Головна Блог

Освітній омбудсмен та Інститут соціальної та політичної психології НАПН України співпрацюватимуть з проведення досліджень в галузі освіти

На фото: зліва направо - освітній омбудсмен Сергій Горбачов та директор Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України Микола Слюсаревський

Сьогодні, 12 жовтня, зустрівся з директором Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України, Миколою Слюсаревським. 

Під час зустрічі  домовилися про співпрацю з проведення досліджень в галузі освіти, оскільки Інститут кваліфіковано займається, зокрема, опитуванням громадської думки та проводить дослідження щодо актуальних суспільних тем у різних сферах, зокрема, освітній. Нині ж в Україні бракує освітньої статистики, що перешкоджає повноцінному захисту прав учасників освітнього процесу та вирішенню багатьох проблем освіти, наприклад, відсутність оцінки освітніх втрат під час дистанційного навчання чи кількість витрат на одного учня з різних джерел фінансування. 

Також під час зустрічі мав чудову нагоду передати пану Миколі примірник першої щорічної доповіді освітнього омбудсмена “Дотримання прав в освіті – 2020” й домовитися про співпрацю у підготовці другої щорічної доповіді, в якій плануємо приділити більше уваги проблемам вищої освіти. 

Преміювання педагогічних працівників та керівників закладів освіти – має бути демократичним і прозорим

ЯКІ ДОКУМЕНТИ ВИЗНАЧАЮТЬ ВИПЛАТУ ПРЕМІЙ У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

Виплата премій у закладі освіти регулюється документами, доступ до яких має бути відкритим. 

Йдеться про колективний договір, у якому, відповідно до статті 13 та 97  Кодексу законів про працю України, має міститися інформація про форми й системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат.

Зазвичай частиною колективного договору є Положення про преміювання, у якому зазначаються  критерії преміювання, порядок визначення розмірів премій, нарахування та виплата премій  тощо. 

Колективний договір та положення про преміювання укладається між закладом освіти та профспілковим органом або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом орган, а у разі відсутності такого органу – представники трудящих, які обрані й уповноважені трудовим колективом.

Адже, надаючи роз’яснення заявникам, які зверталися до нас із проблемою нарахування премій, ми запитували про те, чи знайомі заявники з цими документами. На жаль, більшість заявників не була обізнана з ними. А інколи на прохання заявників до керівництва закладу освіти надати ці документи, отримували відмову.

Тому радимо педагогічним працівникам ознайомитися з Колективним договором  та Положенням про преміювання закладу освіти. 

Також рекомендуємо керівникам закладів освіти знайомити з цими документами працівників при прийнятті на роботу під підпис у відповідному наказі, це дозволить уникнути багатьох неприємностей, і періодично знайомити/нагадувати про ці документи на педагогічних радах, зборах колективу тощо. А копії документів розміщувати у вільному доступі для ознайомлення з ними (вебсайт закладу або дошка оголошень тощо).  

 

ДЖЕРЕЛА КОШТІВ, ЯКІ МОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ НА  ПРЕМІЮВАННЯ

Хочемо зауважити, що преміювання здійснюють в межах фонду заробітної плати на поточний бюджетний рік. 

На початку року, зазвичай у січні поточного року затверджується кошторис закладу освіти, у якому визначенні кошторисні призначення на заробітну плату з урахуванням надбавок та доплат. Лише ці кошти можна використати для преміювання, у разі наявності залишків. Виплатити премії за кошти, призначені для придбання товарів та послуг неможливо. 

Заробітна плата педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти та інших типів закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти,  здійснюється за кошти освітньої субвенції, (стаття 1032 Бюджетного кодексу України). А заробітна плата непедагогічного персоналу шкіл, закладів дошкільної та позашкільної освіти здійснюється за кошти місцевих бюджетів. 

Для виплати премій педагогам шкіл можна використовувати й залишки освітньої субвенції за попередні роки. (абзац 2 пункту 6 Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам). 

Нагадуємо, що за даними Міністерства фінансів України та Державної казначейської служби України, станом на 01.07.2021 на рахунках місцевих бюджетів акумульовано 6,827 млрд грн невикористаних залишків коштів освітньої субвенції. Переглянути залишки освітньої субвенції в розрізі місцевих бюджетів можна за посиланням (відбудеться завантаження файлу на ваш пристрій).

Але є умова щодо  використання залишків освітньої субвенції для преміювання, а саме: видатки, пов’язані зі стимулюванням, преміюванням працівників кожної бюджетної установи, здійснюються виключно після ліквідації заборгованості із заробітної плати, строк виплати якої пройшов.

Також на виплату премій можуть використовуватися кошти спеціального фонду бюджету закладу освіти в межах фактичних надходжень та затвердженого фонду оплати праці.  Цей фонд складається з плати за послуги, що надаються закладами освіти, згідно із законодавством, та інші джерела власних надходжень. 

На преміювання працівників установ і закладів освіти, не можуть спрямовуватися  кошти,  передбачені  на  оплату праці вихованців, учнів, зокрема добровільно внесені, перераховані за рішенням самих учнів у фонди закладу освіти (пункт 53 Інструкції про порядок обчислення заробітної                     плати працівників освіти).

 

ОРІЄНТОВНА ПРОЦЕДУРА ВИПЛАТИ ПРЕМІЙ ПЕДАГОГІЧНИМ ПРАЦІВНИКАМ У ЗАКЛАДІ ОСВІТИ 

Якщо заклад освіти обслуговує бухгалтерія управління освіти 

Якщо у закладі освіти відсутня своя бухгалтерія, то для виплати премій керівник закладу має здійснити наступні дії:

  1. Звертається до бухгалтерії управління освіти із письмовим або усним запитом щодо наявності коштів та розміру, які можна направити на виплату премій.
  2. Отримує відповідь на запит від бухгалтерії управління освіти про наявність коштів на премію та розмір суми, яку можна направити на виплату премій у відповідному закладі освіти.
  3. РАЗОМ із профспілковим комітетом визначає умови та розмір преміювання. 

Досвідчені та прогресивні директори радять створювати комісію у закладі освіти, до складу якої обов’язково входять керівник закладу та представник(и) профспілки, можуть входити заступники директора, представники трудового колективу. Така комісія – це приклад демократії прозорості та відкритості у закладі освіти.  

  1. Директор закладу освіти видає наказ про преміювання і передає його в управління освіти. 
  2. Знайомить працівників закладу освіти з наказом про преміювання під підпис.

Якщо заклад освіти має власну бухгалтерію

Якщо заклад освіти має фінансову автономію і власну бухгалтерію та самостійно розпоряджається коштами, то дії керівника наступні:

  1. З’ясовує з бухгалтером закладу освіти фактичний обсяг коштів, які можна направити на виплату премій.
  2. РАЗОМ із профспілковим комітетом визначає умови та розмір преміювання. Може створити комісію, зазначену, у пункті 3 попереднього розділу. Подання на преміювання може робити заступник директора. 
  3. Видає наказ про преміювання.
  4. Знайомить працівників закладу освіти з наказом про преміювання під підпис.

ПРОЦЕДУРА ВИПЛАТА ПРЕМІЙ КЕРІВНИКАМ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ 

Незалежно, від того чи у закладі освіти власна бухгалтерія, чи обслуговується заклад освіти бухгалтерією управління освіти, процедура одна.

За ініціативою та клопотанням профспілкової організації та/або начальника органу управління освітою (департамент, управління, відділ освіти) ініціюється виплата премій керівникам закладів освіти або окремому директору.

Преміювання керівників закладів освіти здійснюється за рішенням органу управління освітою в межах наявних коштів на оплату праці (пункт 4  Постанови Кабміну від 30 серпня 2002 р. № 1298 “Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери“). Профспілкова організація разом з органом управління погоджують розміри премій керівників закладів освіти. Керівник управління освітою видає відповідний наказ, з яким ознайомлює під підпис директорів закладів освіти, які преміюються. 

Самі ж працівники  вищестоящих  органів   управління не можуть преміюватись за  кошти підпорядкованих установ і закладів, які виділяються на їх утримання (пункт 53 Інструкції).

 

КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ ПРИ ВИПЛАТІ ПРЕМІЙ

Якщо у закладі освіти серед працівників є близькі особи – члени сім’ї   керівника закладу освіти, а до таких відносяться близькі особи – чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб’єкта, це визначено у Законі України “Про запобігання корупції”.

То для уникнення конфлікту інтересів при визначенні умов та розміру преміювання, наполегливо радимо керівникам закладів освіти створювати комісію у закладі освіти, до складу якої обов’язково входять керівник закладу та представник(и) профспілки, можуть входити заступники директора, представники трудового колективу. 

Комісія також повинна створюватися й управлінням освітою при преміюванні керівників закладів освіти,  якщо очільник відділу освіти та директор закладу освіти є близькими особами.

Колегіальне рішення щодо преміювання дозволить уникнути конфлікту інтересів.

ЗА ЩО ВИПЛАЧУЄТЬСЯ ПРЕМІЯ

Законодавство України визначає, що за особливі трудові заслуги педагогічні та науково-педагогічні працівники можуть бути нагороджені державними нагородами, представлені до присудження державних премій України, відзначені знаками, грамотами, іншими видами морального та матеріального заохочення (пункт 4 статті 57 Закон “Про освіту”)

Кодекс законів про працю України (пункти 143 та 144) визначає, що до працівників підприємств, установ, організацій можуть застосовуватись будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку. Трудова дисципліна забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.

Як ми зазначали вище, кожен заклад освіти розробляє Положення про преміювання, у якому визначає порядок виплати преміювання та критерії виплати заробітної плати. Виплати здійснюються відповідно до  особистого внеску працівника  в загальні результати роботи.

У положенні може зазначатися, що преміювання здійснюється за підсумками роботи певного періоду (місяць, квартал, рік), до державних та професійних свят, ювілейних дат працівників тощо.

Ми здійснили моніторинг Положень про преміювання закладів освіти на їхніх вебсайтах, і  виокремили типові орієнтовні критерії щодо преміювання:

  • якісну сумлінну працю (якість проведених уроків та занять, використання новітніх технологій в освітньому процесі, участь у суспільно-громадському житті закладу освіти, стан документації, належний рівень виконавської та трудової дисципліни, ефективної роботи з батьками, організація та участь у заходах);
  • сприяння розвитку здібностей учнів (підготовка учнів-переможців учнівських олімпіад-навчальних предметів різних рівнів та конкурсу захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук та інших конкурсах);
  • перемога та участь у професійних конкурсах педагогів;
  • участь у розробці підручників, навчально-методичних посібників, засобів навчання, рекомендацій, авторських навчальних програм тощо.

 

Кожен заклад освіти, шляхом проведення колективних переговорів, може визначити власні критерії щодо нарахування премії й внести їх до Положення про преміювання, яке є частиною колективного договору.

 

ЩОРІЧНА ГРОШОВА ВИНАГОРОДА ТА ДОПОМОГА НА ОЗДОРОВЛЕННЯ

Додаткові виплати для педагогічних та науково-педагогічних працівників передбачені статтею 57 Закону України “Про освіту”.

Щорічна грошова винагорода виплачується педагогічним працівникам в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов’язків. 

Щороку при наданні щорічної відпустки педагогічним і науково-педагогічним працівникам виплачується допомога на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати).

Якщо розмір грошової допомоги може бути меншим за посадовий оклад, то допомога на оздоровлення обов’язково має бути у розмірі посадового окладу. 

РОЗМІР ПРЕМІЙ

Преміювання здійснюють в межах фонду заробітної плати на поточний бюджетний рік. 

Премії, які виплачуються працівникам, максимальними розмірами не обмежуються – це визначається в пункті 53 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти.

Розміри премій визначаються з урахуванням доплат і  надбавок.

ПОЗБАВЛЕННЯ ПРЕМІЙ

За що працівника можуть позбавити премії. 

Якщо на працівника накладено стягнення за порушення трудової дисципліни, то протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються. (стаття 151 Кодексу законів про працю України).
У разі порушення педагогічним працівником академічної доброчесності, упродовж одного року він не може отримувати  будь-які види заохочення, зокрема, премії (пункт 3 частини 5 статті 43 Закону України “Про повну загальну середню освіту”). Ця вимога відсутня у положеннях про преміювання, які ми зустрічали на вебсайтах закладів освіти.

У разі виявлення невідповідності освітньої діяльності закладу освіти вимогам законодавства, зокрема ліцензійних умов, орган, який провів інституційний аудит, визначає строк усунення порушень у роботі закладу освіти, який не може перевищувати одного року. До усунення порушень у роботі закладу освіти до керівника закладу освіти не застосовуються заохочення (премії, інші заохочувальні виплати, нагороди тощо)  – пункт 7 статті 46 Закону України “Про повну загальну середню освіту”).

У положенні про преміювання закладів освіти мають зазначатися умови, за яких працівника може бути позбавлено премії.

Моніторинг Положень про преміювання закладів освіти на їхніх вебсайтах виявив орієнтовні типові  критерії щодо преміювання:

  • прогули;
  • поява на роботі у нетверезому стані;
  • порушення режиму роботи закладу;
  • запізнення та передчасне залишення робочого місця;
  • невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків;
  • недотримання виконавської дисципліни;
  • порушення термінів виконання доручень та завдань; 
  • притягнення до адміністративної або дисциплінарної відповідальності;
  • несвоєчасне або неякісне виконання завдань і своїх посадових обов’язків;
  • порушення трудової, фінансової дисципліни;
  • відсутність результативності у виконанні окреслених задач, низький

рівень виконавчої дисципліни;

  • недбале ставлення до майна закладу;
  • порушення вимог охорони праці та безпеки життєдіяльності; 
  • погіршення рівня освітнього процесу;
  • невиконання правомірних вимог керівника;

 

На нашу думку, варто вносити до Положень про преміювання наступні показники: 

  • рішення суду, за яким певна особа визнана винною у вчиненні булінгу;
  • непоодинокі (три і більше) скарги батьків та здобувачів освіти на низьку якість роботи педагога і підтвердження низької якості роботи працівника шляхом проведення моніторингу якості освіти у закладі. 

Кожен заклад освіти, шляхом проведення колективних переговорів, може визначити власні критерії щодо позбавлення премій і внести їх до Положення про преміювання, який є частиною колективного договору.

РОЗВ’ЯЗАННЯ КОНФЛІКТІВ ЩОДО НАРАХУВАННЯ ПРЕМІЙ

Нарахування та розмір премій – це одне з конфліктних питань у закладах освіти. 

Конфлікти виникають із різних причин – з необґрунтованого розподілу грошових коштів між працівниками закладу освіти, коли керівник не враховує або враховує лише частково внесок працівника у роботу закладу, кількість відпрацьованого часу, розмір посадових окладів тощо.

Інша причина виникнення конфліктів – необізнаність про здобутки іншого працівника, невміння працівників реально оцінити свою роботу та роботу іншої людини, тощо. 

ЯК МОЖНА ЗАПОБІГАТИ ВИНИКНЕННЮ КОНФЛІКТІВ? 

Перш за все, у Положенні про преміювання, необхідно детально розписати конкретні показники та критерії преміювання, порядок визначення розмірів премій і пов’язати їх із показниками якості роботи працівників. Також варто розписати детальні критерії позбавлення премії. 

У положенні має бути обов’язково зазначено, що преміюють працівників у межах затвердженого фонду оплати праці.

Розмір та нарахування премій має обов’язково погоджуватися з профспілкою. Як зазначалося вище, ми радимо керівнику закладу освіти створювати комітет з нарахування та визначення розміру премій, до складу якого обов’язково входять керівник закладу та представник(и) профспілки, можуть входити заступники директора, представники трудового колективу.

Є різні форми роботи щодо ознайомлення педагогічних працівників із розмірами премій. 

Перша – нарахування та розмір премій відомо лише працівнику і публічно не оголошується. Але все одно інформація про розмір премій стає відомою працівникам закладу і спричиняє конфлікти.

Інша – відкритий формат – це оголошення про розмір премій на нараді колективу, педагогічній раді з обґрунтуванням її нарахування та розміру усім працівникам. Деякі директори вивішують наказ про преміювання у відкритому доступі для всіх працівників. Така форма роботи є складнішою, ніж попередня форма, але демократичною  і прозорою  та сприяє об’єктивності розподілу премій, зменшує корупційні ризики й дозволяє мінімізувати конфлікти в колективі. 

Надбавки і доплати педагогічним, науково-педагогічним працівникам

У певних випадках та за певні види педагогічної діяльності крім основної заробітної плати педагогічний працівник може отримувати доплати, надбавки та інші заохочувальні й компенсаційні виплати. 

Додаткова заробітна плата – це грошова винагорода, яка виплачується за понаднормову працю, трудові успіхи та винахідливість або за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, премії.

Іншими заохочувальними та компенсаційними виплатами є винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в межах грантів, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати (стаття 2 Закону України “Про оплату праці”). 

Звертаємо увагу, що в тексті наведені основні, на наш погляд, види доплат і надбавок, а не весь їх вичерпний перелік. Список доплат та надбавок визначається, зокрема, Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти та іншими нормативними документами.

НАДБАВКИ

ЩО ТАКЕ “НАДБАВКИ”, ХТО ТА ЗА ЩО ЇХ ВИПЛАЧУЄ ПЕДАГОГІЧНИМ ПРАЦІВНИКАМ

Керівники закладів освіти мають право  в  межах фонду заробітної плати (фонду оплати праці) встановлювати надбавки, а самим керівникам надбавки затверджуються органами управління. 

Надбавки виконують стимулюючу функцію заробітної плати. Тобто основне призначення надбавок – стимулювати педагогічних працівників підвищувати свою професійну майстерність, працювати краще, проявляти творчий потенціал та креативність. 

Отже, за що встановлюються надбавки?

СТИМУЛЮЮЧІ НАДБАВКИ

Перший вид надбавок – це стимулюючі надбавки, що встановлюються:

  • за високі творчі та виробничі досягнення педагогічного працівника, залежно від особистого внеску кожного працівника;
  • за виконання особливо важливих (термінових) робіт  на  строк  їх  виконання;
  • за складність та напруженість у роботі. 

Максимальний розмір цих надбавок для одного працівника не має перевищувати 50% посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної сітки). Це обмеження не поширюється на працівників національних закладів (установ). Керівник закладу освіти може зменшити або повністю скасувати ці надбавки, якщо якість роботи педагогічного працівника погіршується, він виконує завдання несвоєчасно та порушує трудову дисципліну (підпункт 2 пункт 4 наказу МОН від 26.09.2005 № 557).

НАДБАВКА ЗА ПРЕСТИЖНІСТЬ ПРАЦІ

Другий вид надбавки – це надбавка за престижність праці. Вона не може бути меншою за 5% і не може перевищувати 30% посадового окладу, незалежно від підпорядкування закладів освіти.  Її розмір встановлює керівник закладу в  межах  фонду  оплати праці та на весь обсяг навчального навантаження, що виконує працівник (пункт 1 Постанови Кабміну від 23 березня 2011 р. N 373 “Про встановлення надбавки педагогічним працівникам закладів” ).  

Щодо зменшення надбавки за престижність до освітнього омбудсмена зверталася доволі велика кількість педагогічних працівників. Адже в освітній субвенції закладено середню (розрахункову) заробітну плату вчителя закладу загальної середньої освіти вищої категорії з відповідними нарахуваннями на плановий бюджетний період і надбавкою за престижність 25%. Про проблеми з оплатою праці читайте у наступному розділі. 

НАДБАВКА ПЕДАГОГІЧНИМ ПРАЦІВНИКАМ ІРЦ

З  1  січня  2022 р. надбавка не менше 25% встановлюється     педагогічним    працівникам   інклюзивно-ресурсних   центрів (пункт 1 Постанови Кабміну від 23 березня 2011 р. N 373 “Про встановлення надбавки педагогічним працівникам закладів).

НАДБАВКА ЗА АПРОБАЦІЮ НУШ

Для керівників шкіл, їхніх заступників на посадах педагогічних працівників та вчителів шкіл, у  яких  апробують  державний  стандарт початкової  освіти  відповідно  до  Концепції “Нова українська школа” на період до 2029 року та шкіл, у яких навчання хоча б в одному з початкових класів здійснюватиметься за цим державним стандартом, ця надбавка встановлюється у розмірі не менше 20% (пункт 1 Постанови Кабміну від 23 березня 2011 р. N 373 “Про встановлення надбавки педагогічним працівникам закладів). 

НАДБАВКА В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ З НАВЧАННЯМ МОВАМИ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН

Нараховується вчителям  української  мови  і  літератури  шкіл  з навчанням мовами  національних  меншин у розмірі не менше 20% (пункт 1 Постанови).

НАДБАВКА ЗА ВИСЛУГУ РОКІВ

Також педагогічним працівникам встановлюються надбавка за вислугу років. Вона виплачується щомісяця. Якщо вислуга років становить понад три роки – 10%, понад 10 років – 20%, а понад 20 років – 30% посадового окладу (частина 4 статті 61 Закону України “Про освіту” );

НАДБАВКА ЗА СПОРТИВНІ ЗВАННЯ

За спортивні звання “заслужений тренер”, “заслужений майстер спорту” – виплачується надбавка у розмірі 20%, “майстер спорту міжнародного класу” – 15%, “майстер спорту” – 10% посадового окладу (ставки заробітної плати). Надбавки за почесні та спортивні звання нараховуються працівникам у тому випадку, якщо їхня діяльність за профілем збігається з його почесним або спортивним званням. Якщо є два або більше звань, надбавки встановлюються за одним (вищим) званням. Те, чи відповідає почесне або спортивне звання профілю діяльності працівника на посаді, що він обіймає, визначає керівник закладу освіти (підпункт 2 пункт 4 наказу МОН від 26.09.2005  № 557 ).

НАДБАВКА ЗА ЗНАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

За знання та використання в роботі іноземної мови: однієї європейської – 10, однієї східної, угро-фінської або африканської – 15, двох і більше мов – 25% посадового окладу (ставки заробітної плати). Ця надбавка не встановлюється працівникам, для яких знання іноземної мови передбачено посадою, і це підтверджується відповідним документом (підпункт 2 пункт 4 наказу МОН від 26.09.2005  № 557).

ПІДВИЩЕНА СТАВКА ПОСАДОВОГО ОКЛАДУ  ЗА ПОЧЕСНІ ЗВАННЯ

За  звання  “Вчитель-методист”, “Викладач-методист” ставки заробітної плати і посадові оклади підвищуються на 15%,  а    за звання “Старший вчитель”, “Старший викладач”, “Вихователь-методист”, “Педагог-організатор-методист”, “Старший    вожатий-методист”,   “Практичний   психолог-методист”, “Керівник  гуртка-методист”,  “Старший вихователь” на 10% (підпункт г, пункт 24 Інструкції)

За почесні звання України, СРСР, союзних республік СРСР “народний” – надбавка 40%, “заслужений” – надбавка 20% посадового окладу (ставки заробітної плати) (підпункт 2 пункт 4 наказу МОН від 26.09.2005  № 557);

ДОПЛАТИ

Доплати в основному компенсують педагогічному працівникові заробітну плату за збільшення обсягу роботи, часу її виконання та напруженість роботи. 

Доплати можуть встановлюватися законодавством, засновниками та/або керівником закладу освіти, який  погоджує їх із  профспілковим  комітетом. 

ДОПЛАТИ ЗА ДОДАТКОВУ РОБОТУ

Умовно перший вид доплат, які визначені законодавством – це доплати, що встановлюються педагогічним працівникам за:

  • суміщення  професій (посад); 
  • розширення зони  обслуговування  чи  збільшення  обсягу виконуваної  роботи (вихователям  і помічникам вихователів дитячих дошкільних закладів за перевищення планової наповнюваності  груп); 
  • за виконання поряд з основною роботою обов’язків тимчасово відсутніх  працівників (підпункт 3 пункт 4 наказу МОН  від 26.09.2005  № 557

Що потрібно знати про цей вид доплат?

  • Їхні розміри  та перелік  суміщуваних професій (посад) не обмежуються, але ці доплати не можуть бути більшими, ніж 50% посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки).
  • Вони виплачуються за рахунок і в межах фонду заробітної плати (фонду оплати праці) (підпункт 3 пункт 4 наказу МОН  від 26.09.2005  № 557 та абзац 3 пункту 3 Загальних положень Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти
  • Конкретний розмір цих доплат  встановлюється  за  фактично виконаний обсяг робіт. Доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутнього керівника закладу освіти його штатним заступникам не виплачуються (пункт 52 Інструкції)
  • Вони не встановлюються керівникам закладів освіти, їхнім заступникам, керівникам структурних підрозділів закладів освіти та їх заступникам (підпункт 3 пункт 4 наказу МОН від 26.09.2005  № 557). 

ДОПЛАТА ЗА РОБОТУ В НІЧНИЙ ЧАС

Доплата у розмірі до 40% годинної тарифної ставки (посадового окладу) встановлюється педагогічним працівникам за роботу в нічний час за кожну годину роботи з 10-ї години вечора до 6-ї години ранку (підпункт 3 пункт 4 наказу МОН від 26.09.2005  № 557 ).

ДОПЛАТИ ЗА ОКРЕМІ ВИДИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Умовно другий вид доплат, які визначені законодавством, встановлюються педагогам у співвідношенні до тарифної ставки за такі окремі види педагогічної діяльності:

  • класне керівництво. У підготовчих  та  I-IV  класах закладів загальної середньої освіти – це доплата 20%. У V-XI  (XII) класах  – 25%;
  • перевірку навчальних робіт учнів (зошитів, письмових робіт). У I-IV  класах закладів загальної середньої освіти  – це 15%.  У  V-XI  (XII)  класах – 10-20%. Ця доплата залежить від педагогічного навантаження вчителя;
  • за  керівництво  предметними  (цикловими)  і  методичними комісіями   – 10-15%;
  • за  роботу  в  інклюзивних  класах  (групах)  – 20%. Ця  доплата встановлюється педагогічним працівникам та помічникам  вихователів  тільки  за  години  роботи  у  цих класах (групах);
  • обслуговування комп’ютерної техніки – 10-15%;
  • проведення позакласної роботи з учнями – 10-40% (Додаток до постанови Кабміну від 25 серпня 2004 р. N 1096 та пункт 2 частини 3 статті 24 Закону України “Про повну загальну середню освіту”);

завідування:

  • навчальними (навчально-методичними) кабінетами, ресурсними кімнатами, лабораторіями, спортивними залами чи майданчиками, навчально-дослідними ділянками, кімнатами зберігання зброї, стрілецькими тирами, паспортизованими музеями – 10-15%;
  • кабінетами інформатики та майстернями – 15-20%;
  • структурними підрозділами закладів освіти – 25%;
  • бібліотекою (медіатекою) або за бібліотечну роботу чи роботу з бібліотечним фондом підручників – 5-15% (пункт 2 частини 3 статті 24 Закону України “Про повну загальну середню освіту” ).

ДОПЛАТИ ЗА НАУКОВІ СТУПЕНІ ТА ЗВАННЯ

Також законодавством визначені доплати:

  • за почесні, вчені, спортивні звання, наукові ступені – в розмірі 15-30% посадового окладу (абзац 3, пункту 3 частини 3 статті 24 Закону України “Про повну загальну середню освіту” https://bit.ly/2Gpy0ou);
  • педагогічному працівникові, який пройшов сертифікацію. Він отримує щомісячну доплату в розмірі 20% посадового окладу (ставки заробітної плати) пропорційно до обсягу педагогічного навантаження протягом строку дії сертифіката (пункт 5 стаття 61 Закону України “Про освіту”). 

Частина педагогів, які пройшли сертифікацію мають проблеми як з отриманням відповідної доплати, так і позачерговою  атестацією та присвоєнням відповідних категорій та звань. Тим педагогам, які звернулися до освітнього омбудсмена з відповідним зверненням щодо порушення їх прав, була надана юридична допомога і відновлені їх права як з отриманням доплат, так з позачерговою атестацією. 

Також освітній омбудсмен подав пропозиції до проєкту нового Положення про атестацію педагогічних працівників, у яких запропонував максимально спрощену процедуру позачергової атестації працівників, які пройшли сертифікацію. 

Якщо працівник має вчене звання професора, граничний розмір доплати йому встановлюється в розмірі 33% посадового окладу, а якщо доцента, старшого наукового співробітника, старшого дослідника – у граничному розмірі 25% посадового окладу (ставки заробітної плати). Якщо працівник має науковий ступінь доктора наук – доплата йому встановлюється у граничному розмірі 25% посадового окладу (ставки заробітної плати), а якщо кандидата наук чи доктора філософії – у граничному розмірі 15% посадового окладу (ставки заробітної плати).

Доплати за вчене звання або науковий ступінь встановлюються працівникам, якщо їхня діяльність за профілем збігається з наявним вченим званням чи науковим ступенем. Якщо працівник має два або більше вчених звання або два наукові ступені, доплата встановлюється за одним (вищим) вченим званням, науковим ступенем.

Те, чи відповідає вчене звання та науковий ступінь профілю діяльності працівника на посаді, яку він обіймає, визначає керівник закладу освіти, установи освіти чи наукової установи (підпункт 3, пункт 4 наказу МОН  від 26.09.2005  № 557). 

ДОПЛАТИ ЗА ІНШІ ВИДИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Умовно третій вид доплат – це доплати за інші види педагогічної (навчальної, виховної, методичної, організаційної) діяльності (абзац 1, пункт 3, частина 3 статті 24 Закону України “Про повну загальну середню освіту” ). 

Це означає, що засновник закладу освіти та/або заклад освіти, окрім визначених законом доплат, за трудовим договором та/або посадовою інструкцією, має право встановлювати додаткові види та розміри доплат, підвищення окладів за рахунок власних надходжень (абзаци 6 пункту 3 частини 3 статті 24 Закону України “Про повну загальну середню освіту” ). 

Засновники приватних, корпоративних закладів освіти мають право встановлювати інші розміри та умови оплати праці, винагороди та допомоги для педагогічних працівників (абзац 7, пункту 3, частини 3  24 Закону України “Про повну загальну середню освіту”).

Керівник або засновник закладу освіти не можуть скасовувати визначені законодавством доплати.

ПРОБЛЕМИ ОПЛАТИ ПРАЦІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Через економічні труднощі у зв’язку з коронавірусом ми отримували звернення щодо затримки виплати заробітної плати, зокрема доплат і надбавок та оздоровчих виплат. Засновники деяких закладів освіти обґрунтовували затримку виплати заробітної плати недостатніми фінансовими надходженнями у місцевий бюджет. Також була поширена проблема відсутності виплат педагогічним працівникам за фактично виконану роботу за сумісництвом під час карантину. Засновники та керівники закладів освіти, обґрунтовуючи своє рішення невиконанням працівниками під час карантину основної роботи, не здійснювали виплату за фактично виконану роботу за сумісництвом. 

Погіршують становище щодо виплат надбавок і доплат відсутність прозорості у їхньому призначенні, суб’єктивний вплив на їх виплати керівників закладів освіти та органів управління освітою. 

Причин зменшення надбавок і доплат педагогічним працівникам є кілька:

  • одна із найпоширеніших — неправильний розрахунок освітньої субвенції місцевими органами місцевого самоврядування та органами управління освітою, адже під час нарахування необхідно враховувати багато показників і даних. Виправити помилки, коли вже є затверджений державний бюджет на відповідний рік, доволі важко та задовго.
  • формула освітньої субвенції побудована таким чином, щоб стимулювати місцеву владу та органи управління освітою до оптимізації мережі закладів загальної середньої освіти, більш ефективного використання коштів. Оскільки субвенція не бере до уваги школи та ставки вчителів, а лише кількість учнів, бо саме їм надається освітня послуга, розмір субвенції знижується для шкіл із малою кількістю учнів. Для шкіл, що розташовані в населених пунктах, яким надано статус гірських, наявний окремий коефіцієнт і, відповідно, розрахунок;
  • економія освітньої субвенції для того, щоб використати її наступного року для покращення матеріально-технічного стану закладів загальної середньої освіти. За даними Міністерства фінансів України та Державної казначейської служби України, станом на 01.07.2021 на рахунках місцевих бюджетів акумульовано 6 826,9 млн грн невикористаних залишків коштів освітньої субвенції. Переглянути залишки освітньої субвенції в розрізі місцевих бюджетів можна за посиланням (відбудеться завантаження файлу на ваш пристрій);
  • фінансова неспроможність місцевих громад у забезпеченні заробітних  плат на належному рівні працівників закладів дошкільної та позашкільної освіти, адже їхня заробітна плата повністю фінансується з місцевих бюджетів.

Ознайомившись із сумами залишків освітньої субвенції, можна помітити, що частина коштів залишків освітньої субвенції перебуває на рахунках областей, тобто ці кошти не дійшли до органів місцевого самоврядування, відповідно не дійшли й до закладів освіти.

Проблемою також є відсутність порядку розподілу коштів освітньої субвенції у громадах, тому розподіл коштів здійснюється за логікою засновника, на підставі штатних розписів, тарифікаційних списків і інших документів. Водночас скарги до освітнього омбудсмена вказують на наявність суб’єктивного впливу під час розподілу субвенції в деяких громадах, суб’єктивного впливу органів управління освіти та керівників закладів освіти на виплати доплат та надбавок.

Наразі посадовий оклад педагогічного працівника складається з невеликої, за розміром, ставки і великої кількості надбавок і доплат, які можуть становити половину й більше зарплати вчителя. Тому щиро підтримуємо ініціативи щодо нового підходу до формування розміру заробітної плати педагогічних працівників, яка підтримуватиме мотивацію педагога до професійного зростання та водночас дасть змогу залучити молодь до роботи у сфері освіти.

Чому щороку в школах не вистачає підручників? Що з цим робити?

З року в рік повторюється наступна ситуація – в соціальних мережах  батьки скаржаться на нестачу підручників у певних класах та примус до купівлі підручників, а керівники закладів освіти та органів управління освітою шукають можливості для забезпечення учнів підручниками. Отримує відповідні звернення й освітній омбудсмен.

 

Хоча держава гарантує безоплатне забезпечення підручниками (у тому числі електронними), посібниками всіх здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (стаття 4 Закону України “Про освіту”).

Тому ми спробували розібратися у ситуації, з’ясувати, чому так відбувається і запропонувати певні варіанти вирішення  цієї проблеми. 

У цьому дописі ми свідомо не аналізували інше надважливе питання – якість підручників. Це – дуже об’ємна і складна тема, над якою ми також працюємо і обов’зково оприлюднимо наші висновки та пропозиції. 

У травні 2021 року відбулися слухання у Комітеті Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій на тему: «Якість підручників та навчальних посібників для «Нової української школи», до яких ми подавали пропозиції. 

ЯК ДЕРЖАВА ЗАБЕЗПЕЧУЄ ПІДРУЧНИКАМИ УЧНІВ ТА ПЕДАГОГІВ 

Видання паперових підручників з окремого навчального предмета здійснюється один раз на п’ять навчальних років з розрахунку до 120%  максимальної кількості здобувачів освіти за наступні п’ять навчальних років та фактичної кількості педагогічних працівників.

Якщо прогнозована кількість здобувачів освіти певного класу за наступні п’ять навчальних років зменшується, видання підручників здійснюється з розрахунку 100% максимальної кількості здобувачів освіти і педагогічних працівників. 

Прогнозовану кількість учнів та педагогічних працівників та потребу у підручниках подають обласні департаменти (управління) освітою (пункт 7 Порядку забезпечення підручниками та посібниками здобувачів повної загальної середньої освіти і педагогічних працівників).

В останні роки держава друкує кілька лінійок підручників – для початкової та базової середньої освіти: 

  • У 2021 році друкувалися підручники для 4 та 8 класів, 
  • у 2020 році, відповідно для 3 та 7 класів. 
  • у 2019 році  –  для 2, 6  та 11 класів.

Оскільки у початковій школі впроваджується Нова українська школа й відбулося оновлення Державного стандарту початкової школи і програм, то створюються нові підручники. А вчителі мають змогу обрати підручник для викладання під час конкурсного відбору серед запропонованих авторами. Друк підручників для початкової школи відбувається у повному обсязі. 

Конкурс підручників для класів базової середньої школи відбувається частково і лише  з тих предметів, де оновилися програми, по більшій частині предметів  здійснюється перевидання підручників п’ятирічної давнини.

Перевидання підручників

Відповідно до законодавства, підручники з окремих навчальних предметів, що були раніше видані за кошти державного бюджету, за рішенням МОН можуть бути повторно видані, у тому числі іншим видавцем, без проведення конкурсного відбору з урахуванням результатів їх повторного вибору закладами освіти та педагогами (пункт 12 Порядку забезпечення підручниками та посібниками здобувачів повної загальної середньої освіти і педагогічних працівників).  Але з однієї назви підручників видаються не більше трьох підручників, які за результатами повторного вибору закладами освіти отримали найвищі узагальнені результати. З умовами повторного друку ви можете ознайомитися у відповідній постанові Кабінету Міністрів.

8 клас

Наприклад, у 2021 році відбувся друк підручників для 8 класу. Частина підручників видавалася за результатами конкурсного відбору, а частина – це перевидання підручників 2016 року. 

Якщо, наприклад, у 2016 році вчителі могли обирати на конкурсі серед восьми підручників з української мови для 8 класу різних авторів, то у 2021 році відбулося перевидання старих підручників з української мови лише двох назв,  і вчителі могли обирати підручники лише серед двох авторів.

Щодо предмета англійська мова для 8 класів, то у 2021 році був перевиданий лише один підручник для 8 класу авторки  Карп’юк,  видання 2016 року.

І така ж ситуація з таких предметів: українська мова, англійська мова, алгебра, геометрія, географія, фізика, хімія та мови національних меншин. Тобто з цих предметів учні вчилися, а вчителі навчали з 2018 до 2021 року, а  тепер будуть навчатися і навчати з 2021 по 2026 роки, тобто ті самі підручники протягом 10 років. 

7 клас

Подібна ситуація з друком підручників для 7-го класу у 2020 році. Конкурс був оголошений з таких предметів: історія України, всесвітня історія, інформатика та українська мова для класів з навчанням мовами національних меншин (польська, румунська, угорська). А повторне видання підручників для 7 класу редакції 2015 року було здійснено з таких предметів: українська мова та література,  англійська, німецька, французька та іспанська мови, зарубіжна література, алгебра, географія, біологія, хімія, фізика, основи здоров’я, мистецтво та мови національних меншин. 

6 клас

У 2019 році конкурс підручників для 6 класів відбувся лише для таких предметів: всесвітня історія, інформатика, українська мова для  класів з навчанням мовами національних меншин (молдавською, польською, російською, румунською, угорською). Але лише у листопаді 2020 року були перевидані підручники редакції 2014 року з української мови, зарубіжної літератури, математики, біології, географії та основ здоров’я. 

Як зазначається у перевиданих підручниках, це є перероблені видання. Але у 6, 7 та 8 класах діти користуються підручниками, інформація у яких практично не змінювалася.

Така ситуація з перевиданням підручників пов’язана з нестачею  коштів у бюджеті та складністю проведення одночасно кількох конкурсів підручників для різних класів. 

Але таким перевиданням руйнується академічна свобода вчителя – вільно обирати підручники, частина з них змушені змінювати підручник на інший, який не обирали, або користуватися старими підручниками п’ятирічної давнини.  Також виникають запитання – наскільки інформація, викладена у підручниках, відповідає сучасним знанням, адже в нашу інформаційну епоху все швидко змінюється.  

ЧОМУ ВИНИКАЄ НЕСТАЧА ПІДРУЧНИКІВ?

Щороку у соціальних мережах батьки та вчителі скаржаться на нестачу підручників. Чому так стається, адже їх друкують відповідно до максимальної кількості здобувачів освіти на наступні п’ять навчальних років та фактичної кількості педагогічних працівників?

Причин декілька. Одна з головних – це зміна контингенту учнів. Простіше кажучи: підручників загалом по країні вистачає, але їх розподіл за регіонами і громадами не відповідає реальній потребі. Така ситуація виникає через наступні причини:

– різке збільшення населення у великих містах та у навколишніх населених пунктах;

–  реформа децентралізації, в результаті якої утворилися  нові громади;

– реорганізація та оптимізація мережі закладів освіти, створення опорних шкіл та їх філій, ліцеїв, гімназій;

Друга причина – відсутність централізованого всеукраїнського обліку та інвентаризації підручників. 

Як вирішується проблема: 

  • частина батьків все ж купує підручники;
  • органи управління освітою та школи здійснюють перерозподіл підручників у межах територіальної одиниці;
  • органи управління освітою закуповують підручники;
  • громади та заклади освіти звертаються до резервного фонду підручників.

ОСВІТНЯ СТАТИСТИКА ТА ОНЛАЙН СИСТЕМА ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ПІДРУЧНИКІВ – ПРОПОЗИЦІЇ РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ

У наступному розділі ми описали покрові рекомендації щодо дій батьків, закладів освіти та місцевих органів управління освітою у разі нестачі підручників. Але цей шлях передбачає направлення листів-запитів від батьків або закладу освіти до місцевого управління освітою, від нього до обласного департаменту (управління) освітою  і далі – до резервного фонду.  А це – досить довго. Адже, відповідно до законодавства, кожен орган влади зобов’язаний надати відповідь протягом 30 днів. 

Заглядаючи наперед, цю проблему можливо вирішувати інакше. Про необхідність освітньої статистики, реєстру здобувачів освіти ми зазначаємо у багатьох дописах та виступах. Щороку в Державній інформаційній системі освіти (ДІСО) заклади освіти визначають необхідну кількість підручників та звітують щодо їх отримання. 

Поєднавши систему реєстру здобувачів освіти та ДІСО або іншу нову систему та впровадивши онлайн інвентаризацію підручників, це питання можна було б вирішити набагато швидше. 

Зараз робляться перші спроби щодо інвентаризації підручників, щоб забезпечити ними здобувачів освіти, які належать до національних меншин. (Лист МОН від 1/9-310 від 09.06.2020, Лист МОН від 1/9-285 від 28.05.2020).

 ЩО РОБИТИ У ВИПАДКУ НЕСТАЧІ ПІДРУЧНИКІВ?

Якщо у закладі освіти не вистачає підручників, а батьків просять їх купити, то не поспішайте це робити. Зверніться до керівника школи та/або начальника управління освіти вашого міста/селища/ОТГ. Покрокові рекомендації щодо вирішення проблеми нестачі підручників пропонуються як для батьків, так і для керівників закладів освіти, і працівників органів управління освітою.

Закликаю заклади освіти не чекати початку навчального року, щоб вирішувати проблему нестачі підручників. У кожного закладу освіти та їх засновників формується резервний фонд підручників. Наприкінці навчального року або влітку кожен заклад освіти, звіривши наявність підручників у фонді та співставивши їх із кількістю учнів, може вирахувати їх потребу для кожного класу. 

Перший крок, коли не вистачає підручників: звернутися до засновника – відповідного органу управління освітою з проханням здійснити перерозподіл підручників у межах територіальної одиниці.  Заклад освіти має право отримувати необхідні паперові підручники з інших резервних фондів. Рішення про передачу підручників іншим закладам освіти приймає засновник або керівник закладу освіти (якщо заклад освіти веде бухгалтерський облік самостійно та при ньому сформовано резервний фонд), що передає відповідні підручники та посібники. Передача підручників (крім електронних) та посібників оформляється актом приймання-передачі або іншим документом, що підтверджує факт передачі цих підручників та посібників.

Другий крок. Якщо в межах територіальної одиниці відсутні потрібні підручники, представнику місцевого органу управління освітою, зібравши усі потреби від шкіл, варто звернутися до обласного департаменту освіти. Саме цей орган збирає інформацію про нестачу підручників та приймає рішення про перерозподіл підручників та посібників між адміністративно-територіальними одиницями відповідної області, щоб запобігти можливому незабезпеченню учнів та вчителів підручниками (пункт 15 та 16 Порядку).

Якщо в межах області також відсутні підручники, яких так потребують учні та педагоги, наступний, третій крок – заклад освіти або управління освітою відповідного міста (селища) або обласний департамент (управління) освіти може звернутися до спеціального резервного фонду підручників, за зберігання та видачу з нього підручників відповідає Інститут модернізації змісту освіти  (пункт 14 Порядку забезпечення підручниками та посібниками здобувачів повної загальної середньої освіти і педагогічних працівників). У листі до цієї установи необхідно вказати назви підручників, клас, авторів та якої кількості підручників не вистачає. Можна також описати ваші дії щодо забезпечення підручниками на рівні міста (селища, ОТГ) та області. 

 Резервний фонд має вміщувати до 1500 примірників кожної назви підручників та посібників українською мовою. Від 10 до 500 примірників кожної назви мовою національних меншин, відповідно до прогнозованої кількості здобувачів повної загальної середньої освіти. Та від 1 до 200-от примірників з кожної назви для учнів з особливими освітніми потребами, залежно від їх прогнозованої кількості (пункт 14 Порядку)

 

 

 

  Примітка

 
Приклади тендерів:

Тендер, на якому управління освіти закуповує 643 книжки для 9-11 класів. Вартість кожної книжки не вказується. Але загальна вартість тендеру 128 190 грн. Тобто 199 грн/шт.

Тендер закупівлі підручників, вартість підручника математика 3 клас  152грн/шт

Вартість одного підручника з математики під час закупівлі державою, великим накладом – 43,66.

Експлуатація дитячої праці неприпустима

Новий навчальний рік не лише дозволив повернутися учням до очного навчання у школах, а й, на жаль, став “хорошою” можливістю для деяких вчителів, керівників закладів загальної середньої освіти, представників місцевих влад, зокрема, освітніх управлінців ганебно використовувати під час уроків примусову дитячу працю. Такі історії останнім часом почастішали в медіа та у соціальних мережах: приміром, заготівля (саджання, догляд та збір урожаю) овочів, ягід та городини на зиму учнями та педагогаминосіння важких предметів, зокрема гарбузів, під час уроків, прибирання парку учнями та студентами зі всього міста в урочний час. 

Нагадую керівникам закладів освіти, педагогічним працівникам та всім управлінцям, що, відповідно до частини 1 статті 53 Закону України “Про освіту”, здобувачі освіти мають право на: безпечні та нешкідливі умови навчання та утримання; захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, булінгу (цькування), що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти. І саме керівник зобов’язаний забезпечувати створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), організацію освітнього процесу та здійснення контролю за виконанням освітніх програм (частина 3 статті 26 Закону України “Про освіту”). У школі діти повинні здобувати знання, а не перетворюватися на робочий ресурс вчителя, директора, міста або селища.

Це передбачається й пунктом 5 статті 53 Закону України “Про освіту”: залучення здобувачів освіти під час освітнього процесу до виконання робіт чи до участі у заходах, не пов’язаних з реалізацією освітньої програми, забороняється, крім випадків, передбачених рішенням Кабінету Міністрів України.

Якою, скажіть мені, освітньою програмою передбачається праця дітей під час уроків на городі чи прибирання території міста?!

 

ПРАЦЯ ТА ВОЛОНТЕРСТВО  – У ЧОМУ РІЗНИЦЯ

Але це не означає, що діти не можуть ДОБРОВІЛЬНО допомогти, скажімо, посадити квіти в улюбленому дворі чи прибирати певну ділянку парку. Тільки відбуватися це має в позаурочний час. Тому прошу розрізняти примусову працю і добровільне волонтерство.  

Волонтерська діяльність –  це добровільна, наголошую, добровільна соціально спрямована, неприбуткова діяльність, що здійснюється волонтерами шляхом надання волонтерської допомоги. Права  та обов’язки волонтерів визначаються статтею 7 Закону України “Про волонтерську діяльність”.

Волонтер – фізична особа, яка добровільно здійснює соціально спрямовану неприбуткову діяльність, надаючи волонтерську допомогу.

Волонтерами можуть стати громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах та які є дієздатними. Особи від 14 до 18 років можуть бути волонтерами лише за згодою батьків (усиновлювачів), прийомних батьків, батьків-вихователів або піклувальника. Волонтери від 14 до 18 років не можуть допомагати у медичних закладах, ліквідовувати наслідки надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру, допомагати Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, правоохоронним органам, органам державної влади під час дії особливого періоду, правових режимів надзвичайного чи воєнного стану, проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

 

ЯК ЗАЛУЧАТИ ДІТЕЙ ДО ПРАЦІ

Вікові обмеження, особливості залучення дитини до праці та порядок застосування праці дітей визначаються статтею 21 Закону України “Про охорону дитинства” та законодавством України про працю.

Прийняття дитини на роботу допускається з 16 років. Але, згідно зі статтею 188 Кодексу законів про працю України, як виняток для працевлаштування на роботу можуть приймати також дітей віком від 15 років лише за згодою одного із батьків або особи, яка його замінює.

Діти приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду за наявності письмового медичного висновку про відсутність протипоказань для участі у трудовій діяльності та в подальшому до досягнення 21 року щорічно підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам.

Забороняється залучення дітей до найгірших форм дитячої праці, участі у важких роботах і роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах та до праці понад встановлений законодавством скорочений робочий час (стаття 21 Закону України “Про охорону дитинства”).

Неповнолітніх працівників також не мають права залучати:

Чудовий приклад Миргородської громади, у якій влада організувала оплачувані громадські роботи під час літніх канікул для учнів та студентів 14 – 18 років. Для цього з бюджету громади було виділено 50 тис. грн.

До громадських робіт долучилися сорок юних працівників, за погодженням із їхніми батьками. Ця програма успішно триває вже декілька років. 

Але законна праця неповнолітніх і волонтерська діяльність має здійснюватися у позаурочний час! 

 

САНІТАРНИЙ РЕГЛАМЕНТ ЗАБОРОНЯЄ ПРИБИРАТИ ШКІЛЬНУ ДІЛЯНКУ

Санітарний регламент для шкіл, який набув чинності з 1 січня 2021 року, змінив навіть правила прибирання учнями школи. Раніше учні 2-4 класів могли брати участь у прибиранні території школи, а учні 5-12 класів – у генеральному та щодобовому поточному прибиранні ділянки (підмітати, очищувати від снігу, саджати дерева). Новий регламент не дозволяє такі прибирання, а лише створює правило, що учні повинні тримати власне робоче місце в чистоті, прибирати за собою сміття. Робота із самообслуговування має проводитися за участю педагогічних та/або медичних працівників і не перевищувати 1 годину на тиждень.

Також учням 5-11(12) класів дозволяється поливати рослини та робити вологе прибирання без миючих і дезінфікуючих засобів поверхонь навчальних приміщень (крім вікон та підлоги). Учням забороняється виконувати небезпечні для їхнього життя та здоров’я роботи, зокрема, ті, через які вони можуть заразитися інфекційними хворобами.

 

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЕКСПЛУАТАЦІЮ ДИТЯЧОЇ ПРАЦІ

Відповідно до статті 3 Конвенції про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці №182, примусова  чи  обов’язкова  праця належить до однієї з найгірших форм дитячої  праці.

Стаття 43 Конституції України забороняє використання примусової праці та використання праці неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров’я роботах.

Відповідно до статті 150 Кримінального кодексу України, експлуатація дитини, яка не досягла віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання її праці карається арештом до шести місяців або обмеженням волі до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Ті самі дії, вчинені щодо кількох дітей або якщо вони спричинили істотну шкоду для здоров’я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини, або поєднані з використанням дитячої праці в шкідливому виробництві, караються позбавленням волі від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Якщо згадані дії вчинені організованою групою, вони караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (стаття 150 Кримінального кодексу України).

 

ДО КОГО ЗВЕРТАТИСЯ У РАЗІ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ДІТЕЙ

 

Стаття 32 Конвенції про права дитини визначає право дитини на захист від економічної експлуатації та від виконання будь-якої роботи, яка може бути небезпечною для здоров’я, перешкоджати отриманню освіти чи завдавати шкоди її здоров’ю, фізичному, розумовому, духовному, моральному та соціальному розвитку.

Якщо дитина постраждала від трудової експлуатації, ви можете звернутися до:

Як забезпечене право на гідність дитини через облаштування теплих вбиралень. Скільки вуличних вбиралень залишилося у закладах освіти в Україні – дані з областей

Вже два тижні триває новий навчальний рік, й одним із головних завдань органів управління освітою, керівників закладів освіти є створення протягом навчального року для здобувачів освіти максимально безпечного та комфортного освітнього середовища. Безпечне освітнє середовище складається із багатьох компонентів – фізичних (протипожежна безпека, водопостачання, опалення, дотримання санітарно-епідеміологічних вимог та інше), а також психологічних (повага до честі та гідності здобувача освіти, нетерпимість до будь-яких видів насильства, відсутність булінгу тощо).

Надзвичайно важливим елементом для забезпечення не лише фізичного, а й психологічного комфорту дитини є облаштування внутрішніх теплих вбиралень. Кожна дитина має право на повагу до її гідності. А забезпечення належних санітарно-гігієнічних умов у санітарних вузлах закладів освіти безпосередньо пов’язане із цим правом дитини.

Внутрішні вбиральні також допомагають дотримуватися санітарно-епідеміологічних вимог, адже у санітарних вузлах із такими вбиральнями є можливість помити руки, а це – важливий елемент профілактики поширення інфекційних хвороб, у т.ч. – COVID-19.

Про вуличні вбиральні у школах знято чимало сюжетів і написано статей, але це сумне явище продовжує існувати. Проте з кожним роком поступово кількість туалетів, які знаходяться на вулиці або не відповідають іншим санітарним вимогам облаштування, зменшується.

За даними департаментів (управлінь) освіти обласних державних адміністрацій, до яких ми надіслали запити на початку серпня й отримали офіційні відповіді, в Україні станом на 16 серпня 2021 року нараховується 441 заклад освіти без внутрішніх вбиралень: 

  • заклади загальної середньої освіти – 380;
  • дошкільної освіти – 10;
  • позашкільної освіти – 22;
  • професійно-технічної освіти – 28;
  • спеціальної освіти – 1.

Звертаємо увагу, що це статистичні дані без урахування інформації з трьох областей:

  • Львівської області (відповідь надійшла не повна, ми надіслали запит повторно й очікуємо на повну відповідь);
  • Харківської області (отримали статистику лише по м. Харків, надіслали запит повторно, очікуємо дані по всій Харківській області). 

Також представники обласної державної адміністрації Київської області не надали дані щодо кількості закладів освіти області  у 2021 році.

Також привертає велику увагу той факт, що, за даними Держпродспоживслужби, нині 4018 закладів освіти ще не мають централізованого водопостачання, тобто використовують воду з колодязів. А 604 харчоблоки закладів освіти використовують воду, яку привозять.

ХТО МАЄ ФІНАНСУВАТИ ОБЛАШТУВАННЯ ВНУТРІШНІХ ВБИРАЛЕНЬ У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

Утримання та розвиток, матеріально-технічне забезпечення закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти здійснюється за кошти органів місцевого самоврядування.

Але на облаштування теплих внутрішніх вбиралень можна використовувати державні кошти із залишків освітньої субвенції. 

Обласні державні адміністрації також можуть виділяти кошти на облаштування туалетів.  

Будівництво та реконструкція вбиралень також можлива завдяки державним проєктам та програмам. 

ЗАЛИШКИ КОШТІВ ОСВІТНЬОЇ СУБВЕНЦІЇ МОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ НА ОБЛАШТУВАННЯ ВНУТРІШНІХ ВБИРАЛЕНЬ

Залишки коштів за субвенцією на кінець бюджетного періоду зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів і використовуються у наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення субвенції. Ці залишки можуть спрямовуватися на такі видатки: будівництво нових туалетних приміщень і реконструкцію, капітальний та поточний ремонт туалетних приміщень закладів загальної середньої освіти, в яких початкову освіту здобувають не менше 20 осіб, їх облаштування санітарно-гігієнічним обладнанням та розроблення відповідної проєктної документації (підпункт 6 пункту 3 Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам).

За даними Міністерства фінансів України та Державної казначейської служби України, станом на 01.07.2021 на рахунках місцевих бюджетів акумульовано 6 826,9 млн грн невикористаних залишків коштів освітньої субвенції.

Переглянути залишки освітньої субвенції в розрізі місцевих бюджетів можна за посиланням (відбувається завантаження файлу на ваш пристрій).  

ПРОГРАМА “ГІДНІСТЬ ДИТИНИ”

У 2019 році була ініційована програма “Гідність дитини”, в межах якої у 2020 році було виділено 55 млн грн із державного бюджету – на ці кошти планували облаштувати теплі вбиральні у 100 школах 11 областей України. Про це було видано відповідне розпорядження Кабміну від 27.11.2019 р. № 1106-р «Деякі питання використання у 2019 році освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам».

Звертаємо увагу, що у 2020 році за ці кошти переоблаштовувалися вбиральні лише в тих закладах освіти, в яких не було туалетів у приміщеннях закладу, але за умови, якщо у школі навчалося не менше 20 учнів 1-4 класів. Переліки шкіл, які потребували фінансування для облаштування теплих внутрішніх вбиралень, формували обласні державні адміністрації, враховуючи пропозиції засновників шкіл. Державні адміністрації надсилали до МОН листи із пропозиціями та необхідні документи, які перевіряла спеціальна комісія при МОН.

 

ДОКЛАДНИЙ АНАЛІТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ЩОДО ОБЛАШТУВАННЯ ВБИРАЛЕНЬ У КОЖНІЙ ОБЛАСТІ

Кошти залишків освітньої субвенції та кошти програми “Гідність дитини” можливо використовувати лише для закладів загальної середньої освіти. І коли в публічному просторі порушується проблема облаштування теплими внутрішніми вбиральнями закладів освіти – найчастіше говорять про заклади загальної середньої освіти, а інформація про стан вбиралень в усіх інших типах закладів відсутня. Саме тому ми вирішили з’ясувати в обласних департаментів освіти стан вбиралень у різних типах закладів. Адже трапляються також випадки, коли діти дошкільного віку змушені відвідувати вбиральню на вулиці. Під час підготовки цього допису ми дізналися, що деякі заклади освіти встановили біотуалети як тимчасове розв’язання проблеми.

Для кращого та об’єктивного розуміння ситуації для нас важливо було знати насамперед загальну кількість закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), спеціальної освіти (спеціальні школи), які функціонували в кожній області станом на 1 вересня 2019 та 2020 років, та які функціонують зараз, станом на 16.08.2021 року. Також ми попросили департаменти надати прогностичну оцінку щодо кількості закладів на 2022 рік.

Ми запитували загальну кількість закладів освіти на території адміністративної одиниці, яку не облаштовано внутрішніми вбиральнями на початку кожного навчального року, починаючи з 2019, та кількість закладів кожного типу, яка не має таких вбиралень. 

Також попросили департаменти надати інформацію щодо того,

  • які заходи та роботи здійснюються на території кожної області щодо забезпечення закладів освіти внутрішніми вбиральнями у 2021 році;
  • чи є заклади освіти, в яких станом на 16.08.2021 року тривають ремонтні роботи з облаштування внутрішніх вбиралень, і яка кількість таких закладів;
  • чи є заклади освіти, в яких станом на 16.08.2021 року розпочато облаштування внутрішніх вбиралень, але зупинено з різних причин, яка їх кількість, перелік цих закладів, короткий опис заходів та робіт, джерела фінансування та причини зупинення робіт;
  • які заходи та роботи плануються здійснити у 2022 році в області для облаштування внутрішніх вбиралень у закладах освіти.

Щодо статистичних даних про стан вбиралень на початок нового – 2021-2022 навчального року – ми визначили дату 16 серпня 2021 року, оскільки це – “золота середина” перед початком навчального року – керівники шкіл та органів управління освітою повертаються з відпусток, ремонтні роботи в закладах освіти завершуються.

За даними департаментів, станом на 16 серпня 2021 року маємо чотири області, де відсутні заклади освіти з не облаштованими внутрішніми вбиральнями: Вінницька, Донецька, Сумська та Дніпропетровська. У 2020 році, за отриманими даними, таких областей було три: Вінницька, Сумська та Дніпропетровська, а у Донецькій області був необлаштований один заклад загальної середньої освіти.

А про відсутність закладів освіти із необлаштованими теплими вбиральнями у 2019 році заявили Вінницька, Сумська та Дніпропетровська області.

Водночас ми виявили невідповідність інформації, яку нам надали у листах-відповідях, реальному стану справ. 

“Цікаву” статистику показала Дніпропетровська область. За їхніми даними, з 2019 року  в області відсутні заклади освіти, які необлаштовані внутрішніми вбиральнями. Але у листі-відповіді зазначено, що 295 закладів загальної середньої освіти крім внутрішніх вбиралень мають дворові, технічний стан яких задовільний. З них: 53 школи не мають водогонів (їх життєзабезпечення залежить від привізної води – питної та технічної), у 47 школах відсутня система каналізації, вбиральні мають вигріб чи септик. Водночас нескладний пошук у мережі  показав, що станом на 2019 рік у Дніпропетровській області таки були заклади освіти з необлаштованими внутрішніми вбиральнями. Ось відповідний допис за 2019 рік на сайті Децентралізації, у якому голова ОТГ зазначає, що у школі туалет на вулиці. Також у 2019 році Дніпропетровська область просила кошти на облаштування 3 теплих туалетів.

Також, за даними чиновників державної обласної адміністрації Сумської області, на території області всі заклади освіти забезпечені внутрішніми вбиральнями, починаючи з 2019 року, але ЗМІ все ж виявили їх наявність у 2020 році.  

Хмельницька область також повідомила лише про один заклад позашкільної освіти з вуличною вбиральнею та відсутність шкіл із вуличними вбиральнями. Але ЗМІ повідомляють протилежне і зазначають про наявність таких шкіл навіть у передмісті Хмельницького у серпні 2021 року. 

Ми розуміємо, що дані, які нам надали, можуть бути неточними, тому звертаємося до батьків із проханням перевірити область, у якій ви проживаєте та надати нам уточнені дані, фото шкіл, де вбиральні розташовані на вулиці, заповнивши гугл-форму.

За даними департаментів (управлінь) освіти обласних державних адміністрацій, до яких ми надіслали запити й отримали офіційні відповіді, в Україні станом на 16 серпня 2021 року із 24 581 закладу освіти нараховується 441 заклад освіти без внутрішніх вбиралень (без врахування даних Львівської та Харківської областей, *з урахуванням кількості необлаштованих закладів освіти Київської області, але без урахування загальної кількості закладів освіти області):

Заклади освіти, у яких відсутні внутрішні вбиральні

Рік загальна кількість закладів  Не облаштовано внутрішніх вбиралень   % необлаштованих
2019 рік 26 695 1001 3,7%
2020 рік 26 565 606 2,3%
2021 рік 24 581 441 1,8%

Тобто у порівнянні з 2021 роком загальна кількість необлаштованих внутрішніми вбиральнями закладів була більшою на 1,9%. 

Заклади  загальної середньої освіти:

Рік загальна кількість закладів  Не облаштовано внутрішніх вбиралень   % необлаштованих
2019 рік 12486 897 7,2%
2020 рік 12181 539 4,4%
2021 рік 11224 380* 3,4%

*з урахуванням кількості необлаштованих закладів загальної середньої освіти Київської області без урахування загальної кількості закладів в області у 2021 році та з урахуванням даних загальної кількості закладів цього типу в Київській області у 2019 та 2020 роках.

У 2019 році найбільше не облаштованими внутрішніми вбиральнями були заклади загальної середньої освіти. Станом на 16 серпня 2021 року кількість закладів загальної середньої освіти без внутрішніх вбиралень зменшилася майже на 4%.  

 Заклади дошкільної освіти

Рік Загальна кількість закладів  Не облаштовано внутрішніх вбиралень   % необлаштованих
2019 рік 12044 46 0,4%
2020 рік 12262 13 0,1%
2021 рік 11418* 10 0,09 %

*з урахуванням кількості необлаштованих закладів дошкільної освіти Київської області без урахування загальної кількості закладів в області у 2021 році та з урахуванням даних загальної кількості закладів цього типу та необлаштованих закладів цього типу в Київській області у 2019 та 2020 роках.

У 2019 році у закладах дошкільної освіти не було теплих внутрішніх вбиралень у 46 дитсадках (0,4%). Хоч їх відсоток і здається незначним, але це – неприпустимо – щоб діти дошкільного віку відвідували вбиральню на вулиці. Але спостерігаємо позитивну тенденцію: у 2021 році кількість дитсадків без внутрішніх туалетів  становить лише 0,09%.

Заклади позашкільної освіти

Рік Загальна кількість закладів  Не облаштовано внутрішніх вбиралень   % необлаштованих
2019 рік 1346 25 1,9%
2020 рік 1319 23 1,7%
2021 рік 1185* 22 1,9 %

*з урахуванням кількості необлаштованих закладів позашкільної освіти Київської області без урахування загальної кількості закладів в області у 2021 році та з урахуванням даних загальної кількості закладів цього типу та необлаштованих закладів цього типу в Київській області у 2019 та 2020 роках.

Кількість закладів позашкільної освіти скорочується, але практично не скорочується кількість закладів, у яких відсутні внутрішні вбиральні. 

Заклади професійної (професійно-технічної) освіти 

Рік Загальна кількість закладів  Не облаштовано внутрішніх вбиралень   % необлаштованих
2019 рік 558 32 5,7%
2020 рік 550 30 5,5%
2021 рік   513* 28 5,5%

*з урахуванням кількості необлаштованих закладів професійної (професійно-технічної) освіти Київської області без урахування загальної кількості закладів в області у 2021 році та з урахуванням даних загальної кількості закладів цього типу та необлаштованих закладів цього типу в Київській області у 2019 та 2020 роках.

Також помічаємо тенденцію щодо закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Якщо  у 2019 році ці заклади були на другому місці за кількістю необлаштованих вбиралень (5,7% закладів), то у 2020 та 2021 роках ці заклади залишаються найменше облаштовані внутрішніми вбиральнями.

Заклади спеціальної освіти

Рік Загальна кількість закладів  Не облаштовано внутрішніх вбиралень   % необлаштованих
2019 рік 261 1 0,4%
2020 рік 253 1 0,4%
2021 рік 241 1 0,4%

Лише в одній області – Миколаївській – залишається заклад спеціальної освіти, де діти ходять до вбиральні на вулиці. Сподіваємося, що це питання буде вирішено найближчим часом.

Підсумовуючи надану нам статистичну інформацію щодо забезпечення права на гідність дитини через облаштування внутрішніх вбиралень в різних областях, можна зробити висновок, що з кожним роком це право реалізується все більше. В областях зі значною кількістю вуличних вбиралень із кожним роком їхня кількість суттєво зменшується. Оптимізація закладів освіти та відсутність фінансування у деяких областях ускладнює забезпечення належних санітарно-гігієнічних умов. Також є області, які зазначали про проблему водовідведення в закладах сільської місцевості, але здійснюються відповідні процедури для її усунення.

Пропонуємо ознайомитися із даними щодо облаштування внутрішніх вбиралень та забезпечення для учасників освітнього процесу належних санітарно-гігієнічних умов у кожній області.

Вінницька область

Станом на 16 серпня 2021 року в області 1658 закладів освіти. З них

  • загальної середньої – 746;
  • дошкільної – 803;
  • позашкільної – 63;
  • професійної (професійно-технічної) – 29;
  • спеціальної освіти (спеціальні школи) – 17.

Департамент гуманітарної політики Вінницької обласної державної адміністрації надав нам інформацію, що з 2019 по 2021 рік в області не було і немає закладів, не облаштованих внутрішніми вбиральнями. У 2022 році в області заплановано поточні ремонти у внутрішніх вбиральнях.

 

Запитувана інформація 2019

(станом на 01.09.19)

2020

(станом на 01.09.20)

2021

(станом на 16.08.21)

2022 (прогноз)
1 Яка кількість закладів освіти функціонувала/функціонує на території відповідної адміністративної одиниці? 1706 1685 1658 1655
 

  • загальної середньої освіти
794 771 746 746
 

  • дошкільної освіти
806 806 803 800
 

  • позашкільної освіти
60 62 63 63
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
29 29 29 29
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
17 17 17 17
2 Яку кількість закладів освіти на території відповідної адміністративної одиниці не облаштовано внутрішніми вбиральнями?        
 

  • загальної середньої освіти
0 0 0 0
 

  • дошкільної освіти
0 0 0 0
 

  • позашкільної освіти
0 0 0 0
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
0 0 0 0
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
0 0 0 0

 

Волинська область

Станом на 16 серпня 2021 року, за даними департаменту, в області функціонує 1113 закладів освіти.  Коли ми перерахували загальну кількість закладів за цими даними, ми отримали на один заклад більше – 1114 закладів замість 1113.

З них:

  •  закладів загальної середньої – 570; 
  • дошкільної – 484;
  •  позашкільної – 35;
  •  професійної (професійно-технічної) – 18;
  •  спеціальної – 7.

Залишається не облаштованими внутрішніми вбиральнями 30 закладів загальної середньої освіти.

У Волинській області помітна суттєва позитивна динаміка з облаштування закладів освіти внутрішніми вбиральнями. З 1 вересня 2019 року по 16 серпня 2021 року в закладах загальної середньої освіти кількість вуличних вбиралень зменшилася у 2,7 раза: у 2019 році таких вбиралень було 77 (6,6%), а станом на 16 серпня 2021 – залишилося 30 (2,7%). Як ми писали вище, не облаштовано внутрішніми вбиральнями 30 закладів – це заклади загальної середньої освіти. 

В області створені нові територіальні громади, яким передали на баланс заклади освіти області. Вони вже готують тендерну документацію, щоб оприлюднити закупівлі по облаштуванню внутрішніх туалетів. Після виготовлення всіх дозвільних документів розпочнуться роботи з облаштування внутрішніх вбиралень у 12 закладах освіти.

Окремо варто зазначити, що Волинська область була однією з 11 областей, яка у 2020 році отримала кошти з держбюджету за програмою “Гідність дитини” для облаштування внутрішніх вбиралень.

 

Запитувана інформація 2019

(станом на 01.09.19)

2020

(станом на 01.09.20)

2021

(станом на 16.08.21)

2022 (прогноз)
1 Яка кількість закладів освіти функціонувала/функціонує на території відповідної адміністративної одиниці? 1159 1155 1113 1111
 

  • загальної середньої освіти
605 603 570 567
 

  • дошкільної освіти
489 489 484 485
 

  • позашкільної освіти
37 35 35 35
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
20 20 18 17
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
8 8 7 7
2 Яку кількість закладів освіти на території відповідної адміністративної одиниці не облаштовано внутрішніми вбиральнями? 77 49 30
 

  • загальної середньої освіти
77 49 30
 

  • дошкільної освіти
 

  • позашкільної освіти
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
Дніпропетровська область

Станом на 16 серпня 2021 року в області функціонує 2012 закладів освіти. З них:

  • загальної середньої – 841;
  • дошкільної – 977;
  • позашкільної – 114;
  • професійної – 53;
  • спеціальної освіти (спеціальні школи) – 27.

За даними департаменту, заклади, не облаштовані внутрішніми вбиральнями, відсутні. Проте область показала “цікаву” статистику. За її даними, з 2019 року в області відсутні заклади освіти, які необлаштовані внутрішніми вбиральнями. Але у листі-відповіді зазначено, що 295 закладів загальної середньої освіти крім внутрішніх вбиралень мають дворові, технічний стан яких задовільний. З них: 53 школи не мають водогонів, (їх життєзабезпечення залежить від привізної води – питної та технічної), у 47 школах відсутня система каналізації, вбиральні мають вигріб чи септик. Водночас нескладний пошук у мережі  показав, що станом на 2019 рік у Дніпропетровській області таки були заклади освіти з необлаштованими внутрішніми вбиральнями. Ось відповідний допис за 2019 рік на сайті Децентралізації, у якому голова ОТГ зазначає, що у школі є туалет на вулиці – 2019 рік. Також у 2019 році Дніпропетровська область просила кошти на облаштування 3 теплих туалетів.

 

Запитувана інформація 2019

(станом на 01.09.19)

2020

(станом на 01.09.20)

2021

(станом на 16.08.21)

2022 (прогноз)
1 Яка кількість закладів освіти функціонувала/функціонує на території відповідної адміністративної одиниці? 2039 2023 2012 1994
 

  • загальної середньої освіти
856 841 841 835
 

  • дошкільної освіти
987 984 977 977
 

  • позашкільної освіти
116 118 114 102
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
53 53 53 53
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
27 27 27 27
2 Яку кількість закладів освіти на території відповідної адміністративної одиниці не облаштовано внутрішніми вбиральнями? 0 0 0 0
 

  • загальної середньої освіти
0 0 0 0
 

  • дошкільної освіти
0 0 0 0
 

  • позашкільної освіти
0 0 0 0
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
0 0 0 0
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
0 0 0 0

 

Донецька область

Станом на 1 вересня 2021 року в області функціонує 1119 закладів освіти. З них:

  • загальної середньої – 479;
  • дошкільної – 537;
  • позашкільної – 55;
  • професійної – 33;
  • спеціальної освіти (спеціальні школи) – 15.

Станом на 16 серпня 2021 року в області закладів із вуличними вбиральнями не залишилося.

 У 2019 році в області був 1 заклад загальної середньої освіти, не облаштований внутрішньою вбиральнею. У 2020 році залишався 1 заклад загальної середньої освіти, не облаштований внутрішньою вбиральнею. 

До початку нового, 2021-2022 навчального року, тривали ремонтні роботи каналізаційних мереж та водогонів, які мали бути завершені до 01.09.2021.

 

Запитувана інформація 2019

(станом на 01.09.19)

2020

(станом на 01.09.20)

2021

(станом на 16.08.21)

2022 (прогноз)
1 Яка кількість закладів освіти функціонувала/функціонує на території відповідної адміністративної одиниці? 1154 1144 1119        1096
 

  • загальної середньої освіти
501 494 479 470
 

  • дошкільної освіти
540 539 537 525
 

  • позашкільної освіти
62 59 55 55
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
38 37 33 32
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
13 15 15 14
2 Яку кількість закладів освіти на території відповідної адміністративної одиниці не облаштовано внутрішніми вбиральнями? 1 1 0 0
 

  • загальної середньої освіти
1 1 0 0
 

  • дошкільної освіти
0 0 0 0
 

  • позашкільної освіти
0 0 0 0
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
0 0 0 0
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
0 0 0 0

 

Житомирська область

Станом на 16 серпня 2021 року в області загалом 1350 закладів освіти різних типів. З них:

  • загальної середньої – 606;
  • дошкільної – 659;
  • позашкільної – 54;
  • професійної (професійно-технічної) освіти – 19;
  • спеціальної – 12.

Залишається незабезпеченим внутрішніми вбиральнями 81 заклад загальної середньої освіти. У 2019 році саме в Житомирській області було найбільше вуличних вбиралень – 194  (звертаємо увагу, що це без урахування даних, Львівської та Харківської областей). І хоча в області ще, у порівнянні з іншими, значна кількість вуличних вбиралень (але варто звернути увагу, що тепер – не найбільша!), область зробила величезний прогрес. Тобто, як повідомив нам департамент на початок нового 2021/2022 навчального року в області внутрішніми санвузлами обладнані вже майже 87% від загальної кількості шкіл, а в містах обласного значення – це 100% шкіл. Не забезпечені внутрішніми теплими вбиральнями в основному малокомплектні школи, розміщені в пристосованих приміщеннях, де немає можливості облаштувати такі вбиральні. Як пишуть у Департаменті, в цих школах ситуація, на жаль, ускладнюється ще й відсутністю централізованого водопостачання та водовідведення.

Оскільки необладнані теплими вбиральнями школи малокомплектні, попри їх значну кількість, у 2020 році субвенція на забезпечення санітарно-гігієнічних умов у приміщеннях закладів загальної середньої освіти в область не надходила, й санітарно-гігієнічні умови покращувалися за кошти місцевих бюджетів. Але необхідні додаткові кошти на проведення ремонтно-будівельних робіт, щоб забезпечити належні санітарно-гігієнічні умови у 59 школах. Орієнтовна вартість цих робіт складає близько 30 млн грн.

 

Запитувана інформація 2019

(станом на 01.09.19)

2020

(станом на 01.09.20)

2021

(станом на 16.08.21)

2022 (прогноз)
1 Яка кількість закладів освіти функціонувала/функціонує на території відповідної адміністративної одиниці?        1383      1367       1350        1338
 

  • загальної середньої освіти
628 611 606 596
 

  • дошкільної освіти
667 668 659 659
 

  • позашкільної освіти
53 54 54 54
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
23 22 19 17
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
12 12 12 12
2 Яку кількість закладів освіти на території відповідної адміністративної одиниці не облаштовано внутрішніми вбиральнями? 194 99 81 59
 

  • загальної середньої освіти
194 99 81 59
 

  • дошкільної освіти
       
 

  • позашкільної освіти
       
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
       
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
       

 

Закарпатська область

Станом на 16 серпня 2021 року в області 1233 заклади освіти. З них:

  • загальної середньої – 587;
  • дошкільної – 602;
  • позашкільної – 23;
  • професійної (професійно-технічної) освіти – 16;
  • спеціальної – 5.

Не обладнано внутрішніми вбиральнями станом на 16 серпня загалом 56 закладів освіти. З них: 

  • загальної середньої – 48;
  • дошкільної – 7;
  • професійної освіти – 1.

В області спостерігається позитивна динаміка щодо облаштування внутрішніми вбиральнями закладів дошкільної освіти. Так, із 2019 по 2021 рік кількість закладів дошкільної освіти збільшилася із 595 до 602. Але кількість вуличних вбиралень у цих закладах зменшилася з 11 у 2019 році до 7 у 2021 році.

Як повідомив департамент, у 2021 році за кошти місцевих бюджетів та кошти субвенції з держбюджету було облаштовано внутрішні вбиральні у трьох закладах загальної середньої освіти та одному закладі дошкільної освіти. 

Також тривають ремонтні роботи з облаштування внутрішніх вбиралень у чотирьох закладах загальної середньої освіти, ще в чотирьох очікується дозвіл на виконання робіт. Всі роботи планується завершити до кінця 2021 року. 

У 2022 році планується облаштування внутрішніми вбиральнями 16 закладів загальної середньої освіти та 2 закладів дошкільної освіти.

 

Запитувана інформація 2019

(станом на 01.09.19)

2020

(станом на 01.09.20)

2021

(станом на 16.08.21)

2022 (прогноз)
1 Яка кількість закладів освіти функціонувала/функціонує на території відповідної адміністративної одиниці?        
 

  • загальної середньої освіти
647 616 587 587
 

  • дошкільної освіти
595 598 602 602
 

  • позашкільної освіти
29 26 23 23
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
16 16 16 16
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
9 8 5 5
2 Яку кількість закладів освіти на території відповідної адміністративної одиниці не облаштовано внутрішніми вбиральнями?        
 

  • загальної середньої освіти
114 78 56 48
 

  • дошкільної освіти
102 69 48 40
 

  • позашкільної освіти
11 8 7 7
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
1 1 1 1
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
0 0 0 0

 

Запорізька область

Станом на 16 серпня 2021 року в області функціонує 1161 заклад освіти. З них:

  • загальної середньої – 534 (у цю цифру включено 16 закладів спеціальної освіти, кількість яких також окремо зазначено нижче);
  • дошкільної – 537;
  • позашкільної – 56 
  • професійної (професійно-технічної) – 34;
  • спеціальної – 16.

Станом на 16 серпня 2021 року залишаються повністю або частково не облаштованими внутрішніми вбиральнями 2 школи, тобто 0,4%.  Це – два заклади у сільській місцевості: в одному із закладів, щоб облаштувати внутрішню вбиральню – необхідно спершу побудувати свердловину; в іншому закладі внутрішні вбиральні облаштовані у двох корпусах, є потреба облаштувати ними ще три корпуси.

У 2019 році в області було не облаштовано внутрішніми вбиральнями 11 закладів загальної середньої освіти, що складає 2% від загальної кількості. Станом на 16 серпня в області тривали  ремонтні роботи з облаштування внутрішніх вбиралень в одному закладі загальної середньої освіти Запорізької міської ради. Роботи там завершені на 95% та здійснюються за кошти субвенції з держбюджету, наданої у 2020 році.

 

Запитувана інформація 2019

(станом на 01.09.19)

2020

(станом на 01.09.20)

2021

(станом на 16.08.21)

2022 (прогноз)
1 Яка кількість закладів освіти функціонувала/функціонує на території відповідної адміністративної одиниці? 1170 1166 1161 1154
 

  • загальної середньої освіти
538 534 534 527
 

  • дошкільної освіти
541 541 537 537
 

  • позашкільної освіти
57 57 56 56
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
34 34 34 34
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
16 16 16 16
2 Яку кількість закладів освіти на території відповідної адміністративної одиниці не облаштовано внутрішніми вбиральнями? 11 11 2 0
 

  • загальної середньої освіти
11 11 2 0
 

  • дошкільної освіти
0 0 0 0
 

  • позашкільної освіти
0 0 0 0
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
0 0 0 0
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
0 0 0 0

 

Івано-Франківська область

Станом на 16 серпня 2021 року в області функціонує 1209 закладів освіти.

  • загальної середньої – 641;
  • дошкільної – 468 ;
  • позашкільної -75;
  • професійної – 19;
  • спеціальної освіти (спеціальні школи) – 6.

На 16 серпня внутрішні вбиральні відсутні у 53 школах (8,3%).

 

Івано-Франківська область була однією з 11 областей, яка отримала кошти з державної субвенції в межах програми “Гідність дитини”.  З 01 вересня 2019 по 15 серпня 2021 року кількість вуличних вбиралень в закладах освіти області зменшилася у 2,2 раза. Станом на 1 вересня 2019 року без внутрішніх вбиралень були 119 закладів загальної середньої освіти (17,6%), а на 16 серпня внутрішні вбиральні відсутні у 53 школах (8,3%) таких закладів.

Щоб їх переобладнати, Департамент освіти і науки Івано-Франківської ОДА зазначає про значну потребу в коштах – необхідно понад 40,0 млн гривень. Також на сьогодні в області 8 закладів загальної середньої освіти, в яких було розпочато роботи у 2020 році, за кошти державного та місцевих бюджетів, але ці роботи пов`язані  з добудовою  та реконструкцією наявних приміщень для облаштування внутрішніх санвузлів, тому потребують виділення значних коштів.

 

Запитувана інформація 2019

(станом на 01.09.19)

2020

(станом на 01.09.20)

2021

(станом на 16.08.21)

2022 (прогноз)
1 Яка кількість закладів освіти функціонувала/функціонує на території відповідної адміністративної одиниці?        1243       1219       1209        1172
 

  • загальної середньої освіти
675 654 641 602
 

  • дошкільної освіти
457 464 468 471
 

  • позашкільної освіти
82 76 75 74
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
19 19 19 19
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
10 6 6 6
2 Яку кількість закладів освіти на території відповідної адміністративної одиниці не облаштовано внутрішніми вбиральнями? 119 60 53 53
 

  • загальної середньої освіти
119 60 53 53
 

  • дошкільної освіти
0 0 0 0
 

  • позашкільної освіти
0 0 0 0
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
0 0 0 0
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
0 0 0 0

 

Київська область

Департамент не надав нам статистичні дані про загальну кількість закладів освіти кожного типу станом на 16 серпня 2021 року, але зазначив, що станом на 16 серпня залишаються не облаштованими внутрішніми вбиральнями два заклади загальної середньої освіти. 

 

У Київській області у 2019 році були не забезпечені внутрішніми вбиральнями 9 закладів загальної і 1 заклад дошкільної освіти. Проте вже станом на 1 вересня 2020 року вуличних вбиралень у дитсадках не залишилося.

У 2022 році планується продовжити роботу щодо проведення капітальних ремонтів, технічного переоснащення та реконструкції наявних вбиралень закладів освіти з дотриманням принципів приватності.

 

Запитувана інформація 2019

(станом на 01.09.19)

2020

(станом на 01.09.20)

2021

(станом на 16.08.21)

2022 (прогноз)
1 Яка кількість закладів освіти функціонувала/функціонує на території відповідної адміністративної одиниці? 1573 1579 статистичні дані відсутні статистичні дані відсутні
 

  • загальної середньої освіти
661 653
 

  • дошкільної освіти
795 808
 

  • позашкільної освіти
82 83
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
22 22
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
7 7
2 Яку кількість закладів освіти на території відповідної адміністративної одиниці не облаштовано внутрішніми вбиральнями? 10 6 2 0
 

  • загальної середньої освіти
9 6 2 0
 

  • дошкільної освіти
1 0 0 0
 

  • позашкільної освіти
0 0 0 0
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
0 0 0 0
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
0 0 0 0

 

Кіровоградська область

Станом на 16 серпня 2021 року в області функціонує 900 закладів освіти. З них:

  • загальної середньої – 310;
  • дошкільної – 485;
  • позашкільної – 78;
  • професійної – 18;
  • спеціальної освіти (спеціальні школи) – 9.

З них не облаштовано внутрішніми вбиральнями 4 заклади загальної середньої освіти (1,3%)  – (з них один заклад має зовнішній теплий туалет, а три забезпеченні біотуалетами). Три заклади дошкільної (0,6 %) освіти також не забезпечені внутрішніми вбиральнями. Як бачимо, загальна кількість закладів дошкільної освіти зросла на 41, але кількість таких закладів без внутрішніх вбиралень залишилася без змін – 3. Не забезпечено також три заклади позашкільної освіти (в одному з них наявні біотуалети) та один заклад професійно-технічної освіти. 

 

Область працює над зменшенням вуличних вбиралень у школах. 

 

Загальна кількість закладів позашкільної та професійно-технічної освіти суттєво не зменшилася, водночас кількість зовнішніх вбиралень у 2019 та 2021 роках в цих закладах не змінилася – 3 та 1 відповідно. Також у 2022 pоці планують збiльшити кiлькiсть вбиралень та модернiзувати наявнi такі територiальнi громади: Заваллiвсъка, Новоархангельська, Устинiвська, Первозванiвська, Знам’янська, Олександрiвська, Ганнiвська, Новоукраiнська, Помiчнянська. 

 

Запитувана інформація 2019

(станом на 01.09.19)

2020

(станом на 01.09.20)

2021

(станом на 16.08.21)

2022 (прогноз)
1 Яка кількість закладів освіти функціонувала/функціонує на території відповідної адміністративної одиниці? 874 901 900 900
 

  • загальної середньої освіти
320 310 310 310
 

  • дошкільної освіти
444 485 485 485
 

  • позашкільної освіти
80 79 78 78
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
19 18 18 18
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
11 9 9 9
2 Яку кількість закладів освіти на території відповідної адміністративної одиниці не облаштовано внутрішніми вбиральнями? 15 15 11 4
 

  • загальної середньої освіти
8 8 (1-зовнішній теплий; 7-біотуалетів) 4 (1- зовнішнійтеплий, 3- біотуалети) 1
 

  • дошкільної освіти
3 3 3 3
 

  • позашкільної освіти
3

(1-біотуалет)

3 (1 – біотуалет) 3 (1-біотуалет)  
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
1 зовнішній теплий туалет 1 зовнішній теплий туалет 1 зовнішній теплий туалет  
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
       

 

Луганська область

Станом на 16 серпня 2021 року в області функціонує 586 закладів освіти.

  • загальної середньої – 267;
  • дошкільної – 272;
  • позашкільної – 24;
  • професійної – 19 ;
  • спеціальної освіти (спеціальні школи) – 4.

 

У Луганській області станом на 16 серпня 2021 року залишилася не облаштованою внутрішньою вбиральнею одна школа в сільській місцевості. У 2019 році таких вбиралень не було у трьох школах. Така вбиральня не була передбачена проєктно-технічною документацією ще з моменту заснування закладу. Через практичну відсутність народжуваності у селищі заклад планують реорганізувати, а дітей підвозитимуть до закладу, де створені сучасні умови для освітнього процесу. Загалом в області на 16 серпня було 267 закладів загальної середньої освіти.

 

Запитувана інформація 2019

(станом на 01.09.19)

2020

(станом на 01.09.20)

2021

(станом на 16.08.21)

2022 (прогноз)
1 Яка кількість закладів освіти функціонувала/функціонує на території відповідної адміністративної одиниці? 592 591 586 567
 

  • загальної середньої освіти
275 273 267 248
 

  • дошкільної освіти
270 271 272 272
 

  • позашкільної освіти
23 24 24 24
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
20 19 19 19
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
4 4 4 4
2 Яку кількість закладів освіти на території відповідної адміністративної одиниці не облаштовано внутрішніми вбиральнями? 3 3 1 0
 

  • загальної середньої освіти
3 3 1 0
 

  • дошкільної освіти
0 0 0 0
 

  • позашкільної освіти
0 0 0 0
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
0 0 0 0
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
0 0 0 0

 

Львівська область

Департамент освіти і науки Львівської ОДА надав нам попередню статистику облаштування внутрішніми вбиральнями шкіл та вже більш ніж місяць готує повну відповідь. Тому в разі її надходження,  повні статистичні дані по цій області будуть додані згодом.

У 2019 році на облаштування внутрішніх вбиралень було виділено освітню субвенцію з державного бюджету в сумі 10, 2 млн грн, з яких використано 9,3 млн гривень. За ці кошти облаштовано внутрішні вбиральні у 20 закладах загальної середньої освіти та виконано ремонти санвузлів у 138 закладах загальної середньої освіти.

Станом на 01 вересня 2021 року, не влаштовано внутрішні вбиральні у 8 ЗЗСО, з яких у 6 – попередньо заплановано влаштувати внутрішні вбиральні до кінця поточного року за кошти місцевих бюджетів.

Станом на 01 січня 2022 року, очікується, що з вуличними вбиральнями функціонуватиме 2 малокомплектні заклади освіти, роботу яких планується призупинити з 1 вересня 2022 року в межах оптимізації.

 

Миколаївська область

Станом на 16 серпня 2021 року в області функціонує 1097 закладів освіти.

  • загальної середньої – 469;
  • дошкільної – 555;
  • позашкільної – 37;
  • професійної – 25 ;
  • спеціальної освіти (спеціальні школи) –  11.

Станом на 16 серпня 2021 року з 469 закладів загальної середньої освіти внутрішніми вбиральнями не облаштовано 5.

У цій області найбільша кількість закладів професійної (професійно-технічної) освіти в Україні не облаштовані внутрішніми вбиральнями. З 25 закладів професійної освіти (4 з них знаходяться у стадії припинення) не облаштовано внутрішніми вбиральнями всі 25 закладів, тобто всі 100 %. 

З 11 закладів спеціальної освіти немає внутрішніх вбиралень в одному. 

З 555 закладів дошкільної освіти та 37 позашкільної усі забезпечені внутрішніми вбиральнями. 

 

В одному із закладів загальної середньої освіти внутрішня вбиральня облаштована за кошти меценатів та місцевих бюджетів. Тривають поточні ремонтні роботи у 5 закладах загальної середньої та двох закладах дошкільної освіти.

Департаментом освіти і науки облдержадміністрації направлено лист до Міністерства освіти і науки України від 12.08.2021 No 4035/10-04/01-01.12 про орієнтовну потребу в сумі 5 000,000 тис. грн на виготовлення проєктно-кошторисної документації та проведення робіт по забезпеченню санітарно-гігієнічних умов закладів освіти Миколаївської області. Також громадами розглядається питання виділення коштів місцевих бюджетів та залучення коштів меценатів.

 

Запитувана інформація 2019

(станом на 01.09.19)

2020

(станом на 01.09.20)

2021

(станом на 16.08.21)

2022 (прогноз)
1 Яка кількість закладів освіти функціонувала/функціонує на території відповідної адміністративної одиниці?        
 

  • загальної середньої освіти
484 477 469 459
 

  • дошкільної освіти
562 554 555 550
 

  • позашкільної освіти
41 42 37 35
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
29 27 25 (в стадії припинення 4) 25
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
11 11 11 10
2 Яку кількість закладів освіти на території відповідної адміністративної одиниці не облаштовано внутрішніми вбиральнями? 47 46 31 30
 

  • загальної середньої освіти
17 17 5 5
 

  • дошкільної освіти
0 0 0 0
 

  • позашкільної освіти
0 0 0 0
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
29 27 25 25
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
1 1 1 0

 

Одеська область

Станом на 16 серпня 2021 року в області наявні 1808 закладів освіти. З них:

  • закладів загальної середньої – 765;
  • дошкільної – 879;
  • позашкільної – 105;
  • професійної (професійно-технічної) – 36;
  • спеціальної – 23. 

 З них не облаштовано внутрішніми вбиральнями 18 закладів загальної середньої освіти. У 2021 році передбачено покращити санітарно-гігієнічні умови у 18 закладах загальної середньої освіти за кошти субвенції з держбюджету місцевим бюджетам та коштів місцевих бюджетів на засадах співфінансування. Облаштовано внутрішніми вбиральнями 9 закладів загальної середньої освіти. Ще у 9 закладах загальної середньої освіти тривають ремонтні роботи. 

У 2022 році органи місцевого самоврядування розв’язуватимуть питання про будівництво та облаштування внутрішніх санітарно-гігієнічних приміщень у 9 корпусах 9 закладів загальної середньої освіти. 

 

Запитувана інформація 2019

(станом на 01.09.19)

2020

(станом на 01.09.20)

2021

(станом на 16.08.21)

2022 (прогноз)
1 Яка кількість закладів освіти функціонувала/функціонує на території відповідної адміністративної одиниці? 1815 1812 1808 1799
 

  • загальної середньої освіти
767 765 765 765
 

  • дошкільної освіти
879 879 879 880
 

  • позашкільної освіти
110 109 105 105
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
36 36 36 28
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
23 23 23 21
2 Яку кількість закладів освіти на території відповідної адміністративної одиниці не облаштовано внутрішніми вбиральнями? 54 27 18 9
 

  • загальної середньої освіти
54 27 18 9
 

  • дошкільної освіти
       
 

  • позашкільної освіти
       
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
       
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
       

 

Полтавська область

На 16 серпня 2021 року в області 1256 закладів освіти. З них: 

  • загальної середньої – 511;
  • дошкільної – 637;
  • позашкільної – 61;
  • професійної (професійно-технічної) – 33;
  • спеціальної – 14.

Не облаштовано внутрішніми вбиральнями 3 заклади: 2 – загальної середньої та 1 професійної освіти.

За інформацією Департаменту, у 2021 році в області було проведено ряд заходів для покращення санітарно – гігієнічних умов у закладах освіти з урахуванням норм нового Санітарного регламенту. Зокрема, були проведені капітальні ремонти внутрішніх вбиралень, встановлені туалетні кабінки, замінювалася сантехніка, двері.

На завершальному етапі знаходиться облаштування внутрішніх вбиралень в окремих корпусах у трьох закладах загальної середньої освіти, роботи будуть завершені до початку нового 2021/2022 навчального року. 

Відсутні внутрішні вбиральні в окремих корпусах ще восьми закладів загальної середньої та двох закладах професійної (професійно – технічної) освіти.

 

Запитувана інформація 2019

(станом на 01.09.19)

2020

(станом на 01.09.20)

2021

(станом на 16.08.21)

2022 (прогноз)
1 Яка кількість закладів освіти функціонувала/функціонує на території відповідної адміністративної одиниці? 1337 1313 1256  
 

  • загальної середньої освіти
592 570 511  
 

  • дошкільної освіти
633 634 637  
 

  • позашкільної освіти
65 62 61  
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
33 33 33 29
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
14 14 14  
2 Яку кількість закладів освіти на території відповідної адміністративної одиниці не облаштовано внутрішніми вбиральнями? 6 3 3 2
 

  • загальної середньої освіти
5 2 2 1
 

  • дошкільної освіти
0 0 0 0
 

  • позашкільної освіти
0 0 0 0
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
1 1 1 1
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
0 0 0 0

 

Рівненська область

На 16 серпня 2021 року в області функціонує 1019 закладів освіти. З них: 

  • загальної середньої – 563 ;
  • дошкільної -367;
  • позашкільної -54;
  • професійної (професійно-технічної) – 22;
  • спеціальної – 13.

З них не облаштовані внутрішніми вбиральнями 45  закладів загальної середньої освіти (8%).

З 2019 року кількість вуличних вбиралень зменшилася у 2 рази. Станом на 1 вересня 2019 року не було облаштовано 16% таких закладів. Тривають роботи з облаштування внутрішніх вбиралень у 5 закладах загальної середньої освіти. 

 

Запитувана інформація 2019

(станом на 01.09.19)

2020

(станом на 01.09.20)

2021

(станом на 16.08.21)

2022 (прогноз)
1 Яка кількість закладів освіти функціонувала/функціонує на території відповідної адміністративної одиниці? 1027 1020 1019 993
 

  • загальної середньої освіти
583 573 563 536
 

  • дошкільної освіти
355 358 367 368
 

  • позашкільної освіти
54 54 54 54
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
22 22 22 22
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
13 13 13 13
2 Яку кількість закладів освіти на території відповідної адміністративної одиниці не облаштовано внутрішніми вбиральнями? 94 68 45 38
 

  • загальної середньої освіти
94 68 45 38
 

  • дошкільної освіти
       
 

  • позашкільної освіти
       
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
       
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
       

 

Сумська область

Станом на 16 серпня 2021 року в області функціонує 751 заклад освіти. 

  • загальної середньої – 388;
  • дошкільної – 249;
  • позашкільної – 75;
  • професійної (професійно-технічної) – 27;
  • спеціальної – 12.

За даними департаменту закладів освіти, не облаштованих внутрішніми вбиральнями, в області немає, починаючи з 2019 року. 

Але нескладні пошуки у мережі все ж виявили їх наявність у 2020 році.

У 2021 році було проведено поточні ремонти санвузлів у 12 закладах освіти: у 8 закладах загальної середньої (у складі деяких також функціонують дошкільні), 2 закладах дошкільної та гуртожитку закладу професійно-технічної освіти та у зв’язку з реорганізацією Марківської гімназії Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області (відкриття дошкільної групи) було облаштовано внутрішні вбиральні для дітей дошкільної групи та здійснено поточний ремонт внутрішніх вбиралень закладу освіти.

Тривають ремонтні роботи у 7 закладах освіти: Станції юних техніків Кролевецької міської ради Конотопського району, 3 закладах загальної середньої, 1 – спеціалізованої, 1 – професійно-технічної та 1 – дошкільної освіти. У 2022 році заплановано проведення поточних ремонтів убиралень у 13 закладах освіти.

 

Запитувана інформація 2019

(станом на 01.09.19)

2020

(станом на 01.09.20)

2021

(станом на 16.08.21)

2022 (прогноз)
1 Яка кількість закладів освіти функціонувала/функціонує на території відповідної адміністративної одиниці? 792 763 751 727
 

  • загальної середньої освіти
410 392 388 374
 

  • дошкільної освіти
260 251 249 243
 

  • позашкільної освіти
82 80 75 73
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
28 28 27 25
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
12 12 12 12
2 Яку кількість закладів освіти на території відповідної адміністративної одиниці не облаштовано внутрішніми вбиральнями? 0 0 0 0
 

  • загальної середньої освіти
0 0 0 0
 

  • дошкільної освіти
0 0 0 0
 

  • позашкільної освіти
0 0 0 0
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
0 0 0 0
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
0 0 0 0

 

Тернопільська область

Станом на 16 серпня 2021 року в області 1331 заклад освіти. З них:

  • загальної середньої – 667;
  • дошкільної – 604;
  • позашкільної – 36;
  • професійної (професійно-технічної) – 19;
  • спеціальної – 5.

Вирішується питання щодо забезпечення належних санітарно-гігієнічних умов в 10 філіях закладів освіти. Але, на жаль, через відсутність фінансування, у жодному закладі освіти станом на 16.08.2021 року не розпочато облаштування внутрішніх вбиралень.

 

Запитувана інформація 2019

(станом на 01.09.19)

2020

(станом на 01.09.20)

2021

(станом на 16.08.21)

2022 (прогноз)
1 Яка кількість закладів освіти функціонувала/функціонує на території відповідної адміністративної одиниці? 1359 1352 1331 1321
 

  • загальної середньої освіти
698 687 667 657
 

  • дошкільної освіти
597 600 604 604
 

  • позашкільної освіти
40 41 36 36
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
19 19 19 19
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
5 5 5 5
2 Яку кількість закладів освіти на території відповідної адміністративної одиниці не облаштовано внутрішніми вбиральнями? 14 14 0

(10 філій)

0
 

  • загальної середньої освіти
14 14

(10 філій)

0
 

  • дошкільної освіти
0 0 0 0
 

  • позашкільної освіти
0 0 0 0
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
0 0 0 0
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
0 0 0 0

 

Харківська область

На жаль, обласний департамент освіти не надав даних про мережу закладів освіти та кількість закладів у яких відсутні внутрішні туалети. Тому ми ще раз переслали наш запит на Департамент науки і освіти Харківської ОДА та очікуємо відповідь щодо облаштування закладів освіти внутрішніми вбиральнями по області загалом.

 

Натомість Департамент освіти  і науки м. Харкова надіслав дані, у самому місті Харкові станом на 16 серпня 2021 року функціонує 479 закладів освіти, не облаштованих внутрішніми вбиральнями, немає.

 

Херсонська область

Станом на 16 серпня 2021 року в області функціонує 945 закладів освіти. З них:

  • загальної середньої – 375;
  • дошкільної – 475;
  • позашкільної – 63;
  • професійної (професійно-технічної) – 24;
  • спеціальної – 8.

За статистичними даними департаменту у 2019-2020 роках в області не було закладів з не облаштованими внутрішніми вбиральнями. Але у 2021 році станом на 16 серпня, за даними області, з’явилося  2 заклади загальної середньої освіти без внутрішніх вбиралень.

Також перед початком навчального року ми натрапили на допис на ось такий кейс у групі “Батьки SOS, у якому описано, що туалети всередині приміщення є, але ходити до них дітям не можна через відсутність води, й тому вони змушені ходити до вуличної вбиральні.

Для капітального будівництва вбиральні в межах приміщення в одному із корпусів одного закладу сільської місцевості виготовлено проєктно-кошторисну документацію та розпочато закупівлі. У трьох закладах загальної середньої освіти тривають ремонтні роботи, в 1 закладі триває підключення  до центральної каналізації.

Також планується виготовлення проєктно-кошторисної документації та державні закупівлі робіт для облаштування внутрішньої вбиральні в одному з корпусів ліцею та підключення вбиральні опорного закладу сільської місцевості до центральної каналізації.

 

Запитувана інформація 2019

(станом на 01.09.19)

2020

(станом на 01.09.20)

2021

(станом на 16.08.21)

2022 (прогноз)
1 Яка кількість закладів освіти функціонувала/функціонує на території відповідної адміністративної одиниці? 976 956 945 937
 

  • загальної середньої освіти
406 384 375 370
 

  • дошкільної освіти
465 475 475 475
 

  • позашкільної освіти
70 64 63 63
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
26 25 24 21
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
9 8 8 8
2 Яку кількість закладів освіти на території відповідної адміністративної одиниці не облаштовано внутрішніми вбиральнями?     2 1
 

  • загальної середньої освіти
    2 1
 

  • дошкільної освіти
       
 

  • позашкільної освіти
       
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
       
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
       

 

Хмельницька область

Станом на 16 серпня 2021 року в області  1396 заклад освіти. З них:

  • загальної середньої – 580;
  • дошкільної – 733;
  • позашкільної – 44;
  • професійної (професійно-технічної) – 23;
  • спеціальної – 16.

 

За даними департаменту в області залишився лише одна вулична вбиральня  в закладі позашкільної освіти. Поки що в області не передбачено переоблаштування цієї вбиральні.

Тобто за даними департаменту в області відсутні школи з вуличними вбиральнями, але ЗМІ повідомляють протилежне і зазначають про наявність таких шкіл навіть у передмісті Хмельницького. 

 

Запитувана інформація 2019

(станом на 01.09.19)

2020

(станом на 01.09.20)

2021

(станом на 16.08.21)

2022 (прогноз)
1 Яка кількість закладів освіти функціонувала/функціонує на території відповідної адміністративної одиниці?        
 

  • загальної середньої освіти
631 604 580 580
 

  • дошкільної освіти
584 741 733 733
 

  • позашкільної освіти
46 45 44 43
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
23 23 23 23
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
17 17 16 15
2 Яку кількість закладів освіти на території відповідної адміністративної одиниці не облаштовано внутрішніми вбиральнями? 1 1 1 1
 

  • загальної середньої освіти
       
 

  • дошкільної освіти
       
 

  • позашкільної освіти
1 1 1 1
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
       
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
       

 

Черкаська область

Станом на 16 серпня 2021 року в області 1019 закладів освіти (проте коли ми перерахували загальну кількість закладів за отриманими даними, то одержали 1016 закладів). З них:

  • загальної середньої – 533;
  • дошкільної – 417;
  • позашкільної – 42;
  • професійної (професійно-технічної) освіти – 17;
  • спеціальної – 7.

З них  не облаштовано 2 заклади загальної середньої освіти. 

Основні роботи з будівництва, добудови, реконструкції внутрішніх туалетів в області було проведено у попередні роки. У 2021 році за кошти місцевих бюджетів капітально відремонтовано відповідно до санітарних та будівельних норм внутрішні вбиральні у 23 закладах освіти. В тому числі у 4 закладах було облаштовано кабінки для людей з особливими потребами.

У 2022 році передбачаються роботи за кошти місцевих бюджетів щодо забезпечення належних санітарно-гігієнічних умов відповідно до Санітарного регламенту у 12 закладах освіти. Також підготовлено технічне завдання на проєктування внутрішнього туалету в одній зі шкіл, де відсутні санвузли.

 

Запитувана інформація 2019

(станом на 01.09.19)

2020

(станом на 01.09.20)

2021

(станом на 16.08.21)

2022 (прогноз)
1 Яка кількість закладів освіти функціонувала/функціонує на території відповідної адміністративної одиниці? 1065 1034 1019 986
 

  • загальної середньої освіти
556 533 533 501
 

  • дошкільної освіти
427 423 417 417
 

  • позашкільної освіти
53 49 42 42
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
19 19 17 17
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
7 7 7 7
2 Яку кількість закладів освіти на території відповідної адміністративної одиниці не облаштовано внутрішніми вбиральнями? 3 3 2 2
 

  • загальної середньої освіти
3 3 2 2
 

  • дошкільної освіти
       
 

  • позашкільної освіти
       
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
       
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
       

 

Чернівецька область

Станом на 16 серпня 2021 року в області функціонує 676 закладів.

  • загальної середньої – 383;
  • дошкільної – 247;
  • позашкільної – 25;
  • професійної (професійно-технічної) освіти – 15;
  • спеціальної – 6.

Станом на 16.08.2021 року не облаштованими залишаються 17 вбиралень у закладах загальної середньої освіти, з них – 13 у корпусах.

З 2019 року в області облаштували 37 внутрішніх вбиралень. 

Упродовж 2021 року Департамент освіти і науки обласної державної адміністрації провів ряд онлайн нарад з головами територіальних громад, місцевими органами управління освітою, керівниками закладів загальної середньої освіти, представниками територіальних підрозділів Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області, під час яких обговорювалася робота закладів освіти відповідно до вимог нового Санітарного регламенту, в тому числі вимог щодо санітарних вузлів. 

Станом на 16.08.2021 ремонтні роботи з облаштування внутрішніх вбиралень не здійснюються через акумулювання коштів для ліквідації поширення коронавірусу на території Чернівецької області. Як ми пам’ятаємо, Чернівецька область тривалий час була однією з найбільш постраждалих від коронавірусу. Облаштування внутрішніх вбиралень передбачено на 2022 рік.

 

Запитувана інформація 2019

(станом на 01.09.19)

2020

(станом на 01.09.20)

2021

(станом на 16.08.21)

2022 (прогноз)
1 Яка кількість закладів освіти функціонувала/функціонує на території відповідної адміністративної одиниці? 699 689 676 676
 

  • загальної середньої освіти
398 389 383 383
 

  • дошкільної освіти
247 247 247 247
 

  • позашкільної освіти
32 32 25 25
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
15 15 15 15
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
7 6 6 6
2 Яку кількість закладів освіти на території відповідної адміністративної одиниці не облаштовано внутрішніми вбиральнями? 54 30 17*в тому числі у 13 корпусах 0
 

  • загальної середньої освіти
54 30 17*в тому числі у 13 корпусах 0
 

  • дошкільної освіти
0 0 0 0
 

  • позашкільної освіти
0 0 0 0
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
0 0 0 0
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
0 0 0 0

 

Чернігівська область

Станом на 16 серпня 2021 року в області функціонує 944 заклади.

  • загальної середньої – 425;
  • дошкільної – 431;
  • позашкільної – 66;
  • професійної (професійно-технічної) освіти – 14;
  • спеціальної – 8.

З них без внутрішніх вбиралень залишається 86 закладів: з них загальної середньої – 68, позашкільної – 18. У 2019 році в області було 444 заклади дошкільної освіти, з них без внутрішніх вбиралень був 31 заклад дошкільної освіти. Станом на 16 серпня 2021 року в області загалом 431 заклад дошкільної освіти, але закладів дошкільної освіти із вуличними вбиральнями не залишилося зовсім. 

Станом на 16 серпня 2021 року будівельні роботи з облаштування санітарних вузлів тривають у трьох закладах освіти.

Також у 2022 році у 10 закладах загальної середньої освіти та 4 закладах позашкільної освіти планується будівництво санітарних вузлів, у 7 – розроблення проєктно-кошторисної документації, у 13 закладах – проведення реконструкції приміщень для облаштування санвузлів та каналізаційних мереж.

 

Запитувана інформація 2019

(станом на 01.09.19)

2020

(станом на 01.09.20)

2021

(станом на 16.08.21)

2022 (прогноз)
1 Яка кількість закладів освіти функціонувала/функціонує на території відповідної адміністративної одиниці? 1017 1000 944 942
 

  • загальної середньої освіти
477 463 425 425
 

  • дошкільної освіти
444 447 431 430
 

  • позашкільної освіти
72 68 66 66
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
15 14 14 13
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
9 8 8 8
2 Яку кількість закладів освіти на території відповідної адміністративної одиниці не облаштовано внутрішніми вбиральнями? 184 93 86 42
 

  • загальної середньої освіти
132 72 68 28
 

  • дошкільної освіти
31 2 0 0
 

  • позашкільної освіти
21 19 18 14
 

  • професійної (професійно-технічної) освіти
0 0 0 0
 

  • спеціальної освіти (спеціальні школи)
0 0 0 0

Якісна освіта – це коли є мотивований вчитель, свобода, відповідальність та фінансове забезпечення

 

Днями мав чудову та корисну нагоду відверто і жваво подискутувати про освіту й права в освіті з молоддю, а також – розповісти молодим людям про інститут освітнього омбудсмена. Разом із колегами зі Служби освітнього омбудсмена ми долучилися до участі у щорічному молодіжному заході “Молодвіж”, який відбувся у Львові 4-5 вересня та об’єднав мотивованих учнів, студентів, молодих педагогів, що мають спільні інтереси і прагнуть розвиватися, шукати себе та змінювати цей світ. 

Під час дискусії про освіту, в якій також брали участь директор Школи вільних та небайдужих Олесь Пограничний, директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка Богдан Тихолоз та очільниця програми «Навчай для України» Оксана Матіяш, говорили про те, у чому полягає якісна освіта, чи вбиває освіта креативність, як зменшити освітню нерівність та зробити освіту кращою. Модерувала дискусію Ольга Перехрест, викладачка кафедри журналістики Університету Короля Данила.

На фото зліва на право директор Школи вільних та небайдужих Олесь Пограничний, освітній омбудсмен Сергій Горбачов, директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка Богдан Тихолоз та очільниця програми «Навчай для України» Оксана Матіяш, говорили про те, у чому полягає якісна освіта, чи вбиває освіта креативність, як зменшити освітню нерівність та зробити освіту кращою. Модерувала дискусію Ольга Перехрест, викладачка кафедри журналістики Університету Короля Данила.

ЯКІСНА ОСВІТА – ЦІННІСТЬ ЗВ’ЯЗКІВ МІЖ ПОКОЛІННЯМИ

Олесь Пограничний звернув увагу на цінність в освіті зв’язків між поколіннями й те, як радянська школа знищувала ці зв’язки та не дозволяла вести вільні діалоги між  поколіннями для особистісного й суспільного розвитку. Тому, на його думку, якісна освіта має цікавими та доступними методами передати молодому поколінню все найкраще, що у нас є зараз, аби сучасне молоде покоління зробило його ще кращим. 

 

ЯКІСНА ОСВІТА – ЦЕ МОТИВОВАНИЙ ВЧИТЕЛЬ

Оксана Матіяш зазначила, що освіта – інструмент, який дозволяє людині розкрити свій потенціал, але для розкриття цього потенціалу найважливішим ресурсом є вчитель. На думку пані Оксани, дуже мало молодих людей вибирають для себе професію вчителя. Виникає проблема браку вчительського ресурсу, і якщо не буде кому вчителювати, то якісна освіта не існуватиме взагалі. У селах ця проблема найкритичніша, оскільки там може по кілька років не бути вчителя з англійської чи математики, а здобуття цих знань важливе для вступу в університет. Тому це впливає на доступ до освіти. Надзвичайно важко знайти молодого спеціаліста. І якщо професію вчителя не обиратиме талановита молодь, то якість освіти буде погіршуватися. 

 

ЯКІСНА ОСВІТА НЕМОЖЛИВА БЕЗ СВОБОДИ, ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ГРОШЕЙ

На моє глибоке переконання, освіта за своєю суттю дуже контраверсійна. З одного боку вона має передати наступному поколінню те, що напрацювали сучасне та минулі покоління. З іншого – гнучко і швидко реагувати на технологічні та соціальні зміни. Ця філософська суперечність сутності освіти створює ваги, на яких перемагає то одна, то інша сторона. 

Якісна освіта повинна включити людину в соціальне життя і надати їй можливість максимально реалізувати те, до чого людина здатна, пізнати себе, світ, мистецтво спілкування. На жаль, наша освіта зараз не відповідає цим вимогам. Насамперед через те, що сучасна школа, не відкинувши повноцінно радянські принципи, ще не звикла, що вона може сама щось вирішувати, і продовжує “знущатися” над дітьми застарілими форматами шкільних лінійок, заборонами ходити до вбиральні під час уроку, заборонами висловлювати свою думку. А саме свобода є одним із основних ресурсів для створення якісної та доступної освіти. Головний концепт Нової української школи – дати дитині можливість помилятися, виправляти свої помилки, вчитися та тренуватися на помилках, обирати свій шлях. І вчитель, і дитина має право помилятися. І найбільше поважають саме тих вчителів, які можуть вільно сказати, що помилилися та готові виправити свою помилку. В радянській школі це було заборонено. Але багато хто прагне свободи, та сильно забуває, що свобода пов’язана з відповідальністю, яку мало хто хоче приймати. Тому гарна освіта – це не лише свобода, а ще й дотримання прав в освіті, яких є близько 70.

Також гарної освіти немає без грошей. Бо для того, щоб до школи прийшов працювати вчитель, про якого школа мріє, цю людину треба знайти та мотивувати. Зарплата молодого вчителя 6 тисяч гривень. Для спеціаліста, а тим більше молодого, це мізерна заробітна плата. На моє запитання до аудиторії заходу щодо того, чи збираються молоді педагоги крім основної роботи ще десь підпрацьовувати, вони відповіли ствердно. Тому питання залучення нових, молодих людей ми не зможемо вирішити без нормального якісного фінансування освіти.

освітній омбудсмен Сергій Горбачов

ЯКІСНА ОСВІТА – ЦЕ ЛЮДИНОТВОРЧІСТЬ

Богдан Тихолоз вважає, що освіта складається з трьох фундаментальних підвалин. По-перше, свободи – розширення меж своєї свободи, попри те, що вона пов’язана з правилами. По-друге, розмов: діалогів, полілогів про освіту. По-третє, культури, середовища плекання здібностей для самореалізації. Не є освітою нав’язування певної системи знань чи цінностей без цих трьох фундаментальних підвалин. 

Пан Богдан називає освіту людинотворчістю та переконаний, що ключова проблема якісної освіти не в грошах, а в тому, що якісна освіта залежить від надзвичайно творчих, відкритих до діалогу і готових ділитися не лише знаннями, а й своїм життям, людей. Якщо такої людини немає – це не освіта, а лише її імітація.

 

ЯК ЗРОБИТИ ОСВІТУ ЯКІСНІШОЮ ТА ДОСТУПНІШОЮ

За моїми спостереженнями, на жаль дуже багато хто в системі освіти сприймає дитину не як цінну особистість, яку треба розвивати, а як ресурс для отримання зарплати. Тому дуже важливо змінювати ставлення до дитини. 

Також, як я вже згадував, має бути якісне фінансування освіти, щоб залучати до вчителювання нові молоді ресурси.

Болючою є проблема академічної недоброчесності та корупції. Це ті проблеми, з якими потрібно працювати не лише на рівні країни, а які залежать від кожного з нас і мають виправлятися освітою ще з наймолодших років. Тому доброчесність та антикорупція має бути наскрізною змістовою лінією в освітніх програмах. Такі речі потрібно виправляти інструментально. Мене надихають до дії конкретні інструменти, механізми, яким ти навчений і якими ти вмієш користуватися. Тому закликав молодь спільно боротися з цими проблемами та ознайомитися на сайті освітнього омбудсмена з бібліотекою таких антикорупційних інструментів (сценаріїв, уроків, ігор) USAID.

Дуже доречним було запитання від аудиторії щодо перенасиченості в Україні одними кадрами й нестачею інших. Вища освіта в усьому світі перестає бути елітною, вона стає набуттям широкої громадськості. Й для того, щоб збалансувати кадри, нам потрібно піднімати професійну освіту та формувати в людей розуміння того, що така робота дозволяє гарно заробляти, та не обов’язково для життєвого успіху отримувати саме вищу освіту. 

І найголовніше, як зробити освіту якіснішою та доступнішою – мати сміливість захищати свої права. Бо лише той, хто захищає свої права, має шанс отримати те, що він хоче.  

Директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка Богдан Тихолоз, попереджаючи про парадоксальність своєї думки, вважає, що погана школа може стати стимулом для особистісного розвитку. Оскільки часто освіта – це не те, що в “оранжерейних умовах”, це те, що всупереч. Пан Богдан зазначив, що мало вірить в ефективність інституціоналізованих форм освіти, але сильно вірить в мотивовану самоосвіту. Тому не вважає сільську школу тавром. Він називає ключовою проблемою української освіти кризу мотивації: вчительської – реалізуватися в цьому, учнівської – навчатися, й закликає шукати і розвивати ці мотивації, вважаючи, що життя змусить нас їх знайти. Він також закликає не терпіти погану освіту, відмовлятися від неї та боротися за якість. Бо називає псевдоосвіту страшною загрозою, яка вбиває мотивацію, креативність та критичне мислення. В чому я з ним цілком погоджуюся.

У межах заходу відбувалася ярмарка, впродовж якої ми ознайомлювали учасників з інститутом освітнього омбудсмена та Служби освітнього омбудсмена: для чого ми, як ми захищаємо права, як до нас можна звертатися. Учасники ділилися з нами болючими для них проблемами: когось батьки позбавляли права вільно обрати спеціальність для вступу, хтось скаржився на перенасиченість старшої школи предметами та на застарілість стандартів навчання. Найбільш зацікавлені могли отримати роздаткові інформаційні та сувенірні матеріали Служби: буклети, наліпки та ручки. 

освітній омбудсмен спілкується із представниками ОБСЄ

Також мав можливість поспілкуватися з міським головою Львова Андрієм Садовим, із яким встигли поспілкуватися про важливість проведення конкурсів на посади директорів шкіл та можливість їхнього вдосконалення.

На фото зліва направо: Дмитро Шинкарук та Ігор Осика (USAID), львівський міський голова Андрій Садовий, освітній омбудсмен Сергій Горбачов

Висловлюю щиру подяку проєкту “Підтримки організацій-лідерів у протидії корупції в Україні “ВзаємоДія” USAID за надану можливість участі в цьому заході. Сподіваюся на подальшу плідну співпрацю задля того, щоб українська освіта ставала більш ціннісною, доброчесною та якісною.

Також щиро вдячний директору Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка Богдану Тихолозу та заступнику директора з наукової роботи Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка Ігорю Медвідю за можливість відвідати музей та чудову й пізнавальну екскурсію, яку ми відвідали разом із представниками Освітньої Фундації з Канади, яку очолювала вчителька української мови та літератури з Торонто Надія Приймак. Під час екскурсії не лише ознайомилися з оригінальними світлинами життя поета, побутовими речами родини Франків, а й дізналися цікавий факт із життя діяча у сфері освіти, з яким би він міг нині звернутися до освітнього омбудсмена. Це факт про те, що Іван Франко постраждав від академічної несвободи – він прийшов викладати до Львівського університету, але після прочитання першої лекції студентам його відмовилися брати викладачем, оскільки побоялися, щоб Франко не агітував студентів своїми політичними поглядами.

На фото заступник директора з наукової роботи Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка Ігор Медвідь розповідає про робочий кабінет Івана Франка біля робочого столу письменника

Під час розмови з пані Надією ми обмінялися думками про стан освіти і я передав їй примірник першої щорічної доповіді освітнього омбудсмена “Дотримання прав в освіті”.

На фото представниця Освітньої Фундації з Канади, вчителька української мови та літератури з Торонто Надія Приймак та освітній омбудсмен Сергій Горбачов

Також поговорили з паном Ігорем про формати, у яких музей працює з молоддю та можливу співпрацю для створення спільних проєктів у роботі з молоддю.

На фото заступник директора з наукової роботи Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка Ігор Медвідь, освітній омбудсмен Сергій Горбачов та представниця Освітньої Фундації з Канади, вчителька української мови та літератури з Торонто Надія Приймак 

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов залишає відгук у книзі відгуків музею

Успішна сертифікація – достатня підстава для присвоєння наступної кваліфікаційної категорії

До освітнього омбудсмена звертаються багато педагогічних працівників щодо порушення їх права на підвищення кваліфікаційної категорії або педагогічного звання на підставі успішного проходження сертифікації. Вчителі скаржаться на те, що атестаційні комісії не беруть до уваги сертифікат педагога про успішну сертифікацію, а, щоб присвоїти йому наступну кваліфікаційну категорію, вимагають від педагогічних працівників брати участь у додаткових заходах з вивчення їх педагогічної діяльності, приміром, проводити відкриті уроки, складати звіти про свою роботу. Такі рішення атестаційні комісії  всіх рівнів ухвалюють, зокрема, через розбіжності щодо питань атестації у нормативно-правовій базі. 

 

УСПІШНА СЕРТИФІКАЦІЯ ТА ПІДВИЩЕННЯ КАТЕГОРІЇ: РОЗБІЖНОСТІ У НОРМАТИВНО-ПРАВОВІЙ БАЗІ

Закон України «Про повну загальну середню освіту» визначає, що успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником, а також є підставою для присвоєння йому відповідної кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання (частина сьома статті 49). Хоча ця норма чітко встановлює зобов’язання зараховувати успішну сертифікацію для  присвоєння педагогічному працівникові відповідної кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання, деякі атестаційні комісії трактують її на свй розсуд і грубо порушують права педагогічних працівників.

Положення про сертифікацію педагогічних працівників визначає, що успішне проходження сертифікації зараховується як проходження чергової (позачергової) атестації педагогічним працівником з присвоєнням йому наступної категорії педагогічного працівника або підтвердженням наявної вищої категорії (пункт 40 Положення). Якщо вчитель успішно пройшов сертифікацію, йому видається сертифікат, який потрібно подавати атестаційній комісії, щоб вона присвоїла наступну кваліфікаційну категорію та/або педагогічне звання.

Натомість чинне Типове положення про атестацію педагогічних працівників, яке було затверджене ще тоді, коли про сертифікацію не йшлося, не передбачає процедури присвоєння кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання на підставі сертифікату без додаткового вивчення педагогічної діяльності працівника. 

Частина атестаційних комісій, голови та члени яких знають закони та вміють їх розуміти, без проблем присвоює вчителям кваліфікаційну категорію чи педагогічне звання на підставі сертифікату.

Інша частина комісій, голови і члени яких законів не знають, а неодноразові роз’яснення не можуть зрозуміти, не вважає успішне проходження сертифікації достатньою підставою для присвоєння вчителю кваліфікаційної категорії чи педагогічного звання. Відтак вони грубо порушують права педагогів, незаконно та безпідставно змушують вчителів додатково проводити відкриті уроки, писати звіти, витрачати час і сили на доведення того, що вже вичерпно і переконливо доведено процедурою сертифікації.

 

ПОЗИЦІЯ ОСВІТНЬОГО ОМБУДСМЕНА

Вважаю абсолютно незаконними відмови атестаційних комісій виконувати вимогу частини сьомої ст. 49 Закону України “Про повну загальну середню освіту”. Також вважаю такі незаконні рішення беззаперечним доказом непрофесіоналізму членів цих атестаційних комісій.

Я вже неодноразово звертався до МОН із відповідними листами з пропозиціями для вирішення цієї колізії та за роз’ясненнями. Зокрема, листом від 09-04-2021_21-082.docx пропонував внести зміни до частини 7 статті 49 Закону України «Про повну загальну середню освіту» та викласти її у такій редакції: “успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником, а також є достатньою підставою без будь-яких додаткових умов для негайного присвоєння йому відповідної кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання”.

 Також ще навесні у цьому ж листі висловлював пропозицію до МОН розробити та винести на громадське обговорення новий проєкт Типового положення про атестацію педагогічних працівників, в якому б передбачалася процедура присвоєння кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання на підставі сертифікату без додаткового вивчення педагогічної діяльності працівника. 

У роз’ясненні МОН від 24-06-2021 №21-083, яке ми отримали на наше звернення, МОН повідомило нам, що вже розроблено проєкт нової редакції Положення про атестацію педагогічних працівників, якою визначено й порядок атестації педагогічних працівників, що пройшли сертифікацію. Тоді ж МОН зазначало, що текст проєкту Положення найближчим часом буде розміщено на сайті Міністерства освіти і науки України для громадського обговорення – і сьогодні, 6 вересня, це зроблено. З проєктом Положення можна ознайомитися за посиланням https://bit.ly/2WSYs1W
Ми проаналізуємо цей проєкт і якнайскоріше надішлемо свої пропозиції до МОН – і поділимося ними із колегами.

 

ЯК ПРАВИЛЬНО ДІЯТИ АТЕСТАЦІЙНИМ КОМІСІЯМ: РОЗ’ЯСНЕННЯ МОН

Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 26.12.2008 №758-0-2-08-19 «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії», якщо існують суперечності між актами, прийнятими різними за ієрархіями органами, застосовується акт, прийнятий вищим органом, як такий, що має більшу юридичну силу. Саме тому  норми Типового положення про атестацію педагогічних працівників застосовуються лише в тій частині, що не суперечить Закону та Положенню про сертифікацію. 

Тому, оскільки пункт 40 Положення про сертифікацію визначає, що успішна сертифікація передбачає присвоєння вчителю початкових класів наступної категорії, атестаційні комісії мають її присвоювати безумовно і робити це лише на підставі сертифікату, а не “вигадувати” для вчителів додаткові заходи з перевірки їх педагогічної діяльності чи вимагати додаткові документи, крім сертифікату. 

Повне роз’яснення МОН – за посиланням 24-06-2021 №21-083.

Також МОН листом від 15.12.2020 №1/9-690 Щодо атестації вчителів початкових класів, які успішно пройшли сертифікацію, роз’яснило місцевим органам управління освіти, керівникам закладів освіти, головам атестаційних комісій та педагогічним працівникам порядок атестації вчителів початкових класів, які успішно пройшли сертифікацію. Відповідно до цього листа, успішне проходження вчителем сертифікації, підтверджене відповідним сертифікатом, є достатньою підставою для присвоєння йому наступної кваліфікаційної категорії або підтвердження наявної вищої категорії без надання додаткових документів чи проведення додаткових заходів. 

Докладно про інші проблеми щодо атестації і сертифікації педагогічних працівників та пропозиції до їх вирішення читайте в окремому розділі першої щорічної доповіді освітнього омбудсмена “Дотримання прав в освіті – 220” (ст. 86).

Щоб забезпечити належний освітній процес ми маємо не лише реагувати, а й випереджати певні речі

Новий навчальний рік ось-ось розпочнеться. Й доцільно було підсумувати 2020-2021 навчальний рік, який був нелегким через пандемію: проаналізувати, як вона вплинула на освіту за цей рік, які її виклики для освіти ми вже подолали, а які, на жаль, ще залишаються на початок нового навчального року. 

Днями центр Cedos презентував докладну аналітичну записку Освіта в умовах пандемії у 2020/2021 році: аналіз проблем і наслідків”. Ця записка розглядає організацію навчального року в умовах адаптивного карантину, якість і доступність освіти й те, як забезпечувалася безпека освітян, учнів, студентів та як пандемія й дистанційне навчання вплинули на їхнє психічне здоров’я, а також надає рекомендації по кожному з цих напрямів.

Рекомендації аналітичної записки певним чином перетинаються із розділом нашої доповіді “Дотримання прав в освіті – 2020”.  

У розділі “Освіта в умовах пандемії” ми за схожою структурою аналізували вплив пандемії на систему освіти та учасників освітнього процесу. Різні світові дослідження демонструють, що найкритичнішим дистанційне навчання було саме для учнів початкової школи, а чим здобувач освіти старший, тим менший негативний вплив дистанційного навчання. Найменш негативно дистанційне навчання позначається на студентах, хоча тут теж є свої особливості. Для нас надзвичайно важливо було проаналізувати, як на виклики для освіти, спричинені пандемією, реагують освітяни, батьки, учні – насамперед повна загальна середня освіта, оскільки вона отримала найсильніший удар. 

 

АКТУАЛЬНА ПРОБЛЕМА ВДОСКОНАЛЕННЯ ТА ПРИЙНЯТТЯ АДЕКВАТНИХ ЗМІН ДО НОРМАТИВНОЇ БАЗИ

У межах презентації аналітичної записки відбулася дискусія щодо впливу пандемії на освіту та готовності закладів освіти до нового навчального року, в якій взяв участь.  На мій погляд, пандемія не створила жодних нових проблем для освіти, як би це дивно не лунало. Але ця непередбачувана ситуація світового масштабу лише виразно продемонструвала ці проблеми, начоно їх висвітлила та змусила займатися їх вирішенням більш активно. Освітяни добре знають усі ці проблеми і багато років працювали над ними. Наразі залишається актуальною проблема вдосконалення і прийняття адекватних та своєчасних змін до нормативної бази. Ми маємо не те, що реагувати, ми повинні випереджати певні речі, але, на жаль, поки що не завжди це робимо навіть у форматі реагування. 

Наведу приклад. Постанова Кабміну від 28 липня 2021 р. № 787 “Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 визначає, що для очної роботи закладів має бути вакциновано не менше 80% працівників, але вона не визначає механізми, як керівник закладу освіти має дізнатися про те, що працівник пройшов повний курс вакцинації. Ми зверталися до Міністерства охорони здоров’я України із низкою пропозицій щодо цього, зокрема, пропонували вносити дані про вакцинацію працівників проти COVID-19 в їхні особисті медичні книжки. Міністерство охорони здоров’я України відповіло нам, що наразі це незаконно, оскільки вакцинації  проти COVID-19 немає в переліку обов’язкових щеплень.

На фото (зліва направо): Директор департаменту акредитації та моніторингу Державної служби якості освіти України Іван Юрійчук, очільниця програми «Навчай для України» Оксана Матіяш, керівниця центру інноваційної освіти «Про.Світ» Олександра Пєтушкова, співзасновниця ГО “СмартОсвіта” Оксана Макаренко, операційна директорка громадської спілки “Освіторія” Анна Сидорук, освітній омбудсмен Сергій Горбачов, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров, в.о.президента Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олександра Гуменна

На фото (зліва направо): операційна директорка громадської спілки “Освіторія” Анна Сидорук та освітній омбудсмен Сергій Горбачов

 

НЕОБХІДНА ОЦІНКА ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ ПАНДЕМІЇ НА УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ 

Під час дискусії спікери акцентували увагу на психологічному впливові пандемії, зокрема, на студентів та викладачів. Ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров, зазначив, що для багатьох викладачів перехід на дистанційне навчання та тривале проведення лекцій онлайн й освоєння цифрових інструментів стало викликом. Викладачі заново звикали проводити лекції для великої кількості слухачів не в аудиторії, а онлайн, для них проводили тренінги. Також в університеті працює Психологічна служба, проводяться тренінги для студентів і викладачів щодо того, як уникнути вигорання.

В.о.президента Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олександра Гуменна зазначила, що, за результатами опитування студентів університету, проведеного у травні-червні 2021 року, 75% студентів були задоволені дистанційним навчанням. Проте пані Олександра наголосила, що роль університету – не лише передати знання, а й навчити соціалізації та комунікації, а соціалізація має відбуватися офлайн. Також вона зазначила, що є спеціальності, на яких дистанційне навчання неможливе. Це насамперед природничі спеціальності, й студентів цих спеціальностей пробували виводити очно хоча б на лабораторні роботи.

За даними аналітичної записки,  в Україні, на жаль, не проводили оцінку впливу пандемії на психологічний стан учасників освітнього процесу. У світі ж такі дослідження проводилися, оскільки вони є важливими. Докладніше про них можна почитати,зокрема, у нашій публікації.


На фото (зліва направо): операційна директорка громадської спілки “Освіторія” Анна Сидорук, освітній омбудсмен Сергій Горбачов, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров

 

ПАНДЕМІЯ ВПЛИНУЛА НА ІМПЛЕМЕНТАЦІЮ ОСВІТНЬОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Директор департаменту акредитації та моніторингу Державної служби якості освіти України Іван Юрійчук звернув увагу, що виклики пандемії наклалися на імплементацію Законів України “Про освіту” та “Про повну загальну середню освіту”. Він акцентував, що ефективна імплементація цих законів неможлива без чіткого розуміння ролей і відповідальності учасників освітнього процесу: директора, педагога, батьків, керівника органу управління освітою.

Цілком підтримую цю позицію, адже для того, щоб організувати навчальний процес належно, кожен має розуміти й усвідомлювати свою роль в освітньому процесі і відповідальність та зобов’язання. Тільки спільними зусиллями та відповідальним ставленням ми зможемо покращити навчальний процес.

 

На фото (зліва направо): Директор департаменту акредитації та моніторингу Державної служби якості освіти України Іван Юрійчук, очільниця програми «Навчай для України» Оксана Матіяш, керівниця центру інноваційної освіти «Про.Світ» Олександра Пєтушкова