Війна, зміна звичного розпорядку дня та умов життя, розлука з батьками, іншими близькими або їх смерть, втрата друзів, насилля щодо дітей чи їхніх рідних та близьких, бомбування, повітряні тривоги, переїзд в інше місце чи країну, невідомість та інші негативні фактори – усе це шкодить психологічному стану дитини.
Більшість батьків зараз заклопотані, війна не дає можливості приділити увагу дітям, поговорити з ними, обережно розпитати про настрій дітей, проблеми. Дуже важливо мати у родині довірливі стосунки, щоб відверто говорити з дитиною і мати можливість їй вчасно допомогти. Звичайно, говорити на ці складні і болючі теми треба дуже обережно, розуміючи можливі наслідки.
Просимо батьків звернутися до психолога, адже фактично кожна дитина потребує психологічної допомоги, і не лише дитина, більшість дорослих також зараз переживають стрес та депресію. Просимо педагогів пропонувати й надавати допомогу дітям, незалежно від того, де знаходиться дитина, в Україні чи за кордоном.
Робота з психологом допоможе вашій дитині та попередить ще більші негативні наслідки війни в тому числі психологічні. А позбавлятися цих наслідків через декілька років буде набагато важче. Війна залишає важкий слід у наших душах, але ми спільно маємо мінімізувати її негативний вплив на дитину.
Про необхідність психологічної допомоги більшості наших дітей свідчать результати опитування, яке було проведено дослідницькою компанією Gradus Research.
За їхніми даними, 75% від усіх батьків, які взяли участь в опитуванні, стверджують, що їхні діти демонструють ті чи інші ознаки психотравматизації.
Найбільш розповсюдженою ознакою “емоційних гойдалок” є швидке та безпричинне коливання настрою від гарного до поганого. Він спостерігається у 45% дітей. На другому місці – підвищений рівень тривожності – у 41% дітей.
Війна вплинула й на фізіологічні потреби дітей, за словами батьків:
- 29% дітей мають порушення сну;
- 10% страждають від нічних кошмарів,
- 20% дітей – поганий апетит.
Також травмівні події війни мають свої наслідки для сприйняття світу та комунікації:
- 20% дітей часто згадують та обговорюють пережиті та побачені події;
- 7% дітей відіграють побачене і пережите у формі гри;
- у 13% дітей зменшилося або взагалі припинилося бажання спілкуватися з іншими людьми.
Після початку війни:
- 16% дітей страждають на порушення пам’яті, уваги та здатності навчатися;
- 13% проявляють спалахи агресії;
- 6% переживають панічні атаки;
- а в 3% дітей проявляється саморуйнівна поведінка, тобто в них з’явилися шкідливі звички, вони цілеспрямовано завдають собі ушкоджень).
За результатами цього ж дослідження, дві третини батьків прямо розмовляли з дитиною про війну. Але, на жаль, третина батьків вважають своїх дітей або замалими для такої розмови (найчастіше це стосується дітей до 9 років) або дорослими, які самостійно все розуміють й не потребують батьківських пояснень (найчастіше це стосується дітей, старших 14 років).
Про те, як діти, залежно від їхніх вікових особливостей, реагують на стрес, як із дітьми різного віку говорити про війну та як надати дитині психологічну підтримку – у нашій публікації тут.
Де знайти психологічну допомогу та інформаційні ресурси:
ТЕКСТОВА ІНФОРМАЦІЯ:
Як допомогти дітям впоратися з тривожністю під час воєнних дій
Також рекомендуємо стежити за Фейсбук-сторінкою психологині Світлани Ройз, яка надає важливі поради для батьків щодо того, як заспокоїти дитину та покращити її психологічний стан.
Психологічні практики для дітей з особливими освітніми потребами на сайті Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук України
ЛИСТИ, ПОСІБНИКИ, РЕКОМЕНДАЦІЇ МОН
ГАРЯЧІ ЛІНІЇ
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини +380 (66) 037 97 08
Національна гаряча лінія для дітей та молоді Громадської організації «Ла Страда-Україна»
Безоплатна психологічна допомога «ВАРТОЖИТИ»: 5522
Національна гаряча лінія для дітей та молоді зібрала контакти психологів та психотерапевтів, котрі готові надавати безоплатні консультації.
ВІДЕОМАТЕРІАЛИ
Долаємо паніку. 46 вправ і порад, як стабілізуватися під час війни онлайн-зустріч зі Світланою Ройз
Психологічна турбота від Світлани Ройз – добірка відео на сайті МОН щодо того, як подбати про дитину в укритті, як підтримати дитину, якщо родина евакуюється
ПЛАТФОРМИ, САЙТИ, ФОНДИ
Платформа «ВзаємоДія», яка містить розділ «Психологічна допомога» з контактами українських психологів, сервісами пошуку психологічної допомоги тощо. Платформа розроблена в межах Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» завдяки Секретаріату Кабміну, Мінцифри, Фонду «Східна Європа» (програма EGAP) та представників організацій громадянського суспільства.
Безоплатні онлайн-групи, консультації від Асоціації психологів України
Проєкт психологічної підтримки “Поруч” – групи психологічної підтримки. Це спільний проєкт МОН, ЮНІСЕФ, Українського інституту когнітивно-поведінкової терапії та ГО «ВГЦ «Волонтер».
Платформа Tellme: цілодобова платформа, що надає безоплатну психологічну допомогу, зокрема, у разі тривожності, панічних атак, депресії. Розроблена Інститутом когнітивного моделювання.
Ініціатива “УкрЄдність”, яка надає безоплатну психологічну допомогу. У команді працює понад 50 перевірених психологів – волонтерів.
Фонд “Маша” спільно з центром нейропсихології “Рівновага” надає безоплатну психологічну підтримку для дітей та дорослих.
ЧАТ-БОТИ
Телеграм-канал “Підтримай дитину”, який запустили педагоги та дитячі психологи за підтримки Міністерства освіти і науки.
Чат-бот ГІ «Марш жінок», де можна знайти психологічну допомогу 24/7.
Чат-бот “Друг. Перша допомога”– бот першої психологічної допомоги.
ДОВІДНИКИ
«Довідник безбар’єрності», розділ «У воєнний час» – у правому верхньому кутку. Обравши в цьому розділу тему “Батьки з дітьми”, ви знайдете багато корисних порад, як допомогти дитині у тривожній ситуації, як підтримати дитину в дорозі тощо.
Довідник контактів організацій і установ, які надають допомогу в умовах воєнного стану