Головна Блог

Педагогам певних категорій встановили підвищені посадові оклади та оновили виплату доплат і надбавок

  • Підвищення посадових окладів працівникам закладів освіти
  • Доплати
  • доплати за окремі види педагогічної діяльності
  • класне керівництво
  • перевірку навчальних робіт учнів
  • керівництво
  • за організацію інклюзивного навчання та роботу
  • обслуговування комп’ютерної техніки
  • ведення діловодства, бухгалтерського обліку, вебсайту
  • позакласна робота
  • завідування
  • доплата за сертифікацію
  • доплати за інші види педагогічної діяльності
  • за наукові ступені та звання
  • доплата за роботу в нічний час
  • доплати за додаткову роботу
  • Надбавки
  • підвищена ставка посадового окладу
  • за почесні звання
  • надбавка за знання та використання іноземної мови
  • надбавка педагогічним працівникам ІРЦ
  • стимулюючі надбавки
  • надбавка за престижність праці
  • надбавка за апробацію НУШ
  • надбавка в закладах освіти з навчанням мовами національних меншин
  • надбавка за вислугу років
  • надбавка за спортивні звання
  • З 1 січня 2022 року за окремі види педагогічної діяльності у закладах освіти встановлено підвищені посадові оклади та доплати постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2021 р. № 1391 “ “Деякі питання встановлення підвищень посадових окладів (ставок заробітної плати) та доплат за окремі види педагогічної діяльності у державних і комунальних закладах та установах освіти”. А декілька нормативних документів, які регулювали виплату доплат та надбавок, втратили чинність.

    Це добре, що частина працівників закладів освіти зможуть отримувати підвищені посадові оклади та доплати. Але хочу зазначити, що наразі посадовий оклад педагогічного працівника складається з невеликої, за розміром, ставки і великої кількості надбавок і доплат, які можуть становити половину й більше зарплати педагога. Тому ініціюю та  поділяю ініціативи щодо нового підходу до формування розміру заробітної плати педагогічних працівників, яка підтримуватиме мотивацію педагога до професійного зростання та водночас дасть змогу залучити молодь до роботи у сфері освіти.

     

    ПІДВИЩЕННЯ ПОСАДОВИХ ОКЛАДІВ ПРАЦІВНИКАМ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

    Постановою Кабінету Міністрів від 28 грудня 2021 р. № 1391 “Деякі питання встановлення підвищень посадових окладів (ставок заробітної плати) та доплат за окремі види педагогічної діяльності у державних і комунальних закладах та установах освіти” встановлено підвищення посадових окладів за роботу в певних типах закладів та установ освіти з 1 січня 2022 року:

    •  Керівникам закладів загальної середньої освіти з кількістю учнів понад 1000 осіб за кожні 700 учнів понад 1000 осіб – 5 %;
    •  Керівникам закладів дошкільної освіти з кількістю дітей понад 60 осіб за кожні наступні 60 дітей – 3 %;
    •  Педагогічним працівникам та керівним працівникам, діяльність яких безпосередньо пов’язана з освітнім процесом і відповідним спрямуванням, у закладах спеціалізованої освіти мистецького, спортивного, військового та наукового спрямування, інших закладах спеціалізованої освіти, визначених законодавством – 10 %;
    •  Керівним та педагогічним працівникам у гімназіях, ліцеях, колегіумах, гімназіях-інтернатах, ліцеях-інтернатах, колегіумах-інтернатах, які створені до введення в дію Законів України “Про освіту” (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 38-39, ст. 380), “Про повну загальну середню освіту” (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 31, ст. 226) як заклади II, II-III, III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю, з профільним навчанням та допрофесійною підготовкою, до приведення установчих документів таких закладів у відповідність із зазначеними Законами – 10 %;
    •  Педагогічним працівникам та керівним працівникам, діяльність яких безпосередньо пов’язана з освітнім процесом, у вищих професійних (професійно-технічних) училищах, центрах професійної (професійно-технічної) освіти та закладах фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) освіти із специфічними умовами навчання – 10 %;
    •  Педагогічним працівникам, помічникам вихователів та керівним працівникам, діяльність яких безпосередньо пов’язана з освітнім процесом, у закладах освіти інтернатного типу або які мають структурний підрозділ (інтернат, пансіон тощо) – 10 %;
    •  Педагогічним працівникам, помічникам вихователів та керівним працівникам, діяльність яких безпосередньо пов’язана з освітнім процесом, у закладах дошкільної освіти компенсуючого типу (спеціальних, санаторних), у закладах освіти для дітей, які потребують особливих умов виховання та тривалого лікування (або за наявності у закладах освіти таких класів, груп); у закладах освіти при установах виконання покарань, приймальниках-розподільниках для дітей, школах соціальної реабілітації та професійних училищах соціальної реабілітації, центрах медико-соціальної реабілітації дітей, спеціальних виховних установах Державної кримінально-виконавчої служби, притулках для дітей, соціально-реабілітаційних центрах (дитячих містечках), центрах соціально-психологічної реабілітації дітей; у будинках дитини, дитячих будинках і закладах загальної середньої освіти інтернатного типу для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування – 20 %;
    •  Педагогічним працівникам, помічникам вихователів та керівним працівникам, діяльність яких безпосередньо пов’язана з освітнім процесом, у спеціальних закладах загальної середньої освіти (спеціальних школах, навчально-реабілітаційних центрах), інших спеціальних закладах освіти (професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти) (або за наявності спеціальних груп, класів); в інклюзивно-ресурсних центрах, логопедичних пунктах – 25 %;
    •  Педагогічним працівникам, помічникам вихователів та керівним працівникам, діяльність яких безпосередньо пов’язана з освітнім процесом, у спеціалізованих будинках дитини, дитячих будинках і закладах загальної середньої освіти інтернатного типу для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (або за наявності в них груп, класів), де навчаються діти з особливими освітніми потребами чи які потребують тривалого лікування; у протитуберкульозних установах, закладах, відділеннях для дітей, хворих на активні форми туберкульозу – 30 %;
    •  Педагогічним працівникам у закладах і установах охорони здоров’я (дитячих лікарнях (відділеннях), дитячих санаторіях тощо), соціального захисту (центрах комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю, відділеннях для дітей з інвалідністю в установах для дорослих, центрах ранньої реабілітації дітей з інвалідністю тощо) 15-20 %;
    •  Завідувачам навчальної (педагогічної) частини у закладах і установах охорони здоров’я (дитячих лікарнях (відділеннях), дитячих санаторіях тощо) – 15-20 %;
    •  Методистам організаційно-методичних кабінетів обласних дитячих клінічних лікарень – 10 %;
    •  Методистам у закладах післядипломної освіти (підвищення кваліфікації педагогічних працівників), обласних навчально-методичних (науково-методичних, методичних) кабінетах (центрах) – 15 %;
    •  Керівникам, консультантам, психологам у центрах професійного розвитку педагогічних працівників – 10 %;
    •  Керівнику Київського палацу дітей та юнацтва – 10 %;
    •  Керівникам найбільших закладів позашкільної освіти, завідувачам відділів, лабораторій, кабінетів Київського палацу дітей та юнацтва – 5 %;
    •  Керівникам оздоровчих таборів з цілодобовим перебуванням дітей, закладів дошкільної освіти з цілодобовим перебуванням дітей або таких, в яких є групи (група) з цілодобовим перебуванням дітей – 5 %;
    •  Керівникам, заступникам керівників, діяльність яких безпосередньо пов’язана з освітнім процесом, завідувачам філій, старшим майстрам, майстрам виробничого навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти, що здійснюють підготовку робітників для підприємств вугільної, сланцевої промисловості, чорної і кольорової металургії та організацій, що проводять гірничо-капітальні роботи; старшим майстрам, майстрам виробничого навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти, в яких здійснюється навчання професіям художніх ремесел – 5 %;
    • Керівникам закладів фахової передвищої освіти, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, міжшкільних ресурсних центрів, закладів професійної (професійно-технічної) освіти та закладів інших типів, що здійснюють підготовку кваліфікованих робітників, із кількістю учнів (студентів) понад 800 осіб за кожні 600 учнів понад 800 осіб – 5 %.

    Увага, розмір розраховується  у відсотках від посадового окладу (ставки заробітної плати).

    ДОПЛАТИ

    Доплати в основному компенсують педагогічному працівникові заробітну плату за збільшення обсягу роботи, часу її виконання та напруженість роботи. 

    Доплати можуть встановлюватися законодавством, засновниками та/або керівником закладу освіти, який  погоджує їх із  профспілковим  комітетом. 

    ДОПЛАТИ ЗА ОКРЕМІ ВИДИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

    КЛАСНЕ КЕРІВНИЦТВО

    Втратили чинність постанова Кабінету Міністрів 25 серпня 2004 р. № 1096  “Про встановлення розміру доплати  за окремі види педагогічної діяльності”, відповідно  норма щодо виплати за класне керівництво у підготовчих  та  I-IV  класах закладів загальної середньої освіти – це доплата 20%. У V-XI  (XII) класах  – 25%.

    Оновлені доплати за класне керівництво: 

    • вчителям та іншим педагогічним працівникам (крім керівних) у 1-4 та підготовчих класах у закладах загальної середньої освіти (у тому числі в закладах освіти при установах виконання покарань) – 20  %;
    • вчителям та іншим педагогічним працівникам (крім керівних) у 5-11 (12) класах у закладах загальної середньої освіти (у тому числі в закладах освіти при установах виконання покарань) – 25  %;
    • викладачам, старшим викладачам, майстрам виробничого навчання та іншим педагогічним працівникам (крім керівних) у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти – 20 %.

    ПЕРЕВІРКУ НАВЧАЛЬНИХ РОБІТ УЧНІВ

    Втратили чинність постанова Кабінету Міністрів 25 серпня 2004 р. № 1096  “Про встановлення розміру доплати  за окремі види педагогічної діяльності” і відповідно  норма щодо перевірки навчальних робіт (зошитів, письмових робіт) про те, що  у I-IV  класах закладів загальної середньої освіти  –  доплата 15%, у  V-XI  (XII)  класах – 10-20% й ця доплата залежить від педагогічного навантаження вчителя. 

    Оновлені доплати за перевірку навчальних робіт учнів

    • Вчителям (у тому числі тим, які проводять індивідуальні та групові заняття з учнями, які здобувають освіту за сімейною (домашньою) формою або на педагогічному патронажі) у підготовчих та 1-4 класах закладів загальної середньої освіти усіх типів і найменувань. Зазначена доплата встановлюється основному вчителю незалежно від навантаження – 15 %;
    • Вчителям (у тому числі тим, які проводять індивідуальні та групові заняття з учнями, які здобувають освіту за сімейною (домашньою) формою або на педагогічному патронажі) у 5-11 (12) класах закладів загальної середньої освіти, викладачам, старшим викладачам у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти у таких розмірах:

    – з мови та літератури – 20 %;

    – з математики – 15 %;

    – з іноземної мови, технічної механіки (конструювання) та креслення – 10 %.

    Зазначена доплата встановлюється залежно від педагогічного навантаження вчителя чи викладача з предметів, за якими встановлена доплата за перевірку навчальних робіт 10-20%.

    КЕРІВНИЦТВО

    Втратили чинність постанова Кабінету Міністрів 25 серпня 2004 р. № 1096  “Про встановлення розміру доплати  за окремі види педагогічної діяльності” і відповідно  норма доплати за керівництво  предметними  (цикловими)  і  методичними комісіями   у   закладах   загальної   середньої   та  професійної (професійно-технічної)  освіти  та  вищих навчальних закладах I-II рівня акредитації про 10-15 %.

    Оновлені доплати за керівництво:

    • Вчителям у закладах загальної середньої освіти, викладачам у закладах професійної (професійно-технічної) освіти, старшим викладачам та викладачам у закладах фахової передвищої освіти за керівництво предметними, цикловими, методичними комісіями – 10-15 %;
    • У закладах фахової передвищої освіти у разі введення посади керівника (голови) циклової комісії доплата за керівництво цикловою комісією не встановлюється;
    • Вчителям (викладачам) у закладах загальної середньої освіти (початкових школах), мистецьких школах із кількістю здобувачів освіти до 20, в яких посада директора не вводиться, за керівництво таким закладом освіти – 25 %;
    • Майстрам виробничого навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти, на яких покладено організаційне, методичне керівництво навчально-виробничою діяльністю всіх майстрів за професією, працюючих в навчально-виробничій майстерні – 15%;
    • Керівнику закладу загальної середньої освіти, в якому організоване навчання учнів у класах (групах) з вечірньою (очною) та заочною формами здобуття освіти, за керівництво такими класами (групами) – 25 %;
    • Керівникам, заступникам керівників, які відповідають за організацію навчально-виробничої роботи, та старшим майстрам у закладах професійної (професійно-технічної) освіти, в яких створені вечірні (змінні) групи, за організацію і керівництво навчально-виробничим навчанням учнів вечірніх (змінних) груп – 15 %;
    • Керівнику гуртка у закладах позашкільної освіти, який здійснює керівництво відділом (за наявності у відділі не менше 10 гуртків одного профілю та за умови відсутності штатної посади завідувача відділу) – 15 %.

    ЗА ОРГАНІЗАЦІЮ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ ТА РОБОТУ В ІНКЛЮЗИВНИХ КЛАСАХ

    Втратили чинність постанова Кабінету Міністрів від 25 серпня 2004 р. № 1096  “Про встановлення розміру доплати  за окремі види педагогічної діяльності” і відповідно  норма доплати  за роботу в інклюзивних класах  20% і встановлення цієї доплати педагогічним працівникам та помічникам  вихователів  тільки  за  години  роботи  у  цих класах (групах).

    Оновлені доплати за організацію інклюзивного навчання та роботу  в  інклюзивних  класах:

    • Керівнику закладу освіти, в якому організовано навчання осіб з особливими освітніми потребами і створено три і більше інклюзивних класи (групи), та заступнику керівника з навчальної роботи такого закладу освіти, в обов’язки якого входить організація інклюзивного навчання осіб з особливими освітніми потребами – 20 %;
    • Педагогічним працівникам та помічникам вихователів у закладах дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти за роботу в інклюзивних класах (групах) – 20 %.

    ОБСЛУГОВУВАННЯ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ

    Залишається чинною доплата 10-15 % за обслуговування комп’ютерної техніки, яка зазначена у  пункті 2 частини 3 статті 24 Закону України “Про повну загальну середню освіту”.

    Оновлена доплата за обслуговування комп’ютерної техніки

    • Вчителям, викладачам та іншим працівникам, на яких покладено обслуговування комп’ютерної техніки, у закладах освіти, в яких створені кабінети інформатики – 10-15 %.

    ВЕДЕННЯ ДІЛОВОДСТВА, БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ, ВЕБСАЙТУ

    Нова доплата вчителям, викладачам та іншим працівникам у закладах освіти, які відповідають за ведення діловодства, бухгалтерського обліку, вебсайту – 10 %.

    ПОЗАКЛАСНА РОБОТА

    Залишається чинною доплата 10-40% за проведення позакласної роботи з учнями відповідно до пункту 2 частини 3 статті 24 Закону України “Про повну загальну середню освіту”).

    Оновлена доплата 

    • Педагогічним працівникам у закладах загальної середньої освіти усіх типів і найменувань за проведення позакласної роботи з фізичного виховання учнів у таких розмірах – від 10-40 %:

    – 10 % – за наявності 10-19 класів (класів-комплектів)

    – 20 % – за наявності 20-29 класів

    – 30-40 % – за наявності 30 і більше класів

    Педагогічним працівникам у дитячих будинках і закладах загальної середньої освіти інтернатного типу для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за проведення позакласної роботи з фізичного виховання учнів (незалежно від кількості класів (груп) – 30 %.

    ЗАВІДУВАННЯ

    Залишаються чинними доплати за завідування:

    • навчальними (навчально-методичними) кабінетами, ресурсними кімнатами, лабораторіями, спортивними залами чи майданчиками, навчально-дослідними ділянками, кімнатами зберігання зброї, стрілецькими тирами, паспортизованими музеями – 10-15%;
    • кабінетами інформатики та майстернями – 15-20%;
    • структурними підрозділами закладів освіти – 25%;
    • бібліотекою (медіатекою) або за бібліотечну роботу чи роботу з бібліотечним фондом підручників – 5-15% (пункт 2 частини 3 статті 24 Закону України “Про повну загальну середню освіту”). 

    Оновлені доплати за завідування: 

    • Вчителям, викладачам та іншим педагогічним працівникам у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти за завідування навчальними (навчально-методичними) кабінетами, ресурсними кімнатами, лабораторіями, спортивними залами чи майданчиками, навчально-практичними центрами, навчально-дослідними ділянками, кімнатами зберігання зброї, стрілецькими тирами, паспортизованими музеями – 10-15 %;
    • Вчителям, викладачам та іншим педагогічним працівникам у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти за завідування майстернями, кабінетами інформатики – 15-20 %;
    • Керівним або іншим педагогічним працівникам, на яких покладено обов’язки завідування структурним підрозділом у закладах освіти, за завідування структурним підрозділом (пансіон (інтернат), філія, дошкільний підрозділ, позашкільний підрозділ, реабілітаційне відділення тощо), за умови відсутності штатної посади завідувача (керівника) такого структурного підрозділу – 25 %;
    • Педагогічним працівникам у закладах позашкільної освіти за завідування майстернями та паспортизованими музеями – 15-20 %;
    • Педагогічним працівникам у закладах позашкільної освіти за завідування навчальними кабінетами, лабораторіями, куточками живої природи, дендропарками, зимовим садом, навчально-дослідними ділянками, теплицями – 10-15 %;
    • Викладачам, старшим викладачам у закладах фахової передвищої освіти за завідування вечірніми, заочними відділеннями, відділеннями за однією або кількома спеціальностями за умови відсутності штатної посади завідувача відділення – 15 %;
    • Педагогічним працівникам закладу загальної середньої освіти, в якому організоване навчання учнів у класах (групах) з вечірньою (очною) та заочною формами здобуття освіти, за завідування заочним відділенням, навчально-консультативними пунктами – 10 %;
    • Педагогічним та іншим працівникам, які проводять бібліотечну роботу та роботу з бібліотечним фондом підручників, у закладах загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти за завідування бібліотекою (медіатекою) за умови відсутності штатної посади завідувача бібліотеки (медіатеки) – 5-15 %.

    ДОПЛАТА ЗА СЕРТИФІКАЦІЮ

    Залишаються чинними доплати педагогічним працівникам, які пройшли сертифікацію у розмірі 20% посадового окладу (ставки заробітної плати) пропорційно до обсягу педагогічного навантаження протягом строку дії сертифіката (пункт 5 стаття 61 Закону України “Про освіту”). 

    Оновлені доплати 

    Педагогічним працівникам закладів освіти, які успішно пройшли сертифікацію, протягом строку дії сертифіката пропорційно обсягу педагогічного навантаження, що виконується на посаді, за якою пройдена сертифікація – 20 %.

     

    ДОПЛАТИ ЗА ІНШІ ВИДИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

    Оновлені доплати

    • Педагогічним працівникам закладів освіти з досвідом педагогічної діяльності не менше п’яти років за відповідною спеціальністю (такою самою або спорідненою предметною спеціальністю або спеціалізацією), на яких за рішенням керівника закладу освіти покладено виконання обов’язків педагога-наставника для осіб, які не мають досвіду педагогічної діяльності та приймаються на посаду педагогічного працівника і протягом першого року роботи проходять педагогічну інтернатуру – 20 %;
    • Керівним працівникам, діяльність яких безпосередньо пов’язана з освітнім процесом, та іншим педагогічним працівникам позаміських оздоровчих таборів або таборів з цілодобовим перебуванням дітей, а також туристських походів, експедицій, екскурсій за систематичну роботу понад встановлену тривалість робочого часу – 15 %;
    • Керівникам, заступникам керівників у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти, учні (студенти) яких проживають у гуртожитках – 10 % (граничний розмір).

    Залишаються чинними доплати за інші види педагогічної (навчальної, виховної, методичної, організаційної) діяльності (абзац 1, пункт 3, частина 3 статті 24 Закону України “Про повну загальну середню освіту”). Засновник закладу освіти та/або заклад освіти, окрім визначених законом доплат, за трудовим договором та/або посадовою інструкцією, має право встановлювати додаткові види та розміри доплат, підвищення окладів за рахунок власних надходжень (абзаци 6 пункту 3 частини 3 статті 24 Закону України “Про повну загальну середню освіту”). 

    Засновники приватних, корпоративних закладів освіти мають право встановлювати інші розміри та умови оплати праці, винагороди та допомоги для педагогічних працівників (абзац 7, пункту 3, частини 3  статті 24 Закону України “Про повну загальну середню освіту”).

    Керівник або засновник закладу освіти не можуть скасовувати визначені законодавством доплати.

     

    ЗА НАУКОВІ СТУПЕНІ ТА ЗВАННЯ

    Залишаються чинними доплати 

    Якщо працівник має вчене звання професора, граничний розмір доплати йому встановлюється в розмірі 33% посадового окладу, а якщо доцента, старшого наукового співробітника, старшого дослідника – у граничному розмірі 25% посадового окладу (ставки заробітної плати). Якщо працівник має науковий ступінь доктора наук – доплата йому встановлюється у граничному розмірі 25% посадового окладу (ставки заробітної плати), а якщо кандидата наук чи доктора філософії – у граничному розмірі 15% посадового окладу (ставки заробітної плати).

    Доплати за вчене звання або науковий ступінь встановлюються працівникам, якщо їхня діяльність за профілем збігається з наявним вченим званням чи науковим ступенем. Якщо працівник має два або більше вчених звання або два наукові ступені, доплата встановлюється за одним (вищим) вченим званням, науковим ступенем.

    Те, чи відповідає вчене звання та науковий ступінь профілю діяльності працівника на посаді, яку він обіймає, визначає керівник закладу освіти, установи освіти чи наукової установи (підпункт 3, пункт 4 наказу МОН  від 26.09.2005  № 557). 

     

    ДОПЛАТА ЗА РОБОТУ В НІЧНИЙ ЧАС

    Залишається чинною доплата у розмірі до 40% годинної тарифної ставки (посадового окладу) педагогічним працівникам за роботу в нічний час за кожну годину роботи з 10-ї години вечора до 6-ї години ранку (підпункт 3 пункт 4 наказу МОН від 26.09.2005  № 557).

     

    ДОПЛАТИ ЗА ДОДАТКОВУ РОБОТУ

    Залишаються чинними доплати, що встановлюються педагогічним працівникам за:

    • суміщення  професій (посад); 
    • розширення зони  обслуговування  чи  збільшення  обсягу виконуваної  роботи (вихователям  і помічникам вихователів дитячих дошкільних закладів за перевищення планової наповнюваності  груп); 
    • за виконання поряд з основною роботою обов’язків тимчасово відсутніх  працівників (підпункт 3 пункт 4 наказу МОН  від 26.09.2005  № 557)

    Що потрібно знати про цей вид доплат?

    • Їхні розміри  та перелік  суміщуваних професій (посад) не обмежуються, але ці доплати не можуть бути більшими, ніж 50% посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки).
    • Вони виплачуються за рахунок і в межах фонду заробітної плати (фонду оплати праці) (підпункт 3 пункт 4 наказу МОН  від 26.09.2005  № 557 та абзац 3 пункту 3 Загальних положень Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти
    • Конкретний розмір цих доплат  встановлюється  за  фактично виконаний обсяг робіт. Доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутнього керівника закладу освіти його штатним заступникам не виплачуються (пункт 52 Інструкції)

    Вони не встановлюються керівникам закладів освіти, їхнім заступникам, керівникам структурних підрозділів закладів освіти та їх заступникам (підпункт 3 пункт 4 наказу МОН від 26.09.2005  № 557).

    НАДБАВКИ

    Керівники закладів освіти мають право  в  межах фонду заробітної плати (фонду оплати праці) встановлювати надбавки, а самим керівникам надбавки затверджуються органами управління. 

    Надбавки виконують заохочувальну функцію заробітної плати. Тобто основне призначення надбавок – стимулювати педагогічних працівників підвищувати свою професійну майстерність, працювати краще, проявляти творчий потенціал та креативність. 

    Отже, за що встановлюються надбавки?

    ПІДВИЩЕНА СТАВКА ПОСАДОВОГО ОКЛАДУ ЗА ПОЧЕСНІ ЗВАННЯ

    Залишаються чинними надбавки за  звання  “Вчитель-методист”, “Викладач-методист” ставки заробітної плати і посадові оклади підвищуються на 15%,  а за звання “Старший вчитель”, “Старший викладач”, “Вихователь-методист”, “Педагог-організатор-методист”, “Старший    вожатий-методист”,   “Практичний   психолог-методист”, “Керівник  гуртка-методист”,  “Старший вихователь” на 10% (підпункт г, пункт 24 Інструкції)

    За почесні звання України, СРСР, союзних республік СРСР “народний” – надбавка 40%, “заслужений” – надбавка 20% посадового окладу (ставки заробітної плати) (підпункт 2 пункт 4 наказу МОН від 26.09.2005  № 557).

    Оновлені надбавки 

    • Педагогічним працівникам, яким за результатами атестації присвоєні педагогічні звання “вчитель-методист”, “викладач-методист”, “вихователь-методист”, “майстер виробничого навчання I категорії”- 15 %;
    • Педагогічним працівникам, яким за результатами атестації присвоєні педагогічні звання “старший вчитель”, “старший викладач”, “старший вихователь”, “керівник гуртка – методист”, “педагог-організатор-методист”, “практичний психолог-методист”, “старший вожатий-методист”, “майстер виробничого навчання II категорії” – 10 %;
    • Майстрам виробничого навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти, міжшкільних ресурсних центрах, міжшкільних навчально-виробничих комбінатах, які мають звання “Майстер-кухар”, “Майстер-кондитер” і перейшли на цю роботу з підприємств громадського харчування – 20 %;
    • Керівникам гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи за звання “Народний майстер” – 10 %.

    НАДБАВКА ЗА ЗНАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

    Залишаються чинними надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови: однієї європейської – 10, однієї східної, угро-фінської або африканської – 15, двох і більше мов – 25% посадового окладу (ставки заробітної плати). Ця надбавка не встановлюється працівникам, для яких знання іноземної мови передбачено посадою, і це підтверджується відповідним документом (підпункт 2 пункт 4 наказу МОН від 26.09.2005  № 557). 

    Оновлені надбавки

    • Керівним та педагогічним працівникам, які володіють іноземною мовою і застосовують її в практичній роботі, у закладах загальної середньої освіти з поглибленим вивченням іноземної мови, закладах фахової передвищої освіти – 10 %;
    • Керівним та педагогічним працівникам у закладах дошкільної освіти, в яких спілкування з дітьми здійснюється іноземною мовою – 5 %. 

     

    НАДБАВКА ПЕДАГОГІЧНИМ ПРАЦІВНИКАМ ІРЦ

    З  1  січня  2022 р. встановлюється надбавка  не менше 25%     педагогічним    працівникам   інклюзивно-ресурсних  центрів відповідно до пункту 1 Постанови Кабміну від 23 березня 2011 р. N 373 “Про встановлення надбавки педагогічним працівникам закладів”). 

    Оновлена надбавка

    педагогічним працівникам, помічникам вихователів та керівним працівникам, діяльність яких безпосередньо пов’язана з освітнім процесом, у спеціальних закладах загальної середньої освіти (спеціальних школах, навчально-реабілітаційних центрах), інших спеціальних закладах освіти (професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти) (або за наявності спеціальних груп, класів); в інклюзивно-ресурсних центрах, логопедичних пунктах – 25 %.

     

    СТИМУЛЮЮЧІ НАДБАВКИ

    Залишаються чинними вимоги, що стимулюючі надбавки встановлюються:

    • за високі творчі та виробничі досягнення педагогічного працівника, залежно від особистого внеску кожного працівника;
    • за виконання особливо важливих (термінових) робіт  на  строк  їх  виконання;
    • за складність та напруженість у роботі. 

    Максимальний розмір цих надбавок для одного працівника не має перевищувати 50% посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної сітки). Це обмеження не поширюється на працівників національних закладів (установ). Керівник закладу освіти може зменшити або повністю скасувати ці надбавки, якщо якість роботи педагогічного працівника погіршується, він виконує завдання несвоєчасно 

    НАДБАВКА ЗА ПРЕСТИЖНІСТЬ ПРАЦІ

    Залишається чинною надбавка за престижність праці. Вона не може бути меншою за 5% і не може перевищувати 30% посадового окладу, незалежно від підпорядкування закладів освіти.  Її розмір встановлює керівник закладу в  межах  фонду  оплати праці та на весь обсяг навчального навантаження, що виконує працівник (пункт 1 Постанови Кабміну від 23 березня 2011 р. N 373 “Про встановлення надбавки педагогічним працівникам закладів”).  

    Щодо зменшення надбавки за престижність до освітнього омбудсмена зверталася доволі велика кількість педагогічних працівників. Адже в освітній субвенції закладено середню (розрахункову) заробітну плату вчителя закладу загальної середньої освіти вищої категорії з відповідними нарахуваннями на плановий бюджетний період і надбавкою за престижність 25%. 

    НАДБАВКА ЗА АПРОБАЦІЮ НУШ

    Залишається чинною надбавка за апробацію НУШ,  яка встановлюється для керівників шкіл, їхніх заступників на посадах педагогічних працівників та вчителів шкіл, у  яких  апробують  державний  стандарт початкової  освіти  відповідно  до  Концепції “Нова українська школа” на період до 2029 року та шкіл, у яких навчання хоча б в одному з початкових класів здійснюватиметься за цим державним стандартом, ця надбавка встановлюється у розмірі не менше 20% (пункт 1 Постанови Кабміну від 23 березня 2011 р. N 373 “Про встановлення надбавки педагогічним працівникам закладів”).

    НАДБАВКА В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ З НАВЧАННЯМ МОВАМИ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН

    Залишається чинною надбавка, яка нараховується вчителям  української  мови  і  літератури  шкіл  з навчанням мовами  національних  меншин у розмірі не менше 20% (пункт 1 Постанови). 

    НАДБАВКА ЗА ВИСЛУГУ РОКІВ

    Залишається чинною надбавка за вислугу років педагогічним працівникам. Вона виплачується щомісяця. Якщо вислуга років становить понад три роки – 10%, понад 10 років – 20%, а понад 20 років – 30% посадового окладу (частина 4 статті 61 Закону України “Про освіту”).

    НАДБАВКА ЗА СПОРТИВНІ ЗВАННЯ

    Залишаються чинними надбавки за спортивні звання “заслужений тренер”, “заслужений майстер спорту” – виплачується надбавка у розмірі 20%, “майстер спорту міжнародного класу” – 15%, “майстер спорту” – 10% посадового окладу (ставки заробітної плати). Надбавки за почесні та спортивні звання нараховуються працівникам у тому випадку, якщо їхня діяльність за профілем збігається з його почесним або спортивним званням. Якщо є два або більше звань, надбавки встановлюються за одним (вищим) званням. Те, чи відповідає почесне або спортивне звання профілю діяльності працівника на посаді, що він обіймає, визначає керівник закладу освіти (підпункт 2 пункт 4 наказу МОН від 26.09.2005  № 557).

    Кабмін встановив доплату за ведення вебсайту закладу освіти

    На початку грудня минулого року освітній омбудсмен звернувся з листом до Кабінету Міністрів України, Міністерства цифрової трансформації України, Міністерства освіти і науки України та Міністерства фінансів України з пропозиціями запровадити посаду фахівця з інформаційних технологій у закладах освіти різних рівнів освіти (крім вищої, адже ці заклади завдяки власній широкій автономії можуть собі це дозволити, й у багатьох ЗВО є такий фахівець), і відповідно здійснювати оплату праці фахівця з інформаційних технологій за кошти освітньої субвенції у закладах освіти, які є одержувачами субвенції, а в тих, які не отримують цю субвенцію – за кошти місцевих бюджетів.

    Нещодавнє впровадження Кабміном доплати за ведення вебсайту, безперечно, є дуже важливим кроком як для забезпечення функціонування вебсайту закладу освіти, так і для підтримки працівників, які займаються його наповненням. Встановлення такої доплати – це перший крок, але все ж закладам освіти конче необхідний окремий ІТ-фахівець, який би займався не лише сайтом, а й іншими важливими цифровими та технічними питаннями: вебсайт, організацією дистанційного навчання та налаштування систем з електронними журналами та щоденниками, організовувати діловодство в електронній формі тощо.

    Міністерство цифрової трансформації України підтримало ініціативу освітнього омбудсмена щодо впровадження такої посади в закладах освіти та у разі потреби організувати навчання цих фахівців, інші міністерства поки що не підтримали цю ініціативу.

    Сподіваємося, що з часом спільними зусиллями в закладах освіти на державному рівні буде впроваджено цю посаду.

    ДОПЛАТА ЗА ВЕДЕННЯ ВЕБСАЙТУ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

    З 1 січня 2022 року набрала чинності Постанова Кабміну від 28 грудня 2021 р. № 1391 “Деякі питання встановлення підвищень посадових окладів (ставок заробітної плати) та доплат за окремі види педагогічної діяльності у державних і комунальних закладах та установах освіти”, яка встановлює 10% доплати вчителям, викладачам та іншим працівникам у закладах освіти, котрі відповідають за ведення вебсайту, діловодства, бухгалтерського обліку. Ця доплата визначається як доплата за інші види діяльності. Її нарахування є обов’язковим. Водночас незрозуміло, звідки має фінансуватися ця доплата – за кошти з освітньої субвенції чи за кошти місцевих бюджетів. Адже бюджети вже закладені, а доплату потрібно виплачувати.

     

    ЧОМУ ВАЖЛИВО, ЩО ВІДПОВІДАЛЬНИЙ ЗА ВЕБСАЙТ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ОТРИМУВАТИМЕ ЦЮ ДОПЛАТУ

    Ведення сайту закладу освіти – справа нелегка та потребує від відповідального за це працівника вкладати багато часу в цю роботу.

    По-перше, щоб формувати довіру до закладу освіти, необхідно прозоро висвітлювати його діяльність, а  для забезпечення відкритості закладу відповідальній за сайт людині потрібно збирати та публікувати всі необхідні документи, передбачені статтею 30 Закону України “Про освіту”. Це, зокрема, ліцензія на освітню діяльність, статут, освітні програми закладу освіти, матеріально-технічне забезпечення, правила прийому, річний звіт про діяльність закладу, умови доступності для навчання осіб з особливими освітніми потребами, інформація щодо булінгу та більше десятка інших обов’язкових для оприлюднення документів.

    По-друге, важливе регулярне та оперативне змістовне наповнення сайту про актуальні події, досягнення та проблеми в закладі освіти. Це необхідно, щоб комунікувати з учасниками освітнього процесу, громадськістю та владою, формувати імідж закладу, забезпечувати безперешкодний освітній процес та права учасників освітнього процесу, проводити правопросвітницьку діяльність, попереджувати негативні явища та ситуації між учасниками освітнього процесу. Це потребує постійної включеності відповідальної за сайт людини в усі процеси та події життя закладу освіти, вмінь розказати просто, повно та доступно про головне. Приміром, під час процедури зарахування учнів до 1 класу важливо постійно повідомляти про кількість зайнятих та вільних місць за правом на першочерговий вступ, кількість поданих заяв до закладу для зарахування в перший клас. Якщо через непередбачувану ситуацію (відсутність води чи опалення через ламання систем тощо) скасовуються заняття, про це також оперативно має повідомлятися на сайті.

    По-третє, працівник, який займається веденням сайту, відповідає за його технічне обслуговування. Фінансові можливості місцевих органів і засновника закладу надати кошти для матеріально-технічного забезпечення сайту різняться, а кошти на щорічну купівлю доменів та послуг хостингу для закладів освіти практично не виділяються. Тому частина закладів освіти створює вебсайти на безплатних ресурсах-конструкторах, одним із яких є російський конструктор uCoz. На таких сайтах міститься багато реклами, не завжди етичної, вони складні для сприйняття, мають обмежений функціонал, через що їх незручно та складно вести.

    Тобто ведення сайту закладу освіти – це окремий великий шмат роботи, який потребує часу та ресурсу. Й цілком справедливо, що за цю роботу відповідальні працівники нарешті отримуватимуть відповідну доплату. 

     

    ЧОМУ НЕОБХІДНА ПОСАДА ІТ-ФАХІВЦЯ У ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

    Українська освіта поступово цифровізується. Значний поштовх цьому надала пандемія та часті переходи на дистанційне навчання, під час яких в умовах карантину потреба комунікації та налаштування освітнього процесу через шкільний сайт та соцмережі зросла. Водночас встановлення цієї доплати не вирішує велику кількість інших проблем щодо забезпечення роботи вебсайтів, інформаційної відкритості та прозорості закладу освіти. Відколи в закладів освіти з’явився обов’язок створювати та вести власний вебсайт, цим займаються або добровольці, яким це цікаво, або психолог, або соціальний педагог, або вчитель, або навіть учень, або кілька людей одразу. Якщо в закладі освіти веденням сайту займається учень – це його перевантажує, і взагалі – це неправильно. Тобто у закладах немає фахівця, посадовими обов’язками якого передбачаються створення, технічна підтримка, наповнення вебсайтів та сторінок у соціальних мережах закладів освіти. Натомість ці функції перекладаються на педагогічних працівників, що відриває їх від основної роботи – навчати.  А ведення сайту, як ми зазначали у попередньому розділі – затратний за часом процес, який вимагає спеціальних знань та відповідних навичок. 

    Водночас сайт потрібно вміти розробити, розгорнути на хостингу, “прив’язати” до домену, здійснювати його наповнення та технічне обслуговування, уміти захистити від можливих хакерських атак на нього, знати певні коди програмування. Як закладу освіти отримати безплатний домен читайте за посиланням

    Вебсайт створюється для інформування батьків, учнів та громадськості, тому його необхідно наповнювати, розміщувати інформацію, новини, оголошення тощо. Тобто частину інформації для сайту потрібно створювати власноруч, отриману інформацію та документи подавати доступною простою мовою. Тобто ІТ-фахівець повинен володіти ще й медійними навичками. А оскільки сайтами займаються не спеціалісти, частина вебсайтів закладів освіти має недостатню або низьку якість, під час їх функціонування виникають управлінські, організаційні, технологічні та фінансові проблеми. Сайти не цікаві або заскладні, тому не завжди користуються увагою серед учасників освітнього процесу та громадськості.

    Водночас внаслідок цифровізації освіти створюються електронні класні журнали, щоденники, здійснюється поступовий перехід діловодства в електронну форму. Вся ця робота не відповідає трудовим функціям вчителів.

    Тому потрібен фахівець, який, за своїми посадовими обов’язками, буде зобов’язаний:

    • наповнювати та підтримувати роботу сайту; 
    • налаштовувати системи та все необхідне для організації дистанційного та змішаного навчання;
    • налаштовувати системи електронних класних журналів та щоденників і постійно вносити до них дані;
    • організовувати діловодство в електронній формі, що дозволить зменшити забюрократизованість процесів внутрішнього документообігу закладів освіти.

     Сподіваємося, що з часом спільними зусиллями в закладах освіти на державному рівні буде впроваджено цю посаду. 

    Як фінансова автономія закладів освіти впливає на якість освіти та збір коштів із батьків

    Заклади освіти наділені дуже важливим для власного розвитку та підвищення якості освіти правом – правом на фінансову автономію. 

    На жаль, у багатьох закладах освіти складається така ситуація, що директорам легше і простіше звернутися до батьків щодо збору коштів, ніж звертатися до управління освітою, бухгалтерія якого обслуговує заклад, із проханням закупити товари чи послуги. Розподіл коштів управління освітою між школами та садочками не є прозорим.

    А частина керівників не обізнані про можливості фінансової автономії або не розуміють, для чого вона потрібна. А комусь страх відповідальності перевищує позитивні наслідки такої автономії, яких насправді чимало. Інколи органи управління освітою не сприяють тому, щоб заклади освіти набували фінансової автономії. 

    Проте фінансова автономія стосується не лише керівника школи, а й батьків, усіх працівників, учнів. Тож якщо учасники освітнього процесу хочуть бути господарями у власній школі, а освітні управлінці – допомагати керівникам розвивати фінансову автономію, у нашій публікації читайте:

    • що таке фінансова автономія;
    • що в Україні заважає розвитку фінансової автономії;
    • чому її варто розвивати школам;
    • як це можна зробити, і хто може допомогти.

     

    ЩО ТАКЕ ФІНАНСОВА АВТОНОМІЯ

    Заклади освіти мають право на фінансову, академічну, організаційну, кадрову  автономію (стаття 23 розділу 3 Закону України “Про освіту”). Поняття автономії включає можливість закладу освіти самостійно, незалежно та відповідально приймати різні рішення у фінансових питаннях (стаття 1 розділу 1 Закону України “Про освіту”).

     

    ЩО ПЕРЕШКОДЖАЄ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВОЇ АВТОНОМІЇ 

    Фінансова автономія – тенденція загальносвітова, тому назвати її українським нововведенням не можна. За даними звіту Європейського союзу “Справедливість шкільної освіти в Європі”, найбільший ступінь шкільної автономії мають системи освіти в таких державах (у порядку спадання): Ісландія, Нідерланди, Болгарія, Великобританія (Шотландія), Естонія, Сполучене Королівство (Англія, Уельс і Північна Ірландія). Освітні системи, в яких шкільна автономія найменша, знаходяться у таких країнах: Туреччина, Кіпр, Північна Македонія, Греція, Франція, Німеччина, Мальта та Австрія. На жаль, сюди поки що належить і Україна. 

    Школи з фінансовою автономією в Україні вже є, хоча поки що їх кількість ще й незначна. За інформацією дослідження “Автономія закладів освіти та її вплив на якість управління освітою столиці”, у Деснянському районі Києва ще з 1992 року проводився унікальний експеримент із впровадження часткової фінансової автономії шкіл району.

    Фінансовій автономії в українських закладах освіти перешкоджають кілька причин. Насамперед заважає те, що заклади освіти залежні від місцевих органів управління освітою, які прагнуть зберегти ці контрольні функції та, звичайно ж, хочуть самостійно керувати фінансовими потоками й розподілом коштів, адже школи в основному фінансуються з місцевих бюджетів, а доступ до коштів і закупівель розширює поле для корупції. І поглиблює цю проблему недостатня прозорість діяльності закладу освіти, зокрема відсутність звітування. 

    Щоб отримати необхідне матеріально-технічне обладнання від засновника, частина директорів проявляють смиренність до управління (не набридають запитами, збирають кошти з батьків, “не звертають уваги” на корупційні закупівлі тощо), адже не сподобаєшся начальству – ризикуєш отримати менше коштів, ніж інші заклади освіти або несподівано завершиться контракт з управлінням освіти чи під час нового конкурсу на посаду директора  оберуть іншого конкурсанта. 

    На державному рівні, на жаль, поки що немає чіткої та зрозумілої прописаної процедури переходу на фінансову автономію закладів загальної середньої та дошкільно освіти. Частина керівників просто боїться брати на себе відповідальність, частина має бажання та мотивацію запровадити фінансову автономію у своєму закладі, але не має достатніх знань у фінансових питаннях, тому потребує чіткого документа про те, як поступово перейти на фінансову автономію, а також навчання щодо фінансових питань. Адже, маючи фінансову автономію, директор самостійно формує та організовує проведення тендерів, а для того, щоб впоратися з організацією проведення тендерів, треба знати, як це робити, чітко знати тендерні процедури, а це непросто. Частина керівників звикли, що їм простіше не те що не навчатися тендерних процедур, а навіть не писати запити-прохання про кошти до управління освіти для закупівлі необхідних школі товарів, а звернутися за коштами до “зручних” батьків, які можуть вплинути й на інших батьків, щоб зібрати кошти з якнайбільшої кількості батьків. 

    Освітній омбудсмен надавав пропозиції до Закону України “Про освіту” щодо обов’язкового надання відповідей на запити директорів закладів освіти до управління освітою. Оскільки на запит громадянина органи влади зобов’язані надати відповідь, а от на запит директора школи, приміром, на закупку миючих засобів, не зобов’язані. Це призводить до негативних наслідків як для учасників освітнього процесу, так і недофінансування школи чи садочка і  збирання коштів з батьків. Поки ця пропозиція не отримала підтримки. 

    Докладніше про автономію закладів освіти, зокрема фінансову – у першій щорічній доповіді освітнього омбудсмена “Дотримання прав в освіті – 2020”.

    За даними дослідження “Автономія закладів освіти та її вплив на якість управління освітою столиці”, в межах якого було опитано керівників закладів загальної середньої освіти, працівників Департаменту освіти і науки м. Києва та районних у місті Києві управлінь освіти, керівників закладів освіти бачать таку послідовність запровадження складових автономії школи: кадрова – організаційна – академічна – фінансова. Водночас запровадження фінансової автономії викликає їхнє побоювання, і більшість керівників шкіл не готові перебрати на себе відповідальність одночасно за всі автономні повноваження. 

    Респонденти вважають недостатнє навчання керівників закладів освіти з фінансово-господарських питань, брак у директорів шкіл спеціальних знань, недосконалість нормативно-правового регулювання сфери освіти та чинної системи фінансування шкіл, побоювання керівників шкіл взяти на себе відповідальність за результати змін головними причинами, що заважають запровадженню нових моделей управління школою.

    Рішення про фінансову автономію закладів освіти приймається на рівні місцевої влади  та депутатського корпусу. Адже практично неможливо зробити окремий заклад освіти фінансово автономним у певному місті чи селищі. Має прийматися рішення про її впровадження у всіх закладах освіти  громади. 

    Є проблема впровадження фінансової автономії малокомплектних шкіл, у яких фінансово необґрунтовано вводити посаду бухгалтера. Для таких шкіл можливо впроваджувати одного бухгалтера для декількох шкіл або засновувати центр закупівель для обслуговування шкіл, який би надавав послуги для закладів освіти або інші варіанти. 

     

    ЯКІ ПЕРЕВАГИ ФІНАНСОВОЇ АВТОНОМІЇ, ЧОМУ ЇЇ НЕОБХІДНО ВПРОВАДЖУВАТИ

    Загалом право на автономію надає можливість керівнику закладу освіти ефективніше управляти процесами, бути самому господарем у своїй школі та розуміти реальний стан речей у закладі. Заклади освіти з фінансовою автономією мають свою власну бухгалтерію, що дозволяє відстежувати всі отримані кошти – на що, коли та в якій кількості вони були витрачені, економити та планувати шкільний бюджет. Водночас автономія розширює можливості не лише для керівника закладу освіти, а й усіх учасників освітнього процесу.

    Результати міжнародного опитування PISA 2016 року показують, що автономія шкіл і прозоре звітування позитивно впливають на загальну успішність учнів. У тих країнах, де школи мають більшу автономію та самостійність в ухваленні рішень, що стосуються навчальних планів, оцінок, розподілу ресурсів, і здійснюють відповідне звітування, публікуючи дані про фінансові показники, освітні процеси демонструють кращу якість освіти. Ці заклади освіти є успішнішими та продуктивнішими, ніж ті, що мають меншу автономію. Докладніше – у першій щорічній доповіді освітнього омбудсмена. 

    Днями освітній омбудсмен долучився до цікавого і важливого заходу від USAID Взаємодія “Автономія та прозорість фінансових процесів у закладах освіти: покращуємо якість освіти”

    Під час цього заходу позитивним прикладом впровадження фінансової автономії у своєму закладі освіти та труднощами, які виникали, поділилася керівниця школи І-ІІІ ступенів 249 Деснянського району міста Києва Альона Хилько.

    Директорка розповіла, що на початку роботи керівником закладу (6 років тому), який мав  фінансову автономію, їй як філологу за освітою  найскладніше було саме в системі фінансів. Тому керівники потребують значної підтримки, навчання, бо керівник закладу, який має фінансову автономію, повинен бути трохи бухгалтером, трохи завгоспом, трохи дизайнером.

    Під час формування бюджетного запиту для потреб школи, яку очолює Альона Хилько, над ним завжди працює команда, до якої обов’язково долучаються батьки, учні, педагоги. Адже, за її словами, те, що, на думку директора, може бути другорядним, для учасників освітнього процесу може бути першочерговим, тому надзвичайно важливо, щоб кожен вказав свої потреби. Й уже на підставі всіх зібраних думок директорка разом із заступниками, завгоспом, бухгалтерією підбиває підсумки та формує запит. Школа не завжди отримує необхідну суму, бо в будь-якій сфері й для будь-якого закладу ніколи не буває достатньо коштів, і вони залежать від коштів району. Але загалом цих коштів вистачає на основні потреби закладу. Завдяки фінансовій автономії директорка ніколи не збирає кошти з батьків на облаштування школи й може самостійно придбати все необхідне в межах кошторису школи.

    Звертаємо увагу, що з фінансовою автономією заклади освіти можуть незалежно від управління проводити тендери, що надає керівнику можливість зекономити певні кошти для непередбачуваних ситуацій та дрібниць, закуповуючи якісні товари, але й за справедливою ціною. Наведемо приклад закупівлі солі для посипання доріг з іонами срібла. 

    Незалежне  проведення тендерів допомагає раціонально розпоряджатися коштами й пані Альоні та зекономити певну суму на непередбачувані потреби (ламання розеток, дверних ручок, лампочок).

     Кожен заклад освіти, незалежно від того, має він фінансову автономію, а відповідно власну бухгалтерію, чи ні, повинен діяти прозоро, публікувати фінансові звіти, звіти про закупівлі. Школа пані Альони розміщує всю  інформацію щодо фінансування та закупівель на сайті школи в розділі “Фінансові звіти”.  Також звіти завжди оприлюднюються на загальношкільних батьківських зборах. Коли школа щось закуповує – робляться також фотозвіти товарів. Іноді батьки просять сфотографувати, наприклад, склад антисептика, щоб знати, чи безпечний він для дитини. Нічого цього школа не приховує. Веденням шкільного сайту на добровільних засадах займається вчителька-ентузіастка. Директорка висловлює побажання, щоб у штаті можна було вводити окрему кваліфіковану одиницю, яка б займалася наповненням сайтів, програмним забезпеченням. Це було б швидше та економніше.

     

    ЯК РОЗВИВАТИ ФІНАНСОВУ АВТОНОМІЮ

    Дослідження “Автономія закладів освіти та її вплив на якість управління освітою столиці” з посиланням на матеріал, підготовлений в межах шведсько-українського проєкту «Підтримка децентралізації в Україні» зазначає, що всі види автономії закладу загальної середньої освіти тісно пов’язані між собою та доповнюють одна одну.  Й запровадити «тільки один вид автономії в окремо взятому закладі є нереальним завданням». У дослідженні визначається ієрархія видів автономії та послідовність їх запровадження: академічна – організаційна – кадрова – фінансова.  Тобто, щоб запровадити фінансову автономію, потрібно працювати над реалізаціями всіх інших.

    Але хочеться звернути увагу, що розвитку фінансової автономії передує вирішення багатьох, незалежних від керівників шкіл проблем. 

    Фінансова автономія тісно пов’язана з прозорістю та відкритістю закладу освіти. А прозорість та інформаційна відкритість закладів освіти забезпечується насамперед через сайт закладу, і якщо такої прозорості немає – то немає довіри й до закладу освіти. 

    На жаль, відсутність у штаті закладу освіти, кваліфікованої людини, яка б займалася веденням шкільного сайту та соцмереж, оприлюдненням всіх необхідних звітів – це загальна проблема в усіх закладах освіти всіх типів, крім вищої. Ще на початку поточного місяця ми підготували лист на Кабмін та Міністерство фінансів України з пропозиціями розробити посадові обов’язки та відкрити фінансування, щоб ввести у штатний розпис шкіл людину, яка відповідатиме за цифровізацію, зокрема підтримку техніки, програмне забезпечення, наповнення сайту, викладення звітів. Це має бути системне рішення. Й тоді ми матимемо більше прозорості та відповідальності. 

    Ще одна системна проблема, без вирішення якої неможливо розвивати повноцінну фінансову автономію, – відсутність єдиного вікна доступу до фінансової інформації в освіті, єдиної структури звітності, об’єктивних статистичних даних. Тобто мало того, що кожен керівник заповнює фінансові звіти по-своєму через відсутність єдиної структури звіту, крім цього він ще повинен перешукати в мережі безліч розпорошеної інформації про транзакції закладу, звернутися з запитами до управління, позбирати це все та опублікувати. А мало б бути так: директор школи заходить в обліковий запис своєї школи та бачить всі транзакції, які стосуються цієї школи. У шкіл, які мають власну фінансову автономію, є свій рахунок, вони можуть бачити рух коштів. Але таких шкіл в Україні дуже мало. Та й не лише керівник закладу, будь-який громадянин має вільно зайти на якийсь єдиний ресурс і подивитися, скільки грошей отримала освіта загалом, скільки в розрізі конкретного регіону, ОТГ, міста, школи, і куди ці кошти пішли. А цього зараз зробити неможливо, бо немає такого ресурсу. 

    Відсутність прозорості призводить до накопичення коштів освітньої субвенції на рахунках обласних та місцевих органів управління освітою та не використання їх для шкіл

    Потрібна державна політика і державне регулювання структури даних. І я дуже сподіваюся на підтримку громади, директорів, державних інституцій, Кабміну, МОН, НАЗК. Також необхідно розробити для управлінь освіти та керівників чіткі документи-алгоритми переходу на фінансову автономію.

    Проте, мабуть, розвиток фінансової автономії починається насамперед із виховання в учасників освітнього процесу, освітніх управлінців та суспільства загалом доброчесної поведінки та нульової толерантності до корупції. Під час заходу “Автономія та прозорість фінансових процесів у закладах освіти: покращуємо якість освіти” Вікторія Козаченко, керівниця Офісу доброчесності НАЗК, акцентувала, що насамперед потрібно змінювати побутову культуру та звички українців, які й пояснюють, чому така висока толерантність до корупції, інакше боротьба з корупцією буде вічною. НАЗК було розроблено Антикорупційну стратегію на 2020-2024 роки, у якій запропоновані кроки, як формувати нульову толерантність до корупції. Проте пані Вікторія наголосила, що недостатньо лише державної політики, має бути запит громадян на доброчесну поведінку – якщо громадяни не будуть змінюватися, будь-які реформи в різних сферах будуть розпадатися. Має бути системна та послідовна робота в освітньому середовищі, антикорупційні уроки повинні бути інтегровані в освітню програму, тобто обов’язковими для всіх шкіл і всіх учнів. Це те, над чим Офіс розбудови доброчесності при НАЗК буде працювати у 2022 році. 

     

    КОРИСНІ ПРОСВІТНИЦЬКІ РЕСУРСИ ЩОДО ФІНАНСОВОЇ АВТОНОМІЇ ДЛЯ ОСВІТНІХ УПРАВЛІНЦІВ

    Наводимо кілька корисних для освітніх управлінців та керівників шкіл ресурсів щодо фінансової автономії:

     Також  за посиланням можна переглянути трансляцію заходу  “Автономія та прозорість фінансових процесів у закладах освіти: покращуємо якість освіти”. 

    Радимо також посібник для організації шкільного громадського бюджету – потужного інструменту залучення молоді до прийняття рішень, які їх стосуються, “Шкільний громадський бюджет. Інструментарій для впровадження”, розроблений у межах проєкту Ради Європи “Сприяння участі громадян у демократичному процесі прийняття рішень в Україні”.

    Як діяти учасникам освітнього процесу, якщо у закладі освіти стався нещасний випадок

    Якщо дитина травмувалася під час освітнього процесу, її здоров’я та життя залежить від правильних та оперативних дій працівників та директора закладу освіти. Важливо не лише швидко надати допомогу постраждалій дитині, але й унеможливити повторення подібних випадків: провести якісне розслідування нещасного випадку та вжити всіх належних заходів для більшої безпеки у школі.

    На жаль, не всі учасники освітнього процесу впевненно знають, як правильно діяти, якщо стався нещасний випадок. 

    Найнебезпечнішим порушенням цих правил є те, що не всі працівники закладів освіти надають домедичну допомогу постраждалій дитині та не викликають для дитини “швидку допомогу”, не повідомляють про ситуацію директора та/або батьків.

    Інколи стається і так, що батьки не повідомляють школу про нещасний випадок з дитиною.

    Ми підготували юридичне роз’яснення про те, як діяти учасникам освітнього процесу, якщо у закладі освіти стався нещасний випадок

    ЯКІ ПОДІЇ ПІДПАДАЮТЬ ПІД ВИЗНАЧЕННЯ “НЕЩАСНИЙ ВИПАДОК ПІД ЧАС ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ”

    Нещасний випадок – обмежена в часі подія, раптовий вплив небезпечного чинника чи середовища, що сталися під час освітнього процесу і зашкодили здоров’ю чи призвели до смерті здобувача освіти (пункт 3 розділу 1 Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися зі здобувачами освіти під час освітнього процесу”).

    Нещасними випадками під час освітнього процесу вважаються випадки, які сталися під час

    • проведення навчальних занять чи на перерві;
    • прямування на заняття з одного корпусу закладу освіти до іншого, якщо це визначено навчальними, виробничими та науковими планами та розкладом занять;
    • проведення позакласних, позашкільних заходів під безпосереднім керівництвом працівника закладу освіти або іншої особи, яка призначена наказом закладу освіти;
    • занять із трудового та професійного навчання, проведення професійних, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, виробничої та навчальної практики, які проводяться відповідно до навчальних планів у закладах освіти або на територіях, що їм належать;
    • роботи на навчально-дослідних ділянках закладу освіти та у шкільних лісництвах;
    • роботи та відпочинку у студентських, учнівських об’єднаннях (таборах праці та відпочинку, дитячих оздоровчих таборах при закладах освіти тощо);
    • спортивних змагань, тренувань, оздоровчих заходів, екскурсій, походів, експедицій, організованих закладом освіти;
    • перевезень здобувачів освіти до місця проведення навчання, інших заходів і назад, якщо було організоване довезення та прямування їх на запланований захід на транспорті або пішки (пункт 5 розділу 1 Положення).

     

    ЯКІ НЕЩАСНІ ВИПАДКИ РОЗСЛІДУЮТЬСЯ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

    Процедуру розслідування нещасних випадків в закладах освіти визначає “Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися зі здобувачами освіти під час освітнього процесу”. Дія цього Положення поширюється на заклади освіти всіх рівнів незалежно від їхньої форми власності й підпорядкування, крім закладів освіти Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України.

    Розслідуються нещасні випадки, що трапилися зі здобувачами освіти під час освітнього процесу через травми, отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха, контакту з рослинами, тваринами (пункт 4 розділу 1 Положення)

    Нещасні випадки, що трапилися за таких умов, розслідуються за процедурою цього Положення. Інші нещасні випадки розслідуються згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.

    Якщо нещасний випадок під час освітнього процесу спричинив тяжкі (зокрема інвалідність потерпілого) чи смертельні наслідки, смерть здобувача освіти або стався груповий нещасний випадок (травмувалося двоє і більше потерпілих, незалежно від тяжкості тілесних ушкоджень), проводиться спеціальне розслідування (пункт 1 розділ 3 Положення).

    ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ПІД ЧАС ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТРАПИВСЯ  НЕЩАСНИЙ ВИПАДОК

    ЩО РОБИТЬ ПОСТРАЖДАЛИЙ АБО СВІДОК

    обов’язково повідомляє вчителя, вихователя, викладача, іншого працівника, що був присутній під час заходів освітнього процесу в закладі освіти чи за його межами (пункт 1 розділу 2 Положення).

    ЩО МАЄ РОБИТИ ПРАЦІВНИК, ЯКИЙ ДІЗНАВСЯ ПРО НЕЩАСНИЙ ВИПАДОК

    1. терміново  надає домедичну допомогу потерпілому;
    2. викликає швидку, а якщо швидкої в населеному пункті немає, організовує транспортування здобувача освіти до найближчого закладу охорони здоров’я;
    3. зберігає обставини на місці нещасного випадку в тому стані, у якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров’ю тих, хто там перебуває);
    4. негайно повідомляє про те, що сталося, керівника закладу освіти та відповідального за охорону праці, безпеку життєдіяльності в закладі освіти. Якщо нещасний випадок трапився під час походів, екскурсій або інших заходів поза територією району або міста, де розташовано заклад освіти, відповідальний за проведення заходу негайно повідомляє також орган управління освітою за місцем події (пункт 1, розділ 2 Положення).

    ЯК МАЄ ДІЯТИ КЕРІВНИК ЗАКЛАДУ ОСВІТИ, КОЛИ ДІЗНАЄТЬСЯ ПРО НЕЩАСНИЙ ВИПАДОК

    Керівник негайно:

    1. викликає потерпілому швидку медичну допомогу, якщо цього не зробив учитель;
    2. повідомляє батьків, інших законних представників потерпілого;
    3. усуває причини нещасного випадку;
    4. направляє письмовий запит до закладу охорони здоров’я, куди доставили потерпілого або в якому потерпілий перебуває на обліку під час лікування, щоб отримати довідку про характер і тяжкість ушкодження потерпілого, тобто встановлює та засвідчує факт ушкодження (пункт 6 розділу 1 Положення).
    5. упродовж доби видає наказ про утворення комісії з розслідування нещасного випадку (про склад та роботу комісії – у пунктах 3-9 розділу 2 Положення) та організовує правильне і своєчасне розслідування. Якщо медичний заклад не надає згадану в пункті 4 довідку, строк розслідування може продовжуватися на час, потрібний для отримання та опрацювання довідки. 
    6. Про нещасний випадок, що стався зі здобувачем освіти через отруєння, нанесення тілесних ушкоджень унаслідок протиправних дій, інших правопорушень під час освітнього процесу також повідомляє органи поліції та заклад охорони здоров’я відповідної території.
    7. Забезпечує, щоб комісія склала акт розслідування нещасного випадку та акт за формою Н-Н (ознайомитися з формами цих документів можна у Додатках 1-2 Положення); 
    8. розробляє і забезпечує виконання заходів щодо усунення причин нещасного випадку (пункт 10 розділ 2 Положення). 
    9. Одержавши підготовлені комісією акти та матеріали, впродовж одного робочого дня розглядає і затверджує акт розслідування нещасного випадку та акт за формою Н-Н.
    10. Примірники затвердженого акта за формою Н-Н протягом трьох робочих днів надає або надсилає поштою:
    • потерпілому, батькам, іншим законним представникам потерпілого;
    • якщо нещасний випадок стався в структурному підрозділі закладу освіти, керівнику структурного підрозділу;
    • начальнику служби охорони праці закладу освіти або відповідальному за охорону праці;
    • засновнику (засновникам) приватного закладу освіти, органу управління освітою, іншим державним органам, до сфери управління яких належить заклад освіти;
    • профспілці, якщо нема профспілки – уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці (пункт 11 розділ 2 Положення).
    1. Після того, як потерпілий закінчив лікування або у разі його смерті  – складає та надсилає в десятиденний строк усім, кому надсилалися примірники акта за формою Н-Н, повідомлення про наслідки нещасного випадку (ознайомитися з формою повідомлення можна в Додатку 3 Положення) (пункт 18 розділ 2 Положення).

    Реєстрація нещасних випадків у закладі освіти

    Усі нещасні випадки, оформлені актами за формою Н-Н, беруться на облік і реєструються (пункт 19 розділ 2 Положення) закладом освіти в журналі реєстрації нещасних випадків. Заклад освіти на підставі актів за формою Н-Н подає звіт про травматизм під час освітнього процесу до управління освіти, якому підпорядковується. Керівник закладу освіти відповідає за правдивість зазначених у звіті відомостей (пункт 3 розділ 4 Положення). 

    Якщо нещасний випадок не спричинив мікротравми, він засвідчується і реєструється медичним працівником закладу освіти в окремому журналі реєстрації мікротравм і не береться на облік (пункт 20 розділ 2 Положення). 

    Докладніше про порядок ведення обліку нещасних випадків в розділі 4 Положення.

    ЯКЩО ПОТЕРПІЛИЙ АБО ЙОГО БАТЬКИ НЕ ПОВІДОМИЛИ ДИРЕКТОРА ПРО НЕЩАСНИЙ ВИПАДОК У ТОЙ ЖЕ ДЕНЬ АБО НАСЛІДКИ ПРОЯВИЛИСЯ НЕ ВІДРАЗУ

    Якщо потерпілий не повідомив керівника закладу про нещасний випадок у день, коли він трапився або наслідки нещасного випадку проявилися не відразу:

    • потерпілий, його батьки, інші законні представники подають письмову заяву керівникові закладу;
    • довідку від медичного закладу, що підтверджує наслідки для здоров’я.

    Далі створюється комісія, яка розслідує випадок протягом місяця з дня отримання заяви, незалежно від строку настання нещасного випадку. Вона вирішує чи в цьому випадку складати акт  за формою Н-Н після всебічної перевірки заяви про нещасний випадок з урахуванням усіх обставин, довідки закладу охорони здоров’я про характер і тяжкість ушкодження потерпілого, можливої причини її походження, свідчень учасників (свідків) та інших доказів (пункт 13 розділ 2 Положення).

    ЩО МАЮТЬ ЗНАТИ ПОСТРАЖДАЛИЙ ТА БАТЬКИ, ЗАКОННІ ПРЕДСТАВНИКИ

    Як ми вже зазначали, постраждалий обов’язково має повідомити, що з ним трапився нещасний випадок, педагогічного працівника, що був присутній під час проведення заходів освітнього процесу в закладі освіти чи за його межами (пункт 1 розділу 2 Положення). 

    Педагогічний працівник викликає швидку, і здобувач освіти їде до лікарні. Найчастіше батьки не встигають так швидко приїхати до школи, тому  директор школи надає розпорядження про супровід дитини до лікарні будь-якому педагогічному працівнику, який має таку можливість.  У цей час директор негайно повідомляє батькам про нещасний випадок. У лікарні дитину оглядають медики та заклад охорони здоров’я видає батькам, законним представникам довідку про  характер і тяжкість ушкодження потерпілого, тобто встановлює та засвідчує факт ушкодження. 

    Упродовж доби директор має видати наказ про утворення комісії з розслідування нещасного випадку, в роботі якої потерпілий, його батьки, інші законні представники мають право брати участь, надавати свої пояснення та пропозиції, додавати до матеріалів розслідування документи, що пояснюють причини та обставини нещасного випадку, викладати письмово або усно свою особисту думку щодо нещасного випадку та отримувати від комісії інформацію про хід проведення розслідування (пункт 4 розділ 2 Положення).

    Потерпілий, його батьки, інші законні представники можуть звернутися до керівника закладу освіти з письмовою заявою, щоб інформація про наслідки нещасного випадку не розголошувалася, якщо така інформація може завдати моральної шкоди потерпілому (пункт 5 розділ 2 Положення).

    Коли комісія склала акт за формою Н-Н і керівник його затвердив, упродовж трьох робочих днів він має надати або надіслати поштою потерпілому, його батькам, іншим законним представникам примірники цього акта (пункт 11 розділ 2 Положення).

    Якщо керівник закладу освіти відмовляється утворювати комісію і складати акт розслідування нещасного випадку та акт за формою Н-Н або якщо потерпілий, його батьки, інші законні представники не згодні зі змістом чи висновками акта за формою Н-Н, вони можуть подати письмову заяву для розгляду питання щодо розслідування нещасного випадку засновнику приватного закладу освіти (якщо заклад, де навчається дитина, приватний), міському та обласному департаменту освіти, іншому державному органу управління закладом. Питання розглядається впродовж 10 робочих днів із дня подання заяви (пункт 12 розділ 2 Положення).

    Якщо стан здоров’я потерпілого погіршився через загальне захворювання, і це підтверджується відповідною довідкою медичного закладу, нещасний випадок розслідується за первинним діагнозом, наслідок погіршення стану здоров’я не враховується, акт за формою Н-Н не складається (пункт 14 розділ 2 Положення).

    Після того, як потерпілий закінчив лікування або у разі його смерті  – керівник закладу складає та надсилає в десятиденний строк батькам або законним представникам дитини повідомлення про наслідки нещасного випадку (пункт 18 розділ 2 Положення).

    СПЕЦІАЛЬНЕ РОЗСЛІДУВАННЯ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ

    Спеціальне розслідування проводиться, якщо нещасний випадок під час освітнього процесу спричинив тяжкі (зокрема інвалідність потерпілого) чи смертельні наслідки, смерть здобувача освіти або стався груповий нещасний випадок (травмувалося двоє і більше потерпілих, незалежно від тяжкості тілесних ушкоджень). Якщо під час освітнього процесу здобувач освіти скоїв самогубство чи спробу самогубства, розслідування проводиться органами правопорядку. (пункт 1 розділ 3 Положення).

    Як діяти керівнику закладу освіти

    У цих випадках керівник закладу освіти зобов’язаний негайно повідомити:

    • батьків, інших законних представників потерпілого чи потерпілих;
    • заклад охорони здоров’я за місцем, де стався нещасний випадок (якщо трапилося отруєння – територіальний орган Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів);
    • орган управління освітою, інший державний орган, до сфери управління якого належить заклад освіти, засновника приватного закладу освіти – повідомляє телефоном, електронною поштою чи факсом протягом трьох годин, відколи стало відомо про такий випадок;
    • органи поліції за місцем, де стався нещасний випадок (пункт 2 розділ 3 Положення).

    На вимогу комісії зі спеціального розслідування керівник закладу освіти зобов’язаний:

    • запросити для участі в розслідуванні нещасного випадку фахівців-експертів;
    • організувати фотознімки пошкодженого об’єкта, який травмував потерпілого (вікно, обвалений шматок стіни тощо), місця нещасного випадку та надати інші потрібні документи;
    • організувати проведення лабораторних досліджень, випробувань та інших робіт;
    • надати транспортні засоби та засоби зв’язку, потрібні для роботи комісії;
    • забезпечити друкування, розмноження у потрібній кількості матеріалів спеціального розслідування (пункт 12 розділу 3 Положення).

    Заклад освіти, де стався нещасний випадок, компенсує витрати, пов’язані з діяльністю комісії зі спеціального розслідування та залученням до її роботи фахівців (пункт 14 розділу 3 Положення).

    Коли керівник розглянув отримані матеріали комісії спеціального розслідування нещасного випадку, він видає наказ (розпорядження) про вжиття запропонованих комісією заходів щодо запобігання подібним випадкам, а також притягнення осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів про охорону праці, вимог безпеки проведення освітнього процесу, до відповідальності. Про виконання заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам керівник закладу освіти письмово повідомляє орган управління освітою, інший державний орган, до сфери управління якого належить заклад освіти, засновника (засновників) закладу освіти (пункт 17 розділу 3 Положення).

    Примірники акта спеціального розслідування, акта за формою Н-Н (на кожного потерпілого окремо), копії наказу закладу освіти, органу управління освітою, до сфери управління якого належить заклад освіти, про вжиття запропонованих комісією зі спеціального розслідування заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам в десятиденний строк після завершення спеціального розслідування надсилаються керівником закладу освіти, органом управління освітою, до сфери управління якого належить заклад освіти, до Міністерства освіти і науки України  (пункт 18 розділу 3 Положення).

    Як діяти органам управління освітою

    Відділ (управління) освіти, дізнавшись про такий нещасний випадок, протягом доби має повідомити орган управління освітою вищого рівня (пункт 3 розділ 3 Положення). Далі створюється спеціальна комісія, яка проводить розслідування, складає всі необхідні документи. Коли комісія склала акт спеціального розслідування, керівник управління освітою впродовж трьох робочих днів розглядає та затверджує цей акт (пункт 9 розділу 3 Положення).

    Примірники акта спеціального розслідування, акта за формою Н-Н (на кожного потерпілого окремо), копії наказу закладу освіти, органу управління освітою, до сфери управління якого належить заклад освіти, про вжиття запропонованих комісією зі спеціального розслідування заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам в десятиденний строк після завершення спеціального розслідування надсилаються керівником закладу освіти, органом управління освітою, до сфери управління якого належить заклад освіти, до Міністерства освіти і науки України  (пункт 18 розділу 3 Положення).

    Як діяти спеціальній комісії

     Спеціальна комісія створюється вже не керівником закладу освіти, а різними органами, залежно від кількості постраждалих від нещасного випадку (докладно з тим, хто  її створює та її складом можна ознайомитися у пунктах 4-6 розділу 3 Положення), яка впродовж 15 робочих днів проводить розслідування, складає акт спеціального розслідування (додаток 8), акт за формою Н-Н на кожного потерпілого окремо, плани, схеми та фотознімки місця події, протоколи засідань комісії та інші документи (повний перелік документів – у пункті 11 розділі 3 Положення). Строк спеціального розслідування може продовжуватися управлінням освітою максимум на 30 календарних днів. Ця комісія зобов’язана:

    • обстежити місце, де стався нещасний випадок, одержати письмові чи усні пояснення від учасників освітнього процесу, працівників закладу освіти, потерпілого або потерпілих (якщо це можливо), опитати осіб – свідків нещасного випадку та осіб, причетних до нещасного випадку;
    • з’ясувати обставини та причини настання нещасного випадку;
    • визначити, чи пов’язаний нещасний випадок з освітнім процесом;
    • встановити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності;
    • розробити заходи щодо попередження подібних нещасних випадків у майбутньому.
    • зустрітися з потерпілими або членами їхніх сімей, розглянути на місці соціальні питання та внести пропозиції про їх вирішення на розгляд відповідних органів, дати роз’яснення потерпілим (їхнім сім’ям) щодо їхніх прав відповідно до чинного законодавства України (пункт 6, 8 розділу 3 Положення).

    За рішенням комісії зі спеціального розслідування, якщо є питання, що потребують експертного висновку, утворюється експертна комісія. Письмовий висновок експертної комісії надсилається до голови комісії зі спеціального розслідування (пункт 13 розділу 3 Положення).

    Голова комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку має право звертатися до закладів охорони здоров’я, закладів судово-медичної експертизи, органів поліції та інших органів із запитом про отримання матеріалів та висновків щодо нещасного випадку, а якщо потрібні висновки спеціального дослідження (експертизи) – після їх завершення (пункт 15 розділу 3 Положення).

    Управління освітою, яке утворило комісію зі спеціального розслідування, протягом п’яти робочих днів після закінчення розслідування направляє матеріали:

    • органу управління освітою, до сфери управління якого належить заклад освіти;
    • керівникові закладу освіти, зі здобувачем (здобувачами) освіти якого стався нещасний випадок;
    • первинній профспілковій організації відповідної профспілки або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці (у разі, якщо немає профспілки в закладі освіти);
    • органу поліції за місцем настання групового нещасного випадку або нещасного випадку зі смертельним наслідком (пункт 16 розділу 3 Положення).

    Керівник закладу освіти, органу управління освітою, іншого державного органу, до сфери управління якого належить заклад освіти, засновник (засновники) приватного закладу освіти зобов’язані протягом п’яти робочих днів після отримання розглянути матеріали спеціального розслідування нещасного випадку і видати наказ (розпорядження) про вжиття запропонованих комісією заходів щодо запобігання подібним випадкам, а також притягнення осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів про охорону праці, вимог безпеки проведення освітнього процесу, до відповідальності згідно із чинним законодавством України.

    Про виконання заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам керівник закладу освіти письмово повідомляє орган управління освітою, інший державний орган, до сфери управління якого належить заклад освіти, засновника (засновників) закладу освіти (пункт 17 розділу 3 Положення).

    Як батьки, педагоги та учні можуть долучитися до боротьби з корупцією

    Кожна людина, незважаючи на те, чи є вона чесною людиною, яка не толерує корупцію, чи є корупціонером, несе певні втрати від корупції, як і держава в цілому. Адже у більшості випадків корупція відбувається з державними коштами та коштами місцевих бюджетів, привілеями на посадах. А ці кошти формуються з наших сплачених податків. 

    Результати опитування НАЗК “Корупція в Україні 2020: розуміння, сприйняття, поширеність” демонструють, що 69% громадян вважають корупцію дуже серйозною проблемою і ставлять її на друге місце серед основних проблем України. Водночас у населення, на жаль, порівняно з результатами аналогічного дослідження за 2017 рік, знизилося прагнення боротися проти корупції та не використовувати корупційну модель поведінки.

    Інфографіка із презентації дослідження НАЗК

    Також залишається проблемою загальна обізнаність населення про те, що таке корупція, як її визначити, які її прояви та рівень, які антикорупційні інституції існують в Україні та що вони роблять. 51,9% населення визнає, що вони “або зовсім не обізнані або обізнані поверхово щодо феномену корупції”.

    Щодо обізнаності про державні органи, які протидіють корупції, у 2020 році лише 16,6% громадян вважали себе достатньо обізнаними у цьому питанні, що навіть на 12,3% менше, ніж у 2017 році.

    КОРУПЦІЯ В СИСТЕМІ ОСВІТИ

    У 2017 році Організація економічного співробітництва та розвитку (OECP) здійснила огляд щодо доброчесності в освіті, у якому проаналізувала порушення доброчесності у сфері освіти та надала рекомендації для зменшення цих ризиків. 

    Головні ризики порушення доброчесності у сфері освіти за дослідженням  ОЕСР:

    • доступ до дошкільної освіти через неофіційні домовленості;
    • доступ до шкільної освіти за допомогою неофіційних домовленостей;
    • приватні додаткові заняття (репетиторство);
    • неналежне використання батьківських внесків у школах і дитсадках;
    • неналежне визнання навчальних досягнень у початковій і середній освіті; 
    • корумповані впливи на закупівлю підручників в Україні;
    • корумпований доступ до вищої освіти в Україні;
    • академічна недоброчесність — списування і плагіат у вищій освіті;
    • Неналежне визнання навчальних досягнень у вищій освіті.

    Звісно, що вже пройшло чотири роки, і корупційні ризики певним чином змінилися і трансформувалися. Найгарячіше питання щодо примусового збору батьківських внесків з батьків, вплив факту здачі коштів батьками на оцінки чи відношення до дітей, булінг зі сторони педагогів та батьків, які ініціюють та здають кошти, до тих хто не здає  та інші моменти. 

    Дослідження НАЗК “Корупція в Україні 2020: розуміння, сприйняття, поширеність” підтверджує, що більшість українців стикались з примусовими внесками в дитсадках і школах:

    • примусові благодійні внески (на ремонт закладу, закупівлю обладнання тощо): 55,1% (у дитсадках), у школах (55,7%), вища освіта (22,6%);
    • примусові подарунки викладачам, вчителям, вихователям за сприяння у навчанні: 12,8% (у дитсадках), 21,4% (у школах), 19,1% (вища освіта);
    • примусове придбання підручників чи інших публікацій викладачів як умова отримання заліку, іспиту: 4,6%  (у дитсадках), 19,8% (у школах), 17,6% (вища освіта);
    • додаткові неофіційні платежі (особисто працівникам, вихователям чи викладачам за навчання, гуртожиток тощо): 11,3% (у дитсадках), 12,7% (у школах), 18,2% (вища освіта);
    • використання особистих зв’язків, знайомств («блату») для вирішення певних питань, отримання переваг, більш високих оцінок тощо: 3,3% (у дитсадках), 3,2% (у школах), 8,4% (вища освіта).

    Інфографіка із презентації дослідження НАЗК

    Водночас цікавим є той факт дослідження, що з-поміж 21 сфери та органів державної влади, місцевого самоврядування (соціальних виплат, комунальних послуг, медицини, поліції, СБУ, судів тощо) найбільш ефективною (1 місце) населення вважає діяльність у протидії корупції саме в закладах загальної середньої освіти – 2,53 (за 5-бальною шкалою, де 5 – означає найефективніший результат), на четвертому місці – боротьбу з корупцією в закладах вищої освіти – 2, 37, а найменш ефективною (21 місце) – в судах – 1, 82. 

    Тобто дуже важлива роль закладів освіти у формуванні нетолерантного ставлення молоді до корупції. 

    Як пише Transparency International, зважаючи на дослідження НАЗК, чи не єдиною позитивною тенденцією з 2017 по 2020 рік стало суттєве зменшення примусових благодійних внесків у школах і садках: оцінка знизилася з близько 70% до 55%. Все ж проблема поборів надалі залишається дуже гострою, але і батьки, і працівники закладу освіти можуть вплинути на її обсяги. Як це зробити – читайте в підрозділі нижче.

    ЯК БАТЬКИ, ПЕДАГОГИ ТА УЧНІ МОЖУТЬ ДОЛУЧИТИСЯ ДО БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

    Щоб малими кроками поступово долати явище корупції, має бути включеність кожної людини. Найбільшою проблемою залишається низька обізнаність щодо розуміння корупції, її проявів та наслідків. Тому перший крок на шляху до подолання корупції – це правопросвітництво за цією темою педагогів та батьків, які у свою чергу потім повинні навчати учнів, своїх дітей, і, звичайно, просвітництво самих учнів. Адже основи доброчесної, антикорупційної поведінки найкраще починати закладати з ранніх років, коли формується поведінка дитини, і продовжувати впродовж усіх шкільних років. 

    Просвітництво. Навчальні матеріали та курси

    Нагадуємо вчителям, батькам та учням корисні онлайн-курси, антикорупційні інструменти та матеріали для проведення навчальних занять, які зібрали в окрему добірку:

    • антикорупційні інструменти для вчителів та учнів (антикорупційні сценарії, квести, ігри, уроки тощо) від USAID Взаємодія, розміщені на сайті освітнього омбудсмена, які можна використовувати під час організації уроків та шкільних заходів.
    • навчально-методичний курс “Уроки доброчесності” для 3–4 класів з комплектом відповідних матеріалів та методичними рекомендації від ГО “Смарт-освіта” . Курс відповідає Держстандарту початкової освіти. Матеріали можна вільно завантажити на сторінці проєкту. 
    • онлайн-курс “Прозора школа: як побудувати доброчесне середовище” –  створений НАЗК у партнерстві, зокрема з освітнім омбудсменом. Курс розповідає, що таке корупція, історію зародження цього явища, як корупція та недоброчесність проявляється у шкільному середовищі, які права та обов’язки мають педагогічні працівники і як вони допомагають протистояти недоброчесності, про інструменти створення доброчесного середовища (академічну доброчесність, академічну свободу, педагогіку партнерства) тощо. Курс виховує навички, як розпізнати корупцію, та як використовувати інструменти створення доброчесного середовища.
    • курси на Prometheus.
    • На EdEra:

    “Впливай – викривай” – онлайн-курс про те, як правильно повідомляти про корупцію і стати викривачами

    Слідство веде НАБУ – антикорупційна гра-розслідування.

    Також освітній омбудсмен поділився власним педагогічним досвідом із працівниками Офісу розбудови доброчесності НАЗК, які з 29 листопада по 3 грудня в межах Тижня доброчесності проводили антикорупційні уроки у школах, зокрема ознайомили учнів з поняттям доброчесності, корупції, її наслідками. Наводимо одну із ключових порад досвіду освітнього омбудсмена, актуальну для будь-якої теми уроку, зокрема про доброчесність та корупцію: краще розповісти менше, але кілька разів по-різному повторити впродовж уроку про одне й те ж поняття, явище, ключову інформацію, щоб учень зрозумів її, запам’ятав і закріпив, ніж за один раз навантажити його великою кількістю понять та іншого навчального матеріалу, який він почує раз та забуде. 

    Кожна доброчесна людина – приклад для інших

    Другий крок на шляху до подолання корупції – бути позитивним прикладом для інших: батькам – для своїх дітей, педагогам – для своїх учнів та інших працівників, учням – для своїх однолітків. Антикорупційна поведінка починається з елементарної доброчесності: самостійного виконання домашніх завдань, а не їх списування з готових, справедливого оцінювання учнів, а не за особистими симпатіями тощо. Чим більше в оточенні учасників освітнього процесу буде людей, які поводяться доброчесно і не толерують корупцію, тим більшою буде мотивація для інших чинити так само. 

    Практичні дії громадян. Як боротися з поборами з батьків та неякісними закупівлями у закладах освіти

    Третій крок на шляху боротьби з корупцією – практичні дії. Коли з батьків починають вимагати кошти, товари чи послуги на заклад освіти, частина з них починає цікавитися фінансовим забезпеченням закладу освіти, чи робляться закупівлі, приміром, туалетного паперу, мила, чи виділяються на це кошти місцевого бюджету. 

    Інколи закуплені товари чи послуги у закладах освіти є неякісними. І батьки можуть вплинути на те, щоб товари, які закуповуються, були якісними.

    Водночас і батьки, і вчителі можуть вплинути на ситуацію з недобросовісними закупівлями, здійснюючи перевірки закупівель. Наприклад, підприємець Сергій цікавиться та здійснює моніторинг щодо прозорості великих та невеликих закупівель у різних сферах, зокрема у сфері освіти. Завжди, коли в дитячому садку, який відвідує його дитина, батьки вирішують скинутися на покупку чогось для класу, він перевіряє, чи оголосило місто тендер на цю закупівлю. Сергій звернув увагу громадськості та управлінців відділу освіти на розбіжності в тендерах за допомогою постів на Facebook і заяв у КМДА. Й тепер відділ освіти закуповує те, що зобов’язаний і вчасно. 

    Про те, де батькам та педагогам дізнатися про закупівлі закладу освіти, як створити запит на публічну інформацію, щоб дізнатися про закупівлі, що можна зробити, якщо заклад освіти або управління закупили неякісний товар – читайте в нашій окремій публікації.

    І пам’ятаймо: за корупцію платить кожен – хоче він того чи не хоче, усвідомлює це чи ні.

    Мінфін оприлюднив фінансові, кількісні та якісні показники діяльності закладів вищої освіти у 2020 році

    Міністерство фінансів України оприлюднило дані про фінансові, кількісні та якісні показники діяльності закладів вищої освіти (III та IV рівнів акредитації) у 2020 році у вигляді аналітичного інструменту – дашборду, що дозволяє здійснити аналіз про ефективність використання публічних фінансів. 

    Відповідно до наданих даних, у 2020 році аналізувалося 166 закладів вищої освіти, у яких навчалося 635,7 тис. студентів, зокрема 307 тис. студентів, які здобувають освіту за держзамовленням, та 328,7 тис. студентів за контрактом.

    Загальні видатки закладів вищої освіти становили 19,3 млрд грн по загальному фонду державного бюджету та 12,4 млрд грн по спеціальному фонду державного бюджету (кошти отримані за надання платних послуг).

    Середні розрахункові видатки на одного студента за держзамовленням виросли на 13%, у порівнянні з попередніми роками, і становили 63 тис. грн на рік. В окремих закладах вищої освіти цей показник суттєво перевищував середнє значення по країні.
    Найбільші видатки на навчання одного студента за державним замовленням у 2020 році були в таких закладах:

    ✔ Льотній академії національного авіаційного університету – 309,2 тис. грн на рік;
    ✔ Національній музичній академії України ім. І. П. Чайковського – 240,2 тис. грн;
    ✔ Одеській національній музичній академії ім. А. В. Нежданової – 183,1 тис. грн;
    ✔ Львівській національній музичній академії ім. М. В. Лисенка – 149,8 тис. грн;
    ✔ Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого – 146,2 тис. гривень.

    Підготовка фахівців закладами вищої освіти сконцентрована в 5 регіонах: м. Києві, Харківській, Львівській, Дніпропетровській та Одеській областях. Тут зосереджена половина закладів вищої освіти, які навчають 57% студентів, та витрачають майже дві третини коштів, спрямованих із державного бюджету на підготовку фахівців закладами вищої освіти.

    До підготовки студентів за державним замовленням у 2020 році було залучено 52,1 тис. науково-педагогічних і педагогічних працівників.

    Водночас для обслуговування освітнього процесу також здійснювалось утримання 69,4 тис. непедагогічних працівників, що становило 57% від загальної чисельності працівників. Тобто чисельність допоміжних працівників закладів вищої освіти наразі є більшою за чисельність науково-педагогічного та педагогічного персоналу, який безпосередньо надають освітні послуги студентам.
    Найбільша частка непедагогічного персоналу в таких закладах:

    ✔ Київському національному економічному університеті ім. В. Гетьмана – 78%;
    ✔ Національному аерокосмічному університеті ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» ‒ 75%;
    ✔ Національному університеті «Одеська морська академія» – 73%;
    ✔ Національному лісотехнічному університеті України – 69%;
    ✔ВП НУБіП України «Ніжинський агротехнічний інститут» – 69%.
    Ознайомитись із дашбордом за 2020, 2019 та 2018 роки можна на вебсайті Мінфіну у розділі «Видатки на вищу освіту».

    Якими мають бути домашні завдання у школі

    Домашні завдання – невіддільна частина шкільного життя. У зверненнях до освітнього омбудсмена та соціальних мережах батьки нерідко скаржаться на те, що дітей перевантажують кількістю домашніх завдань, дають домашні завдання на канікули. Ще одне питання, яке хвилює батьків – як має відбуватися оцінювання домашніх завдань.

    Тому сьогодні ми підготували для вас публікацію про: 

    Об’єм домашніх завдань
    Зміст домашніх завдань
    Домашні завдання на вихідні дні та канікули
    Готові домашні завдання – добре чи погано
    Оцінювання домашніх завдань
    Чи потрібно батькам робити домашнє завдання з дітьми
    Чому дитина не виконує домашнє завдання
    Успішність дитини та виконання домашніх завдань
    Чи існує відповідальність батьків за невиконання дітьми домашніх завдань

    ОБ’ЄМ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ

    Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти передбачає, що організація освітнього процесу не повинна призводити до перевантаження учнів та має забезпечувати безпечні, нешкідливі й здорові умови здобуття освіти (пункт 1 розділ 5 Санрегламенту). Санітарні норми визначають не лише загальне тижневе навантаження учнів під час навчальних занять, а  й щоденну тривалість виконання завдань для самопідготовки у позанавчальний час. 

    Учням 1-2 класів не рекомендується задавати домашні завдання – пункт 6 розділу 5 Санрегламенту. Виконання домашніх завдань учнями 3-5 класів  має займати не більше 1 години, у 6-9 класах –  1,5 години, у 10-11(12) класах – 2 години.

    Орієнтовна кількість хвилин для виконання домашніх завдань для одного  уроку  з 1 по 11 клас

     

    Клас Допустима сумарна кількість

    годин (навчальних занять) тижневого навантаження учнів*

    Допустима сумарна кількість

    годин (навчальних занять – уроків)  денного навантаження учнів**

    Час для виконання ДЗ

    (всього

    години) *

    Орієнтовна кількість часу для виконання ДЗ 

    з 1 уроку

    (хвилини)

    1 20,0 4
    2 22,0 4,4
    3 23,0 4,6 1 година 13  хв 
    4 23,0 4,6 1 година 13  хв
    5 28,0 5,6 1 година 10 хв
    6 31,0 6,2 1,5 години 14,5 хв
    7 32,0 6,4 1,5 години 14 хв
    8 33,0 6,6 1,5 години 13,6 хв
    9 33,0 6,6 1,5 години 13,6  хв
    10 33,0 6,6 2 години 18 хв
    11 33,0 6,6 2 години 18 хв

     

    *норми, визначені Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти

    ** без врахування кількості уроків з фізичної культури (не менше трьох разів на тиждень  для кожного класу) 

     

    ЗМІСТ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ

    Під час складання розкладу занять у школі та навантаження домашніми завданнями потрібно враховувати певні гігієнічні правила щодо розумової активності учнів у різні дні навчального тижня. Рівень розумової діяльності учнів зростає до середини тижня і залишається низьким у понеділок і в п’ятницю, тому найбільший обсяг навантаження варто встановлювати на вівторок та середу. На ці дні до розкладу варто вносити навчальні предмети, які потребують великого розумового напруження або ті, які не вимагають значного навантаження, але у більшій кількості, ніж в інші дні тижня. Навчальні предмети, які вимагають інтенсивної самопідготовки учнів у позанавчальний час, не повинні групуватися в один день у розкладі занять (додаток 7 Санрегламенту)

    Вчитель під час педагогічної діяльності має право вільно обирати форми, методи і засоби навчання, що відповідають освітній програмі. Але під час формування змісту домашніх завдань необхідно враховувати максимальний час на виконання всіх домашніх завдань і пам’ятати, що учень має виконувати завдання з кількох предметів.  Враховуючи наші підрахунки, залежно від класу, час на виконання одного домашнього завдання з 1 уроку складає від 10 до 18 хвилин. Сформувати домашнє завдання, яке можливо зробити за такий короткий час, складно. В межах академічної свободи вчитель може, крім запропонованого переліку вправ та питань для самоперевірки з підручника, пропонувати й інші домашні завдання. Це можуть бути різні проєкти, квести, віртуальні подорожі за темою уроку. 

    Обсяг і характер домашніх завдань для учнів загалом та для учнів початкових класів визначаються відповідними листами МОН від 29.10.2007  N 1/9-651 “Про обсяг і характер домашніх завдань учнів загальноосвітніх навчальних закладів” та від 28.01.2014  № 1/9-72 “Про недопущення перевантаження учнів початкових класів надмірним обсягом домашніх завдань”. Хоча ці листи є застарілими, певні, визначені в них вимоги до домашніх завдань, все ж залишаються актуальними.  

    Лист МОН від 29.10.2007  N 1/9-651 зазначає, що основною метою домашніх завдань є закріплення, поглиблення і розширення здобутих на уроці знань, підготовка до засвоєння нового матеріалу, формування в дітей уміння самостійно працювати та розвиток їхніх пізнавальних інтересів, творчих здібностей тощо. 

    Задаючи домашні завдання, вчитель повинен враховувати вікові та індивідуальні особливості школярів, їхні  пізнавальні  можливості,  специфіку  кожного  навчального предмета, складності матеріалу, характеру завдань. Домашні завдання можуть бути усні, письмові, індивідуальні (розвивають індивідуальні здібності), парні та групові (розвивають навички співпраці).

    Домашні завдання   можна   диференціювати залежно  від підготовки  учнів,  їх  індивідуальних  особливостей   сприйняття, урізноманітнювати зміст та характер завдань. 

    Лист МОН від 28.01.2014  № 1/9-72 акцентує на правильності дозування домашнього завдання. Учителі повинні спланувати роботу такого об’єму і змісту, щоб учні не відчували перевантаження. Для цього необхідно враховувати зайнятість учнів з інших предметів у цей день, темп і ритм роботи учнів, стан їхнього здоров’я. Не можна пропонувати завдання на невідпрацьований матеріал, який не пояснювався на уроці, оскільки в такому випадку вся складність засвоєння навчального матеріалу переноситься з уроку на домашню роботу. Недопустимим є домашнє завдання з написання рефератів.

    Водночас варто розробити нові актуальні документи, які визначатимуть характеру та вимоги до домашніх завдань відповідно до оновлених Державних стандартів освіти та Санітарного регламенту.

     

    ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ НА ВИХІДНІ ДНІ ТА КАНІКУЛИ

    У 2020 році Методичні рекомендації щодо заповнення Класного журналу учнів початкових класів Нової української школи доповнили такою вимогою: на вихідні, святкові та канікулярні дні домашнє завдання не задається та відповідно не фіксується у класному журналі. Ця вимога стосується лише учнів початкових класів.

    У листі МОН ще 2007 року “Про обсяг і характер домашніх завдань учнів загальноосвітніх навчальних закладів” зазначається, що домашні завдання  не рекомендується задавати на канікули,  на вихідні та святкові дні. Але невідомо чи є цей лист чинним, адже у тексті листа посилаються на дотримання вимог Державних  санітарних правил ДСанПіН 5.5.2.008-01, які втратили чинність у січні 2021 року. 

    Тому питання домашніх завдань на вихідні та канікули для 5-11 класів є відкритим.

     

    ГОТОВІ ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ – ДОБРЕ ЧИ ПОГАНО

    На жаль, готові домашні завдання можна вільно знайти в мережі Інтернет, на ринках та у книжкових магазинах. Вільний доступ дитини до готових домашніх завдань спонукає до списування, тобто до академічної недоброчесності. Деякі батьки в робочий час просто не можуть проконтролювати, виконала дитина уроки самостійно, чи списала. Деякі батьки самі заохочують дитину користуватися готовими домашніми завданнями через байдужість до навчальних результатів дитини або щоб не витрачати свій власний час на пояснення домашніх завдань, й тим самим сприяють вихованню в неї недоброчесності. 

    Частина батьків дозволяє користуватися ГДЗ через перевантаження дітей у школі уроками та відповідно домашніми завданнями. Питання перевантаження дітей вже давно необхідно вирішувати на державному рівні. 

    Є батьки, котрі вважають, що готовими домашніми завданнями можна користуватися для самоперевірки й розібратися з тим, що залишається незрозумілим. Але коли щось із домашнього завдання залишається незрозумілим – найкраще – попросити вчителя пояснити це, а не списати. Батькам варто пам’ятати, що дитина має право помилятися, бо коли вона помиляється – вона вчиться. Тому навіть якщо дитина на чернетці виконала завдання самостійно, а в чистовик переписує ідеально виправлене з допомогою готових домашніх завдань – це також негативно впливає на її розвиток. До того ж таке переписування є подвійним навантаженням на дитину.

    Коли дитина постійно списує домашні завдання, вона не закріплює отримані на уроці знання й не здобуває нові. Успішність такої дитини у школі знижується. Також списування негативно впливає на розвиток життєвих навичок та компетентностей дитини, зокрема, вміння навчатися впродовж життя, вчитися самостійно, креативно мислити, на формування допитливості, на вміння самостійно досліджувати та робити висновки, вирішувати складні завдання тощо. 

    Адже так дитина ошукує насамперед саму себе, а вже потім – однолітків, які виконували завдання самостійно, витрачали свій час та зусилля, вчителів, котрі оцінюють чужу працю на рівні з дітьми, які працювали самостійно. Досвідчені вчителі розуміють, коли дитина використовує ГДЗ вдома, адже домашні завдання виконані ідеально, а у школі учень не показує таких результатів. Відповідно оцінки з предмета постійно знижуються.

     

    ОЦІНЮВАННЯ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ

    Кожен учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання незалежно від виду та форми освіти, яку він здобуває (частина 1 статті 17 Закону України “Про повну загальну середню освіту”). Оцінювання домашніх завдань належить до поточного оцінювання. Форми, зміст та спосіб оцінювання обирають педагогічні працівники закладу освіти (частина 3 статті 17 Закону України “Про повну загальну середню освіту”). 

    “Абетка для директора” наголошує, що розробка, оприлюднення критеріїв оцінювання та інформування про них усіх учасників освітнього процесу – надзвичайно важливе завдання для педагогічних працівників та закладу освіти в цілому. Це робить процес оцінювання прозорим і зрозумілим для всіх учасників освітнього процесу. 

    Оцінювання навчальних здобутків, зокрема, домашніх завдань сильно впливає на мотивацію учнів до навчання. І коли учні не розуміють, чому отримали нижчу оцінку, ніж очікували, їхня мотивація до навчання знижується. Водночас якщо учню не пояснити, чому він отримав високу оцінку, його це також дезорієнтує та не дозволяє зробити висновки на майбутнє. Якщо ж хтось поруч отримує або відверто завищену чи занижену оцінку без її обґрунтування, це викликає відчуття несправедливості. Докладніше про проблеми оцінювання в першій щорічній доповіді освітнього омбудсмена на ст. 52. 

    Тому в кожному закладі освіти мають бути розроблені та оприлюднені на сайті критерії оцінювання здобувачів освіти. Здобувачі освіти та їхні представники мають бути ознайомлені з цими критеріями. 

    Оцінювання в початковій школі Нової української школи здійснюється відповідно до наказу МОН від 13.07.2021 №813 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти” і передбачає нові вимоги до оцінювання, у 1-2 класі, як ми вже писали, домашні завдання давати не рекомендується. У 3-4 класі загалом існує 2 види оцінювання: формувальне (щоб відстежувати особистісний розвиток учнів) та підсумкове.  

     

    ЧИ ПОТРІБНО БАТЬКАМ РОБИТИ ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ З ДІТЬМИ

    Деякі батьки переконані, щоб дитина успішно навчалася, необхідно щодня контролювати своїх дітей та виконувати з ними домашні завдання. Інші батьки міркують навпаки – дитина має виконувати домашні завдання самостійно, без їхньої допомоги, а дехто навіть і взагалі не цікавляться навчанням дитини.

     Водночас різні дослідження демонструють таку ситуацію. Згідно з дослідженням PISA-2018, яке проводилося серед підлітків, дружня підтримка батьків – періодична допомога з домашніми завданнями, обговорення успіхів і невдач, періодична участь у шкільному житті дитини тощо, сприяє підвищенню успішності дитини. Тому надзвичайно важливо, щоб батьки підтримували своїх дітей у навчанні, але це не означає, що батьки мають виконувати за дитину домашні завдання та встановлювати надмірний контроль. 

    У 2018 році серед дітей-четвертокласників було проведено дослідження та опитування для того, щоб визначити стан сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи закладів загальної середньої освіти

    Для правильної інтерпретації результатів зауважимо, що за основу визначався базовий бал 190,8 – оцінка середнього бала з математики учнів, рідні яких розмовляють із ними про навчання, перевіряють їхні домашні роботи й допомагають виконувати їм домашні завдання кілька разів на місяць, а також завжди або майже завжди допомагають розібратися з новою темою з математики. 

    Результати дослідження демонструють цікаві результати, які змушують замислитися над діями батьків.

    Запитання до дітей: Як часто рідні перевіряють чи ти зробив/зробила домашню роботу?

    • Діти, у яких батьки щодня або декілька разів на тиждень перевіряли домашні завдання, тобто встановлювали надмірний  контроль над дітьми, мали нижчий рівень базового балу -1,3 та -1,9 бала відповідно.
    • Діти, у яких батьки ніколи або майже ніколи не перевіряли домашні завдання мають  підвищення середнього балу +2,1

    Запитання до дітей: Як часто рідні допомагають тобі виконувати домашнє завдання?

    • Діти, яким рідні майже щодня або щодня допомагали виконувати домашнє завдання, мають значно нижчий середнього бал -6,9.
    •  У дітей, яким рідні допомагають кілька разів на тиждень, знижується середній бал: -0,7
    • Якщо  дитині не допомагають ніколи чи майже ніколи: -0,3 бала.

    Запитання до дітей: Як часто рідні розмовляють із тобою про навчання?

    • Якщо  рідні ніколи або майже ніколи не розмовляють з дітьми про навчання, то успішність таких дітей значно нижча: -8,1 бала.
    • Якщо рідні кожного дня або кілька разів на тиждень розмовляють з дітьми про навчання – бал цих дітей значно збільшується  +9,2 (щодня) +7,2 (кілька разів на тиждень).

    Тобто дітям потрібна перш за все увага, дружня підтримка та спілкування – це дає дитині психологічний комфорт і відповідно кращий результат у навчанні. Надмірний контроль у вигляді постійних щоденних перевірок домашнього завдання та виконання його з дитиною погіршує психологічний комфорт і успішність у навчанні, адже цим батька показують дитині недовіру до самостійності дитини, його успіхів, знань. 

    Радимо встановити дружні стосунки з дитиною, не бути байдужими до неї, цікавитися її справами та запропонувати їй у разі потреби просити допомогу у виконанні домашніх завдань. Але під час вашої допомоги варто пам’ятати – що домашні завдання має виконувати дитина, а не батьки.

    Якщо об’єм домашніх завдань надмірний і дитина не в силі їх виконати, варто поспілкуватися з іншими батьками з цього приводу. Якщо подібна ситуації у всьому або частини класу, то варто говорити про об’єм домашніх завдань з вчителем (вчителями). А якщо така ситуація лише у вашої дитини, то необхідно розібратися з причинами цього явища, поради психологів у наступному розділі.

     

    ЧОМУ ДИТИНА НЕ ВИКОНУЄ ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

    Психологи на вебсайті Освіторія визначають п’ять причин, чому діти не хочуть виконувати домашні завдання:

    • дитина вірить у власну лінь;
    • у дитини нерівномірна працездатність;
    • у дитини конфлікти у школі;
    • у дитини прихована гіперактивність;
    • дитина відстала за програмою.

     

    УСПІШНІСТЬ ДИТИНИ ТА ВИКОНАННЯ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ

    Дослідження “Стан сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи закладів загальної середньої освіти” показали цікаві результати. 

    Залежність результатів тестування учнів з математики від того, скільки часу вони витрачають на виконання домашніх завдань з цього навчального предмета показало наступні результати: 

    • Учні, які не виконують домашні завдання з математики або виконують їх понад 1 годину в день, мають результати тестування значно нижче середніх. 
    • А учні, які витрачали на виконання домашніх завдань із математики не більше ніж годину в день, мали результати тестування вище середнього. 

    Тобто четвертокласники з високим рівнем сформованості математичної компетентності витрачають не більше однієї години в день на виконання домашніх завдань з математики.

    Так само і з домашніми завданнями з літературного читання: діти, які  зазвичай не роблять домашні завдання з літературного читання або витрачають на це понад 30 хвилин у день, мають значно нижчі результати з тестування. Водночас діти, які витрачають  менше ніж 30 хвилин у день на домашні завдання з літературного читання, мають результати вище середнього.

     

    ЧИ ІСНУЄ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БАТЬКІВ ЗА НЕВИКОНАННЯ ДІТЬМИ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ

    Законом України “Про охорону дитинства” визначено, що батьки або особи, які їх замінюють, зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.  Батьки та особи, що їх замінюють, повинні сприяти здобуттю дітьми освіти у закладах освіти або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу.

    У статті 150 Сімейного кодексу України зазначається, що обов’язком батьків є  забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти. 

    На батьків учнів, а також керівників закладів освіти, які виконують обов’язки опікунів дитини у випадках, визначених законом, покладається відповідальність за здобуття дітьми повної загальної середньої освіти, це зазначено у статті 25 Закону України “Про повну загальну середню освіту”.

     Якщо батьки або особи, які їх замінюють, ухиляються від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей – це тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

    Звісно, що  лише за невиконання домашніх завдань дитиною не тягне накладання покарань на батьків. Але якщо цей фактор поєднується з іншими факторами, які перешкоджають здобуттю дитиною загальної середньої освіти, то на батьків може бути покладено відповідальність за невиконання ними батьківських обов’язків.

    Титульне зображення: freepik

    Освітня статистика: де можна відшукати дані

    Достовірна статистика – дуже важливе джерело інформації для виявлення проблем у будь-якій сфері суспільного життя та пошуку шляхів їх розв’язання, формування належної державної та місцевої політики і забезпечення прав, зокрема прав учасників освітнього процесу. 

    Не володіючи інформацією про точну кількість закладів освіти, які функціонують, закладів, які планується реорганізувати, здобувачів освіти, кількість класів кожного року навчання, працівників закладів освіти, неможливо раціонально виділити та розподілити кошти з державного бюджету, субвенції, розподіляти кошти місцевих бюджетів. А фінансування та ефективність використання коштів мають одні з найважливіших значень для того, щоб забезпечувати  якісну освіту та права учнів, батьків, вчителів. Адже достатнє фінансування – це здорове харчування учнів, теплі класи, обладнані всім необхідним, відсутність поборів із батьків, достатня кількість підручників. А цього неможливо досягнути, не спрогнозувавши, скільки грошей потрібно на утримання одного учня або скільки учнів навчатиметься у 8 класі через 3 роки. 

    Ми вже неодноразово звертали увагу на те, що з освітньою статистикою в Україні, на жаль, чимало проблем, бо особисто зіткнулися з цими проблемами, приміром, коли намагалися знайти статистику (якої не виявилося) про кількість вакцинованих педагогів у кожній області, перевірити дані про кількість закладів освіти.  Не було і немає повноцінних досліджень про освітні втрати здобувачів освіти під час дистанційного навчання.

    Але все ж є багато корисних джерел освітньої статистики, які дозволяють знаходити прогалини, робити висновки про проблеми й позитивні зміни у цій сфері, працювати над вирішенням проблем та відстоювати власні права. Минулого разу ми писали, де батькам шукати інформацію про заклад освіти: ПОСИЛАННЯ. Сьогодні підготували добірку таких ресурсів із важливими та цікавими освітніми даними, зокрема, про середні видатки на одного учня, закупівлі закладів освіти, залишки освітньої субвенції тощо для освітніх управлінців та всіх, кого цікавить освітня статистика.

    ДЖЕРЕЛА ФІНАНСОВОЇ ОСВІТНЬОЇ СТАТИСТИКИ

    • Інтерактивний аналітичний інструмент Міністерства фінансів України – «дашборд». На сайті Мінфіну ви можете ознайомитись із двома видами дашбордів – про бюджетні видатки на загальну середню та вищу освіту. Видатки на одного здобувача освіти у школі залежать, зокрема від кількості закладів освіти в області, ОТГ, кількості здобувачів освіти та працівників, фінансової спроможності областей, громад та засновника закладу освіти, від того, сільська це місцевість, чи міська тощо. Дашборд надає узагальнені дані видатків на одного учня по країні, а також загальні шкільні видатки та видатки на 1 учня по кожній області, по кожній школі у певній територіальній громаді. Для цього дашборд знайомить також із кількістю закладів, учнів, наповнюваністю класів та кількістю учнів на одного вчителя, кількістю непедагогічного персоналу та педагогічних працівників пенсійного віку. Крім цього у дашборді ви знайдете інформацію про середній рівень результатів ЗНО по областях тощо. 

    Таку інформацію можна знайти у дашбордах за 2018, 2019 та 2020 роки на сайті Мінфіну. Проте незрозумілим залишається, загальна сума яких видатків – з державного бюджету, лише з місцевого бюджету, чи і з державного, і з місцевого бюджету враховуються у дашборді.

    Практично аналогічний дашборд видатків на вищу освіту, але він надає інформацію про заклади по областях і відповідно інформує про видатки по загальному фонду бюджету (держзамовлення) та по спецфонду бюджету (кошти за надання платних послуг) й надає окрему статистику по студентах, які навчаються за держзамовленням, та студентах-контрактниках.

     

    СТАТИСТИКА У СФЕРІ ОСВІТИ 

    Заклади освіти – це насамперед не фінанси, а люди, які здобувають там освіту і працюють. Вище ми вже зазначали, чому так важливо знати загальну кількість учнів, педагогічних та непедагогічних працівників тощо. Наводимо джерела, де можна знайти таку статистику.

    • Єдина державна електронна база з питань освіти містить реєстр суб’єктів освітньої діяльності з інформацією про заклади: вищої, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої освіти). 
    • Сайт Державної служби статистики України: тут ви знайдете інформацію про загальну кількість закладів загальної середньої освіти, починаючи з 1990 року, кількість учнів, зокрема, у денних та вечірніх (змінних) закладах, випускників, які отримали свідоцтво про базову та повну середню освіту, кількість вчителів. Також – про кількість закладів професійної (професійно-технічної) освіти, учнів у таких закладах, кількість зарахованих на навчання та випускників, про кількість закладів вищої освіти та здобувачів освіти в них та про інші заклади освіти. Щоб знайти цю інформацію, необхідно зайти в розділ сайту “Статистична інформація” та обрати “Освіта” у стовпці про демографічну та соціальну статистику. Статистика надається за даними МОН.
    • Інформаційні бюлетені МОН розміщуються на сайті Інституту освітньої аналітики, у яких можна ознайомитися зі статистикою щодо найрізноманітніших освітніх тем та проблем. Це, зокрема відомості по кожній області про кількість дітей шкільного віку, чисельність і склад педагогічних працівників тощо. Крім закладів загальної середньої таку інформацію також можна знайти про санаторні, спеціальні та позашкільні заклади освіти. Також тут ви знайдете бюлетені про матеріально-технічне забезпечення закладів.
    • Зведені форми статистичної звітності ЗЗСО також можна знайти на вебсайті Інституту освітньої аналітики 
    • Інформаційно-аналітичні збірники у сфері освіти, які готує Інститут освітньої аналітики, за результатами діяльності закладів освіти у навчальному році. У збірниках представлено статистично-аналітичні матеріали щодо особливостей функціонування системи освіти в Україні: 

    “Освіта в незалежній Україні: розвиток та конкурентоспроможність” інформаційно-аналітичний збірник за 2020/2021 н.р.

     “Освіта в україні: виклики та перспективи” інформаційно-аналітичний збірник за 2019/2020 н. р.

    • Дашборд Ради національної безпеки і оборони  України (сформований на основі даних Міністерства охорони здоров’я України) наводить загальну кількість працівників сфери освіти, які зробили щеплення першою та другою дозою вакцини в кожній області. Для того, щоб переглянути ці дані необхідно в лівому стовпчику обрати “Розподіл – за цільовою групою”. Як тільки Ви клікатимете клавішею миші на обраний регіон України, буде подаватись інформація про рівень щеплення  різних цільових груп, зокрема працівників сфери освіти.

    РЕЄСТРИ ДОКУМЕНТІВ 

    Як зазначено на вебсайті МОН, у Єдиній державній електронній базі з питань освіти міститься наступні реєстри:

    Пам’ятайте, що, знаючи джерела освітньої статистики та володіючи статистичними фактами, ви підвищуєте шанси успішно захистити свої права.

    Де батькам знайти інформацію про заклад освіти

    Батьки, які обирають заклад освіти для своєї дитини, досить часто шукають інформацію про школу чи садочок в мережі Інтернет, читають там відгуки або запитують інших батьків їхньої думки тощо. 

    Також батьки учнів та вихованців цікавляться фінансовим забезпеченням закладу освіти, чи робляться закупівлі, приміром, туалетного паперу, мила, чи виділяються на це кошти місцевого бюджету. Особливо, коли на ці та інші потреби вимагають кошти з батьків.

    Інколи закуплені товари та послуги є неякісними. І батьки можуть вплинути на те, щоб товари, які закуповуються, були якісними. А батьки приватних закладів освіти мають обов’язково поцікавитися, чи має такий заклад освіти ліцензію, оскільки ліцензія повинна бути у кожному місці провадження освітньої діяльності, зокрема, у філіях, структурних підрозділах. Якщо ліцензії немає, то в учнів можуть виникнути проблеми з отриманням свідоцтва про базову та повну середню освіту, диплому про вищу освіту.

    Тому в дописі читайте, де дізнатися інформацію про заклад освіти, кількість здобувачів, територію обслуговування закладу, закупівлі 

    ПЕРШЕ ДЖЕРЕЛО ІНФОРМАЦІЇ ПРО  ЗАКЛАД ОСВІТИ – ВЕБСАЙТ

    У статті 30 Закону України “Про освіту” викладені вимоги закладів освіти щодо прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти. Відповідно до цих вимог, заклади освіти зобов’язані забезпечувати на своїх вебсайтах (у разі їх відсутності – на вебсайтах своїх засновників) 

    відкритий доступ до наступної  інформації та документів:
    • статут закладу освіти;
    • ліцензії на провадження освітньої діяльності;
    • сертифікати про акредитацію освітніх програм, сертифікат про інституційну акредитацію закладу вищої освіти;
    • структура та органи управління закладу освіти;
    • кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;
    • освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;
    • територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником (для закладів дошкільної та загальної середньої освіти);
    • ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;
    • мова (мови) освітнього процесу;
    • наявність вакантних посад, порядок і умови проведення конкурсу на їх заміщення (у разі його проведення);
    • матеріально-технічне забезпечення закладу освіти (згідно з ліцензійними умовами);
    • напрями наукової та/або мистецької діяльності (для закладів вищої освіти);
    • наявність гуртожитків та вільних місць у них, розмір плати за проживання;
    • результати моніторингу якості освіти;
    • річний звіт про діяльність закладу освіти;
    • правила прийому до закладу освіти;
    • умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами;
    • розмір плати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації здобувачів освіти;
    • перелік додаткових освітніх та інших послуг, їх вартість, порядок надання та оплати;
    • правила поведінки здобувача освіти в закладі освіти;
    • план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
    • порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
    • порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування);
    • інша інформація, що оприлюднюється за рішенням закладу освіти або на вимогу законодавства.

    Заклади освіти, що отримують публічні кошти, та їх засновники зобов’язані оприлюднювати на своїх вебсайтах кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством. 

    Вищевказаний перелік документів розміщується для відкритого доступу не пізніше ніж через десять робочих днів із дня їх затвердження чи внесення змін до них, якщо інше не визначено законом.

    Якщо на вебсайті закладу освіти відсутні ці документи, ви можете звернутися до закладу освіти з письмовим або усним запитом до керівника закладу освіти, відповідного управління освіти. Якщо таке звернення залишається без відповіді, то просимо подавати звернення до освітнього омбудсмена. 

    Але досить часто розміщені документи, зокрема кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, з інформацією про перелік товарів, робіт і послуг важкі для сприйняття та/або  не надають повних даних, чи опубліковані у нечитабельному форматі. Тому пропонуємо батькам знаходити інформацію про закупівлі закладу у відкритих джерелах. 

    ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЗАКЛАД НА ІНШИХ СЕРВІСАХ

    • Єдина державна електронна база з питань освіти містить реєстр суб’єктів освітньої діяльності з інформацією про заклади: вищої, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої освіти). Що дозволяє перевірити інформацію про заклад освіти за назвою або адресою закладу, який вас цікавить, перевірити форму власності закладу, чи працює цей заклад, чи не планується його реорганізація, до сфери управління якого органу належить цей заклад, знайти код ЄДРПОУ цього закладу – унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, контакти закладу, є цей заклад опорним чи ні (якщо йдеться про ЗЗСО), чи знаходиться заклад у сільській або гірській місцевості тощо. 

    Для закладів вищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої освіти, післядипломної освіти розміщено інформацію про структуру закладу, ліцензовані спеціальності вищої, фахової передвищої освіти, післядипломної, ліцензовані професії тощо. 

    Звертаємо увагу, що дані в ЄДЕБО, на жаль, не завжди достовірні, оскільки дані в реєстрі можуть бути не підтверджені управлінням освіти. Назви закладів з непідтвердженими даними позначаються червоним кольором. 

    Для пошуку інформації про заклад освіти у відповідному полі необхідно ввести повне найменування або скорочене найменування закладу чи код ЄДРПОУ.

    Найкраще шукати заклад освіти на цьому та інших сервісах за ЄДРПОУ – унікальним ідентифікаційним номером юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. 

    Кожен заклад освіти має такий номер і знайти його дуже просто декількома шляхами: 

     – задати в пошуку браузера: “назву закладу” та абревіатуру “ЄДРПОУ”;

    – знайти у документах закладу на його вебсайті;

    – знайти в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

    Також можна знайти ЄДРПОУ та іншу інформацію про заклад освіти у системах Youcontrol або отримати інформацію у месенджері з системи Опендатабот (opendatabot)

    Деякі міста впровадили чудові інформаційні ресурси – освітні карти, на яких можна дізнатися загальну інформацію про заклад, наповнюваність, будівельно-технічні характеристики, фінансове забезпечення тощо. 

    Наразі нам відомо про два таких сервіси: 

    Освітня карта м. Києва 

    Освітня карта м. Кропивницький

    Шкода, що на державному рівні такий сервіс відсутній. 

    Публікація документів про заклад освіти на виконання статті 30 Закону України “Про освіту” є досить трудомісткою. Публікація їх на одному сервісі з уніфікованими формами з одночасним заповненням звітів, на кшталт ЗНЗ-1 тощо, дозволила б висвітлювати інформацію про всі заклади освіти держави, виконувати вимоги закону і сприяла б прозорості та відкритості закладів освіти.

     

    ДЕ ДІЗНАТИСЯ ПРО ЗАКУПІВЛІ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

    ЯКЩО ЗАКЛАД ОСВІТИ МАЄ ВЛАСНУ БУХГАЛТЕРІЮ

    Якщо заклад освіти має власну бухгалтерію, дізнатися про закупівлі батьки можуть  із різних джерел. Маючи ЄДРПОУ закладу освіти (про те, як його дізнатися, ми писали у попередньому розділі), кожен охочий може дізнатися про закупівлі закладу освіти.

    Усі витрати закладу освіти з певною деталізацією, тобто скільки коштів заплановано витратити у поточному році,  відображаються у кошторисі, який, відповідно до статті 30 Закону України “Про освіту”, обов’язково розміщується на вебсайті закладу. 

    Prozorro 

    В електронній системі публічних закупівель Прозорро за ЄДРПОУ чи назвою закладу можна знайти закупівлі закладу.

    Здійснити моніторинг витрат закладу освіти також можна на порталі DOZORRO. 

    Докладніше про пошук на сервісах Прозоро та Дозорро читайте у методичному посібнику  “Як перевірити закупівлі школи” (ст. 20-25).

    Сервіс “Що купує твоя школа”, який розробила громадська організація Transparency International Ukraine. Спеціальна мапа дозволяє проконтролювати, що закуповує будь-яка школа або дитсадок, що розташовані в обласному центрі, і скільки коштів було витрачено на той чи інший  предмет закупівлі чи послугу. Для цього біля мапи необхідно обрати місто, адресу та назву закладу освіти.

    Зверніть увагу, що дізнатися про закупівлі можна лише про ті заклади освіти, де є власна бухгалтерія.  Закупівлі шкіл, які обслуговує бухгалтерія управління освіти або інша організація, тут, на жаль, поки не можливо відобразити. 

    Також на сайті проєкту ви дізнаєтеся, скільки внесків роблять батьки в Україні, як правильно скласти запит до управління освіти, щоб дізнатися, які закупівлі здійснює школа. Батькам пропонуються  шаблони запитів до закладу освіти чи управління освіти. 

    Єдиний веб-портал використання публічних коштів на цьому інформаційному ресурсі опубліковані відкриті дані про використання бюджетних коштів розпорядниками та одержувачами коштів державного і місцевих бюджетів. 

    Пошук здійснюється також за  ЄДРПОУ. 

    ЯКЩО ЗАКЛАД ОСВІТИ НЕ МАЄ ВЛАСНОЇ  БУХГАЛТЕРІЇ

    Якщо заклад освіти не має власної бухгалтерії, то батькам необхідно дізнатися про те, яка бухгалтерія обслуговує заклад освіти. Зазвичай це робить управління освіти відповідного району або централізована бухгалтерія. 

    Інформацію для закладів освіти без власної бухгалтерії можна шукати за схожими алгоритмами, описаними в попередніх розділах.  Розпочати пошуки варто зі з’ясування  ЄДРПОУ управління освіти чи централізованої бухгалтерії.

    Але у закупівлях, які здійснюють ці органи, практично не вказується, для яких закладів освіти закуповуються товари чи послуги. 

    Тому для того, щоб з’ясувати, що закупити у садочок чи школу, батькам необхідно писати запити до управління освіти. 

     

    ЯК СТВОРИТИ  ЗАПИТ НА ІНФОРМАЦІЮ (ЗАПИТ НА ДОСТУП ДО ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ)

    Інформацію про закупівлі можна отримати на підставі Закону України “Про доступ до публічної інформації”. Відповідно до розділу IV цього Закону – запитувач має право звернутися до розпорядника інформації з запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту. Якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. 

    Подати запит можна через вебсайт “Доступ до правди”.

    Можна використовувати шаблони, які наявні у мережі.

    На вебсайті НУШ розміщені покрокові інструкції та шаблон запиту щодо закупівлі школи або управління освітою. 

     

    ЩО МОЖНА ЗРОБИТИ, ЯКЩО ЗАКЛАД ОСВІТИ/УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ЗАКУПИЛИ НЕЯКІСНИЙ ТОВАР

    А що, як закупівля відбулася, але товар неякісний?

    Якщо ви бачите, що інформація про закупівлю не відповідає дійсності — наприклад, ремонт школи відбувся лише на папері, був неякісним, або ж оголошений тендер містить порушення — можете залишити відгук на порталі DOZORRO.

    Ваш відгук опрацюють представники DOZORRO Спільноти, які здійснюють публічний моніторинг закупівель. У разі виявлення порушення вони скерують цю інформацію до відповідних правоохоронних органів та органів контролю.

    Моніторинговий портал DOZORRO – це платформа, на якій кожен може проаналізувати закупівлі державного органу чи установи, дати зворотний зв’язок державному замовнику чи постачальнику, обговорити та оцінити умови конкретної закупівлі, залишити відгук про знахідку. 

     

    ДЕ ДІЗНАТИСЯ ПРО ЗАЛИШКИ ОСВІТНЬОЇ СУБВЕНЦІЇ

    Ми вже писали про великий обсяг коштів – залишків освітньої субвенції, який утворився насамперед у результаті накопичення на місцевих рахунках цільових коштів, що були надані з державного бюджету окремими рішеннями Уряду на розвиток матеріально-технічної бази закладів загальної середньої освіти та заробітні плати педагогічних працівників цих закладів. 

    На жаль, сказати, скільки цих коштів наявно у кожному закладі освіти, неможливо. Але батькам варто поцікавитися та дізнатися, скільки коштів освітньої субвенції лежать на рахунках області та громади, і запитати, на що саме громада планує використати ці кошти, у разі їх наявності. Можливо надати свої пропозиції щодо використання цих коштів.

    Але, відповідно до законодавства, залишки можуть спрямовуватися насамперед на такі видатки:

    • придбання шкільних автобусів для перевезення дітей із закладів загальної середньої освіти, які будуть оптимізовані / обʼєднані / реорганізовані;
    • оснащення закладів освіти персональними компʼютерами та мультимедійним обладнанням, засобами навчання та обладнанням для навчальних кабінетів початкової школи;
    • придбання підручників і посібників (у тому числі електронних) для закладів освіти;
    • оновлення навчальної та матеріально-технічної бази закладів загальної середньої освіти;
    • здійснення заходів, повʼязаних із забезпеченням пожежної безпеки;
    • ремонт і придбання обладнання для їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти;
    • підключення закладів освіти до Інтернету, насамперед у сільській місцевості;
    • будівництво нових туалетних приміщень і реконструкцію, капітальний та поточний ремонт туалетних приміщень закладів загальної середньої освіти, в яких початкову освіту здобувають не менше 20 осіб, облаштування їх санітарно-гігієнічним обладнанням та розроблення відповідної проєктної документації;
    • у 2021 році на закупівлю засобів індивідуального захисту (захисних масок, одноразових рукавичок, захисних щитків), дезінфекційних засобів, пірометрів (інфрачервоних термометрів) та послуг із дезінфекції приміщень.

    Безпечна школа, якою вона має бути? Громади мають змогу зробити заклади освіти більш безпечними — приєднатися до пілотного проєкту “Вихователь безпеки”

    Man holding security shield and developer using laptop. Data and applications protection, network and information security, safe cloud storage concept. Vector isolated illustration.

    Якість освіти втрачає свою цінність, якщо життю та здоров’ю здобувачів освіти або працівників закладу під час освітнього процесу загрожує небезпека. Створення безпечного освітнього середовища складається з багатьох компонентів, дотримання чималої кількості вимог будівельних, санітарних та інших, а також потребує координації зусиль великої кількості людей насамперед засновників закладів освіти, територіальних правоохоронних органів, керівника закладу і, звичайно, самих учасників освітнього процесу: учнів, студентів, батьків, педагогічних працівників.

    Для створення безпечного освітнього середовища для дітей, удосконалення партнерства та комунікації поліції, рятувальників, закладів освіти, громади, батьківського та учнівського врядування, МВС України, Ювенальна Поліція України, Міністерство освіти і науки України та Мінрегіон, за участю освітнього омбудсмена, Асоціація міст України, Всеукраїнська Асоціація об’єднаних територіальних громад та UNICEF Ukraine і ГО «Безпечний освітній простір» запускають пілотний проєкт “Вихователь безпеки”, метою якого є впровадження в закладах освіти відповідальної особи, до повноважень якої будуть акумульовані функції щодо створення безпекового середовища у закладі освіти для дітей та педагогів під час навчального процесу.

         Запрошуємо  територіальні громади приєднатися  і впровадити пілотний проєкт у своїй громаді.

    Звертаємо увагу органів місцевої влади, батьків, працівників закладів освіти та здобувачів освіти, що 15 липня поточного року до частини 1 статті 1 Закону України “Про освіту” було внесено дуже важливі зміни додано визначення безпечного освітнього середовища це сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема, внаслідок недотримання вимог санітарних, протипожежних та/або будівельних норм і правил, законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, безпечності та якості харчових продуктів та/або надання неякісних послуг з харчування; шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою приниження честі, гідності, ділової репутації (зокрема шляхом булінгу (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі, з використанням кіберпростору, а також унеможливлюють вживання на території та в приміщеннях закладу освіти алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів, психотропних речовин.

     

    САНІТАРНІ ВИМОГИ

    Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти визначає вимоги безпеки щодо освітнього середовища у всіх типах закладів загальної середньої освіти та структурних підрозділах інших юридичних осіб, що забезпечують здобуття загальної середньої освіти (крім спеціальних закладів освіти) усіх форм власності (пункт 1). Це, зокрема, вимоги облаштування території та приміщень закладів освіти: класів, кабінетів інформатики, хімії, фізики тощо, басейнів, фізкультурно-спортивних приміщень, санітарних вузлів. Також документ визначає вимоги щодо облаштування закладу водопостачанням, водовідведенням та опаленням, встановлює вимоги до освітлення, шумів та вібрацій, забезпечення чистоти повітря. Окремим розділом у Санітарному регламенті визначаються правила організації освітнього процесу розклад занять, тривалість перерв, навантаження учнів. Також документ визначає норми облаштування їдалень та інші аспекти організації харчування.

    Для закладів дошкільної освіти усіх форм власності (створених, у тому числі, в житлових та нежитлових приміщеннях) санітарні вимоги визначаються окремим документом Санітарним регламентом для дошкільних навчальних  закладів. Документ за своєю структурою схожий із санітарним регламентом для шкіл, тобто також визначає норми облаштування території та приміщень, харчування, медичного обслуговування тощо.

     

    ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ

    Більшість закладів освіти в нашій країні побудовано ще за радянських часів, й, на жаль, у багатьох із них відсутні необхідні сучасні системи пожежного захисту протипожежні сигналізації, засоби пожежогасіння, тому гострим було і залишається питання їхнього облаштування. Крім того, нові заклади освіти будуються з необхідними системами пожежного захисту, але протипожежна безпека це не лише про обладнання, а про володіння знаннями, як діяти під час пожежі.

    Увесь необхідний комплекс дій та заходів при пожежі докладно визначений у Правилах пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, які є ОБОВ’ЯЗКОВИМИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ всіма учасниками освітнього процесу (пункт 2, розділу І).

    Забезпечення пожежної безпеки в закладах та установах покладається на їхніх власників або уповноважені ними органи, керівників закладів освіти, керівників структурних підрозділів (факультети, кафедри, лабораторії, навчальні кабінети, цехи, склади, бібліотеки, архіви, майстерні тощо) відповідно до законодавства (пункт 5 Правил).

    Про те, що робити, щоб мінімізувати ризики виникнення пожежі в закладі освіти, що для цього має робити керівник закладу та як батьки можуть проконтролювати стан протипожежної безпеки в закладі, читайте також у нашій публікації.

     

    БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ ТА ПРАВИЛА

    Під час проєктування, побудови та облаштування закладів освіти засновникам обов’язково потрібно враховувати будівельні норми. Адже під час будівництва закладу освіти необхідно розраховувати проєктну потужність закладу залежно від кількості населення, дотримуватися радіусу пішохідної доступності закладу тощо. Всю цю інформацію можна знайти в державних будівельних нормах.

     

    ЗАХИСТ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ ТА КІБЕРБЕЗПЕКА

    Для того, щоб належно здійснювати освітню діяльність, заклад освіти володіє певними персональними даними учасників освітнього процесу. Основним законом щодо питання захисту персональних даних є Закон України “Про захист персональних даних”. Заклад освіти має право збирати, реєструвати, накопичувати, зберігати, адаптувати, змінювати, поновлювати, використовувати і поширювати (розповсюджувати, реалізувати, передавати), знеособлювати, знищувати персональні дані (стаття 2 Закону України “Про захист персональних даних”). У свою чергу здобувачі освіти та батьки також володіють певною персональною інформацією про працівників закладів, інших здобувачів освіти. Тому кожен учасник освітнього процесу має з відповідальністю ставитися до персональних даних інших. Більше про збереження персональних даних читайте на нашому інформаційно-довідковому  сайті.

    Питання захисту персональних даних та безпеки в Інтернеті загострилося під час дистанційного навчання. Поради, як захистити свої дані під час дистанційного навчання, за матеріалами рекомендацій, перекладених громадською організацією Мінзмін за підтримки Міжнародного союзу електрозв’язку (МСЕ) та за ініціативи Міністерства цифрової трансформації України, читайте тут.

    ЯКІСНІ ПОСЛУГИ З ХАРЧУВАННЯ

    Ще однією важливою складовою створення такого середовища для дітей є забезпечення належного харчування. Адже переважну більшість часу здобувачі освіти проводять саме в закладі освіти: дошкільнята у дитсадку найчастіше весь той час, поки батьки на роботі, учні, залежно від класу, по 4-8 годин на день. Тому надзвичайно важливо, що саме впродовж усього цього часу діти споживають у їжу, що продається у шкільних буфетах та готується у їдальнях, наскільки раціон якісний та повноцінний.

    З ініціативи дружини Президента Олени Зеленської у нашій країні було розпочато реформування системи шкільного харчування. Адже здорове харчування один із компонентів для здорового розвитку організму дитини, який сприяє розумовій активності дитини та є джерелом енергії.

    Як ми вже згадували, вимоги до харчування визначаються, зокрема, санітарними регламентами:  Санітарним регламентом для дошкільних навчальних  закладів та Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти.

    Також з 1 вересня 2021 року набрали чинності нові норми харчування Норми харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку.

    Затверджено Методичні рекомендації щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері організації харчування в закладах освіти.

    Проблема нездорового харчування молоді є також дуже актуальною. Дослідження ЮНІСЕФ щодо харчової поведінки українських школярів та їхніх батьків показало, що школярі знають про користь овочів та фруктів, проте все одно купують булочки та інші шкідливі продукти, крім того, великою мірою діти схильні повторювати харчові звички батьків.

    Нещодавно МОЗ затвердило Рекомендоване Примірне чотиритижневе сезонне меню рекомендоване для організації триразового харчування дітей віком від 1 до 6 (7) років в закладах освіти та інших організованих дитячих колективах на осінній період  та опублікувало нові технологічні карти нового шкільного меню.

    Докладніше про шкільне харчування на вебсайті МОН.

     

    ЗАХИСТ ВІД БУЛІНГУ

    Однією з найпоширеніших проблем, яка загрожує як фізичній, так і психологічній безпеці учнів, є проблема булінгу. Нагадуємо учасникам освітнього процесу Порядок реагування на випадки булінгу (цькування). А про те, як говорити з дитиною про булінг, ознаки булінгу, відповідальність за булінг читайте у “Бібліотеці” на нашому сайті.

     

    ЗАБОРОНА ПРОПАГАНДИ ТА АГІТАЦІЇ У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

    Невтручання політичних партій в освітній процес є однією із засад державної політики у сфері освіти та одним із принципів освітньої діяльності (стаття 6 Закону України “Про освіту” https://bit.ly/3gYQmta). Але напередодні виборів у деяких закладах освіти влада або кандидати від певних політичних партій ставлять свої політичні інтереси вище за дотримання чинного законодавства та повагу до гідності здобувачів освіти і педагогічних працівників.

    Роз’яснення освітнього омбудсмена щодо заборони політичної реклами у закладах освіти.

    Роз’яснення Центральної виборчої комісії щодо відповідальності посадових осіб за розповсюдження політичної реклами в закладах освіти та рекомендації, куди звертатися батькам, педагогам, адміністрації закладів освіти зі скаргами у разі виявлення фактів розповсюдження політичної реклами у закладах освіти.

     

    ФОРУМ “УКРАЇНА 30. БЕЗПЕЧНА ГРОМАДА”

    4 листопада 2021 року освітній омбудсмен взяв участь у Всеукраїнському форумі “Україна 30. Безпечна громада”. Під час форуму звернув увагу на роль керівників громад та органів місцевої влади у створенні безпечного середовища в закладі освіти. Адже безпечне освітнє середовище неможливе без фінансування, бо і на облаштування вбиралень, і на засоби протипожежної безпеки, і на ремонти потрібні кошти. А саме місцева влада відповідає за фінансування та розподіл коштів і матеріально-технічне забезпечення шкіл, дитячих садків та позашкільних закладів.

    Також Сергій Горбачов наголосив на важливості налагодження співпраці закладів освіти з правоохоронними органами. Така співпраця полягає у визначенні “проблемних точок”, підтримки закладів освіти з боку правоохоронних органів у критичних ситуаціях, координації дій на місцях щодо запобігання правопорушень, зокрема, протидії булінгу,  проведення правопросвітницької  діяльності. Якісна та вчасна комунікація налагоджує довіру, запобігає порушенням і конфліктам, формує позитивний імідж усіх сторін.

    Освітній омбудсмен також звернувся до Міністерства внутрішніх справ України щодо незадовільного стану безпеки дорожнього руху біля закладів освіти. Адже водії не зважають на дорожні знаки, які попереджають про можливу появу дітей з території дитячого закладу на дорозі, перевищують швидкість, не пропускають дітей на пішохідному переході тощо. Тому звернувся з проханням провести рейди патрульної поліції щодо дотримання правил дорожнього руху біля закладів освіти.