Головна Блог

Українські школи за кордоном потребують системної державної підтримки.  

Проблеми та пропозиції щодо їх розв’язання

Через війну за кордоном велика кількість громадян нашої держави виїхали за кордон, і наразі кількість українських дітей шкільного віку за кордоном залишається суттєвою. За даними ООН, станом на 07.03.2023 року лише в Європі перебуває 8,1 млн українських біженців. На сайті Європейської комісії зазначається, що лише в шкільних системах країн ЄС із 24.02.2022 р. по 07.03.2023 р. було інтегровано 760382 українських учнів. 

Більша частина українських учнів, які перебувають за кордоном, здійснюють безпосередню обов’язкову інтеграцію в освітні шкільні системи країн перебування. Через цю та інші вагомі причини не всі українські діти можуть продовжувати навчання за дистанційною формою, а екстернатна чи сімейна форма навчання потребує наявності певних знань, навичок та умінь у батьків. Одним із найпоширеніших шляхів доступу до української освіти є українські школи за кордоном, у яких навчається частина переміщених дітей. Але як школи, так і учасники освітнього процесу, які в них навчаються та працюють, стикаються з великою кількістю викликів. На жаль, можливості більшості цих шкіл наразі не дозволяють охопити широке коло охочих учнів. Розвиток, спроможність цих шкіл і можливість навчання у них, тим паче довготривалого, не будуть можливими без системної державної підтримки таких шкіл з боку.

На жаль, до повномасштабного вторгнення наша держава не звертала увагу на українські школи за кордоном, а їх було чимало, хоча українські педагоги неодноразово порушували питання державної підтримки, визнання педагогічного стажу, забезпечення підручниками тощо. З початком війни їх кількість збільшилася. 

Функціонування українських шкіл  за кордоном – це підтримка української мови, культури, української ідентичності та зв’язку з нашою державою, і це питання має бути порушене на державному рівні. Ми усі розуміємо фінансові проблеми нашої держави, але це питання є надважливим для збереження зв’язків  наших дітей, які перебувають за кордоном, з Україною, їхнє повернення назад та продовження навчання в українських закладах загальної середньої освіти, забезпечення прав на освіту, і врешті-решт відновлення економіки країни. Адже виїзд такої кількості молоді дуже негативно вплине на державу, її відновлення та економіку. 

Ми вивчили досвід українських шкіл за кордоном, поспілкувалися з представниками українських шкіл, опрацювали звернення, які надходили до освітнього омбудсмена щодо цього питання та визначили головні виклики та потреби українських шкіл за кордоном. Докладно про ці проблеми та пропозиції щодо їх розв’язання, а також досвід різних країн щодо того, як вони підтримують своїх учнів за кордоном, читайте у цьому дописі.

НЕВИЗНАННЯ УКРАЇНСЬКИХ ШКІЛ, СТВОРЕНИХ ЗА КОРДОНОМ

Чи не найбільшою системною проблемою є те, що українські школи, які створені за кордоном, наразі офіційно не визнаються нашою державою. Національне освітнє законодавство не містить норм про механізм заснування українських шкіл за кордоном. Створені за кордоном українські школи, суботні та недільні школи – це переважно ініціативи небайдужих фундацій, культурних чи громадських організацій громад українців за кордоном, які засновані відповідно до законодавства країни, де створені. Більшість із цих шкіл не можуть видавати українським учням українські документи про освіту, лише ті, які уклали договір із Міжнародною українською школою (МУШ) або іншою українською школою в Україні.  

Міжнародна українська школа є державним закладом України, який створений у 2007 році для підтримки української освіти українських учнів, які тимчасово або постійно проживають за кордоном (розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007 р. N 91-р “Про утворення загальноосвітнього навчального закладу “Міжнародна українська школа”). За даними сайту МУШ, у Міжнародній українській школі навчається 3378 учнів.

Одним з основних завдань МУШ є співпраця у сфері освіти із громадськими організаціями за кордоном, які у своєму складі створюють освітні центри для підготовки учнів до річного оцінювання та атестації для отримання документів про освіту державного зразка України. За даними, які опубліковані на вебсайті Міжнародної української школи на 2021-2022 навчальний рік МУШ уклала договори про співпрацю з 36 юридичними організаціями, при яких діють заклади освіти в 10 країнах, а на 2022-2023 навчальний рік, за даними сайту МУШ, – з 39 юридичними особами в 11 країнах. Це ті заклади, які офіційно співпрацюють із МУШ й учні яких можуть отримати документи про освіту. Але українських шкіл набагато більше, і не всі з них, зокрема через різні причини можуть укласти договір про співпрацю з МУШ. Як зазначають представники українських шкіл, у більшості випадків МУШ відмовляє у підписанні договорів або зарахуванні дітей,  як екстернів, які проходять підготовку до річного оцінювання в освітньому центрі, аргументуючи це відсутністю фінансування для приїзду атестаційної комісії.

Для того, щоб визнати українські школи, потрібно внести до українського законодавства відповідні зміни, визначивши критерії створення та забезпечення таких шкіл за кордоном, зокрема, хто може бути засновником такої школи за кордоном, як такі школи мають отримувати ліцензію, за якими освітніми програмами здійснювати освітній процес та відповідний контроль, а також передбачити порядок матеріально-фінансового та кадрового забезпечення таких шкіл.  

Через невизнання українських шкіл за кордоном відсутній і офіційно затверджений їхній перелік. Є неофіційний перелік таких шкіл, наданий МЗС, також є перелік шкіл, з якими співпрацює МУШ. Тому необхідно розробити єдиний верифікований реєстр українських шкіл за кордоном.

 ВІДСУТНІСТЬ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ УКРАЇНСЬКИХ ШКІЛ ЗА КОРДОНОМ

Як ми вище зазначали, українські школи за кордоном створюються переважно небайдужими фундаціями, культурними чи громадськими організаціями громад українців, які постійно чи тимчасово проживають за кордоном, і зазвичай ними ж фінансуються. Українські школи за кордоном не отримують державної підтримки з боку України, зокрема фінансової. Тут ми повертаємося до описаної вище проблеми – оскільки школи офіційно не визнані, то немає законних підстав надавати їм будь-яку підтримку. Також в умовах повномасштабної війни основні кошти наша держава направляє на ЗСУ, тому буде складно знайти кошти для фінансування шкіл за кордоном. Але ми маємо розуміти, що якщо не підтримуватимемо наших учнів за кордоном, то втратимо значну кількість поколінь українців. 

Перешкодою для створення об’єктивного механізму фінансування українських шкіл за кордоном є відсутність правильного обліку щодо кількості учнів, які в кожній країні навчаються в українських школах за українськими програмами. Тому складно планувати, скільки грошей виділяти державі на фінансування таких шкіл, як здійснювати розподіл цих коштів між школами різних країн.

Частина шкіл створювалися вже під час повномасштабної війни, деякі школи спершу створювалися як короткострокові проєкти, щоб допомогти закінчити переміщеним дітям 2021-2022 навчальний рік за українськими програмами (наприклад, Варшавська українська школа, де українські переміщені вчителі навчають переміщених дітей), але продовжили свою діяльність, оскільки попит учнів досить великий. Водночас для продовження роботи та охоплення більшої кількості учнів школи потребують фінансової підтримки, адже необхідно орендувати приміщення, виплачувати заробітну плату вчителям, забезпечувати школу необхідним обладнанням, навчально-методичними матеріалами. Наприклад, у Варшавській українській школі, за інформацією НУШ, коли школа відкрилася у квітні 2022 року – розпочали навчання 270 учнів, а під час проведення набору на вільні місця в новому навчальному році було отримано 1600 заявок. Взяти усіх охочих не змогли через обмеженість розмірів приміщення, тому зараховували до школи насамперед тих, хто зовсім втратив можливість навчатися в українській системі освіти. 

  Посольство України в Словацькій республіці повідомляло на початку навчального року про створення в окремих країнах українських закладів освіти за ініціативою громадських організацій українців за сприяння органів управління освітою цих країн та місцевої влади. Навчання в таких закладах здійснюється очно за державними стандартами та освітніми програмами України. Але в Посольстві також наголосили, що ця робота потребує державної підтримки як України, так і країн, де такі організації створюють умови для навчання українських дітей за державними освітніми стандартами України. 

Нижче в окремому підрозділі тексту ми розглянули досвід, як різні країни підтримують освіту своїх громадян за кордоном, аби вони не втрачали національний зв’язок зі своєю країною.

Наразі державою підтримується лише Міжнародна українська школа. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007 р. N 91-р “Про утворення загальноосвітнього навчального закладу “Міжнародна українська школа” визначає обов’язок держави щороку  передбачати кошти на утримання МУШ  під  час підготовки проєкту державного бюджету на відповідний рік.

Іноді фінансову підтримку українських шкіл за кордоном здійснюють міжнародні партнери.

У Варшаві, наприклад, учні харчуються безоплатно за сприяння Об’єднання шкіл «Беднарська» (Zespół Szkół «Bednarska») та WORLD CENTRAL KITCHEN.

 

ВІДСУТНІСТЬ ПРИМІЩЕНЬ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ШКІЛ

Для того, щоб створити школу та організувати очний освітній процес, необхідне приміщення, подекуди не одне, залежно від кількості переміщених учнів у певних регіонах країни. Частина шкіл обмежені в кількості учнів, яких можуть прийняти, саме через розмір приміщення. На оренду одного чи кількох приміщень необхідні кошти, до того ж не завжди легко знайти необхідне приміщення. Й тут ми знову повертаємося до проблеми щодо фінансування та державної підтримки шкіл. Наразі пошуком приміщення та оплатою оренди приміщень багатьох українських шкіл за кордоном здійснює фундація чи інша організація українців, яка засновує школу. Але не всі вони мають достатньо коштів на утримання шкільного приміщення. У деяких країнах приміщення для створення українських шкіл надають Посольства або цим опікуються місцеві органи влади, або такі приміщення надають директори закордонних шкіл країни перебування. Наприклад, про такий досвід у Великобританії повідомляв Голова комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак. А, наприклад, у Польщі директори польських шкіл дозволяли до кінця навчального року використовувати приміщення своїх класів для навчання українських учнів у другу зміну. 

 

КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, ЗАРАХУВАННЯ СТАЖУ ТА ОПЛАТА ПРАЦІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Роками педагогічні працівники, які виїхали за кордон, а тепер – і ті педагоги, які вимушено перемістилися за кордон через повномасштабну війну та працюють в українських школах, не визнаються Україною. Таким педагогічним працівникам не зараховується стаж, навіть якщо вони працюють в українській або закордонній школі країни перебування. І ця проблема існувала ще до початку повномасштабної війни. 

А для того, щоб офіційно працевлаштуватися, у частині країн педагогічні працівники зобов’язані пройти процедуру визнання їхньої кваліфікації. У деяких країнах це необхідно навіть для роботи з українськими дітьми. Відповідно вчителі не можуть отримувати офіційну заробітну плату, адже не працевлаштовані через офіційну систему працевлаштування. Тому частина педагогів працюють в українських школах за кордоном на волонтерських засадах, але така робота не може тривати довго. Тому українські школи за кордоном потребують фінансування для оплати праці вчителів. Не всі українські громади за кордоном мають достатньо коштів виплачувати заробітну плату цим учителям, інші громади, які спершу знаходили кошти, не можуть робити це довготривало. У деяких школах фінансові витрати покладаються на гранти або на батьків, які теж не мають і не повинні оплачувати це, але вони роблять це заради того, щоб дитина мала хоч якийсь доступ до української освіти.

 

ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ, ПСИХОЛОГІЧНОЇ ТА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ПІДТРИМКИ

Українські школи за кордоном зосереджені переважно у великих містах країн. Деякі школи здійснюють викладання за українськими навчальними програмами,  затвердженими МОН. Деякі – розробляють свої власні навчальні програми. Але, на жаль, нам відомі випадки, коли в українських школах за кордоном здійснювалося викладання російською мовою. Наприклад, у Молдові. Це зумовлено, зокрема й браком українських педагогічних працівників, так і позицією самих педагогів. Адже, за даними МОН, на початок 2022-2023 навчального року (вересень 2022 р.) 13 000 вчителів перебували за кордоном. Це в рази менше, ніж кількість переміщених дітей шкільного віку, крім того, вчителі нерівномірно переміщені по країнах та населених пунктах. Тому один і той же вчитель може викладати кілька різнонаправлених предметів. Іноді через брак учителів дітей різного віку поєднують в один клас. У школах або зовсім нема психолога, або не вистачає кваліфікованих фахівців, які можуть надати допомогу дітям, адже багато дітей мають ПТСР через пережиті від війни події.

Також нам повідомляють про нестачу українських підручників у таких школах. А деякі школи надавали дітям підручники російською мовою. 

 

ПРОПОЗИЦІЇ ОСВІТНЬОГО ОМБУДСМЕНА ЩОДО ПІДТРИМКИ УКРАЇНСЬКИХ ШКІЛ ЗА КОРДОНОМ

Для забезпечення українських учнів за кордоном доступом до української освіти необхідно розвивати українські школи за кордоном. Розвиток таких шкіл не можливий без системної державної підтримки з боку України.

Пропозиції: 

  • створити робочу групу у складі представників МОН, посольств, консульств, українських шкіл за кордоном, освітнього омбудсмена тощо для напрацювання змін до національного законодавства щодо заснування та державної підтримки українських шкіл за кордоном;
  • на державному рівні розробити Дорожню карту разом з урядами або міністерствами освіти країн перебування українських біженців щодо критеріїв заснування та визнання української школи за кордоном та їхнього державного контролю;
  • посилити спроможність Міжнародної української школи;
  • розробити державні програми підтримки українських шкіл за кордоном;
  • розробити єдиний верифікований реєстр українських шкіл за кордоном;
  • постійно здійснювати облік дітей, які перебувають за кордоном та наявність у них доступу до української освіти;
  • можливість ведення особової справи учня в електронному вигляді;
  • розглянути можливість підтримки українських шкіл за кордоном за різними моделями;
  • розробити порядок зарахування стажу роботи за кордоном до педагогічного стажу для підтримки українських вчителів, які працюють в українських школах за кордоном та порядок їхньої атестації;
  • розробити механізм забезпечення державою підручниками українських шкіл за кордоном;
  • розвивати центри вивчення української мови за кордоном. 

Читайте аналіз  досвіду інших країн (Литва, Польща, Швеція, Угорщина) щодо того, як вони підтримують свої школи за кордоном читайте в окремому дописі. Деякі країни мають розроблені нормативні документи (постанови, розпорядження тощо) щодо підтримки своїх шкіл за кордоном. Деякі країни розробляють державні програми фінансової підтримки своїх учнів, які навчаються за кордоном, щодо вивчення рідної мови, надають субсидії для підтримки своїх шкіл за кордоном, контролюють їхню діяльність.

Як країни Європи здійснюють підтримку національних шкіл та громадян за кордоном


Ми вивчили закордонний досвід, як країни підтримують національний зв’язок та освіту своїх громадян, які перемістилися в інші країни, та свої школи за кордоном. Деякі країни мають розроблені нормативні документи (постанови, розпорядження тощо) щодо підтримки своїх шкіл за кордоном. Деякі країни розробляють державні програми фінансової підтримки своїх учнів, які навчаються за кордоном, щодо вивчення рідної мови, надають субсидії для підтримки своїх шкіл за кордоном, контролюють їхню діяльність.

Литва

За даними Міністерства закордонних справ Литовської республіки, станом на 8 грудня 2022 року, у світі налічується понад 240 литовських шкіл, в яких навчається близько 10 тисяч дітей. Цілями литовських шкіл за кордоном є вивчення та захист литовської мови, збереження національної ідентичності, ознайомлення з історією, культурою та спадщиною литовської держави та створення умов для самовираження литовською мовою.

За даними Міністерства, школи неформальної освіти створюють литовські вчителі, батьки учнів, ентузіасти, які знаходять відповідні приміщення, вчителів і забезпечують безперебійну роботу школи. Але необхідно зазначити, що  в Литві відбулася надзвичайно важлива зміна щодо підтримки литовських шкіл за кордоном – з 1 січня 2023 року встановлюється можливість виділення постійної фінансової підтримки з державного бюджету школам Литви, які знаходяться за кордоном. Ці кошти можуть бути спрямовані на оренду та утримання шкільних приміщень, виплату заробітної плати вчителям, закупівлю навчальних матеріалів, покриття банківських комісій. Заклади освіти Литви, зареєстровані в Реєстрі освітніх і наукових установ, зможуть отримувати фінансування, а розмір коштів залежатиме від кількості учнів та обсягу реалізованої освітньої програми Литви. Дії та терміни, які має виконати та дотримуватися литовська школа, яка працює за кордоном, щоб отримати пряме фінансування, були визначені постановою № 972 від 28 вересня 2022 року “Про затвердження порядку розрахунку, розподілу та використання коштів державного бюджету Литовської республіки для закладів освіти Литви для здійснення програм освіти Литовської республіки за кордоном”

Також залишається фінансування проєктів –  литовські школи й надалі зможуть подавати заявки до Міністерства освіти, науки та спорту на фінансування проєктів неформальної освіти Литви.

У Литві розроблений єдиний реєстр литовських закладів освіти, що знаходять за кордоном.
 Є випадки акредитації шкіл інших країн за кордоном. Наприклад, Литовська середня школа в Німеччині — відома німецькою як Privates Litauisches Gymnasium і литовською як Vasario 16-osios gimnazija. Як повідомляється на сайті школи, ця школа — єдиний у Західній Європі литовський заклад освіти з денною формою навчання, який має державну акредитацію. Учні можуть вивчати литовську мову або відновити та вдосконалити свої знання литовської мови, ознайомитися з литовською історією та культурою в контексті європейської історії. Усі предмети, крім литовської мови, літератури та історії, викладаються німецькою мовою, хоча багато курсів у початкових класах пропонуються за вибором литовською або німецькою мовами.

Польща

Функціонування польських шкіл для учнів-громадян Польщі, які перебувають за кордоном, регулюється Розпорядженням Міністра національної освіти від 9 серпня 2019 року про організацію навчання дітей польських громадян, які тимчасово проживають за кордоном. Відповідно до цього Розпорядження, завдання щодо організації навчання дітей польських громадян, які тимчасово проживають за кордоном, координує Центр розвитку польської освіти за кордоном. Школи при польських дипломатичних представництвах належать до структури Центру розвитку польської освіти за кордоном (ORPEG). Школи реалізують додаткову програму з польської мови та знання Польщі. У 2022/2023 навчальному році у 74 школах розпочали навчання понад 16 тисяч учнів, працює у школах 600 вчителів.

Організацію навчального року в школі визначає директор Центру за поданням директора школи за кордоном, школи в Польщі або керівника польської школи. Школа створюється, реорганізується та ліквідується міністром за власною ініціативою або за поданням директора Центру розвитку польської освіти за кордоном (ORPEG)

Створення, реорганізація та ліквідація школи за кордоном або польської школи відбувається після погодження з директором, відповідним дипломатичним представництвом, консульською установою чи військовим представництвом Республіки Польща.

Згідно з цим розпорядженням, навчання в школах безоплатне. Польська школа може бути заснована, якщо в ній зареєструвалося не менше 50 учнів. В обґрунтованих випадках – за поданням глави дипломатичного представництва або консульської установи чи військового представництва Республіки Польща, може бути створена польська школа, до якої зареєстровано менше, ніж 50 учнів.

Школи за кордоном реалізовують навчальні плани з урахуванням базового навчального плану загальноосвітньої школи відповідно для основної або загальної середньої школи, або реалізують рамковий навчальний план для даного типу школи відповідно до законодавства, чи реалізовують плани додаткової освіти та інші формати навчання.

У випадках, виправданих кадровими чи житловими умовами в школах за кордоном, за згодою директора Центру можуть не проводитися такі предмети:

1) у початковій школі – музика, мистецтво, інформатика, технології або фізичне виховання;

2) у загальноосвітніх закладах освіти – основи підприємництва, інформатики, фізичного виховання, музики, образотворчого мистецтва, філософії, латинської мови та античної культури.

Докладно – у Розпорядженні.

Швеція

Зазвичай шведські школи за кордоном отримують державні субсидії. Такі школи перебувають під наглядом Шведського шкільного інспекторату та контролюються й оцінюються Шведським національним агентством з питань освіти. Державні гранти надаються для підготовки шведських дітей та молоді за кордоном до освіти, що відповідає дошкільному класу, початковій школі та, наскільки це можливо, старшій школі. Навчання в іноземних школах максимально відповідає навчанню у Швеції. У школах навчаються за шведською програмою, викладання ведеться шведською мовою. Шведські школи за кордоном, які отримують державні субсидії, мають право виставляти оцінки. Шкільна інспекція здійснює нагляд за діяльністю, яка отримує державні субсидії. Шведське національне агентство з питань освіти відповідає за моніторинг та оцінку діяльності.

Також існують інші шведські школи за кордоном, які не отримують державних субсидій і не мають права виставляти оцінки відповідно до шведського законодавства. Такі школи не підлягають контролю, оцінці та нагляду з боку шведської держави.

Шведські школи за кордоном є незалежними школами, які не входять до шкільної системи Швеції. Шведська освіта за кордоном має різні форми:

  • школи шведської мови за кордоном
  • дистанційна освіта – Інформація про дистанційну освіту
  • шведська секція в іноземній школі
  • додаткове навчання шведської мови.

Якщо родина переїжджає за кордон, місцевий муніципалітет не зобов’язаний оплачувати навчання дитини за кордоном. Шведські школи за кордоном та інститути дистанційного є платними, і ця оплата суттєво відрізняється.

Угорщина

В Угорщині, наприклад, діє національна програма підтримки угорськомовної освіти та навчання в Україні “Батьківщина по-угорськи”. Відповідно до цієї програми, угорці, які проживають у сусідніх державах,  можуть отримувати фінансову допомогу на освіту, навчання, підручники та навчальні посібники. Право на таку допомогу мають, зокрема:

  • неповнолітні, які брали участь в угорськомовному навчанні у сертифікованому дитячому садку в Україні у 2021/2022 навчальному році; учні основної та  старшої школи, які народилися у 2003 році після 31 серпня та  здобули початкову або середню освіту в акредитованому або ліцензованому закладі освіти, що діє в Україні; 
  • продовжили початкову чи середню освіту угорською мовою та пройшли обов’язкову підготовку у 2021/2022 навчальному році відповідно до положень системи освіти України щодо періоду навчання; 
  • отримали іншу угорськомовну освіту (наприклад, у недільній школі, вечірній школі), і не було жодного угорськомовного закладу освіти чи факультету в межах щоденної пішохідної доступності від місця їхнього проживання, а угорська мова була недоступна в україномовному закладі освіти, який відвідує дитина як друга іноземна мова для запровадження навчання класу у 2021/2022 навчальному році; 
  • постраждалі або сукупно травмовані неповнолітні угорської національності, які навчалися угорською мовою в неакредитованому закладі освіти або отримали іншу угорськомовну освіту у 2021/2022 навчальному році; 
  • неповнолітні, які   брали участь у навчанні у 2021/2022 навчальному році, яке відповідало їхнім особливим освітнім потребам – частково або повністю угорською мовою;
  • старшокласники, яким на початок 2021/2022 навчального року виповнилося вісімнадцять років, але пройшли обов’язкову підготовку у 2021/2022 навчальному році згідно з положеннями системи освіти України.

Але не мають права на таку допомогу, зокрема учень закладу основної або середньої освіти, який у 2021/2022 навчальному році безпідставно пропустив понад 30 уроків, учень, який отримує іншу угорськомовну освіту, який був відсутній на понад 10% уроків угорської мови у 2021/2022 навчальному році без виправдання.

Докладно про досвід українських шкіл за кордоном, про проблеми та пропозиції щодо їх розв’язання читайте в окремій публікації на нашому сайті.

Війна & освіта: як рік повномасштабного вторгнення вплинув на українські школи – результати дослідження

Нещодавно було презентоване дослідження “Війна та освіта: як рік повномасштабного вторгнення вплинув на українські школи”, дослідження проведене аналітичним центром Cedos на замовлення міжнародного благодійного фонду savED за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». У ньому аналізується, як повномасштабна війна вплинула на доступ до загальної середньої освіти, зокрема у громадах, що перебували в зоні бойових дій або в окупації; якими є потреби для відновлення цього доступу, а також можливі шляхи задоволення цих потреб залежно від масштабу та характеру зумовленого війною впливу та щоб з’ясувати вплив повномасштабного вторгнення на доступ учнів до освіти, як батьки залучаються до навчання своїх дітей і з якими проблемами стикаються діти та батьки під час навчання. 

Варто зазначити, що проведене опитування батьків репрезентативне й у більшості підтверджує результати щодо проблем українських учнів в умовах воєнного стану, отриманих внаслідок нерепрезентативного опитування для батьків, здійсненого Службою освітнього омбудсмена перед початком 2022-2023 навчального року, та дослідження, проведеного Державною службою якості освіти.

 ОСВІТНІ ВТРАТИ

Згідно з результатами дослідження, батьки зазначають про освітні втрати дітей. Зокрема 13% батьків вказали, що з початку повномасштабного вторгнення дитина пропустила більш як 30 днів навчання. Серед основних причин пропусків занять батьки назвали повітряні тривоги, відключення електроенергії, інтернету та мобільного зв’язку внаслідок обстрілів. Більшість учнів та учениць, які вчаться за дистанційною або змішаною формою навчання також мають проблеми з доступом до навчання, зокрема через брак гаджетів для навчання та належного робочого місця вдома. 11% батьків вказали, що їхні діти не мають власного гаджета для навчання або робочого місця вдома. 

85% батьків повністю або швидше погоджуються з тим, що прогалини у знаннях і навичках, які виникли у дітей унаслідок пандемії та повномасштабного вторгнення, матимуть вплив на їхню освіту та майбутнє. Тому батьки підтримують необхідність компенсації прогалин у знаннях: 72% батьків вважають, що потрібні додаткові заходи для компенсації прогалин у знаннях і навичках їхніх дітей.

НАВАНТАЖЕННЯ

За даними опитування батьків, діти, які навчаються на дистанційній формі, більше часу присвячують навчанню вдома щодня, на додаток до відвідування уроків, порівняно з дітьми, які навчаються очно або за змішаною формою.

ПРОБЛЕМИ ЩОДО ВІДНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

У дослідженні звертається увага на необхідність переглянути розвиток освітньої мережі. Плани розвитку освітньої мережі мають враховувати переміщення учнів та учениць через воєнні дії та реформу НУШ, зокрема потребу створити мережу старших шкіл (ліцеїв), спроможних надавати профільну середню освіту. 

Також зараз немає реєстру пошкоджених і зруйнованих шкіл та інформації про ступінь пошкодження, через що складно оцінити обсяг втрат і вартість відновлення шкіл на національному рівні.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для того, щоб забезпечити право українських дітей на середню освіту та подолати наслідки збройної агресії рф проти України в освітній сфері, автори звіту рекомендують:

ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСТУПУ ДО ОСВІТИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

  1. Постійний моніторинг доступності середньої освіти у розрізі громад з оцінкою частки дітей, які навчаються дистанційно, та можливостей для синхронного дистанційного навчання.
  2. Створення можливостей для змішаного навчання у громадах зі зруйнованими школами: освітніх центрів, модульних шкіл, тимчасових навчальних приміщень у громадських будівлях, що вціліли.
  3. Забезпечення учасників освітнього процесу навчальними та методичними матеріалами (зокрема паперовими підручниками) і гаджетами, що підходять для дистанційного навчання, насамперед у регіонах, де з безпекових причин усі або переважна більшість дітей навчаються дистанційно.
  4. Спорудження й облаштування шкільних сховищ. Облаштовані укриття мають бути повноцінними, безпечними та комфортними просторами, зі зв’язком і доступом до мережі, обладнаними всіма необхідними засобами навчання, щоб забезпечити принаймні кількагодинні заняття по змінах. 
  5. Забезпечення потреби у шкільних автобусах і розширення маршрутів їхньої роботи, забезпечення транспортом вчителів. Автобуси можуть підвозити не лише до опорних шкіл, а й до шкіл, де є укриття.

ДЛЯ ПОДОЛАННЯ НАСЛІДКІВ ВІЙНИ ДЛЯ УЧНІВСТВА ТА ВЧИТЕЛЬСТВА (ОСВІТНІ ВТРАТИ, ПЕРЕВАНТАЖЕННЯ, ПСИХОЕМОЦІЙНИЙ СТАН)

  1. Виміряти освітні втрати, особливо дітей із вразливих груп, на національному рівні та надати вчительству ефективні інструменти для діагностики таких втрат. 
  1. Вивчити вплив повномасштабної війни на вразливі групи учнівства (учнів сільської місцевості, зокрема через те, що більшість звільнених територій – це села, учнів з ООП, учнів із родин, де є загиблі під час війни, зокрема у яких загинули батьки. Цю вразливість певних категорій, на переконання авторів дослідження, слід враховувати при дослідженні освітніх втрат, дизайні та наданні допомоги у відновленні доступу до освіти.
  2. Запустити Національну програму з компенсації освітніх втрат. 
  3. Забезпечити сталу роботу системи психоемоційної підтримки учасників освітнього процесу. Необхідно сформувати програму психологічної підтримки для учасників освітнього процесу, що включатиме як зусилля професійних психологів та психологинь, так і інтенсивне навчання вчителів та вчительок, як оцінювати психоемоційний стан дитини та власний, як діяти у випадку ознак травматичного розладу.

ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ, ЗОКРЕМА ІНФРАСТРУКТУРИ

При формуванні напрямків і модальностей допомоги слід брати до уваги дуже локальний контекст окремих областей та громад у них з урахуванням всебічної оцінки саме місцевих потреб. 

  1. Створити систему збору інформації про руйнування закладів освіти. 
  2. Оновити плани розвитку освітньої мережі. 
  3. Посилювати спроможність щодо планування та здійснення відновлення, а також подальшої реалізації освітньої політики на регіональному (обласному) та місцевому рівнях.
  4. Забезпечити освітнє середовище у всіх школах відповідно до стандартів і рекомендацій МОН.
  5. Продовжити реформу Нової української школи. План імплементації НУШ потребує перегляду й оновлення. Також необхідно здійснити етапи, що їх не було належним чином реалізовано протягом останніх 2 років, зокрема перенавчання вчителів та вчительок базової школи, підготовку та друк навчальних матеріалів, створення електронної системи збору даних і менеджменту освіти, осучаснення системи оплати праці вчителів та вчительок, спрощення документообігу, оновлення системи моніторингу та незалежного оцінювання навчальних результатів, а також створення належного освітнього середовища.

Докладно про результати дослідження – за посиланням.

Дослідження проведене аналітичним центром Cedos на замовлення благодійного фонду savED  за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

 

Модульні споруди-заклади освіти: досвід України

В одній із наших недавніх публікацій ми вже аналізували та висвітлювали закордонний досвід будівництва та використання швидкобудівних модульних та тимчасових споруд-закладів освіти, а також перспективи використання таких споруд в Україні.

Наразі ми пропонуємо увазі наших читачів публікацію про досвід зведення таких споруд в Україні й що треба змінювати в українському законодавстві, щоб спростити та прискорити забезпечення освіти можливостями для реалізації освітнього процесу. 

В Україні досвід побудови таких модульних споруд для потреб освітнього процесу з’явився ще до початку повномасштабної війни. Наприклад, Київський університет імені Бориса Грінченка ще у 2019 році побудував у Києві на Русанівці для факультету педагогічної освіти модульний двоповерховий гуртожиток для студентів.

Під час повномасштабної війни багато закладів освіти було зруйновано, і громади почали шукати швидкі можливості для відновлення освітнього процесу. Зокрема, модульний дитячий садок та модульний освітній простір було зведено в селі Загальці Бородянської громади. Триває зведення закладу дошкільної освіти в Овручі Житомирської області. 

Ми поспілкувалися з представниками громад, освітніми управлінцями, керівниками  закладів освіти міста Києва, Київської  та Житомирської областей щодо їхнього досвіду зведення модульних споруд для освітнього процесу, зокрема про проблеми, з якими стикалися, фінансові та часові витрати на зведення таких будівель та переваги від їхнього зведення, а також надіслали відповідний запит голові м. Овруч. 

Усі вони наголосили, що зведення таких модульних споруд для освітнього процесу, особливо в умовах війни, дозволяє швидко забезпечити доступ до освіти, відновити очне навчання або усунути нестачу житлового фонду для студентів. Усі споруди, окрім гуртожитку, надали закордонні донори. А закупити та встановити самостійно модульні споруди поки громади не можуть, бо поки наше законодавство не дозволяє це зробити. Тому частина освітян та представників влади звертають увагу, що в Україні необхідно змінювати норми та підходи у будівництві відповідно до європейських норм. Від багатьох представників громад та фахівців ми чули запитання: Чому в Європі можливо зводити модульні споруди, а в Україні – ні?

Пропонуємо докладно ознайомитися з українським досвідом та світлинами щодо зведення модульних тимчасових споруд для освітнього процесу.

 

Модульний дитячий садок – досвід Бородянської селищної ради у с. Загальці

Глущенко Катерина Василівна – директор Опорного закладу освіти “Загальцівський ліцей” Бородянської селищної ради Київської області із серпня 2021 року.

 “Донорами, Угорською екуменічною службою допомоги, було запропоновано спорудити модульну будівлю садочка, оскільки це швидке розв’язання багатьох проблем. Найголовніше – діти охоплені освітнім процесом, працівники садка – роботою. Процеси з установки приміщень, наповнення освітнього простору, підключення комунікацій та благоустрою територій тривали близько 4 місяців. Приміщення модульного садка мобільне. Після відбудови основного приміщення його можна буде використовувати в інших цілях або на території села, або перемістити навіть в інший населений пункт. 

Внутрішній дизайн приміщень продуманий до найменших дрібниць, виглядає затишно та комфортно. Усі меблі та техніка сучасні, мобільні, не займають багато місця в приміщеннях та мають сертифікати якості”.

Тетяна Кравчук, начальниця відділу освіти Бородянської селищної ради у 2019-2022 роках, а сьогодні – заступниця директора з навчальної роботи ДПТНЗ “Бородянський професійний аграрний ліцей”, люб’язно надала нам коментар щодо зведення модульного садочка у с. Загальці Бородянської громади.

“Потреба в такій будівлі виникла, тому що основна будівля зруйнована, на її відбудову піде багато часу, а модульний садок – мобільний, швидко збирається та встановлюється. Садочок розрахований на 54 місця. Тому зі зведенням садочка вирішується проблема забезпечення дошкільною освітою дітей із 5 навколишніх сіл. У батьків, чиї діти виховуються в закладах дошкільної освіти, є можливість працювати й заробляти гроші на потреби сімей та відбудувати власні помешкання. 

Пропозиція будувати не звичайну будівлю, а модульну, була від донорів. На відбудову зруйнованої будівлі не вистачало ні часу, ні ресурсів. Поки йшов монтаж модульного садочка, розроблялася проєктно-кошторисна документація на відбудову школи, яка теж зруйнована у селі. Вартість будівлі донори не озвучували, тому важко порівняти вартість звичайного будівництва та модульної споруди.

Будівля змонтована якісно, до неї підведено електроенергію, воду, каналізацію, забезпечено всім необхідним. Над модулем добудовано дах. Опалення модульного садочка забезпечується виключно  електричною енергією, що у нинішніх реаліях дещо проблемно. Однак донори укомплектували садочок потужним генератором для життєзабезпечення будівлі  що розв’язує проблему віялових відключень. Якщо є стабільне електроживлення – у будівлі не холодно. Садочок монтувався на території основного закладу, тому використані комунікації, які були підведені до будівлі зруйнованого садочка. Окрім будівництва садочка треба було вирішувати й питання укриття. Цегляна будівля основного садочка, за висновками ДСНС, не визнана аварійною. Тому дозволили використовувати найпростіше укриття, яке було у підвальному приміщенні зруйнованого садочка. У ньому було зроблено ремонт.

Проблемою модульного садочка є відсутність окремих ігрових кімнат для кожної групи (садочок на 4 групи) і дітям доведеться користуватися спільною. Проблемою також стала недостатня спроможність електричної мережі у селі, щоб забезпечити повністю потреби садочка.

Донором виступила Угорська екуменічна служба допомоги, тож узгодження такого будівництва відбувалося на рівні держав. Також було підписано меморандум про співпрацю з керівництвом громади. Органи місцевої влади погодили земельну ділянку, на якій монтувався садочок, точку підключення електроенергії, води, каналізації. 

Проблем з отриманням дозволів на будівельні роботи не було, довго узгоджувалися деталі між державами, готувався меморандум. Перемовини почалися на початку червня, а монтаж садочка – у жовтні. На встановлення будівлі – від проєкту до повної реалізації – необхідно було близько 4 місяців.

Перевірку модульної будівлі на відповідність ДБН ніхто не проводив. Від ДСНС та Держспоживслужби зауважень немає. 

Щодо спорудження модульних садочків – особливих обмежень немає. Їх розглядають як тимчасові споруди. Ми живемо в умовах війни, у час, коли значна кількість дітей не має доступу до офлайн освіти, бо заклади зруйновані. Й дуже засмучує той факт, що навіть у період воєнного стану не припиняються судові справи про закриття закладів освіти, якщо, наприклад, у закладі немає пожежного щита, або якесь із приміщень оздоблене пластиковою вагонкою. Звісно, безпека дітей – перш за все, але якщо ми не змінимо законодавчо підходи та норми у будівництві, у вимогах до оснащення закладів, то скоро ми не лише будувати припинимо, а й позакриваємо ті, що вціліли.

Садочок лише готується до прийняття дітей, зараз прогріваються і просушуються приміщення. Чекаємо повноцінного введення садочка в експлуатацію.

Думаю, модульна будівля – це тимчасова споруда. Модульна будівля не замінила звичайну будівлю, оскільки мало простору. Немає додаткових приміщень (окремих ігрових кімнат, актової зали, кабінету для персоналу). Набагато приємніше бачити садочки та школи із сучасним дизайном, яскравими кольорами, просторими світлими навчальними, спальними й ігровими кімнатами. Використовувати будівлю можна буде тривалий час. Після відбудови основної будівлі плануємо використовувати модуль як літній табір.

Обміну досвідом з іншими громадами з цього питання у нас не було”.

  

Модульний гуртожиток – досвід Київського університету імені Бориса Грінченка

Освітній омбудсмен та працівники Служби освітнього омбудсмена мали можливість на місці ознайомитися із гуртожитком та іншими приміщеннями Київського університету імені Бориса Грінченка. Про те, як планувалося будівництво, які були при цьому вирішені проблеми, нам розповів проректор  Олександр Турунцев та інші відповідальні представники університету провели, надавши вичерпні коментарі й документи для ознайомлення.

“Потреба в такій будівлі виникла через дефіцит житлового фонду для проживання студентів. Модульна будівля побудована відповідно до розпорядження №1009 від 21.08.2017 року виконавчого органу Київської міської ради “Про встановлення швидкомонтованих будівель – мобільних житлово-побутових модулів на території Київського університету ім. Бориса Грінченка на бульварі І. Шамо, 18/2”.  Гуртожиток розрахований на 270 студентів. Є окремі кімнати, з відповідними умовами для осіб з інвалідністю. 

Зведення такого гуртожитку дозволило створити комфортні умови для побуту та навчання учасників освітнього процесу, забезпечити житлом студентів з інших населених пунктів, дітей-сиріт, студентів із тимчасово окупованих територій. 

Гуртожиток облаштований усім необхідним для комфортного життя студентів (умови проживання можна переглянути на світлинах). Гуртожиток забезпечується водопостачанням від наявної мережі водопостачання навчального корпусу університету. А електропостачання здійснюється від наявної мережі електропостачання також навчального корпусу. Теплопостачання будівлі забезпечує електрокотел. Одночасно зі зведенням гуртожитку поряд було облаштовано спортивний майданчик.

Укриття знаходиться в основній будівлі Київського університету імені Бориса Грінченка. Проблем із цвіллю та підвищеною вологістю в будівлі немає. Наявність цвілі та підвищеної вологості у тимчасових будівлях – це ознака недобросовісних виробників, порушення норм енергозбереження (відсутність точних розрахунків під час визначення точки роси, економія матеріалів для утеплення, застосування більш дешевих дифузійних мембран при виготовленні, відсутність контролю або ж брак на виробництві). 

Для зведення такої будівлі був необхідний експертний звіт щодо розгляду проєктно-кошторисної документації, дозвіл на початок будівельних робіт та контрольна карта на порушення благоустрою. З часу отримання експертного звіту отримання дозволів на будівельні роботи зайняло орієнтовно 45 календарних днів. Перешкодою для зведення будівлі було небажання місцевих активістів підтримувати проєкт будівництва. 

Будівля гуртожитку отримала позитивний експертний звіт у Державному підприємстві “НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ”.  За результатами розгляду, проєктна документація розроблена відповідно до вихідних даних для проєктування з дотриманням вимог до міцності, надійності, довговічності будівель та споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, зокрема дотримання нормативних вимог із питань створення безперешкодного  життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарно-епідеміологічного благополуччя, охорони праці, екології, пожежної, техногенної безпеки, енергоощадження, збудована відповідно до державних та будівельних норм. Для будівництва потрібно дотримуватися вимог законодавства України, державних стандартів, будівельних норм та правил – нічого в законодавстві змінювати не потрібно. 

Містобудівні  умови та обмеження для проєктування об’єкта будівництва, затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13.12.2017 року № 796. Усі технічні документи можна переглянути на Прозорро.

Щодо вартості звичайної та модульної споруди. На час введення в експлуатацію, а це 2018 рік, 1134,73 м2 – 125 000 000,00 у порівнянні з вартістю житла такої площі в новобудовах  28 368250,00 грн. Тобто орієнтовно у 2,25 раза (це розрахунок без урахування вартості нульового циклу – тільки корисна площа).

Модульна будівля  контейнерного та збірно-розбірного типу розрахована на 20 років експлуатації. Для продовження терміну експлуатації потрібна експертна оцінка придатностей несучих конструкцій для подальшої експлуатації, поновлення вогнезахисту несучих металевих конструкцій, виконання необхідних ремонтних робіт, відповідно до Технічного звіту експертної організації (можлива заміна ущільнювачів між контейнерами, стан утеплювача тощо).

Повноцінно, на нашу думку, модульна будівля звичайну будівлю не замінила (для постійного проживання протягом багатьох років), але вона є досить комфортною. На нашу думку, спорудження модульних споруд можливо у сільській місцевості, це допоможе швидко відновити освітній процес, якщо школа чи садочок зруйновані під час війни – але в умовах ущільненої забудови необхідно міркувати, чи  варто їх споруджувати.

Поки інші заклади освіти не зверталися до нас, аби ми поділилися досвідом. Були спроби ДТЕК та АК “Київводоканал”, але, крім інтересу, справи далі не просувалися. Але ми відкриті й готові ділитися досвідом.”

Модульний дитячий садок – досвід Овруцької міської територіальної громади

Овруцький міський голова Іван Коруд надав письмовий коментар на наш запит щодо встановлення модульного дошкільного закладу.

“На території Овруцької міської територіальної громади розташовані 18 закладів дошкільної освіти. Три будівлі садочків потребують повної реконструкції. 

Щоб охопити дошкільною освітою дітей, вирішили звести модульну споруду, за допомогою закордонних донорів – представників Естонії.

Перевагами модульної споруди є те, що  усі приміщення в модульному дитячому садку будуються за принципом конструктора. Цей спосіб дозволяє заощадити час. Технологія повністю замінює звичайну  будівлю. За допомогою каркасних конструкцій у стислі терміни можна побудувати зручне, екологічно чисте  приміщення, де діти зможуть навчатися і  грати.

Будівництво закладу дошкільної освіти заплановано у дві черги. У першу чергу відбувається будівництво на 4 групи (80 дітей). За можливістю фінансування, у другу чергу буде добудовано ще 4 групи (80 дітей). Першу чергу планується ввести в експлуатацію 01 червня 2023 року.

Проєкт садочка розроблявся естонською стороною згідно з ДБН України та із проходженням комплексної експертизи. У межах співпраці в Естонії виготовляються модульні конструкції, які надалі будуть завезені в Україну для установки. Торги щодо виготовлення модульних конструкцій проводились естонською стороною, тому наразі ми не можемо надати інформацію щодо вартості будівництва. Для будівництва об’єкта закладу дошкільної освіти, який, згідно з розрахунками, є об’єктом СС3 (класифікація об’єктів, СС3 – об’єкт, який належить до класу зі значними наслідками), ми отримали всі необхідні документи відповідно до законів України. Овруцькою міською радою було забезпечено приєднання до енергомережі, а також видано технічні умови щодо приєднання до водопостачання та водовідведення. Облаштування укриття в садочку розробляється естонською стороною відповідно до вимог чинного законодавства України.

Щодо проблем під час зведення будівлі – наразі не можемо надати відповідь, оскільки процес будівництва триває. Не зовсім врегульовано чинним законодавством України питання зведення модульних будівель для освіти за конкретними ДБН, оскільки українські будівельні норми будівельні норми неадаптовані до європейських. Тому щоб спростити використання таких методів будівництва, необхідно адаптувати будівельні норми України до європейських.

23 січня 2023 року відбулася зустріч представників естонської делегації з керівниками закладів дошкільної освіти Овруцької міської ради та працівниками майбутнього садочка. З 08 по 15 квітня 2023 року планується візит керівників закладів дошкільної освіти до Естонії, під час якого вони ознайомляться з процесами управління закладом освіти, сучасними рішеннями та кращими практиками освіти в Естонії. З 06 по 13 травня 2023 року планується візит персоналу майбутнього дитячого садка до Естонії: вихователів, логопедів, психолога, кухарів. Мета полягає в тому, щоб персонал навчився використовувати нові матеріали та технології, користуватися обладнанням під час роботи, відповідно до європейських стандартів.

Ця модульна споруда може використовуватися постійно та повноцінно замінити звичайну будівлю. Якщо в Овруцькій міській раді буде можливість залучати кошти, ми плануємо в такий спосіб зводити й інші будівлі для потреб освіти. Інші громади, щоб запозичити досвід зведення таких споруд, до нас поки що не зверталися”.

Зазначимо, що зведення модульного дитячого садка в місті Овруч Житомирської області Овруцької міської територіальної громади здійснено за підтримки Уряду Естонії.

Модульний освітній простір для школярів – досвід села Загальці Бородянської громади

Керівниця напрямків соціальної згуртованості та громадянської активності в програмі USAID «Мріємо та діємо» Любов Квасюк надала коментар на наш запит, а представники Служби освітнього омбудсмена відвідали відкриття модульного освітнього простору 2 березня 2023 року.

Унаслідок дій російських військових у Бородянській громаді з 14 шкіл постраждало 10. Зокрема, великих руйнувань зазнала школа у селі Загальці – опорний заклад освіти “Загальцівський ліцей”. Школа була опорним закладом для дітей із дев’яти навколишніх сіл. Будівля є непридатною до використання та потребує капітального ремонту, тому наразі 259 учням та ученицям ніде вчитися. В інші школи батьки не відмовляються возити дітей з огляду на велику відстань та небезпеку ракетних обстрілів. 

“В результаті бойових дій на території Бородянської громади в лютому-березні 2022 р. було пошкоджено будівлю опорний заклад освіти “Загальцівський ліцей”. На період ремонтно-відновлювальних робіт капітальної будівлі виникла необхідність в організації навчального процесу за змішаним та дистанційним типом, тому громада звернулася до благодійних організацій із проханням встановити модульний освітній простір.

Для відновлення доступу школярів до освіти програма «Мріємо та діємо», яка втілюється IREX і фінансується Агентством США з міжнародного розвитку USAID, встановила  в селі Загальці та обладнала технікою та меблями модульний освітній простір. Модульний простір надала португальська компанія jp.ik. Це – перший освітній простір такого типу в Україні. 

Освітній простір розраховано на групу до 25 дітей. 

Тип такої споруди обрано через переваги швидкого монтажу та порівняно низьку вартість, що дозволяє оперативно розв’язувати питання забезпечення просторів для організації навчального процесу. Наявність у селі такого простору вирішує кілька викликів одночасно. Перш за все учні відновлять очне/змішане навчання у школі та зможуть відвідувати гуртки, які будуть працювати на базі освітнього простору, що є важливим для якості освіті та психологічного відновлення і соціалізації дітей. Батьки зможуть не хвилюватися, адже діти навчаються недалеко від дому, до того ж поряд є укриття. Вчителі матимуть безпосередній контакт з дітьми та навчатимуть їх в очному форматі. А жителі громади відчувають що, попри великі наслідки руйнації, спричинені росією, життя продовжується.

Модульна будівля легша за звичайну, тому має фундамент швидкого монтажу без земляних робіт та капітального будівництва. Але у цій модульній будівлі  відсутні водопостачання та водовідведення, приміщення харчування та фізкультурно-спортивні приміщення, тому модульний освітній простір не є повноцінним закладом освіти як звичайна школа. Але це – хороше тимчасове рішення для забезпечення безперервного освітнього процесу у громаді на період проведення будівництва/реконструкції основної будівлі школи. Приміщення оснащене також 20 ноутбуками з гарнітурами, зарядною станцією та генератором для  безперебійного доступу до електрики, завдяки чому вчителі/учні у населеному пункті мають змогу більш ефективно використовувати онлайн ресурси та технології в освітньому процесі. Освітній простір змонтовано на території місцевої амбулаторії та підключено до внутрішніх мереж електропостачання. Також встановлено резервне джерело живлення (дизель-генераторна установка на 20 кВт). Простір оснащено електричними конвекторними обігрівачами. Було проведено розрахунок тепловтрат та, відповідно до результатів, обрано тип, кількість та потужність обігрівачів. Стіни та дах виконано із сендвіч-панелей (ламінований пінополіізоцианурат PIR 50 мм). Властивості PIR панелей:

  • теплопровідність – 0,022 Вт/мК
  • водопоглинання – слабке 1-2%
  • горючість – Г1 (низька горючість)
  • вогнестійкість – В1 (важкозаймистий)
  • паропроникність – нульова
  • екологічна безпека – висока.

Підлога виконана з металевої рами з дерев’яним настилом та утепленням базальтовою ватою.

Щодо укриття – відвідувачі та персонал модульного освітнього простору використовують наявне найпростіше укриття, яке розташоване у приміщеннях дитячого садочка на відстані 250 м від модульного простору.

Перевагою таких споруд є швидке виготовлення документів, монтаж та встановлення. Наприклад,  проєкт прив’язки до місцевості, облаштування модульної будівлі засобами безперешкодного доступу для маломобільних груп населення був зроблений за три дні. Монтаж споруди та підключення до електропостачання тривав 11 днів, а пусконалагоджувальні роботи – 1 день. Ця тимчасова будівля у будь-який момент може бути розібрана та переміщена в інше місце, але цей тип будівлі дозволяє використовувати її довготривало (понад 1 рік) за умови своєчасного проведення заходів із поточного обслуговування, зокрема контролю ущільнень.

Для реалізації проєкту були використані виготовлені заздалегідь збірні конструкції певного типорозміру. Проєкт робіт виконувався у частині прив’язки наявного виробу до місцевості, а також облаштування модульної будівлі засобами безперешкодного доступу для маломобільних груп населення. Зобов’язання щодо отримання дозвільної документації громада-бенефіціар взяла на себе як власник земельної ділянки, де проводився монтаж модульної споруди. Модульний освітній простір не вважається школою, тому до його зведення застосовуються не всі норми та правила.

Зведення таких модульних просторів може стати сталим рішенням для продовження освітнього процесу в умовах військових дій у багатьох громадах, які зазнали руйнувань. Але для повноцінного використання бажано спростити/скасувати процедуру отримання дозволів на будівництво та введення в експлуатацію модульних освітніх просторів. Також необхідно спростити процедури отримання технічних умов на тимчасове підключення до мереж електропостачання, водопостачання та водовідведення. 

Це перший такий модульний простір, встановлений командою IREX в межах програми USAID «Мріємо та діємо» і команда готова ділитися своїм досвідом з іншими громадами та організаціями, які зацікавленні у встановленні конструкцій в Україні”.

Також 2 березня 2023 року в селі Загальці відбулося відкриття модульного освітнього простору. На події були присутні директорка Опорного закладу освіти “Загальцівський ліцей” Бородянської селищної ради Київської області Катерина Глущенко, заступник в.о. голови Бородянської селищної ради Костянтин Мороз, заступниця директорки програми USAID «Мріємо та діємо» Юлія Ткачук, начальниця відділу освіти Бородянської селищної ради, Наталія Новікова. Відвідала відкриття й представниця Служби освітнього омбудсмена, адже для нас було важливо та цікаво побачити перший модульний освітній простір на власні очі. 

Усі присутні зазначали про важливість зведення такого простору в селі та висловили вдячність за допомогу в створенні освітнього простору всім, хто до цього був долучений. Як директорка закладу, так і заступник в.о. голови Бородянської селищної ради зазначили, що Загальці стали одним із найбільш постраждалих регіонів округи внаслідок тимчасової окупації, тому дуже важливим було створення такого простору для відновлення очного навчання та дозвілля дітей.

Заступниця директорки програми USAID «Мріємо та діємо» Юлія Ткачук зазначила, що відкриття цього нового простору допоможе відновити віру, це – перший крок до відновлення нормальності, до відновлення умов, за яких можна думати не лише про виживання, а й про розвиток. Бо освіта і діти – це про майбутнє. Вона подякувала батькам, адже після пережитого не просто відправити дитину до школи, вчителям, які будуть приїжджати, щоб проводити уроки, відділу освіти, який допоміг це організувати, та місцевій владі, яка допомогла з усіма дозволами, забезпеченням електропостачанням, укриттям.

Також під час відкриття модульного освітнього простору відбувся перший урок, на якому побувала і представниця Служби освітнього омбудсмена.  У теплому, світлому, сучасно обладнаному освітньому просторі. радісні діти з учителями спільно з гостями із задоволенням розпочали роботу над поробками, які були присвячені Україні. Розпочалося жваве спілкування, на деякий час здалося, що не було жахливих військових подій. Хтось робив листівки своїми руками, а хтось – малюнки за допомогою сучасного комп’ютерного обладнання.  Вони стали приємними подарунками для гостей.  Сподіваємося, що допомога постраждалим закладам освіти від російської окупації матиме продовження, оскільки  відновлення доступу школярів до освіти є найважливішим завданням задля майбутнього України.

Зазначимо, що модульний освітній простір для школярів встановлено програмою USAID «Мріємо та діємо», що втілюється IREX.

Докладно про закордонний досвід швидкобудівних модульних та тимчасових споруд-закладів освіти та перспективи використання в Україні – читайте в окремій публікації на нашому сайті. 

Висновок: для того, щоб полегшити процедуру спорудження модульних споруд для освітнього процесу та зробити процес їх спорудження швидшим, необхідно змінювати українські нормативи будівництва відповідно до європейських норм.

Готуємо лист до Кабінету Міністрів України щодо необхідності розробки норм для модульних споруд та внесення змін до законодавства, щоб їх встановлення стало можливим.  

 

На титульному фото вгорі ліворуч – модульний дитячий садок у с. Загальці, праворуч – освітній простір у с. Загальці, внизу – модульний гуртожиток Київського університету ім. Бориса Грінченка.

Переваги і недоліки відеоспостереження та відеофіксації у закладах освіти

Безпека в закладах освіти завжди є головною складовою роботи системи освіти. В умовах повномасштабної війни виміри та складові безпеки учасників освітнього процесу в закладах освіти значно розширилися. Це зумовлено, зокрема загрозами ракетних обстрілів, “мінуваннями” закладів освіти, доступу до них сторонніх осіб через створення у закладах пунктів незламності або поселення внутрішньо переміщених осіб тощо. Крім того, в закладах освіти залишаються проблеми, які були актуальними ще до повномасштабної війни – випадки насильства, булінгу, неетичної поведінки, конфліктні ситуації та порушення прав учасників освітнього процесу, кількість яких зросла через погіршення психологічного стану українців внаслідок війни. 

Тому на державному рівні виникла необхідність обговорення питання можливості запровадження відеофіксації та відеоспостереження у закладах освіти та їх правового регулювання, хоча це питання порушувалося в суспільстві й раніше, ще до повномасштабної війни. На перший погляд, це питання під час війни не є першочерговим, але, враховуючи вище перераховані ризики, є досить актуальним. 

Перш за все хочу звернути увагу, що чи не найбільшою перевагою встановлення відеонагляду та відеоспостереження в закладах освіти є захист прав як здобувачів освіти, батьків, так і педагогічних працівників. Але питання відеоспостереження та відеофіксації – це завжди питання балансу між правом на приватність та правом на безпеку. Тому вкрай необхідно знайти такий баланс між надмірним втручанням через встановлення камер у життя здобувачів освіти та працівників закладів освіти й водночас забезпечити в такий спосіб їхню безпеку та захист прав у закладах освіти. 

Хочу наголосити, що встановлення й використання  відеоспостереження та відеофіксації у закладах освіти не повинно бути обов’язковим: це має вирішувати кожна громада чи заклад освіти індивідуально та добровільно. 

Дуже важливо враховувати, що у доволі великій кількості закладів освіти відеонагляд і відеоспостереження фактично здійснюється. Є випадки встановлення камер у закладах освіти батьками здобувачів освіти. Але значною проблемою є те, що такі дії не завжди врегульовані та не узгоджуються з дотриманням права на приватність.

Тому необхідно ретельно вивчити закордонний та український досвід нормативного регулювання та впровадження відеоспостереження і відеонагляду в закладах освіти та внести до нормативної бази необхідні зміни, які дозволять кожній громаді та закладу освіти вирішувати у правовому полі це питання. Адже в приватних закладах освіти вже давно використовується відеоспостереження, а деінде й  у комунальних та державних закладах.  

 22 лютого 2023 року відбулося відповідне засідання підкомітету з питань сім’ї та дітей Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, у якому взяв участь та зробив огляд суттєвих переваг та проблемних моментів відеонагляду й відеоспостереження  і надав пропозиції щодо їхнього впровадження у закладах освіти, які були схвально підтримані більшістю учасників засідання. 

 

 ПЕРЕВАГИ ВИКОРИСТАННЯ ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ВІДЕОФІКСАЦІЇ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ 

Перевагою встановлення відеонагляду та відеоспостереження в закладах освіти є сприяння захисту прав здобувачів освіти, батьків, педагогічних працівників. Адже в ситуаціях булінгу, мобінгу, конфліктів, безпідставних звинувачень тощо відео може показати правду, бо за допомогою відеозапису можна:

  • встановити кривдника, факт порушення прав;
  • вжити відповідні заходи для відновлення прав та покарання винних;
  • довести невинність осіб, яких інша сторона конфлікту наклепницьки звинувачувала у неправомірних діях. 

Наявність відеокамер стримуватиме і зменшуватиме кількість таких ситуацій у закладі.

Дозвіл на відеозйомку з метою захисту прав визначається і в Конституції України. Відповідно до ст. 32 Конституції України, а також Рішення Конституційного Суду України, зйомки на мобільний телефон протиправних дій осіб під час виконання ними посадових або службових повноважень, допускаються без їх дозволу за умови, що зйомки спрямовані на захист прав людини (ч. 2 статті 11, ч. 4 статті 21 Закону України «Про інформацію»). Адже таке відео може слугувати доказом у зверненні або суді, але неприпустимо оприлюднювати його у соціальних мережах, медіа тощо.

Серед інших переваг від встановлення відеокамер у закладах освіти для відеоспостереження та відеофіксації – дисциплінування як учнів, так і педагогічних працівників. Експериментами за кордоном вже доведено, що в закладах освіти, де були встановлені камери або де вчителі певний час носили камери на собі, поведінка учнів покращувалася, адже вони знали, що їхні дії та поведінка в будь-який момент можуть бути відзняті на камеру. Тому з одного боку наявність камер запобігатиме деструктивній поведінці, вандалізму та протидіятиме палінню, вживанню наркотиків чи алкоголю. З іншого боку наявність камер допоможе зафіксувати такі дії, а також фіксувати та розкривати злочини, зокрема крадіжки та вжити відповідні профілактичні заходи для попередження таких негативних явищ.

Надзвичайно важливо те, що ми вже маємо чимало випадків, коли саме відеозапис дозволяв дитині, вчителю або батькам довести свою правоту в разі несправедливих звинувачень.

 

НЕДОЛІКИ ТА РИЗИКИ ВИКОРИСТАННЯ ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ВІДЕОФІКСАЦІЇ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

Через недосконале законодавство під час встановлення відеокамер у закладах освіти можуть виникати складнощі щодо дозволів на встановлення відеоспостереження та відеофіксації, адже процедури захисту персональних даних дуже складні.

Інформація про фізичну особу є конфіденційною (частина 1 статті 21 Закону України «Про інформацію»). Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків фіксації порушення прав (ч. 2 статті 11, ч. 4 статті 21 Закону України «Про інформацію»). Крім того, на період воєнного стану право збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію може тимчасово обмежуватися (Указ Президента України № 64/2022).

Питання фото-, відеозйомки та використання фото дітей окремо законодавством України не врегульовано, але для неповнолітнього згоду на фото- чи відеозйомку мають надавати батьки. Адже, відповідно до статті 10 Закону України “Про охорону дитинства”, кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім’ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості й виключають приниження честі та гідності дитини. Ця стаття також визначає, що розголошення чи публікація будь-якої інформації про дитину, що може заподіяти їй шкоду, без згоди законного представника дитини забороняється.

У разі встановлення відеокамер у закладах освіти відеозапис є втручанням в конфіденційність заради створення безпечного середовища у закладі освіти. Але знову ж тут виникають ризики несанкціонованого та незаконного використання трансляції та записів відеокамер особами, які на це не уповноважені. Зокрема, можливий злам шкільних серверів із доступом до відеозаписів і потрапляння цих відео до рук невідомих та небезпечних осіб. Тому тут постає питання захисту від незаконного витоку інформації, технічного та кіберзахисту системи відеоспостереження та відеофіксації.

Відсутність більш глибокого та деталізованого законодавчого регулювання, а також роз’яснення відповідних норм може порушувати як право на приватність, так і право на безпеку учасників освітнього процесу. Тому, зокрема, має бути розроблений чіткий порядок витребування відеозапису з метою захисту прав: хто може витребувати запис – батьки, педагог чи лише поліція, чи можливе витребування відеозапису для захисту дитини, якщо на записі крім неї інші діти тощо.

Встановлення відеокамер та здійснення відеоспостереження і відеофіксації потребує значних додаткових коштів у громаді. Адже вартість обладнання та його обслуговування висока, крім того, адмініструванням системи відеоспостереження має займатися окрема людина й відповідно отримувати за це заробітну плату.

 

ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ВІДЕОФІКСАЦІЯ: У ЧОМУ РІЗНИЦЯ

Слід розрізняти процедури відеоспостереження та відеофіксації.

Відеоспостереження (відеонагляд) – передавання відео та, можливо, звуку, в режимі реального часу на монітор оператора, який стежить за тим, що відбувається в зоні видимості камер (наприклад, системи відеоспостереження у торговельних центрах).

Відеофіксація (відеореєстрація) – (може бути поєднана, але не обов’язково) з відеоспостереженням – запис на верифікований носій зображення та, можливо, звуку з відеокамер для подальшого використання (перегляду) інформації (наприклад, нагрудні камери поліцейських, відеореєстратори в авто).

 

ПРОПОЗИЦІЇ ОСВІТНЬОГО ОМБУДСМЕНА

Свої пропозиції щодо вивчення досвіду та правового регулювання питань відеофіксації та відеоспостереження у закладах освіти надіслав відповідним листом Голові Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергію Бабаку та Голові комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микиті Потураєву. 

Пропоную:

  • Провести аналіз українського та закордонного законодавства щодо впровадження відеоспостереження й відеофіксації у закладах освіти;
  • Дослідити наявний український досвід впровадження відеоспостереження та відеофіксації у закладах освіти;
  • Провести ґрунтовне дослідження думки учасників освітнього процесу щодо можливості  та доцільності впровадження відеоспостереження й відеофіксації у закладах освіти;
  • Розробити та внести необхідні зміни до українського законодавства, зокрема: 

– щодо захисту персональних даних;

-відповідальності за порушення конфіденційності даних відеофіксації та/або відеоспостереження;

-інші зміни, пов’язані з питанням регулювання та практичного використання відеоспостереження та відеофіксації.

  • Розробити Рекомендації щодо організації відеоспостереження та відеофіксації у закладах освіти, у яких передбачити:

– порядок отримання згоди (за необхідності) від учасників освітнього процесу на запровадження відеоспостереження та/або відеофіксації;

-правила збереження та використання даних, які отримані під час відеофіксації та відеоспостереження;

-порядок доступу до відео; 

-порядок витребування відео;

-процедури встановлення та обслуговування відеокамер;

-порядок фінансування відповідних витрат;

-інші аспекти, пов’язані з питанням регулювання та практичного використання відеоспостереження та відеофіксації.

  • Поставити на порядок денний обговорення принципової можливості (за наявності ресурсів) включення у штатний розпис закладу освіти посади відповідальної особи за цифровізацію, до повноважень якої буде входити, зокрема, і робота систем відеоспостереження та відеофіксації. А до моменту ухвалення подібного рішення дозволити територіальним громадам та уповноваженими органами управління освітою впроваджувати такі посади за  кошти місцевого бюджету.
  • Для опрацювання та підготовки проєктів відповідних документів створити робочу групу, до роботи якої готовий активно долучитися.  

Наразі ми вивчили досвід різних країн щодо впровадження відеоспостереження й відеофіксації у закладах освіти. Пропонуємо ознайомитися з досвідом Великобританії, США, Канади, Франції та Ізраїлю за посиланням. 

Чи потрібні відеоспостереження та відеофіксація в закладах освіти: закордонний досвід

Ми вивчили й узагальнили досвід різних країн щодо питання встановлення відеоспостереження та здійснення відеофіксації у закладах освіти. Це питання дуже непросте – у більшості країн виникає дилема, як знайти межу між надмірним втручанням через встановлення камер у шкільне життя здобувачів та працівників закладів освіти, але водночас забезпечити в такий спосіб безпеку в закладі освіти. Питання, встановлювати відеокамери у закладі освіти, чи ні, здебільшого вирішується на рівні закладу освіти. Заклади освіти розробляють власні політики конфіденційності. Але основою для розробки такої політики є національне законодавство, а також рекомендації, інструкції тощо для закладів освіти, розроблені департаментами освіти (аналоги МОН) або спеціальними державними органами, що сприяють захисту персональних даних.

Виконавче агентство з питань європейської освіти та культури у заяві про конфіденційність “Відеоспостереження (CCTV) – цифрове та аналогове зберігання. Заява про конфіденційність” визначає наступні важливі принципи поводження з відеоінформацією у разі встановлення відеоспостереження:

  • оскільки на відео можна ідентифікувати людей – ця інформація вважається персональними даними;
  • добре спроєктовані системи відеоспостереження – потужні інструменти для розв’язання проблем безпеки даних; погано спроєктовані системи лише порушують нашу конфіденційність;
  • камери потрібно використовувати розумно для конкретних цілей безпеки, мінімізуючи збір нерелевантних даних;
  • особи, на яких поширюється дія відеоспостереження, повинні бути проінформовані під час його встановлення про моніторинг, його мету та тривалість зберігання запису та ким;
  • необхідно здійснювати своєчасне й автоматичне видалення відзнятих матеріалів. Докладніше.

Про досвід різних країн щодо процедури відеоспостереження та відеофіксації у закладах освіти читайте нижче.

Велика Британія

За інформацією охоронних компаній Великобританії, встановлювати чи не встановлювати відеоспостереження вирішує кожна школа індивідуально, враховуючи думку адміністрації, батьків та вчителів. Більшість камер відеоспостереження в школах встановлюють поза будівлею та в коридорах, щоб зафіксувати злочини. У класах не вистачає камер через відсутність грошей на їх придбання та суперечливі погляди щодо права встановлювати камери у класі. Школи не можуть розміщувати камери у приватних зонах, тобто роздягальнях, туалетах. Камери відеоспостереження зазвичай зберігають запис приблизно 30 днів. Закон про права сім’ї на освіту та конфіденційність захищає всі особисті записи учнів. І учні, і батьки мають право перевіряти будь-яке відео, яке вони показують, і давати дозвіл на будь-які випуски відео.

Департамент освіти Великобританії рекомендує встановлювати відеоспостереження, щоб використовувати відео як доказ після будь-якого інциденту та для розпізнавання обличчя для ідентифікації злочинця. 

Він зазначає, що шкільна система відеоспостереження підпадає під дію кодексу практики Офісу комісара з інформації, який посилається на Загальний регламент захисту даних Великої Британії (General Data Protection Regulation, GDPR; Regulation (EU) 2016/679 GDPR). Причина, чому записи з камер відеоспостереження підпадають під дію GDPR, полягає в тому, що оскільки можна ідентифікувати особу за допомогою записів із камер відеоспостереження, вони класифікуються як інформація, яка дозволяє ідентифікувати особу. Відповідно до GDPR, із записами камер відеоспостереження в школах слід поводитися так само як з іншими даними, зберігати їх у безпеці, дотримуючись чіткої політики зберігання, та належним чином видаляти, якщо це необхідно.

Відзнятий матеріал завжди слід використовувати за призначенням. Наприклад, якщо відеоспостереження було встановлено для безпеки шкільних приміщень, тоді неможливо використовувати записи камери відеоспостереження для оцінки роботи персоналу. Умови використання відео мають бути викладені у вашій політиці конфіденційності, яка має бути загальнодоступною, наприклад, на вебсайті вашої школи. Повсякденну відповідальність за систему відеоспостереження має нести окрема особа, яка має забезпечити регулярний перегляд системи.

Школа, яка використовує відеоспостереження, повинна мати відповідні вивіски, що повідомляють персонал і учнів, а також відвідувачів, що за ними стежать і з якою метою.

Сполучені Штати Америки

За даними Національного центру статистики освіти США, під час Національного опитування жертв злочинів, учнів віком 12–18 років опитали, чи вживаються в їхніх школах певні заходи безпеки, й 86% учнів середньої та старшої школи зазначили, що в їхніх школах встановлені камери відеоспостереження. 

У США існує кілька федеральних грантових програм, які допомагають школам оплачувати свої потреби у сфері безпеки. Ці програми включають Фонд надзвичайних ситуацій початкової та середньої школи (ESSER), Закон про допомогу, допомогу та економічну безпеку внаслідок коронавірусу (CARES) і Закон про додаткові асигнування на реагування на коронавірус та допомогу. Всі школи, які отримують федеральне фінансування через гранти або позики, мають дотримуватися розділу 889 Закону Джона С. Маккейна про дозвіл на національну оборону (NDAA) 2019 року, відповідно до якого забороняється державним підрядникам надавати федеральному уряду телекомунікаційне або відеоспостереження обладнання, системи або послуги (або їх суттєві компоненти), вироблені або надані п’ятьма китайськими компаніями та їхніми дочірніми компаніями та філіями. Окремо розділ 889 забороняє державним підрядникам використовувати ці заборонені предмети чи послуги, незалежно від того, чи використовуються вони під час виконання робіт за федеральним контрактом. Докладно – за посиланням.

У США в різних штатах діють різні закони щодо спостереження на території школи. Тому під час налаштування чи зміни системи відеоспостереження необхідно та надзвичайно важливо переглянути закони штату.

За інформацією американської технологічної компанії Taylored Systems, закони США дозволяють використовувати відеокамери для спостереження за місцями, де конфіденційність є необґрунтованою, наприклад, у коридорах чи відкритих дворах.

Делавер, Мен, Нью-Гемпшир, Південна Дакота та деякі інші штати мають суворі закони щодо прихованого відеоспостереження. Тому камери відеоспостереження в школах мають бути помітні.

Деякі камери можуть записувати аудіо, а федеральні закони забороняють аудіозапис осіб без згоди принаймні однієї особи. У деяких ситуаціях аудіозапис може бути дозволений, якщо є добре видима вивіска, яка попереджає людей про аудіозапис. Школи, які хочуть записувати аудіо за допомогою відеокамер, повинні проконсультуватися з місцевими правоохоронними органами та державними службовцями, щоб визначити, що дозволено законом. Якщо камери відеоспостереження в школах добре видно і записують відео лише з місць, де конфіденційність необґрунтована, вивіски не потрібні. Докладніше – тут.

Канада

Деякі шкільні ради розглянули можливість впровадження відеоспостереження для боротьби з проблемами насильства та вандалізму в школах. Водночас це породило занепокоєння щодо дотримання балансу між правом на приватне життя та необхідністю гарантувати безпеку на території школи. 

Ще у грудні 2003 року ці проблеми були розглянуті Комісаром Онтаріо з питань інформації та конфіденційності та видані Інструкції щодо використання камер відеоспостереження в школах, які визначають повноваження закладів освіти на збирання інформації, політику та процедури відеоспостереження.

Відповідно до цих Інструкцій, шкільні ради повинні визначити мету відеоспостереження – це потрібно для захисту учнів і персоналу чи для запобігання деструктивній поведінці, наприклад, вандалізму.

У разі запровадження відеоспостереження необхідно розробити письмову політику, яка повинна визначати:

  • цілі програми відеоспостереження;
  • осіб, уповноважених керувати системою;
  • місця відеоспостереження та час його проведення;
  • обмеження доступу до зібраної інформації за визначеними особами – лише тими, кому «потрібно знати» – та обставинами;
  • обмеження використання інформації для цілей, для яких вона була зібрана – безпека працівників та учнів і запобігання злочинній діяльності;
  • періоди зберігання інформації, яка не використовувалася в цілях правоохоронних органів або безпеки школи;
  • періоди зберігання інформації, яка була використана для цілей правоохоронних органів або безпеки школи (це один рік відповідно до законодавства, але час може бути скорочений офіційною постановою шкільної ради); 
  • процедури доступу учнів і персоналу до власної особистої інформації – право, гарантоване законодавством, із певними винятками.

При проєктуванні та встановленні систем відеоспостереження слід вживати заходів для забезпечення мінімального порушення конфіденційності:

  • розміщувати камери лише в тих місцях, де відеоспостереження є необхідним і життєздатним для досягнення своїх цілей;
  • забезпечувати неможливість використання камер для моніторингу інших територій, окрім тих, які призначені для моніторингу в межах програми;
  • забезпечувати, щоб камери відеоспостереження не розміщувалися в таких зонах, як роздягальні та туалети;
  • забезпечувати, щоб відеомонітори не використовувалися в місцях, які б дозволяли публічний перегляд; 
  • чітко повідомляти за допомогою помітних знаків про те, що територія знаходиться під відеоспостереженням.

Також докладні рекомендації читайте у Посібнику із конфіденційності та доступу до інформації у школах Онтаріо” (2019 рік) на сайті Уповноваженого з питань інформації та конфіденційності Онтаріо.

Франція

У Франції Національна комісія з комп’ютерних технологій і свобод (CNIL) дозволяє встановлення камер безпеки в школах, але відповідно до дуже чітких критеріїв й не підтримує надмірне використання камер.

У школах камери можуть знімати лише осі руху або входи, виходи. Категорично забороняється знімати класні кімнати, майданчик, подвір’я, туалети, їдальню тощо у години роботи школи. Дозволяється знімати шкільну будівлю ззовні (територію навколо закладу, громадську дорогу). Камери, розташовані всередині школи, не потребують жодного запиту до Національної комісії з комп’ютерних технологій і свобод, а камери, які розташовані ззовні, потребують дозволу префектури для зйомки дороги загального користування. Вимоги до відеоспостереження та відеофіксації залежать від місця розташування камери. Але завжди громадськість повинна за допомогою попереджувальних знаків повідомлятися про те, що ведеться відеоспостереження.

Для дитячого садка, початкової школи рішення про встановлення систем відеоспостереження приймає муніципалітет. Щодо середньої школи (коледжу чи старшої школи) – рішення приймає директор закладу за погодженням з радою директорів. Встановлення камер у школах фінансує мерія, а іноді – держава, що дозволило багатьом школам встановити відеокамери, адже багато шкіл не мають коштів, щоб це зробити. 

Національна комісія з інформаційних технологій і громадянських свобод, яка допомагає приватним і державним суб’єктам захищати персональні дані, у 2018 році отримала більше ніж 25 скарг щодо відеоспостереження в школах, коледжах. У деяких скаргах засуджувався факт постійного знімання учнів протягом усього дня  на дитячих майданчиках, у їдальнях, комп’ютерних залах тощо.

Національна комісія з інформаційних технологій і громадянських свобод підтвердила ці факти й наголосила, що систематичне та постійне спостереження за учнями або працівниками в місцях їхнього життя та роботи, є надмірним та надіслала цим школам офіційне повідомлення про зміну їхньої відеосистеми: переорієнтацію, видалення або переміщення камер, щоб знімати лише під’їзди, зони руху, або налаштувати їх так, щоб вони працювали лише в неробочий час закладу.

Ізраїль

Одним з елементів забезпечення безпеки закладів освіти Ізраїлю є встановлення камер відеоспостереження. 2015 року Міністерство освіти Ізраїлю опублікувало циркуляр «Камери в закладах освіти – регламент їх впровадження та способи їх встановлення» *, який врегульовує порядок встановлення та використання камер у школах. Звертаємо увагу, що, відповідно до цього циркуляру, встановлення камер не є обов’язковим. Водночас документ наголошує на важливості збереження права на приватність здобувачів освіти та працівників закладу в разі їх встановлення.

Камери дозволяється розміщувати всередині та на периферійній території закладу освіти (вхідних воротах, огорожі), щоб забезпечити безпеку закладу та запобігти проникненню сторонніх осіб. Відповідно до документа, рішення про розміщення камер на внутрішній території школи з метою їхньої роботи в навчальний час приймає директор закладу освіти з погодженням із директором округу. Рішення про встановлення камер у периферійній зоні школи з метою їх роботи в навчальний час приймає власник закладу освіти або місцеве управління освіти чи служби безпеки за погодженням із директором закладу освіти та з місцевою владою або з окружним управлінням Міністерства освіти та  поліцією Ізраїлю.

З оглядом переваг та проблемних моментів відеонагляду й відеоспостереження  та пропозиціями освітнього омбудсмена щодо їхнього впровадження у закладах освіти можна ознайомитися за посиланням.

Швидкобудівні модульні та тимчасові споруди – заклади освіти. Закордонний досвід та перспективи використання в Україні

Станом на 13.02.2023 року, за даними сайту “Освіта під загрозою” https://saveschools.in.ua, 3098 закладів освіти постраждали від бомбардувань та обстрілів, з них 2660 – пошкоджено, 438 – зруйновано. І ворог фактично щоденно продовжує руйнувати заклади освіти.

Зараз на звільнених територіях через брак коштів та будівельних потужностей вдається відновити чи відбудувати невелику частину закладів освіти. В умовах війни та спричиненої нею економічного спаду невідомо, чи буде мати держава кошти на відбудову закладів освіти, адже як їх відбудова, так і побудова – це дуже дороговартісні та довготривалі проєкти. А освіта наших дітей має тривати, незважаючи на війну та руйнування шкільних будівель. Бо школа – це передусім діти та педагоги. 

Досвід країн, що пережили війну, показав, що освітній процес можна організувати в будь-якому безпечному приміщенні, а в теплу пору року навіть на свіжому повітрі, й це забезпечило економічне зростання та відновлення країн після війни. 

Тому ми з великою цікавістю  спостерігаємо, як інші країни використовують швидкобудівні модульні заклади освіти та прибудовані тимчасові споруди до основної будівлі школи, щоб забезпечити права дітей як на дошкільну, так і на загальну середню освіту. Такі споруди використовуються і для українських дітей, які виїхали за кордон.

У намірах української влади є ініціативи щодо використання швидкобудівних тимчасових споруд для забезпечення права дітей на дошкільну освіту  (План відновлення Освіта і наука).

Хоча, на нашу думку, ця ініціатива була б так само корисна і для шкіл. Модульні споруди деінде вже використовують приватні заклади освіти. 

Звісно, що в умовах воєнного стану також варто розглядати використання швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту (укриттів), хоча в цьому питанні є свої проблеми. 

ПЕРЕВАГИ ВИКОРИСТАННЯ ШВИДКОБУДІВНИХ МОДУЛЬНИХ СПОРУД  ДЛЯ  ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

Ми здійснили моніторинг сайтів будівельних компаній різних країн та узагальнили переваги створення швидкобудівних модульних споруд-закладів освіти з акцентом, чому створення таких споруд важливе для нашої країни в умовах воєнного стану. 

Практичність та доступність

Від початку повномасштабної війни здійснюються постійні переміщення українців як усередині країни, так і за її межі. Частина закладів освіти в безпечних регіонах здійснюють очне та змішане навчання, й деякі школи та класи можуть бути переповнені через такі міграційні процеси, кількість учнів часто змінюється. Так само переповнені класи у великих містах.  

Модульна споруда ж досить гнучка. Замовник може налаштувати будівлю на свій розсуд відповідно до потреб закладу освіти. Тобто її можна збільшувати або зменшувати, залежно від кількості учнів, одразу робити її пристосованою для учнів з особливими потребами. Кожен модуль можна модернізовувати, залежно від потреб закладу освіти. 

Будівництво таких шкіл може бути як тимчасовим рішенням, так і довготривалим. Зручність у тому, що за кордоном таку модульну будівлю можна в будь-який момент перенести в інше місце. 

Така школа може бути багатоповерховою. Зазвичай модульні заклади освіти робляться з вогнетривких матеріалів та енергоефективні. Споруди поставляються з необхідним встановленим обладнанням для водо- та електропостачання, водовідведення, вентиляції, протипожежної безпеки, освітлення  та опалення.  Усі вимоги формує замовник. 

Оперативність

Внаслідок війни заклади освіти знищуються ворогом або зазнають значних пошкоджень, зокрема через ракетні удари. І, на жаль,  це триватиме й надалі. Для відновлення освітнього процесу в знищених закладах освіти або в разі нестачі місць у закладах освіти використання модульної споруди дозволяє швидко забезпечити права дітей на освіту, забезпечити їх нормальними умовами для навчання. Водночас при зміні контингенту учнів, їх зменшення чи збільшення в закладі освіти чи громаді, місцева влада може швидко реагувати на виклики. 

Також це – гарне рішення, якщо в гуртожитку закладу освіти не вистачає місць для проживання, щоб швидко забезпечити додаткові місця для проживання здобувачів освіти.

Є досвід побудови таких модульних споруд для потреб освітнього процесу в Києві: кілька років тому Київський університет Бориса Грінченка побудував  на Русанівці для факультету педагогічної освіти вкрай потрібний двоповерховий гуртожиток для студентів – і ця практика добре себе зарекомендувала. 

Незабаром ми оприлюднимо інтерв’ю з представником цього закладу вищої освіти, де буде йтися саме про український досвід. 

Зменшення вартості будівництва 

Час спорудження модульних шкіл набагато менший за час спорудження звичайних шкіл. Фахівці стверджують, що за умови готового землевідведення та проєктно-будівельної документації (що само по собі може зайняти кілька років) середній час спорудження звичайної школи близько року (якщо відсутні фактори, що подовжують будівництво), а спорудження модульної школи триває орієнтовно 3 місяці. Адже при спорудженні модульної школи здійснюється лише заливка фундаменту, відсутні штукатурні роботи, вже прокладені основні магістральні комунікації. 

Економія відбувається за рахунок зменшення часу зведення споруди, зменшення витрат на формування залізобетонного каркаса, не потрібно залучати  важку будівельну техніку, а також за рахунок зменшення витрат на оплату праці будівельників тощо.

Екологічна користь

Модульні конструкції дозволяють обмежити штучне утворення ґрунту завдяки монтажу на палі. Вони можуть бути використані для вторинної переробки та не завдають такої шкоди навколишньому середовищу, як залізобетонні будівлі. Будівельні компанії зазначають про скорочення відходів близько на 40% при будівництві таких споруд.

ТИМЧАСОВІ СПОРУДИ

Тимчасові споруди зводяться короткостроково. Їх перевагою, як і модульних споруд, є швидкість створення. Тому зведення таких споруд також дозволяє оперативно відреагувати на виклики воєнного стану та швидко забезпечити право дітей на освіту. 

Тимчасові споруди можуть стати зручним додатком до головної будівлі школи, якщо у школі не вистачає місця, або вона частково пошкоджена, чи відбувається ремонт/відновлення будівлі, а її розширення чи повноцінний ремонт неможливі. 

Якщо тимчасова споруда більше не потрібна – її можна направити на інші потреби, перенести в інше місце або продати. Але все ж тимчасові споруди мають дещо менше переваг, ніж модульні будівлі.

Також будівництво тимчасової споруди надає можливість безперервно продовжувати освіту далі, поки триває ремонт, відновлення або чи будівництво школи.

Ініціатива використання модульних та тимчасових  споруд для закладів освіти дуже цікава і перспективна. 

Україна мала би взяти до використання досвід передових  країн Європи: Німеччина, Великобританія, Бельгія, Франція та ін.

Але для цього нам потрібно провести необхідно проробити досить велику роботу. Перш за все необхідно проаналізувати нашу нормативну базу, використовуючи досвід, скажімо, Київського університету Бориса Грінченка. 

Ми запитали коментарі в українських фахівців-архітекторів. Їхню думку читайте на сайті.

Якщо ж законодавчі та нормативні (будівельні норми щодо побудови закладів освіти, Санітарні регламенти для закладів загальної середньої та дошкільної освіти, інші норми, правила тощо) потребують доопрацювання, варто розробити нові документи або внести зміни в існуючі до деяких пунктів, які б дали можливість використання модульних та тимчасових споруд. 

 Вже з’являються перші проєкти модульних шкіл в Україні. 

Зрозуміло – це все займе час, але в умовах війни ми маємо використовувати нестандартні, швидкі й гнучкі рішення, щоб забезпечити права наших дітей на освіту.

НАМІРИ УКРАЇНИ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ ШВИДКОБУДІВНИХ ТИМЧАСОВИХ СПОРУД ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

На вебсайті “План відновлення України”  передбачається встановлення швидкобудівних тимчасових споруд у районах з великою кількістю переміщених дітей.

У документі План відновлення Освіта і наука, у розділі “Дошкільна освіта” передбачено встановлення швидкобудівних тимчасових споруд у районах з великою кількістю переміщених дітей, доступних для осіб з інвалідністю, та можливість оперативного переміщення за потреби в інший регіон, а також мобільності у коригуванні контингентної спроможності таких споруд.

ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД СТВОРЕННЯ ШВИДКОБУДІВНИХ МОДУЛЬНИХ ТА ТИМЧАСОВИХ СПОРУД

Під час створення тимчасових та модульних споруд країни Європи працюють за євростандартами, але тільки ліцензовані компанії можуть займатися будівництвом таких споруд.

Німеччина

У Німеччині існують рекомендації щодо ефективних шкільних будівель, які були розроблені провідними експертами, щоб надати представникам шкіл, політики, адміністрації, архітектури, громадянського суспільства важливі практичні знання для перетворення шкільного ландшафту та відповідного інвестиційного планування, а також запропоновані готові архітектурні рішення для будівництва закладів освіти. У цих рекомендаціях зазначені процеси планування та будівництва шкільних будівель.

Відповідно до цих рекомендацій, існують численні технічні стандарти та норми для сфер контролю освітлення, акустики, повітря, клімату в приміщенні, будівельних матеріалів, безпеки, протипожежного захисту, гігієни, які змінюються через нерегулярні проміжки часу, з урахуванням не тільки поточного стану техніки, але й змін функціональних вимог до освітнього середовища. 

Будівництвом модульних конструкцій та тимчасових споруд займаються будівельні компанії, які мають ліцензію, а також  пропонують вже готові рішення таких споруд в оренду. Наводимо приклади німецьких компаній, які здійснюють виготовлення модульних шкіл чи тимчасових споруд:  компанія 1 та компанія 2.

Будівництво з нуля у Німеччині  починається з процесів планування після надання керівником закладу проєкту будівлі, де стандарти якості та порядок виконання визначаються окремо та забезпечуються відповідними процедурними кроками. 

Світлини та відео використання тимчасової споруди для організації класів в одній зі шкіл землі Баден-Вюртемберг (Німеччина) для українських дітей. Для організації одного класу використовуються п’ять блоків, які поставляються одразу з опаленням, електро- товаропостачанням, освітленням, вікнами та іншим обладнанням. На першому поверсі навчаються молодші діти, на другому – старші. 

З відео, яке нам зробили українські педагоги, ми можемо сказати, що в середині створені добрі умови для навчання дітей.

1. Клас всередині тимчасової споруди

2. Встановлення тимчасових споруд для організації класу

Переглянути світлини модульних закладів освіти можна на сайті  Аlgeco

Великобританія

У Великобританії існує сайт надання державних послуг (www.gov.uk), де можна ознайомитися з керівними документами та інструментами, які допоможуть у проєктуванні та будівництві будівель і території шкіл та коледжів додаткової освіти. Це поради Департаменту освіти для місцевої влади, власників, керівників шкіл та органів управління в усіх школах Англії. Ці поради не є законодавчими та розроблені для того, щоб допомогти зрозуміти місцевим органам влади та школам свої зобов’язання щодо правил та стандартів створення шкільних приміщень. 

У Великобританії діють стандарти проєктування та будівництва будівель і територій шкіл та коледжів, зокрема туалетів і санітарних вузлів, спеціального медичного кабінету для дітей з ООП, здоров’я, безпеки та добробуту (пожежної безпеки, акустики, освітлення, запасів води та проєктування відкритого простору).

У Великобританії такі будівлі користуються популярністю, зокрема через збільшення кількості класів. Будівельні компанії в цій країні пропонують також укладення контракту для замовників із державного сектору на проєктування та будівництво таких споруд. 

Наводимо приклади компаній з Великої Британії, які здійснюють виготовлення модульних шкіл чи тимчасових споруд:  компанія 1 та компанія 2.

Переглянути світлини тимчасових закладів освіти на вебсайті компанії Рremiermodular.

Переглянути світлини модульних закладів освіти на вебсайті компанії Wernick.

 

Нідерланди

У Нідерландах також використовують такі тимчасові споруди-заклади освіти. Їх кількість стала зростати зі збільшенням внаслідок повномасштабної війни кількості переміщених українських учнів. Такі школи насамперед створюються в тих регіонах, де в наявних школах недостатньо місць для новоприбулих учнів або за необхідності створення спеціальних класів. Для того, щоб створити тимчасовий заклад освіти – школи мають подати заявку відповідну форму через бізнес-портал Управління освіти до Виконавчого агентства з питань освіти Міністерства освіти, культури і науки та надати проєктний план. 

Навчання дітей в таких тимчасових спорудах обмежено максимальним терміном – 2 роки. 

Ще навесні 2022 року кілька сотень українських дітей розпочали навчання в таких тимчасових закладах. Такі заклади були створені, зокрема в нідерландських містах Арнем, Едервен, Ейндговен, Генгело.

100% модульно-розбірна школа

Через Brexit багато компаній з Англії засновуються в Амстердамі. Як наслідок, попит на освіту для дітей-іноземців високий. Черги у столиці тривають не менше десяти років. Щоб змінити це, DeMeeuw побудував тимчасову шкільну будівлю на 500 учнів від імені муніципалітету Амстердама.

У серпні Amsterdam International Community School, школа для емігрантів в Амстердамі, відкрила двері нової модульної будівлі для перших 250 іноземних студентів. І початкова, і середня освіта розташовані в будівлі, тому учні залишаються в одній школі приблизно до шістнадцяти років.

Переглянути світлини тимчасових споруд на сайті компанії Demeeuw. 

Переглянути світлини модульних закладів освіти на вебсайті компанії Demeeuw.

 

Франція

У Франції модульні конструкції використовують, зокрема через розташування французьких шкіл та класних кімнат в історичних будівлях, які часто погано ізольовані та які важко розширити. Тому використання модульної конструкції полегшує ремонт цих приміщень за рекордно короткий час. Будівництвом таких споруд у Франції також займаються будівельні компанії, які мають відповідну ліцензію. Вони пропонують онлайн-конфігуратор, щоб налаштувати свою будівлю відповідно до потреб замовника. Також компанії веде роботу проєкту від планування та озеленення до зовнішнього та внутрішнього оздоблення, враховуючи стандарти.

У Франції також маємо приклад будівництва студентських житлових будинків модульного типу. 

Переглянути світлини модульних закладів освіти на вебсайті компанії Algeco.

Переглянути світлини тимчасових закладів освіти на вебсайті компанії  Algeco.

 

Бельгія

У Бельгії були розроблені рекомендації щодо оновлення політики будівництва шкіл для розгляду цих рекомендацій міністром та урядом. У цих рекомендаціях звертається увага, зокрема на екологічність будівлі, врахування потреб дітей з ООП, фінансування, стабільні та прискорені інвестиції в будівництво, адже освіта швидко розвивається.

Переглянути світлини модульних закладів освіти на вебсайті компанії Algeco.

Переглянути світлини тимчасових закладів освіти на вебсайті компанії Legoupil Industrie.

У Бельгії ще у 2021 році вважали, що модульна дерев’яна школа – це майбутнє шкільного будівництва й що незабаром у країні це може стати нормою. Федерація Валлонія-Брюссель представила у 2021 році новий прототип шкіл: дерев’яна модульна концепція.

Створення класів-“контейнерів” зумовлено, зокрема демографічним тиском. 

 

Китай

У Китаї тимчасові та модульні шкільні споруди мають відповідні сертифікати – ISO, CE, SGS, Pvoc тощо. Конструкції будуються відповідно до сучасної практики будівництва,  на заводі в контрольованому середовищі. Щоб переконатися замовнику в відповідності проєкту споруди його вимогам та якості споруди перед розміщенням замовлення команда відділу продажів та інженерів будівельної компанії може надавати на вимогу замовника рішення відповідно до його вимог. Доступні креслення, 3D-креслення, фотографії матеріалів, фотографії готових проєктів.

У Китаї є приклади будівництва модульних шкіл у сільській місцевості. Така школа мала обслуговувати 120 учнів із 12 сіл. 

Переглянути світлини тимчасових закладів освіти на вебсайті компанії Archdaily.

Переглянути світлини модульних закладів освіти на вебсайті компанії Huji.

 

ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ В УКРАЇНІ МОДУЛЬНИХ ТА ТИМЧАСОВИХ СПОРУД ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ – ДУМКА ФАХІВЦІВ

Директор архітектурно-проєктної компанії  АІММ Максим Мятко, люб’язно погодився надати коментар щодо використання модульних та тимчасових споруд-закладів освіти в Україні. У грудні минулого року архітектурне бюро AIMM показало власну концепцію швидкого зведення модульних шкіл на 200–600 дітей в Україні.

“Модульна школа, а точніше школа, що швидко зводиться, – це постійна будівля школи, виготовлена у заводських умовах під ключ, яка встановлюється на залізобетонний фундамент. 

Модульна споруда це капітальна постійна споруда виготовляється  до вимог замовника, відповідно до кількості дітей, які будуть відвідувати школу чи дитячий садочок. Після розробки проєкту, одночасно з виготовленням модулів, триває заливка фундаменту. Після виготовлення готові модулі транспортуються до місця встановлення та монтуються. 

Тимчасові споруди – це контейнери, вони вже визначеного розміру, їх комплектують усім необхідним для функціонування закладу освіти. Це прибудова до основної будівлі школи чи садочка. Використовувати її можна лише тимчасово. 

Перша перевага модульної споруди перед звичайними залізобетонними будівлями – це якісна споруда за дуже короткий час, виготовлення та встановлення триває до 3 місяців, порівняно зі звичайною школою (будівництво триває від 1 року). При цьому економляться кошти громади. Це сучасні будівлі. Якщо заклад освіти розширюється, то досить швидко, при наявності вільної ділянки можна додати необхідні класи та кімнати.

За кордоном модульні будівлі, зокрема і заклади освіти широко використовуються. У майбутньому вони можуть замінити звичайні будинки. 

Проєкт модульної школи, яке розробило наше архітектурне бюро АІММ, відповідає усім Державним будівельним нормам та стандартам, тому не бачу перешкоди зводити такі будівлі: пропонується на вибір конструктив з залізобетону та металу.  

Нашим проєктом вже цікавляться громади. 

На разі громади Київської, Донецької, Чернігівської та Тернопільської областей виявили зацікавленість. В Україні немає культури якісного модульного будівництва шкіл, на відміну від США та північної Європи”.

Також прокоментувати нам використання модульних та тимчасових споруд-закладів освіти в Україні погодилася Алеся Карнаухова, СЕО Студії дизайну та архітектури ZIKZAK Architects, які розробили власну концепцію модульної школи REVIVAL:

“Модульна школа може використовуватися на постійній основі. Наша школа REVIVAL розроблена таким чином, що відповідає всім необхідним нормам, як стаціонарна класична школа.

Для модульних споруд використовують якісні заводські модулі, а для тимчасових – звичайні блокконтейнери. Модульні, на відміну від тимчасових, розраховані на довготривалу експлуатацію. Також у тимчасових контейнерів висота стелі 2,5 метри, а для школи необхідно мінімум 3 метри. Крім цього, є різниця у товщині конструкцій. Ми в REVIVAL використовували зовнішні панелі товщиною 15 см, такі забезпечують нормативні показники термоізоляції.

Перевагами модульної споруди перед звичайними залізобетонними будівлями є модульність, швидке зведення, масштабованість.

Модульні споруди вже зараз широко використовуються у світі, тому що вони багатофункціональні й гнучкі в плануванні. Реалізація таких споруд в рази оперативніша. Для їх зведення не потрібне капітальне довготривале будівництво і не потрібно так багато техніки. При необхідності споруду цілком можна перевезти в інше місце, особливості конструкції, окрім внутрішнього облицювання, це дозволяють. Також модульні споруди легкозмінювані. Наприклад, споруда, побудована як початкова школа, з додаванням нових блоків може трансформуватися у більшу, середню школу.

Крім того, модульні споруди значно ремонтно придатні.

Звісно, модульні школи зможуть повноцінно замінити звичайні школи. Чому б ні. Світ динамічно рухається до гнучких і швидких рішень, і модульне будівництво використовуватиметься все частіше.

Перешкод у зведенні модульних шкіл в Україні немає. Є основні вимоги до шкіл, не важливо, як і з чого вони побудовані. Асортимент модульних конструкцій достатньо широкий для того, щоб побудувати школу, що відповідає всім нормам і правилам.

REVIVAL викликав чималий інтерес. Зараз ми в пошуці інвесторів для реалізації перших таких шкіл на заміну зруйнованих у містах і селах України”.

 

На світлині проєкт модульної школи, розроблений Студією дизайну та архітектури ZIKZAK Architects (зліва) та тимчасова споруда однієї зі шкіл Німеччини (справа). 

Нове Положення про атестацію педпрацівників стане чинним у повному обсязі з 1 вересня

Пункт про зарахування сертифікації як проходження атестації діє вже зараз

 

Звертаю увагу керівників закладів освіти, атестаційних комісій та педагогічних працівників, що затверджено нове “Положення про атестацію педагогічних працівників” (наказ МОН від 09 вересня 2022 р. № 805, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2022 року). 

Вказаний наказ МОН №805 та, відповідно, нове Положення про атестацію педагогічних працівників стануть чинними з 1 вересня 2023 року. Але важливий пункт про зарахування атестації у разі успішного проходження сертифікації діє вже зараз, про це піде мова нижче.

Понад два роки освітяни з нетерпінням очікували на ухвалення цього Положення (бо проєкт документа був доступний ще у 2020 році, а його громадське обговорення у новій редакції, до якого Служба освітнього омбудсмена надавала пропозиції, завершилося ще у жовтні 2021 року). Прийняття документа допоможе захистити права педагогічних працівників під час проходження атестації, зокрема за результатами успішної сертифікації. 

Цей наказ вже офіційно оприлюднений на сайті чинного законодавства zakon.rada.gov.ua та на сайті Міністерства освіти і науки України. Тому, попри те, що нове Положення набирає чинності з 1 вересня 2023 року, вже зараз керівники закладів освіти, атестаційні комісії та педагоги можуть із ним ознайомитися й розпочинати планувати та готуватися до атестаційних процедур на наступний навчальний рік з урахуванням нормативних змін. Адже атестаційні комісії створюються щорічно до 20 вересня, а щорічно до 10 жовтня керівники подають до атестаційних комісій списки педагогічних працівників, які мають пройти чергову атестацію.


ПУНКТ ПРО ЗАРАХУВАННЯ СЕРТИФІКАЦІЇ ЯК ПРОХОДЖЕННЯ АТЕСТАЦІЇ ДІЄ ВЖЕ ЗАРАЗ

Також наполегливо звертаю увагу керівників закладів освіти, членів атестаційних комісій та педагогічних працівників, які в цьому році проходять атестацію, що у наказі МОН від 09 вересня 2022 р. №805 є дуже важливий підпункт, який набирає чинності з дня офіційного опублікування цього наказу, тобто діє вже зараз. Це підпункт 3 пункту 3, який визначає, що педагогічним працівникам, котрі до набрання чинності цим наказом успішно пройшли сертифікацію і мають чинні сертифікати (одноразово протягом дії сертифіката), проходження сертифікації зараховується як проходження чергової (позачергової) атестації із присвоєнням наступної (збереженням присвоєної) кваліфікаційної категорії, педагогічного звання.

До освітнього омбудсмена неодноразово надходили скарги від педагогічних працівників, які успішно пройшли сертифікацію, але яким атестаційні комісії відмовляються зараховувати успішну сертифікацію як атестацію та присвоювати відповідну кваліфікаційну категорію або педагогічне звання. Члени атестаційних комісій примушували педагогів, які вже пройшли дуже серйозні іспити та отримали сертифікат про успішне проходження сертифікації, додатково підтверджувати свою фаховість звітами, проведенням відкритих уроків та іншими заходами. Це було незаконно із моменту набуття чинності Закону України “Про освіту”, де у статті 51 прямо сказано, що “успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником”.

Я вже неодноразово наголошував у роз’ясненнях на сайті освітнього омбудсмена, що такий примус є порушенням прав педагогічних працівників. Також неодноразово у різних форматах, включаючи офіційні звернення, звертався до МОН щодо внесення відповідних змін до законодавства та розробки нового Положення про атестацію, адже деякі атестаційні комісії саме використовуючи правову колізію в законодавстві, послуговувалися чинним застарілим Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників, а не Законами України “Про освіту” та “Про повну загальну середню освіту” й порушували право педагогічних працівників на зарахування успішної сертифікації як атестації.

Тому всі атестаційні комісії під час здійснення процедури атестації педагогічних працівників вже зобов’язані враховувати цей пункт без відмовок.  

Також принагідно хочу нагадати, що зарахування успішної сертифікації має здійснюватися без додаткового вивчення педагогічної діяльності вчителя. Тепер пункт 13 розділу 1 нового Положення усуває нормативну прогалину, яка дозволяла атестаційним комісіям неправомірно вимагати проводити додаткові заходи перевірки педагогічних працівників, які успішно пройшли сертифікацію. 

Адже цей пункт чітко визначає, що успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником, а також є підставою для присвоєння йому відповідної кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання. 

Цитую: “Присвоєння/підтвердження кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання проводиться без урахування тривалості міжатестаційного періоду, без дотримання умов, визначених пунктами 8, 9 (щодо загального обсягу підвищення кваліфікації, щодо присвоєння різних кваліфікаційних категорій – прим.) цього розділу та без проведення будь-яких заходів, пов’язаних із вивченням і оцінюванням його діяльності та професійних компетентностей”. 

З 30 січня 2023 року тривала реєстрація на сертифікацію для вчителів початкових класів, яка відбудеться у 2023 році. Наразі вже сформовано граничну кількість бланків реєстраційних карток, визначену МОН. Крім того, цього року пройти сертифікацію також зможуть вчителі математики, української мови та літератури, які забезпечують реалізацію нового Державного стандарту на першому циклі базової загальної середньої освіти (5-6 класи). Для вчителів середньої школи реєстрація розпочнеться у серпні. 

До слова, у 2022 році, за даними звіту УЦОЯО, 1171 учитель початкових класів пройшов сертифікацію успішно.

Працівники закладів освіти мають право викладати у своєму закладі освіти понад ставку – роз’яснення МОН

Залучення працівників інших закладів до викладання потребує врегулювання

До освітнього омбудсмена надходять звернення від управлінь освіти та керівників закладів освіти щодо питання, чи має право керівник або інший працівник закладу освіти, який за основною посадою отримує повний посадовий оклад, займатися викладацькою діяльністю у цьому ж закладі освіти у робочий час за основною посадою. 

Через зміни в нормативно-правовому полі (втрату чинності постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 № 245 та наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 № 43) освітяни потребували роз’яснень, чи залишається в них право здійснювати викладацьку діяльність або роботу в гуртках у робочий час у своєму закладі за основною посадою, а також чи можуть вони долучатися до роботи, що не є сумісництвом, в іншому закладі освіти.

Міністерство освіти і науки України надало необхідні роз’яснення у листі № 1/1274-23 від 27.01.23 року “Про право працівників закладів освіти займатися викладацькою діяльністю в своєму закладі освіти”. Пропонуємо ознайомитися.

 

ПРАВО ПРАЦІВНИКІВ ВЕСТИ ВИКЛАДАЦЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ У СВОЄМУ ЗАКЛАДІ

Інструкція про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (далі – Інструкція) залишається чинною. Відповідно до пункту 91 цієї  Інструкції, керівні працівники закладів освіти мають право вести викладацьку роботу чи заняття з гуртками в цьому закладі, але не більше 9 годин на тиждень (360 годин на рік), якщо вони за основною посадою отримують повний посадовий оклад (ставку). 

Іншим працівникам закладів освіти надано право вести викладацьку роботу чи заняття з гуртками в цьому закладі, але в середньому не більше 12 годин на тиждень (480 годин на рік), якщо вони за основною посадою отримують повний посадовий оклад (ставку).

 

ВИКЛАДАЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ГУРТКОВА РОБОТА НЕ Є СУМІСНИЦТВОМ

Звертаємо увагу, що, відповідно до роз’яснення МОН, якщо викладацька чи гурткова робота виконується в межах, визначених пунктом 91 Інструкції № 102, таку роботу дозволено керівним та іншим працівникам закладів освіти у цьому ж закладі освіти в межах свого робочого часу за основною посадою, тому така викладацька чи гурткова робота не є сумісництвом.

ЯК ЗДІЙСНЮВАТИ ОПЛАТУ ПРАЦІ ТАКИМ ПРАЦІВНИКАМ

Працівникам за норму годин, визначену в пункті 91 Інструкції (тобто не більше 9-и годин на тиждень для керівних працівників та не більше 12-и для інших працівників), оплата проводиться понад основний посадовий оклад (ставку) у порядку, передбаченому відповідно для вчителів, викладачів та керівників гуртків (за тарифікацією). 

За години викладацької роботи чи занять з гуртками, виконані, як виняток через виробничу необхідність понад норму, зазначену в пункті 91 Інструкції, здійснюється погодинна оплата праці за фактичну кількість годин, але не більше 240 годин на рік.

 

ПРАВО НА ЗАЛУЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ ІНШИХ ЗАКЛАДІВ ДО ВИКЛАДАЦЬКОЇ (ПЕДАГОГІЧНОЇ) РОБОТИ, ЩО НЕ Є СУМІСНИЦТВОМ

Наприкінці листопада 2022 року втратили чинність постанова Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» та наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 № 43 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій».

Відповідно до роз’яснення МОН, через втрату чинності цими документами працівники інших закладів, установ, підприємств та організацій втратили право на залучення до педагогічної (викладацької) роботи у заклади освіти, виконання якої відповідно до переліку робіт, що не є сумісництвом (наказ № 43, що втратив чинність), допускалося в робочий час з дозволу керівника підприємства, установи, організації без утримання заробітної плати (зокрема педагогічну роботу з погодинною оплатою праці в обсязі не більше 240 годин на рік).

МОН звернулося до Міністерства економіки України з необхідністю розробити проєкт рішення Кабінету Міністрів України, який би врегулював це питання, щоб дозволити здійснювати окремі види викладацької (педагогічної) діяльності в певних обсягах і з погодинною оплатою в межах основного робочого часу. Раніше ЦК Профспілки також звертався до МОН, Уряду та профільного Комітету ВРУ щодо необхідності відновлення Переліку робіт, які не вважалися сумісництвом.

Наразі МОН рекомендує для продовження виконання такої педагогічної роботи у закладах освіти залученими працівниками з інших закладів, установ, підприємств та організацій (в обсязі не більше 240 годин на рік з погодинною оплатою праці), та оскільки така робота виконувалася з дозволу керівника підприємства, установи, організації за основним місцем роботи, відкоригувати графіки роботи таких працівників за основним місцем роботи, керуючись нормами статті 60 Кодексу законів про працю України (застосування гнучкого графіка роботи), для надання їм можливості здійснювати викладацьку (педагогічну) діяльність за затвердженим у закладах освіти розкладом.

 

Вимірювання та компенсація освітніх втрат дітей на рівні громади й закладу освіти

Освітній омбудсмен вже неодноразово заявляв про дуже серйозну для українських школярів та української освіти проблему – це вимірювання та компенсація освітніх втрат. Їх мають практично всі українські діти шкільного віку, де б вони не знаходилися.

Через тривалі перебої й відсутність електропостачання та інтернет-зв’язку, перебування в укриттях, освітні втрати мають ті, хто зараз перебуває на контрольованій Україною території. Не мають доступу до української освіти, а відповідно мають суттєві освітні втрати ті діти, які перебувають на тимчасово окупованих територіях. Діти, які перебувають за кордоном, змушені навчатися у двох школах, але більшість обирає навчання у школі країни перебування, і переходить на сімейне навчання, за якість якого відповідають лише батьки. Крім того, свою роль відіграє й подвійне навантаження, яке мають діти, що навчаються за кордоном. А частина дітей, що перебувають за кордоном, навчаються на екстернатній, або сімейній формі, що також впливає на якість освіти.

Незважаючи на самовіддані зусилля наших вчителів і проведення уроків прямо на вулиці, з пунктів Незламності, в укриттях, та допомогу батьків своїм дітям, мусимо чесно зазначити про те, що українські діти мають дуже серйозні освітні втрати. Наразі в Україні на рівні держави, на жаль, відсутні усталені процедури для дослідження рівня освітніх втрат та їх компенсації, але представники Сектору освіти Світового банку зазначають, що через пандемію та війну освітні втрати в Україні можуть становити більше одного року. 

Світовий банк у своєму галузевому огляді “Освіта: наслідки війни в Україні” зазначає, що їм доводиться відмовлятися від масштабних інвестицій у фізичну інфраструктуру України на користь прямої підтримки процесу викладання та навчання. І радять організувати шкільне навчання де завгодно, на кшталт як це зробила Південна Корея в 1951 році.  Одна з порад Світового банку – зараз зосередитися на оцінюванні втрат, підтримці та репетиторстві, щоб забезпечити досягнення мінімального рівня знань.

А на етапі відновлення Світовий банк радить приділяти пріоритетну увагу поверненню до навчання, щоб подолати прогалини в навчанні, а частині здобувачів освіти може знадобитися адресне навчання. Адже економічне зростання України в середньостроковій перспективі вимагатиме значних інвестицій у людський капітал, при чому безпосереднім пріоритетом має стати відновлення системи надання високоякісної освіти. 

Тобто ми маємо сьогодні вкладати в освіту, компенсувати втрачені знання, щоб через декілька років мати економічне зростання, підвищення ВВП країни та добробуту українських людей. На жаль, на державному рівні питання вимірювання та компенсації освітніх втрат поки не порушується. Але батьки, педагоги, освітні управлінці та експерти розуміють, що освітні втрати необхідно компенсувати, і починати це робити зараз, не чекаючи завершення війни. Наша боротьба на освітньому фронті – це боротьба за майбутнє України. Важливо пам’ятати, що надолуження освітніх втрат в Україні не є миттєвим процесом, а вимагає довгострокової роботи та взаємодії між державними установами, освітніми установами та суспільством.

РОЗРОБКА СТРАТЕГІЇ ВИМІРЮВАННЯ ТА КОМПЕНСАЦІЇ ОСВІТНІХ ВТРАТ

Громада або/та заклад освіти може розробити стратегію (програму) вимірювання та компенсації освітніх втрат. У документі  варто зазначити:

  • з яких предметів планується організувати компенсацію освітніх втрат та у яких класах, у який термін;
  • формат та строк проведення освітніх вимірювань з окремих предметів;
  • формати співпраці з батьками щодо компенсації втрат; 
  • орієнтовну кількість годин із кожного предмета, необхідну для компенсації знань;
  • формати навчання: 
  • факультативи;
  • курс за вибором;
  • пришкільний табір;
  • інші формати.
  • яких вчителів планується залучити до компенсації освітніх втрат;
  • коли планується компенсувати втрати: протягом навчального року, в червні тощо;
  • форми залучення учнів: навчання у класах, групах тощо;
  • моніторинг результативності та коригування програми.

На жаль, поки такої стратегії на рівні держави немає. Ми ретельно розглянули стратегічний документ ПЛАН ВІДНОВЛЕННЯ Освіта і наука, у якому викладені проблеми різних рівнів освіти та пропозиції щодо їх вирішення, але ця проблема у документі не зазначена. Служба освітнього омбудсмена запропонує цю ініціативу під час обговорення цього документа. 

 

КОМУНІКАЦІЯ  З БАТЬКАМИ ЩОДО ВИМІРЮВАННЯ ТА КОМПЕНСАЦІЇ ОСВІТНІХ ВТРАТ

Під час роботи над стратегією закладу освіти щодо компенсації освітніх втрат та під час проведення такого навчання варто співпрацювати з батьками, щоб зрозуміти їхню позицію та організувати якісний освітній процес. 

Школи, які поділилися з нами своїм досвідом, свідчать про активну та постійну залученість батьків до роботи школи. Саме з батьками ці школи визначили предмети, з яких відбуватиметься вимірювання та компенсаційне  навчання, певні дні та години для проведення занять.

Директорка ліцею з Київської області поділилася досвідом організації навчання з компенсації освітніх втрат. Педагоги закладу освіти, який вона очолює, проводять уроки, які не відбулися через повітряні тривоги та відключення електропостачання, іноді у вихідні дні, або у будні дні, зокрема у вечірні години, а години занять визначають залежно від графіка відключення світла. Педагоги ліцею постійно комунікують з батьками та спільно визначають формати, дні та години таких занять. Також запланували проведення педагогами індивідуальних консультацій з дітьми для безпосереднього надолуження знань.

 

КАРТА ОПОРНИХ ЗНАНЬ ПРЕДМЕТА

Перш за все радимо педагогам створити карту опорних знань із кожного предмета та класу. У ній має бути зазначено головні знання з кожного предмета за певний клас (це та основа знань, якою повинен володіти учень, і без них він не зможе навчатися у наступному класі). 

Але закликаю вчителів не вдаватися до предметного шовінізму, який, на жаль, присутній у великої кількості вчителів, які вважають свій предмет найголовнішим для дітей і здійснюють відповідну поведінку та дії.

Тому закликаю складати коротку карту опорних знань, включати до неї найголовніші теми (правила, формули тощо), для кожного класу з певного навчального предмета. Критерієм включення знань опорної карти має слугувати те, що без володіння ними учень не зможе навчатися у наступному класі. 

Педагоги  можуть об’єднати свої зусилля щодо розробки карт опорних знань із предмета в кожному класі на рівні закладу освіти, методичного об’єднання або окремої громади. 

 

ОСВІТНІ ВИМІРЮВАННЯ ДЛЯ З’ЯСУВАННЯ ОСВІТНІХ ВТРАТ

Для того, щоб компенсувати освітні втрати, необхідно визначити рівень опорних знань у дітей. На жаль, поки у нашій країні освітні вимірювання не розроблені й не проводяться. Хоча за час війни можливо було розробити короткі освітні вимірювання з володіння опорними знаннями для кожного класу з кожного предмету і надати цей інструмент закладам освіти та педагогам. Адже в нашій країні є достатня кількість наукових та науково-методичних установ як державного, так і обласного рівнів. 

Наразі розроблені діагностичні тести з математики й української мови для учнів 5, 7 та 9 класів, які розміщені на вебсайті Всеукраїнської школи онлайн. Докладно, як користуватися тестами https://youtu.be/9QtBSrEnjRE .

Щоб з’ясувати рівень володіння опорних знань з інших предметів та по класах  – радимо педагогам напрацювати відповідні завдання на основі карти опорних знань предмета. Педагоги також можуть об’єднати свої зусилля щодо розробки цих завдань у закладі освіти або з іншими закладами освіти. 

Як в інших країнах визначають рівень знань та освітні й особисті потреби кожної дитини, щоб здійснювати  ефективний педагогічний підхід до кожної дитини, читайте у нашому наступному дописі. 

 

ВАРІАНТИ КОМПЕНСАЦІЇ ОСВІТНІХ ВТРАТ ТА МОЖЛИВОСТІ ОПЛАТИ ЗА ЦЮ РОБОТУ

Питаннями компенсації освітніх втрат займалися як окремі країни, так і міжнародні організації. Зокрема ЮНЕСКО підготувала документ «Відновлення освітніх втрат: що можна зробити швидко та масштабно, у якому запропонували варіанти програм для подолання прогалин у знаннях через Covid19. Це питання також досліджував портал Освіторія. Ми здійснили аналіз цих програм та можливість їхнього застосування в умовах війни в Україні, а також можливе джерело оплати роботи вчителів.

Коригування навчального року

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 р. № 711 “Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні” було встановлено тривалість 2022/20223 навчального року з 1 вересня 2022 року по 30 червня 2023 року, тобто 175 днів. Така тривалість була і в довоєнні часи.  Червень є навчальним місяцем, але фактично всі школярі  у червні не навчалися. Тому окремі громади та міста  ініціювали проведення у червні 2023 року повноцінного навчання або навчання з окремих предметів. 

Дітей під час такого навчання при цьому можна поділити не по класах, а по групах, залежно від рівня знань та рівня освітніх втрат, які мають показати освітні вимірювання.

Це може бути пришкільний табір з усіма активностями та з навчанням з окремих предметів.

Додаткової оплати з бюджету така програма фактично не потребує. Адже вчителі забезпечені заробітною платою у червні коштом освітньої субвенції. 

Програми надолуження освітніх втрат та корекційні програми 

Програми надолуження освітніх втрат  – це короткострокові програми, які надають усім учням можливість надолужити матеріал через повторний доступ до нього паралельно з продовженням стандартного навчання. 

Корекційні програми орієнтовані на учнів, які мають труднощі в навчанні. У школі такі програми реалізують як додаткову цільову підтримку за стислим навчальним планом, одночасно зі звичайними заняттями. Це можуть бути індивідуальні додаткові заняття з учителем або виокремлення групи учнів, які потребують допомоги.  Під час такого навчання школяра  зосереджуються на формуванні мінімальних навичок та знань, необхідних для адекватного сприйняття матеріалу на рівні класу. 

У закладі освіти такі програми можна впровадити у вигляді факультативу, курсу за вибором або індивідуальних занять, але є проблема оплатити роботи вчителів. Адже у 2023 році обсяг субвенції визначили без врахування додаткових годин навчального плану на окремі предмети, факультативні курси, індивідуальні заняття. Тобто у разі запровадження таких програм, оплату можуть здійснювати лише за кошти місцевого самоврядування або за рахунок економії освітньої субвенції.

Але є недержавні програми, які впроваджуються громадськими організаціями, їхній перелік буде наведено нижче.  

Програми прискореного навчання

Ідея цієї програми – подати найважливіші знання та навички, зосередитися на головному, тобто прибрати предметний шовінізм. 

Прискорене навчання — це  проєктний, діяльнісний підхід. Під час  такого навчання повторення матеріалу відбувається під час відпрацювання навичок. Учні на таких уроках мають проявляти активність, зокрема фізичну — багато рухатися, заняття емоційно забарвлені. 

Ця програма підійде для дітей, які мають великі перерви у навчанні, зокрема для тих, хто перебував в окупації, чи зоні бойових дій, або тих, хто перебуває за кордоном і не навчався тривалий час за українською програмою.

Таку програму можна також провадити як факультатив, курс за вибором, індивідуальні заняття, або у червні. Й організувати таке навчання можна на звільнених територіях або організувати групи дітей у громаді. 

ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА ПІД ЧАС КОМПЕНСАЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Напевно всі розуміють, яку психологічну шкоду, крім фізичної, заподіює війна. Особливо страждає вразлива та нестійка психіка дітей. 

Тому під час компенсаційного навчання вчителям варто використовувати різні техніки та прийоми для покращення психологічного стану дітей. Можливо долучити до такого навчання психолога для  консультування батьків і вчителів, проведення психологічної профілактики та корекційної роботи. 

З переліком інформаційних ресурсів для дітей можна познайомитися за покликанням. Дізнатися про те, як батькам та педагогам зменшити рівень тривожності та стресу і де знайти допомогу можна у дописі на нашому вебсайті. 

 

РЕАЛІЗАЦІЯ, МОНІТОРИНГ ТА КОРЕГУВАННЯ КОМПЕНСАЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

ЮНЕСКО у своєму документі “Відновлення освітніх втрат: що можна зробити швидко та масштабно” зазначає, що реалізація програми потребує значних ресурсів (бюджет, інфраструктура, людські ресурси, матеріали, організація тощо). 

Але варто на етапі реалізації оцінювати дієвість програм компенсаційного навчання – контролювати та оцінювати виконання програми, щоб за потреби проводити коригування. Під час моніторингу варто оцінювати результативність навчання, рівень оволодіння знаннями та навичками з певних предметів та тем, сприйняття навчання учнями та батьками. Залежно від результатів заклад освіти може розробити нові підходи до навчання, адаптовані до конкретних умов.

 

НЕДЕРЖАВНІ ПРОЄКТИ ЩОДО КОМПЕНСАЦІЇ ОСВІТНІХ ВТРАТ

Найвідоміший проєкт “Освітній суп” – це безоплатні онлайн-заняття (академічний тьюторинг у малих групах) з урахуванням шкільної програми для учнів та учениць 5-10 класів. Цьогоріч проєкт фокусується на двох предметах – математика та українська мова. 

У 2023 році відбуватиметься три хвилі набору:

  • 1 хвиля-лютий-березень
  • 2 хвиля- березень-квітень
  • 3 хвиля травень-червень

Інформацію про набір можна знайти в соцмережах ГО “Навчай для України” meta (facebook) або instagram. 

Більше деталей у реєстраційній формі: https://bit.ly/registration_sup

Проєкт “Залишаємось з Україною” від ГО “Смарт освіта”

Проєкт не є безпосередньо компенсаційним навчанням, але він дає можливість учням 5-11 класів, які перебувають за кордоном, зберігати зв’язок з Україною та її системою освіти. Долучившись до проєкту діти матимуть змогу вивчати українську мову, літературу та історію України. Безоплатні українознавчі онлайн-заняття відбуваються ввечері в будні дні та в суботу. 

Щоб доєднатися до занять, батьки мають заповнити відповідну форму.

Влітку організація проводила кетч-ап класи офлайн (у Львові) та онлайн для учнів 5-11 класів. Зараз ГО працює над оновленням програми навчання, яке відбудеться влітку 2023-го року (орієнтовно в липні-серпні), про усі деталі буде повідомлено згодом.

Докладно про проєкт на вебсайті ГО Смарт освіта. 

«Catch up-класи» на Житомирщині за підтримки UNICEF

У  Житомирській області в межах крос-секторального проєкту реалізується освітня активність «Catch up-класи», що надає можливості для навчання та розвитку дітей, які мають обмежений доступ до освіти.

В області вже 419 вчителів із 26 територіальних громад додатково займаються з дітьми у таких «catch up-класах», аби допомогти дітям надолужити пропущений навчальний матеріал. Це вчителі, які проводять заняття з математики, української мови, та психологи, які надають допомогу дітям. 

Зараз продовжується набір дітей та вчителів до проєкту. 

Батьки можуть залишити заявку, аби записати свою дитину до такого «catch up-класу». Заняття безоплатні. Відповідно до територіального розміщення та пріоритетної форми навчання (в онлайн чи офлайн форматі) буде підібраний вчитель, який допоможе наздогнати дитині навчальний матеріал. 

До проєкту також запрошуються вчителі та психологи. Щоб долучатися до проєкту необхідно заповнити онлайн-форму, пройти відбір та навчання. 

Проєкт реалізується  ГО «НУО «Ін Тач Юкрейн Фундейшн», за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ). Докладна інформація про проєкт.

 

ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД КОМПЕНСАЦІЇ ОСВІТНІХ ВТРАТ

У Великобританії для подолання впливу на успішність і навчання учнів COVID-19 розробили Національну програму репетиторства. Це державна програма, яка реалізується у партнерстві з п’ятьма благодійними організаціями, розроблена для того, щоб охопити учнів цієї держави із найменш заможних родин. На її реалізацію виділено 1 мільярд фунтів. Докладно про програму можна дізнатися тут.

У документі “Відновлення освітніх втрат: що можна зробити швидко та масштабно” наводиться досвід різних країн щодо компенсації освітніх втрат, психічної підтримки, консультування педагогів тощо. 

 

Висновок: 

Україна потребує і надалі потребуватиме ще більше освічених людей, яку їй може дати система освіти та якісне навчання. 

Освітні втрати, які мають наші діти через пандемію і війну, вплинуть як на майбутнє кожного громадянина, так і на економіку країни.  

Ми не можемо замовчувати та заплющувати очі на великі освітні втрати наших дітей, удавати, у з цим все добре. 

Відбудовувати зруйновані заклади освіти – це добра і потрібна справа, але це тривалий та коштовний процес, який триватиме не один рік, враховуючи масштаби руйнувань. 

Водночас вже зараз варто врахувати поради міжнародних партнерів України і включити порядку денного компенсацію освітніх втрат здобувачів освіти на всіх рівнях: від державного рівня, рівня громади до закладу освіти, батьків і педагогів.

123...23сторінка 1 з 23

Соціальні мережі

Facebook

Telegram: https://t.me/eduombudsman

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов

Омбудсмен

Про освітнього омбудсмена

Команда

Місія, візія, цінності

Громадська мережа

Графік роботи

Понеділок: 09:00 - 18:00

Вівторок: 09:00 - 18:00

Середа: 09:00 - 18:00

Четвер: 09:00 - 18:00

П'ятниця: 09:00 - 16:45

Використання матеріалів вебсайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «Освітнього омбудсмена» не нижче третього абзацу. © 2019-2021 Служба освітнього омбудсмена