Освітня субвенція надходить із державного бюджету місцевим бюджетам на оплату праці з нарахуваннями для педагогічних працівників. Кошти освітньої субвенції отримують заклади загальної середньої освіти, зокрема приватні, та інші заклади, які здійснюють навчання згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, інклюзивно-ресурсні центри.
Освітня субвенція щороку розподіляється між відповідними бюджетами на основі встановленої формули. Ця формула розраховується на підставі багатьох параметрів, зокрема: кількість учнів та студентів, які здобувають повну загальну середню освіту в закладах освіти, розрахункову наповнюваність класів, навчальні плани тощо. Однак фактична кількість ставок педагогічних працівників, фактичний фонд оплати праці педагогічних працівників не враховуються при розподілі освітньої субвенції між місцевими бюджетами.
За кошти субвенції не здійснюється фінансування закладів загальної середньої освіти (крім закладів початкової школи та приватних закладів загальної середньої освіти), кількість учнів у яких становить менше ніж 25 осіб.
Наприкінці грудня минулого року уряд розподілив кошти освітньої субвенції між громадами на 2023 рік та вніс суттєві зміни до формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами (постанова Кабінету Міністрів України № 1472 від 30.12.2022), зокрема:
- запроваджується застосування коефіцієнта 0,9 до обсягів освітньої субвенції минулого року;
- запроваджується розмір освітньої субвенції для оплати простою педагогічним працівникам;
- обсяг субвенції визначатиметься без урахування додаткових годин навчального плану на окремі предмети, факультативні курси, індивідуальні заняття;
- розрахунок освітньої субвенції від розрахункової наповнюваності класів (РНК), визначеної на 2022 бюджетний рік (фактично РНК за І семестр 2021 року).
Докладно про зміни та основні моменти визначення та розподілу освітньої субвенції 2023 року читайте на нашому сайті, зокрема про:
- як визначається розмір освітньої субвенції для кожної області та територіальної громади у 2022 та 2023 роках;
- у якому порядку залишки освітньої субвенції за попередні роки спрямовуватимуться до фонду МОН;
- яким буде середній (розрахунковий) розмір заробітної плати педагогічних працівників з нарахуваннями на 2023 рік;
- порядок отримання територіальними громадами коштів субвенції на оплату простою.
Дякуємо Міністерству освіти і науки України за оперативну розробку та оприлюднення листа з роз’ясненнями щодо освітньої субвенції 2023 (лист від 10.01.2023 № 1/385-23).
ОБСЯГ ОСВІТНЬОЇ СУБВЕНЦІЇ У 2022 ТА 2023 РОЦІ
Щороку уряд розподіляє кошти освітньої субвенції між територіальними громадами. Через воєнний стан наша країна має економічні труднощі, суттєве скорочення бюджету. Тому і розмір освітньої субвенції для кожної громади суттєво зменшився як у 2022, так і у 2023 році.
2022 рік
У 2022 році був запланований розмір освітньої субвенції для кожної громади, переглянути його можна на сайті МОН. Але під час дії воєнного стану освітня субвенція була зменшена на 10 % – на понад 10,8 млрд гривень із червня по грудень 2022 року. У грудні 2022 року відбувся перерозподіл обсягу та розподіл резерву освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у 2022 році для того, щоб виплатити заробітну плату педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти та не допустити кредиторську заборгованість.
2023 рік
Обсяг освітньої субвенції для кожної громади у 2023 році можна переглянути в Додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України № 1472 “Деякі питання розподілу обсягу освітньої субвенції на 2023 рік” та на сайті МОН.
Як зазначає МОН у листі від 10.01.2023 № 1/385-23, джерелом даних для розподілу обсягу освітньої субвенції на 2023 рік є персональні дані здобувачів освіти, подані безпосередньо закладами освіти в програмно-апаратному комплексі «Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту» (ПАК «АІКОМ»). Але кількість учнів закладів загальної середньої освіти зменшилася на 5% порівняно з вереснем 2021 року, а загальний обсяг коштів, виділених на освітню субвенцію з державного бюджету, зменшено на 20% порівняно з 2022 бюджетним роком.
Міністерство освіти і науки України за підтримки шведсько-українського проєкту «Підтримка децентралізації в Україні» (SALAR International) підготувало інформаційні довідки щодо розрахунку обсягів освітньої субвенції для обласних бюджетів та бюджетів територіальних громад на 2023 рік. Кожен охочий може переглянути довідку для розуміння особливостей розподілу освітньої субвенції.
ЗАЛИШКИ ОСВІТНЬОЇ СУБВЕНЦІЇ ЗА ПОПЕРЕДНІ РОКИ СПРЯМОВАНО ДО ФОНДУ МОН
Щороку на рахунках громад утворювалися залишки коштів освітньої субвенції, які громади могли використовувати на різні потреби у наступному році.
Міністерство освіти і науки України повідомляло, що за інформацією Державної казначейської служби, залишки коштів освітньої субвенції станом на 01.01.2022 становили 5,66 млрд грн, а станом на 01.09.2022 – 9,18 млрд гривень.
У пункті 3 Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам зазначається, на які потреби громади могли спрямувати залишки коштів освітньої субвенції.
Кошти освітньої субвенції мають працювати на громаду, і поки не проведений ретельний аналіз того, чому ці кошти у довоєнний період збиралися на рахунках. Водночас хочу зауважити, що громади у 2022 році не мали змогу повністю використовувати залишки освітньої субвенції, оскільки частина платежів не проходили через казначейство.
Вперше у практиці розрахунку та надання субвенції всі її залишки освітньої субвенції, які утворилися на кінець 2022 року, автоматично спрямовані до спеціального фонду МОН.
У статті 32 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» зазначається, що за рішеннями Кабінету Міністрів України у визначеному ним порядку ці кошти будуть спрямовані на:
- розподіл коштів між місцевими бюджетами з урахуванням цільового призначення освітньої субвенції;
- реалізацію заходів із забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти “Нова українська школа”;
- видання, придбання, доставку підручників, посібників і навчально-методичної літератури для здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників;
- інших заходів у сфері освіти (з відкриттям у разі потреби нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам).
Як зазначає МОН у своєму листі, ці перераховані кошти залишків освітньої субвенції будуть розподілені на різні потреби, передусім на оплату праці педагогічним працівникам та погашення кредиторської заборгованості, що утворилася у 2022 році. За рахунок залишків освітньої субвенції також фінансуватимуться територіальні громади, які будуть звільнені від російських окупантів та відновлять освітній процес.
ЗМІНИ У ФОРМУЛІ РОЗПОДІЛУ ОСВІТНЬОЇ СУБВЕНЦІЇ
До постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1088 “Про затвердження формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами” вносяться наступні зміни до формули розподілу освітньої субвенції.
Обсяг субвенції визначається без урахування додаткових годин навчального плану на окремі предмети, факультативні курси, індивідуальні заняття
У 2023 році обсяг освітньої субвенції для всіх місцевих бюджетів визначається без урахування додаткових годин навчального плану для учнів групи I на окремі предмети, факультативні курси, індивідуальні заняття (учні групи I – учні, які здобувають загальну середню освіту у початкових школах, гімназіях, ліцеях, закладах спеціалізованої освіти), це визначено змінами до пункту 5.
МОН у листі зазначає, що навчальний план, який був застосований при розподілі освітньої субвенції між місцевими бюджетами у 2023 році, передбачає наступну кількість академічних годин на тиждень у закладах загальної середньої освіти:
- початкова освіта – 23 години,
- базова середня освіта 32,7,
- профільна середня освіта 35,5.
Інформацію щодо інших закладів освіти можна переглянути в листі МОН.
Але проблема полягає у тому, що фінансовий рік в Україні розпочинається з 1 січня, а навчальний рік – із 1 вересня. Тобто всі ці години окремих предметів, факультативні курси, індивідуальні заняття вже розподілені між педагогами. Зменшувати навантаження для педагогів менше ніж 18 годин на тиждень керівник закладу освіти не має права. Другий семестр у частині шкіл вже розпочався, педагоги вже викладають усі предмети, факультативи, заняття.
Звісно, що кошти на оплату можна просити в місцевих бюджетах, але через війну вони суттєво зменшилися. Бюджети місцевих громад на 2023 рік вже сформовані й тому виділити кошти на ці витрати буде досить складно. Все ж, якщо кошти в місцевих громадах на оплату праці педагогів знайдуться, то необхідно внести зміни до бюджету місцевої громади рішенням відповідної ради. А це займає певний час.
Виникає запитання, як оплачувати працю педагогів, які мають додаткові години навантаження за рахунок факультативів, індивідуальних занять, оплата праці за які не включена в освітню субвенцію. Проблема у тому, що після запланованого скорочення сумарне навантаження педагога може стати менше ніж 18 годин, а це прямо заборонено чинним законодавством. Як діяти керівнику закладу освіти у такій ситуації, поки що не визначено. Дуже потрібні роз’яснення для керівників органів управління освітою та керівників закладів освіти.
Через таку ситуацію керівників, на жаль, практично змушують вдаватися до зменшення доплат та надбавок, відправлення працівників на простій або їх примусу до відпустки без збереження заробітної плати, скорочення та інших заходів для того, щоб не виходити за межі фактично доведеного бюджету та фактично наданих коштів.
Коефіцієнти приведення кількості годин навчального плану становлять:
- для учнів групи I, які здобувають початкову освіту, — 1;
- для учнів групи I, які здобувають базову середню освіту, — 1,422;
- для учнів групи I, які здобувають профільну середню освіту, — 1,543. Про це зазначено в пункті 7.
Застосування коефіцієнта 0,9 до обсягів освітньої субвенції
У 2023 році до обсягу освітньої субвенції минулого року для всіх місцевих бюджетів застосовується коефіцієнт 0,9 (без урахування обсягів освітньої субвенції обласним бюджетам, передбачених на оплату простою). Тобто зменшення 0,9 не стосується освітньої субвенції, яка виділяється на оплату простою. Про це зазначено у пункті 8.
МОН також у своєму листі зауважує, що у 2023 році до обсягу освітньої субвенції для всіх місцевих бюджетів (без урахування обсягів освітньої субвенції обласним бюджетам, передбачених на оплату простою) застосовується коефіцієнт 0,9. І така норма є вимушеним тимчасовим заходом, адже під час війни фінансові ресурси державного бюджету є вкрай обмеженими, а пріоритетом є оборона держави.
Відповідно до пункту 8 Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 6, відповідні місцеві ради мають право:
- самостійно здійснювати розподіл освітньої субвенції між відповідними закладами та установами освіти для забезпечення в повному обсязі обов’язкових виплат на оплату праці з нарахуваннями педагогічним працівникам;
- перерозподіляти у межах відповідного місцевого бюджету кошти субвенції між відповідними типами закладів та установ освіти, що визначені у статті 103-2 Бюджетного кодексу України, для забезпечення в повному обсязі обов’язкових виплат на оплату праці з нарахуваннями педагогічним працівникам;
- передавати кошти субвенції та залишки субвенції минулих років у вигляді міжбюджетного трансферту іншим місцевим бюджетам;
- розподіляти залишки субвенції на кінець бюджетного періоду відповідними рішеннями, а також додатково понад обсяги субвенції планувати та здійснювати з місцевих бюджетів оплату поточних та капітальних видатків закладів та установ освіти, що визначені у статті 103-2 Бюджетного кодексу України, включаючи погашення бюджетних зобов’язань минулих років, узятих на облік в органах Казначейства.
МОН у листі-роз’ясненні зазначає, що засновники не зобов’язані застосовувати Формулу для розподілу обсягу освітньої субвенції між закладами освіти та можуть здійснювати перерозподіл субвенції, що обрахована за окремими складовими Формули.
Як це працює. Якщо у громаді є оптимізовані школи й вони економлять кошти, то ці кошти можна спрямувати на інші школи, де є нестача. Так само з оплатою за окремі предмети, факультативні курси, індивідуальні заняття, якщо громада має економію в одних школах, то ці кошти можна спрямувати на оплату цих годин в інші школи.
Ми неодноразово заявляли про необхідність прозорого та зрозумілого механізму розподілу освітньої субвенції на рівні області та громади. У складних умовах війни необхідність такого механізму та аргументованості прозорого розподілу освітньої субвенції між обласними та місцевими бюджетами лише посилюється.
Застосування коефіцієнта 0,9 призвело до зменшення обсягу субвенції для кожної громади.
Застосування розрахункової наповнюваності класів, визначеної на 2022 бюджетний рік
У формулі освітньої субвенції використовується показник – розрахункова наповнюваність класів – середній рівень наповнюваності класів закладів загальної середньої освіти відповідної територіальної громади (або середній рівень наповнюваності класів закладів загальної середньої освіти, фінансування яких здійснюється з відповідного обласного бюджету) за умови раціональної організації шкільної мережі. Показник розрахункової наповнюваності класів визначається за відповідною таблицею, яка наведена у пункті 3, і залежить від щільності учнів (розрахунковий показник, визначений шляхом ділення кількості учнів, які відвідують заклади загальної середньої освіти, на загальну площу (кв. кілометрів) відповідної територіальної громади) та відсотка населення, що проживає в сільській місцевості.
Саме від цього показника розрахункової наповнюваності класів розраховується кількість ставок вчителів закладів загальної середньої освіти.
У 2023 році для бюджетів територіальних громад застосовується розрахункова наповнюваність класів учнями, які здобувають загальну середню освіту в початкових школах, гімназіях, ліцеях, закладах спеціалізованої освіти, крім учнів спеціальних класів та класів з вечірньою формою здобуття освіти у таких закладах, визначена для них на 2022 бюджетний рік. Про це йдеться у пункті 5 змін до Формули освітньої субвенції.
Міністерство освіти і науки України пояснює це тим, що, враховуючи нестабільний характер набору учнів до закладів загальної середньої освіти, який, імовірно, ще зміниться протягом 2022/2023 навчального року, оскільки Збройні Сили України звільняють більше тимчасово окупованих територій, оцінка розрахункової наповнюваності класів на основі ситуації у вересні 2022 року не є обʼєктивною. З цієї причини розрахункову наповнюваність класів для кожного засновника закладів загальної середньої освіти було збережено саме на тому значенні, що використовувалося при обрахунку обсягу освітньої субвенції на 2022 рік.
Розрахункова наповнюваність класів учнями закладів загальної середньої освіти для обласних бюджетів становить 20; для бюджету м. Києва та всіх приватних закладів загальної середньої освіти – 27,5. Докладно про інші групи учнів та студентів та розрахункову наповнюваність читайте у листі МОН, у якому зазначено, що у разі, якщо фактична (середня) наповнюваність класів є меншою за розрахункову (нормативну) наповнюваність класів чи в разі утримання малокомплектних закладів, різниця в кількості ставок педагогічних працівників має покриватися за рахунок власних доходів місцевого бюджету.
Хочу зазначити, що освітню субвенцію розраховували за довоєнними показниками розрахункової наповнюваності класів, хоча контингент учнів розраховувався за показниками І семестру 2022/2023 навчального року. Але ми всі розуміємо, що під час війни відбулася масова міграція населення, частина населення східних областей перемістилася до західних.
Вважаю, що все ж необхідно було врахувати цей момент під час розподілу освітньої субвенції.
Середній (розрахунковий) розмір заробітної плати педагогічних працівників з нарахуваннями на 2023 рік
Міністерство освіти і науки України у листі надає інформацію щодо показників середнього (розрахункового) розміру заробітної плати з нарахуваннями у 2023 році, який застосовується у формулі освітньої субвенції.
МОН зазначає, що цей показник складає:
- для вчителів закладів загальної середньої освіти – 204,82 тис. грн;
- для керівників закладів та установ освіти – 267,89 тис. грн;
- для асистентів вчителів в інклюзивних класах – 179,43 тис. грн;
- для педагогічних працівників інклюзивно-ресурсних центрів – 238,49 тис. грн;
- для вчителів закладів загальної середньої освіти, яким (в яких) оголошено простій – 74,41 тис. грн.
При розрахунку середньої розрахункової заробітної плати враховано всі обов’язкові доплати та надбавки, передбачені чинним законодавством, зокрема надбавку за престижність педагогічної праці у розмірі 25%, допомогу на оздоровлення та щорічну грошову винагороду в розмірі місячного посадового окладу.
Обсяг субвенції на оплату праці з нарахуваннями директорів шкіл, їх заступників та інших педагогічних працівників, що не проводять уроки, обчислюється за допомогою відповідного коефіцієнта приведення. Відповідна таблиця приведення наведена у листі МОН.
Крім того, до розрахунку субвенції включається кількість ставок педагогічних працівників при поділі класів на групи та надбавка для закладів, які розташовані в гірській місцевості, в обсязі 25%.
Зміни у формулі субвенції щодо оплати простою: на оплату простою передбачається 2/3 посадового окладу вчителя вищої категорії
У пункті 6 змін до Формули освітньої субвенції визначено, що освітня субвенція в частині оплати простою, що передбачається обласним бюджетам, дорівнює добутку 2/3 посадового окладу вчителя вищої категорії з підвищенням та кількості педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, яким (в яких) оголошено простій в області. Цей добуток (кошти розраховані на простій) збільшується на 22% для нарахування єдиного соціального внеску на фонд заробітної плати.
Хочу зазначити, що частиною першою статті 113 Кодексу законів про працю України встановлено, що час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Водночас положення статті 113 Кодексу Законів про працю України встановлює нижню границю оплати простою, але не передбачає заборону здійснювати оплату простою вище, ніж 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Законодавство не забороняє керівнику закладу освіти виплачувати працівникові повну середню заробітну плату.
Крім того, відповідно до пункту 8.3.3 Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України, Профспілками працівників освіти і науки України та Всеукраїнським об’єднанням організацій роботодавців у галузі вищої освіти на 2021-2025 роки, сторони рекомендують забезпечити оплату простою працівникам, включаючи непедагогічних та тих, які працюють за сумісництвом, не з їх вини, зокрема на період оголошення карантину, в розмірі середньої заробітної плати.
МОН у своєму листі також зазначає, що відповідно до постанови КМУ від 07.03.2022 № 221 керівникам державних органів, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, надано право до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі, самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу).
Але ці зміни у нарахуванні освітній субвенції фактично нівелюють можливість сплачувати більше ніж ⅔ тарифної ставки. Необхідно врахувати, що простій виплачується ⅔ від окладу, без урахувань різноманітних доплат та нарахувань. У 2022 році посадовий оклад вчителя вищої категорії з підвищенням становив 7701 грн, то ⅔ від цієї суми – орієнтовно становить 5134 грн. Якщо це вчитель першої чи другої категорії, чи інший педагогічний працівник, то, знаходячись на простої, він буде отримувати ще менше, оскільки вони мають нижчий посадовий оклад, ніж вчитель вищої категорії.
ЗМІНИ ДО ПОРЯДКУ ТА УМОВ НАДАННЯ ОСВІТНЬОЇ СУБВЕНЦІЇ З ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ МІСЦЕВИМ БЮДЖЕТАМ
Порядок отримання територіальними громадами коштів субвенції на оплату простою
До постанови Кабінету Міністрів України від 14.012015 р. № 6 “Деякі питання надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам” додається пункт 3-4, яким визначено порядок отримання коштів освітньої субвенції на оплату праці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти територіальної громади, яким (в яких) оголошено простій.
Відповідно цих пунктів, розпорядники субвенції за бюджетами територіальних громад до 10 числа кожного місяця мають подавати до відповідного розпорядника субвенції відомості про фактичну кількість таких педагогічних працівників. А на підставі даних розпорядник субвенції щомісяця розподіляє між місцевими бюджетами у встановленому порядку обсяги освітньої субвенції для фінансування простою.
У постанові КМУ зазначено, що облдержадміністрації здійснюють розподіл обсягу субвенції, що спрямовується на оплату праці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти територіальної громади, яким (в яких) оголошено простій, між бюджетами територіальних громад на підставі даних про фактичну кількість таких педагогічних працівників (доповнення пункту 12).
Хочу зазначити, що автономія закладів освіти передбачає, зокрема й фінансову автономію, тобто дає можливість керівникам закладів освіти у разі наявності власної бухгалтерії розпоряджатися фінансами та спрямовувати їх на нагальні потреби. Певну фінансову автономію мають керівники закладів освіти й органи управління освіти при централізованій бухгалтерії у певній громаді. Але наразі не є зрозумілим, чому визначення обсягів коштів за оплату простою покладається на обласні державні адміністрації. Такий спосіб оплати змушує зменшити оплату простою до 2/3 посадового окладу, а не середньої заробітної плати.
Якщо місцеві громади матимуть економію освітньої субвенції або громади виділять власні кошти, то вони матимуть змогу оплачувати простій у розмірі середньої заробітної плати.
І такий спосіб оплати породить збільшення паперової звітності. Про її суттєве збільшення під час війни у кілька разів зазначають керівники закладів освіти та органів управління освітою.
ЯК ПІДСУМОК, зрозуміло одне – освітня субвенція зменшується, адже більшість коштів у державі йдуть на армію задля нашої перемоги. Сподіваємося, що залишки освітньої субвенції попередніх років, які перераховані до фонду МОН, будуть спрямовані на фінансування освітньої субвенції 2023 року.
На наше глибоке переконання, зараз не керівникам шкіл чи громадам треба індивідуально, а насамперед органам державної влади спільно необхідно шукати шляхи, як фінансувати освіту з найменшими втратами для її здобувачів та педагогічних працівників.
Адже години окремих предметів, факультативні курси, індивідуальні заняття вже розподілені між педагогами з початку навчального року. Зменшувати навантаження для педагогів менше ніж 18 годин на тиждень керівник закладу освіти не має права. Другий семестр у частині шкіл вже розпочався, педагоги вже викладають усі предмети, факультативи, заняття. Тому це фактично змушує керівника відмовитися від викладання цих годин, тиснути на педагогів, щоб ті відмовилися від годин варіативної частини, нівелюючи вибір здобувачів освіти, їхніх батьків та автономію педагогів й закладу освіти.
Керівники закладів освіти та органів управління освітою фактично стають заручниками ситуації, коли задля економії бюджету змушені вдаватися до незаконних дій: зменшення доплат та надбавок, тиску на працівників, щоб ті писали “заяви на відпустку за власний рахунок”, сумнівного відправлення працівників на простій (коли насправді вони можуть навчати у різних форматах). Також така формула розрахунку освітньої субвенції спонукатиме до скорочення педагогічних працівників.
Також зменшення освітньої субвенції спонукатиме до незапланованої оптимізації мережі (фактично – ліквідації) закладів освіти та класів. Але планувати оптимізацію необхідно заздалегідь, посеред навчального року зробити її практично неможливо. Під час оптимізації необхідно враховувати, що частина учнів, яка зараз знаходиться за кордоном, повернуться до України.
Для того, щоб зберегти фахових педагогів, керівники можуть звернутися до місцевих бюджетів та просити дофінансувати ці потреби. Але хочу зазначити, що місцеві бюджети під час війни суттєво зменшились, і більшість громад не в змозі буде профінансувати нестачу.
У дописі використано висновки експерта з питань освіти Сергія Дятленка щодо освітньої субвенції.