Головна Блог

Кваліфікована безоплатна психологічна допомога від Національної психологічної асоціації

Через повномасштабну війну й усі ті зміни, які вона повносила та продовжує вносити в наші життя, кожен із нас потребує психологічної допомоги та підтримки. За даними опитування дослідницької компанії Gradus Research, 75% дітей мають ознаки психотравматизації після початку війни, зокрема порушення сну, підвищення тривожності, панічні атаки та інші ознаки. Стрес та депресію зараз переживають і дорослі. Але не всі готові визнати це, й не всі усвідомлюють, що потребують кваліфікованої психологічної допомоги.

Якщо ви:

  • зазнали серйозних змін у житті, й вам непросто адаптуватися до нових умов;
  • стали учасником/цею чи свідком руйнувань, смертей, насильства;
  • відчуваєте гніт емоцій, із яким вам складно впоратися (тривога, сум, паніка, розпач, зневіра);
  • відчули вплив війни на ваші стосунки, роботу, спілкування;
  • не знаєте, як жити далі, бо актуальні події повністю змінили ваші плани на майбутнє;
  • просто хочете поговорити з іншою людиною на умовах анонімності та конфіденційності –

вам варто звернутися за психологічною допомогою. 

За кваліфікованою психологічною допомогою ви можете звернутися на безоплатну лінію  підтримки для українців, які потребують психологічної допомоги через війну, від Національної психологічної асоціації. 

Психологи лінії – це кваліфіковані фахівці, які пройшли спеціальне навчання з кризових психологічних інтервенцій, травматерапії та роботи з темами насильства. Психологи мають відповідний досвід роботи та дотримуються етичних стандартів. Звернення конфіденційні, запис розмов не ведеться, розголошення персональних даних, обставин та фактів, які стануть відомі під час консультацій, категорично забороняється. У разі необхідності спеціалісти лінії скеровують звернення до фахових спеціалістів суміжних спеціальностей. 

Лінія працює в форматі аудіо- та відеодзвінків за єдиним номером 0-800-100-102 (дзвінки з України безоплатні) з 10 до 20 години щодня без вихідних за Київським часом.

Також лінія приймає дзвінки громадян України, які знаходяться в інших країнах, а саме: 

  • Чехії +420 800 012 058
  • Польщі  +48 800 088 141
  • Франції  +33 805 080 466
  • Португалії  +351 800 780 756
  • Швеції   +46 20 160 46 46

Дзвінки з усіх мобільних операторів цих країн на відповідні номери безоплатні.

Кількість країн, підключених до мережі психологічної допомоги буде розширюватися. Додаткова інформація публікуватиметься на сайті Національної психологічної асоціації. 

Ті, хто хоче отримати відеоконсультацію зі спеціалістом, повинні сказати про це оператору лінії,  й оператор переведе звернення в режим відеодзвінка. 

Команда Національної психологічної асоціації впроваджуватиме пілотний проєкт із надання всебічної психологічної підтримки українцям за сприяння Програми розвитку ООН (@UNDPUkraine) та за фінансової підтримки Європейського Союзу, що надається в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру.

Додаткове співфінансування проєкту від Американської психологічної асоціації. Технічна підтримка роботи лінії забезпечена компаніями Amazon та Deloitte.  

Освітній омбудсмен звертається до органів влади усіх рівнів – усунути порушення прав щодо виплати заробітної плати працівникам закладів освіти

З початку повномасштабної війни Служба освітнього омбудсмена отримує багато звернень від працівників закладів освіти щодо проблем із виплатою заробітної плати, а також щодо примусових відпусток за власний рахунок, тимчасове призупинення трудового договору, відмови виплачувати допомоги на оздоровлення тощо. Органи влади на місцях аргументують такі свої дії нестачею коштів для виплати заробітної плати або економією коштів місцевих бюджетів. 

Станом на 20 червня  2022 року, з 24 лютого, до нас надійшло майже триста звернень (297 звернень) щодо порушення прав виплати заробітної плати.

З них 241 звернення щодо невиплати заробітної плати. Найбільше таких звернень ми отримали з областей, де частина територій  тимчасово окуповані, або де ведуться бойові дії, а також із міста Києва: 

  • Донецька область – 33; 
  • Харківська – 30; 
  • місто Київ – 29;
  • Херсонська – 27; 
  • Луганська – 17. 

 Також отримали 56 звернень щодо примусу до відпусток без збереження заробітної плати. Найбільша кількість звернень щодо цієї проблеми до нас надійшла з міста Києва – 7, Дніпропетровської та Полтавської – 5 та Донецької областей – по 4 звернення. 

А 119 ми отримали через месенджери у соціальних мережах, з них 72 повідомлення щодо порушення прав виплати заробітної плати працівникам закладів освіти і 47 повідомлень про примус до відпустки за власний рахунок. Частина педагогів бояться навіть подавати офіційне звернення через значний тиск, погрози про звільнення, тимчасове призупинення трудового договору тощо.

Багато повідомлень про примус до відпустки надходить від педагогічних працівників, які знаходяться за кордоном або стали внутрішньо переміщеними особами. Частину примушують повернутися для заповнення класного журналу, зокрема на тимчасово окуповані території та в зону бойових дій, у разі відмови – примушують написати заяву на відпустку за власний рахунок, тимчасово розривають трудові договори, або примушують до звільнення за власним бажанням. 

 Ознайомитися з інтерактивною візуалізацією даних звернень щодо невиплати заробітної плати та примусу педагогічних працівників до відпусток за власний рахунок в розрізі регіонів України можна на мапі за посиланням.

Але ця візуалізація не для посилення та продовження тиску на працівників, а для усунення цих порушень. Бо, спілкуючись із представниками органів місцевого самоврядування, я неодноразово отримував запитання та навіть вимогу – повідомити прізвища тих, хто поскаржився освітньому омбудсмену. 

Зауважу, що Служба освітнього омбудсмена дотримується міжнародного та українського законодавства про захист персональних даних, тому маємо право розголосити персональні дані лише тоді, коли заявники надають на це згоду. 

 

ПРИЧИНИ ПОРУШЕННЯ ПРАВ ЩОДО ВИПЛАТИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

Ми усі розуміємо, що причиною економічних втрат нашої держави є війна. За різними оцінками експертів та урядовців, наразі втрачено від 30% до 50% економіки. У середньому приблизно 35% економіки сьогодні не працює. Прогноз падіння ВВП складає 30-50%. Адже саме з податків фінансувалася заробітна плата педагогічних працівників.

Коштом державної освітньої субвенції здійснюється фінансування заробітної плати педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти. Ця субвенція була скорочена на 10% загальним обсягом у червні-грудні 2022 року, що призвело до недофінансування видатків на оплату праці педагогічних працівників закладів освіти в середньому на 17% щомісяця. 

Міністерство освіти і науки України у листі від 25.04.2022 № 1/4444-22 “Про оплату праці працівників закладів освіти” та у відповідь на звернення освітнього омбудсмена до Міністерства освіти і науки України своїм листом інформувало, що освітня субвенція, яка спрямовується на оплату праці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, надходить на рахунки місцевих бюджетів двічі на місяць. Міністерство освіти і науки України як головний розпорядник коштів за день до кожного траншу надає Державному казначейству лист з інформацією, чи на всі бюджети та чи в повному обсязі перераховувати кошти освітньої субвенції. Кошти освітньої субвенції спрямовуються до всіх місцевих бюджетів своєчасно та в повному обсязі.

Тобто кошти на оплату праці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти надходять. Можливі зменшення за рахунок тих доплат і надбавок, які встановлені нормативними актами у граничних розмірах або мають необов’язковий характер (за складність, напруженість, за виконання особливо важливої роботи, за престижність праці тощо) і розмір яких залежить від наявного фонду заробітної плати, затвердженого у кошторисі, щоб перекрити нестачу 17%.

Адже, як свідчать звернення до освітнього омбудсмена та моніторинг ЗМІ й соціальних мереж, деякі органи місцевого самоврядування аргументують скорочення заробітної плати, примус до відпустки за власний рахунок, тимчасове розірвання трудових договорів із працівниками закладів освіти саме тим, що кошти державної освітньої субвенції не надходять або надходять не у повному обсязі. 

Складніша ситуація із заробітною платою працівників закладів дошкільної та позашкільної освіти, оскільки вони фінансуються переважно за кошти місцевих бюджетів. І тут все залежить від наповнення місцевого бюджету, наявності в ньому коштів, а також – від рішень місцевої влади. Бо інколи, коли розбираємося в ситуації, бачимо, що кошти у бюджеті є, але освітян все одно примушують писати заяви за свій рахунок практично на весь або частину літнього періоду, навіть не оголошують простій, а саме оголошення простою дає змогу виплатити не нижче від ⅔ тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу), що дозволить зберегти освітянам заробітну плату та протриматися у цей важкий період.

Заклади професійної (професійно-технічної) освіти можуть фінансуватися за рахунок  державного, обласного та місцевого бюджету.  А державні заклади вищої освіти фінансуються переважно за кошти державного бюджету та з інших джерел, не заборонених законодавством. Звісно, що повсюди відбулося скорочення бюджетів, але закладам освіти необхідно зберегти професійний склад науково-педагогічних працівників, кадровий потенціал закладу освіти, надавши працівникам  достатнє грошове забезпечення під час воєнного стану.

 

ВІДПУСТКИ ТА ВИПЛАТА ДОПОМОГИ НА ОЗДОРОВЛЕННЯ

Іншою причиною, що  опосередковано вплинула на ситуацію із заробітною платою, стало обмеження відпусток усіх працівників під час воєнного стану до 24 днів. Педагогічні працівники не мають змогу взяти відпустку повної тривалості, тому керівники закладів освіти, органи управління освітою та місцева влада примушують їх писати заяви на відпустки за власний рахунок та/або тимчасово припиняють трудовий договір на літній період.

Служба освітнього омбудсмена надала роз’яснення щодо алгоритму роботи педагогічного працівника після завершення відпустки. 

Це може бути: 

  • виконання педагогічним працівником навчальної, виховної, методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором;
  • підвищення кваліфікації;
  •  компенсація освітніх знань учнів під час канікулярного періоду;
  • переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором;
  • оголошення простою. 

Незрозумілим залишається механізм виплати допомоги на оздоровлення. Служба освітнього омбудсмена отримує багато звернень щодо нарахування допомоги на оздоровлення, адже не зрозуміло, чи мають право виплачувати таку допомогу, коли працівник йде у відпустку на 24 дні, яка є частиною щорічної основної відпустки, чи з виплатами цієї допомоги необхідно зачекати до завершення воєнного стану та використання наступної частини відпустки працівниками. Адже у частині населених пунктів педагогічним працівникам відмовляють у виплаті допомоги на оздоровлення. 

 

ВІДНОВЛЕННЯ ПРАВ ЩОДО ВИПЛАТИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

Освітній омбудсмен та працівники Служби, реагуючи на ці звернення, звертаються як до органів державної влади для системного вирішення питань, так і до місцевих органів влади, органів управління освітою, закладів освіти. Наведемо лише останні наші дії та заходи.

Зокрема, на системному рівні у листі  від 26.05.2022 року до Голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій ми запропонували внести зміни до статті 12 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” щодо відпусток і дозволити брати відпустку або її частину, за погодженням керівника закладу, без урахування щорічного графіка відпусток на 2022 рік, з урахуванням фінансових можливостей закладу та виробничої необхідності. Це має сприяти зменшенню примусу до відпусток без збереження заробітної плати, а отже, принаймні зберегти заробітну плату педагогічним працівникам.

Також звернулися до Сергія Шкарлета, міністра освіти і науки України, з листом щодо проблем освіти в умовах воєнного стану від 26.05.2022 року, а саме: щодо примусу до повернення педагогічних працівників з-за кордону та безпечних регіонів України для заповнення класних журналів закладів освіти, відновлення документів про освіту  та про атестацію педагогічних працівників.  Крім цього, звернулися до міністра освіти і науки з листом про масові порушення прав працівників закладів освіти щодо виплати заробітної плати станом на 10.06.2022 року.

 Також звернулися до Сергія Марченка, міністра фінансів України, з листами від 10.06.2022 року щодо виплати працівникам закладів освіти допомоги на оздоровлення та щодо розподілу освітньої субвенції й допомоги Світового банку. 

Ми постійно контактуємо різними способами з органами місцевого самоврядування щодо виплати заробітної плати та усунення порушень. Інколи дзвінок чи лист швидко усуває порушення, а інколи місцеві чиновники опираються, спростовують наявність факту порушення або впевнені, що порушення цілком правомірне в умовах воєнного часу. На жаль, практично неможливо допомогти працівникам закладів освіти з виплатами на тимчасово окупованих територіях. Хоча певні дії для цього були зроблені. Зокрема МОН розроблений механізм відновлення казначейського обслуговування на ТОТ

НАДЗВИЧАЙНО ВАЖЛИВО, ЩОБ ЗАКОННІ ОБМЕЖЕННЯ ПРАВ ГРОМАДЯН, ЗУМОВЛЕНІ УМОВАМИ ВОЄННОГО СТАНУ, ВІДБУВАЛИСЯ СУВОРО У ПРАВОВОМУ ПРОСТОРІ ТА З НЕУХИЛЬНИМ ДОТРИМАННЯМ ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА. 

 

Як освітні втрати вплинуть на економіку України

Уже третій рік поспіль, спершу через пандемію Covid-19, а тепер – через повномасштабну війну наші учні зазнають значних освітніх втрат. Учні втретє переходять до наступного класу, а одинадцятикласники та дев’ятикласники випускаються зі шкіл, маючи певні прогалини не лише у знаннях, а й практичних навичках, необхідних для здобуття подальшої освіти та майбутньої роботи.  Це впливає не лише на подальше життя кожного учня, його майбутнє, а й на майбутнє нашої країни. Як саме – читайте нижче в нашому дописі.

ОЦІНКА ОСВІТНІХ ВТРАТ УКРАЇНИ ЧЕРЕЗ ПАНДЕМІЮ ТА ВІЙНУ

Аналітики Світового банку, проаналізувавши дані 157 країн під час пандемії COVID-19, припускають, що, залежно від сукупної тривалості жорсткого карантину та закриття шкіл, реальні втрати навчального часу будуть дорівнювати від 0,3 до 0,9 року шкільного навчання. 

На жаль, в Україні не проводилися дослідження освітніх втрат під час пандемії, тому ми достеменно не знаємо, які саме освітні втрати наших дітей. Так, не були розроблені та проведені моніторингові дослідження пробілів у недоотриманих або втрачених знаннях і навичках, не була  підготовлена стратегія компенсації  втрачених знань українських школярів. Про те, що це критично потрібно ми та інші фахівці ще наголошували ще на початку 2021 року.

До освітніх втрат під час пандемії в нашій країні додалися освітні втрати під час війни. З метою безпеки на всій території України було запроваджено дистанційне навчання, яке, за загальною думкою, яку ми поділяємо, негативно впливає на якість навчання через психологічні особливості дітей, нерівний доступ до освіти. 

До цих факторів додалися фактори війни: повітряні тривоги, бомбардування та обстріли, бойові дії, тимчасова окупація частини територій, перебої або відсутність електропостачання, відсутність та нестача гаджетів, низька якість або відсутність Інтернет-зв’язку, переміщення переселенців та біженців як всередині країни, так і за кордон тощо. У результаті, частина дітей мали суттєві перерви у навчанні. 

Поки невідомо, які освітні втрати для українських дітей спричинила війна, але менеджер сектору освіти Світового банку Гаррі Ентоні Патрінос зазначає, що дані про гармонізовані результати навчання (HLO) показують, що до пандемії Covid-19 і російського вторгнення Україна досягла рівня своїх регіональних сусідів у Східній Європі, включаючи Болгарію та Хорватію. Тобто рівень української освіти був на достатньому рівні. І можливе подальше закриття шкіл лише посилює освітні втрати в Україні.

Освітні втрати в Україні можуть становити більше одного року, як зазначає менеджер сектору освіти Світового банкучерез поєднання тривалого закриття шкіл, пов’язаного з пандемією та війною. За оцінкою Світового банку, через таке тривале закриття шкіл результати навчання (HLO)  можуть впасти з 481 до приблизно 451 бала, що нижче країн із найнижчими показниками в Європі. 

Довгостроковий ефект може бути значним, оскільки втрати українських школярів можуть становити понад 10% їхнього майбутнього прибутку/заробітку.

Для довідки: Світовий банк запровадив вимірювання людського капіталу за допомогою глобальних навчальних даних. Звіт Світового банку по Україні за 2020 рік.

Останнє дослідження результатів навчання відбулося у 2018 році, коли Україна вперше взяла участь у міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2018, а цьогоріч знову мала брати участь у дослідженні. Провідною галуззю циклу PISA-2022 є математика, а додатковою інноваційною галуззю – креативне мислення. Але через війну, на превеликий жаль, ми не змогли взяти участь у дослідженні. 

 

ОСВІТНІ ВТРАТИ ПОГІРШУЮТЬ ЕКОНОМІКУ КРАЇНИ

За даними звіту Організації економічного співробітництва та розвитку, через освітні втрати у зв’язку з пандемією, працівники стають менш кваліфікованими. Тому спостерігається нижче економічне зростання та погіршується загальний добробут суспільства. У школі та університеті людина розвиває свої когнітивні навички, вчиться вирішувати робочі завдання, генерувати та пропонувати ідеї тощо. Закриття шкіл під час пандемії негативно вплинуло на соціально-емоційний та мотиваційний розвиток учнів, що також погано позначається на економічному потенціалі країн. 

Дослідження в галузі освітньої економіки показує, що кожен додатковий рік навчання в школі збільшує життєвий дохід у середньому на 7,5-10% (звертаємо увагу, що йдеться не про збільшення загальної кількості навчальних років, а про виконання шкільної програми різних рівнів освіти за встановлену кількість навчальних років). 

Втрата однієї третьої шкільного року погіршує навчання і зменшить майбутні зароблені доходи учнів на 3%. Втрата однієї третьої року ефективного навчання для учнів, які постраждали від закриття шкіл на початку 2020 року, за історичними даними, знизить ВВП країн у середньому на 1,5% на решту століття.

 Про ефективність навчання вдома та вплив такого навчання на розвиток навичок учнів достеменно відомо мало.  Але точно відомо, що частина учнів під час закриття шкіл майже не могла продовжувати навчання, що відповідно вплинуло на їх рівень знань. Наприклад, дані раннього відстеження з онлайн-додатка для математики, який використовувався в ряді шкільних округів США до COVID-19, свідчать про те, що під час кризи рівень навчання учнів різко знизився, особливо в школах у районах із низьким рівнем доходу. 

Загалом, під час тимчасового закриття шкіл в умовах пандемії можливості навчання значно скоротилися, найбільше – для дітей із малозабезпечених сімей. 

Школи застосовували різноманітні стратегії, що передбачають використання технологій, надання письмових матеріалів та гібридні підходи. 

Підхід до навчання вдома значною мірою залежить від здатності учнів до самостійного навчання, вміння батьків допомогти дитині, коли в неї виникають труднощі, тоді як використання технологічних рішень для зменшення наслідків закриття шкіл залежало від доступу до гаджетів та Інтернет.

Як і під час пандемії, на початку повномасштабної війни в Україні частина закладів освіти після завершення канікул тривалий час не працювала, частина закладів були вимушені завершити навчальний рік раніше. 

Водночас 75% наших дітей  мають нестабільний психологічний стан, переживають стрес та депресію, потребують психологічної допомоги, що впливає на здобуття ними освіти, отримання якісних знань та навичок. 

 

ЯК ОСВІТНІ ВТРАТИ  МОЖУТЬ ВПЛИНУТИ НА ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ

Відразу скажемо, що наші висновки – це припущення з огляду на дослідження науковців щодо того, як освітні втрати під час пандемії вплинуть на економіку країн. 

Насправді поки наукові дослідження щодо освітніх втрат в Україні, так і їхнього впливу на економіку поки не проводилися. Тому запрошуємо науковців та фахівців у сфері економіки, людського капіталу дослідити це питання.  

Якщо втрата однієї третьої року ефективного навчання для учнів, які постраждали від закриття шкіл на початку 2020 року, знизить ВВП країн у середньому на 1,5% на решту століття, а, за даними фахівців Світового банку, освітні втрати в Україні можуть становити більше одного року, то лише цей фактор може зменшити ВВП нашої країни більше ніж  на 4,5 %. 

Частина українського населення емігрувала за кордон, майже половина яких – це молоді люди, а, за даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, станом на 01 червня 2022 року кількість біженців з України за кордон склала понад 7 270 939 осіб. Поки невідомо, яка кількість наших громадян повернеться до України, а яка залишиться за кордоном. Але ми все ж мусимо говорити про відтік людського капіталу за кордон. Це окреме питання, як повернути громадян, зокрема дітей та молодь які побачили вже іншу освіту.

Також через війну ми маємо падіння економіки,  зруйновані підприємства, які створювали робочі місця для громадян, зруйновані цілі міста та селища, заклади освіти.  

Як заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, за різними оцінками експертів наразі втрачено від 30 до 50% економіки. У середньому приблизно 35% економіки сьогодні не працює. Прогноз падіння ВВП складає 30-50%. 

 

ЯК КОМПЕНСУВАТИ ОСВІТНІ ВТРАТИ 

Поки триває війна, ми не завжди можемо відновлювати підприємства, але ми можемо компенсувати освітні втрати, щоб зменшити падіння економіки в наступні роки. 

По суті, компенсація цих втрат – це вклад у наше майбутнє, це певне стратегічне мислення наперед для процвітання України.

Звісно, що зараз провести всеукраїнські чи міжнародні моніторингові дослідження прогалин у недоотриманих або втрачених знаннях і навичках не можливо.

Але можливо їх  провести на рівні області, району, ОТГ, міста чи навіть закладу освіти: все залежить від безпекової ситуації.

Головне – надати закладам освіти розроблені та зрозумілі інструменти для проведення моніторингових досліджень.

Також потрібна Українська стратегія компенсації освітніх втрат. Надання реальної автономії закладам освіти у компенсації освітніх втрат дозволить їх частково компенсувати. 

Ще рік тому ЮНЕСКО підготувала рекомендації щодо того, як швидко надолужити освітні втрати. Стратегія та заходи щодо компенсації цих втрат залежать, зокрема від класу навчання учня, від того, чи мають вони значення для переведення учнів на інший рівень освіти. 

Урядам, школам та вчителям необхідно розглянути, враховуючи місцеві умови, три взаємопов’язані аспекти: 

1) підхід до навчальної програми;

 2) необхідність надання додаткової підтримки;

 3) практичні заходи, необхідні для реалізації прийнятого підходу.

Перш ніж вивчати варіанти реалізації програм відновлення, ЮНЕСКО рекомендує органам освіти розглянути кілька найважливіших пріоритетних завдань: 

1) оцінка освітніх потреб:

Необхідно провести діагностичне оцінювання щодо всіх учнів, які повертаються або відновлюють навчання, щоб точно визначити, які навички вони набули або не набули раніше, і які навички та теми необхідно викладати чи відновлювати. Діагностичне оцінювання особливо важливе для вчителів, які працюють з учнями із соціально-вразливих груп та учнями з особливими освітніми потребами, які найбільше схильні до ризику серйозних освітніх втрат. 

Там, де дозволяє безпекова ситуація, такі оцінювання можна організувати на рівні класу, школи.

Оцінка знань має вирішальне значення для визначення рівня, успішності та прогалин у навчанні учнів. Формативне оцінювання, яке зазвичай проводиться регулярно, зосереджується на оцінці процесу навчання та якості взаємодії й дозволяє коригувати матеріали та методів викладання, щоб підвищити якість навчання. Сумативне (підсумкове) оцінювання дозволяє визначити отримані навички або рівень компетентності учня. Для отримання повної картини освітніх потреб учнів повинні застосовуватися обидва види оцінювання.

Інформація за результатами оцінювання необхідна для прийняття рішень на різних рівнях. Вчителі та школи повинні мати можливість приймати педагогічні рішення, спрямовані на підтримку конкретного учня. Керівники системи освіти також можуть використовувати цю інформацію для прийняття рішень про заходи політики та розподіл ресурсів.

 2) Коригування педагогічних методів

Школи та вчителі можуть використовувати різні педагогічні прийоми для організації та проведення програм надолуження освітніх втрат. 

  • Адаптивне навчання: призначене для всіх учнів, а не тільки для тих, хто зазнає труднощів у навчанні. При адаптивному навчанні вчителі проводять поглиблену оцінку, щоб зрозуміти індивідуальні потреби, здібності та навички учнів, включаючи соціально-емоційні навички та адаптувати процес навчання. 
  • Стиснена навчальна програма: може виникнути потреба зосередити процес навчання лише на тому, що має бути засвоєно на цьому рівні, стиснувши навчальну програму. Замість того, щоб вивчати все, що учень не зміг вивчити в попередніх класах, слід прийняти рішення про передачу лише найважливіших навичок та знань щодо конкретного розділу, що вивчається класом. Навчальні програми можуть бути зосереджені на формуванні мінімальних навичок та знань, необхідних учню для адекватного сприйняття матеріалу на рівні класу. Стиснення тут означає зосередження на пріоритетних результатах, що можна зробити двома способами: 1) вибір пріоритетних результатів з типової навчальної програми; або 2) розробка пріоритетних результатів шляхом синтезу результатів навчання типової навчальної програми.

3) Визначення пріоритетів, підготовка вчителів та надання їм підтримки

Важливо навчити вчителів використовувати методи діагностичного оцінювання виявлення рівня навченості учнів, прогалин у знаннях і навичках, і навіть відповідної адаптації навчального процесу завдяки методам безперервного формативного оцінювання. Рекомендації зазначають, що у більшості країн вчителі не мають формальної підготовки за методами адаптивного навчання, і їм знадобиться проходження високоякісних та актуальних програм професійного розвитку для забезпечення ефективного проведення адаптивного навчання.

4) Акцент на соціально-емоційні аспекти навчання

Відновлення освітніх втрат – складне завдання для учнів та вимагатиме від них самостійності, наполегливості й здатності до навчання. У програмі відновлення має робитися акцент на соціально-емоційному навчанні, щоб допомогти всім учням повернутися в нормальне русло. Раннє виявлення та надання учням додаткової психіатричної або психосоціальної допомоги необхідне для того, щоб не допустити подальшого негативного впливу на освітній процес.

Яким має бути укриття у закладі освіти

Кожен з учасників освітнього процесу: батьки, учні та студенти, працівники закладів освіти, органи управління освітою вже зараз замислюються і запитують – яким буде освітній процес у новому навчальному році?

Адже війна триває, наші війська захищають кожного з нас, нашу державу та українську ідентичність, на частині територій ведуться бойові дії, і здійснюються бомбардування та обстріли всієї території України.

За час війни, станом на 4 червня, було  пошкоджено 1939 закладів освіти, 184 з них повністю знищено. Під час відновлення зруйнованих закладів освіти та будівництва нових ми обов’язково повинні враховувати, що в кожному з цих закладів  повинно будуватися сховище і це сховище має не просто бути, а й відповідати визначеним для будівель цивільного захисту вимогам.

Головне під час навчання та роботи – це життя та здоров’я учасників освітнього процесу, тому перша вимога – це їхня безпека. 

Наразі розглядають різні варіанти організації освітнього процесу: у дистанційному, очному чи змішаному форматі. 

Зрозуміло, що у зонах бойових дій та на прилеглих до них територіях навчання можливе у дистанційному форматі. На іншій території є можливість здійснювати очне та змішане навчання, але за умови наявності укриття у закладі освіти. 

За повідомленням заступника міністра освіти і науки України Андрія Вітренка , з 1 вересня, залежно від безпекової ситуації, здійснювати навчальний процес офлайн планується лише в тих закладах освіти, які мають бомбосховища. Для цього МОН проводить аудит шкіл щодо наявності та облаштування бомбосховищ, щоб забезпечити безпеку дітей та педагогічних працівників. 

При організації такого навчання необхідно враховувати спроможність укриття – на скільки людей воно розраховане. Необхідно складати розклад так, щоб не перевищувати одночасну присутність учасників освітнього процесу в закладі освіти відповідно до спроможності укриття. Щоб при повітряній тривозі в укритті могли одночасно розміститися всі, хто в цей момент перебуває в закладі освіти.

Але навчання може бути за умови нормального стану укриття. На жаль, війна показала, що в частині закладів освіти або зовсім немає бомбосховищ, або вони не є придатними, а навіть небезпечні для перебування у них людей. Але все одно вони використовуються, попри їхній стан. 

І вже зараз необхідно думати про те, як підготувати або вдосконалити укриття в закладах освіти, щоб можна було безпечно здійснювати очне та змішане навчання.

Можливо хтось зауважить, що навіщо розпочинати таке навчання, якщо можна продовжувати його у дистанційному форматі. Але, на мою думку, там, де можна безпечно організувати освітній процес в очному форматі, необхідно  це робити. Адже саме очне спілкування з однолітками та педагогами допоможе нашим дітям знову повернутися у нормальне життя, це буде сприяти їхній психологічній реабілітації, а ефективність очного навчання вже доведена науковцями

Окрім наявності укриття та приведення його до нормального стану,  необхідно провести навчальні інструктажі, як поводитися в укритті, та що потрібно з собою мати. Так само обов’язково проводити тренувальні евакуації безпосередньо до укриття. Хоч нормативними документами не передбачено проводити саме такі тренування, але життя і здоров’я наших дітей – то найголовніша цінність, а такі тренування можуть врятувати життя. 

Ще до війни, у січні 2022 року ми порушували питання тренування та обізнаності учасників освітнього процесу під час надзвичайних ситуацій, стану укриттів, відсутності зрозумілих, написаних не бюрократичною мовою, правил.

Насправді питання облаштування укриттів у закладі освіти для організації безпечного освітнього процесу дуже непросте, адже є різні типи захисних споруд, маємо дуже складні, нереальні для виконання, вимоги до їх облаштування, які потребують великих фінансових витрат. А бюджети громад, які є засновниками закладів освіти та відповідають за їх матеріально-технічне забезпечення, дуже обмежені. в умовах воєнного стану. І неможливо за такий короткий період зробити те, що не робилося роками. Поки не зрозуміло, чи достатньо для організації освітнього процесу наявності у закладі освіти облаштованого найпростішого укриття (цокольного або підвального приміщення) чи має бути саме сховище або протирадіаційне укриття. 

Головне питання – хто має опікуватися укриттям у закладі освіти, приводити його у нормальний стан, виділяти кошти для його облаштування. Згідно з Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, опікуватися захисними спорудами мають балансоутримувач захисної споруди – власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі, а це – засновники закладів освіти.

Якщо заклад комунальної форми власності, то засновником є орган самоврядування, тобто відповідна рада від імені територіальної громади, якщо засновником є заклад обласної форми власності, то відповідно обласна рада, якщо державної форми власності – орган державної влади від імені держави  (пункт 7 статті 1 Закону України “Про освіту”). 

Джерелом фінансування для облаштування укриттів може бути міжнародна допомога, наприклад, нещодавно Уряд Тайваню виділив 2 млн доларів допомоги Харкову, та по 500 тис. доларів – Запоріжжю, Миколаєву, Сумам та Чернігову. Частину з цих коштів планується витратити на бомбосховища в закладах освіти. 

Але, на жаль, із початком війни було дуже багато повідомлень від працівників закладів освіти, що саме вони власними силами та досить часто без відповідного фінансування облаштовували укриття, приймали там людей, чергували, допомагали, надавали допомогу, годували й продовжують це робити. 

Тобто освітяни під час війни стали своєрідним форпостом безпеки для тих, хто приходив до них по допомогу. Наприклад, таким форпостом для людей під час бомбардувань та воєнних дій став один із закладів освіти Бучі. У ньому люди жили в бомбосховищі, готували їжу в шкільній їдальні, поки було світло – вмикали телевізор із мультфільмами для дітей. 

Висловлюю щиру вдячність всім працівникам закладів освіти за  вашу працю!

Також 22 травня у Верховній Раді України був зареєстрований  проєкт Закону № 7398 щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій, який пропонує, зокрема врегулювати джерела фінансування на утримання захисних споруд, питання  їхньої оренди 

ЯКІ БУВАЮТЬ ЗАХИСНІ СПОРУДИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Стаття 32 глави 7 Кодексу цивільного захисту України визначає такі види захисних споруд цивільного захисту:

  • сховище – герметична споруда для захисту людей, у якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів;
  • протирадіаційне укриття – негерметична споруда для захисту людей, у якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження;
  • споруди подвійного призначення – наземні або підземні споруди чи їх окремі частини, що спроєктовані або пристосовані для використання за основним функціональним призначенням, зокрема для захисту населення, та в яких створені умови для тимчасового перебування людей;
  • швидкоспоруджувана захисна споруда цивільного захисту – споруда, що зводиться (виготовляється, монтується) в особливий період нарощування фонду захисних споруд та за короткий час зі спеціальних конструкцій (виробів), вимоги до яких встановлюються будівельними нормами, стандартами та правилами;
  • найпростіше укриття – це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, інша споруда підземного простору, в якій можливе тимчасове перебування людей з метою зниження комбінованого ураження від небезпечних чинників, а також від дії засобів ураження в особливий період.

Захисні споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню) (пункт 12, стаття 32, глава 7).

Для учасників освітнього процесу найбезпечніше, щоб укриття розташовувалося безпосередньо в закладі освіти, а не на відстані в окремій будівлі. Адже якщо укриття знаходиться поруч зі школою, на нашу думку, є ризики, що не всі діти зможуть встигнути вчасно евакуюватися, адже під час повітряної тривоги кожна секунда переміщення до укриття може коштувати життя. 

Також багато залежить від кількості учнів та працівників у закладі освіти, від того, з якої території була запущена ракета, яка ракета була запущена. Діти можуть піддатися паніці, розгубитися та злякатися, що ускладнює евакуацію. Тому чим швидше діти та працівники зможуть діставатися до укриття, тим краще. Як заявляв заступник міністра освіти Андрій Вітренко, з нового навчального року планується відкрити лише ті заклади освіти, які мають бомбосховища.

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ЗАХИСНИХ СПОРУД

Питання оснащення, утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту регулюються Вимогами щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту.

Відповідно до цих Вимог, захисні споруди мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням протягом 12 годин.  Хоча з нашого спільного досвіду початку війни, коли розпочалося бомбардування та воєнні дії, не завжди була і є змога підготувати приміщення після початку воєнних дій.

Водночас у Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку зазначаються інші години приведення захисних споруд до готовності. Так, відповідно до пункту 10 цього Порядку, конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме:

  • не більше 12 годин – для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб’єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;
  • не більше 24 годин – для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Але частина укриттів закладів освіти на початок війни були у такому стані, що недостатньо було  ні 12, ні 24 години для приведення їх у готовність.

Проєкт Закону № 7398 пропонує, щоб у разі переведення єдиної державної системи цивільного захисту, її складових у режим підвищеної готовності, надзвичайної ситуації, надзвичайного стану та в особливий період захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення, найпростіші укриття незалежно від форми власності приводилися у готовність до прийому населення у термін, що не перевищує 12 годин, крім захисних споруд цивільного захисту, що перебувають у постійній готовності до використання за призначенням.

Під час експлуатації захисних споруд не допускається виконання заходів, що знижують їх захисні властивості, надійність та безпеку (пункти 1-2 розділу 2 Вимог)

Якщо в закладі освіти є належне укриття, й заклад працюватиме очно, на початку навчального року для здобувачів освіти та працівників потрібно провести інструктажі щодо того, як поводитися в укритті, які предмети можна брати з собою в укриття, які – ні тощо. Так само дуже потрібні тренувальні евакуації до укриття, бо життя і здоров’я наших дітей – найголовніша цінність, а такі тренування можуть врятувати життя.

ТАБЛИЧКА ПОЗНАЧЕННЯ ЗАХИСНОЇ СПОРУДИ

Місце розташування захисної споруди позначається за допомогою таблички (напису) та покажчиків руху до неї (пункт 3 розділу 2 Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту).

Біля вхідних дверей до захисної споруди вивішується табличка розміром 60 х 50 см із написом “Місце для укриття” із зазначенням номера споруди, її власника або юридичної особи, яка утримує захисну споруду на балансі, тобто здійснює заходи організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням. Також на табличці зазначається місце зберігання ключів, особа, відповідальна за утримання та експлуатацію сховища в мирний час, її місцеперебування і номер телефону (пункт 3 розділу 2 Вимог).

ЗАСОБИ ПОЖЕЖОГАСІННЯ ТА ПРОТИПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

Захисна споруда обов’язково має бути забезпечена первинними засобами пожежогасіння, обладнана системами внутрішнього протипожежного водопостачання, пожежної автоматики та сигналізації, відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, а також державних будівельних норм і національних стандартів, що діють у сфері пожежної безпеки. Місця розташування первинних засобів пожежогасіння, план евакуації із захисної споруди позначаються й освітлюються  (пункт 5 розділу 2 Вимог).

На жаль, у частині закладів освіти протипожежні системи є застарілими та ненадійними, тому з питанням облаштування протипожежного захисту в укриттях ще складніше.

Звертаємо увагу, що для виготовлення спальних місць та іншого обладнання захисної споруди забороняється використовувати горючі синтетичні матеріали (пункт 5 розділу 2 Вимог). Також не допускається використання синтетичних матеріалів та інших матеріалів, що під час нагрівання або експлуатації виділяють небезпечні хімічні речовини, для оздоблення внутрішніх приміщень захисної споруди (пункти 11-12 розділу 2 Вимог).

У захисній споруді забороняється зберігати або використовувати легкозаймисті, небезпечні хімічні та радіоактивні речовини. 

ВХОДИ

Входи до захисної споруди мають забезпечувати вільний доступ усередину їх приміщень, можливість користування ними особами з інвалідністю та іншими маломобільними групами населення і мати достатню пропускну спроможність. Хоча з цим дуже складно, бо переважна більшість укриттів закладів освіти побудована дуже давно і не передбачали наявність пандусів чи інших засобів для користування людьми з інвалідністю.

Підходи до зовнішніх дверей, двері та сходові марші мають утримуватися у справному стані, очищуватися від бруду і сміття, а в зимовий час – від снігу і льоду. Захаращення входів не допускається.

Якщо на входах немає пандусів – входи додатково обладнуються дерев’яними або металевими трапами (пункт 6 розділу 2).

Необхідно забезпечувати належний стан оголовків аварійних виходів і повітрозабірних каналів, очищати їх від снігу, сміття і сторонніх предметів, систематично перевіряти справність противибухових пристроїв, надійність їхнього кріплення і періодично змащувати металеві частини інгібованим мастилом (пункти 3-4 розділу 3 Вимог).

До замків від дверей і ставень має бути не менше двох комплектів ключів. Один комплект ключів зберігається у відповідальної особи, інший в опечатаному вигляді – у посадової особи або у структурному підрозділі балансоутримувача, що працює в цілодобовому режимі (місцеперебування і телефон цієї посадової особи зазначаються на вхідній табличці) (пункт 3, глава 1, розділ 3).

ЗАХИСТ ВІД ЗАТОПЛЕННЯ

Захисна споруда має захищатися від підтоплення і затоплення ґрунтовими, поверхневими, технологічними та стічними водами (пункт 8 розділу 2 Вимог). Павільйони, навіси, відливи та інше обладнання, призначене для захисту входів і аварійних виходів від атмосферних опадів і поверхневих вод, мають утримуватися в належному технічному стані (пункт 1, глава 1, розділ 3 Вимог).

Гідроізоляція, дренаж і вимощення по периметру захисної споруди, а також водостічні труби мають утримуватися у справному стані та надійно захищати захисну споруду від негативного впливу атмосферних опадів, поверхневих і ґрунтових вод.

Обов’язкове влаштування лотків для відведення води від водостічних труб.

У разі виявлення замокання будівельних конструкцій, підтоплення або затоплення окремих частин захисної споруди необхідно вживати заходів щодо відновлення гідроізоляційних властивостей захисної споруди (пункт 6, глава 3, розділ 3 Вимог).

ОСВІТЛЕННЯ

Захисна споруда має забезпечуватися штучним освітленням. У ній не допускається прокладання тимчасових електричних та інших інженерних мереж, а також незакріплених електричного обладнання і світильників. Електричні світильники мають бути захищеними від механічного пошкодження. Використання світильників із незахищеними лампами розжарювання не допускається. Для освітлення захисних споруд можуть використовуватися світлодіодні та інші енергоощадні лампи. Використання люмінесцентних ламп для систем освітлення захисних споруд не допускається.

Усі розетки, встановлені в захисній споруді, мають обладнуватися трафаретними позначеннями: «Радіо», «Телефон», «220 В» (на стіні або у вигляді табличок) (пункт 9 розділ 2 Вимог).

ЗАХИСНІ ПРИСТРОЇ СХОВИЩА

До захисних пристроїв, якими обладнуються сховища, належать захисно-герметичні та герметичні двері, віконниці (ставні), захисні секції, клапани-відтиначі, клапани надмірного тиску тощо.  Захисні пристрої призначені для захисту осіб, що переховуються у сховищах, від надмірного тиску повітряної ударної хвилі під час застосування звичайної зброї та засобів масового ураження  (пункт 1, глава 2, розділу 3)

ОГОРОДЖУВАЛЬНІ ЗАХИСНІ КОНСТРУКЦІЇ

Сховище має бути герметичним, у ньому необхідно зберігати належний температурно-вологісний режим, який запобігає утворенню в захисній споруді конденсату. 

Герметичність сховища досягається забезпеченням цілісності огороджувальних захисних конструкцій (покриттів, перекриттів, стін, перегородок, підлоги, фундаментів), місць з’єднань між ними, гідроізоляції, справності захисних пристроїв отворів входів і виходів, закладних деталей у місцях вводу комунікацій (водопроводу, опалення, каналізації, кабелів та іншого обладнання), противибухових пристроїв систем вентиляції, а також дотриманням у приміщеннях захисної споруди нормального температурно-вологісного режиму (пункт 2, глава 3, розділ 3).

У додатку 8 Вимог зазначається послідовність та зміст робіт, необхідних для перевірки сховища та окремих його елементів на герметичність.

ТЕМПЕРАТУРА ПОВІТРЯ ТА ВОЛОГІСТЬ

У сховищах, що не використовуються для господарських, культурних та побутових потреб, температура взимку має підтримуватися на рівні не нижче ніж +10 °C.

У захисній споруді температуру повітря вимірюють термометром з ціною поділки 0,2 °C. Прилад закріплюють на дерев’яній дошці так, щоб повітря вільно обтікало датчик термометра. Щоб уникнути помилок під час вимірювання, термометр вішають на стіну або колону на висоті 1,5 м від підлоги на відстані від обладнання, що випромінює тепло, та нагрівальних приладів (пункт 5, глава 3, розділ 3).

Вологість у сховищі підтримується на рівні не вище ніж 70%. Для вимірювання вологості повітря у сховищах використовують прилади для вимірювання рівня вологості повітря (гігрометри, термогігрометри, вимірювачі вологості повітря тощо), у разі їх відсутності дозволяється використовувати для цього психрометри та психрометричні таблиці (пункт 5, глава 3, розділ 3). 

Нормальний температурно-вологісний режим сховищ забезпечується регулярною і правильною вентиляцією приміщень сховищ. Найбільш ефективним є забезпечення природної вентиляції (провітрювання) шляхом відкривання дверей. Для короткочасного провітрювання дозволяється використання систем вентиляції у режимі чистої вентиляції.

Під час провітрювання необхідно враховувати стан зовнішнього повітря залежно від пори року і характеру погоди. Не можна провітрювати приміщення під час дощу чи відразу після нього, а також у сиру погоду (якщо вологість зовнішнього повітря становить понад 70 %).

У разі виявлення в приміщеннях вологого повітря вище допустимої норми необхідно терміново з’ясувати причини появи підвищеної вологості та вжити заходів щодо їх усунення (пункт 5, глава 3, розділ 3).

У додатку 5 Вимог можна ознайомитися з таблицею тривалості провітрювання захисної споруди.

ГАЗОВИЙ СКЛАД ПОВІТРЯ

Допустимі рівні газового складу повітря забезпечуються утворенням нормативного надмірного тиску (підпору) всередині захисної споруди.

У режимі фільтровентиляції підпір має бути на рівні не нижче 50 Па, у режимі чистої вентиляції підпір не нормується, але приплив повітря має перевищувати витяжку (пункт 2, глава 8, розділ 3).

Вміст у повітрі вуглекислого газу визначають газоаналізаторами (пункт 3, глава 8, розділ 3).

Місця виміру параметрів повітря вибирають з урахуванням особливостей планування захисних споруд. Виміри в приміщеннях площею більш ніж 300 кв. м проводять у центрі та чотирьох точках, максимально віддалених від центру. (пункт 3, глава 8, розділ 3).

ВЕНТИЛЯЦІЯ

В укритті мають бути повітроводи, протипилові фільтри, фільтри-поглиначі. Фільтри-поглиначі захищають від отруйних бойових, хімічних, біологічних речовин, пилу.

Під час експлуатації повітроводів забезпечується герметичність їх з’єднань. У разі нещільного з’єднання повітроводів між собою і з фільтровентиляційним обладнанням відбувається витік повітря. Місця витоку повітря через нещільності у фланцевих, муфтових та інших з’єднаннях дозволяється визначати за відхиленням полум’я свічки під час роботи системи повітропостачання (пункт 1, глава 4, розділ 3).

Фільтр-поглинач встановлюються з урахуванням таких вимог:

  • нижній  фільтр-поглинач установлюють на дві промаслені рейки перерізом не менше ніж 40 х 40 мм;
  • розподіл фільтра-поглинача у колонці за аеродинамічним опором залежить від напрямку подачі повітря (зверху або знизу). При цьому важливо, щоб кожен наступний фільтр-поглинач у напрямку руху повітря мав більший аеродинамічний опір, ніж попередній.

Не допускаються до встановлення та експлуатації фільтрів-поглиначів із вм’ятинами та іншими пошкодженнями корпусів, а також фільтри із зафарбованим маркуванням або ушкодженим заводським фарбуванням (пункт 3, глава 4, розділ 3).

Терміни придатності фільтра-поглинача визначаються відповідно до технічної документації на них. У разі досягнення фільтром-поглиначем максимальних термінів придатності, установлених виробником, за результатами контрольної перевірки вирішується питання щодо заміни або продовження терміну придатності такого фільтра. За наявності необхідних захисних властивостей термін придатності фільтра-поглинача може бути продовжено до чергової перевірки (пункт 4, глава 4, розділ 3).

Контроль за підпором повітря у сховищі здійснюється за допомогою тягонапороміру, з’єднаного з атмосферою водогазопровідною оцинкованою трубою діаметром 15 мм із запірним пристроєм (газовим краном). Виведення труби від тягонапороміру в атмосферу робиться в зону, де відсутній вплив потоків повітря під час роботи системи вентиляції сховища.

У разі відсутності тягонапороміру заводського виготовлення допускається використання найпростішого манометра із двох скляних трубок, з’єднаних гумовою трубкою. Тягонапоромір необхідно встановлювати у вентиляційній камері (пункт 5  глава 4, розділ 3).

Докладніше про забезпечення вентиляції в укриттях – у главі 4 Вимог.

УТРИМАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ СИСТЕМ ВОДОПОСТАЧАННЯ, КАНАЛІЗАЦІЇ ТА ОПАЛЕННЯ

Під час утримання та експлуатації систем водопостачання, заміни їх обладнання необхідно дотримуватися таких вимог:

  • баки (ємності) для питної води, водопровідні труби мають бути виготовлені з матеріалів, дозволених для застосування в зазначених цілях, з підвищеною стійкістю до механічних пошкоджень і забезпечувати нормативну якість води згідно з вимогами Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»;
  • баки (ємності) для питної води мають бути проточні, обладнані покажчиками води, мати люки для можливості їх обстеження та проведення ремонтних робіт;
  • проточні баки (ємності) і труби, якими циркулює вода, обладнуються тепло- і пароізоляцією. Не дозволяється застосовувати теплоізоляційні матеріали, що зазнають гниття в умовах підвищеної вологості (пункт 1, глава 6 розділ 3).

Виконання вимог вищезазначеного пункту 1 підтверджується результатами лабораторних досліджень якості питної води, що здійснюються в терміни й порядку, визначені Санітарними нормами та ДСТУ 7525:2014 «Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості» пункт 2, глава 6 розділ 3).

Вода в ємностях підлягає знезараженню за допомогою спеціальних знезаражувальних речовин (розчинів), дозволених для використання Міністерством охорони здоров’я України. Нормативний запас таких речовин (розчинів) визначається залежно від розмірів ємності.

У разі застосування в зазначених цілях хлорного вапна або порошку ДТС-ГК їх запас визначається із розрахунку на 1 куб. м води 8-10 г хлорного вапна або 4-5 г порошку ДТС-ГК (пункт 3, глава 6 розділ 3).

Після заповнення відсіків сховища населенням, яке укривається, користування санвузлами допускається, тільки якщо працюють водопровідна і каналізаційна мережі, що дозволяє змив унітазів.

Якщо системи каналізації або зовнішнього водопостачання пошкоджено або вони вийшли з ладу, установлюють обмежений режим споживання аварійного запасу води, а також користуються фекальними баками.

У всіх випадках засмічення та утворення підпору в зовнішній каналізаційній мережі необхідно негайно закрити засувки та припинити користування санітарними приладами (пункт 3, глава 6 розділ 3).

ОБЛАДНАННЯ НАЙПРОСТІШИХ УКРИТТІВ

Обладнання найпростіших укриттів має забезпечувати можливість безперервного перебування в них населення впродовж не менше 48 годин.

З цією метою найпростіші укриття забезпечуються:

  • місцями для сидіння (лежання) – лавками, нарами, стільцями, ліжками тощо;
  • ємностями з питною (з розрахунку 2 л на добу на одну особу, яка підлягає укриттю) та технічною водою (за відсутності централізованого водопостачання);
  • контейнерами для зберігання продуктів харчування;
  • виносними баками, що щільно закриваються, для нечистот (для неканалізованих будівель і споруд);
  • резервним штучним освітленням (електричними ліхтарями, свічками, гасовими лампами тощо);
  • первинними засобами пожежогасіння (відповідно до встановлених норм для приміщень відповідного функціонального призначення);
  • засобами надання медичної допомоги;
  • засобами зв’язку та оповіщення (телефоном, радіоприймачем);
  • шанцевим інструментом (лопатами штиковими та совковими, ломами, сокирами, пилками-ножівками по дереву, по металу тощо).
  • за змоги найпростіші укриття забезпечуються додатковим обладнанням, інструментами та інвентарем відповідно до норм, установлених для захисних споруд (розділ 5 Вимог).
ПЕРЕВІРКА СТАНУ ГОТОВНОСТІ УКРИТТЯ

Під час оцінки стану готовності перевіряються:

  • загальний стан приміщень, входів, оголовків аварійних виходів, гідроізоляції, повітрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно-герметичних перемичок (зовнішнім оглядом);
  • двері (ворота, ставні), механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв’язку, автоматики та іншого інженерного обладнання (випробуванням на працездатність);
  • температура і відносна вологість повітря всередині захисної споруди;
  • наявність і стан засобів пожежогасіння;
  • герметичність захисної споруди, експлуатація в режимі захисної споруди протягом 6 годин з перевіркою роботи в режимі чистої вентиляції й фільтровентиляції (у сховищах) (пункт 8, глава 2, розділ 6).

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог. У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням (пункт 9, глава 2, розділ 6).

Маємо дуже складні, невиконувані умови. Адже, відповідно до цих вимог, укриття вважається неготовим, якщо має хоча б один недолік із вищезазначеного списку. Тобто, на нашу думку, за таких умов практично всі захисні споруди будуть розглядатися як обмежено готові або неготові. 

ОСНОВНІ ЗАХОДИ З ПІДГОТОВКИ ЗАХИСНОЇ СПОРУДИ ДО ВИКОРИСТАННЯ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ

У разі переведення єдиної державної системи цивільного захисту, її функціональних та територіальних підсистем, ланок територіальних підсистем до функціонування в режимах підвищеної готовності, надзвичайної ситуації, надзвичайного стану та в особливий період балансоутримувачі фонду захисних споруд, за винятком захисних споруд, що перебувають у постійній готовності до використання за призначенням, здійснюють заходи щодо приведення фонду захисних споруд у готовність до використання за призначенням, його утримання та експлуатації у вищих ступенях готовності (у строк, що не перевищує 12 годин) (пункт 1, глава 1 розділ 7).

Готовність фонду захисних споруд передбачає:

  • належний технічний стан несучих огороджувальних конструкцій, гідроізоляції та захисних пристроїв захисної споруди (споруди подвійного призначення, найпростішого укриття);
  • надійну герметичність захисної споруди (для сховищ);
  • справність і постійну готовність до роботи спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисної споруди, наявність нормативних аварійних запасів води, а також майна, необхідного для життєзабезпечення населення, що підлягає укриттю;
  • належний протипожежний та санітарний стан приміщень споруд фонду захисних споруд (пункт 2, глава 1 розділ 7).

Для підготовки фонду захисних споруд, за винятком захисних споруд, що перебувають у постійній готовності, необхідно виконати першочергові підготовчі заходи (роботи), що передбачаються планами приведення споруд фонду захисних споруд у готовність, зокрема:

1) розкрити всі опечатані приміщення, спеціальне обладнання, інженерні мережі та системи життєзабезпечення захисної споруди, а також вимірювальні прилади;

2) усунути виявлені недоліки та провести технічне обслуговування спеціального обладнання, інженерних мереж і систем життєзабезпечення;

3) відкрити всі входи для прийому населення, що підлягає укриттю;

4) припинити роботу технологічного обладнання (за потреби);

5) закрити (задраїти) технологічні прорізи (вантажні люки, шахти ліфтів, вентиляційні отвори) сховищ. У протирадіаційних укриттях, спорудах подвійного призначення та найпростіших укриттях закласти прорізи в огороджувальних конструкціях, що виступають над поверхнею землі;

6) провітрити й за потреби здійснити дезінфекцію приміщень;

7) винести з приміщень громіздке устаткування, матеріали та вироби, що перешкоджають розміщенню людей, або становлять загрозу для їх життя та здоров’я;

8) розчистити підходи до захисних споруд (споруд подвійного призначення, найпростіших укриттів), установити написи-покажчики та увімкнути світлові сигнали «Вхід»;

9) установити та під’єднати репродуктори (гучномовці) та телефони;

10) установити нари й лавки для розміщення людей, при цьому необхідно зберегти максимальну місткість споруди;

11) здійснити перевірку захисної споруди на герметичність (для сховища);

12) поповнити та довести до визначених нормативів запас лікарських засобів та медичних виробів;

13) забезпечити необхідний запас продуктів харчування;

14) заповнити баки питною водою, занести ємності з питною водою (для протирадіаційних, не обладнаних системою водопостачання, а також споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів);

15) занести виносні баки для нечистот (для неканалізованих протирадіаційних, а також споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів);

16) забезпечити захисну споруду відсутнім інструментом, приладами, матеріалами;

17) здійснити інші заходи, необхідні для приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (пункт 3 глава 1 розділ 7).

План приведення захисної споруди (споруди подвійного призначення, найпростішого укриття) у готовність складається завчасно з призначенням відповідальних осіб і затверджується балансоутримувачем (власником захисної споруди або юридичною особою, яка утримує її на балансі). Роботи з підготовки виконує особовий склад формувань з обслуговування захисних споруд (пункт 4 глава 1 розділ 7).

Захисна споруда комплектується необхідним майном на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю, відповідно до переліку майна, необхідного для укомплектування захисної споруди, згідно з додатком 20 до цих Вимог.

Перелік лікарських засобів та медичних виробів для укомплектування запасів медичного майна у захисних спорудах наведено в додатку 21 до цих Вимог. У разі відсутності лікарських засобів та медичних виробів, наведених у вищезазначеному переліку, дозволяється замінювати їх аналогами, що пройшли державну реєстрацію або сертифікацію відповідно до законодавства (пункт 6 глава 1 розділ 7).

Робота системи вентиляції сховища в режимі чистої вентиляції (режим І) забезпечується:

  • включенням у роботу агрегатів систем чистої вентиляції;
  • відкриттям герметичного клапану та інших герметизувальних пристроїв, установлених на повітроводах систем чистої вентиляції;
  • закриттям герметичних клапанів, установлених до і після фільтрів-поглиначів та фільтрів очищення повітря від окису вуглецю, а також герметичного клапана на з’єднувальному повітроводі між повітрозаборами чистої вентиляції та фільтровентиляції;
  • відключенням регенеративної установки (у сховищах із трьома режимами вентиляції) (пункт 7 глава 1 розділ 7).

У разі переведення сховища на режим фільтровентиляції (режим ІІ):

  • закриваються герметичні клапани на повітроводах чистої вентиляції та на з’єднувальному повітроводі;
  • вимикаються витяжні вентилятори (якщо їх роботу у режимі II не передбачено або сховище втратило герметичність);
  • вмикаються припливні вентилятори режиму II;
  • відкриваються герметичні клапани, встановлені до і після фільтрів-поглиначів  (пункт 8 глава 1 розділ 7).

У режимі регенерації (режим ІІІ) для роботи вмикаються РУ та інше передбачене для цього обладнання (пункт 9 глава 1 розділ 7).

ДОДАТКОВІ ЗАХОДИ ПІД ЧАС ПЛАНУВАННЯ ТА ЗАБУДОВИ СПОРУД ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

22 травня у Верховній Раді України був зареєстрований  проєкт Закону № 7398 щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Як визначає пояснювальна записка, цей проєкт Закону пропонує вжити додаткових заходів у сфері будівельної діяльності, пов’язаних із захистом населення від вибухів, вибухових хвиль, ураження небезпечними хімічними, радіоактивними та біологічно небезпечними речовинами.

Він мотивований тим, що переважну більшість укриттів у населених пунктах можна класифікувати як найпростіші. І значна частина таких укриттів не обладнана евакуаційними виходами, не має доступу до систем водопостачання та водовідведення, не пристосована для зберігання продуктів харчування, не захищає від зброї масового ураження. Тому необхідно терміново розгортати в Україні надійні мережі таких захисних споруд. 

Проєкт Закону пропонує:

  • визначити, що містобудівна документація на регіональному та місцевому рівнях повинна містити розділ щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту й щоб затвердження вказаної містобудівної документації за відсутності такого розділу заборонялося;
  • встановити, що проєктна документація на будівництво об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, на яких постійно перебуватимуть понад 50 фізичних осіб або періодично перебуватимуть понад 100 фізичних осіб, обов’язково повинна передбачати розділ щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту, проєктні рішення якого мають забезпечувати дотримання вимог доступності для осіб з особливими потребами та інших маломобільних груп населення; 
  • передбачити, що обмеження щодо передачі (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним або юридичним особам для містобудівних потреб, визначені частиною 3 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не поширюються на випадки будівництва та експлуатації окремо розташованих захисних споруд цивільного захисту;
  • встановити таку додаткову підставу для відмови органу державного архітектурно-будівельного контролю у видачі сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта як невідповідність об’єкта проєктній документації на будівництво такого об’єкта та/або вимогам будівельних норм, зокрема щодо дотримання вимог, передбачених розділом щодо інженерно-технічних заходів цивільного захист;
  • врегулювати джерела фінансування витрат, пов’язаних з утриманням у готовності до використання за призначенням захисних споруд цивільного захисту;
  • як ми вже зазначали, врегулювати строки приведення у готовність до прийому населення захисних споруд цивільного захисту, споруд подвійного призначення, найпростіших укриттів незалежно від форми власності у разі переведення єдиної державної системи цивільного захисту, її складових в режим підвищеної готовності, надзвичайної ситуації, надзвичайного стану та в особливий період; 
  • передбачити істотні умови договору оренди захисної споруди цивільного захисту (її частини), яка перебуває у державній або комунальній власності, та підстави для його розірвання в односторонньому порядку; 
  • уточнити перелік осіб, на яких покладається обов’язок із забезпечення пожежної безпеки під час проєктування та забудови населених пунктів, будівництва будівель і споруд.

Освітній геноцид – складова російського геноциду українського народу

У квітні 2022 року Верховна Рада України визнала дії Збройних сил російської федерації, її політичного і військового керівництва, під час останньої фази збройної агресії російської федерації проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, геноцидом українського народу і звернулася до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав щодо визнання вчинення російською федерацією геноциду Українського народу, а також злочинів проти людяності та воєнних злочинів на території України. 

росіяни намагаються знищити Український народ, нашу самобутніcть та позбавити нас права на самостійний розвиток. 

Частиною проголошеного російського геноциду є освітній геноцид, який здійснюється російською федерацією на всій території України, особливо – на тимчасово окупованих територіях, а подекуди навіть за кордоном. 

На всій території України російські бомби, снаряди та ракети руйнують заклади освіти, змушують дітей, батьків і вчителів залишати рідні домівки, рятуватися від небезпеки, перериваючи освітній процес та спричиняючи важкі втрати в освіті наших дітей. Багато закладів освіти знищено та зруйновано. Як повідомив у своєму Телеграм-каналі голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, станом на 21 травня, в Україні 1837 закладів освіти зазнали пошкоджень внаслідок обстрілів та бомбардувань рашистами, з них 172 повністю зруйновані.

Навіть за кордоном серед тих учнів та їхніх батьків, які врятувалися від війни й перебувають в інших країнах та всіма силами намагаються продовжити навчання українською мовою за українськими програмами, російські школи, маскуючись під українські, здійснюють російську пропаганду, намагаються викликати у біженців почуття провини, принизити їх та знищити національну свідомість. 

На тимчасово окупованих територіях освітній геноцид проявляється  у забороні спілкуватися українською, навчатися за українськими освітніми програмами, вивчати історію, яка не спотворена російською пропагандою, читати українські книжки. Окупанти примушують працівників та керівників закладів освіти переходити навчати дітей за російськими стандартами та російською мовою. Іноді вчителі змушені це робити в прямому сенсі під дулом автоматів. Також є випадки, коли педагогів примушують працювати, а за роботу обіцяють привезти гуманітарні товари й можливу оплату в рублях.

Відомі випадки, коли окупанти вривалися до будинків та здійснювали допити керівників закладів освіти, вчителів, звинувачували їх у застосуванні української мови, націоналізмі, у пропаганді «неправдивої» історії, є випадки викрадення, застосування тортур.

Окупанти вилучають із навчальних програм історію України, українську мову, українську літературу, забороняють у школах будь-які згадки про Україну. Натомість у школі з’являються нові, пропагандистські предмети, такі як “История отечества”, під час яких викладається російська пропаганда. Водночас підручники з історії України, української мови та української літератури спалюються, з бібліотек вилучається українська історична та художня література. Викладання здійснюється виключно російською мовою.

Педагогів примусово відправляють на “курси підвищення кваліфікації” за російськими стандартами. 

Частина педагогів, які не бажали співпрацювати з окупантами, виїхали з окупованих територій, частина працівників свідомо звільняються, щоб не співпрацювати з ворогом. Через це на тимчасово окупованих територіях утворюється брак вчителів, і до освітнього процесу окупанти намагаються залучати осіб, які не мають педагогічної освіти та досвіду. 

Окупаційна влада намагається створити картинку відновлення освітнього процесу, тому під дулами автоматів заганяє у школи та садочки як дітей, так і педагогів. На деяких територіях з метою деукраїнізації окупанти навіть продовжили навчальний рік до вересня для вивчення російської мови, російської літератури та історії, щоб “підготувати” учнів до нового навчального року.

Усе це не випадкові загарбницькі дії окупанта, а цілеспрямована політика проти українського народу, яка навіть була визначена у доктрині геноциду щодо України, яку оприлюднило державне російське інформаційне агентство. У цій доктрині стверджується наступне: “Необхідно перевиховати населення шляхом впровадження цензури, репресій та подавлення проукраїнських державницьких позицій в освіті та культурі,  вилучити навчальні матеріали і заборонити усі навчальні програми, які мають український зміст тощо”.

Наразі ми отримуємо велику кількість звернень та фактів, які свідчать про російський освітній геноцид.

Дуже важко читати звернення з окупованих територій, історії освітянина, учня, батька чи матері: у них багато емоцій – страх, розпач, зневіра. Про кожну з цих історій хотілося б голосно повідомити для всієї України та всього світу. Але перше, про що ми маємо дбати – безпека наших громадян: ми не маємо права і не будемо без їх згоди розголошувати будь-які відомості зі звернень, відповідно до Закону України “Про звернення громадян”, тому наводимо лише узагальнені підтверджені факти звірств окупантів без жодних персональних даних та можливості ідентифікації особи. 

Педагогічні працівники та освітні управлінці на тимчасово окупованих територіях постійно перебувають у небезпеці, й чим довше вони знаходяться під окупацією, тим складніше їм стає, адже щодня необхідно виборювати собі право на життя, годувати сім’ю. Тиск з боку окупантів лише посилюється, ризики загрози життю збільшуються. Тому педагоги далі потребують підтримки на державному рівні – як вижити під окупацією і не зрадити Україну, що робити, як діяти, як оголосити простій, коли вони матимуть змогу отримати відповідні виплати тощо. 

Але головне для них зараз – зберегти життя, здоров’я і не стати колаборантами.

Про проблеми працівників закладів освіти на тимчасово окупованих територіях ми вже неодноразово писали

І я переконаний, що працівникам закладів освіти має бути надано орієнтовний алгоритм дій на тимчасово окупованих територіях. З одного боку всі ми розуміємо, що важко щось радити освітянам, які залишаються в цій складній ситуації, не бувши на їхньому місці. Адже ситуація на тимчасово окупованих територіях різниться, й кожна ситуація, в яку потрапляє конкретний педагогічний працівник чи керівник закладу освіти – індивідуальна.

Тому, на жаль, знайти єдині для всіх рішення неможливо. Найголовніше – зберегти життя – і за будь-якої можливості уникати співпраці з окупантами. 

Але для освітян, на яких тиснуть під дулом автомата, ситуація щодня ускладнюється. 

Голова Верховної Ради України звернувся до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення збройними силами російської федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності усіх винних осіб. 

Ми бачимо, як українська армія виборює нашу Незалежність, і розуміємо, що проблеми освіти, які пов’язані з тимчасовою окупацією української землі, ми можемо почати конструктивно вирішувати після звільнення цих територій. 

Ми переконані: всі окуповані території будуть звільнені, українські освітяни зможуть вільно жити та працювати, освітній геноцид припиниться, а ті, хто його впроваджує, будуть покарані. 

Світлина: зруйнована школа на Київщині. Джерело: Київська обласна військова адміністрація.

Надано перелік суб’єктів господарювання державного сектору економіки, працівникам яких необхідно повернутися до роботи в Україні (Постанова Кабміну № 481)

Працівників закладів освіти ця Постанова не стосується!

Постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2022 р. № 481 визначає, що працівники,  члени виконавчого органу та керівники суб’єктів господарювання державного сектору економіки на період воєнного стану можуть працювати за межами України лише у разі службового відрядження, оформленого в установленому порядку (пункт 2 Постанови). 

Ця постанова була хибно сприйнята деякими керівниками закладів освіти, які чомусь вирішили, що це стосується працівників закладів освіти. 

Тому ці керівники неправомірно почали вимагати від працівників закладу освіти повертатися та  працювати безпосередньо у будівлях закладів освіти, хоча частина працівників може і має право працювати дистанційно незалежно від того, перебувають вони в Україні чи за кордоном. 

Особливо небезпечним є такий примус, коли заклад освіти знаходиться у зоні бойових дій або близько до неї,  особливо коли у закладі освіти відсутнє укриття чи бомбосховище. Більшість працівників сфери освіти – це жінки, які мають малолітніх дітей, і вони змушені під загрозою втрати роботи повертатися до небезпечних населених пунктів, наражаючи на небезпеку не лише себе, але й дітей.

Тому я зробив запит до Кабінету Міністрів України щодо надання роз’яснення, хто саме підпадає під дію цієї Постанови. 

Надаємо роз’яснення, які нам надало

 Міністерство економіки України разом із супутнім коментарем.

Одразу звертаю увагу, що практично всі заклади дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої, позашкільної освіти не є суб’єктами господарювання державного сектору економіки. 

! Тобто працівників закладів освіти Постанова №481 не стосується. 

Суб’єктами господарювання державного сектора економіки є суб’єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб’єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50% чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів (стаття 22 Господарського кодексу України). 

Перелік суб’єктів господарювання державного сектору економіки (державних підприємств, їх об’єднань, дочірніх підприємств та господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків) оприлюднений в реєстрі на вебсайті Фонду державного майна України

УВАГА! ЯКЩО ВАШОГО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ У ЦЬОМУ ПЕРЕЛІКУ НЕМАЄ, ТО ПОСТАНОВА №481 НЕ МОЖЕ ЗАСТОСОВУВАТИСЯ ДО ПРАЦІВНИКІВ ЦЬОГО ЗАКЛАДУ.

У цьому переліку ми знайшли лише два заклади освіти. Це державне підприємство “Державний позашкільний навчальний заклад “Перспектива” (м. Київ) та Київський університет права Національної академії наук України.

Ми проаналізували цей реєстр щодо сфери освіти. Й звернули увагу, що суб’єктами господарювання державного сектору економіки у сфері освіти є чітко визначені окремі державні підприємства, навчально-науково-методичні центри, інститути, спеціалізовані видавництва, науково-виробничі, торговельно-промислові підприємства, підприємства громадського харчування для закладів освіти, підрозділи закладів освіти та інші підприємства, засновником яких є Міністерство освіти і науки України, місцева влада або відповідний заклад освіти. 

Наводимо перелік деяких із них (звертаємо увагу, що деякі суб’єкти наразі знаходяться в стані припинення, тому їх ми в перелік не включали):

  • ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО “УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР МІЖНАРОДНОЇ ОСВІТИ”
  • ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО “ІНФОРЕСУРС”
  • ТОРГОВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
  • НАВЧАЛЬНО-НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР “ТРАНССЕРВІС” ПРИ ІНСТИТУТІ ПЕРЕПІДГОТОВКИ ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ КАДРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АКАДЕМІЇ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ
  • ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПЕРСОНІФІКАЦІЇ ВИПУСКНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ “ОСВІТА-ЦЕНТР” МІНОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
  • ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО “ІНФОРМАЦІЙНО-ІМІДЖЕВИЙ ЦЕНТР”
  • ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО “ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР ПЕРСОНІФІКАЦІЇ ДОКУМЕНТІВ ПРО ОСВІТУ”
  • ІНСТИТУТ ПРИКЛАДНОЇ ХІМІЇ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
  • ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО “ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР “ФОНОН”
  • ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО ФІРМА “ГКР”
  • ГОСПРОЗРАХУНКОВЕ ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИРОБНИЦТВО “ПРИЛАД” ПРИ СХІДНОУКРАЇНСЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ
  • ГОСПРОЗРАХУНКОВИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧИЙ ПІДРОЗДІЛ ДЕРЖАВНОГО ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ “САРНЕНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ АГРАРНИЙ ЛІЦЕЙ”
  • “ДЕРЖАВНА НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА “ПРАННА”
  • ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО “БАЗОВИЙ ЦЕНТР КРИТИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ “МІКРОТЕК”
  • ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО “УКРЕКСПРОЦЕНТР “ОДЗ”
  • ДЕРЖАВНЕ ІНФОРМАЦІЙНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ВИДАВНИЦТВО “ПЕДАГОГІЧНА ПРЕСА”
  • ДЕРЖАВНЕ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “ФОТОН”
  • ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО “ЛУГАНСЬКУЧТОРГПОСТАЧ”
  • ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО “ОБ’ЄДНАННЯ ПО ТОРГІВЛІ ТА ПОСТАЧАННЮ”
  • ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО “УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ”
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬКЕ ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПО ТОРГІВЛІ
  • ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО “ТАКТ”
  • ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО “ВИРОБНИЧО-БУДІВЕЛЬНЕ ОБ’ЄДНАННЯ”
  • ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО “НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ “ОРІОН”
  • НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ “ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ЦЕНТР ЛЬВІВСЬКОЇ ПОЛІТЕХНІКИ”
  • ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО “ЦЕНТР НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА СПРИЯННЯ ІННОВАЦІЙНОМУ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ”.
  • ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО “ДЕРЖАВНИЙ ПОЗАШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД “ПЕРСПЕКТИВА”
  • КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ.

Докладніше: тут.

Доброчесність та відсутність корупції вступної кампанії 2022 року залежать від керівників закладів вищої освіти

Чи повернуться наші абітурієнти з-за кордону для вступу до українських ЗВО?

Зараз частина абітурієнтів ухвалює надзвичайно важливе для себе та нашої країни рішення – залишатися в Україні та вступати до українських ЗВО чи здобувати вищу освіту за кордоном. 

Нещодавно МОН оприлюднило розроблений ним  “Порядок прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2022 році”

Відповідно до пункту 1 розділу 15 Порядку, заклади вищої освіти до 31 травня повинні затвердити й розмістити на своїх вебсайтах та внести в ЄДЕБО власні правила прийому на навчання у 2022 році.

На жаль, після вивчення затвердженого Порядку прийому 2022 року, можна зробити висновок, що у ньому наявні суттєві корупційні ризики, з аналізом яких можна ознайомитися нижче.  

Чи призведуть ці ризики до реальних випадків корупції під час вступної кампанії 2022 року, залежить від доброчесності та відповідальності керівників закладів вищої освіти: наскільки ці керівники будуть здатні втримати під контролем як розроблення порядку прийому у підпорядкованому їм ЗВО, так і хід вступної кампанії. Це стосується, передусім, таких форм вступних випробувань, як індивідуальна усна співбесіда чи творчий конкурс, а також оцінювання мотиваційних листів. 

Тому звертаюся до керівників закладів вищої освіти та голів приймальних комісій. Доля цьогорічних випускників та відповідно нашої країни значною мірою у ваших руках. Адже насамперед саме від вас, вашої доброчесності та відповідальності цьогоріч залежить прозорість та об’єктивність вступної кампанії й забезпечення рівного та справедливого доступу до освіти всіх абітурієнтів. 

А від цього залежить, яка частина нашого молодого та перспективного покоління повернеться з-за кордону додому або вирішить залишитися в Україні. 

Ми проаналізували основні корупційні ризики вступу 2022 року, надаємо їх перелік та роз’яснення до них.

 

ОСНОВНІ КОРУПЦІЙНІ РИЗИКИ ВСТУПУ 2022:

1) Керівник самостійно затверджує Правила прийому на навчання та Положення про приймальну комісію закладу вищої освіти.

Якщо минулого року правила прийому на навчання для здобуття вищої освіти та положення про приймальну комісію затверджувала вчена рада закладу, то цьогоріч таким правом наділений лише керівник (пункти 2,4 розділу 1 Порядку).  

2)  Вступ для здобуття ступенів вищої освіти за кошти фізичних або юридичних осіб лише за результатом розгляду мотиваційних листів

БАКАЛАВР

Для вступу на перший курс для здобуття ступеня бакалавра на основі повної загальної середньої освіти за кошти фізичних або юридичних осіб можуть використовуватися результати тільки розгляду мотиваційних листів (пункт 3, розділ 7 Порядку).

Це правило діє для всіх спеціальностей  окрім спеціальностей галузей знань 05 «Соціальні та поведінкові науки», 06 «Журналістика», 07 «Управління та адміністрування», 08 «Право», 12 «Інформаційні технології», 22 «Охорона здоров’я», 24 «Сфера обслуговування», 28 «Публічне управління та адміністрування», 29 «Міжнародні відносини», спеціальності 035 «Філологія» (за винятком спеціалізацій з української, кримськотатарської мови та літератури, фольклористики) та спеціальностей, для яких передбачено проведення творчого конкурсу  (пункт 3, розділ 7 Порядку).

МОЛОДШИЙ БАКАЛАВР

Для вступу на перший курс для здобуття ступеня молодшого бакалавра на основі повної загальної середньої освіти за кошти фізичних або юридичних осіб, можуть використовуватися результати тільки розгляду мотиваційних листів (пункт 4, розділ 7 Порядку).

Це правило діє для всіх спеціальностей, окрім спеціальностей галузей знань 05 «Соціальні та поведінкові науки», 06 «Журналістика», 07 «Управління та адміністрування», 08 «Право», 12 «Інформаційні технології», 22 «Охорона здоров’я», 24 «Сфера обслуговування», 28 «Публічне управління та адміністрування», 29 «Міжнародні відносини», спеціальності 035 «Філологія» (за винятком спеціалізацій з української, кримськотатарської мови та літератури, фольклористики) та спеціальностей, для яких передбачено проведення творчого конкурсу.

МАГІСТР

Для вступу для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра, магістра (освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста) за кошти фізичних або юридичних осіб зараховуються результати фахового іспиту або тільки результати розгляду мотиваційних листів.

Це правило діє для всіх спеціальностей, окрім спеціальності 081 «Право» та 293 «Міжнародне право», спеціальності галузей знань 05 «Соціальні та поведінкові науки», 06 «Журналістика», 07 «Управління та адміністрування», 28 «Публічне управління та адміністрування», 29 «Міжнародні відносини» (крім спеціальності 293 «Міжнародне право»). (пункт 3, розділ 7 Порядку).

Можливість вступати лише за результатами розгляду мотиваційних листів містить кілька корупційних небезпек. Адже єдиних критеріїв оцінювання мотиваційних листів немає, їх розробляє голова приймальної комісії. Тому критерії оцінювання та саме оцінювання мотиваційних листів можуть бути дуже суб’єктивними. Розгляд мотиваційних листів здійснюється Приймальною комісією без присвоєння їм конкурсних балів.

Крім того, виникає нерівність між абітурієнтами щодо підготовки мотиваційних листів. Адже в соціальних мережах вже з’являються “фахівці”, які за грошову винагороду готові навчити, як писати належні мотиваційні листи або написати їх за абітурієнта. Також можливі домовленості між абітурієнтом та приймальною комісією щодо написання мотиваційного листа безпосередньо працівником закладу освіти або членом приймальної комісії (пункт 11, розділ 7 Порядку).

3) Відсутні вимоги до критеріїв оцінювання та рейтингування мотиваційних листів

У порядку вступу 2022 зазначається, що розгляд мотиваційних листів здійснюється Приймальною комісією без присвоєння їм конкурсних балів (пункт 2 розділ IX Порядку). 

Вимоги до мотиваційних листів визначаються Правилами прийому закладу освіти (пункт 1 розділ V  Порядку). 

Можлива недоброчесна боротьба та створення корупційних ризиків при вступі на контракт за результатами розгляду мотиваційних листів.

Під час формування рейтингових списків вступників, якщо пріоритетність заяв не використовується (вступ на місця за кошти фізичних або юридичних осіб), то при однакових конкурсних балах для впорядкування вступників використовуються результати розгляду мотиваційних листів. Якщо побудова рейтингового списку здійснюється без конкурсних балів та пріоритетностей, то вступники впорядковуються тільки на основі розгляду мотиваційних листів приймальною комісією. Саме тут закладено величезні корупційні ризики, адже як без виставлення балів приймальна комісія буде складати рейтинги мотиваційних листів (пункт 2, розділ 9 Порядку).

4) Вступ для здобуття ступенів вищої освіти на окремі спеціальності лише за результатом творчих конкурсів.

МОЛОДШИЙ БАКАЛАВР ТА БАКАЛАВР

 Для конкурсного відбору осіб, які на основі повної загальної середньої освіти вступають на перший курс для здобуття ступеня молодшого бакалавра, бакалавра зараховуються результати тільки творчого конкурсу зі спеціальностей, для яких він проводиться. 

Це, зокрема такі спеціальності: 017 Фізична культура і спорт, 021 Аудіовізуальне мистецтво та виробництво, 022 Дизайн (за спеціалізаціями «Графічний дизайн», «Дизайн одягу (взуття)», «Дизайн середовища», «Промисловий дизайн»), 023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація, 024 Хореографія, 025 Музичне мистецтво, 026 Сценічне мистецтво, 191 Архітектура та містобудування.

Перелік творчих конкурсів для вступу на навчання для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра, бакалавра на відкриті, фіксовані та небюджетні конкурсні пропозиції на основі повної загальної середньої освіти визначено в додатку 4 Порядку (пункти 3, 4 розділ 7 Порядку). 

  • Для цих спеціальностей зростає ризик, зокрема суб’єктивності оцінювання, можливості для членів приймальної комісії “правильно” оцінити необхідних абітурієнтів.

5) Голова приймальної комісії розробляє та затверджує  програми творчих конкурсів, структуру оцінки та порядок оцінювання, програми інших вступних випробувань, критерії оцінювання мотиваційних листів. 

Про це зазначається у пункті 11, розділу 7 Порядку. 

Минулого року таким правом був наділений теж лише голова приймальної комісії. На нашу думку, це було й залишається корупційним ризиком, який цьогоріч через запровадження вступу за розглядом мотиваційних листів на контракт лише підвищується. 

 Адже керівник ЗВО може призначити головою приймальної комісії та до її складу “вигідних” йому науково-педагогічних працівників або таких працівників, які через страх втратити роботу чи надбавки до заробітної плати, премії та інші привілеї, “ввійти у немилість” до керівника тощо лояльно ставитимуться до фактів недоброчесності під час вступу до ЗВО. 

6) Дистанційна перевірка творчих або фізичних здібностей абітурієнтів під час творчого конкурсу за рішенням закладу освіти.  

Це визначено в пункті 5, розділу 1 Порядку.

Це певним чином дозволяє вступати тим абітурієнтам, які знаходяться за кордоном, або не мають змоги доїхати до закладу освіти з об’єктивних причин.

Але водночас виникає суб’єктивний фактор, як повноцінно та об’єктивно можна перевірити здібності абітурієнта в дистанційному форматі.

Тому це корупційні ризики як для абітурієнтів, так і для працівників закладів вищої освіти, можливе недоброчесне оцінювання учасників творчих конкурсів і відповідно їхнього вступу.  

7) Корупційні ризики під час зарахування іноземних абітурієнтів. 

Пунктом 3 розділу 14 визначено, що прийом іноземних абітурієнтів на навчання може проводитись очно та/або дистанційно. Проте брати участь у дистанційному прийомі можуть ті іноземці, які, зокрема отримали запрошення на навчання, зареєстроване в Автоматизованій системі «Електронний журнал» уповноваженого Міністерством освіти і науки України державного підприємства та комплекс послуг з інформаційної та консультаційної підтримки. Наразі не визначено, що це за підприємство, на яких умовах воно буде здійснювати реєстрацію іноземних студентів у системі.  

Також для організації дистанційного набору іноземних громадян на навчання для здобуття вищої освіти заклад освіти укладає угоду з партнерською організацією-резидентом країни походження вступників. Предметом угоди є надання послуг з ідентифікації особи, верифікації оригіналів документів вступників, організації прийому заяв вступників в електронній формі, надання приміщень і технічних засобів для проведення консультацій і вступних випробувань закладом вищої освіти у дистанційному форматі. Ці організації, зокрема мають забезпечувати контроль дотримання вимог доброчесності під час складання вступного іспиту для іноземців. Але хто саме буде перевіряти доброчесність організації-резидента, з якою заклад має укласти угоду, крім того, керівник закладу свідомо може обрати недоброчесну організацію, щоб за домовленістю здійснювати вступну кампанію недоброчесно. Також незрозумілим залишається, що це за інформаційні та консультаційні послуги, чи будуть вони платними для абітурієнта. Який розмір цієї оплати та інші запитання.

Через війну кількість іноземних студентів для вступу в Українські ЗВО може зменшитися. Водночас їм надаються незрозумілі послуги та умови, які містять корупційні ризики. 

Навіть якщо вже затверджені програми та критерії оцінювання містять прогалини для корупційних дій під час вступних випробувань, навіть якщо не всі працівники прагнуть доброчесності, діями керівника можна мінімізувати ці ризики. 

Наприклад, визначити здійснювати відеозйомку відповідей кожного абітурієнта під час індивідуальної усної співбесіди, а також творчого конкурсу там, де це можливо, встановити вимогу перевіряти на наявність плагіату мотиваційні листи тощо. Також варто обмежити організацію індивідуальної усної співбесіди в дистанційній формі. Також до 1 червня є час та можливість зробити максимально прозорими критерії оцінювання мотиваційних листів. 

 

КОРУПЦІЙНІ РИЗИКИ ПІД ЧАС ВСТУПУ ВІДКРИВАЮТЬ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ УХИЛЕННЯ ВІД МОБІЛІЗАЦІЇ

Студентам надається відстрочка від мобілізації під час навчання, тому дехто може скористатися можливістю корупційного вступу.

Адже відповідно до статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку” не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти. Тому вже сама собою ця умова може шалено збільшити вступний конкурс, оскільки, щоб отримати відстрочку від призову, здобувачі освіти-чоловіки, які до цього не планували здобувати фахову передвищу або вищу освіту, можуть ухвалити рішення про вступ, відповідно кількість абітурієнтів зросте, зросте й конкурс на одне місце. Особливо може зрости корупційна боротьба за контрактні місця на спеціальності, де дозволено вступати без національного мультипредметного тесту за розглядом результатів мотиваційних листів або творчих конкурсів. 

 

ЗНО – ЄДИНИЙ НАДІЙНИЙ ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РІВНОГО ВСТУПУ

На державному рівні проводиться робота, щоб забезпечити максимально справедливу вступну кампанію та мінімізувати корупційні ризики в умовах війни. 

Оскільки наразі організаційно провести ЗНО неможливо та небезпечно, було визначено форму вступного випробування у вигляді національного мультипредметного тесту (НМТ), який наближений до ЗНО. Звичайно, НМТ не зможе замінити ЗНО у повному обсязі та в жодному разі не має надалі цього робити. 

Саме ЗНО – найнадійніший та перевірений роками інструмент, який забезпечує можливість рівного доступу до вищої освіти для всіх абітурієнтів, враховуючи лише їхні знання, а не якісь інші “критерії”. 

Як і ЗНО національний мультипредметний тест  все ж дозволяє завдяки таємності завдань, виконанню їх у спеціальних екзаменаційних центрах та спеціальній комп’ютерній програмі під наглядом інструкторів зменшити недоброчесну поведінку абітурієнтів, приймальної комісії та керівників ЗВО. 

Запровадження мотиваційних листів, індивідуальні усні співбесіди, творчі конкурси повертають нас до старого формату вступних іспитів. Ці механізми надзвичайно небезпечні тим, що можуть повернути нас до корупційного та необ’єктивного способу зарахування до ЗВО, демотивувати молодь та знищити сенс розвитку та здобуття української освіти загалом.

 

НЕОБХІДНИЙ ЗАХИСТ АНТИКОРУПЦІЙНИХ УПОВНОВАЖЕНИХ

Антикорупційний уповноважений – це посадова особа, яка  відповідає за формування та ефективність системи запобігання та виявлення корупції у кожному закладі вищої освіти. Уповноважені з питань запобігання та виявлення корупції діють на основі статті 13-1 Закону України “Про запобігання корупції” в усіх інституціях, що належать до сфери управління державних органів, зокрема і в закладах вищої освіти.

Днями НАЗК спільно з Асоціацією юридичних клінік України презентувало дуже важливі напрацювання у вищій освіті проєкту “Антикорупційний комплаєнс у вишах: від визначення ризиків до їх подолання”. Зокрема надали дослідження оцінки корупційних ризиків у вищій освіті, дослідження професії антикорупційного уповноваженого ЗВО. Проєкт Асоціації юридичних клінік впроваджувався за підтримки проєкту USAID “Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні “ВзаємоДія” (SACCI).

Але робота над аналізом та мінімізацією корупційних ризиків вступної кампанії наразі ще триває. Я також долучився безпосередньо до аналізу корупційних ризиків вступної кампанії та їх презентації під час онлайн конференції “Антикорупція у вищій освіті” в межах проєкту. Хочу зазначити, що роль антикорупційних уповноважених надзвичайно важлива для закладу вищої освіти. Адже вони здійснюють організацію та контроль антикорупційної діяльності у ЗВО, інформують та забезпечують обізнаність щодо дотримання законодавства щодо запобігання корупції, розглядають повідомлення про порушення вимог антикорупційного закону, управління корупційними ризиками у діяльності організації та здійснюють повноваження у сфері захисту викривачів.

Але хочу наголосити, що антикорупційні уповноважені підпорядковуються керівнику ЗВО, що створює безсумнівний конфлікт інтересів та суттєві ризики для антикорупційного уповноваженого. На мою думку, надзвичайно потрібні законодавчі інструменти захисту антикорупційних уповноважених, аби недоброчесний керівник не міг звільнити антикорупційного уповноваженого, не міг “підкупити” його тощо. Також необхідно продовжувати моніторинг та аналіз правил прийому закладів вищої освіти.

Тому ще раз наголошую, що доля вищої освіти та наших абітурієнтів насамперед у руках кожного керівника та працівників кожного ЗВО.

 

Українські діти потребують психологічної допомоги

Війна, зміна звичного розпорядку дня та умов життя, розлука з батьками, іншими близькими або їх смерть, втрата друзів, насилля щодо дітей чи їхніх рідних та близьких, бомбування, повітряні тривоги, переїзд в інше місце чи країну, невідомість та інші негативні фактори – усе це шкодить психологічному стану дитини. 

Більшість батьків зараз заклопотані, війна не дає можливості приділити увагу дітям, поговорити з ними, обережно розпитати про настрій дітей, проблеми. Дуже важливо мати у родині довірливі стосунки, щоб відверто говорити з дитиною і мати можливість їй вчасно допомогти. Звичайно, говорити на ці складні і болючі теми треба дуже обережно, розуміючи можливі наслідки.

Просимо батьків звернутися до психолога, адже фактично кожна дитина потребує психологічної допомоги, і не лише дитина, більшість дорослих також зараз переживають стрес та депресію. Просимо педагогів пропонувати й надавати допомогу дітям, незалежно від того, де знаходиться дитина, в Україні чи за кордоном. 

Робота з психологом допоможе вашій дитині та попередить ще більші негативні наслідки війни  в тому числі психологічні. А позбавлятися цих наслідків через декілька років буде набагато важче. Війна залишає важкий слід у наших душах, але ми спільно маємо мінімізувати її негативний вплив на дитину. 

Про  необхідність психологічної допомоги більшості наших дітей свідчать результати опитування, яке було проведено дослідницькою компанією Gradus Research

За їхніми даними, 75% від усіх батьків, які взяли участь в опитуванні, стверджують, що їхні діти демонструють ті чи інші ознаки психотравматизації. 

Найбільш розповсюдженою ознакою “емоційних гойдалок” є швидке та безпричинне коливання настрою від гарного до поганого. Він спостерігається у 45% дітей. На другому місці – підвищений рівень тривожності – у 41% дітей.

Війна вплинула й на фізіологічні потреби дітей, за словами батьків: 

  • 29% дітей мають порушення сну;
  • 10% страждають від нічних кошмарів, 
  • 20% дітей – поганий апетит. 

Також травмівні події війни мають свої наслідки для сприйняття світу та комунікації: 

  • 20% дітей часто згадують та обговорюють пережиті та побачені події;
  • 7% дітей відіграють побачене і пережите у формі гри;
  • у 13% дітей зменшилося або взагалі припинилося бажання спілкуватися з іншими людьми.

Після початку війни:

  • 16% дітей страждають на порушення пам’яті, уваги та здатності навчатися;
  • 13% проявляють спалахи агресії;
  • 6% переживають панічні атаки;
  • а в 3% дітей проявляється саморуйнівна поведінка, тобто в них з’явилися шкідливі звички, вони цілеспрямовано завдають собі ушкоджень).

За результатами цього ж дослідження, дві третини батьків прямо розмовляли з дитиною про війну. Але, на жаль, третина батьків вважають своїх дітей або замалими для такої розмови (найчастіше це стосується дітей до 9 років) або дорослими, які самостійно все розуміють й не потребують батьківських пояснень (найчастіше це стосується дітей, старших 14 років).

Про те, як діти, залежно від їхніх вікових особливостей, реагують на стрес, як із дітьми різного віку говорити про війну та як надати дитині психологічну підтримку – у нашій публікації тут.

Де знайти психологічну допомогу та інформаційні ресурси: 

ТЕКСТОВА ІНФОРМАЦІЯ:

Як допомогти дітям впоратися з тривожністю під час воєнних дій

Також рекомендуємо стежити за Фейсбук-сторінкою психологині Світлани Ройз, яка надає важливі поради для батьків щодо того, як заспокоїти дитину та покращити її психологічний стан.

Психологічні практики для дітей з особливими освітніми потребами на сайті Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук України

ЛИСТИ, ПОСІБНИКИ, РЕКОМЕНДАЦІЇ МОН

ГАРЯЧІ ЛІНІЇ

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини +380 (66) 037 97 08

Національна гаряча лінія для дітей та молоді Громадської організації «Ла Страда-Україна» 

Безоплатна психологічна допомога «ВАРТОЖИТИ»: 5522

Національна гаряча лінія для дітей та молоді зібрала контакти психологів та психотерапевтів, котрі готові надавати безоплатні консультації.

ВІДЕОМАТЕРІАЛИ

Долаємо паніку. 46 вправ і порад, як стабілізуватися під час війни онлайн-зустріч зі Світланою Ройз

Інформаційний комікс від МОН 

Психологічна турбота від Світлани Ройз – добірка відео на сайті МОН щодо того, як подбати про дитину в укритті, як підтримати дитину, якщо родина евакуюється

ПЛАТФОРМИ, САЙТИ, ФОНДИ

Платформа «ВзаємоДія», яка містить розділ «Психологічна допомога» з контактами українських психологів, сервісами пошуку психологічної допомоги тощо. Платформа розроблена в межах Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд»  завдяки Секретаріату Кабміну, Мінцифри, Фонду «Східна Європа» (програма EGAP) та представників організацій громадянського суспільства.

Безоплатні онлайн-групи, консультації від Асоціації психологів України 

Проєкт психологічної підтримки “Поруч” – групи психологічної підтримки. Це спільний проєкт МОН, ЮНІСЕФ, Українського інституту когнітивно-поведінкової терапії та ГО «ВГЦ «Волонтер».

Платформа Tellme: цілодобова платформа, що надає безоплатну психологічну допомогу, зокрема, у разі тривожності, панічних атак, депресії. Розроблена Інститутом когнітивного моделювання.

Ініціатива “УкрЄдність”, яка надає безоплатну психологічну допомогу. У команді працює понад 50 перевірених психологів – волонтерів. 

Фонд “Маша” спільно з центром нейропсихології “Рівновага” надає безоплатну психологічну підтримку для дітей та дорослих.

ЧАТ-БОТИ

Телеграм-канал “Підтримай дитину”, який запустили педагоги та дитячі психологи за підтримки Міністерства освіти і науки. 

Чат-бот ГІ «Марш жінок», де можна знайти психологічну допомогу 24/7.

Чат-бот “Друг. Перша допомога”– бот першої психологічної допомоги.

ДОВІДНИКИ

«Довідник безбар’єрності», розділ «У воєнний час» – у правому верхньому кутку. Обравши в цьому розділу тему “Батьки з дітьми”, ви знайдете багато корисних порад, як допомогти дитині у тривожній ситуації, як підтримати дитину в дорозі тощо.

Довідник контактів організацій і установ, які надають допомогу в умовах воєнного стану 

Національний мультипредметний тест замість ЗНО – запитання та відповіді

Через відсутність можливості проводити ЗНО у звичному форматі у зв’язку з війною лише цьогоріч для вступу на основі повної загальної середньої освіти на бюджетні місця першого курсу бакалаврату замість нього абітурієнти складатимуть національний мультипредметний тест (НМТ). 

Це передбачено Порядком прийому для здобуття вищої освіти в 2022 році .

Реєстрація тих, хто планує здобувати вищу освіту, завершилася ще 19 квітня. Але в майбутніх абітурієнтів та їхніх батьків продовжують виникати запитання щодо того, якими будуть завдання тесту, які теми необхідно готувати, як оцінюватиметься тестування, де вступники його складатимуть тощо. 

Ми підготували роз’яснення з відповідями на ці та інші запитання. Матеріал створений на основі публікацій Українського центру оцінювання якості освіти та Порядку прийому для здобуття вищої освіти в 2022 році.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ

1. Як і де можна складати національний мультипредметний тест? Чи можна складати тест за кордоном?

Кожен абітурієнт складатиме тест очно в комп’ютерному форматі в тимчасових екзаменаційних центрах у безпечних регіонах України. Це будуть спеціально відведені для цього заклади освіти, в яких будуть створені комп’ютерні класи та працюватимуть інструктори. 

Якщо абітурієнт знаходиться на тимчасово окупованій території, щоб скласти тест, за можливості йому слід виїхати на підконтрольну Україні територію. 

Особи, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія, територія населених пунктів на лінії зіткнення або які переселилися з неї після 01 січня 2022 року, можуть проходити вступні випробування у формі індивідуальної усної співбесіди замість національного мультипредметного тесту та в разі отримання кількості балів за кожний з предметів не менше ніж встановлений закладом вищої освіти мінімальний рівень допускаються до участі в конкурсному відборі під час вступу для здобуття вищої освіти на основі повної загальної середньої освіти. Такі особи беруть участь у конкурсному відборі за результатами індивідуальної усної співбесіди або національного мультипредметного тесту. Якщо громадяни України з-поміж таких осіб допущені до конкурсного відбору на відкриту або фіксовану конкурсну пропозицію, вони беруть участь у конкурсному відборі в межах квоти-2 на місця державного або регіонального замовлення (крім випадку, якщо в заяві зазначено: «Претендую на участь у конкурсі виключно на місця за кошти фізичних та/або юридичних осіб, повідомлений про неможливість переведення в межах вступної кампанії на місця державного або регіонального замовлення») (пункт 4 розділ 8 Порядку прийому). 

За кордоном НМТ можна буде скласти у спеціальних тестових пунктах, де з учасниками працюватимуть українськомовні педагоги, навчені українськими експертами. Міністр освіти і науки підписав наказ від 19.05.2022 р. №465, який затверджує перелік закордонних пунктів для проведення НМТ. Провести тестування заплановано в таких країнах: Австрія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Данія, Естонія, Ірландія, Іспанія, Італія, Латвія, Литва, Молдова, Нідерланди, Німеччина, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Угорщина, Франція, Хорватія, Чехія і Швеція. Принципово важливою є часова синхронізація проведення тесту. Тому організувати процес складання НМТ в Америці, Австралії чи Азії неможливо. 

Тому очікуємо на розроблений механізм процедури складання НМТ за кордоном.

Слідкуйте за оновленнями інформації на сайтах УЦОЯО та МОН.

2. Коли відбудеться тестування та скільки буде сесій НМТ?

Буде три сесії НМТ: основна, додаткова та спеціальна. Згідно з наказом МОН від 12 травня №434, основна сесія відбуватиметься з 18.07 по 10.08. 2022 року, додаткова сесія – з 16.08 по 20.08. 2022 року. Спеціально організована сесія національного мультипредметного тесту відбуватиметься з 12.09. по 16.09.2022 року. 

Реєстрація електронних кабінетів вступників, завантаження необхідних документів розпочинається 01 липня.

3. Скільки часу відводиться на тестування?

На тестування відводиться 120 хвилин.

4. Чи потрібно підтверджувати намір  складати НМТ після реєстрації на тест? Чи можна змінити місце проходження тестування?

Так. Відповідно до наказу МОН №434 від 12.04.2022 р. щодо організації та проведення НМТ, з 20 травня по 7 червня абітурієнт на своїй Інформаційній сторінці учасника НМТ зможе підтвердити бажання складати НМТ в основній сесії, а з 21 червня по 7 липня – обрати назву населеного пункту, де йому буде зручно складати НМТ під час основної сесії. Підтвердити бажання брати участь у додатковій сесії можна буде на Інформаційній сторінці з 08.07 по 12. 07. 2022 року, а з 01.08.2022 по 10.08.2022 – обрати населений пункт для проходження НМТ під час додаткової сесії.  З 01.09.2022 по 07.09.2022 абітурієнт зможе обрати населений пункт для проходження НМТ під час спеціальної сесії.

5. Як абітурієнту зайти на свою інформаційну сторінку?

Ті, хто ще до початку війни зареєструвалися для участі в ЗНО  й отримали сертифікат учасника ЗНО, – можуть заходити на свою Інформаційну сторінку за номером і PIN-кодом, які розміщені на сертифікаті, щоб отримувати актуальну інформацію щодо своїх подальших дій. 

Через зміни у процедурі проведення тестування, сертифікати ЗНО учасникам не надсилатимуть. Тому тим, хто не має такого сертифіката, УЦОЯО надіслано смс-повідомлення із  номером і PIN-кодом для входу на свою Інформаційну сторінку.

Якщо ж учасники помилилися, вказуючи номер свого мобільного телефону, і найближчим часом не отримають відповідні смс-повідомлення, то з 12 до 19 травня зможуть зателефонувати на спеціальну «гарячу лінію» і дізнатися про логін і пароль.

Щоб дізнатися номер “гарячої лінії” для уточнення даних для входу на Інформаційну сторінку, а також не пропустити важливі повідомлення – слідкуйте за інформацією на сайті УЦОЯО.

6. Що робити абітурієнту, якщо під час складання тесту буде повітряна тривога?

Абітурієнт зможе перервати проходження тестування і буде переведений на час тривоги в безпечне місце. Після завершення тривоги абітурієнт продовжить складати тест з тієї хвилини, на якій він завершив.

7. Чи зараховуються для вступу сертифікати ЗНО минулих років?

Так. Для конкурсного відбору осіб, які на основі повної загальної середньої освіти вступають на перший курс для здобуття ступеня бакалавра, зараховуються: бали національного мультипредметного тесту з української мови (перший предмет), математики (другий предмет) та історії України (третій предмет), або бали зовнішнього незалежного оцінювання 2019-2021 років з трьох конкурсних предметів (у будь-яких комбінаціях), передбачених Правилами прийому в один з цих років для відповідних спеціальності (спеціалізації, предметної спеціальності, конкурсної пропозиції) та джерела фінансування, або тільки творчого конкурсу зі спеціальностей, для яких він проводиться, або вступного іспиту для іноземців (предмети визначаються Правилами прийому). Результати зовнішнього незалежного оцінювання 2019-2021 року з української мови та літератури/української мови, математики чи та/або історії України за бажанням вступника можуть бути зараховані замість відповідних предметів національного мультипредметного тесту, якщо різниця балів національного мультипредметного тесту та зовнішнього незалежного оцінювання з відповідного предмету не перевищує 15 балів (пункт 3 розділ 7 Порядку прийому).

СКЛАДНИКИ НМТ

Тест складатиметься з 60 завдань трьох блоків – 20 завдань з української мови, 20 з математики та 20 – з історії України. Він триватиме 120 хвилин.

Завдання НМТ відповідатимуть змісту програм ЗНО з навчальних предметів і будуть аналогічними до тих, які використовуються у ЗНО. 

8. Якими будуть завдання з української мови?

За інформацією УЦОЯО, завдання відповідають чинній програмі з української мови. Звертаємо увагу, що завдань з української літератури під час тесту не буде, тому готувати програму в частині літератури для тесту не потрібно.

Завдання з української мови включають теми: 

  • «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія»;
  • «Лексикологія. Фразеологія»;
  • «Будова слова. Словотвір»;
  • «Морфологія»;
  • «Синтаксис»;
  • «Стилістика»;
  • «Розвиток мовлення».

Кількість завдань з того чи іншого розділу мовознавства загалом відповідає тому, що характеризує зміст тестів ЗНО з української мови. Але розділам «Стилістика» та «Розвиток мовлення» приділено дещо менше уваги через комп’ютерний формат тестування. Завдань, які передбачають надання відкритої письмової короткої та розгорнутої відповідей не буде, лише тести.

 Усього з української мови буде 20 завдань:

  • 15 з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох або п’яти варіантів. 
  • 5 завдань на встановлення відповідності (потрібно буде встановити по 4 «логічні пари»).
9. Якими будуть завдання з математики?

За інформацією УЦОЯО, завдання з математики будуть відповідати чинній програмі ЗНО з математики, яка охоплює всі теми з алгебри й геометрії, що вивчалися у шкільному курсі.

Це:

  • «Числа і вирази»;
  • «Рівняння, нерівності і їх системи»;
  • «Функції»;
  • «Ймовірність випадкової події, вибіркові характеристики (середнє значення), аналіз діаграм та графіків»;
  • «Планіметрія»;
  • «Стереометрія».

Усього з математики буде 20 завдань:

  • 14 завдань з вибором однієї правильної відповіді з п’яти запропонованих варіантів;
  • 4 завдання на встановлення відповідності (потрібно встановити по 3 «логічні пари»);
  • 2 завдання відкритої форми з короткою відповіддю (неструктуровані завдання).

Здебільшого завдання відповідають програмі рівня стандарту. Зверніть увагу, що завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю не буде. Кожен учасник тестування зможе скористатися надрукованими довідковими матеріалами, із якими пропонується ознайомитися заздалегідь (тут). Також для розв’язання завдань упродовж тестування можна буде користуватися чернеткою.

10. Якими будуть завдання з історії України?

За інформацією УЦОЯО, завдання будуть відповідати чинній програмі ЗНО з історії України. Але звертаємо увагу, що завдання стосуватимуться лише історичного періоду: «Історія України 1914 р. – початку ХХІ ст.».

Тест охоплює такі теми: 

  • Україна в роки Першої світової війни;
  • Початок Української революції;
  • Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності; 
  • Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні;
  • Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні;
  • Західноукраїнські землі в міжвоєнний період;
  • Україна в роки Другої світової війни;
  • Україна в перші повоєнні роки;
  • Україна в умовах десталінізації;
  • Україна в період загострення кризи радянської системи;
  • Відновлення незалежності України;
  • Становлення України як незалежної держави;
  • Творення нової України.

Усього з історії України буде 20 завдань: 

  • 15 завдань з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох варіантів;
  • 5 завдань на встановлення відповідності (де потрібно встановити по 4 «логічні пари»).

ЯК ОЦІНЮВАТИМУТЬСЯ ЗАВДАННЯ

Завдання оцінюватимуться відповідно до схеми нарахування балів, яка застосовується в ЗНО. Кількість набраних балів за правильно виконані завдання учасник знатиме після виконання блоків НМТ. За виконання кожної складової тесту учасник після завершення тестування отримає окремий результат. За тестовий блок з української мови максимально можна буде набрати 35 балів, з математики – 30, з історії України – 35. Пізніше результат кожного блоку буде переведено в шкалу 100-200 балів. Для отримання результату за шкалою 100-200 достатньо набрати хоча б один тестовий бал. Нижче пояснюємо, як із кожного предмету нараховуватимуться бали залежно від типу завдання.

11. Як оцінюватимуться завдання з української мови?

З 15 завдань із вибором однієї правильної відповіді з чотирьох або п’яти варіантів кожна правильна відповідь оцінюватиметься в один бал. Тобто за ці завдання можна буде набрати  від 0 до 15 балів. 

З 5 завдань на встановлення відповідності (де потрібно буде встановити по 4 «логічні пари») за  кожну правильно встановлену логічну пару нараховується 1 бал. Тобто за ці завдання можна буде набрати від 0 до 20 балів.

Разом за тестовий блок з української мови можна буде набрати від 0 до 35 балів.

12. Як оцінюватимуться завдання з математики?

На завдання з вибором однієї правильної відповіді за кожну правильну відповідь буде нараховано – по 1  тестовому балу (максимальна кількість балів, яку можна отримати за цей блок завдань – 14), в завданнях на встановлення відповідності  – по 1 тестовому балу за кожну правильно визначену логічну пару (максимальна кількість балів, яку можна отримати за цей блок завдань – 12) та по 2 бали за кожну правильну коротку відповідь (максимальна кількість балів, яку можна отримати за цей блок завдань – 4). Разом за тестовий блок із математики можна отримати від  0 до 30 балів.

13. Як оцінюватимуться завдання з історії України?

За кожну правильну відповідь на завдання з вибором однієї правильної відповіді буде нараховано по 1 тестовому балу, максимальна кількість балів, яку можна отримати за цей блок завдань – 15. За кожну правильно визначену логічну пару в завданнях на встановлення відповідності також буде нараховано по 1 тестовому балу, максимальна кількість балів, яку можна отримати за цей блок завдань – 20. Разом за тестовий блок з історії України можна отримати від  0 до 35 балів.

ЯК ГОТУВАТИСЯ ДО НМТ: РЕКОМЕНДАЦІЇ УЦОЯО

14. Як підготуватися до виконання завдань тесту з української мови?

Продовжувати шкільне дистанційне або очне навчання, залежно від того, яке навчання організував ваш заклад в умовах воєнного стану. Крім цього можна переглядати уроки Всеукраїнської школи онлайн

Для самостійного тренування доречно використовувати:

  • тести минулих років, розміщені в розділі «Підготовка. Тести минулих років», обравши закладки «Українська мова і література» та «Українська мова»;
  • відеороз’яснення до завдань ЗНО минулих років: Пробне ЗНО-2020; Пробне ЗНО-2021(відео №2, відео №3); Підготовка до ЗНО-2021;
  • короткі тематичні тести в  онлайн-тестувальнику з української мови на сайті Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти;
  • телеграм-бот, що допоможе організувати навчання онлайн;
  • інші ресурси, які допоможуть повторити мовні теми, а також призвичаїтися до роботи в середовищі онлайн-тестувальників.
15. Як підготуватися до виконання завдань тесту з математики?

Продовжувати шкільне дистанційне або очне навчання, залежно від того, яке навчання організував ваш заклад в умовах воєнного стану. Крім цього можна переглядати уроки Всеукраїнської школи онлайн

Для самостійного тренування можна використовувати:

16. Як підготуватися до виконання завдань тесту з історії України?

Продовжувати шкільне дистанційне або очне навчання, залежно від того, яке навчання організував ваш заклад в умовах воєнного стану. Крім цього можна переглядати уроки Всеукраїнської школи онлайн

Для самостійного тренування можна використовувати: 

17. Чи буде можливість ознайомитися з демонстраційним варіантом НМТ?

Так. УЦОЯО вже підготував демонстраційний варіант національного мультипредметного тесту, щоб учасники змогли ознайомитися з форматом тестування заздалегідь. Ознайомитися з демонстраційним варіантом тесту можна тут. Також, щоб відтворити атмосферу НМТ, навчитися розподіляти час на виконання завдань, ви можете попрактикуватися в онлайновій версії НМТ на сайті Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти.

Актуальну інформацію щодо вступних випробувань читайте в окремому розділі на сайті УЦОЯО, також слідкуйте за новинами про вступний іспит на своїй інформаційній сторінці учасника тестування. 

Як зарахувати до першого класу дитину-переселенця

Держава гарантує здобуття загальної середньої освіти в закладі тієї територіальної громади, де зареєстрована особа, зокрема  внутрішньо переміщених дітей,  за найбільш безпечною для дитини формою навчання. 

Заклади освіти в деяких містах уже розпочали прийом документів на зарахування до першого класу. Процедура зарахування відбувається відповідно до “Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти” (Наказ МОН №367 від 16.04.2018). Тобто для багатьох дітей вона пройде за звичною процедурою. Докладніше про неї нагадуємо в нашому тогорічному дописі “Що мають знати батьки про процедуру зарахування в перший клас”, але звертаємо увагу, що цьогорічні дати початку прийому документів можуть відрізнятися від тогорічних.

Водночас через воєнний стан цьогорічна процедура зарахування до першого класу має свої особливості. Адже частина дітей дошкільного віку, які з 1 вересня мають стати школярами, через небезпеку разом із батьками вимушено перемістилися в межах України, частина зовсім втратили дім, тому вони розпочинатимуть навчання в школі за новим місцем перебування. Частина дітей знаходиться разом із батьками за кордоном, і перед батьками постає нелегкий вибір – залишатися за кордоном та зарахувати дитину до місцевої школи країни перебування чи повертатися в Україну. 

Органи управління у сфері освіти місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, зокрема у підпорядкуванні яких перебувають заклади загальної середньої освіти та органи управління у сфері освіти повинні забезпечити та організувати зарахування здобувачів загальної середньої освіти, які вимушено змінили місце проживання (перебування) і проживають (перебувають) в Україні чи за її межами, до закладів освіти (наказ МОН від 28.03.2022 №274 “Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні”).

Про те, коли батькам чи іншим законним представникам дітей-переселенців подавати документи для зарахування в перший клас, які документи подавати, де дізнатися, чи зарахована дитина до закладу освіти, як відновити висновок інклюзивно-ресурсного центру – у нашій публікації.

 

 КОЛИ РОЗПОЧИНАТИ ПОДАВАТИ ДОКУМЕНТИ ДО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Терміни початку подачі документів на зарахування до першого класу встановлює місцева влада. Вона повинна зробити це не пізніше ніж за місяць до дати початку прийому заяв та документів та обов’язково повідомити про це на сайтах органу управління освітою. 

Заклад освіти не пізніше ніж за місяць до початку прийому заяв також має повідомити  про це та оприлюднити графік прийому документів на своєму сайті та/або на інформаційних стендах. Обов’язково має бути оприлюднена інформація про закріплену за закладом територію обслуговування, спроможність закладу освіти (максимальну кількість дітей, яких школа може зарахувати), кількість учнів у кожному класі (пункти 6-7 Порядку).

Не пізніше ніж за 6 місяців до початку прийому заяв органи місцевого самоврядування мають оприлюднити на своєму сайті рішення про закріплення території обслуговування за закладами освіти, тобто за яким закладом освіти закріплені певні вулиці та будинки (пункт 9, розділ 1 Порядку).

 

ЯКІ ДОКУМЕНТИ НЕОБХІДНО ПОДАВАТИ ДЛЯ ЗАРАХУВАННЯ ДИТИНИ-ПЕРЕСЕЛЕНЦЯ ДО 1 КЛАСУ

Зарахування дітей до закладу освіти здійснюється, як правило, до початку навчального року та відповідно до території обслуговування (пункт 6 розділ 1 Порядку). 

Такими, що проживають на території обслуговування закладу освіти, є мешканці, що мають постійну реєстрацію, та зареєстровані внутрішньо переміщені особи. Якщо документи на зарахування до 1 класу подають внутрішньо переміщені особи, але не зареєстровані на цій території, заклад освіти має сприяти їх реєстрації та не відмовляти у прийнятті документів (лист МОН від 16 квітня 2022 р. № 1/4202-22 “Щодо зарахування до 1-го класу закладів загальної середньої освіти”).

Для того, щоб зарахувати переміщену дитину до першого класу, один із батьків, опікунів або інших законних представників у визначені місцевою владою терміни має подати до закладу освіти, який обслуговує територію проживання дитини, заяву.

Заяву на зарахування до першого класу можна подавати особисто, електронною поштою, факсом або іншим зручним способом для заявника (наказ МОН від 28.03.2022 №274).

До  заяви додається:

  • копія та оригінал свідоцтва про народження дитини або документ, що посвідчує її особу;
  • оригінал або копія медичної довідки за формою № 086-1/о.

Водночас наголошуємо батькам, законним представникам дитини-переселенця, що в умовах воєнного стану необхідно надати до закладу освіти один із нижче перерахованих документів:

  • довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
  • довідку про звернення за захистом в Україні;
  • посвідчення біженця;
  • посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист.

Якщо у дитини-переселенця відсутнє свідоцтво про народження або інший документ, що підтверджує особу дитини, вона зараховується до закладу освіти без свідоцтва чи іншого документу, що підтверджує особу дитини. 

Якщо в дитини немає свідоцтва про народження – керівник закладу освіти зобов’язаний невідкладно поінформувати орган опіки і піклування за місцем проживання дитини чи місцеперебуванням закладу освіти, щоб сприяти оформленню свідоцтва (лист МОН від 16 квітня 2022 р. № 1/4202-22).

МЕДИЧНА ДОВІДКА

Зверніть увагу, що відсутність оригіналу або копії медичної довідки за формою № 086-1/о не є підставою для відмови у зарахуванні до 1 класу. 

Оскільки частина переселенців не має змогу вчасно оформити медичні довідки дітей, то просимо узгодити питання щодо термінів надання медичної довідки з керівником закладу освіти. Але довідка обов’язково має бути надана до початку навчального року. 

 

ПРАВО НА ПЕРШОЧЕРГОВЕ ЗАРАХУВАННЯ ДО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Діти, які зареєстровані на території обслуговування закладу освіти як внутрішньо переміщені особи (тобто якщо в дитини або батьків є довідка ВПО) мають право на першочергове зарахування.

Також нагадуємо, що право на першочергове зарахування, окрім зареєстрованих на території обслуговування, мають діти:

  • які є рідними або усиновленими братами, сестрами дітей, які здобувають освіту в цьому закладі;
  • які є дітьми працівників цього закладу освіти; 
  • які є випускниками дошкільного підрозділу цього закладу освіти, якщо такий підрозділ є (пункти 1,2 та підпункт 1 пункту 3, глави 1 розділу 2 Порядку).

 

ЯКЩО ПЕРЕМІЩЕНА ДИТИНА МАЄ ОСОБЛИВІ ОСВІТНІ ПОТРЕБИ

Якщо дитина має особливі освітні потреби та потребує створення інклюзивного класу – за наявності та за бажанням одного з батьків, законних представників дитини до заяви про зарахування може додаватися оригінал або копія висновку інклюзивно-ресурсного центру про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини (підпункт 3 пункт 4 розділ 1 Порядку).

Інклюзивний клас утворюється на період дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, або до моменту виїзду особи з ООП до іншого місця проживання. Тому просимо батьків звернутися до Інклюзивно-ресурсного центру за місцем перебування та оформити відповідну довідку. Адже закладу освіти потрібен час для того, щоб створити інклюзивний клас та запланувати надання додаткових психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять послуг.

Якщо під час воєнного стану висновок, що надавався ІРЦ до введення воєнного стану, було втрачено, батьки (інші законні представники) дитини з ООП можуть отримати копію висновку на порталі АС «ІРЦ» або у відповідному мобільному додатку. Якщо самостійно отримати копію висновку не можливо, батьки (інші законні представники) дитини з ООП можуть звернутися до ІРЦ за місцем тимчасового проживання, отримати копію висновку за допомогою фахівців ІРЦ або провести первинну (повторну) комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи. Про це зазначається у листі МОН № 1/3710-22 від 28.03.2022 року. 

 

ЖЕРЕБКУВАННЯ НА ВІЛЬНІ МІСЦЯ

Порядком зарахування передбачається процедура проведення жеребкування на вільні місця. Тобто якщо в закладі освіти після першочергового зарахування залишилися вільні місця, для тих дітей, чиї батьки, законні представники у встановлені терміни подали заяви на вільні місця, має відбутися жеребкування для зарахування на ці місця. Водночас лист МОН від 16 квітня 2022 р. № 1/4202-22 рекомендує цьогоріч закладам освіти провести зарахування до першого класу без процедури жеребкування. Тобто цього року проводити чи не проводити жеребкування – вирішують заклади освіти.

 

ДЕ ШУКАТИ ІНФОРМАЦІЮ, ЧИ ЗАРАХОВАНА ДИТИНА ДО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ЗА ПРАВОМ ПЕРШОЧЕРГОВОГО ЗАРАХУВАННЯ

Якщо закладу освіти під час першочергового зарахування вистачило місць зарахувати всіх учнів – і тих, які мали право на першочергове зарахування, і тих, які претендували на вільні місця – список зарахованих учнів із зазначенням лише їх прізвищ (першу літеру імені можна додати до прізвища, якщо серед тих, хто подавав заяви, є однофамільці) оприлюднюється винятково в закладі освіти. 

Якщо ж були зараховані тільки ті учні, які мали право на першочергове зарахування, й ще має відбутися жеребкування на вільні місця, впродовж двох робочих днів з дня зарахування дітей на інформаційному стенді закладу освіти, а також на офіційному вебсайті закладу освіти (якщо сайту немає – на вебсайті органу, у сфері управління якого перебуває заклад освіти) оприлюднюється:

  • список зарахованих учнів із зазначенням лише їх прізвищ;
  • оголошення про дату, час, місце і спосіб проведення жеребкування;
  • інформація про кількість вільних місць і прізвища дітей, які претендують на вільні місця;
  • наказ керівника закладу освіти про утворення конкурсної комісії у складі 3 осіб для проведення жеребкування (абзац 2, пункт 2 та пункт 4 глави 1, розділу 2 Порядку).

 

ЯКЩО В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ НЕМАЄ МІСЦЯ ДЛЯ ВСІХ, ХТО ПОДАВ ЗАЯВИ НА ПЕРШОЧЕРГОВЕ ЗАРАХУВАННЯ

Щоб усі діти, які мають право на першочергове зарахування, були зараховані, директор школи може: 

  • за узгодженням із засновником відкрити додатковий клас чи класи, в тому числі інклюзивні чи спеціальні;
  • внести необхідні зміни до організації освітнього процесу; 
  • вивільнити приміщення, що використовуються не за призначенням (зокрема шляхом припинення орендних відносин).

Або директор ініціює ці зміни перед органом, у сфері управління якого перебуває заклад освіти.

Якщо кількість дітей, які мають право на першочергове зарахування, все одно перевищує спроможність закладу освіти, орган, у сфері управління якого перебуває заклад освіти, невідкладно має запропонувати батькам цих дітей перелік закладів освіти, максимально доступних і наближених до місця проживання дитини, а також сприяти зарахуванню дітей до тих закладів, які обрали батьки (пункт 5, глава 1, розділ 2 Порядку).