної свободи, Служба освітнього омбудсмена проаналізувала міжнародний досвід проведення шкільних олімпіад за кордоном та залучення до них учнів і педагогів.
Олімпіади з навчальних предметів за кордоном звичні для багатьох країн із різними освітніми системами, хоча їх формати останнім часом і урізноманітнюють, й осучаснюють, і роблять більш привабливими для школярів, наприклад, у форматі фестивалів. Ми звернули увагу, що в інших країнах цінується участь у таких активностях, а не лише перемога, адже це збагачує знання та досвід, розширює кругозір.
До організації олімпіад за кордоном долучені не лише державні інституції, але й ряд інших зацікавлених суб’єктів: заклади вищої освіти, наукові товариства, неурядові організації, благодійні фонди, медіа. Готувати учня до олімпіади можуть вчитель, який отримує за це заробітну плату, ментор, якого учень шукає самостійно, а переможці олімпіад попередніх років можуть консультувати учнів.
У публікації на сайті докладно читайте:
- чи відомо, скільки олімпіад відбувається у різних країнах
- чи є примус до участі в олімпіадах за кордоном
- які заохочення та мотивація учасників олімпіад
- хто готує учнів до участі в олімпіадах
- які формати інтелектуальних змагань.
Висловлюю вдячність Міністерству освіти і науки України за розробку нового Положення про олімпіадний та турнірний рух. Адже цей документ враховує всі сучасні аспекти проведення олімпіад та турнірів, зокрема під час воєнного стану, та залучення учнів, які перебувають за кордоном. Водночас хочу звернути увагу на необхідності забезпечення прав педагогів-наставників, які готують дітей до інтелектуальних змагань.
ЧИ ВІДОМО, СКІЛЬКИ ОЛІМПІАД ВІДБУВАЄТЬСЯ ЗА КОРДОНОМ?
Олімпіади з навчальних предметів вже давно стали звичними у багатьох країнах світу. Існує значна кількість таких змагань. Вони відрізняються як тематикою, так і рівнем їх проведення – шкільні, районні чи регіональні, національні, європейські, міжнародні.
Не існує єдиної статистики, яка б точно відображала, скільки таких заходів відбувається у тій чи іншій країні. Це пов’язано з тим, що формати таких заходів різні, інформація про них часто розміщена у різних джерелах, а ще – їх кількість постійно змінюється залежно від багатьох факторів. Наприклад, національний географічний конкурс у Сполучених Штатах Америки (National Geographic GeoBee) припинив своє існування у 2020 році через пандемію COVID-19 та падіння кількості реєстрацій у школах.
Однак існує статистика результатів участі команд країн в офіційних Міжнародних олімпіадах з навчальних предметів, яка розміщена на офіційних вебсайтах Міжнародних олімпіад.
Але є головна відмінність – добровільна участь дітей та відсутність примусу до педагогів щодо підготовки учнів до змагань. Про це йтиметься у наступному розділі.
ЧИ Є ПРИМУС ДО УЧАСТІ В ОЛІМПІАДАХ ЗА КОРДОНОМ І ЯК ТАМ ЗАОХОЧУЮТЬ УЧАСНИКА?
Тим часом як в Україні нерідко олімпіади на шкільному/районних рівнях відбуваються під примусом, за кордоном участь у них добровільна.
На практиці в нашій державі є примус щодо участі учнів в інтелектуальних змаганнях, а інколи трапляється так, що одна дитина їздить на велику кількість олімпіад просто тому, що школа, педагог або батьки “примусили” її взяти участь. І, щоб не образити вчителя чи батьків, дитина без особливої мотивації до участі в олімпіадах бере в них участь. У таких умовах важко говорити про якісну роботу з обдарованими дітьми чи можливість для дітей обрати напрямок, у якому можна було б розвиватися. Натомість олімпіади – це не про рейтинги шкіл, демонстрацію роботи управлінь чи відділів освіти, а про дух пізнання, розвиток талантів, комунікацію.
МОТИВАЦІЯ ЗАКОРДОННИХ УЧНІВ ДО УЧАСТІ В ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ЗМАГАННЯХ
За кордоном участь у таких активностях особливо цінується. При цьому в деяких країнах наголошують саме на важливості участі в олімпіаді, а не на участі задля перемоги, адже це збагачує знання та досвід, розширює кругозір. Формати олімпіад теж варіюють: деякі більш адаптовують до практичних навичок, які варто здобувати учням – як розробникам, дослідникам, науковцям. При цьому деякі олімпіади роблять у форматі фестивалів, що більш приваблює школярів, та про це розповімо пізніше.
У Сполучених Штатах Америки участь в олімпіадах може відкрити двері для престижних академічних і дослідницьких можливостей. Відмінні результати у міжнародних чи національних олімпіадах допомагають потрапити на навчання до відомих університетів.
У Польщі переможців олімпіад звільняють від іспитів по завершенні середньої школи. Міністр освіти і науки оприлюднює перелік олімпіад з предметів, охоплених екзаменом у восьмому класі або випускним іспитом. Серед них: олімпіади з польської літератури та мови, англійської, німецької, французької мов, історії, математики, біології, хімії, фізики та географії. Багато переможців олімпіад отримують академічні стипендії, які можуть покрити витрати на навчання чи дослідження. У Польщі також існують стипендіальні програми спеціально для переможців олімпіад.
У Великобританії кожна школа самостійно заохочує своїх учнів брати участь у конкурсах та олімпіадах із предметів, які відповідають напряму школи. Наприклад, в одному з профільних STEM-коледжів академічні конкурси та олімпіади є ключовим компонентом навчання: всі учні беруть участь в олімпіадах, які відповідають їхньому віку, здібностям та спеціалізації. Що цікаво, серед переліку таких конкурсів можна знайти не лише олімпіади математично-природничого характеру, але й конкурси молодих літераторів. Поглиблене вивчення предметів, які цікавлять молодь, та участь у предметних олімпіадах допомагають їм у вступі до відомих університетів.
В Естонії учні, які успішно виступили на олімпіадах, отримують переваги при вступі до закладів вищої освіти.
В умовах, коли в учнів є серйозна мотивація для участі в інтелектуальних олімпіадах, про примус не йдеться.
В Україні часто участь в олімпіадах завершується грамотою чи дипломом (у разі перемоги). Учасники та призери міжнародної олімпіади можуть отримати річну стипендію Президента України та деякі бонусні бали при вступі на деякі спеціальності до закладів вищої освіти (докладно у Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2025 році).
Коли українські школярі потрапляють на олімпіади міжнародного рівня, вони мають змогу не тільки перевірити свої знання, але й отримати новий досвід, зокрема й досвід комунікації зі своїми однолітками, які живуть в інших країнах, навчаються в інших освітніх системах.
До речі, крім державних структур, до процесу організації та проведення олімпіад у певних країнах долучені також заклади вищої освіти (наприклад, Тартуський і Талліннський університети в Естонії – Tartu Ülikool ja Tallinna Ülikool), наукові товариства, неурядові організації (наприклад, одна з програм Центру досконалості в освіті у США (Center for Excellence in Education) – Біолімпіада (USA Biolympiad (USABO). Така практика застосовується і в Україні.
ХТО ГОТУЄ УЧНІВ ДО УЧАСТІ В ОЛІМПІАДАХ?
У деяких країнах учні, які хочуть брати участь в олімпіаді, можуть готуватися самостійно або ж за бажанням шукають собі ментора (наставника), який їх готує, в інших – це роблять шкільні вчителі. Також рекомендації щодо підготовки до олімпіад можуть надавати й учасники чи переможці олімпіад попередніх років за підтримки організаторів конкурсу чи закладів освіти.
У профільних школах Великобританії, де участь в олімпіадах та конкурсах є частиною освітньої програми, вчитель навчає дітей відповідно до своїх посадових обов’язків, за що отримує заробітну плату.
Також у Великобританії існує UK Maths Trust, яка є провідною британською благодійною організацією, що сприяє навчанню молоді математики й пропонує Схему наставництва олімпіади з математики. Схема наставництва надає молодим людям, які мають ентузіазм до математики, можливість вирішувати складні проблеми за індивідуальної підтримки досвідченого наставника. Програми допомагають учням розвинути навички розв’язування проблем і вміння письмово пояснювати й обґрунтовувати свої рішення.
У Польщі існують приватні центри підготовки вчителів (платні), де можна пройти різноманітні курси, зокрема курси з підготовки учнів до предметних олімпіад та конкурсів, про ефективну роботу з обдарованими учнями та інші.
У Литві готувати до участі в міжнародних заходах запрошуються учні, які стали переможцями національного етапу. Для цього Литовське агентство неформальної освіти організовує табори з підготовки до міжнародного заходу, до яких запрошуються переможці. Навчання учнів у таборі проводиться під керівництвом експертів-предметників. Щодо заохочень вчителів за підготовку учнів, у Литві вчителі, які підготували переможців та лауреатів І, ІІ, ІІІ місць національного етапу нагороджуються Подяками Міністра.
В Україні вчитель, який готує учня для участі в конкурсах, олімпіадах, має здебільшого мотиваційний аспект, зокрема для отримання чергового чи позачергового педагогічного звання при проходженні атестації або ж виконує це як добровільно-примусову роботу для престижності школи. Адже наразі оплата праці вчителя, який готує учнів до олімпіад, за витрачений час не здійснюється. У деяких громадах запровадили винагороди для вчителів, які підготували переможців інтелектуальних змагань. Це може бути премія на рівні закладу освіти чи громади, подяки, дипломи та грамоти. Але з початком війни бюджет громад зменшився, відповідно й кількість таких ініціатив від громад теж. А для підготовки учня вчителю необхідно опрацювати дуже багато матеріалів, завдань минулих років, пропрацювати їх спільно з учнем тощо.
Лише вчитель-наставник переможця міжнародних олімпіад може отримати звання “Заслужений вчитель України”, що надає право на надбавку у розмірі 20% до посадового окладу, а також у разі подальшої успішної підготовки учнів-переможців міжнародних змагань – може бути відзначений й іншими державними нагородами. Чи є якесь заохочення щодо підготовки переможців обласних олімпіад – може залежати від конкретної області та громади. Зокрема, в деяких областях є програми підтримки талановитої молоді, де передбачені премії для відзначення діяльності.
Тож важливо, щоб і підготовка учнів до олімпіад як робота з обдарованими учнями, яка потребує додаткового часу і зусиль, була належно оцінена та відзначена – і не лише у випадку перемоги учнів на національних етапах олімпіад, але й в області та районі. Тому звертаю увагу на необхідності врахування у новому Положенні про олімпіадний та турнірний рух прав педагогів-наставників та врегулювання оплати їх праці. Оплачувати цю роботу можна за рахунок, наприклад, оплати гуртка чи факультативу, хоча по суті це індивідуальна робота, а для гуртка є вимога наповнюваності групи від 8 осіб. Фінансування за кошти місцевого бюджету можливе не у всіх громадах. Тому можливо шукати варіанти фінансування за рахунок громадських організацій, благодійних фондів, як це здійснюється в деяких країнах за кордоном.
ЯКІ ФОРМАТИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ЗМАГАНЬ?
Формати інтелектуальних змагань досить різні. Наведемо кілька цікавих прикладів. Наприклад, у Сполучених Штатах Америки організовують проведення Дня національної історії (National History Day), який виходить за межі типових змагань з історії. Захід пропонує динамічну платформу для історичних досліджень, кульмінацією яких є проєкти, представлені у вигляді виставок, документальних фільмів, статей, виступів або вебсайтів. Подорож починається на місцевому рівні та завершується національним етапом. Найбільш виняткові проєкти не тільки отримують визнання, але й допомагають учасникам отримати стипендії.
Цікавою є також підготовка команд до олімпіад із природничих наук у США. На сайті Science Olympiad USA розміщені відповідні практичні рекомендації як щодо формування команд та роботи педагога з дітьми, так і щодо пошуку ресурсів для заходу серед різних місцевих спільнот, бізнесу, медіа. Тобто, крім основної мети участі в олімпіаді, це також згуртовує спільноти, популяризує науку, викликає інтерес до неї у ширшої аудиторії. Школам рекомендують направляти команду на олімпіаду з бадьорими мітингами. Наприклад, команди стають учасниками параду в поліцейському супроводі за межі міста дорогою на національний турнір з природничих олімпіад. Перед змаганнями команди можуть отримати лист «удачі» від міської ради, місцевого конгресмена чи іншої місцевої знаменитості. А після олімпіади радять не забути відсвяткувати успіх та розповісти про досягнення учнів.
На заміну одним форматам інтелектуальних змагань виходять інші. Національний географічний конкурс у Сполучених Штатах Америки (National Geographic GeoBee) припинив своє існування “щоб звільнити місце для нових, трансформаційних та інноваційних можливостей географічної освіти”. Відтоді Національне географічне товариство запустило Slingshot Challenge, у якому молоді люди 13-18 років створюють хвилинне відео, пропонуючи ідеї для розв’язання екологічної проблеми й можуть отримати до 10 000 доларів на її втілення.
Шведська система освіти певний час не надто позитивно ставилася до проявів конкуренції в освіті. Однак згодом і в ній прижилося чимало конкурсів та змагань, хоча це явище не таке поширене, як в Україні. Філософія шведської освіти сприяє тому, що заходи такого ґатунку мають інші формати, ніж традиційні олімпіади, наприклад, проєктної роботи для вирішення реальних проблем. Акцент – не на результаті, а на процесі навчання та розвитку певних навичок.
Отже, олімпіади з навчальних предметів за кордоном – вже звичні для багатьох країн із різними освітніми системами, хоча їх формати останнім часом і урізноманітнюють, й осучаснюють, і роблять більш привабливими для школярів. Участь у таких заходах за кордоном – добровільна, що забезпечується, зокрема й створенням умов для внутрішньої мотивації. До організації заходів долучені не лише державні інституції, але й ряд інших зацікавлених суб’єктів.
Фото: freepik