Як реагувати на повідомлення про булінг? – юридичний практикум

21 лютого 2020 року в Освітньому хабі м. Києва відбувся юридичний практикум для начальників управлінь освіти міста Києва, представників управлінь освіти, керівників закладів освіти. Це перший захід, що передбачав безпосереднє спілкування з суддями, які розглядають справи про булінг. 

З вітальним словом до присутніх звернулись Сергій Горбачов, освітній омбудсмен України та Олена Фіданян, директорка Департаменту освіти та науки КМДА.

Новий важливий документ щодо протидії булінгу презентувала представник Міністерства освіти і науки України, Оксана Савицька. Це наказ Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 №1646 “Про особливості порядку реагування на випадки булінгу та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти”. Як зазначила пані Оксана, у порядку акцентували увагу, що головне завдання керівника – нормалізувати ситуацію в закладі освіти, організовувати системну роботу, яка б базувалась на профілактиці та попередженні булінгу. 

Цей документ викликав жваву дискусію серед присутніх. Основною пропозицією було більш чітко визначити обов’язки та межі повноважень закладів освіти у реагуванні на повідомлення про булінг. 

На думку судді Шевченківського районного суду міста Києва Ірини Фролової, основною причиною булінгу є проблеми та взаємовідносини між членами сім’ї і взаємодія у школі. Судді періодично проводять відкриті уроки, дні відкритих дверей та анонімні анкетування для учнів закладів освіти. 

Пані Ірина зачитала деякі вислови дітей, які змушують замислитись над масштабністю проблеми:

– у школі мене не люблять, тому що однокласники знущаються наді мною, я почуваюся нікчемою …

– У нас в класі є хлопчик, якого ніхто не любить, багато хто ображає його, я теж інколи беру в цьому участь, тому що боюся, що будуть ображати мене…

За словами пані Ірини, подолання булінгу – це поступовий процес. Заклад освіти має зафіксувати ознаки булінгу, а встановити факт булінгу повинен суд.

Найбільш змістовною та цікавою частиною практикуму був аналіз реальної судової справи щодо булінгу, який, не розкриваючи персональних даних, зробили судді. 

За результатами цього аналізу судді спільно з педагогами зробили висновки, що заклад освіти та педагогічні працівники мають проводити певні заходи виховного впливу відразу, як тільки виникає підозра щодо можливості фактів булінгу у закладі освіти. 

Від самого початку школа має фіксувати письмово всі випадки, що мають ознаки булінгу. Це можуть бути акти, протоколи, доповідні записки, пояснення, психологічні характеристики, заяви від свідків та інші документи. Документи повинні містити номер та дату його реєстрації. В документах мають бути пояснення всіх сторін конфліктної ситуації. Наприклад, якщо зафіксований випадок, що має ознаки цькування між двома учнями, то пояснення (або інші документи) мають надати батьки обох сторін. 

Булінг – це систематичне цькування за участі неповнолітніх, яке вимагає негайної і ретельної фіксації фактів, що дозволить пізніше – у разі необхідності – подати в суд на кривдника.

При розгляді справ суддя уважно вислуховує усі сторони. Ірина Фролова зазначила, що огляд речей дитини законодавство дозволяє лише у присутності батьків. Інколи школа чи інші батьки ставлять завдання виключити дитину зі школи, не замислюючись над тим, що з цією дитиною буде в майбутньому. Головне завдання педагогів та батьків – здійснювати особистісно-орієнтований підхід до дитини, яка стала однією зі сторін булінгу, та навчити її попереджувати і розв’язувати конфлікти ненасильницьким шляхом.

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов уточнив, що у документах мають бути викладені не судження, а факти, що підтверджують ознаки булінгу: точна дата та місце події, що саме сталося, хто був свідком події та може її підтвердити тощо. Тому що більшість скарг, що надходять до освітнього омбудсмена, містять оціночні судження, а не факти. 

Юлія Іваніна, суддя-спікер Дніпровського районного суду міста Києва, постійно проводить різноманітні заходи для протидії булінгу: всеукраїнську акцію “Урок справедливості”, опитування тощо. Суддя, спільно з управлінням освіти Дніпровського району міста Києва, проводить роз’яснювальну роботу для дітей, які навчаються у закладах освіти цього району, де обговорюють з учнями булінг, розповідають про його ознаки, види, причини, необхідність протидії цьому негативному явищу.

Галина Бєлікова, старший інспектор відділу ювенальної превенції УПД ГУПН м. Києва, зазначила, що поліція, яка здійснює значну роботу у такому складному процесі як запобігання та протидія булінгу, виявляє його причини та умови, вживає певні заходи для їх усунення, здійснює провадження у справах про булінг, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Михайло Харін наголосив на тому, що найкращим способом вирішення проблеми булінгу є медіація, коли уважно вислуховуються обидві сторони та шукаються шляхи примирення. Проводити медіацію, за словами пана Михайла, може не лише юрист, а й психолог. 

Центри безоплатної правової допомоги надають первинну та вторинну безоплатну правову допомогу. Отримати первинну допомогу у вигляді консультацій та роз’яснень може кожна людина, яка звертається до центру. Тому пан Михайло закликав директорів, якщо виникатимуть незрозумілі правові питання, звертатися, щоб отримати роз’яснювальну консультацію. 

Також ЦБПД проводить правопросвітницьку діяльність, зокрема, у школах, де розповідають учням як про їхні права, так і про обов’язки. 

 За результатами юридичного практикуму було запропоновано:

– поширити практику таких заходів для керівників закладів освіти за за участі суддів, представників ювенальної превенції;

– більш активно проводити просвітницьку роботу про те, що є психічним, психологічним та фізичним насиллям;

– широко впроваджувати методики медіації та знайомити з ними педагогічних працівників;

– напрацювати зразки документів для оформлення випадків, що містять ознаки булінгу.

Загалом присутні на заході висловили думку, що подібні практичні зустрічі треба зробити більш регулярними та залучати до них ширше коло педагогів та батьків.

Освітній омбудсмен та Служба освітнього омбудсмена готові продовжувати таку роботу  і проводити подібні заходи в інших регіонах України. 

Також ми з вдячністю прийняли запрошення Освітнього хабу міста Києва використовувати для таких заходів ресурс Освітньої агенції міста Києва, частиною якої є цей хаб.