Кількість випадків насильства, жорстокого поводження, зокрема булінгу як щодо дитини з боку дорослих, так і з боку дітей, і в дитячому середовищі зростає. Про це свідчить аналіз даних та досліджень, з яким можна ознайомитися в окремій нашій публікації.
Зростає кількість відповідних звернень і до освітнього омбудсмена.
Опрацьовуючи звернення, бачу, як важко тим, хто зазнав насильства, жорстокого поводження домогтися справедливості та покарання для винних. І хоча законодавство у цій сфері постійно удосконалюється, є декілька важливих моментів, які потребують змін для того, щоб можна було ефективніше захистити права дитини. Далі розповім про них докладніше.
НЕДОСТАТНІ СТРОКИ НАКЛАДЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО СТЯГНЕННЯ
- Частина справ про булінг, які розглядаються судами, закриваються через закінчення строків накладення адміністративного стягнення, оскільки спливає період, упродовж якого правопорушник може бути притягнутий до адміністративної відповідальності. Адже адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення. У результаті часто трапляється так, що той, хто здійснює цькування, не несе за це жодної відповідальності. За даними Судової влади України, у 2024 році 20,4% (27) судових справ про булінг були закриті через закінчення строків накладення адміністративного стягнення. Раніше Служба освітнього омбудсмена аналізувала судові справи щодо строків накладення адміністративного стягнення за 2019 – 2023 роки. У 2023 році було 9,5% судових справ про булінг, закритих через закінчення строків (21 справа).
НИЗЬКИЙ ШТРАФ ЗА БУЛІНГ
- Штраф за булінг становить від 50 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На сьогодні це від 850 до 3400 грн. На мою думку, такий штраф не є достатнім покаранням за це правопорушення, адже багатьом батькам і вчителям легше просто сплатити цей невеликий штраф без реагування та проведення виховних заходів для дитини. Водночас більш суттєвий штраф допоможе замислитися і може стати певною пересторогою для дітей, батьків, педагогів.
ОСОБИ, ЯКІ СКОЇЛИ НАСИЛЬСТВО, БУЛІНГ, ПРОДОВЖУЮТЬ ПРАЦЮВАТИ В ТОМУ Ж АБО ІНШОМУ ЗАКЛАДІ ОСВІТИ
- Аналіз звернень, які до мене надходять, свідчить, що особи, які вчиняють насильство, булінг, нерідко продовжують працювати у цьому ж закладі освіти. Іноді вони звільняються за власним бажанням чи згодою сторін і переходять працювати до іншого закладу освіти, де ще не мають репутаційних втрат. На жаль, покарання за булінг не передбачає такого виду стягнення як позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. А директори рідко звільняють педагогічних працівників, які вчинили насильство та булінг, за невиконання працівником виховних функцій та аморальний вчинок, несумісний із продовженням такої роботи, побоюючись судових справ.
ВІДСУТНІСТЬ ЄДИНОГО ПОНЯТТЯ БУЛІНГУ В НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТАХ
- В нормативно-правових актах відсутнє єдине поняття булінгу. Так, у Кодексі України про адміністративні правопорушення не було оновлено поняття булінгу після внесення відповідних змін до Закону України “Про освіту” та Закону України “Про охорону дитинства”. Визначення булінгу, яке наразі залишається чинним у Кодексі України про адміністративні правопорушення, не містить такої ознаки булінгу як систематичність, що нерідко викликає проблеми при правозастосуванні. Також це призводить до неможливості притягнення до відповідальності за булінг, вчинений не у закладі освіти, а в закладі культури, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури і спорту, оздоровлення та відпочинку, до внесення відповідних змін.
ПОВНОЛІТНІ ЗДОБУВАЧІ ОСВІТИ НЕ ЗАХИЩЕНІ ВІД БУЛІНГУ
- Учні та студенти, яким вже виповнилося 18 років, наразі не захищені у правовому полі від цькування. На них не поширюється дія Закону України “Про охорону дитинства”, ст. 1 якого визначає булінг (цькування) як психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, тобто будь-яке умисне діяння (дія або бездіяльність), у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з якою вони є учасниками одного колективу, або дитиною стосовно іншого учасника одного колективу та яке порушує права, свободи, законні інтереси потерпілої особи та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов’язків.
НЕОДНОЗНАЧНІСТЬ ТРАКТУВАННЯ ПОНЯТТЯ КОЛЕКТИВУ У ВИЗНАЧЕННІ БУЛІНГУ
- Трактування поняття колективу у визначенні булінгу в статті 1 Закону України “Про охорону дитинства” є неоднозначним. Відповідно до статті 1 Закону України “Про охорону дитинства”, колектив – група з двох або більше осіб, які об’єднані (організовані) відповідно до законодавства з метою здобуття освіти, тренування, творчості, оздоровлення, відпочинку, лікування тощо та не перебувають між собою у трудових відносинах. Оскільки це поняття можна розтлумачити неоднозначно, це може вплинути на захист здобувачів освіти та педагогічних працівників від булінгу.
НЕВНОРМОВАНА В НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТАХ ЗАБОРОНА УЧАСТІ В КОМІСІЇ З РОЗГЛЯДУ ВИПАДКУ БУЛІНГУ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ, ЯКЩО ЧЛЕН КОМІСІЇ – КРИВДНИК АБО ПОТЕРПІЛИЙ
- Якщо будь-хто із членів комісії з розгляду випадку булінгу в закладі освіти, зокрема, голова, заступник голови, секретар у конкретному випадку булінгу, який розглядається комісією, є кривдником або потерпілим, це створює ситуацію конфлікту інтересів. Й у таких випадках комісія повинна виключити (відсторонити) таку особу зі свого складу, замінивши для дотримання кворуму під час голосування, або покласти виконання обов’язків на одного з членів комісії. Але наразі це питання нормативно не врегульовано.
Готую лист до Верховної Ради України щодо проблем у правовому полі, які ускладнюють захист дитини від насильства та жорстокого поводження, зокрема булінгу, та пропозиції змін до законодавства. Зокрема, пропоную:
- Збільшити строки накладення адміністративного стягнення за булінг до одного року, за аналогією із нормою притягнення до відповідальності за водіння у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння.
- Збільшити штраф за булінг (цькування) учасника освітнього процесу.
- Відсторонювати від роботи з дітьми осіб, визнаних судом винними у жорстокому поводженні з ними, зокрема булінгу.
- Уніфікувати поняття булінгу в усіх нормативно-правових актах.
- Внести зміни до законодавства для захисту від булінгу в правовому полі повнолітніх осіб.
- Унормувати виключення (відсторонення) члена комісії з розгляду випадку булінгу в закладі освіти, щодо якого є скарга про булінг.
Також для ефективного захисту здобувачів освіти важливим є затвердження Кабінетом Міністрів України Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми та Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми. Наразі ці акти розробляються Міністерством соціальної політики України в координації з іншими міністерствами.
Чому зростає кількість насильства, жорстокого поводження з дитиною та як цьому протистояти – читайте в окремому матеріалі на нашому сайті.
Як освітній омбудсмен продовжую захищати права здобувачів освіти на безпечне освітнє середовище, вільне від будь-яких проявів насильства – як шляхом адвокації змін до законодавства, так і розглядаючи звернення про порушення таких прав. Контакти для звернення можна знайти тут.
Фото: freepik