Позашкільна освіта – проблеми, пропозиції та нові формати роботи | Офіційний веб-сайт Служби освітнього омбудсмена України

ЧОМУ ПОЗАШКІЛЬНА ОСВІТА ВАЖЛИВА

Позашкільна освіта допомагає розвинути здібності та таланти дитини, які можуть бути корисними для дитини у її житті: як просто зараз, так і в дорослому, майбутній професії або допомогти визначитися з майбутньою професією.

Дослідники зазначають, що позашкільна освіта зменшує підліткову злочинність, адже у вільний час діти зайняті корисною улюбленою справою. Також хобі, заняття спортом, наукова діяльність відвертають дитину від постійного або частого проведення часу в гаджетах та соціальних мережах.

За даними соціологічного дослідження “Підлітки та їхнє життя під час війни”, проведеного у березні 2023 року благодійним фондом “Клуб добродіїв”, 85% підлітків зазначають, що мають хобі, 62% підлітків зазначили, що їм подобається відвідувати додаткові позашкільні заняття. А 48% підлітків пов’язують свої хобі та уподобання з самореалізацією. 16% підлітків вважають, що самореалізація це – перетворити улюблену справу, хобі на професію та заробляти цим, 20% вважають, що це розвиток своїх здібностей та можливостей. Також позашкільна освіта спрямовує в наукову діяльність. Наприклад, на платформі Малої академії наук українські школярі можуть вивчати улюблену науку у своєму регіоні, втілити свої ідеї, запустити власний проєкт, взяти участь у захопливих подіях або ознайомитися з цікавим науково-популярним контентом, долучитися до різноманітних міжнародних винахідницьких наукових проєктів. Також МАН допомагає отримати нові знання та навички (від мовних онлайн-курсів до міжнародних наукових конкурсів) й надає широкий спектр актуальних освітніх пропозицій для учнів і можливостей професійного розвитку для освітян.

Цінність позашкільної освіти в умовах війни набуває нових сенсів. Адже психологічний стан дітей під час війни погіршився, діти частіше відчувають страх за життя – своє та близьких, тривожність, а психологічні травми мають довгострокові негативні наслідки для дитини. Водночас улюблене заняття допомагає долати негативний вплив. Навіть багато дорослих, щоб покращити свій стан, в умовах війни шукають для себе нові хобі та регулярно ними займаються. У дослідженні “Підлітки та їхнє життя під час війни” підлітки зазначали, що їм допомагає відволікатися від хвилювання, поганих новин, тривоги у складні часи війни: для 40% – це спілкування, 38% підлітків зазначили про соцмережі та інтернет, 32% обрали заняття спортом, 12% підлітків вказали рукоділля (малювання, ліпка, вишивка), про заняття музикою, танцями, акторською грою зазначили 10%. Тобто, як бачимо, за оцінками підлітків, спілкування та хобі мають важливе значення для покращення їхнього стану. Як і шкільне очне навчання, спільне дозвілля і живе спілкування з ровесниками та педагогами, об’єднаними однаковими інтересами в гуртках, секціях, закладах позашкільної освіти, асоціаціях, об’єднаннях тощо допомагає дитині соціалізуватися та важливе для її всестороннього розвитку.

ДЕ МОЖНА ЗДОБУВАТИ ПОЗАШКІЛЬНУ ОСВІТУ

Позашкільну освіту можна здобувати одночасно з дошкільною, шкільною, професійною (професійно-технічною), фаховою передвищою. Це визначено статтею 14 Закону України “Про освіту”.

Позашкільну освіту можна здобувати:

в закладах:

позашкільної освіти різних типів, форм власності та підпорядкування;
загальної середньої освіти, навчально-виробничих комбінатах, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти, гуртках, секціях, клубах, об’єднаннях, які працюють на базі цих закладів,

а також у:

громадських об’єднаннях, фондах, асоціаціях, підприємствах, установах, організаціях та інших юридичних і фізичних осіб;
культурно-освітніх, фізкультурно-оздоровчих, спортивних та інших закладах і установах (стаття 5 Закону України “Про позашкільну освіту”).

УТВОРЕННЯ ТА ФІНАНСУВАННЯ ЗАКЛАДІВ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Як і в інших видах освіти, заклади позашкільної освіти можуть бути державними, комунальними та приватними.

Державні заклади позашкільної освіти утворюються центральними органами виконавчої влади та фінансуються за кошти державного бюджету. Таких закладів всього 4 (за даними Інституту освітньої аналітики).

Інші заклади позашкільної освіти утворюються органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, зокрема релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку, іншими юридичними й фізичними особами, за наявності необхідної матеріально-технічної та науково-методичної бази, педагогічних та інших працівників. Докладна статистика у наступному розділі.

Фінансування позашкільної освіти здійснюється за кошти засновника, місцевих бюджетів, батьків, з інших джерел, не заборонених законодавством (стаття 14 Закону України “Про освіту”).

ПОЗАШКІЛЬНА ОСВІТА: ЩО ГОВОРИТЬ ОФІЦІЙНА СТАТИСТИКА

У таблиці нижче наводимо дані Інституту освітньої аналітики щодо кількості закладів, вихованців, педагогічних працівників тощо позашкільної освіти, які підпорядковані лише сфері освіти, тобто Міністерству освіти і науки України. Адже, крім цих закладів, є заклади позашкільної освіти, які підпорядковані іншим міністерствам та відомствам, наприклад, Міністерству культури та інформаційної політики України, Міністерству молоді та спорту України.

Статистичні дані щодо позашкільної освіти Інституту освітньої аналітики (станом на початок 2023 року)

	2019/2020 н.р.	2020/2021 н.р.	2021/2022 н.р.	2022/2023 н.р. (станом на 01.01.2023)
Кількість закладів позашкільної освіти у сфері освіти (од.)	1389	1351	1263	1153
З них – приватних закладів позашкільної освіти у сфері освіти (од.)	14	14	16	16
Зруйновано (пошкоджено) (од.)	_	_	_	23 (станом на березень 2023 р.)
Кількість вихованців (осіб), зокрема: місто село	1190490	1138171	1014981	790834
	1112526	1077810	977597	762139
	77964	60361	37384	28695
Охоплення дітей шкільного віку ( % від загальної кількості дітей шкільного віку) місто село	28,92	27,15	23,99	19,57
	27,03	25,71	23,11	18,86
	1,89	1,44	0,88	0,71
Кількість гуртків	73739	71468	63972	50765
Кількість педагогічних працівників (без керівників закладів і сумісників) (осіб)	19493	19216	18093	16254

За даними моніторингового дослідження щодо забезпечення доступу до якісної позашкільної освіти, проведеного Державною службою якості освіти навесні 2023 року (далі – моніторингове дослідження ДСЯО), у 2021-2023 роках спостерігається скорочення на 10% мережі закладів позашкільної освіти у всіх сферах (освіти, культури, спорту).

За результатами опитування Служби освітнього омбудсмена, проведеного в серпні 2022 року, (52,3 % (2829) опитаних здобувачів освіти вказали, що не відвідували жоден гурток чи секцію до війни, а 49,4 % (1397) з тих, що відвідували, повідомили, що через війну покинули займатися у гуртках та секціях.

Результати цих досліджень підтверджують і дані таблиці вище, з якої бачимо поступове скорочення закладів позашкільної освіти, гуртків, а також педагогічних працівників та вихованців позашкільної освіти. З 2019 року найбільше скорочення дітей у цих закладах спостерігається під час повномасштабної війни – у 2022-2023 навчальному році. Кількість дітей, порівняно з 2021-2022 навчальним роком, зменшилася на 224 147 вихованців.

ПРОБЛЕМИ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Неналежне фінансування сфери позашкільної освіти та її матеріально-технічне забезпечення

Більшість закладів позашкільної освіти фінансуються з місцевих бюджетів, лише чотири державні заклади фінансуються з держбюджету. Ще у 2018 році Міністерство освіти і науки України надсилало до обласних адміністрацій лист щодо підтримки та фінансування закладів позашкільної освіти в умовах децентралізації, в якому зазначало про тенденцію скорочення видатків із місцевих бюджетів на утримання закладів позашкільної освіти. З початком пандемії COVID-19 та повномасштабної війни фінансування цих закладів лише погіршилося, адже місцеві бюджети мають зменшене фінансування.

Територіальні громади в сільській місцевості не мають фінансів, щоб створювати та утримувати заклади позашкільної освіти. Ця проблема своєю чергою створює нерівний доступ до позашкільної освіти учнів сіл та міст: охоплення дітей шкільного віку позашкільною освітою на початку 2023 року становило у містах 18,86%, а в селах – всього 0,71% (за даними Інституту освітньої аналітики). Але ці громади можуть надавати доступ до позашкільної освіти через гуртки та секції на базі закладів загальної середньої освіти.

В умовах війни для відновлення роботи закладів позашкільної освіти кошти необхідні насамперед на облаштування укриттів у цих закладах.

Також через недостатнє фінансування частину потреб гуртків, секцій тощо частково фінансують батьки. Наприклад, батьки закуповують необхідні танцювальні костюми, спорядження, обладнання, канцтовари тощо. А в частині закладів, гуртків, об’єднань тощо поширені вступні внески та щомісячна плата.

Також низькими залишаються заробітні плати педагогів позашкільної освіти.

Нові напрями роботи, зокрема пов’язані з комп’ютерними технологіями, робототехнікою, теж потребують значного фінансування. Адже для розвитку цих напрямів необхідно купувати обладнання, ліцензійне програмне забезпечення, яке потребує регулярного оновлення. А місцеві бюджети в умовах війни скорочені.

За даними Довідки ДСЯО, учасники освітнього процесу в закладах позашкільної освіти недостатньо забезпечені комп’ютерною технікою та необхідним обладнанням.

Зменшення кількості закладів позашкільної освіти, зупинення та призупинення освітнього процесу

Статистичні дані та звернення до освітнього омбудсмена підтверджують, що великою проблемою є скорочення закладів позашкільної освіти. Це зумовлено не лише повномасштабною війною, а й іншими факторами.

Особливо звертає увагу разюча диспропорція між кількістю закладів та вихованців закладів позашкільної освіти у містах та у сільській місцевості.

За даними моніторингового дослідження ДСЯО, у 2021-2023 роках скорочення закладів позашкільної освіти пов’язане з реорганізацією, ліквідацією закладів освіти у територіальних громадах у процесі децентралізації. Також частина закладів позашкільної освіти не передані з власності районних рад у комунальну власність громадам.

Деякі заклади зруйновані або пошкоджені. Станом на березень 2023 року зруйновано 23 заклади позашкільної освіти. За даними інформаційно-аналітичного збірника МОН “Освіта і наука України в умовах воєнного стану” (далі – збірник МОН), станом на 20 липня 2023 року пошкоджено 138 закладів позашкільної освіти. Деякі заклади закриваються через зменшення кількості вихованців або неможливість здійснювати очне та дистанційне навчання.

Після початку повномасштабної війни частина закладів позашкільної освіти стали волонтерськими центрами або прихистком для внутрішніх переселенців. За даними збірника МОН, 5 ЗПО залишаються прихистком для внутрішньо переміщених осіб. Частина закладів перебувають на тимчасово окупованих територіях (за даними збірника МОН – це 101 заклад) або призупинили провадження статутної діяльності (12 ЗПО в Донецькій області).

Недостатня комунікація можливостей та пропозицій щодо позашкільної освіти

Батьки неодноразово повідомляли нам про те, що заклади освіти не інформують або не повністю інформують про наявні заклади позашкільної освіти, гуртки, секції, установи тощо, які забезпечують позашкільну освіту, а також про напрямки, пропозиції, можливості позашкільної роботи.

Між тим якісна комунікація між цими закладами та батьками дуже важлива. Вона популяризує позашкільну освіту, формує довіру до закладів, установ, гуртків позашкільної освіти та підтримку цієї сфери освіти й, найголовніше – відкриває нові можливості особистого розвитку для дітей.

Ефективними інструментами для популяризації можливостей у позашкільній освіті можуть бути інформування на сайтах закладів освіти, на сайтах засновників, у соціальних мережах закладів, реклама закладу у школах, зокрема через буклети, презентації від педагогів позашкільної освіти – представників гуртків, закладів позашкільної освіти, об’єднань тощо. Відсутність якісної комунікації перешкоджає формуванню ефективної мережі системи позашкільної освіти та залучення дітей до гуртків і секцій.

Зменшення кількості вихованців закладів позашкільної освіти

Дані Інституту освітньої аналітики показують, що з кожним роком відсоток вихованців, охоплених позашкільною освітою, зменшується. Моніторингове дослідження ДСЯО визначає, що кількість здобувачів позашкільної освіти скоротилася насамперед через:

виїзд за кордон або в інший регіон України;
неможливість здійснювати очне навчання та водночас відсутність умов для дистанційного навчання;
небезпеку освітнього процесу в офлайн-режимі.

Багато талановитої молоді, зокрема переможців Малої академії наук виїжджають за кордон та продовжують розвивати себе там.

Скорочення педагогічних працівників, старіння кадрового забезпечення

Під час повномасштабної війни зменшилася кількість педагогічних працівників закладів позашкільної освіти. Це також пов’язано з виїздом частини працівників за кордон або в інший регіон України, переведення їх на простій або звільнення через неможливість організувати для таких працівників роботу дистанційно. На скорочення кадрів впливає й оптимізація мережі закладів позашкільної освіти.

Дані Інституту освітньої аналітики свідчать, що відбувається певне старіння кадрового забезпечення педагогічних працівників позашкільної освіти. Адже у 2022-2023 навчальному році (станом на 01.01.2023 р.) у закладах позашкільної освіти педагоги мають такий вік:

до 30 років – 13,8% (2513 працівників);
від 31 до 40 років – 21,5 % (3914 працівників);
від 41 до 50 років – 23,5% (4280 працівників);
51-55 років – 13 % (2353 працівники);
понад 55 років – 28,2% (5145 працівників).

Тобто, як бачимо, у сфері позашкільної освіти переважають педагогічні працівники, яким більш як 55 років (майже 30%) і лише 14% молодих педагогів, яким до 30 років.

Відсутність посади практичного психолога в частині закладів позашкільної освіти

За даними Довідки про результати вивчення питання щодо організованого початку 2022/2023 навчального року у закладах дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти Державної служби якості освіти України (далі – Довідка ДСЯО), у більшості закладів позашкільної освіти (71%), де проводилося вивчення, не передбачена посада практичного психолога. Психологічну підтримку здобувачів позашкільної освіти в умовах воєнного стану забезпечують педагогічні працівники/тренери-викладачі цих ЗПО (про це зазначили 80% таких працівників та підтвердили 63% батьків здобувачів позашкільної освіти).

Наявність такої посади в закладі позашкільної освіти дуже важлива, особливо під час війни. Адже діти, а ще більше діти з особливими освітніми потребами, потребують психологічної підтримки, а у вільній атмосфері позашкільної освіти діти можуть бути більш відкритими, щоб виявити в них психологічні проблеми та надати допомогу психолога. За даними дослідження “Підлітки та їхнє життя під час війни”, 19% підлітків зазначили, що хотіли б отримувати психологічну допомогу.

Нерівний доступ до позашкільної освіти

Проблеми нерівного доступу до позашкільної освіти ми вже частково порушували в частині про фінансування, адже це взаємопов’язані речі.

Серед інших факторів, що впливають на рівний доступ до позашкільної освіти – територіальне розташування таких закладів. Більшість закладів позашкільної освіти знаходяться у містах, що ускладнює доступ до позашкільної освіти учнів із сіл. А фінансування гуртків та секцій у закладах освіти, зокрема середньої, суттєво зменшилося. Адже воно здійснюється за кошти місцевих бюджетів. Тому необхідно забезпечити доступність позашкільної освіти у сільській місцевості.

За даними дослідження “Підлітки та їхнє життя під час війни”, 9% підлітків зазначили, що самореалізуватися їм заважає нестача грошей на курси, заняття, школи, 23% хотіли б отримати безоплатні додаткові заняття, а 8% – набір для творчості. Це теж позначається на рівному доступі до позашкільної освіти вихованців, учнів із сімей з недостатніми матеріальними статками.

Ускладнений доступ до позашкільної освіти дітей з особливими освітніми потребами. Непередбачені фахівці для роботи з цими дітьми, не всі заклади позашкільної освіти належно облаштовані, щоб приймати та навчати цих дітей. Необхідно здійснювати навчання педагогів для роботи з дітьми з особливими потребами.

Відсутність укриття

У медіапросторі, а також на своїх офіційних каналах органи центральної влади, органи влади на місцях найчастіше говорять про укриття в закладах загальної середньої освіти, рідше – про укриття в закладах дошкільної, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти. Питанням укриттів у закладах позашкільної освіти та їх фінансуванню приділяється мало уваги.

За даними Довідки ДСЯО, в досліджуваних громадах на початку 2022-2023 навчального року заклади позашкільної освіти були значно гірше забезпечені укриттями, ніж заклади дошкільної та загальної середньої освіти. Минулого навчального року захисні споруди було облаштовано у менше ніж половині досліджуваних закладів позашкільної освіти – у 45%. Укриття були відсутні у 20% закладів позашкільної освіти, а 35% таких закладів використовували об’єкти фонду захисних споруд інших суб’єктів господарювання. За даними збірника МОН, отриманими з дослідження, проведеного Державною службою якості освіти України у квітні – травні 2023 року, на кінець навчального року укриття було облаштовано в 48% ЗПО, тобто в лише на 3% більшій кількості закладів. Більшість закладів позашкільної освіти досі не мають облаштованих укриттів. Відсутність укриттів унеможливлює очне навчання, а позашкільне дистанційне навчання часто неможливо організувати.

Застарілий підхід до позашкільної освіти

Починати оновлення сфери позашкільної освіти потрібно насамперед на державному рівні з нормативно-правової бази у сфері позашкільної освіти. Закон України “Про позашкільну освіту” був прийнятий ще у 2000 році, а перелік типів закладів позашкільної освіти та Положення про позашкільний навчальний заклад затверджені ще у 2001 році. З того часу відбулося багато змін у системі загальної освіти, які впроваджуються в межах освітньої реформи.

Змінюються ринок праці, професії, технології, а формати роботи у частині закладів позашкільної освіти, центрів творчості, об’єднань залишаються застарілими. Тому необхідно оновлювати зміст позашкільної освіти, робити його сучасним та цікавим для дітей. У дослідженні “Підлітки та їхнє життя під час війни” 5% підлітків зазначили про відсутність цікавих для них секцій та гуртків.

Моніторинг вебсайтів закладів позашкільної освіти дозволяє зробити висновки, що діти перевантажені різними конкурсами та дослідженнями у форматі “юний натураліст/бджоляр”, які були популярні в радянські часи.

Водночас повномасштабна війна також впливає на зміст позашкільної освіти, спонукає створювати нові формати для підтримки дітей, для розвитку навичок та ідей, які можуть стати корисними, щоб розвивати себе і країну.

Також важливим є питання створення та оновлення сайтів закладів позашкільної освіти. Відповідно до статті 30 Закону України “Про освіту”, заклади освіти, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності, зобов’язані забезпечувати на своїх вебсайтах або на вебсайтах засновників певний перелік інформації та документів. Крім того, 1 січня 2022 року набрала чинності Постанова Кабміну від 28 грудня 2021 р. № 1391 “Деякі питання встановлення підвищень посадових окладів (ставок заробітної плати) та доплат за окремі види педагогічної діяльності у державних і комунальних закладах та установах освіти”, яка встановлює 10% доплати вчителям, викладачам та іншим працівникам у закладах освіти, котрі відповідають за ведення вебсайту. Необхідно актуалізувати питання доплат за ведення вебсайту в позашкільній освіті й стимулювати працівників створювати та вести вебсайти.

Частина закладів позашкільної освіти не мають достатньо кваліфікованих педагогів та належних програм навчання, які відповідають сучасним вимогам. Крім того, педагогічні працівники завантажені бюрократичною паперовою роботою, яка визначена Примірною інструкцією з ведення ділової документації в позашкільних навчальних закладах, затвердженою у 2012 році.

У проєкті Концепції позашкільної освіти в умовах воєнного стану, розробленої Міжнародною асоціацією позашкільної освіти, Президентським Фондом Леоніда Кучми «Україна», Всеукраїнським об’єднанням «Патріот» за підтримки представників Міністерства освіти і науки України звертається увага, що нормативно-правове забезпечення позашкільної освіти наразі є недостатнім. Одним з основних завдань Концепції також є оновлення змісту і методики позашкільної освіти на засадах української національної та громадянської ідентичності.

Оновлення потребують і Типові штатні нормативи позашкільних навчальних закладів, затверджені 2012 року. Адже за цей час виникло багато нових професій педагогічних працівників, які забезпечують сучасні потреби вихованців, учнів у позашкільній освіті та не прописані у штатних нормативах. Це, зокрема потреби, пов’язані з цифровими технологіями, робототехнікою, комп’ютерним дизайном тощо.

Відсутність належної державної підтримки освітньої програми “Позашкільна освіта”

Заклади освіти самостійно розробляють та затверджують освітні програми. На підготовку в закладах вищої освіти молодих педагогів позашкільної освіти відсутнє державне замовлення. Згідно з Переліком галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, у ЗВО немає окремої спеціальності “Позашкільна освіта”. Освітня програма “Позашкільна освіта” входить до спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки галузі 01 Освіта/Педагогіка. Водночас щодо інших видів освіти в галузі 01 Освіта/Педагогіка діють окремі спеціальності: 012 Дошкільна освіта, 013 Початкова освіта, 014 Середня освіта (за предметними спеціальностями), 015 Професійна освіта (за спеціалізаціями), 016 Спеціальна освіта.

Про ці проблеми зазначається й у Концепції позашкільної освіти в умовах воєнного стану. Також на них звертає увагу доктор педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри позашкільної освіти Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Олена Биковська.

Крім проблем із підтримкою освітньої програми “Позашкільна освіта” на рівні держави слід популяризувати професію педагога позашкільної освіти серед учнів, здійснювати профорієнтацію учнів як у школі, так і в закладах позашкільної освіти. Щоб вихованці, учні не лише розвивали власні здібності та займалися улюбленою справою, а й розглядали те, чим вони займаються, як професію, якій вони можуть навчати інших.

НОВІ НАПРЯМИ РОБОТИ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Розвиток технологій, соціальних мереж, поява та актуалізація нових професій на ринку праці, освітня реформа, зміна світогляду дітей та молоді, повномасштабна війна – все це спонукає шукати нові підходи та напрями роботи позашкільної освіти.

Нові напрями роботи

Щоб задовольнити сучасні інтереси та потреби вихованців, учнів потрібно відкривати гуртки та секції за новими напрямами. Це, зокрема, напрями STEM-освіти, тобто у сфері комп’ютерних, технічних, природничих наук, інженерії. Наприклад, гуртки з робототехніки, конструювання дронів та управління ними, 3D-моделювання, навичок роботи зі штучним інтелектом, кібербезпеки. Це не лише важливо для розвитку навичок, які дитина може використати в майбутній професії, а й щоб допомагати нашій країні перемагати та розвивати її.

Діяльність таких гуртків потребує значно більшого фінансування, ніж інші гуртки. Такі кошти можна отримати не лише з місцевого бюджету, а й через гранти та проєкти.

Залучення дітей з особливими освітніми потребами до позашкільної освіти

За інформацією Інституту освітньої аналітики, станом на 01.01.2023 року до позашкільної освіти залучено 5964 вихованців, учнів, слухачів з особливими освітніми потребами. Найбільше дітей з ООП у позашкільній освіті залучено у м. Києві, Київській, Полтавській, Дніпропетровській, Львівській та Вінницькій областях. За даними МОН, у 2022/2023 н. р. кількість учнів з особливими освітніми потребами в інклюзивних класах ЗЗСО становила 33861 особу.

Тому в позашкільній освіті потрібно створювати гуртки, класи, де діти з ООП будуть навчатися разом з іншими дітьми, соціалізуватися, а діти без таких потреб – навчатися бути толерантними. Створення інклюзивних груп чи класів у закладах позашкільної освіти визначено Порядком організації інклюзивного навчання в закладах позашкільної освіти.

Порядком та умовами надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами не передбачено надання такої субвенції для закладів позашкільної освіти. На нашу думку, кошти з цієї субвенції необхідно спрямовувати також і для закладів позашкільної освіти.

Необхідно продовжувати розробку нормативних актів щодо залучення дітей з особливими освітніми потребами до сфери позашкільної освіти.

Проєктна діяльність

Проєктну роботу варто розвивати як практичний формат роботи з вихованцями. Адже у форматі роботи над проєктами можна вивчати науку, створювати творчі продукти, організовувати діяльність органів самоврядування молоді (про такий приклад читайте в окремій публікації). Такий вид діяльності розвиває креативність, критичне мислення, а ще є дуже цікавим для учнів. Створення колективного проєкту сприяє соціалізації та виховує навички командної роботи й відповідальності за свою частину роботи. Проєктна форма роботи застосовується в межах освітньої реформи та розвиває здібності, компетентності, вміння, таланти дитини відповідно до її віку та особливостей.

Компенсація освітніх втрат

Ще один важливий напрям роботи, який можуть здійснювати заклади в системі позашкільної освіти, зумовлений пандемією та повномасштабною війною, – це компенсація освітніх втрат. Це можуть бути додаткові заняття, створення спеціальних програм у закладах позашкільної освіти, щоб компенсувати втрачені знання у формі гри, подкастів, проєктів, гуртків при школі для компенсації освітніх втрат тощо. Також можна залучати грантодавців та розробляти проєкти для компенсації освітніх втрат на рівні системи позашкільної освіти. Це можуть бути безоплатні онлайн-заняття у групах за шкільною програмою.

Головну роль в організації такого напрямку роботи відіграють органи місцевого самоврядування. Докладно про це можна прочитати у дописі освітнього омбудсмена.

Взаємодія закладів освіти, установ та організацій та позашкільної освіти

Ще один напрям – це взаємодія закладів освіти, установ та організацій та позашкільної освіти. На нашу думку, варто організовувати роботу гуртків, секцій, класів у закладах та установах, де є укриття, щоб діти могли займатися позашкільною освітою в очній формі.

Також варто налагодити взаємодію щодо зарахування результатів навчання, отриманих у закладі позашкільної освіти. Згідно з наказом МОН від 15.05.2023 №563, який затверджує “Методичні рекомендації щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні”, за рішенням педагогічної ради під час шкільного оцінювання дозволяється враховувати результати навчання із відповідних предметів (музика, фізична культура та інші), отримані учнями у позашкільних закладах освіти. Рекомендуємо школам звернути на це увагу.

Важливим у цій взаємодії є здійснення педагогами, класними керівниками профорієнтації серед учнів. Це допоможе учням краще зрозуміти свої здібності та обрати напрям позашкільної освіти.

ПРОПОЗИЦІЇ ЗМІН У СФЕРІ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

удосконалення нормативно-правової бази у сфері позашкільної освіти в умовах воєнного стану;
посилення державної та регіональної підтримки позашкільної освіти, забезпечення права на позашкільну освіту як основи утвердження української національної та громадянської ідентичності, формування оборонної свідомості;
заборона закриття, перепрофілювання, злиття закладів позашкільної освіти;
забезпечення рівного доступу до позашкільної освіти, збільшення охоплення позашкільною освітою не менше 50-60% від загальної кількості дітей дошкільного та шкільного віку;
оновлення й посилення кадрового забезпечення системи позашкільної освіти в умовах воєнного стану;
оновлення змісту і методики освітнього процесу в закладах позашкільної освіти на засадах української національної та громадянської ідентичності;
відновлення освітньої інфраструктури, зміцнення матеріально-технічної бази закладів позашкільної освіти в умовах воєнного стану.

Служба освітнього омбудсмена підтримує ці пропозиції. Крім цього, ми пропонуємо:

Органам центральної влади та органам місцевого самоврядування:

виділити державну фінансову допомогу для облаштування укриттів закладів позашкільної освіти, також місцевим бюджетам виділити кошти та забезпечити облаштування укриттів закладів позашкільної освіти;
розвивати конкурентоспроможність закладів позашкільної освіти;
популяризувати заклади позашкільної освіти як суб’єкти підвищення кваліфікації;
розробити чіткі критерії якості позашкільної освіти.

Органам місцевого самоврядування:

розвивати взаємодію закладів шкільної та позашкільної освіти, зокрема в питаннях компенсації освітніх втрат, визнання результатів навчання окремих предметів тощо;
організовувати роботу гуртків, секцій у приміщеннях тих закладів освіти, які мають укриття, щоб діти могли займатися позашкільною освітою в очній формі.

Закладам системи позашкільної освіти:

організовувати нові формати роботи: відкривати гуртки та секції зі STEM-освіти, здійснювати проєктну діяльність, організовувати компенсацію освітніх втрат, оновлювати свої сайти тощо;
залучати до позашкільної освіти дітей з особливими освітніми потребами, зокрема через створення спільних класів, гуртків для навчання дітей з ООП разом з іншими дітьми.

В іншій нашій публікації читайте про досвід роботи закладів позашкільної освіти України, яким діляться директори цих закладів.

Титульне фото: використано світлини школи робототехніки у Центрі дитячої творчості міста Першотравенськ, Дніпропетровської області та світлини, надані Центром дитячої та юнацької творчості міста Коростень, Житомирської області.