Головна Блог

Досвід роботи позашкільної освіти в Україні

У попередній нашій публікації ми писали про важливість та проблеми позашкільної освіти, нові напрями роботи в цій сфері та пропозиції щодо розвитку позашкілля.

У цій публікації своїм досвідом організації позашкільної освіти діляться керівники закладів, які навіть у таких надскладних умовах, по-новому організовуючи роботу закладів позашкілля, допомагають дітям розвивати власні таланти та здібності, займатися улюбленою справою та підтримують дітей і молодь. 

Ми поспілкувалися з керівниками закладів позашкільної освіти міста Коростень, Житомирської області, міста Бровари, Київської області та міста Білгорода-Дністровського, Одеської області. Своїм досвідом діляться:

Тетяна Кереселідзе – директорка Центру дитячої та юнацької творчості міста Коростень, Житомирської області – про роботу закладу позашкільної освіти в умовах воєнного стану:

“Центр дитячої та юнацької творчості – комунальна установа, яка має  академічну, організаційну, фінансову і кадрову автономію та фінансується з міського бюджету.

Для будь-якого розвитку потрібен виклик. Нашим викликом стало дистанційне навчання за часів ще ковіду, а наразі – це повномасштабне вторгнення, яке змінило людей, світ та напрями роботи.

Для колективу Центру ДЮТ новими стали форми навчання дітей. Позашкілля – це всебічний розвиток дитини, який необхідний на будь-якому етапі її розвитку та за будь-яких умов. 

Ковід навчив нас працювати дистанційно, гуртуватися та працювати в соціальних мережах, які стали нашим ключем до серця дітей. Флешмоби за хештегами, фотоконкурси, онлайн-марафони добра та інші активності, які ми вигадували з Командою залишили та зміцнили наш зв’язок із гуртківцями та їх батьками.

24 лютого 2022 року. Повномасштабна війна. Саме у стресі дитині потрібно і варто давати творчі вправи, вправи на розвиток моторики, вправи на говоріння чи співи, вправи на руханки тощо. Адже це відволікає, це направляє злість та страх у творчість та діяльність. Завдяки потужній дистанційній синергії, яку нам вдалося закріпити під час ковіду, вже через місяць після повномасштабного вторгнення команда Центру в дистанційному форматі проводила арттерапії, шили янголів-охоронців, які потім передавали військовим, збирали на машини для ЗСУ та співали з різних куточків світу “Ой,  у лузі червона калина” разом зі своїми вихованцями.

Власним прикладом команда Центру демонструвала дітям, що переживати складні часи потрібно разом, гуртом.  Завдяки такій завзятості, вже зараз, попри 1,5 року повномасштабної війни у країні, станом на вересень, ми маємо повне наповнення більш ніж 50 гуртків, які діють в Центрі. Ми розвинули нашу співпрацю, зокрема міжнародну, з донорами, партнерами, друзями. Нові гуртки з військово-патріотичного виховання, три сесії вдало проведених літніх таборів та Команду Центру, яка вистояла, вціліла та стала ще потужнішою. 

У 2022 році ми отримали відзнаку “Лідер позашкілля”. 

  Для підвищення експериментальних можливостей природничих гуртків на базі Центру ДЮТ була створена хіміко-біологічна лабораторія. Її наявність дає можливість, використовуючи сучасні інноваційні технології, розвивати у дітей вміння досліджувати, проводити експерименти, спостереження.

Найбільший попит гуртків, що працюють у лабораторних умовах, спостерігається серед молодшої ланки школярів (1-4 класи). Не вивчаючи ще предмету хімії в школі, вони, відвідуючи такі  гуртки, отримують базові знання з хімії та вміння експериментувати, знайомляться з природними та хімічними перетвореннями речовин, які нас оточують. Діти вчаться самостійно вирощувати кристали різної  форми та кольору, проводять елементарні цікаві досліди, вивчають властивості води. Лабораторія була створена завдяки Норвезькій місії допомоги та  співпраці  Центру ДЮТ з їх партнерами та донорами. 

А для  того, щоб навчитися керувати автомобілем та вправно його ремонтувати, не обов’язково чекати свого повноліття. Ці знання можна здобути ще у шкільні роки у нашому гуртку з КАРТИНГУ. На гуртку діти досконало вивчають будову двигуна автомобіля, освоюють практичну їзду на карті, вивчають правила дорожнього руху. Картинги та квадроцикли були придбані завдяки співпраці центру ЦДЮТ з норвезькими та шведськими донорами.

Також на базі Центру функціонує гурток «Акробатика» «Гімнастика». Адже давно доведено, що саме рух приводить до посилення обміну речовин, правильному розвитку тіла і, як наслідок, поліпшенню розумової та психічної діяльності. Саме рух призводить до того, що дитина виплескує всю енергію, що гарантує хороше самопочуття і позитивні емоції. Заняття побудовані відповідно до індивідуальних особливостей і природних схильностей дітей.

Також на базі Центру ДЮТ працює гурток «Гончарство». У нас пропонується дітям долучитися до вивчення історії народного мистецтва України. У гуртку діти займаються ліпкою. Вивчають традиційне народне мистецтво кераміки, створюють своїми руками чудові сувеніри, подарунки, прикраси, декоративні вироби та посуд. У нас гуртківці розвивають такі позитивні риси як: працелюбність, наполегливість в досягненні мети, відповідальність за результат власної праці.

За 1,5 року повномасштабної війни нові формати роботи з’явилися не тільки в діяльності гуртків, а й у нашій зовнішній політиці. Наша співпраця з донорами, партнерами, друзями стала міжнародною та миттєвою. Ми навчилися робити швидко та якісно. Навчили об’єднувати бізнес та міську владу, підлітків та людей літнього віку, ми розбиваємо бар’єри та кордони, будуючи мости та нові соціальні простори.

Мріяти – круто! Діяти – на часі! Рухаємо країну до Перемоги разом!”

Валентина Павлученко – директорка Палацу творчості дітей та юнацтва міста Бровари, Київської області, – про проєктну роботу та самоврядування дітей і молоді:

“Цікавим та неординарним напрямом роботи Палацу творчості дітей та юнацтва (ПТДЮ) є діяльність Ради дітей та учнівської молоді Броварської міської територіальної громади (РДУМБ) – це добровільне незалежне обʼєднання осередків самоврядування закладів освіти громади.  Для активізації роботи учнівського самоврядування у місті Бровари у 2008 році було створено проєкт «Самоврядування дітей міста», з вересня 2018 року РДУМБ діє на базі ПТДЮ, де  працює також гурток «Лідер».

Рада дітей та учнівської молоді працює за проєктними технологіями. За останні 5 років було реалізовано понад 30 проєктів та проведено близько 100 заходів різного рівня. Найбільш масштабні з них: 

  • Україно-польський обмін досвідом роботи учнівського самоврядування,
  • щорічний міський захід «Лідер року»;
  • щорічна міська конкурсно-розважальна програма «Love is…»; 
  • «Андріївські вечорниці» тощо. 

Систематично працюють проєкти, створені у структурних підрозділах Ради – комісіях: 

  • «Рада & Co» – комісія з питань партнерства та зв`язків з громадськістю; 
  • «Щасливе юнацтво» – комісія з питань освіти та захисту прав дітей; 
  • «Еко Ренесанс» – комісія з питань екології, спорту та здорового способу життя; 
  • «Надихай» – комісія з питань культури, дозвілля та волонтерської діяльності; 
  • «Рада online» – комісія з питань преси та інформаційного забезпечення. 

Великою ланкою роботи РДУМБ з початком повномасштабної війни стала волонтерська та благодійна діяльність. Лідери Броварської громади також працюють у складі Обласної ради дітей Київщини.

Самоврядування дітей та учнівської молоді передбачає організацію учнями життєдіяльності у власному колективі, набуття вміння приймати рішення та брати відповідальність за них, розкриття свого внутрішнього потенціалу, вияв ініціативи, творчості, креативності, виховання вольових та моральних якостей. Завдяки зусиллям членів Ради дітей та учнівської молоді учнівське самоврядування в Броварській громаді стало уособленням демократичної атмосфери в загальноосвітніх та позашкільних закладах освіти, формою самодіяльної організації дитячого життя та важливим чинником самовиховання особистості”.

 

 

Наталія Цвікова – директорка Міського Центру дитячої творчості» міста Білгорода-Дністровського, Одеської області – про роботу з дітьми з особливими освітніми потребами: 

“Місія позашкільної освіти полягає у розвитку здібностей дітей та молоді у сфері освіти, науки, культури, фізичної культури та спорту, технічної та декоративно-ужиткової творчості, здобуття профільних знань, вмінь і навичок, необхідних для їх соціалізації, подальшої самореалізації та професійної діяльності. Тому я вважаю однією з важливих стратегій розвитку дітей з особливими потребами – позашкільну інклюзивну освіту. Протягом тридцяти років Білгород-Дністровський комунальний заклад «Міський Центр дитячої творчості» Одеської області організовує творчу діяльність для  “сонячних” дітей нашого міста та набув вже певного досвіду. Ми працюємо за трьома складовими:

–         Інклюзивне навчання в гуртках;

–         Масові заходи за участю дітей з особливими потребами;

–         Робота з батьками.

 Інклюзивне навчання в гуртках

 Наші “сонячні” дітки навчаються в гуртках художньо-естетичного, еколого-натуралістичного та технічного напряму за звичайними навчальними програмами. За результатами засвоєних знань беруть участь у конкурсах, виставах, змаганнях та виставках на високому рівні та стають призерами. З 2009 року педколектив Центру номінує дітей з особливими потребами на нагородження стипендією міського голови за творчі досягнення, цю стипендію строком на рік отримало дванадцять дітей.

Ми створили гурток декоративно-прикладної творчості «Особлива майстерня» для дітей з особливими потребами, їх братиків і сестричок. На гурткових заняттях юні митці працюють з природним матеріалом, вивчають навколишній світ, розвивають дрібну моторику, розкривають особисті творчі здібності за допомогою логоритміки, психогімнастики, руханок та ігор, спілкування та взаєморозуміння.

У гуртковій роботі ми повинні не просто розважати, а й бачити майбутнє кожної дитини, становлення її особистості  та  самореалізацію в житті.

 Масові заходи за участю дітей з особливими потребами

 Неодмінним аспектом соціалізації дітей з інвалідністю  є виявлення їх здібностей та реалізація творчого потенціалу. Тому ми створюємо умови дітям з особливими потребами для безпосередньої участі в масових заходах.

Міжнародний день людей з інвалідністю для нашого педагогічного колективу став щорічною важливою подією. Щороку відбуваються  концертно-розважальні програми «Всі ми діти твої, Україно» в межах благодійної акції «Діти – дітям» для дітей  з особливими потребами. 

Поробки та виготовлені власноруч сувеніри беруть участь у виставках та конкурсах з декоративно-ужиткової та технічної творчості. Свої вокальні здібності гуртківці випробовують на міських фестивалях, зокрема «Пісенний дивосвіт». Для максимального розкриття творчих здібностей вихованців з особливими потребами був організований фестиваль, на якому діти  співали, танцювали, декламували вірші та пригощали випічкою. Важливою ланкою соціалізації особистості є участь у міських конкурсах формату «Міс та містер».

Робота з батьками

Одним із найцінніших джерел підтримки для батьків дітей з особливими потребами є спілкування з іншими батьками, що також мають “сонячну” дитину. Це спілкування особливо цінне, адже сприяє відкритості до того, щоб слухати один одного, підтримувати, ділитися досвідом. Саме з такою метою в міському Центрі дитячої творчості була організована для батьків робота клубу взаємопідтримки «Разом ми – сила». Зустрічі, тренінги, чаювання, спільний відпочинок – це форми роботи, які допомагають знайти відповіді на питання, вихід зі складної ситуації та просто поспілкуватися.

Педагогічний колектив Центру дитячої творчості міста Білгорода-Дністровського, як і всі позашкільники України, розуміє необхідність продовжити розпочату роботу навіть в умовах воєнного стану. Поруч живуть діти, які потребують особливої уваги і яким ми повинні допомогти відчути себе рівними, соціалізуватися та адаптуватися  до дорослого життя”.

Титульне фото надане Центром дитячої та юнацької творчості міста Коростень, Житомирської області.

Позашкільна освіта – проблеми, пропозиції та нові формати роботи

ЧОМУ ПОЗАШКІЛЬНА ОСВІТА ВАЖЛИВА

Позашкільна освіта допомагає розвинути здібності та таланти дитини, які можуть бути корисними для дитини у її житті: як просто зараз, так і в дорослому, майбутній професії або допомогти визначитися з майбутньою професією. 

Дослідники зазначають, що позашкільна освіта зменшує підліткову злочинність, адже у вільний час діти зайняті корисною улюбленою справою. Також хобі, заняття спортом, наукова діяльність відвертають дитину від постійного або частого проведення часу в гаджетах та соціальних мережах.

За даними соціологічного дослідження  “Підлітки та їхнє життя під час війни”, проведеного у березні 2023 року благодійним фондом “Клуб добродіїв”, 85% підлітків зазначають, що мають хобі, 62% підлітків зазначили, що їм подобається відвідувати додаткові позашкільні заняття. А 48% підлітків пов’язують свої хобі та уподобання з самореалізацією. 16% підлітків вважають, що самореалізація  це – перетворити улюблену справу, хобі на професію та заробляти цим, 20% вважають, що це розвиток своїх здібностей та можливостей. Також позашкільна освіта спрямовує в наукову діяльність. Наприклад, на платформі Малої академії наук українські школярі можуть вивчати улюблену науку у своєму регіоні, втілити свої ідеї, запустити власний проєкт, взяти участь у захопливих подіях або ознайомитися з цікавим науково-популярним контентом, долучитися до різноманітних міжнародних винахідницьких наукових проєктів. Також МАН допомагає отримати нові знання та навички (від мовних онлайн-курсів до міжнародних наукових конкурсів) й надає широкий спектр актуальних освітніх пропозицій для учнів і можливостей професійного розвитку для освітян.

Цінність позашкільної освіти в умовах війни набуває нових сенсів. Адже психологічний стан дітей під час війни погіршився, діти частіше відчувають страх за життя – своє та близьких, тривожність, а психологічні травми мають довгострокові негативні наслідки для дитини. Водночас улюблене заняття допомагає долати негативний вплив. Навіть багато дорослих, щоб покращити свій стан, в умовах війни шукають для себе нові хобі та регулярно ними займаються.  У дослідженні  “Підлітки та їхнє життя під час війни” підлітки зазначали,  що їм допомагає відволікатися від хвилювання, поганих новин, тривоги у складні часи війни:  для 40% – це спілкування, 38% підлітків зазначили про соцмережі та інтернет, 32% обрали заняття спортом, 12% підлітків вказали рукоділля (малювання, ліпка, вишивка), про заняття музикою, танцями, акторською грою зазначили 10%. Тобто, як бачимо, за оцінками підлітків, спілкування та хобі мають важливе значення для покращення їхнього стану. Як і шкільне очне навчання, спільне дозвілля і живе спілкування з ровесниками та педагогами, об’єднаними однаковими інтересами в гуртках, секціях, закладах позашкільної освіти, асоціаціях, об’єднаннях тощо допомагає дитині соціалізуватися та важливе для її всестороннього розвитку. 

 

ДЕ МОЖНА ЗДОБУВАТИ ПОЗАШКІЛЬНУ ОСВІТУ

Позашкільну освіту можна здобувати одночасно з дошкільною, шкільною, професійною (професійно-технічною), фаховою передвищою.  Це визначено статтею 14 Закону України “Про освіту”. 

Позашкільну освіту можна здобувати:

 в закладах:

  • позашкільної освіти різних типів, форм власності та підпорядкування;
  • загальної середньої освіти, навчально-виробничих комбінатах,  професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти, гуртках, секціях, клубах, об’єднаннях, які працюють на базі цих закладів,

 а також у: 

  • громадських об’єднаннях, фондах, асоціаціях, підприємствах, установах, організаціях та інших юридичних і фізичних осіб;
  • культурно-освітніх, фізкультурно-оздоровчих, спортивних та інших закладах і установах (стаття 5 Закону України “Про позашкільну освіту”). 

 

УТВОРЕННЯ ТА ФІНАНСУВАННЯ ЗАКЛАДІВ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Як і в інших видах освіти, заклади позашкільної освіти можуть бути державними, комунальними та приватними. 

Державні заклади позашкільної освіти утворюються центральними органами виконавчої влади та фінансуються за кошти державного бюджету. Таких закладів всього 4 (за даними Інституту освітньої аналітики). 

Інші заклади позашкільної освіти утворюються органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, зокрема релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку, іншими юридичними й фізичними особами, за наявності необхідної матеріально-технічної та науково-методичної бази, педагогічних та інших працівників. Докладна статистика у наступному розділі. 

Фінансування позашкільної освіти здійснюється за кошти засновника, місцевих бюджетів, батьків, з інших джерел, не заборонених законодавством  (стаття 14 Закону України “Про освіту”).

 

ПОЗАШКІЛЬНА ОСВІТА: ЩО ГОВОРИТЬ ОФІЦІЙНА СТАТИСТИКА 

У таблиці нижче наводимо дані Інституту освітньої аналітики щодо кількості закладів, вихованців, педагогічних працівників тощо позашкільної освіти, які підпорядковані лише сфері освіти, тобто Міністерству освіти і науки України.  Адже, крім цих закладів, є заклади позашкільної освіти, які підпорядковані іншим міністерствам та відомствам, наприклад, Міністерству культури та інформаційної політики України, Міністерству молоді та спорту України. 

 Статистичні дані щодо позашкільної освіти Інституту освітньої аналітики (станом на початок 2023 року) 

  2019/2020 н.р. 2020/2021 н.р. 2021/2022 н.р. 2022/2023 н.р. (станом на 01.01.2023) 
Кількість закладів позашкільної освіти у сфері освіти (од.) 1389 1351 1263 1153
З них – приватних закладів позашкільної освіти у сфері освіти (од.) 14 14 16 16
Зруйновано (пошкоджено) (од.) _ _ _ 23

(станом на березень 2023 р.)
Кількість вихованців (осіб),

зокрема:

місто

село 

 1190490 1138171 1014981 790834
1112526 1077810 977597 762139
77964 60361 37384 28695
Охоплення дітей шкільного віку 

( % від загальної кількості дітей шкільного віку) 

місто

село 

 28,92 27,15 23,99 19,57
27,03 25,71 23,11 18,86
1,89 1,44 0,88 0,71
Кількість гуртків 73739 71468 63972 50765
Кількість педагогічних працівників (без керівників закладів і сумісників) (осіб) 19493 19216 18093 16254

За даними моніторингового дослідження щодо забезпечення доступу до якісної позашкільної освіти, проведеного Державною службою якості освіти навесні 2023 року (далі – моніторингове дослідження ДСЯО),  у 2021-2023 роках  спостерігається скорочення на 10% мережі закладів позашкільної освіти у всіх сферах (освіти, культури, спорту). 

За результатами опитування Служби освітнього омбудсмена, проведеного в серпні 2022 року, (52,3 % (2829) опитаних здобувачів освіти вказали, що не відвідували жоден гурток чи секцію до війни, а 49,4 % (1397) з тих, що відвідували, повідомили, що через війну покинули займатися у гуртках та секціях. 

Результати цих досліджень підтверджують і дані таблиці вище, з якої бачимо поступове скорочення закладів позашкільної освіти, гуртків, а також педагогічних працівників та вихованців позашкільної освіти. З 2019 року найбільше скорочення дітей у цих закладах спостерігається під час повномасштабної війни – у 2022-2023 навчальному році. Кількість дітей, порівняно з 2021-2022 навчальним роком, зменшилася на 224 147 вихованців. 

 

ПРОБЛЕМИ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Неналежне фінансування сфери позашкільної освіти та її матеріально-технічне забезпечення

Більшість закладів позашкільної освіти фінансуються  з місцевих бюджетів, лише чотири державні заклади фінансуються з держбюджету. Ще у 2018 році Міністерство освіти і науки України надсилало до обласних адміністрацій лист щодо підтримки та фінансування закладів позашкільної освіти в умовах децентралізації, в якому зазначало про тенденцію скорочення видатків із місцевих бюджетів на утримання закладів позашкільної освіти. З початком пандемії COVID-19 та повномасштабної війни фінансування цих закладів лише погіршилося, адже місцеві бюджети мають зменшене фінансування.

Територіальні громади в сільській місцевості не мають фінансів, щоб створювати та утримувати заклади позашкільної освіти. Ця проблема своєю чергою створює нерівний доступ до позашкільної освіти учнів сіл та міст: охоплення дітей шкільного віку позашкільною освітою на початку 2023 року становило у містах 18,86%, а в селах – всього 0,71% (за даними Інституту освітньої аналітики). Але ці громади можуть надавати доступ до позашкільної освіти через гуртки та секції на базі закладів загальної середньої освіти. 

В умовах війни для відновлення роботи закладів позашкільної освіти кошти необхідні насамперед на облаштування укриттів у цих закладах.

Також через недостатнє фінансування частину потреб гуртків, секцій тощо частково фінансують батьки. Наприклад, батьки закуповують необхідні танцювальні костюми, спорядження, обладнання, канцтовари тощо. А в частині закладів, гуртків, об’єднань тощо поширені вступні внески та щомісячна плата. 

Також низькими залишаються заробітні плати педагогів позашкільної освіти.

Нові напрями роботи, зокрема пов’язані з комп’ютерними технологіями, робототехнікою, теж потребують значного фінансування. Адже для розвитку цих напрямів необхідно купувати обладнання, ліцензійне програмне забезпечення, яке потребує регулярного оновлення. А місцеві бюджети в умовах війни скорочені.

За даними Довідки ДСЯО, учасники освітнього процесу в закладах позашкільної освіти недостатньо забезпечені комп’ютерною технікою та необхідним обладнанням. 

Зменшення кількості закладів позашкільної освіти, зупинення та призупинення освітнього процесу

Статистичні дані та звернення до освітнього омбудсмена підтверджують, що великою проблемою є скорочення закладів позашкільної освіти. Це зумовлено не лише повномасштабною війною, а й іншими факторами. 

Особливо звертає увагу разюча диспропорція між кількістю закладів та вихованців закладів позашкільної освіти у містах та у сільській місцевості.

За даними моніторингового дослідження ДСЯО, у 2021-2023 роках скорочення закладів позашкільної освіти пов’язане з реорганізацією, ліквідацією закладів освіти у територіальних громадах у процесі децентралізації. Також частина закладів позашкільної освіти  не передані з власності районних рад у комунальну власність громадам.

Деякі заклади зруйновані або пошкоджені. Станом на березень 2023 року зруйновано 23 заклади позашкільної освіти.  За даними інформаційно-аналітичного збірника МОН “Освіта і наука України в умовах воєнного стану” (далі – збірник МОН), станом на 20 липня 2023 року пошкоджено 138 закладів позашкільної освіти. Деякі заклади закриваються через зменшення кількості вихованців або неможливість здійснювати очне та дистанційне навчання. 

Після початку повномасштабної війни частина закладів позашкільної освіти стали волонтерськими центрами або прихистком для внутрішніх переселенців. За даними збірника МОН, 5 ЗПО залишаються прихистком для внутрішньо переміщених осіб. Частина закладів перебувають на тимчасово окупованих територіях (за даними збірника МОН – це 101 заклад) або призупинили провадження статутної діяльності (12 ЗПО в Донецькій області). 

Недостатня комунікація можливостей та пропозицій щодо позашкільної освіти

 Батьки неодноразово повідомляли нам про те, що заклади освіти не інформують або не повністю інформують про наявні заклади позашкільної освіти, гуртки, секції, установи тощо, які забезпечують позашкільну освіту, а також  про напрямки, пропозиції, можливості позашкільної роботи. 

Між тим якісна комунікація між цими закладами та батьками дуже важлива. Вона популяризує позашкільну освіту, формує довіру до закладів, установ, гуртків позашкільної освіти та підтримку цієї сфери освіти й, найголовніше – відкриває нові можливості особистого розвитку для дітей. 

Ефективними інструментами для популяризації можливостей у позашкільній освіті можуть бути інформування на сайтах закладів освіти, на сайтах засновників, у соціальних мережах закладів,  реклама закладу у школах, зокрема через буклети, презентації від педагогів позашкільної освіти – представників гуртків, закладів позашкільної освіти, об’єднань тощо. Відсутність якісної комунікації перешкоджає формуванню ефективної мережі системи позашкільної освіти та залучення дітей до гуртків і  секцій.

Зменшення кількості вихованців закладів позашкільної освіти

Дані Інституту освітньої аналітики показують, що з кожним роком відсоток вихованців, охоплених позашкільною освітою, зменшується. Моніторингове дослідження ДСЯО визначає, що кількість здобувачів позашкільної освіти скоротилася насамперед через:

  • виїзд за кордон або в інший регіон України;
  • неможливість здійснювати очне навчання та водночас відсутність умов для дистанційного навчання;
  •  небезпеку освітнього процесу в офлайн-режимі.

Багато талановитої молоді, зокрема переможців Малої академії наук виїжджають за кордон та продовжують розвивати себе там.

Скорочення педагогічних працівників, старіння кадрового забезпечення

Під час повномасштабної війни зменшилася кількість педагогічних працівників закладів позашкільної освіти. Це також пов’язано з виїздом частини працівників за кордон або в інший регіон України, переведення їх на простій або звільнення через неможливість організувати для таких працівників роботу дистанційно. На скорочення кадрів впливає й оптимізація мережі закладів позашкільної освіти.

Дані  Інституту освітньої аналітики свідчать, що відбувається певне старіння кадрового забезпечення педагогічних працівників позашкільної освіти. Адже у 2022-2023 навчальному році (станом на 01.01.2023 р.) у закладах позашкільної освіти педагоги мають такий вік:

  • до 30 років – 13,8% (2513 працівників); 
  • від 31 до 40 років – 21,5 % (3914 працівників);
  • від 41 до 50 років – 23,5% (4280 працівників);
  • 51-55 років – 13 % (2353 працівники);
  • понад 55 років – 28,2% (5145 працівників).

Тобто, як бачимо, у сфері позашкільної освіти переважають педагогічні працівники, яким більш як 55 років (майже 30%) і лише 14% молодих педагогів, яким до 30 років.

Відсутність посади практичного психолога в частині закладів позашкільної освіти

За даними Довідки про результати вивчення питання щодо організованого початку 2022/2023 навчального року у закладах дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти Державної служби якості освіти України (далі – Довідка ДСЯО), у більшості закладів позашкільної освіти (71%), де проводилося вивчення, не передбачена посада практичного психолога. Психологічну підтримку здобувачів позашкільної освіти в умовах воєнного стану забезпечують педагогічні працівники/тренери-викладачі цих ЗПО (про це зазначили 80% таких працівників та підтвердили 63% батьків здобувачів позашкільної освіти).

Наявність такої посади в закладі позашкільної освіти дуже важлива, особливо під час війни. Адже діти, а ще більше діти з особливими освітніми потребами, потребують психологічної підтримки, а у вільній атмосфері позашкільної освіти діти можуть бути більш відкритими, щоб виявити в них психологічні проблеми та надати допомогу психолога.   За даними дослідження  “Підлітки та їхнє життя під час війни”, 19% підлітків зазначили, що хотіли б отримувати психологічну допомогу. 

Нерівний доступ до позашкільної освіти

Проблеми нерівного доступу до позашкільної освіти ми вже частково порушували в частині про фінансування, адже це взаємопов’язані речі. 

Серед інших факторів, що впливають на рівний доступ до позашкільної освіти – територіальне розташування таких закладів. Більшість закладів позашкільної освіти знаходяться у містах, що ускладнює доступ до позашкільної освіти учнів із сіл. А фінансування гуртків та секцій у закладах освіти, зокрема середньої, суттєво зменшилося. Адже воно здійснюється за кошти  місцевих бюджетів. Тому необхідно забезпечити доступність позашкільної освіти у сільській місцевості. 

 За даними дослідження “Підлітки та їхнє життя під час війни”, 9% підлітків зазначили, що самореалізуватися їм заважає нестача грошей на курси, заняття, школи, 23% хотіли б отримати безоплатні додаткові заняття, а 8% – набір для творчості. Це теж позначається на рівному доступі до позашкільної освіти вихованців, учнів із сімей з недостатніми матеріальними статками.

Ускладнений доступ до позашкільної освіти дітей з особливими освітніми потребами. Непередбачені фахівці для роботи з цими дітьми, не всі заклади позашкільної освіти належно облаштовані, щоб приймати та навчати цих дітей. Необхідно здійснювати навчання педагогів для роботи з дітьми з особливими потребами. 

Відсутність укриття 

У медіапросторі, а також на своїх офіційних каналах органи центральної влади, органи влади на місцях найчастіше говорять про укриття в закладах загальної середньої освіти, рідше – про укриття в закладах дошкільної, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти. Питанням укриттів у закладах позашкільної освіти та їх фінансуванню приділяється мало уваги. 

За даними Довідки ДСЯО, в досліджуваних громадах на початку 2022-2023 навчального року заклади позашкільної освіти були значно гірше забезпечені укриттями, ніж заклади дошкільної та загальної середньої освіти. Минулого навчального року захисні споруди було облаштовано у менше ніж половині досліджуваних закладів позашкільної освіти – у 45%. Укриття були відсутні у 20% закладів позашкільної освіти, а 35% таких закладів використовували об’єкти фонду захисних споруд інших суб’єктів господарювання. За даними збірника МОН, отриманими з дослідження, проведеного Державною службою якості освіти України у квітні – травні 2023 року, на кінець навчального року укриття було облаштовано в 48% ЗПО, тобто в лише на 3% більшій кількості закладів. Більшість закладів позашкільної освіти досі не мають облаштованих укриттів. Відсутність укриттів унеможливлює очне навчання, а позашкільне дистанційне навчання часто неможливо організувати.

Застарілий підхід до позашкільної освіти

Починати оновлення сфери позашкільної освіти потрібно насамперед  на державному рівні з нормативно-правової бази у сфері позашкільної освіти. Закон України “Про позашкільну освіту” був прийнятий ще у 2000 році, а перелік типів закладів позашкільної освіти та Положення про позашкільний навчальний заклад затверджені ще у 2001 році. З того часу відбулося багато змін у системі загальної освіти, які впроваджуються в межах освітньої реформи.

Змінюються ринок праці, професії, технології, а формати роботи у частині закладів позашкільної освіти, центрів творчості, об’єднань залишаються застарілими.  Тому необхідно оновлювати зміст позашкільної освіти, робити його сучасним та цікавим для дітей. У дослідженні  “Підлітки та їхнє життя під час війни” 5% підлітків зазначили про відсутність цікавих для них секцій та гуртків.

Моніторинг вебсайтів закладів позашкільної освіти дозволяє зробити висновки, що діти перевантажені різними конкурсами та дослідженнями у форматі “юний натураліст/бджоляр”, які були популярні в радянські часи. 

Водночас повномасштабна війна також впливає на зміст позашкільної освіти, спонукає створювати нові формати для підтримки дітей, для розвитку навичок та ідей, які можуть стати корисними, щоб розвивати себе і країну. 

Також важливим є питання створення та оновлення сайтів закладів позашкільної освіти. Відповідно до статті 30 Закону України “Про освіту”, заклади освіти, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності, зобов’язані забезпечувати на своїх вебсайтах або на вебсайтах засновників певний перелік інформації та документів. Крім того, 1 січня 2022 року набрала чинності Постанова Кабміну від 28 грудня 2021 р. № 1391 “Деякі питання встановлення підвищень посадових окладів (ставок заробітної плати) та доплат за окремі види педагогічної діяльності у державних і комунальних закладах та установах освіти”, яка встановлює 10% доплати вчителям, викладачам та іншим працівникам у закладах освіти, котрі відповідають за ведення вебсайту. Необхідно актуалізувати питання доплат за ведення вебсайту в позашкільній освіті й стимулювати працівників створювати та вести вебсайти.

Частина закладів позашкільної освіти не мають достатньо кваліфікованих педагогів та належних програм навчання, які відповідають сучасним вимогам. Крім того, педагогічні працівники завантажені бюрократичною паперовою роботою, яка визначена Примірною інструкцією з ведення ділової документації в позашкільних навчальних закладах, затвердженою у 2012 році.

У проєкті Концепції позашкільної освіти в умовах воєнного стану, розробленої Міжнародною асоціацією позашкільної освіти, Президентським Фондом Леоніда Кучми «Україна», Всеукраїнським об’єднанням «Патріот» за підтримки представників Міністерства освіти і науки України звертається увага, що нормативно-правове забезпечення позашкільної освіти наразі є недостатнім. Одним з основних завдань Концепції також є оновлення змісту і методики позашкільної освіти на засадах української національної та громадянської ідентичності.

Оновлення потребують і Типові штатні нормативи позашкільних навчальних закладів, затверджені 2012 року. Адже за цей час виникло багато нових професій педагогічних працівників, які забезпечують сучасні потреби вихованців, учнів у позашкільній освіті та не прописані у штатних нормативах. Це, зокрема потреби, пов’язані з цифровими технологіями, робототехнікою, комп’ютерним дизайном тощо. 

Відсутність належної державної підтримки освітньої програми “Позашкільна освіта” 

Заклади освіти самостійно розробляють та затверджують освітні програми. На підготовку в закладах вищої освіти молодих педагогів позашкільної освіти відсутнє державне замовлення. Згідно з Переліком галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, у ЗВО немає окремої спеціальності “Позашкільна освіта”. Освітня програма “Позашкільна освіта” входить до спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки галузі 01 Освіта/Педагогіка. Водночас щодо інших видів освіти в галузі 01 Освіта/Педагогіка діють окремі спеціальності: 012 Дошкільна освіта, 013 Початкова освіта, 014 Середня освіта (за предметними спеціальностями), 015 Професійна освіта (за спеціалізаціями), 016 Спеціальна освіта.

Про ці проблеми зазначається й у Концепції позашкільної освіти в умовах воєнного стану. Також  на них звертає увагу доктор педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри позашкільної освіти Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Олена Биковська. 

Крім проблем із підтримкою освітньої програми “Позашкільна освіта” на рівні держави слід популяризувати професію педагога позашкільної освіти серед учнів, здійснювати профорієнтацію учнів як у школі, так і в закладах позашкільної освіти. Щоб вихованці, учні не лише розвивали власні здібності та займалися улюбленою справою, а й розглядали те, чим вони займаються, як професію, якій вони можуть навчати інших.

 

НОВІ НАПРЯМИ РОБОТИ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ 

Розвиток технологій, соціальних мереж, поява та актуалізація нових професій на ринку праці, освітня реформа, зміна світогляду дітей та молоді, повномасштабна війна – все це спонукає шукати нові підходи та напрями роботи позашкільної освіти.

Нові напрями роботи 

Щоб задовольнити сучасні інтереси та потреби вихованців, учнів потрібно відкривати гуртки та секції за новими напрямами. Це, зокрема, напрями STEM-освіти, тобто у сфері комп’ютерних, технічних, природничих наук, інженерії. Наприклад, гуртки з робототехніки, конструювання дронів та управління ними, 3D-моделювання, навичок роботи зі штучним інтелектом, кібербезпеки. Це не лише важливо для розвитку навичок, які дитина може використати в майбутній професії, а й щоб допомагати нашій країні перемагати та розвивати її.  

Діяльність таких гуртків потребує значно більшого фінансування, ніж інші гуртки. Такі кошти можна отримати не лише з місцевого бюджету, а й через гранти та проєкти.

Залучення дітей з особливими освітніми потребами до позашкільної освіти 

За інформацією Інституту освітньої аналітики, станом на 01.01.2023 року до позашкільної освіти залучено 5964  вихованців, учнів, слухачів з особливими освітніми потребами. Найбільше дітей з ООП у позашкільній освіті залучено у  м. Києві, Київській, Полтавській, Дніпропетровській, Львівській та Вінницькій областях. За даними МОН, у 2022/2023 н. р. кількість учнів з особливими освітніми потребами в інклюзивних класах ЗЗСО становила 33861 особу.

Тому в позашкільній освіті потрібно створювати гуртки, класи, де діти з ООП будуть навчатися разом з іншими дітьми, соціалізуватися, а діти без таких потреб – навчатися бути толерантними. Створення інклюзивних груп чи класів у закладах позашкільної освіти визначено Порядком організації інклюзивного навчання в закладах позашкільної освіти.

Порядком та умовами надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами не передбачено надання такої субвенції для закладів позашкільної освіти. На нашу думку, кошти з цієї субвенції необхідно спрямовувати також і для закладів позашкільної освіти.

Необхідно продовжувати розробку нормативних актів щодо залучення дітей з особливими освітніми потребами до сфери позашкільної освіти.

Проєктна діяльність

Проєктну роботу варто розвивати як практичний формат роботи з вихованцями. Адже у форматі роботи над проєктами можна вивчати науку, створювати творчі продукти, організовувати діяльність органів самоврядування молоді (про такий приклад читайте в окремій публікації). Такий вид діяльності розвиває креативність, критичне мислення, а ще є дуже цікавим для учнів. Створення колективного проєкту сприяє соціалізації та виховує навички командної роботи й відповідальності за свою частину роботи. Проєктна форма роботи застосовується в межах освітньої реформи та розвиває здібності, компетентності, вміння, таланти дитини відповідно до її віку та особливостей.

Компенсація освітніх втрат

Ще один важливий напрям роботи, який можуть здійснювати заклади в системі позашкільної освіти, зумовлений пандемією та повномасштабною війною, – це компенсація освітніх втрат. Це можуть бути додаткові заняття, створення спеціальних програм у закладах позашкільної освіти, щоб компенсувати втрачені знання у формі гри, подкастів, проєктів, гуртків при школі для компенсації освітніх втрат тощо. Також можна залучати грантодавців та розробляти проєкти для компенсації освітніх втрат на рівні системи позашкільної освіти. Це можуть бути безоплатні онлайн-заняття у групах за шкільною програмою.

Головну роль в організації такого напрямку роботи відіграють  органи місцевого самоврядування. Докладно про це можна прочитати у дописі освітнього омбудсмена. 

Взаємодія закладів освіти, установ та організацій та позашкільної освіти

Ще один напрям –  це взаємодія закладів освіти, установ та організацій  та позашкільної освіти. На нашу думку, варто організовувати роботу гуртків, секцій, класів у закладах та установах, де є укриття, щоб діти могли займатися позашкільною освітою в очній формі. 

 Також варто налагодити взаємодію щодо зарахування результатів навчання, отриманих у закладі позашкільної освіти. Згідно з наказом МОН від 15.05.2023 №563, який  затверджує “Методичні рекомендації щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні”,  за рішенням педагогічної ради під час шкільного оцінювання дозволяється враховувати результати навчання із відповідних предметів (музика, фізична культура та інші), отримані учнями у позашкільних закладах освіти. Рекомендуємо школам звернути на це увагу. 

Важливим у цій взаємодії є здійснення педагогами, класними керівниками профорієнтації серед учнів. Це допоможе учням краще зрозуміти свої здібності та обрати напрям позашкільної освіти.

 

ПРОПОЗИЦІЇ ЗМІН У СФЕРІ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

У проєкті Концепції позашкільної освіти в умовах воєнного стану, розробленої Міжнародною асоціацією позашкільної освіти, Президентським Фондом Леоніда Кучми «Україна», Всеукраїнським об’єднанням «Патріот» за підтримки представників Міністерства освіти і науки України пропонується:

  • удосконалення нормативно-правової бази у сфері позашкільної освіти в умовах воєнного стану;
  • посилення державної та регіональної підтримки позашкільної освіти, забезпечення права на позашкільну освіту як основи утвердження української національної та громадянської ідентичності, формування оборонної свідомості;
  • заборона закриття, перепрофілювання, злиття закладів позашкільної освіти;
  • забезпечення рівного доступу до позашкільної освіти, збільшення охоплення позашкільною освітою не менше 50-60% від загальної кількості дітей дошкільного та шкільного віку;
  • оновлення й посилення кадрового забезпечення системи позашкільної освіти в умовах воєнного стану;
  • оновлення змісту і методики освітнього процесу в закладах позашкільної освіти на засадах української національної та громадянської ідентичності;
  • відновлення освітньої інфраструктури, зміцнення матеріально-технічної бази закладів позашкільної освіти в умовах воєнного стану.

Служба освітнього омбудсмена підтримує ці пропозиції. Крім цього, ми пропонуємо: 

Органам центральної влади та органам місцевого самоврядування:

  • виділити державну фінансову допомогу для облаштування укриттів закладів позашкільної освіти, також місцевим бюджетам виділити кошти та забезпечити облаштування укриттів закладів позашкільної освіти;
  • розвивати конкурентоспроможність закладів позашкільної освіти;
  • популяризувати заклади позашкільної освіти як суб’єкти підвищення кваліфікації;
  • розробити чіткі критерії якості позашкільної освіти.

Органам місцевого самоврядування:

  • розвивати взаємодію закладів шкільної та позашкільної освіти, зокрема в питаннях компенсації освітніх втрат, визнання результатів навчання окремих предметів тощо;
  • організовувати  роботу гуртків, секцій у приміщеннях тих закладів освіти, які мають укриття, щоб діти могли займатися позашкільною освітою в очній формі.

Закладам системи позашкільної освіти:

  • організовувати нові формати роботи: відкривати гуртки та секції зі STEM-освіти, здійснювати проєктну діяльність, організовувати компенсацію освітніх втрат, оновлювати свої сайти тощо;
  • залучати до позашкільної освіти дітей з особливими освітніми потребами, зокрема через створення спільних класів, гуртків для навчання дітей з ООП разом з іншими дітьми.

В іншій нашій публікації читайте про досвід роботи закладів позашкільної освіти України, яким діляться директори цих закладів. 

Титульне фото: використано світлини школи робототехніки у Центрі дитячої творчості міста Першотравенськ, Дніпропетровської області та світлини, надані Центром дитячої та юнацької творчості міста Коростень, Житомирської області.

 

Цілодобовий безперешкодний доступ до укриттів у закладах освіти: “за” і “проти”

У соціальних мережах та серед учасників освітнього процесу розпочалися палкі дискусії щодо того, чи варто надавати цілодобовий безперешкодний доступ до споруд цивільного захисту, розташованих у закладах освіти. Дискусії розпочалися після прийняття відповідних рішень органами місцевого самоврядування.

Зі звернень до освітнього омбудсмена та коментарів із соціальних мереж ми зібрали та опрацювали аргументи “за” та “проти” таких рішень, їх можна доповнювати та розширювати.

АРГУМЕНТИ “ЗА” ЦІЛОДОБОВИЙ БЕЗПЕРЕШКОДНИЙ ДОСТУП ДО УКРИТТІВ У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

  • людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю;
  • укриття у закладах освіти належать до засобів колективного захисту, тому укриватися в них мають право всі громадяни;
  • чинне законодавство не відносить укриття у закладах освіти до тих сховищ, де укриваються лише окремі категорії громадян (працівники суб’єктів господарювання окремих та особливо важливих категорій, працівники атомних електростанцій, хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров’я);
  • найпростіші укриття передбачено для укривання усіх категорій населення тільки в особливий період, насамперед під час воєнного стану;
  • не можна обмежувати допуск усіх охочих до укриттів, щоб не наражати громадян України на потенційну небезпеку під час обстрілів;
  • шкільні укриття належать міській громаді, а не учням, батькам учнів, вчителям та керівництву школи, бо громадяни податками сплатили облаштування, ремонт, а деінде будівництво таких укриттів;
  • доволі часто, окрім закладу освіти, поряд з будинком немає іншого укриття або воно розташоване значно далі;
  • укриття у закладі освіти облаштоване всім необхідним, а укриття в підвалі будинку не облаштоване (або облаштоване частково).

 

АРГУМЕНТИ “ПРОТИ” ЦІЛОДОБОВОГО БЕЗПЕРЕШКОДНОГО ДОСТУПУ ДО УКРИТТІВ У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

Доступ усіх осіб до укриттів закладів освіти може нести серйозні ризики для безпеки дітей та працівників закладів освіти: 

  • укриття розраховані на певну кількість осіб, з цього розраховується потужність вентиляції, наявність вбиралень, запасу води тощо, і при надмірній кількості осіб в укритті виникатимуть незручності та проблеми;
  • до укриття можуть потрапити (і такі випадки вже траплялися у закладах освіти) люди, які мають алкогольне чи наркотичне сп’яніння, психічні розлади, інфекційні хвороби;
  • неможливо забезпечити безпеку дітей та працівників закладів освіти, для яких призначені ці укриття;
  • ризик фізичної, психологічної та моральної небезпеки;
  • присутність сторонніх осіб спричинить порушення санітарно-гігієнічних вимог у закладах освіти, а заклад освіти та його працівники мають забезпечувати їх для дітей;
  • сторонні особи можуть принести до укриттів небезпечні речовини, зброю;
  • відсутність охорони, яка може здійснювати безпеку в укриттях, може призвести до різних небезпечних ситуацій;
  • штатні розписи закладів освіти передбачають одного охоронця в нічний час, що не дає змоги забезпечити цілісність закладу освіти, майна, доступ до укриття та безпеку в ньому;
  • незаконне залучення та примус працівників закладів освіти до роботи в укритті;
  • створення додаткового навантаження на працівників закладів освіти, які не передбачені посадовими обов’язками та трудовими договорами;
  • відсутність додаткових коштів у закладах освіти на оплату додаткової роботи працівників, а саме – чергування в укриттях, приведення укриття у готовність та використання за призначенням;
  • відсутність додаткових коштів у закладах освіти на закупівлю всього необхідного для перебування в укритті – води, продуктів, гігієнічних засобів;
  • працівники закладу освіти не мають ні права, ні повноважень перевіряти документи у сторонніх осіб, визначати наявність у них небезпечних предметів чи речовин та вилучати їх, забороняти доступ до укриття; 
  • неможливо забезпечити виконання вимог щодо місткості укриттів, якщо до укриття прибуває більше людей, ніж це передбачено чинними нормами;
  • у частині укриттів облаштування усім необхідним здійснено коштом батьків;
  • неможливо планувати організацію освітнього процесу в очному та  змішаному формах через обмежену місткість укриття.

Заявники та громадяни у соціальних мережах неодноразово нас запитували, чому мова йде про безперешкодний доступ саме до укриттів закладів освіти, чому мова не йде про укриття в судах, прокуратурі, місцевих органів влади.

Хочу зазначити, що є укриття загальні, нанесені на карти, і до них мають доступ усі бажаючі. Але серед цих укриттів виокремлюються ті, які призначені для  працівників найбільших суб’єктів господарювання окремих та особливо важливих категорій, працівників атомних електростанцій та для хворих, а також медичного та обслуговуючого персоналу закладів охорони здоров’я.

А є захисні споруди, які входять до складу запасних пунктів управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, обласних та міських держадміністрацій, а також споруди, призначені для укриття особового складу військових підрозділів Збройних Сил, Національної гвардії, інших утворених відповідно до законів військових формувань, персоналу установ виконання покарань, слідчих ізоляторів. (постанова Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 138 “Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту”). Ці укриття не є доступними для всіх і на картах не позначаються.

 

У випадку цілодобового безперешкодного доступу до укриттів в закладах освіти виникає ситуація, коли права дітей на життя і здоров’я та безпечну освіту можуть перетинатися з правами на безпеку життя та здоров’я інших громадян.

Ми розуміємо, що ворог намагається зірвати очний освітній процес у закладах освіти України. Про це свідчать постійні повідомлення про замінування, бомбування закладів освіти у різних регіонах, у соціальних мережах проводиться відповідна інформаційно-психологічна кампанія. Тому не виключено, що у закладах освіти, зокрема в укриттях, можуть здійснюватися провокації, збройні напади тощо. Адже серед наших громадян, на жаль, є зрадники та запроданці, які можуть виконувати завдання від спецслужб країни-агресора.

В укриття закладів освіти вкладено багато коштів та зусиль педагогів, батьків. Тому перебування у частині укриттів є більш-менш прийнятним для комфорту тих, хто там знаходиться. При цьому фактично не вкладалося або вкладалося недостатньо коштів в укриття в інших будівлях.

Водночас в Ізраїлі, який також часто піддається обстрілам, доступ до закладів освіти обмежено. Навіть у країнах,  які не в стані війни (Європейського Союзу, США та інших), доступ до закладів освіти також обмежений та регульований.

 

Пропозиції для врегулювання цього надважливого питання:

  1. Ставити в пріоритет використання фінансових та матеріальних ресурсів для оборони держави та безпеки громадян.
  2. Здійснювати моніторинг укриттів, здійснити ремонт та облаштування інших укриттів – поза межами закладів освіти, зокрема там, де в наявності лише укриття закладів освіти, і запропонувати альтернативу громадянам.
  3. Посилити підрозділи цивільного захисту додатковими штатними одиницями для забезпечення роботи укриттів, чергування в них.
  4. Забезпечити укриття охороною (Національна поліція, Муніципальна варта,  додаткові штатні одиниці охоронців у закладах освіти).
  5. Розробити порядок дій для керівників та працівників закладів освіти щодо організації роботи укриття за умови безперешкодного цілодобового доступу до цих укриттів сторонніх осіб.
  6. Під час ухвалення рішень щодо укриттів у закладах освіти залучати до підготовки цих рішень освітян, щоб виробити певні механізми врегулювання цих питань та алгоритми дій у різних ситуаціях.

Обробка персональних даних в електронних журналах та щоденниках

Права учасників освітнього процесу та дії закладу освіти

Це третій допис щодо обробки персональних даних у закладі освіти, який ми публікуємо спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини.  Ще одне питання, з яким до нас звертаються керівники закладів освіти та педагоги –  як діяти закладу освіти, якщо батьки подають заяву про відкликання згоди на обробку персональних даних у державних або приватних сервісах електронних журналів та щоденників (якщо така згода була надана) і заперечують проти обробки персональних даних.

Ведення класних журналів та щоденників в електронній формі значно спрощує діловодство, дозволяє батькам  відстежувати успішність своїх дітей, а педагогічним працівникам у будь-який час та з будь-якого місця заповнювати такий журнал і зберігати інформацію.

В Україні діє безоплатний державний сервіс електронних журналів E-Journal на базі програмно-апаратного комплексу «Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту” (АІКОМ). Усі інші сервіси електронних журналів належать комерційним суб’єктам господарювання чи громадським організаціям. За використання приватних сервісів щорічно сплачують кошти місцеві органи влади, а деінде – батьки. І це – значні кошти, хоча в умовах воєнного стану фінансові можливості місцевих бюджетів та батьків обмежені. При цьому в деяких комерційних суб’єктів  господарювання є відповідний захист персональних даних, а у деяких – немає. 

Частина комерційних суб’єктів господарювання, громадських організацій, які надають послуги електронних журналів та щоденників, припиняють своє існування на ринку,  й невідомою залишається доля персональних даних, якими вони володіли: чи були ці дані знищені, чи десь зберігаються, чи передані країні-агресору. Водночас виникають нові комерційні суб’єкти  господарювання, які надають такі послуги.

Чи мають право заклади освіти передавати персональні дані учнів та батьків комерційним суб’єктам  господарювання, громадським організаціям та до державного сервісу електронних журналів E-Journal? Чи потрібна для цього згода батьків та повнолітніх здобувачів освіти? Як діяти, коли управління освіти чи заклад освіти закупили послуги електронного журналу та щоденника у комерційного суб’єкта  господарювання, а частина батьків заперечують проти обробки персональних даних у комерційних електронних журналах та щоденниках? Ці питання є важливими як для батьків, так і для освіти. 

Адже у більшості випадків закупівля цих послуг відбувається без залучення та без інформування батьків, оскільки батьки не беруть участь у виборі таких систем. Частина батьків зауважує, що не користується ними через незручність, застарілість та/або через те, що їм невідомо, як обробляються, зокрема зберігаються персональні дані.

Ці питання потребують дослідження, обговорення та вироблення державної стратегії, внесення змін до законодавства, адаптації його до європейського, зокрема до Регламенту Європейського Парламенту і Ради  (ЄС) 2016/679 від 27 квітня 2016 року про захист фізичних осіб у зв’язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних, та про скасування Директиви 95/46/ЄС (Загальний регламент про захист даних). Вивчення досвіду інших країн показало, що деякі країни  створили державний електронний щоденник, інші – залучили до цього приватний сектор.

 У документі Консультативного комітету Конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних “Захист даних дітей в системах освіти. Виклики та можливі засоби їх вирішення” зазначається, що цифрові дані використовуються все більш потужними технічними організаціями для виробництва інформації та стимулювання прийняття рішень, а знання, добуті з даних в галузі освіти, все частіше використовуються для впливу на поведінку дитини в класі та за його межами й для її прогнозування, баланс сил у житті дитини змінюється у такий спосіб, який дитина не усвідомлює. Тому питання захисту персональних даних у всіх освітніх системах та реєстрах є дуже важливим.

Читайте у нашому роз’ясненні:

  • у якій документації закладу використовуються персональні дані здобувачів освіти та батьків;
  • які права учасників освітнього процесу, дані котрих обробляються;
  • про державний електронний журнал та щоденник;
  • про електронні журнали та щоденники, що належать комерційному суб’єкту  господарювання чи громадській організації;
  • чи потрібна згода батьків на передачу персональних даних до електронних журналів та щоденників, що належать комерційному суб’єкту  господарювання, громадській організації;
  • чи потрібна згода батьків на передачу персональних даних до приватних сервісів електронних журналів та щоденників;
  • дії закладу у разі подання заяви про  відкликання згоди на обробку і заперечення проти обробки персональних даних в електронних журналах та щоденниках, що належать комерційному суб’єкту  господарювання чи громадській організації;
  • дії закладу освіти, якщо батьки подають заяву про відкликання згоди й заперечують проти обробки персональних даних своїх та їхніх дітей в державних електронних журналах та щоденниках.

У ЯКІЙ ДОКУМЕНТАЦІЇ ЗАКЛАДУ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ТА БАТЬКІВ

У межах освітньої та управлінської діяльності заклад освіти створює та веде ділову документацію. Заклади освіти усіх типів і форм власності ведуть таку обов’язкову ділову документацію, яка зазначається у наказі МОН від 10.05.2011 № 423 “Про затвердження єдиних зразків обов’язкової ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності”, де використовуються персональні дані учасників освітнього процесу:

  • Класний журнал для I-IV класів;
  • Класний журнал для V-XI класів;
  • Свідоцтво досягнень у НУШ для 1-2 та 3-4 класів;
  • Табель навчальних досягнень учнів V-XI класів;
  • Особова справа;
  • Алфавітна книга запису учнів;
  • Книга наказів з основної діяльності;
  • Книга наказів з кадрових питань;
  • Книга обліку і видачі свідоцтв та додатків до свідоцтв про базову загальну середню освіту;
  • Книга обліку і видачі атестатів та додатків до атестатів про повну загальну середню освіту, Срібних і Золотих медалей;
  • Книга записів наслідків внутрішнього контролю;
  • Журнал обліку пропущених і замінених уроків;
  • Журнал групи продовженого дня;
  • Книга протоколів засідання педагогічної ради;
  • Бланк протоколу державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти.

Відповідно до Інструкції з ведення ділової документації у закладах загальної середньої освіти в електронній формі, заклад освіти веде, крім зазначених вище, такі документи, де використовуються персональні дані:

  • журнали здобувачів освіти, які здобувають загальну середню освіту за індивідуальною формою;
  • журнал факультативних та гурткових занять;
  • журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності;
  • особову справу педагогічного працівника;
  • журнал реєстрації наказів руху здобувачів освіти;
  • накази керівника з кадрових питань особового складу тимчасового зберігання (про відрядження, стягнення, надання щорічних оплачуваних відпусток та відпусток у зв’язку з навчанням);
  • індивідуальні навчальні плани дітей.

Медична документація: 

  • медичні картки дітей;
  • довідки про медогляд;
  • журнал обліку профілактичних щеплень;
  • журнал обліку інфекційних захворювань.

Цей перелік документів, де використовуються персональні дані учасників освітнього процесу, не є вичерпним.

 

ПРАВА УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ, ДАНІ ЯКИХ ОБРОБЛЯЮТЬСЯ

Батьки та законні представники дитини як суб’єкти персональних даних, відповідно до частини 2 статті 8 Закону України “Про захист персональних даних” мають право:

1) знати про джерела збирання, місцезнаходження своїх персональних даних, мету їх обробки, місцезнаходження або місце проживання (перебування) володільця чи розпорядника персональних даних, або дати відповідне доручення щодо отримання цієї інформації уповноваженим ним особам, крім випадків, встановлених законом;

2) отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані;

3) на доступ до своїх персональних даних;

4) отримувати не пізніше як за тридцять календарних днів з дня надходження запиту, крім випадків, передбачених законом, відповідь про те, чи обробляються його персональні дані, а також отримувати зміст таких персональних даних;

5) пред’являти вмотивовану вимогу володільцю персональних даних із запереченням проти обробки своїх персональних даних;

6) пред’являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними;

7) на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв’язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи;

8) звертатися зі скаргами на обробку своїх персональних даних до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або до суду;

9) застосовувати засоби правового захисту в разі порушення законодавства про захист персональних даних;

10) вносити застереження стосовно обмеження права на обробку своїх персональних даних під час надання згоди;

11) відкликати згоду на обробку персональних даних;

12) знати механізм автоматичної обробки персональних даних;

13) на захист від автоматизованого рішення, яке має для нього правові наслідки (частина 2 стаття 8 Закону України “Про захист персональних даних”).

 

ДЕРЖАВНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ ЖУРНАЛ ТА ЩОДЕННИК 

Електронний журнал може працювати як окрема електронна освітня інформаційна система або як функціональний модуль програмно-апаратного комплексу Державної інформаційної системи “Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту” (АІКОМ) (пункт 2 розділ 1 Інструкції з ведення ділової документації у закладах загальної середньої освіти в електронній формі).

У попередньому дописі ми докладно роз’яснювали про державну інформаційну систему АІКОМ, яка використовується суб’єктами освітньої діяльності для ефективного управління закладами освіти (крім закладів вищої освіти). Комплекс входить до освітньої інфраструктури та зазначений у статті 74-1 Закону України “Про освіту”.

На базі «АІКОМ» із грудня 2020 року для закладів загальної середньої освіти діє як окремий модуль безоплатний державний сервіс електронних журналів E-Journal. З тим, як закладу освіти під’єднатися до системи Е-journal, можна ознайомитися в нашій окремій публікації. В Е-journal батьки та учні доступу до електронного журналу не мають, а в електронному щоденнику батьки мають доступ до інформації лише про власну дитину.

Хочемо зазначити, що державні сервіси не лише безоплатні, а й мають захист від несанкціонованого доступу та несанкціонованої обробки персональних даних. Обробка персональних даних у цих сервісах відбувається відповідно до українського законодавства.

Для внесення до державного реєстру АІКОМ та іншої обробки персональних даних у реєстрі згода батьків не потрібна, згодою є заява батьків чи здобувачів про зарахування до закладів освіти. Це розповсюджується на державний електронний журнал та щоденник E-Journal, який є окремим функціональним модулем програмно-апаратного комплексу АІКОМ. Адже в цьому разі заклад освіти обробляє персональні дані учасників освітнього процесу на підставі закону та для здійснення повноважень – освітньої діяльності. 

 

ЕЛЕКТРОННІ ЖУРНАЛИ ТА ЩОДЕННИКИ, ЩО НАЛЕЖАТЬ КОМЕРЦІЙНОМУ СУБ’ЄКТУ  ГОСПОДАРЮВАННЯ ЧИ ГРОМАДСЬКІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ

 Ми не будемо перераховувати комерційні суб’єкти господарювання, які надають послуги електронних журналів та щоденників, щоб не рекламувати їхні послуги. Але аналіз частини вебсайтів таких суб’єктів показав, що на деяких із них відсутня інформація про власників (бенефіціарів), про те, де та як зберігаються персональні дані, хто до них має доступ, вартість використання послуг, відсутні сертифікати захисту інформації. А деякі сервіси зареєстровані як громадські організації, хоч здійснюють комерційну діяльність. 

Під час використання приватних сервісів існує кілька ризиків: 

– невідомо, де розташовується сервер, на якому розміщуються персональні дані учасників освітнього процесу;

– невідомо, хто володіє персональними даними та хто має до них доступ;

– невідомо, куди передаються персональні дані учасників освітнього процесу;

– невідомо, які дії здійснюються з цими даними.

Приватні сервіси можуть збирати надмірну кількість персональних даних, зокрема для здійснення рекламних розсилок. Усе це впливає на рівень захисту персональних даних. Крім того, обробка персональних даних, що виходить за межі встановленої мети, на кшталт здійснення рекламних розсилок, потребує окремої згоди на обробку персональних даних.

Тому звертаємо вашу увагу, що потрібно ретельно обирати сервіс для ведення електронного журналу та щоденника.

У керівних принципах “Захист даних дітей в освітньому середовищі”, підготовлених Консультативним комітетом Конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних ЄС, зазначається, що держави повинні вживати заходів для забезпечення того, щоб контракти на державні закупівлі призначалися тим учасникам торгів, які зобов’язуються дотримуватися прав дітей. Державні установи та інституції, включно із силами безпеки, не повинні співпрацювати з третіми сторонами, які порушують права дитини, або потурати їм. Держави не повинні інвестувати бюджетні фінанси та інші ресурси в комерційну діяльність, що порушує права дітей.

Відповідно до статті 9 Закону України “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах”, відповідальність за забезпечення захисту інформації в системі покладається на власника системи. 

 

ЧИ ПОТРІБНА ЗГОДА БАТЬКІВ НА ПЕРЕДАЧУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ ДО ЕЛЕКТРОННИХ ЖУРНАЛІВ ТА ЩОДЕННИКІВ, ЩО НАЛЕЖАТЬ КОМЕРЦІЙНОМУ СУБ’ЄКТУ  ГОСПОДАРЮВАННЯ ЧИ ГРОМАДСЬКІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ

Ми вже зазначали, що на передачу та інші дії щодо обробки персональних даних в Державній інформаційній системі “Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту” (АІКОМ) та безоплатному державному сервісі електронних журналів E-Journal, який є частиною АІКОМ, згода не потрібна, адже заклад освіти обробляє персональні дані на підставі закону та для здійснення своїх повноважень. 

Водночас, якщо персональні дані необхідно передати третій стороні – комерційному суб’єкту  господарювання чи громадській організації, які надають послуги електронних журналів та щоденників, то має бути надана згода батьків, законних представників або повнолітніх здобувачів освіти на обробку персональних даних у такому електронному журналі та щоденнику. Цього вимагає українське законодавство: у статті  16 Закону України “Про захист персональних даних” визначено, що порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб’єкта (людини) персональних даних на обробку цих даних, наданої володільцю (закладу освіти) персональних даних, або відповідно до вимог закону. Тобто у згоді про передачу персональних даних має бути зазначено, кому передаються персональні дані, з якою метою та на який термін.

Цього вимагає також і європейське законодавство. У пункті 7.1.4  Керівних принципів “Захист даних дітей в освітньому середовищі”, підготовлених Консультативним комітетом Конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних зазначається, що згоду на будь-яку обробку даних, включаючи, серед іншого, особливу категорію даних про дитину, надану від імені законних представників або дітей, у жодному разі не можна вважати такою, що легітимізує обробку даних третіми сторонами-постачальниками.

Тобто для передачі та інших дій щодо обробки персональних даних дітей та батьків до сервісів електронних журналів та щоденників, що належать комерційному суб’єкту господарювання чи громадській організації,  необхідна окремо і ясно висловлена згода батьків, законних представників дитини чи повнолітніх здобувачів освіти на обробку цих даних. І батьки мають право подавати заяву про відкликання згоди на обробку персональних даних у приватних сервісах електронних журналів та щоденників.

 

ДІЇ ЗАКЛАДУ У РАЗІ ПОДАННЯ ЗАЯВИ ПРО  ВІДКЛИКАННЯ ЗГОДИ НА ОБРОБКУ І ЗАПЕРЕЧЕННЯ ПРОТИ ОБРОБКИ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ В ЕЛЕКТРОННИХ ЖУРНАЛАХ ТА ЩОДЕННИКАХ, ЩО НАЛЕЖАТЬ КОМЕРЦІЙНОМУ СУБ’ЄКТУ  ГОСПОДАРЮВАННЯ ЧИ ГРОМАДСЬКІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ

У невизначену ситуацію потрапляють заклади освіти, педагоги та органи управління освітою, які  закуповують послуги  користування  сервісами електронних журналів та щоденників у комерційного суб’єкта господарювання чи громадської організації, коли частина батьків подають заяву про відкликання згоди на обробку персональних даних у цих сервісах та заперечують проти обробки даних. Звісно, це викликає незручності для педагогів та закладу освіти при користуванні цією системою.

Але варто пам’ятати, що батьки мають повне право відкликати згоду на обробку персональних даних в електронних журналах та щоденниках, які належать комерційному суб’єкту господарювання чи громадській організації.  Надання згоди про обробку персональних даних у таких електронних системах має здійснюватися без примусу та тиску. Сучасні інформаційні технології не повинні бути безальтернативними та примусовими.

Якщо батьки відмовилися від обробки  персональних даних їхніх дітей у сервісах електронних журналів та щоденників, що належать комерційному суб’єкту господарювання чи громадській організації, то заклад освіти має застосовувати традиційні методи для контролю реалізації освітньої програми, фіксації результатів навчальних досягнень учнів, відвідування ними занять, – тобто паперовий журнал. 

Але перед цим заклад освіти має виконати вимоги батьків і здійснити наступні заходи: 

  • прийняти заяву та зареєструвати її, повідомити батькам вхідний номер та дату реєстрації; 
  • видалити персональні дані з таких систем;
  • подати письмовий запит до власників таких систем та реєстрів з вимогою видалити персональні дані щодо певного здобувача освіти та батьків;
  • отримати письмову відповідь від власників систем та реєстрів,  де оброблялися персональні дані учасників освітнього процесу;
  • надіслати письмову відповідь батькам, у якій повідомити про видалення персональних даних із систем та реєстрів, які належать комерційним суб’єктам господарювання чи громадським організаціям, і додати письмову відповідь від цих суб’єктів  (за наявності).

Окремо хочемо звернути увагу, що письмова відповідь комерційного суб’єкта господарювання чи громадської організації допоможе закладу освіти довести виконання заяви батьків про відкликання згоди у суді (якщо батьки подадуть до суду). 

 

ДІЇ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ, ЯКЩО БАТЬКИ ПОДАЮТЬ ЗАЯВУ ПРО ВІДКЛИКАННЯ ЗГОДИ Й ЗАПЕРЕЧУЮТЬ ПРОТИ ОБРОБКИ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ СВОЇХ ТА ЇХНІХ ДІТЕЙ В ДЕРЖАВНИХ ЕЛЕКТРОННИХ ЖУРНАЛАХ ТА ЩОДЕННИКАХ

У попередніх наших публікаціях ми вже зазначали, що заклад освіти здійснює обробку персональних даних на підставі законодавства про освіту та для здійснення своїх повноважень, і ця обробка здійснюється на законних підставах, тому згода суб’єкта персональних даних не потрібна. 

Якщо батьки, законні представники чи повнолітні здобувачі освіти без вагомих причин подають заяву про відкликання згоди на обробку персональних даних у державному електронному журналі чи щоденнику (якщо така згода була надана), або заперечують проти обробки даних, це не є підставою припинення такої обробки, оскільки державний сервіс електронних журналів E-Journal є частиною державної системи Автоматизованого інформаційного комплексу освітнього менеджменту. Нагадуємо, що використання системи АІКОМ для управління закладами освіти визначене статтею 74-1 Закону України “Про освіту”, тобто визначене законодавством і є повноваженнями закладу. Докладніше про це – у нашій попередній публікації. Тобто заклад може продовжувати обробку даних в електронному журналі та щоденнику.
 Якщо ж батьки чи здобувач освіти подасть заяву про відрахування із закладу освіти або переведення учня до іншого закладу – заклад припиняє обробку цих даних, і вони мають бути видалені з електронного журналу та щоденника.

Дії закладу освіти у разі отримання заяви батьків із запереченням проти обробки своїх персональних даних та даних їхніх дітей у державному сервісі електронних журналів E-Journal, що є частиною АІКОМ:

  • прийняти та зареєструвати заяву і повідомити батькам вхідний номер та дату реєстрації; 
  • надіслати письмову відповідь батькам.

У відповіді заклад освіти має зазначити, що обробка персональних даних дитини у закладі освіти здійснюється відповідно до пунктів 2-6 частини першої статті 11 Закону України «Про захист персональних даних», на підставі законодавства про освіту та здійснення повноважень закладу освіти на основі заяви про зарахування батьків/здобувачів та/або укладання договору й надання персональних даних, додатково послатися на статтю 74-1 Закону України “Про освіту” та пояснити батькам, що без обробки цих даних в електронному журналі заклад освіти не зможе здійснювати оцінювання дитини та переведення до наступного класу. 

 

У попередніх публікаціях читайте:

 

Обробка персональних даних в інформаційних системах та електронних реєстрах

Права учасників освітнього процесу та дії закладу освіти

Ми продовжуємо спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини серію роз’яснень щодо питань обробки персональних даних у закладі освіти.

Наступне питання, з яким до нас звертаються керівники закладів освіти та педагоги – як діяти, якщо батьки подають заяву про відкликання згоди на обробку персональних даних в інформаційних системах та електронних реєстрах (якщо така згода була надана) або заперечують проти обробки даних. Водночас і батьки надсилають запитання, наскільки правомірними є внесення та обробка персональних даних їхніх дітей в електронних системах та реєстрах, власниками яких є комерційні суб’єкти господарювання чи громадські організації. 

У цьому питанні необхідно розрізняти та розуміти, якими бувають інформаційні системи та електронні реєстри, кому вони належать та як вони захищені.  

Читайте у нашому дописі: 

  • що передбачає обробка персональних даних;
  • які персональні дані учнів та батьків обробляє заклад освіти;
  • чи правомірна обробка закладами освіти персональних даних учасників освітнього процесу в освітніх інформаційних системах та реєстрах, які належать комерційним суб’єктам господарювання чи громадським організаціям;
  • які дії закладів освіти, якщо батьки відкликають згоду/виступають проти обробки персональних даних у системах та реєстрах, власниками яких комерційні суб’єкти  господарювання та громадські організації;
  • до яких державних освітніх інформаційних систем та реєстрів заклади освіти передають персональні дані;
  • які наслідки для дитини та закладу освіти через невнесення персональних даних дітей до державних інформаційних систем та електронних реєстрів НЕМОЖЛИВІСТЬ:
  • видати документ про освіту;
  • отримати державні субвенції для навчання учня в закладі освіти;
  • замовити та отримати підручники в достатній кількості.
  • які дії закладу освіти, якщо батьки подають заяву про відкликання згоди на обробку та/або виступають проти обробки персональних даних в державних інформаційних системах та електронних реєстрах.

У попередньому дописі читайте, як діяти закладу освіти, коли батьки не надають згоди або подають заяву про відкликання згоди на обробку персональних даних.

У наступній нашій публікації роз’яснюємо, як діяти закладу освіти, коли батьки відкликають заяву про обробку персональних даних (якщо була надана така згода) або виступають проти обробки персональних даних при переході закладу освіти на електронні журнали й щоденники.

 

ЩО ТАКЕ ОБРОБКА ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ

Заклад освіти, який обробляє персональні дані на підставі законодавства, зокрема про освіту для здійснення своїх повноважень відповідно до чітко визначеної мети – здійснення освітньої діяльності (стаття 2 Закону України “Про захист персональних даних”) має законні підстави:

  • збирати
  • реєструвати
  • накопичувати
  • зберігати
  • адаптувати 
  • змінювати
  • поновлювати
  • використовувати 
  • поширювати (розповсюджувати, реалізувати, передавати) 
  • знеособлювати 
  • знищувати персональні дані.

Обробка персональних даних передбачає будь-яку дію або сукупність дій із вказаного переліку. 

 

ЯКІ ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ УЧНІВ ТА БАТЬКІВ ОБРОБЛЯЄ ЗАКЛАД ОСВІТИ

Хочемо наголосити, що забороняється обробка персональних даних про: 

  • расове або етнічне походження 
  • політичні, релігійні або світоглядні переконання 
  • членство в політичних партіях та професійних спілках 
  • засудження до кримінального покарання 
  • даних, що стосуються здоров’я, статевого життя
  • біометричних або генетичних даних (частина 1 статті 7 Закону України “Про захист персональних даних”). 

Але є певні умови, за яких положення частини 1 статті 7 не застосовується. Вони визначені у частині 2 статті 7 Закону України “Про захист персональних даних”.

Іноді заклади освіти з різних причин збирають ці чутливі дані (етнічне походження, місце та вартість відпочинку дітей тощо). Такі випадки яскраво демонструють порушення процедури обробки персональних даних, оскільки вона не відповідає встановленій меті – освітній діяльності та здійснюється без отримання згоди від батьків.  Докладніше про обробку персональних даних у межах встановленої мети – у першій нашій публікації

Під час зарахування до закладу освіти заклад обробляє персональні дані зі свідоцтва про народження, персональні дані, що стосуються здоров’я (медична довідка, дані висновку про комплексну (чи повторну) психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини (якщо такий є)), персональні дані з заяви батьків чи законних представників дитини тощо. Під час зарахування, переведення дитини до іншого закладу освіти керівник не має права вимагати інших документів із персональними даними, крім тих, що визначені  Порядком зарахування (наказ № 367) … та наказом МОЗ “Про удосконалення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів”.

Частина закладів освіти перейшли на ведення ділової документації в електронній формі. Перелік даних, що обробляються в електронній освітній інформаційній системі для ведення ділової документації закладу в електронній формі визначається додатком до Інструкції з ведення ділової документації у закладах загальної середньої освіти в електронній формі. 

Це, зокрема такі персональні дані учня:

  • прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);
  • дата народження;
  • стать;
  • реквізити документа, що посвідчує особу;
  • заклад загальної середньої освіти та клас, до якого зарахований учень (дата зарахування/відрахування та підстава);
  • пільгова категорія, якщо учень належить до такої категорії.

Інші дані стосовно учня:

  • відвідування та пропуски занять;
  • оцінювання (поточне, тематичне, підсумкове, атестаційне);
  • теми уроків.

 Також до системи вносяться такі персональні дані батьків:

  • прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);
  • пільгова категорія дитини, якщо така є; 
  • контактна інформація.

Особові справи учнів/вихованців містять:

  • номер особової справи;
  • тип і назву закладу загальної середньої освіти;
  • адресу закладу освіти;
  • прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) директора;
  • прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) учня/вихованця;
  • стать;
  • дату народження;
  • серію та номер свідоцтва про народження;
  • місце проживання учня;
  • прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) батька, матері або осіб, що їх замінюють;
  • дані про заклад освіти до отримання початкової освіти (в разі наявності);
  • відомості про перехід з одного закладу освіти до іншого (в разі наявності) тощо.

З докладним переліком даних в інших документах можна ознайомитися в додатку до Інструкції.

Персональні дані щодо здоров’я

Частина персональних даних щодо здоров’я учня передбачена для обробки в шкільному закладі через форму первинної облікової документації N 086-1/о “Довідка учня загальноосвітнього

навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду” у якій є чітке закріплення визначеного кола персональних даних для обробки:  

  1.  Прізвище, ім’я, по батькові учня.
  2. Місце проживання, телефон учня.
  3. Число,  місяць та рік народження учня.
  4. Стать учня.
  5. Найменування закладу освіти, клас, у якому навчається учень.
  6. Число, місяць та рік проведення обов’язкового медичного профілактичного огляду.
  7. Число, місяць та рік проведення попереднього обов’язкового медичного профілактичного огляду.
  8. Висновок щодо стану здоров’я учня, у разі, якщо учень має захворювання, вказується діагноз згідно з Міжнародною класифікацією хвороб або повна назва захворювання за бажанням одного з батьків або іншого законного представника дитини, на яку заповнюється форма.
  9. Група для занять фізичною культурою учня.
  10. Рекомендації відповідно до клінічного протоколу медичного догляду за дітьми віком від 3 до 17 років.

Відповідно до рекомендацій Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо захисту персональних даних під час дистанційного надання освітніх послуг, для реєстрації на освітніх платформах для здійснення дистанційного навчання  достатньо таких персональних даних здобувача освіти:

  •  Прізвище, ім’я по батькові учня;
  • адреса електронної пошти чи номер мобільного телефону;
  •  клас, у якому навчається дитина.  

У процесі обробки персональних даних заклад освіти може обирати спосіб обробки, але за умови обов’язкового дотримання вимог Закону України “Про захист персональних даних”.

 

ПРАВОМІРНІСТЬ ОБРОБКИ ЗАКЛАДАМИ ОСВІТИ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ ТА ЇХНЬОЇ ПЕРЕДАЧІ ДО ОСВІТНІХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ТА РЕЄСТРІВ, ЯКІ НАЛЕЖАТЬ КОМЕРЦІЙНИМ СУБ’ЄКТАМ ГОСПОДАРЮВАННЯ ЧИ ГРОМАДСЬКИМ ОРГАНІЗАЦІЯМ

Як ми зазначали у попередньому дописі, заклад освіти обробляє персональні дані на підставі законодавства про освіту і для здійснення своїх повноважень на основі під час зарахування, на підставі наданої заяви про зарахування батьків/повнолітніх здобувачів, надання документів, зокрема медичних, та/або укладання договору.

Повноваження закладу освіти та перелік державних інформаційних систем і реєстрів зазначені у Законі України “Про освіту”. 

Внесення та обробка персональних даних в системах, які належать комерційним суб’єктам господарювання чи громадським організаціям, потребує окремої згоди від батьків. 

Хоча мета використання цих систем може бути й для здійснення  повноважень закладу освіти, але водночас заклад освіти може здійснювати повноваження, не використовуючи послуги комерційних суб’єктів господарювання чи громадських організацій. Зокрема, заклад освіти може використовувати електронні платформи для навчання (Moodle, Google workspace та інші), системи електронного документообороту, які передбачають обробку персональних даних.   

Тому батьки та повнолітні здобувачі освіти мають повне право не надавати згоду на внесення та іншу обробку й подавати заперечення щодо обробки даних у персональних реєстрах та системах, які не зазначені у законодавстві та які належать комерційним суб’єктам господарювання чи громадським організаціям.

Неправомірним та неприпустимим є тиск на батьків щодо примусу надавати згоду на обробку персональних даних в таких системах та реєстрах.



ДІЇ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ, ЯКЩО БАТЬКИ ВІДКЛИКАЮТЬ ЗАЯВУ ПРО ЗГОДУ І ЗАПЕРЕЧУЮТЬ ЩОДО ОБРОБКИ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ У СИСТЕМАХ ТА РЕЄСТРАХ, ВЛАСНИКАМИ ЯКИХ Є КОМЕРЦІЙНІ СУБ’ЄКТИ  ГОСПОДАРЮВАННЯ ТА ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ

У разі надходження заяви від батьків чи повнолітніх здобувачів освіти щодо припинення обробки персональних даних в інформаційних реєстрах та системах, які належать комерційним суб’єктам  господарювання чи громадським організаціям, заклад освіти має виконати вимоги батьків і здійснити наступні заходи: 

  • прийняти заяву та зареєструвати її, повідомити батькам вхідний номер та дату реєстрації; 
  • видалити персональні дані з таких систем;
  • подати письмовий запит до власників таких систем та реєстрів із вимогою видалити персональні дані щодо певного здобувача освіти та батьків;
  • отримати письмову відповідь від власників систем та реєстрів, куди були внесені та обробляються персональні дані учасників освітнього процесу;
  • надіслати письмову відповідь батькам, у якій повідомити про видалення персональних даних із систем та реєстрів, які належать комерційним суб’єктам господарювання та громадським організаціям, і додати письмову відповідь від цих суб’єктів  (за наявності);

У керівних принципах “Захист даних дітей в освітньому середовищі” підготовлених Консультативним комітетом конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних,  зазначається, що згоду на будь-яку обробку даних, включаючи, серед іншого, особливу категорію даних про дитину, надану від імені законних представників або дітей, в жодному разі не можна вважати такою, що легітимізує обробку даних третіми сторонами-постачальниками (пункт 7.1.4).

Водночас просимо керівників закладів освіти та батьків уважно вивчати документи, договори інформаційних систем та реєстрів, послуги яких закуповуються чи планують закупити для використання. Обов’язково треба з’ясовувати, кому належать ці системи чи реєстри, хто має до них доступ, як вони захищаються, чи передаються іншим особам, як будуть використовуватися та інші важливі моменти. Це допоможе убезпечити персональні дані від можливих витоку  та неправомірного використання. 

 

ДІЇ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ, ЯКЩО БАТЬКИ ПОДАЮТЬ ЗАЯВУ ПРО НАДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ, ЩОДО ПЕРЕДАЧІ ТА ОБРОБКИ ЇХ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ ТА ЇХНІХ ДІТЕЙ В РЕЄСТРАХ ТА СИСТЕМАХ 

Батьки мають право знати про джерела збирання, місцезнаходження своїх персональних даних, мету їх обробки. Це визначено статтею 8 Закону України “Про захист персональних даних” – суб’єкт персональних даних має право:

  • знати про джерела збирання, місцезнаходження своїх персональних даних, мету їх обробки, місцезнаходження або місце проживання (перебування) володільця чи розпорядника персональних даних або дати відповідне доручення щодо отримання цієї інформації уповноваженим ним особам, крім випадків, встановлених законом;
  • отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані;
  •  отримувати не пізніш як за тридцять календарних днів з дня надходження запиту, крім випадків, передбачених законом, відповідь про те, чи обробляються його персональні дані, а також отримувати зміст таких персональних даних.

Тому, відповідно до статті 5 Закону України “Про звернення громадян”, у разі надходження запиту від батьків щодо надання переліку, де обробляються їхні персональні дані (чи дані їхніх неповнолітніх дітей), запитом про їхнє місцезнаходження, зокрема про перелік всіх інформаційних систем та реєстрів, куди вони були внесені, їхній зміст тощо, заклад освіти повинен: 

  • прийняти запит та зареєструвати його повідомити батькам вхідний номер та дату реєстрації; 
  • надіслати письмову відповідь батькам із зазначеним переліком у письмовому вигляді зі вказанням назв систем і реєстрів та їхніх власників;
  • перерахувати у письмовій відповіді, які персональні дані були внесені, як вони обробляються.

 

ДО ЯКИХ ДЕРЖАВНИХ ОСВІТНІХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ТА РЕЄСТРІВ ЗАКЛАДИ ОСВІТИ ПЕРЕДАЮТЬ ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ

Наразі існує два державних освітніх електронних реєстри, куди вносяться персональні дані здобувачів освіти:

  • Єдина державна електронна база з питань освіти (ЄДЕБО) 
  • Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту (АІКОМ).

Державні інформаційні системи:

Єдина державна електронна база з питань освіти (ЄДЕБО) – це автоматизована система збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб’єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб. Вона входить до освітньої інфраструктури освіти й зазначена у статті 74 Закону України “Про освіту”.

Власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником та  володільцем інформації в ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором – державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.

 ЄДЕБО містить такі складові: 

  • Реєстр суб’єктів освітньої діяльності 
  • Реєстр здобувачів освіти 
  • Реєстр документів про освіту 
  • Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання
  • Реєстр студентських (учнівських) квитків 
  • Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників 
  • Реєстр сертифікатів педагогічних працівників.

ЄДЕБО функціонує з метою:

  • формування, реєстрації та обліку інформації для видачі суб’єктами освітньої діяльності документів у сферах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих, зокрема післядипломної освіти (документів про освіту та наукові ступені і вчені звання, студентських (учнівських) квитків державного зразка;
  • супроводження прийому на навчання до закладів освіти у порядку, встановленому законодавством;
  • можливості подання вступниками заяв про допуск до участі в конкурсному відборі до закладів освіти в електронній формі через Інтернет (електронний вступ);
  • формування рейтингових списків вступників та списків вступників, рекомендованих до зарахування до закладів освіти.

Захист інформації в ЄДЕБО забезпечується через створення комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю. Обробка і захист інформації здійснюються в ЄДЕБО відповідно до вимог законодавства у сфері захисту інформації, що перебуває у власності держави (“Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти”).

Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту (АІКОМ) – це державна інформаційно-аналітична система, що використовується суб’єктами освітньої діяльності для ефективного управління закладами освіти (крім закладів вищої освіти). Комплекс входить до освітньої інфраструктури освіти і визначений у статті 74-1 Закону України “Про освіту”.

Власником АІКОМ є Міністерство освіти і науки України, а технічним адміністратором – державна наукова установа “Інститут освітньої аналітики”, що належить до сфери управління МОН.

АІКОМ використовується для:

  • збирання, накопичення, оброблення, захисту інформації у сфері освіти, надання їй офіційного визнання (у разі створення, зберігання та використання в АІКОМ інформації у сфері освіти);
  • поєднання електронних інформаційних ресурсів та/або публічних електронних реєстрів у сфері освіти, забезпечення їх внутрішньої та зовнішньої інформаційної взаємодії; 
  • розподілу та перерозподілу міжбюджетних трансфертів з державного місцевим бюджетам – накопичення, зберігання та автоматизованого оброблення освітньої статистики для розподілу коштів освітньої субвенції;
  • ведення електронних класних журналів і щоденників та електронного документообігу; 
  • ведення обліку учнів, слухачів, педагогічних працівників;
  • замовлення підручників, документів про освіту, щодо професійного розвитку працівників закладів та установ освіти, зарахування, відрахування, переведення здобувачів освіти, організації освітнього процесу тощо;
  • забезпечення ведення в електронній формі ділової документації та подання звітності закладами освіти;
  • функціонування електронного сервісу зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти;
  • здійснення обліку дітей дошкільного та шкільного віку (зокрема дітей, не охоплених навчанням), учасників освітнього процесу та суб’єктів освітньої діяльності та функціонування електронного сервісу запису до закладу дошкільної освіти;
  • взаємодія з питань отримання, передачі, запису, верифікації та обробки інформації у сфері освіти з інформаційними системами Єдиного державного демографічного реєстру, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, Електронної системи охорони здоров’я, Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, реєстрів територіальних громад, інформаційно-виробничої системи інформаційного та документарного забезпечення установ та громадян України в галузі освіти та з іншими автоматизованими системами та інформаційними ресурсами держателя АІКОМ та інших юридичних осіб в обсязі та у випадках, визначених законом (Положення про програмно-апаратний комплекс “Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту”).

Усі складові частини АІКОМ мають комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю.

Внесення та обробка персональних даних у державних електронних системах АІСОМ та ЄДЕБО визначена у Законі України “Про освіту” та є здійсненням повноважень закладами освіти. 

 

ПОРУШЕННЯ ПРАВ ДИТИНИ ТА НАСЛІДКИ ДЛЯ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ЧЕРЕЗ НЕВНЕСЕННЯ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ ДІТЕЙ ДО ДЕРЖАВНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ І ЕЛЕКТРОННИХ РЕЄСТРІВ

Заперечення батьками проти обробки персональних даних здобувачів освіти у визначених законодавством державних системах та електронних реєстрах порушує конституційне право дитини на освіту. Адже між інтересами (правами) дитини повинна існувати справедлива рівновага, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю повинні переважати над інтересами батьків (цитати з рішень Європейського суду з прав людини в рішенні у справі від 07.12.2006 та рішенні від 27.02.1992).

Припинення обробки персональних даних здобувачів освіти у державних реєстрах ЄДЕБО та АІКОМ призводить до неможливості:

    • здійснення навчання здобувачів освіти;
    • видачі їм документів про освіту;
    • перерахування коштів державних субвенцій  для навчання учня в закладі освіти;
  • замовлення та отримання підручників для дитини;

Хочемо зазначити, що кошти освітньої субвенції “йдуть за дитиною” до закладу середньої освіти, відповідно не отримання коштів на певну дитину (дітей) через невнесення персональних даних до державних систем та реєстрів  призведе до порушення прав педагогічних працівників,  які отримують заробітну плату з освітньої субвенції відповідно до кількості дітей у закладі освіти. І держава має ідентифікувати, що дитина здобуває освіту в конкретному закладі освіти конкретної громади, що вона здобуває обов’язкову освіту тощо.  

Згідно з чинним законодавством у сфері освіти можливість отримати документ про освіту полягає виключно через внесення даних до державної електронної бази. Але якщо цьому суперечать релігійні чи інші особистісні погляди батьків, – наразі немає альтернативного, більш прийнятного для батьків варіанту обробки персональних даних.

 

ДІЇ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ, ЯКЩО БАТЬКИ ЗАПЕРЕЧУЮТЬ ПРОТИ ОБРОБКИ СВОЇХ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ ТА ЇХНІХ ДІТЕЙ В ДЕРЖАВНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ ТА ЕЛЕКТРОННИХ РЕЄСТРАХ

Ми вже зазначали, що заклад освіти здійснює обробку персональних даних на підставі законодавства про освіту та для здійснення своїх повноважень, і ця обробка здійснюється на законних підставах без формалізованої згоди від суб’єкта персональних даних у вигляді окремого документа – дозволу на обробку персональних даних. 

Існують державні інформаційні системи та реєстри, про які зазначено у законодавстві. Це системи ЄДЕБО та АІКОМ, про які зазначено у статтях 74 та 74-1 Закону України “Про освіту”.

Внесення персональних даних дітей до цих систем визначено у законодавстві та є здійсненням повноважень закладу освіти. Наслідки невнесення персональних даних до цих державних систем перераховані у попередньому розділі. 

Тому подача заяви батьками чи повнолітніми здобувачами освіти про відкликання згоди на обробку цих даних у державних реєстрах, якщо така згода була надана, або подача заперечення щодо обробки даних, не повинна мати наслідком припинення такої обробки, оскільки продовжують існувати підстави, які дають право закладу освіти обробляти персональні дані на підставі закону та для здійснення повноважень на основі добровільного подання батьками заяви про зарахування до закладу та надання персональних даних. Тобто заклад освіти має право продовжувати обробку персональних даних в системах ЄДЕБО та АІКОМ.

Нагадуємо, що заклад освіти зобов’язаний припинити обробку персональних даних дітей та батьків в системах ЄДЕБО та АІКОМ лише тоді, коли батьки чи здобувач освіти подасть заяву про відрахування із закладу освіти або переведення учня до іншого закладу.

Тому в ситуації із запереченнями з боку батьків маємо конфлікт між формальним запереченням батьків  проти обробки персональних даних та необхідністю виконання функцій у сфері освіти й забезпечення прав дитини на освіту. Вирішенням такої ситуації може стати запровадження альтернативного механізму, що дозволить мати вибір батькам із відмінними релігійними переконаннями. Але наразі такого механізму немає.

Дії закладу освіти у разі отримання заяви батьків із запереченням проти обробки своїх персональних даних та їхніх дітей у державних інформаційних системах та електронних реєстрах:

  • прийняти та зареєструвати заяву і повідомити батькам вхідний номер та дату реєстрації; 
  • надіслати письмову відповідь батькам.

У відповіді заклад освіти має зазначити, що обробка персональних даних дитини у закладі освіти здійснюється відповідно до пунктів 2-6 частини першої статті 11 Закону України «Про захист персональних даних», на підставі законодавства про освіту та здійснення повноважень закладу освіти на основі заяви про зарахування батьків/здобувачів та/або укладання договору й надання персональних даних. Також у цьому разі заклад освіти у своїй відповіді на заяву батьків може додатково послатися на статті 74 та 74-1 Закону України “Про освіту”, в яких зазначається мета обробки даних державними системами ЄДЕБО та АІКОМ. Без обробки закладом освіти персональних даних в інформаційних системах ЄДЕБО та АІКОМ заклад освіти позбавлений можливості забезпечити конституційне право дитини на здобуття повної загальної середньої освіти, дитина не зможе мати доступ до освіти, отримати документ про здобуття освіти, а заклад освіти здійснювати свої повноваження. 

У попередньому дописі читайте, як діяти закладу освіти, коли батьки не надають згоди або подають заяву про відкликання згоди на обробку персональних даних 

У наступній нашій публікації роз’яснюємо, як діяти закладу освіти, коли батьки відкликають заяву про обробку персональних даних (якщо була надана така згода) або виступають проти обробки персональних даних при переході закладу освіти на електронні журнали й щоденники.

Дії закладу освіти, коли батьки не надають згоду на обробку персональних даних або подають заяву про її відкликання

До освітнього омбудсмена надходять запитання від керівників закладів освіти та педагогів щодо їхніх дій у разі:

  • відкликання батьками згоди на обробку персональних даних у закладі освіти;
  • відмови надавати згоду при зарахуванні до закладу освіти.

У співпраці з Українською Гельсінською спілкою з прав людини публікуємо роз’яснення по кожному конкретному випадку та інформуємо, про те:

  • які дані є персональними;
  • які правові підстави обробки персональних даних закладом освіти; 
  • чи є заява про зарахування до закладу освіти підставою для обробки персональних даних
  • яка ціль обробки персональних даних у закладі освіти у межах встановленої мети;
  • чи потрібно закладу освіти брати згоду на обробку персональних даних у батьків;
  • як діяти закладу освіти, коли батьки відкликають або не надають згоду на обробку персональних даних у закладі освіти.

Ми підготували та оприлюднимо три дописи на цю тему, де будуть докладні роз’яснення. Це – перший з цих трьох дописів. 

У завершальному дописі цієї інформаційної кампанії ми надамо орієнтовні тексти відповідей закладу освіти на запити батьків щодо різних ситуації з обробкою персональних даних. 

Внесення персональних даних дітей до різних електронних систем, реєстрів, електронних журналів й щоденників, зокрема державних та приватних, має свої особливості. Ці особливості ми опишемо та надамо роз’яснення у наших наступних дописах:

ЯКІ ДАНІ НАЛЕЖАТЬ ДО ПЕРСОНАЛЬНИХ 

Персональні дані – це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (абзац 10 стаття 2 Закону України “Про захист персональних даних”). 

Персональні дані підлягають обробці у визначеному законодавством порядку. Не існує виключного переліку персональних даних, адже це різного роду інформація, за якою можна ідентифікувати особу, передусім її ПІБ, паспортні дані та РНОКПП (Реєстраційний номер облікової картки платника податків – ідентифікаційний номер). 

Обробка персональних даних повинна здійснюватися в такий спосіб, щоб забезпечити захист основоположних прав і свобод людини, зокрема невтручання в право на приватність (особисте та сімейне життя) у зв’язку з обробкою персональних даних. 

 

ПРАВОВІ ПІДСТАВИ ОБРОБКИ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ ЗАКЛАДОМ ОСВІТИ 

Згідно зі статтею 11 Закону України “Про захист персональних даних”, підставами для обробки персональних даних є:

1) згода суб’єкта персональних даних на обробку його персональних даних;

2) дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень;

3) укладення та виконання правочину, стороною якого є суб’єкт персональних даних або який укладено на користь суб’єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб’єкта персональних даних;

4) захист життєво важливих інтересів суб’єкта персональних даних;

5) необхідність виконання обов’язку володільця персональних даних, який передбачений законом;

6) необхідність захисту законних інтересів володільця персональних даних або третьої особи, якій передаються персональні дані, крім випадків, коли потреби захисту основоположних прав і свобод суб’єкта персональних даних у зв’язку з обробкою його даних переважають такі інтереси.

У закладах освіти підставами для обробки персональних даних є:

  • дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень;
  • необхідність виконання обов’язку володільця персональних даних, який передбачений законом.

 У статті 1 Закону України “Про освіту” визначено, що освітня послуга – комплекс визначених законодавством, освітньою програмою та/або договором дій суб’єкта освітньої діяльності, що мають визначену вартість та спрямовані на досягнення здобувачем освіти очікуваних результатів навчання. Заклади освіти надають освітні послуги, а здобувачі їх отримують, представниками неповнолітніх осіб є батьки.                                                                                                                                  

Оскільки для отримання освітньої послуги необхідно зарахувати дитину до закладу освіти. Для зарахування до закладу освіти батьки або здобувачі освіти подають заяву, певні документи та/або укладають певний договір. Зарахування до закладу освіти здійснюється на основі відповідної заяви та документів і наданих персональних даних. Також підставою для обробки персональних даних у закладі освіти є дозвіл, який надають батьки для здійснення повноважень закладу освіти шляхом подання заяви про зарахування та надання персональних даних. З цього виникає інша підстава  виконання обов’язку володільця персональних даних, який передбачений законами у сфері освіти.  

Служба освітнього омбудсмена звернулася з листом до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини за роз’ясненнями щодо дій керівників закладів середньої освіти у разі відмови від надання батьками згоди на обробку персональних даних дитини при її зарахуванні до закладу освіти.
У роз’ясненнях, наданих у відповідь на наш лист, Уповноважений звертає увагу, що, відповідно до частини п’ятої та шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних», обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб’єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Як зазначає Уповноважений, вичерпний перелік підстав для обробки персональних даних визначений статтею 11 Закону. Причому згода суб’єкта персональних даних є лише однією з шести правових підстав для обробки персональних даних, передбачених статтею 11 Закону України «Про захист персональних даних». За наявності підстав, визначених пунктами 2-6 частини першої статті 11 Закону, обробка персональних даних здійснюється без згоди суб’єкта персональних даних. 

Адже без обробки персональних даних здобувачів освіти та працівників заклад освіти не може повноцінно здійснювати освітню діяльність. Під час обробки персональних даних заклад освіти та його працівники повинні дотримуватися положень Закону України “Про захист персональних даних”. 

Якщо персональні дані обробляються на підставах – здійснення повноважень та закону, то згода на обробку не потрібна.  

 Варто зауважити, якщо обробка персональних даних здійснюється на підставі письмової згоди, яку особа надає добровільно. Це означає, що особа самостійно вирішує, кому і з якою метою надавати згоду на обробку персональних даних, без ризиків настання для неї негативних наслідків. І в будь-який момент особа може відкликати цю згоду.

 

ЗАЯВА ПРО ЗАРАХУВАННЯ ДО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ТА/АБО УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ – ЗАКОННА ПІДСТАВА ДЛЯ ОБРОБКИ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ ЗАКЛАДОМ ОСВІТИ

У статті 9 Закону України “Про повну загальну середню освіту” зазначається, що порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних і комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

У Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти визначено, що для зарахування та здобуття повної загальної середньої освіти батьки або законні представники дитини чи повнолітній здобувач освіти має подати заяву та певний перелік документів. А заклади освіти (їх філії) обробляють надані їм персональні дані відповідно до Закону України «Про захист персональних даних». За повноту і достовірність усієї інформації та всіх документів, що подаються до закладу освіти, відповідає особа, яка їх подає  (розділ 1 пункт 13 Порядку), тобто батьки чи законні представники дитини або повнолітній учень. 

У статті 14 Закону України “Про дошкільну освіту” зазначається, що порядок зарахування, відрахування та переведення вихованців до державних та комунальних закладів освіти для здобуття дошкільної освіти визначається Положенням про заклад дошкільної освіти. А порядок зарахування, відрахування та переведення вихованців до приватних і корпоративних закладів освіти для здобуття дошкільної освіти визначається засновником (засновниками).

Відповідно до Положення про заклад дошкільної освіти, для зарахування дитини до закладу дошкільної освіти батьки мають надати заяву та перелік документів. Подібні вимоги містять й інші нормативно-правові документи у сфері освіти.

Аналогічно, на підставі заяви про зарахування, надання персональних даних та/або укладення договору, здійснюється обробка персональних даних в інших сферах освіти: позашкільній, професійній (професійно-технічній), передвищій та вищій освіті.

Тобто, фактично, з моменту надання батьками чи здобувачами освіти заяви до закладу освіти та/або укладення договору, які містять персональні дані (зокрема – прізвище, ім’я, по батькові та дата народження) вже починається їх обробка.

Подача заяви та документів для зарахування до закладу освіти – це добровільне надання персональних даних для їх обробки.  Заклад освіти не може самостійно отримати персональні дані дітей та почати їх обробку. Ці дані надають батьки.  Добровільність можна схарактеризувати лише в контексті вибору закладу освіти батьками, до якого зараховується дитина. 

Варто зауважити, що здобуття повної загальної середньої освіти в Україні є обов’язковим згідно зі ст. 53 Конституції України, що покладає на батьків (інших законних представників) відповідальність за її здобуття дітьми та передбачає здійснення контролю з боку держави. 

Не надання батьками (іншими законними представниками) визначеного переліку документів, що містить персональні дані дитини, унеможливить зарахування до закладу освіти та здобуття дитиною повної загальної середньої освіти. І це вже є підставою для притягнення батьків до адміністративної відповідальності, відповідно до статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення  або позбавлення їх батьківських прав, відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України. Тобто персональні дані дитини в обов’язковому порядку повинні оброблятися певним закладом освіти. 

ОБРОБКА ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ У ЗАКЛАДІ ОСВІТИ МАЄ ЗДІЙСНЮВАТИСЯ У МЕЖАХ ВСТАНОВЛЕНОЇ МЕТИ – ЗДІЙСНЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Обов’язком батьків (інших законних представників) є забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, що вимагає обробки персональних даних дитини закладом освіти. 

Важливо, щоб обробка персональних даних здійснювалася у межах встановленої мети, яка обмежується здійсненням освітньої діяльності, й не допускати ситуацій збору персональних даних, які не є необхідними для здійснення освітньої діяльності.  

Порушення встановленого порядку обробки персональних даних можуть виникати, якщо заклад освіти буде здійснювати обробку персональних даних або вимагати від батьків надання персональних даних, які не потрібні для визначеної мети, або для передачі іншим особам, установам та організаціям, зокрема приватним, що не передбачено законодавством. Наприклад, певний час назад поширеною була практика отримання від батьків інформації про їхнє місце роботи, що абсолютно не узгоджується із метою обробки для цілей здобуття освіти. Або збір даних про національність дітей та батьків. 

Якщо мета обробки персональних даних змінюється і виходить за межі дотримання прав дитини на здобуття освіти, згода батьків чи здобувача є обов’язковою. 

Батьки мають право,  згідно з вимогами ст. 8 Закону України “Про захист персональних даних”, на отримання інформації щодо обробки своїх персональних даних, пред’являти вмотивовану вимогу із запереченням проти обробки своїх персональних даних та їх зміни тощо.

У наступних дописах ми надамо роз’яснення щодо дій закладу освіти при відкликанні або відмові надавати згоду на обробку персональних даних в електронних інформаційних системах і реєстрах, які належать державі та приватним особам. Адже тут є велика відмінність. 

Також готуємо роз’яснення про дії закладу освіти при відкликанні або відмові надавати згоду на обробку персональних даних при переході закладу освіти на електронні журнали й щоденники. 

ЧИ ПОТРІБНО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ БРАТИ ЗГОДУ НА ОБРОБКУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ У БАТЬКІВ ЧИ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ?

Практично усі заклади освіти вимагають від батьків підписання згоди на обробку персональних даних. Це зумовлено недосконалістю чинного законодавства України, що спричиняє неоднозначні тлумачення, та відсутністю чіткого розуміння між відмінностями обробки персональних даних на підставі згоди та на підставі законодавства й здійснення його повноважень.

Але заклади освіти вважають, що безпечніше отримати згоду на обробку персональних даних, ніж потенційно ставити себе під загрозу порушити законодавство у сфері захисту персональних даних.  Такий підхід закладів освіти пояснюється відсутністю чітких рекомендацій щодо практичного застосування законодавства про захист персональних даних закладами освіти. 

Тому, як роз’яснює Уповноважений, не потрібна окрема згода батьків здобувачів освіти на обробку персональних даних, які використовуються в освітньому процесі в освітніх ресурсах, ведення яких передбачено законодавством про освіту для надання освітніх послуг.

Докладно про це читайте у наступному дописі. 

  

ДІЇ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ, ЯКЩО БАТЬКИ ВІДКЛИКАЮТЬ ЗГОДУ НА ОБРОБКУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ АБО ВІДМОВЛЯЮТЬСЯ ЇЇ НАДАВАТИ ПРИ ЗАРАХУВАННІ ДО ЗАКЛАДУ 

Найважливіше – батьки несуть відповідальність за здобуття дитиною повної загальної середньої освіти. Зарахування до закладу освіти неможливе без обробки персональних даних. Умовами зарахування є подача батьками або законними представниками визначених законодавством заяви та переліку документів, що вже означає початок їх обробки. Фактично, коли вони їх подають – заклад освіти починає обробляти дані на підставі закону.

Якщо батьки не нададуть закладу освіти персональні дані дитини – заклад освіти не лише не зможе зарахувати дитину, але й не матиме можливості забезпечити право дитини на здобуття освіти. Адже дитина у закладі освіти має бути ідентифікована, щоб здійснювати освітній процес, надавати допомогу у здобутті освіти, оцінювати, забезпечувати харчування, у разі необхідності – зв’язатися з батьками, видати документ про освіту тощо. 

Обробка закладами освіти персональних даних здійснюється на підставі чинного законодавства у сфері освіти – Законів України “Про освіту”, “Про повну загальну середню освіту” та наказів Міністерства освіти і науки України  відповідно до конкретно визначеної мети. 

Подача заяви батьками про відкликання згоди на обробку персональних даних не призводить до припинення обробки персональних даних дітей, якщо обробка здійснюється для здійснення освітньої діяльності.

Якщо ж батьки відкликають згоду на обробку персональних даних на здійснення іншої, не освітньої діяльності, то вони мають на це повне право.

Заклад освіти зобов’язаний припинити обробку персональних даних дітей та батьків лише тоді, коли батьки чи здобувач освіти відкличе заяву про зарахування до закладу освіти. Відрахування  із закладу освіти або переведення учня до іншого закладу є підставою для припинення обробки персональних даних.

Заклад освіти має зареєструвати заяву батьків про відкликання або ненадання згоди про обробку персональних даних і надати відповідь, що обробка персональних даних дитини у закладі освіти здійснюється відповідно до пунктів 2, 3 та 5 частини першої статті 11 Закону України «Про захист персональних даних», на підставі законодавства про освіту,  та здійснення повноважень закладу освіти на основі заяви про зарахування батьків/здобувачів та/або укладання договору  й надання персональних даних. Без обробки закладом освіти персональних даних заклад освіти позбавлений можливості забезпечити конституційне право дитини на здобуття повної загальної середньої освіти, дитина не зможе мати доступ до освіти, отримати документ про здобуття освіти, а заклад освіти здійснювати свої повноваження. 

Зверніть увагу! Внесення персональних даних дітей до різних електронних систем, реєстрів, електронних журналів й щоденників, зокрема державних та приватних, має свої особливості. Ці особливості ми опишемо та надамо роз’яснення у наших наступних дописах.

Як дізнатися про кошти, що виділені та використані на безпеку в закладі освіти

Триває підготовка до нового навчального року. Й часто саме влітку, поки здобувачі освіти перебувають на найдовших канікулах, в закладах освіти проводяться більшість необхідних ремонтних робіт, заміна обладнання тощо.

Але найголовнішим питанням у новому навчальному році є безпека наших дітей,  як у закладах освіти, так і вдома під час дистанційного навчання. Пріоритетом є очне навчання, адже воно забезпечує кращу якість освіти та соціалізацію дитини, а під час небезпеки повітряної тривоги педагоги відведуть дитину в укриття, і вона буде під наглядом дорослих  у безпечному місці. Водночас чи буде дитина йти в укриття, коли знаходиться вдома під час дистанційного навчання, та перебувати у ньому – невідомо.

До освітнього омбудсмена надходять скарги від батьків, які повідомляють про те, що місцева влада в деяких населених пунктах не поспішає ремонтувати укриття. Деякі міста просто закрили всі заклади освіти та перевели дітей на дистанційне навчання. Зараз ми з’ясовуємо, що відбувається в цих містах і чому обрана громадянами місцева влада не вкладає необхідні кошти в безпеку наших дітей. Ми розуміємо, що фінансові ресурси громад зараз обмежені, але пріоритетом у країні, що воює, має бути забезпечення нашого війська та безпека громадян, зокрема учасників освітнього процесу.

Одним із важливих чинників для безпеки дітей є укриття у закладі освіти, й від того, чи воно працює, коли планується та чи здійснюється там ремонт, як та чим облаштовано укриття, залежить життя та здоров’я дітей. Тому у 2023 році була виділена державна субвенція на укриття в розмірі 1,5 млрд грн. Також закладам освіти допомагають облаштувати укриття закордонні донори.

На жаль, поки не розв’язалося питання улаштування модульних укриттів у закладах освіти – відсутні нормативні документи для зведення таких споруд, про це інформував органи влади ще у березні 2023 року.

Але безпечне освітнє середовище – це не тільки наявність в закладі освіти укриття, а й дотримання багатьох інших компонентів, норм і вимог. Зокрема, забезпечення закладу сучасними системами протипожежного захисту, ремонтних робіт із якісних матеріалів тощо. Крім того, частина закладів потребують відновлення та ремонтних робіт через пошкодження від ракетних ударів. 1 серпня 2023 року Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України повідомило, що розроблені типові проєкти будівель закладів дошкільної освіти на 225, 150 та 75 місць та будівель закладів шкільної освіти на 1008, 672 та 336 місць, які органи місцевого самоврядування зможуть безоплатно використати для відновлення закладів освіти. Це заощадить громадам кошти та час на розробку проєктної документації для об’єктів відновлення. До 31 серпня 2023 р. ці проєкти мають пройти державну експертизу, після чого будуть доступні на сайті Міністерства.

Громада, зокрема батьки й педагоги мають бути обізнаними про те, що відбувається у місті, селищі чи селі, які заходи будуть здійснюватися щодо безпеки, які закупівлі товарів та послуг були здійснені чи плануються. Якщо запити громадян до влади не діють, то досить гарним інструментом впливу на місцеву владу є розголос як у соціальних мережах, так і в медіа про проблеми та опис дій, зроблених для їх розв’язання. 

У цій публікації читайте, як кожен громадянин може дізнатися про закупівлі товарів та послуг, про заходи щодо безпеки та не тільки, які здійснила чи планує здійснити влада у закладах освіти, про те, скільки коштів на це виділено:

  • хто відповідальний за матеріально-технічне забезпечення закладів освіти;
  • де шукати інформацію про кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг;
  • як знайти закупівлі на Prozorro та Dozorro;
  • як і куди поскаржитися на неякісний товар;
  • як правильно зробити запит на доступ до публічної інформації. 

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Утримання та розвиток матеріально-технічної бази закладу освіти забезпечують його засновник, що визначено ч. 6 ст. 25 Закону України  “Про освіту”. Тобто – це завдання органів місцевого самоврядування: сільських, селищних, міських рад відповідної територіальної громади. Заклад освіти формує запит зі своїми потребами та передає до управління, департаменту освіти. Потім місцева влада збирає цю інформацію в межах населеного пункту чи громади, плануючи фінансування на наступний рік.

Приводити укриття у нормальний стан, виділяти кошти для його облаштування також повинні засновники. Згідно з Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, опікуватися захисними спорудами мають балансоутримувач захисної споруди – власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі, а це – засновники закладів освіти.

 

ДЕ ШУКАТИ, СКІЛЬКИ КОШТІВ ВИДІЛИЛИ ТА ВИКОРИСТАЛИ НА БЕЗПЕКУ 

Є потреби закладів освіти, які частково фінансуються із державного бюджету за кошти субвенцій. Наприклад, на заробітну плату вчителів виділяється освітня субвенція. Також, як ми вже зазначали, цьогоріч була виділена субвенція на укриття на облаштування безпечних умов у закладах загальної середньої освіти.

ІНФОРМАЦІЯ ПРО КОШТИ З ДЕРЖАВНОГО ТА МІСЦЕВОГО БЮДЖЕТУ

Цей портал дозволяє ознайомитися з видатками на дошкільну, загальну середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу, вищу, післядипломну, позашкільну освіту. 

Інформацію про показники виконання зведеного та державного бюджету у сфері освіти за відповідні місяці можна переглянути на сайті Міністерства фінансів України тут. 

Також на сайті Міністерства можна ознайомитися з інтерактивними дашбордами видатків на освіту за 2018, 2019 та 2020 роки. Ці дашборди надають узагальнені дані видатків на одного учня по країні, а також загальні шкільні видатки та видатки на 1 учня по кожній області, по кожній школі у певній територіальній громаді. І хоч останній дашборд надає інформацію за 2020 рік (нові дашборди не були зроблені через повномасштабну війну), він у зручній формі показує важливі для аналізу видатків речі, зокрема знайомить із кількістю закладів, учнів, наповнюваністю класів та кількістю учнів на одного вчителя, кількістю непедагогічного персоналу та педагогічних працівників пенсійного віку.

На цьому інформаційному ресурсі опубліковані відкриті дані про використання бюджетних коштів розпорядниками та одержувачами коштів державного і місцевих бюджетів.

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ВИТРАЧЕНІ КОШТИ, ЗАКУПІВЛІ, ТОВАРИ, ПОСЛУГИ

Саме засновник або уповноважений ним орган затверджує кошторис та приймає фінансовий звіт закладу освіти у випадках та порядку, визначених законодавством, а також здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу освіти. Це визначено ст. 25 Закону України “Про освіту”. У кошторисі зазначаються всі види витрат, назви товарів, робіт, на які ці витрати передбачаються.
 З кошторисом, фінансовим звітом закладу освіти, переліком і вартістю робіт, послуг батьки можуть ознайомитися:

  • На сайті засновника закладу освіти (сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади) або на сайті відповідного департаменту, управління освіти. 

Районні, міські, сільські та селищні ради зобов’язані оприлюднювати офіційну звітність про всі отримані та використані кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із заснованих ними закладів освіти, та інші видатки у сфері освіти. Це визначено ч. 2 та ч. 3 ст. 66 Закону України “Про освіту”).

  • На сайті закладу освіти. Відповідно до ч. 3 статті 30 Закону України “Про освіту”, заклади освіти, що отримують публічні кошти, зобов’язані оприлюднювати на своїх вебсайтах кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством.
  •  Prozorro 

В електронній системі публічних закупівель Прозорро за ЄДРПОУ чи назвою закладу освіти можна знайти закупівлі того закладу освіти, який має власну бухгалтерію.

На цьому порталі можна здійснити моніторинг витрат закладу освіти та перевірити якість закупівель. 

Методичний посібник  “Як перевірити закупівлі школи”, створений глобальним рухом Transparency International Ukraine завдяки підтримці американського народу через Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID), визначає такі кроки для перевірки якості шкільних закупівель:

  • в полі пошуку “Замовник” слід ввести повну назву закладу освіти або його код ЄДРПОУ.
  • Якщо школа не здійснює закупівлі самостійно, бо не має власної бухгалтерії, батьки можуть проаналізувати закупівлі відповідного управління освіти чи іншого відповідального органу, який цим займається. Для цього треба ввести повну назву та обрати необхідний варіант із випадного списку.

Якщо ж ви помітили, що товари, закуплені для, наприклад, облаштування чи ремонту укриття або ремонтні послуги неякісні або зроблено, придбано менше, ніж зазначено в закупівлі – ви можете залишити відгук на DOZORRO. Відгук опрацюють представники DOZORRO спільноти, які здійснюють публічний моніторинг закупівель. У разі виявлення порушення вони скерують цю інформацію до відповідних правоохоронних органів чи органів контролю.

 

ЗАПИТ НА ПУБЛІЧНУ ІНФОРМАЦІЮ ТА ЯК ЙОГО ПРАВИЛЬНО ОФОРМИТИ

Інформацію про закупівлі, про кількість виділених коштів на укриття чи інші безпекові потреби закладу можна отримати на підставі Закону України “Про доступ до публічної інформації” через запит на інформацію. 

Якщо на сайті закладу освіти чи засновника немає інформації щодо того, які ремонтні роботи були проведені в закладі, зокрема в укритті, скільки коштів на це було виділено, а скільки витрачено (а відсутність такої інформації – це вже порушення законодавства) або ж у закладі чи в укритті дуже повільно здійснюється ремонт, при цьому вимагають кошти з батьків – ви можете звернутися із запитом на публічну інформацію до керівника закладу освіти, відповідного відділу, управління або департаменту освіти щодо виділених коштів на ту чи іншу потребу закладу освіти. А потім проаналізувати отриману інформацію та надати їй розголосу. Це може спонукати органи влади до більш активних дій для забезпечення безпеки.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 19 цього Закону, запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит може бути індивідуальним або колективним та подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Але радимо подавати запит у письмовій формі, щоб у разі необхідності могти відстояти свої права, надати факти порушень та документи для розголосу.

Як оформляти запит на інформацію

Для того, щоб отримати відповідь на свій запит цей запит має бути правильно оформлений. У ст. 19 Закону зазначені такі вимоги до інформації, що має бути в запиті: 

1) ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Методичний посібник  “Як перевірити закупівлі школи” надає, зокрема такі рекомендації щодо створення запиту про закупівлі:

  1. писати чітко, без оціночних суджень чи емоцій;
  2. не перевантажувати запит запитаннями, а краще написати додаткові запити;
  3. чітко вказувати період, за який запитуєте інформацію;
  4. вимагати надати копію документа з усіма додатками, якщо просите таку копію. 

Терміни надання відповідей на запит 

Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту. Якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження (ст. 20 Закону України “Про доступ до публічної інформації”). Інформація на запит надається безоплатно. Але якщо відповідь на запит передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується. Розмір фактичних витрат на копіювання та друк визначає розпорядник у межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. Якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безоплатно (ст. 21 Закону України “Про доступ до публічної інформації”).

Якщо ж запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту (ст. 20 Закону України “Про доступ до публічної інформації”).

Подати запит можна, зокрема через вебсайт “Доступ до правди”.

Запити громадян до влади, розголос як у соціальних мережах, так і в медіа про проблеми та опис дій, зроблених для їх розв’язання, а головне – ваша наполегливість та активність – важливі інструменти впливу на владу для захисту своїх прав. 

 

 

Обов’язки й відповідальність засновників закладів освіти та уповноважених ними органів

Українська освіта вистояла протягом цього надважкого навчального року – це величезна заслуга всіх хто дотичний до організації освітнього процесу: педагогів, керівників закладів освіти, представників органів управління освітою та органів місцевого самоврядування (засновників), батьків та й самих дітей, які продовжували здобувати знання, незважаючи на часті відключення електроенергії, необхідність переривати заняття, щоб йти в укриття, психологічне навантаження через російські обстріли. 

Українська освіта встояла попри все: і це безсумнівне досягнення.

Разом з тим, ми бачимо випадки, коли у системі взаємовідносин засновника, органу управління освітою та закладу освіти виявляються негативні моменти. У цій публікації ми проаналізуємо деякі з них. 

На загал, виразно видно дві сторони проблеми: 

  1. з одного боку, іноді засновник (уповноважений орган) виразно перевищує свої повноваження;
  2. з іншого боку – не завжди виконує те, за що відповідає згідно чинного законодавства.

І перше, і друге виразно простежується і у зверненнях до освітнього омбудсмена, і під час моніторингу відкритих джерел: повідомленнях медіа, соціальних мережах, в інформації, які освітній омбудсмен отримує під час великої кількості зустрічей з освітянами та батьками тощо.

Водночас, розглядаючи звернення та повідомлення у відкритих джерелах, аналізуючи стан справ, ми часто бачимо нерозуміння того, хто за що відповідає у сфері освіти, а саме: де завершується відповідальність педагогів та директора школи й розпочинається відповідальність місцевих органів влади, зокрема голів та депутатів громад, відділів, департаментів, управлінь освіти. 

Тут доречно нагадати, що засновником переважної кількості комунальних закладів освіти: дошкільних, позашкільних та загальної середньої освіти – є сільські, селищні або міські ради відповідної територіальної громади. Зазвичай засновник створює уповноважений орган (орган управління освітою окремої громади – відділ, управління чи департамент освіти) і делегує йому частину повноважень, які їм надав закон.

Найскладніша тема у цих взаємовідносинах – це фінансування закладів освіти, адже заробітна плата вчителів закладів загальної середньої освіти й підтримка осіб з особливими освітніми потребами фінансується за рахунок державної освітньої субвенції. Видатки на інші потреби: заробітна плата працівників дошкільних та позашкільних закладів освіти й непедагогічних працівників шкіл, матеріально-технічне забезпечення усіх перерахованих закладів освіти – здійснюється за рахунок місцевих бюджетів, тобто за рахунок засновників.

Фінансування закладів освіти починається із запитів керівників з проханням профінансувати ту чи іншу потребу та розподілу коштів місцевого бюджету та освітньої субвенції. Непоодинокі випадки, коли керівникам закладів освіти, які подають запити до відділів, управлінь або департаментів освіти з проханням виділити кошти на потреби закладу освіти, відмовляють або просто не відповідають на їхні запити. 

А деякі директори не дуже наполегливо запитують (або взагалі не запитують) у місцевої влади та відділів (управлінь, департаментів) освіти кошти на потреби закладів освіти. Таким керівникам набагато простіше перекласти частину витрат на батьків чи педагогічних працівників, зокрема витрати на облаштування укриттів, ремонти тощо. 

Освітній омбудсмен два роки тому подавав пропозиції до законодавства щодо обов’язку керівників закладів освіти аналізувати потреби закладу і подавати письмові запити до засновника. А засновника – зобов’язати аргументовано і так само письмово відповідати на ці запити. Причому як запити закладів, так і відповіді засновників мають бути обов’язково і негайно оприлюднюватися. На жаль, тоді ця пропозиція не знайшла підтримки в МОН, тому наразі ми знову звернемося, щоб знову запропонувати внести ці зміни до законодавства.

Водночас активні батьки, яких цілком обґрунтовано не влаштовує такий стан справ, подають запити та скарги до органів управління освітою та місцевих рад, приходять на сесії, залучають медіа та проявляють іншу активність. У більшості випадків їм вдається “достукатися” до місцевої влади та спонукати засновників виконати свої зобов’язання.  

Досить часто керівники шкіл нас запитують про правомірність втручання засновників або органів управління освітою у діяльність закладу освіти.

Це може проявлятися у тому, що органи управління освітою намагаються керувати фінансами та закупівлями закладів освіти: як при наявності централізованої бухгалтерії, так і при фінансовій автономії закладів. Хоча Закон України “Про освіту” позбавив повноважень засновників та органи управління освітою здійснювати управління закладами освіти і заборонив їм втручатися в діяльність закладу освіти, що здійснюється ним у межах його автономних прав, визначених законом та установчими документами. 

Але всупереч вимогам Закону України “Про освіту” представники засновника та відділів (управлінь) освіти намагаються впливати (а іноді – і самі вирішують) питання розподілу педагогічного навантаження для певних працівників, здійснюють співбесіди для прийняття працівників на роботу до закладу освіти, “влаштовують на роботу” у заклад освіти “потрібних” людей, здійснюють надмірні перевірки закладів освіти, непрозоро розподіляють кошти між закладами освіти, керуючись особистими вподобаннями, а не потребами  закладів тощо.

ПОВНОВАЖЕННЯ (ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ) ЗАСНОВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ ТА ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ 

Засновник має свої права й обов’язки визначені законодавством, частину яких він може передати уповноваженому органу (органу управління освітою). Тут важливо розуміти та розрізняти повноваження засновника (сільської, селищної або міської ради), повноваження органу управління освітою та закладу освіти. Відповідно не можна вимагати від закладу освіти те, що має робити засновник чи/та орган управління освітою, і навпаки. Але для кожного суб’єкта має бути відповідальність за невиконання своїх обов’язків.

Особливо хочемо звернути увагу на те, що новий Закон України “Про освіту” з 2017 року позбавив засновників та органи управління освітою права здійснювати частину повноважень, які були зазначені у старому законі. Тобто відповідно до закону, засновник та управління (відділи, департаменти) освіти теперь не мають права здійснювати:

  • управління навчальними закладами комунальної форми власності;
  • координувати дії педагогічних, виробничих колективів;
  • контроль за виконанням вимог щодо навчання дітей;
  • участь у розробленні та реалізації варіативної складової змісту загальної середньої освіти;
  • добір, призначення на посаду та звільнення з посади педагогічних працівників державних і комунальних дошкільних, загальноосвітніх навчальних закладів.

ФІНАНСУВАННЯ ТА УТРИМАННЯ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

Засновники зобов’язані забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов (ч. 6 ст. 25 Закону України  “Про освіту”).

Засновники повинні прозоро здійснювати розподіл освітньої субвенції та інших субвенцій на потреби закладів загальної середньої освіти, які виділяються державою.

Засновник або уповноважений ним орган:

  • затверджує кошторис та приймає фінансовий звіт закладу освіти у випадках та порядку, визначених законодавством;
  • здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу освіти  (ст. 25 Закону України “Про освіту”).

РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРИ ОСВІТИ

Районні та міські ради: 

  • відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної, загальної середньої освіти, позашкільної освіти (ч. 2 ст. 66 Закону України “Про освіту”).

Сільські та селищні ради:

  • відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної та повної загальної середньої освіти (ч. 3 ст. 66 Закону України “Про освіту”).

ФОРМУВАННЯ МЕРЕЖІ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

Районні та міські ради:

Досить часто облік дітей перекладають на заклади середньої освіти та педагогів, що  є перевищенням повноважень управлінь освіти й нав’язування невластивих їм функцій.

Сільські та селищні ради:

  • засновують заклади освіти, а також реорганізовують, перепрофільовують (змінюють тип) та ліквідовують їх з урахуванням спеціальних законів (ч. 3 ст. 66 Закону України “Про освіту”)

Засновник або уповноважений ним орган:

  • приймає рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію, зміну типу закладу освіти, затверджує статут (його нову редакцію), укладає засновницький договір у випадках, визначених законом (ст. 25 Закону України “Про освіту”).

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ДІТЕЙ НА ОСВІТУ

Районні та міські ради:

  • закріплюють за закладами, що забезпечують здобуття початкової та базової середньої освіти, територію обслуговування (крім випадків, встановлених спеціальними законами);
  • забезпечують доступність дошкільної та середньої освіти для всіх громадян, які проживають на відповідній території, та вживають заходів для забезпечення потреби у дошкільній та позашкільній освіті (ч. 2 ст. 66 Закону України “Про освіту”).

Засновник або уповноважений ним орган зобов’язаний:

  • у разі реорганізації чи ліквідації закладу освіти забезпечити здобувачам освіти можливість продовжити навчання на відповідному рівні освіти (ст. 25 Закону України “Про освіту”).

КОНТРОЛЮЮЧІ ФУНКЦІЇ ЗАСНОВНИКІВ ТА ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ У ГРОМАДІ

Засновник та/або уповноважений ним орган:

  • сприяють розробці плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти  (ч. 2 ст. 66 Закону України “Про освіту”).
  • здійснюють контроль за дотриманням установчих документів закладу освіти (ст. 25 Закону України “Про освіту”);
  • здійснюють контроль за недопущенням привілеїв чи обмежень (дискримінації) за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (ст. 25 Закону України “Про освіту”);
  • здійснюють контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
  • розглядають скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг;
  • сприяють створенню безпечного освітнього середовища в закладі освіти та вживає заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу (ст. 25 Закону України “Про освіту”).

ПРИЗНАЧЕННЯ НА ПОСАДУ КЕРІВНИКА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Засновник або уповноважений ним орган:

  • укладає/розриває строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти, обраним (призначеним) у порядку/з підстав та у порядку, встановленому законодавством та установчими документами закладу освіти (ст. 25 Закону України “Про освіту”).

Аналіз стану нормативної бази щодо проведення конкурсів та призначення на посаду керівників закладів освіти та звернення до освітнього омбудсмена містять чимало інформації та факти про порушення в ході таких конкурсів, коли на посаду призначається на найбільш компетентний кандидат, а той хто є зручний для місцевої влади. Тому законодавство щодо цього питання потребує уточнення. 

ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ

Засновник або уповноважений ним орган:

  • забезпечує створення у закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування (ст. 25 Закону України “Про освіту”);
  • забезпечує відповідно до законодавства створення в закладі освіти безперешкодного середовища для учасників освітнього процесу, зокрема для осіб з особливими освітніми потребами  (ст. 25 Закону України “Про освіту”).

На жаль, великою проблемою є забезпечення прав дітей на освіту з особливими освітніми потребами під час воєнного стану. Адже в районах, які чи не щодня піддаються обстрілам важко забезпечити усі умови для навчання. Частина дітей з ООП виїхала до більш безпечних регіонів, що створило додаткове навантаження на Інклюзивно-ресурсні центри та заклади освіти. 

ПІДВЕЗЕННЯ УЧНІВ

Засновник або уповноважений ним орган:

  • у випадках, визначених спеціальними законами, забезпечують та фінансують підвезення здобувачів освіти і педагогічних працівників до закладу освіти й у зворотному напрямку (у разі потреби – транспортними засобами, пристосованими для перевезення осіб, які пересуваються на кріслах колісних) (ч. 2 ст. 66 Закону України “Про освіту”).

ПРОЗОРІСТЬ ТА ВІДКРИТІСТЬ

Районні та міські ради:

  • оприлюднюють офіційну звітність про всі отримані та використані кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із заснованих ними закладів освіти, та інші видатки у сфері освіти (ч. 2 ст. 66 Закону України “Про освіту”).

Сільські та селищні ради:

  • оприлюднюють офіційну звітність про всі отримані та використані кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із заснованих ними закладів освіти, та інші видатки у сфері освіти (ч. 3 ст. 66 Закону України “Про освіту”)

Органи управління освітою:

 

ЧОГО НЕ МАЮТЬ ПРАВА РОБИТИ ЗАСНОВНИКИ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ ТА УПОВНОВАЖЕНІ НИМИ ОРГАНИ 

Засновник або уповноважений ним орган (особа) не має права втручатися в діяльність закладу освіти, що здійснюється ним у межах його автономних прав, визначених законом та установчими документами (ст. 25 Закону України “Про освіту”).

Органи управління освіти не мають права втручатися в управління закладом освіти, його організаційну діяльність, кадрову політику, зокрема призначати або звільняти із закладу освіти працівників, визначати педагогічне навантаження працівників закладу.

Порадник для голів та управлінців освітою територіальних громад, розроблений у межах впровадження Швейцарсько-українського проєкту DECIDE – «Децентралізація для розвитку демократичної освіти», нагадує, що органи управління освітою позбавлені таких повноважень:

  • безпосереднє керівництво закладами освіти комунальної власності; 
  • контроль виконання вимог щодо навчання дітей у закладах освіти; 
  • координація дій педагогічних, виробничих колективів, сім’ї, громадськості з питань навчання і виховання дітей; 
  • контроль за дотриманням вимог щодо змісту, рівня та обсягу освіти; 
  • участь у розробленні та реалізації варіативної складової змісту загальної середньої освіти; 
  • добір, призначення на посаду та звільнення з посади педагогічних працівників державних і комунальних закладів дошкільної, загальної середньої освіти; 
  • контроль дотримання вимог законів та інших нормативно-правових актів у сфері дошкільної освіти, обов’язкове виконання Базового компонента дошкільної освіти всіма закладами дошкільної освіти. 

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗАСНОВНИКА ТА ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ ЗА НЕВИКОНАННЯ СВОЇХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

За порушення зобов’язань перед закладами освіти, учасниками освітнього процесу та громадськістю  засновник закладу освіти чи (та) орган управління освітою несуть різні види відповідальності різного ступеня. Перелік ступенів цієї відповідальності та можливих порушень досить великий, щоб перелічити в одній публікації. Тому в цьому підрозділі коротко нагадуємо, куди звертатися в разі, якщо засновник та/або уповноважений ним орган не виконує своїх обов’язків (звертаємо увагу, що перелік зазначених у публікації проблем, з якими можна звертатися до того чи іншого органу, значно ширший). Також – поради, що для цього можуть зробити активні батьки та коротко наводимо нормативку щодо покарання лише у деяких сферах відповідальності.

Несвоєчасна, недостовірна, неоприлюднена інформація про використання публічних коштів, інша публічна інформація
Керівники розпорядників та одержувачів коштів державного і місцевих бюджетів, підприємств, органів Пенсійного фонду, а також фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Зазначені особи несуть відповідальність за:

– неоприлюднення інформації відповідно до цього Закону;

– оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації;

– несвоєчасне оприлюднення інформації ст.4 Закону України “Про відкритість використання публічних коштів”.

 У разі порушення права на інформацію посадова особа може підлягати адміністративній відповідальності, яка передбачена статтею 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення. А саме:

неоприлюднення інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено законами України “Про доступ до публічної інформації”, “Про відкритість використання публічних коштів” та “Про запобігання корупції” тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення Закону України “Про доступ до публічної інформації”, а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом,

– ненадання відповіді на запит на інформацію, 

– ненадання інформації, 

– неправомірна відмова в наданні інформації,

– несвоєчасне або неповне надання інформації, 

– надання недостовірної інформації, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення законодавства про закупівлі
  • Порушення порядку визначення предмета закупівлі; 
  • несвоєчасне надання або ненадання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації; 
  • тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону; розмір забезпечення тендерної пропозиції, встановлений у тендерній документації, перевищує межі, визначені законом; 
  • неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі; 
  • неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі, що здійснюються відповідно до положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”; 
  • ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом; 
  • порушення строків розгляду тендерної пропозиції – тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

  • Придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог закону; 
  • застосування конкурентного діалогу або торгів з обмеженою участю, або переговорної процедури закупівлі на умовах, не передбачених законом;
  • невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону; 
  • відхилення тендерних пропозицій на підставах, не передбачених законом або не у відповідності до вимог закону (безпідставне відхилення); 
  • укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі; 
  • внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом; 
  • внесення недостовірних персональних даних до електронної системи закупівель та неоновлення у разі їх зміни; 
  • порушення строків оприлюднення тендерної документації – тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника від тисячі п’ятсот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених законом, – тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  (стаття 164-14 КУпАП).

Невиконання законних вимог освітнього омбудсмена
Невиконання законних вимог освітнього омбудсмена щодо припинення порушення прав та/або відновлення порушених прав та/або законних інтересів учасників освітнього процесу, перешкоджання здійсненню освітнім омбудсменом чи уповноваженими ним особами своїх повноважень, ненадання інформації у строк, встановлений законом, або надання завідомо недостовірної інформації – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 188-55  КУпАП)

КУДИ ЗВЕРТАТИСЯ 

Якщо засновник закладу освіти чи (та) орган управління освітою не виконує своїх зобов’язань, потрібно звертатися до:

Організація економічного співробітництва та розвитку спільно з Україною розроблятимуть політику впровадження соціально-емоційного навчання в освітній процес України

Соціально-емоційні навички важливі для розвитку та нормального життя кожної людини. За даними дослідження Організації економічного співробітництва та розвитку “Підтримка соціального та емоційного добробуту учнів-біженців з України у країнах, що їх приймають”, соціальне та емоційне навчання (СЕН) допомагає учням розвивати навички сприйняття власних емоцій та вчитися конструктивно ними керувати, розуміти почуття та поведінку інших людей, будувати здорові стосунки співпраці з іншими людьми та адаптуватися до змін у все більш невизначеному світі. 

Дослідження показали, що соціальне та емоційне навчання може полегшити академічне навчання учнів, бо допомагає учням почуватися у безпеці та відчувати свої можливості, здібності, а в майбутньому – сприятиме результатам працевлаштування та загальному задоволенню життям.

У “старій” школі не приділялася достатня увага розвитку соціально-емоційних навичок учнів. Нова українська школа ставить за основу розвиток людини та формування у неї практичних навичок, умінь і компетентностей, які знадобляться у житті, а не зазубрювання знань і закладає необхідність СЕН. Так, стаття 12 Закону України “Про освіту” визначає, що спільними для розвитку всіх компетентностей є, зокрема:

  • уміння висловлювати власну думку усно і письмово
  • критичне та системне мислення
  • творчість
  • ініціативність
  • вміння конструктивно керувати емоціями
  • здатність співпрацювати з іншими людьми.

Але наразі не вистачає системних підходів для впровадження СЕН у закладах освіти. Тому для більш ефективного проведення реформи освіти в Україні, зокрема впровадження в освітній процес соціально-емоційного навчання та його розвитку 28 червня під час Національного EdCamp ВОЛЯ-2023 освітній омбудсмен України разом із 12  сторонами-органами державної влади та громадськими організаціями уклали Меморандум про взаєморозуміння та взаємну підтримку у формуванні соціально-емоційних навичок у дітей і молоді.

Укладення цього меморандуму – важливий крок. Адже Сторони зосередяться на спільній розробці політики у сфері розвитку та впровадження СЕН дітей і молоді в освітній процес, зокрема на:

  • оновленні державних стандартів освіти, професійних стандартів для запровадження СЕН в закладах освіти
  • підтримці й здійсненні національних і міжнародних досліджень щодо розвитку соціально-емоційних навичок у здобувачів освіти, зокрема, міжнародного Дослідження соціально-емоційних навичок (ДоСЕН), урахування їх результатів у формуванні освітньої політики
  • підтримці та забезпеченні співпраці з європейськими й світовими освітніми та дослідницькими структурами, які займаються питаннями розвитку соціально-емоційних навичок.

Серед підписантів Меморандуму: Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), яку представляв директор із питань освіти та навичок та спеціальний радник із питань освітньої політики Генерального секретаря ОЕСР Андреас Шляйхер, Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту, Консультативна рада з питань сприяння розвитку системи загальної середньої освіти при Президентові України, Міністерство освіти і науки України,  Державна служба якості освіти,  Український центр оцінювання якості освіти України, Український інститут розвитку освіти, Інститут проблем виховання НАПН України, громадська організація «ЕдКемп Україна» (Національний центр Дослідження соціально-емоційних навичок), громадська спілка «РЕ:ОСВІТА», громадська організація «Безбар’єрність».

Що треба знати про вступну кампанію: відповіді на поширені запитання

Основна сесія національного мультипредметного тесту завершилася. А з 1 липня розпочинається реєстрація електронних кабінетів абітурієнтів для вступу на бакалавра, молодшого бакалавра, магістра медичного, ветеринарного, фармацевтичного спрямувань. Водночас частина абітурієнтів ще складатимуть НМТ під час додаткової сесії. 

До освітнього омбудсмена надходять запитання у зверненнях, багато запитань від абітурієнтів та їхніх батьків у соціальних мережах. Днями відбувся вебінар щодо вступної кампанії, під час якого заступник міністра освіти і науки з питань вищої освіти Михайло Винницький та  директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко відповіли на поширені запитання абітурієнтів. 

Ми узагальнили відповіді на всі запитання, зокрема ті, які прозвучали під час вебінару, розширили відповіді, доповнили та підкріпили їх посиланнями на нормативні документи й корисними ресурсами щодо інформації про вступ.

ЩОДО НАЦІОНАЛЬНОГО МУЛЬТИПРЕДМЕТНОГО ТЕСТУ:

ЩОДО ВСТУПНОЇ КАМПАНІЇ:

Переглянути вебінар МОН та УЦОЯО можна за посиланням.

НМТ

РЕЗУЛЬТАТИ ТЕСТУВАННЯ

1. КОЛИ БУДУТЬ РЕЗУЛЬТАТИ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЛЬТИПРЕДМЕТНОГО ТЕСТУ ТА ДЕ ЇХ ДИВИТИСЯ

За даними сайту УЦОЯО, до 28 червня у своєму персональному кабінеті на сторінці УЦОЯО отримають результати основної сесії в тестових балах і в балах, переведених за шкалою 100-200. Це визначено Календарним планом організації та проведення у 2023 році національного мультипредметного тесту, затвердженого наказом МОН від 20.03.2023 р. №318.

2. ЩО РОБИТИ, ЯКЩО АБІТУРІЄНТ НЕ ПОБАЧИВ СВОЇ РЕЗУЛЬТАТИ ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ ТЕСТУВАННЯ

Як зазначила Тетяна Вакуленко під час вебінару, якщо абітурієнт після завершення тестування не дізнався, скільки його відповідей зараховано, він може звернутися до відповідного регіонального центру оцінювання якості освіти. В РЦОЯО переглянуть, скільки відповідей із максимальної кількості надав абітурієнт та нададуть йому цю інформацію. Результати тестування основної сесії всі абітурієнти, які під час основної сесії безперешкодно завершили тестування, отримають у своєму персональному кабінеті на сторінці УЦОЯО до 28 червня.

3. ЧИ Є ТАБЛИЦІ ПЕРЕВЕДЕННЯ ТЕСТОВИХ БАЛІВ НМТ ОФІЦІЙНИМИ

Так, таблиці переведення тестових балів НМТ за шкалою 100-200 є офіційними та затверджені Додатком 5 до Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2023 році. Знаючи кількість тестових балів, абітурієнт, ще очікуючи результати, може зорієнтуватися, яким є його результат за шкалою 100-200. З таблицями переведення тестових балів в оцінку за шкалою 100–200 балів можна ознайомитися на сайті УЦОЯО тут.

Для всіх спеціальностей встановлено коефіцієнти до результатів кожного блоку НМТ. Інформація про значення цих коефіцієнтів міститься в додатку 7 Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2023 році.

 4. ЧИ МОЖНА ОСКАРЖИТИ РЕЗУЛЬТАТИ НМТ

Як наголосила під час вебінару Тетяна Вакуленко, оскільки всі завдання національного мультипредметного тесту закритого типу (тобто немає завдань, які передбачають надання розгорнутої відповіді), – усі завдання перевіряються автоматично, тому оскаржити результат неможливо. До змісту завдань апеляції не приймаються, тому що завдання проходять дуже серйозну систему експертизи, і помилки можуть бути пов’язані з макетами, а не безпосередньо зі змістом завдань. Наприклад, таку помилку, яка була допущена під час макетування завдання, знайдено в завданні з математики, тому вийшло дві правильні відповіді на це завдання. Тетяна Вакуленко зазначила, що всім учасникам, які помилилися через формулювання цього завдання й надали одну з двох можливих правильних відповідей на це завдання, отримають свій заслужений бал. 

Водночас Вакуленко звернула увагу, що апеляційну заяву можна подати, якщо було порушено процедури тестування: якщо під час складання абітурієнтом тестування була були проблеми в роботі платформи для тестування, були проблеми з інтернетом, інші поважні причини, а абітурієнту відмовляють в участі у додатковій сесії. 

 5. КОЛИ РЕЗУЛЬТАТИ ТЕСТУВАННЯ БУДУТЬ ПЕРЕДАНІ ДО ЄДЕБО

За інформацією сайту УЦОЯО, щоб абітурієнти могли вступити до закладів вищої освіти України, – після проведення відповідних сесій НМТ УЦОЯО передає дані до Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Й результати випробувань стають доступними в кабінеті вступника.

  6. ЯК ПЕРЕДАТИ РЕЗУЛЬТАТИ НМТ ДЛЯ ВСТУПУ ДО ЗАКОРДОННОГО ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Якщо потрібно подати оригінал документа з результатами для вступу до закордонного ЗВО, то знадобиться витяг з відомостей результатів НМТ. Такий витяг можна отримати після офіційного оголошення результатів. За даними сайту УЦОЯО, для отримання витягу учасник НМТ має подати до Українського центру оцінювання якості освіти (вул. Володимира Винниченка, 5,  м. Київ, 04053 або на e-mail:  org@testportal.gov.ua):

  • заяву;
  • копію документа, на підставі якого учасника зареєстровано для участі у ЗНО / НМТ (якщо неможливо зробити копію реєстраційного документа через те, що його немає, подають копію іншого документа, що посвідчує особу).

На копіях документів, які подають для виготовлення витягу, мають бути: 

  • напис про засвідчення документа, який складається зі слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), 
  • особистий підпис учасника, його ініціали та прізвище (у разі оформлення заяви щодо виготовлення витягу законним представником учасника ЗНО/НМТ — особистий підпис законного представника, його ініціали, прізвище), 
  • дата засвідчення копії.

Заяви щодо витягу буде розглянуто в строки, визначені Законом України «Про звернення громадян».

Виготовлення та видавання витягів здійснює Український центр оцінювання якості освіти на безоплатній основі.

УЧАСТЬ У ДОДАТКОВІЙ СЕСІЇ

 7. КОЛИ АБІТУРІЄНТ, ЯКИЙ НЕ ЗАВЕРШИВ НМТ З ТЕХНІЧНИХ АБО ІНШИХ ВАГОМИХ ПРИЧИН, ЗМОЖЕ ДІЗНАТИСЯ НОВУ ДАТУ ДОДАТКОВОЇ СЕСІЇ НМТ

Тетяна Вакуленко зазначила, що якщо абітурієнт перебував у пункті тестування і не завершив складання НМТ з технічних або індивідуальних вагомих причин (наприклад, проблеми в роботі платформи) – абітурієнт за вказівкою працівників ТЕЦ у тимчасовому екзаменаційному центрі мав написати відповідну заяву. Вона повідомила, що всі ці заяви відправилися до регіонального центру оцінювання якості освіти. Регіональний центр оцінювання якості освіти чітко знає, який ТЕЦ мав проблеми. Якщо РЦОЯО знає, що причина поважна та об’єктивна, а скасування НМТ з технічних причин – причина саме така, то РЦОЯО клопотатиметься перед УЦОЯО щодо допуску абітурієнта до додаткової сесії. Вакуленко наголосила, що такі абітурієнти отримають запрошення до 07 липня. Запрошення необхідно шукати у своєму особистому кабінеті на сайті УЦОЯО. Щойно запрошення будуть виставлені – про це буде повідомлено на сайті УЦОЯО.

 8. ЩО РОБИТИ, ЯКЩО РЦОЯО ВІДМОВИВ В УЧАСТІ У ДОДАТКОВІЙ СЕСІЇ

Як зазначила Тетяна Вакуленко під час вебінару – якщо учасник впевнений, що його ситуація поважна (а не невдоволення результатом тестування) і йому відмовили неправомірно, він може подати апеляційне звернення до апеляційної комісії при УЦОЯО з детальним описом ситуації та надати підтверджуючі документи, якщо вони є. УЦОЯО вивчить документи з ТЕЦ, документи абітурієнта – і якщо буде встановлена помилка, то абітурієнта допустять до участі у додатковій сесії.

 

ВСТУП ДО ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ

  9. ЩО ТАКЕ АКРЕДИТАЦІЯ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ ТА ЧОМУ ЇЇ ВАЖЛИВО ПЕРЕВІРЯТИ ПРИ ВИБОРІ ПРОГРАМИ

Заступник міністра освіти і науки з питань вищої освіти Михайло Винницький під час вебінару наголосив, що при виборі освітньої програми абітурієнту необхідно звертати увагу на її акредитацію. 

Акредитація освітньої програми – це оцінювання якості освітньої програми та освітньої діяльності закладу вищої освіти за цією програмою на предмет відповідності стандарту вищої освіти, спроможності виконання вимог стандарту, а також досягнення заявлених у програмі результатів навчання відповідно до критеріїв оцінювання якості освітньої програми, наведених у додатку до Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти) (пункт 6 розділ 1 Положення).

Сертифікат про акредитацію вперше видається строком на п’ять років, а під час другої та наступних акредитацій – строком на 10 років. Строк дії рішення про умовну (відкладену) акредитацію становить 1 рік (пункт 3 розділ 3 Положення).

Михайло Винницький звернув увагу абітурієнтів, що якщо на момент випуску з освітньої програми, яку обрав та на якій навчався абітурієнт, програма виявиться неакредитована – це буде велика проблема, адже програма не буде мати права видати абітурієнту диплом. Тому при вступі на сайті закладу освіти він рекомендує перевірити абітурієнту термін акредитації обраної програми. Адже якщо термін акредитації короткий або зазначено, що програма отримала умовну акредитацію (тобто акредитацію на 1 рік, і заклад працює над удосконаленням програми) – треба добре зважувати вибір, бо програма надалі може отримати акредитацію, а може не отримати. Якщо термін акредитації програми завершується – Михайло Винницький радить поговорити з викладачами, з гарантом програми щодо того, яка ймовірність, що ця програма буде акредитована. 

   10. ЯКІ ТЕРМІНИ ВСТУПНОЇ КАМПАНІЇ

Реєстрація електронних кабінетів абітурієнтів для вступу на бакалавра, молодшого бакалавра, магістра медичного, ветеринарного, фармацевтичного спрямувань розпочинається 1 липня. 

З 19 липня до 31 липня до 18:00 приймаються заяви на вступ до ЗВО. Докладно про всі терміни вступної кампанії дивіться в інфографіці МОН.

   11. СКІЛЬКИ ЗАЯВ МОЖНА ПОДАВАТИ

Вступники можуть подати у сукупності за всіма основами вступу до п’яти заяв на місця державного або регіонального замовлення та до двадцяти заяв за всіма джерелами фінансування (пункт 3 розділ 6 Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2023 році). 

В особистому електронному кабінеті вступника розставляються пріоритети. Пріоритетність зазначається в заявах на місця державного або регіонального замовлення (при цьому показник пріоритетності 1 – означає найвищу пріоритетність), зазначену вступником пріоритетність заяв не може бути змінено (пункт 4 розділ 6 Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2023 році).

    12. ЩО ТАКЕ КВОТА-1 ТА КВОТА-2

Квота-1 – визначена частина максимального обсягу бюджетних місць (для відкритих конкурсних пропозицій) або загального обсягу бюджетних місць (для фіксованих конкурсних пропозицій), яка може бути використана для прийому вступників на основі повної загальної середньої освіти та освітнього ступеня молодшого бакалавра (5 рівень Національної рамки кваліфікацій), що мають право на спеціальні умови вступу в визначених Порядком випадках (крім осіб, які мають право на квоту-2).

Квота-2 – визначена частина максимального обсягу бюджетних місць (для відкритих конкурсних пропозицій) або загального обсягу бюджетних місць (для фіксованих конкурсних пропозицій), яка може бути використана для прийому вступників на основі ПЗСО та освітнього ступеня молодшого бакалавра (5 рівень Національної рамки кваліфікацій), місце проживання яких станом на 24 лютого 2022 року задекларовано (зареєстровано) на тимчасово окупованій території, території населених пунктів на лінії зіткнення та адміністративній межі або які переселилися з неї після 01 січня 2023 року (пункт 5, розділ 1 Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2023 році).

Квота-1 встановлюється в Правилах прийому в межах 10% (але не менше одного місця), 30% у переміщених (тимчасово переміщених) закладах вищої освіти максимального (загального) обсягу державного або регіонального замовлення за відкритими та фіксованими конкурсними пропозиціями і оголошується одночасно з оголошенням максимального (загального) обсягу державного замовлення (пункт 11 розділ 15 Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2023 році).

Квота – 1 стосується, зокрема осіб, які мають право на вступ на основі співбесіди (крім осіб, які мають право на квоту-2) та дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа. Докладно про перелік осіб, які мають право вступати за спеціальними умовами дивіться у розділі 8 Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2023 році.

Квота-2 встановлюється в Правилах прийому у закладах вищої освіти в обсязі 10% (але не менше одного місця), 40% у тимчасово переміщених закладах вищої освіти максимального (загального) обсягу державного замовлення за відкритими та фіксованими конкурсними пропозиціями (з округленням до цілого числа) і оголошується одночасно з оголошенням максимального (загального) обсягу державного замовлення.

Обсяг квоти-1 та квоти-2 для спеціальностей галузі знань 02 «Культура і мистецтво», для яких передбачено складання творчого конкурсу, розраховується в межах спеціальності (пункт 12 розділ 15 Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2023 році).

     13. ЧИ Є ПІД ЧАС ЦЬОГОРІЧНОЇ ВСТУПНОЇ КАМПАНІЇ РЕГІОНАЛЬНІ КОЕФІЦІЄНТИ ТА ДЕ ЇХ ДИВИТИСЯ

Регіональний коефіцієнт (РК) – це коефіцієнт, на який остаточно множиться конкурсний бал, якщо абітурієнт обирає ЗВО, розташований в певному регіоні. Регіональний коефіцієнт за місцем фактичного знаходження закладів вищої освіти дорівнює 1,00 (підпункт 3 пункт 7 розділ 7 Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2023 році).

Як раніше повідомлялося на сайті МОН, остаточне визначення РК для кожного регіону відбудеться перед початком вступної кампанії з урахуванням розвитку воєнно-політичної ситуації в Україні. Застосовується автоматично та не потребує жодних дій вступника для його нарахування.

Як повідомив під час вебінару Михайло Винницький, регіональні коефіцієнти будуть опубліковані найближчим часом. Ті ЗВО, які зараз знаходяться поблизу зони бойових дій, будуть мати особливий регіональний коефіцієнт – вище одиниці. Всі інші заклади будуть мати коефіцієнт одиниця. 

      14. ЧИ МОЖНА ПОДАВАТИ ДОКУМЕНТИ В ОДИН І ТОЙ ЖЕ ЗВО НА БЮДЖЕТ І НА КОНТРАКТ ВОДНОЧАС ТА ЧИ ПЕРЕХОДИТЬ ЗАЯВА У РАЗІ ВІДМОВИ ВІД БЮДЖЕТУ АВТОМАТИЧНО НА КОНТРАКТ

Михайло Винницький під час вебінару пояснив, що це залежить від закладу вищої освіти. Тому це потрібно перевіряти, уточнюючи в закладу. 

       15. ЧИ МОЖНА ВСТУПАТИ ДО ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ БЕЗ НМТ

Це можуть лише певні групи абітурієнтів, які визначені розділом 8 Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2023 році, які з певних причин мають спеціальні умови для вступу. 

Наприклад, спеціальними умовами участі у конкурсному відборі на навчання для здобуття вищої освіти на основі ПЗСО або освітнього ступеня молодшого бакалавра (5 рівень Національної рамки кваліфікацій) у вигляді участі у конкурсному відборі за результатами лише творчого конкурсу (для спеціальностей, визначених у додатку 1) або лише співбесіди (для інших спеціальностей) з можливістю зарахування на навчання на підставі отриманої позитивної оцінки та/або спеціальними умовами вступу на навчання за державним або регіональним замовленням на основі ПЗСО або НРК5 у вигляді зарахування на підставі позитивної оцінки лише творчого конкурсу (для спеціальностей, визначених у додатку 1) або лише співбесіди (для інших спеціальностей), користуються:

  • особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
  • особи, яким Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» надано право на прийом без екзаменів до державних закладів вищої освіти за результатами співбесіди;
  • особи з інвалідністю, які неспроможні відвідувати заклад освіти (за рекомендацією органів охорони здоров’я та соціального захисту населення) (пункт 5 розділ 8 Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2023 році).

Необхідною умовою застосування спеціальних умов участі у вступній кампанії є наявність в ЄДЕБО картки фізичної особи із зазначенням пільгової категорії та внесенням підтвердних даних (реквізити документів, що засвідчують право на спеціальні умови участі у вступній кампанії, або завантажені скановані копії таких документів у разі відсутності (недоступності) інформації про них у державних реєстрах), а також зазначення в заяві вступника щодо необхідності застосування спеціальних умов (пункт 2  розділ 8 Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2023 році).


      16. ЧИ ВСТИГНУТЬ АБІТУРІЄНТИ, ЯКІ СКЛАДАТИМУТЬ НМТ ПІД ЧАС ДОДАТКОВОЇ СЕСІЇ, ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ В ЕЛЕКТРОННОМУ КАБІНЕТІ ВСТУПНИКА ТА ПОДАТИ ДОКУМЕНТИ НА ВСТУП

Так, встигнуть. Усі результати тестування будуть вчасно.

 

Переглянути вебінар МОН та УЦОЯО можна за посиланням. 

Також МОН створило чат-бот “Освіта Всім”, де можна знайти інформацію про вступ.

Актуальна інформація щодо онлайн-вступу також на сайті — https://vstup.edbo.gov.ua/

 

Фото: freepik

 

123...25сторінка 1 з 25

Соціальні мережі

Facebook

Telegram: https://t.me/eduombudsman

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов

Омбудсмен

Про освітнього омбудсмена

Команда

Місія, візія, цінності

Громадська мережа

Графік роботи

Понеділок: 09:00 - 18:00

Вівторок: 09:00 - 18:00

Середа: 09:00 - 18:00

Четвер: 09:00 - 18:00

П'ятниця: 09:00 - 16:45

Використання матеріалів вебсайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «Освітнього омбудсмена» не нижче третього абзацу. © 2019-2021 Служба освітнього омбудсмена